Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «довід»
Шукати «довід» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аргуме́нт – аргуме́нт, резо́н, до́від, до́каз.
Приводить -ты – подава́ти аргуме́нти, ста́вити резо́ни.
В
1) (
с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві́) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди́ в світли́цю, кинь у комо́ру, вско́чити уві́ щось, ско́чив ув амба́р].
Еду в город, в Киев – ї́ду до мі́ста, до Ки́їва.
В руки – до рук.
В церковь – до це́ркви.
Поехал в деревню – пої́хав на село́;
2) (
с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві́), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли́ в салда́ти. Не вдава́йсь у ту́гу (в лю́бощі). Ві́ра в се́бе].
Обратиться в лгуна – переверну́тися на брехуна́ (также: в брехуна́).
Обратиться в пар – взя́тися па́рою.
Вступить в бой, в разговор – ста́ти до бо́ю, до розмо́ви;
3) (
с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку – на дода́ток, на зна́к, на до́від, на жа́рт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.).
Во внимание принять – до ува́ги взя́ти.
В наказание – за ка́ру.
Вменить в вину – поста́вити за вину́.
Во внимание к чему-л. – з ува́ги на що.
Поставить в пример – поста́вити за зразо́к.
В память – на не́забудь;
4) (
в длину, ширину, толщину, глубину) завдо́вжки, завши́ршки, завто́вшки, завгли́бшки, или: удо́вж, уши́р, уто́вш, угли́б.
В величину – завбі́льшки, убі́льшки.
Во весь рост – на ввесь (на ці́лий) зріст.
Груз в десять пудов – вага́ на де́сять пу́дів.
Пьеса в трёх действиях – піє́са на три ді́ї.
Здание в три этажа – буди́нок на три по́верхи;
5) (
с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.).
В розницу, в присядку, в карты – в ро́здріб, навпри́сядки, у ка́рти.
В клочки – на шматки́.
Во все лопатки, во всю ивановскую – на всі за́ставки́.
Во всё горло – на всі за́води и т. д.;
6) (
с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время – того́ дня, тіє́ї но́чи, обі́дньої доби́ и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду – під обі́дню добу́, під до́бру годи́нку и т. д. В наше время, в старину – за на́шого ча́су (за на́ших часів), за старовини́.
Во время чего-л. – за чо́го, під час чо́го: за царюва́ння Неро́на, за Неро́на, під час війни́; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору – нічно́ю добо́ю; в последнее время – оста́нніми часа́ми.
В полночь, в полдень – опі́вно́чі, опі́вдні, об обі́дній порі́.
В срок – свого́ ча́су, вча́сно. За с твор. пад.: в третий раз – за тре́тім ра́зом.
Два рубля в месяц – два рублі́ на мі́сяць.
В ту пору – на ту по́ру;
7) (
с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму – за одну́ зи́му;
8) (
с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел – в ба́тька вдавсь;
9) (
с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в ха́ті, в мі́сті, у воді́. Также – на с местным, напр.: на селі́, на мі́сті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях – на ду́мці, на ми́слі; во сне – уві сні́; в беде – під лиху́ годи́ну, при лихі́й годи́ні; в здравом уме – при здоро́вім (-вому) ро́зумі, при ста́рості, при бі́дності; что мне в вас? – що мені́ по вас? в этом отношении, во всех отношениях – з цьо́го по́гляду, з уся́кого по́гляду, всіма́ сторона́ми; в пяти верстах – за п’ять версто́в и т. д.;
10) (
с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.), за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце – у тра́вні; в пятом часу – о п’я́тій годи́ні; в прошлом году – мину́лого ро́ку; в печальном веке – під сумни́й вік, за сумно́го ві́ку.
Виносло́вие, лог. и грам. – причи́на, до́від (р. -воду), до́каз.
До́воддо́від (р. -воду), до́каз (р. -у), аргуме́нт (р. -ту).
Доказа́тельстводо́від (р. до́воду), (подтверждение) до́каз (р. -зу), (провинц.) до́казка, (свидетельство) сві́дчення, (доказывание) доведі́ння. [До́водами дове́дений. Їй усі́ пові́рили без до́водів (Грінч.). Істо́рія письме́нства дає́ найду́жчі до́кази націона́льної індивідуа́льности наро́ду (Єфр.). От вам до́каз на те (Конис.). Ми ма́ємо пе́вні сві́дчення, що вони́ не пока́зували йому́ шляху́ (Грінч.). Для таки́х фа́ктів не тре́ба і доведі́ння].
Нет доказа́тельств – нема́ до́казів, ні́чим дове́сти́. [Усе́ село́ зна́ло, що це Пана́с ізроби́в, а ні́чим дове́сти, – так і пропа́ло (Грінч.)].
-ства письменные – до́води листо́вні.
-ства вещественные – речові́ до́кази, речові́ знаки́.
-ства косвенные – посере́дні до́кази, -ство противного – дове́де[і́]ння супроти́вного.
Ко́свенный
1) (
о направл.) скі́сний, нав(с)кі́сний, (книзу) похи́лий, зукі́сний;
2) (
непрямой) посере́дній, побі́чний, непрями́й. [Головні́ й побі́чні причи́ни всіх зли́днів бідола́шної Украї́ни (Крим.)].
-ный вопрос – побі́чне пита́ння; (грам.) непряме́ пита́ння.
-ное доказательство – побі́чний до́від (-воду).
-ные налоги – посере́дні пода́тки.
-ное обложение – посере́днє оподаткува́ння.
-ный намёк – на́тяк (-ку), бі́чни́й за́кид, бі́чне́ закида́ння.
-ная причина – побі́чна причи́на.
-ным путём – непрямо́ю доро́гою, стороно́ю.
-ные улики – побі́чні (посере́дні) до́кази.
-ные явления – другоря́дні (посере́дні) я́вища.
-ным образом – посере́дньо, побі́чно, посере́днім спо́собом, стороно́ю, збо́ку; срвн. Ко́свенно 2.
Это подействовало на него -ным образом – це поді́яло на ньо́го посере́днім спо́собом.
-ным образом это и меня задевает – побі́чно це й мене́ торка́є (обхо́дить).
-ный, грам. – непрями́й.
-ные падежи – непрямі́ відмі́нки.
-ная речь – непряме́ ре́чення.
Надлежа́щий, прлг. – нале́жний, (правильный, подходящий, настоящий) слу́шний, (соответствующий) відпові́дний, (нужный) потрі́бний, (дельный) путя́щий. [Коли́ цю всю пра́цю бу́де зро́блено, я з не́ї в нале́жній мі́рі скористу́юся (Грінч.). Ві́нчання, учи́неного про́ти його́ во́лі, він не ви́знав за слу́шне (Ор. Левиц.). До плу́га тре́ба слу́шного пого́нича, щоб прово́рний був (Борзенщ.). Не знайшо́в відпові́дних та влу́чних аргуме́нтів (Рада.)].
В -щее время – в нале́жну годи́ну, нале́жної годи́ни, слу́шного ча́су, у слу́шний час. [Сю пиху́ замишля́в зби́ти султа́нові слу́шного ча́су (Куліш)].
-щее доказательство – нале́жний до́від (-воду), -ний до́каз (-зу).
-щая цена – відпові́дна (нале́жна, справедли́ва) ціна́.
-щим образом, по -му – як слід, як тре́ба, як годи́ться, як нале́жить, нале́жно, слу́шно, гара́зд, до ді́ла, до ладу́, до пуття́, путя́ще. [Всю пра́цю бу́де як тре́ба зро́блено (Грінч.). Сам ти гара́зд не тя́миш, що́ ро́биш (Комар.). Аби́ було́ все до ді́ла зро́блено (Канівщ.)].
Он имеет -щий возраст, чтобы занять оту должность – він дійшо́в потрі́бних (відпові́дних) літ, щоб обійня́ти цю поса́ду.
Дети не имеют -щего ухода – ді́ти не ма́ють нале́жного (відпові́дного, путя́щого) до́гляду. [Ді́ти зоста́лися без путя́щого до́гляду (Грінч.)].
Оказывать кому -щее почтение – віддава́ти кому́ нале́жну честь (ша́ну, поша́ну).
Принимать, принять -щие меры – вжива́ти, вжи́ти нале́жних (відпові́дних) за́ходів.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Плавание, плаванье – пла́вання, (редко) пли́вання, плав, (только о судах) плавба́:
большому кораблю большое плаванье – вели́кому во́зові (корабле́ві) вели́ка й доро́га (Пр.); бі́льшому бі́льше й тре́ба (Пр.); вели́кому вели́ка й я́ма (Пр.); великій рибі в глибокій волі плавати (Пр.); коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, дві (Пр.); орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється (Пр.); більшому хистові більший простір (Пр.);
в открытом плавании – (разг.) у відкритому плаванні;
кругосветное плавание – кругосвітнє (навкругосві́тнє, навколосві́тнє) плавання (плавба);
долгое плавание – довгий плав, довге плавання;
каботажное плавание – кабота́жне пла́вання, кабота́жна плавба́, поберего́ва плавба́, кабота́ж;
неосторожное плавание по реке, нарушающее правила – необере́жне пла́вання рі́чкою (по рі́чці), ди́ка плава́чка (по рі́чці);
плавание в открытой воде – (спорт.) плавання на відкритій воді;
плавание в открытом море – плавання у відкритому морі, океанське плавання;
пуститься в дальнее плавание – вибратися в далекий плав (далеке плавання);
школа плавания – школа плавання.
[Зану́дило від плавби́ (АС). І знов несу в твоєму слові, Як світле сниво, як плавбу, Як рух тієї ще любові, Що визнає лиш боротьбу… (М.Вінграновський). — А коли ти од’їжджаєш? — запитала Зораїда. — Завтра думаю,— одказав я,— бо тут саме один французький корабель має в плавбу рушати, от на ньому я й поїду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Від затяжної плавби в повітрі запаморочилася голова, й Аліса майже зраділа, знову ступивши на землю (В.Корнієнко, перекл. Л.Керола). Шлюб — це довге плавання в тісній каюті (Айріс Мердок). 1. Повертається мужик з кругосвітньої плавби додому, а там скелет у шафі: не дочекався … 2. Оголошення. Все для підводного плавання. Гиря, ланцюг, тазик з цементом…3. Качка може правити за довід того, що плавання не завжди покращує фігуру].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Аргумент – арґуме́нт, -ту, до́від, -воду, до́каз, -зу.
Доводдо́від (род. до́воду), до́каз, -зу, арґуме́нт, -ту.
Доказательстводо́від (род. до́воду), до́каз, -зу.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Аргумент – аргумент; резон; довід; доказ. Приводить аргументы – подавати аргументи; ставити резони.
Доводдовід; доказ. Обращаться к доводам – братися до доказів.
Доказательстводовід; (подтверждение) – доказ; (свидетельство) – свідоцтво; (доказывание) – доведіння. В доказательство – на довід; на доказ. Доказательства письменные – доводи листовні. Доказательства вещественные – речові докази. Доказательства косвенные – посередні докази. Веские доказательства – важні, поважні докази. За отсутствием доказательствсм. Отсутствие.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Доказательство
• В доказательство
– на доказ (на довід).
• Нет доказательств
– нема(є) доказів; нема чим (нічим) довести.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

доказа́тельство 1. дове́дення
2. до́каз,-зу, до́від,-ду

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

До́від, -водудовод, доказательство.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Аргумент – арґуме́нт (-ту), довід (-воду); приводить -ты – подава́ти, пода́ти арґуме́нти.
Доводдо́від (-оду), арґуме́нт (-ту); обращаться к -дам – бра́тися (до) дово́дів.
Доказательство
1) (
логический довод) – до́від (-воду); д. неопровержимое – незла́мний до́від; д. основательное – слу́шний до́від; д. письменное – писаний до́від, до́від на письмі́; д. прямое – безпосере́дній до́від; -ва убедительные – переко́нливі до́води; без приведения -ств (утверждать) – не подаючи, не пода́вши до́водів; в -ство – на до́від, дово́дячи, щоб довести; давать -ство – дава́ти, да́ти до́від, дово́дити, довести, стве́рджувати, стве́рдити до́водом; представлять, приводить -ства – подава́ти, пода́ти до́води;
2) (
улика) – до́каз (-зу); д. вещественные – речові́ до́кази; предъявлять вещественные -ства – пока́зувати, показа́ти речові́ до́кази.
Опровержение – запере́чення, спросто́вання; (действ.) – запере́чування, запере́чення, спросто́вування, спростува́ння; служить -нием чего – становити запере́чення (чому), бу́ти за до́від про́ти (чо́го), сві́дчити про́ти чо́го, спросто́вувати що.
Служить, послужить
1) (
чем) – бу́ти, бу́ти за що, пра́вити за що, ста́ти за що; (пригодиться) – придава́тися, прида́тися на що; с. препятствием к чему – бу́ти на зава́ді, става́ти на зава́ді, бу́ти, става́ти на перешко́ді до чо́го, перешкоджа́ти чому́; с. причиной – бу́ти за причину, спричиняти що, спричинитися до чо́го; это служит доказательством того – це є до́від за те; это может послужить нам в пользу – це мо́же вийти нам на користь; это послужило началом – це ста́ло (було́) за поча́ток;
2) (
к чему, для чего) – бу́ти на що, вжива́тися, вжитися на що.
Являться, явиться
1) являтися, явитися, з’являтися, з’явитися, прихо́дити, прийти, прибува́ти, прибу́ти
; являться за деньгами – прихо́дити по гро́ші; являться лично – самому́ прихо́дити, з’являтися особисто; являться на службу, на работу – прихо́дити на поса́ду, на робо́ту, на пра́цю; являться на суд – становитися на суд, става́ти на суд, става́ти перед судо́м, ста́витися до су́ду; являться по начальству – являтися нача́льству; вас просят явиться – вас про́сять прибу́ти; (прийти);
2) (
кем, чем) – бу́ти ким, за ко́го, бу́ти чим, пра́вити за що; (составлять что) – становити що, бу́ти чим, става́ти, ста́ти; являться причиной чего – бу́ти, ста́ти за причину, спричинятися, спричинитися до чо́го; являться ручательством – бу́ти запору́кою; является – є, стано́вить; должно явиться доказательством – ма́є бу́ти за до́від (як до́від); явилась надобность – зайшла́ потре́ба; является невозможным исполнить – не мо́жна виконати, неможливим стає́ виконати; он является представителем предприятия – він є відпору́чник (він за відпоручника́) підприє́мства; это является материалом для… – це стано́вить (є) матеріял до…; это является результатом – це (є) на́слідок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

до́від, -воду, -водові; -води, -дів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. До́від, -воду, м.
1) Доказательство, доводъ.
Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Мир. Пов. І. 160. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. Мир. Пов. ІІ. 42.
2)
До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Черк. у. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у.
ІІ. До́від, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. НВолын. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Ро́згляд, -ду, м.
1) Разсмотрѣніе.
2) Разсмотръ, развѣдки.
Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аргуме́нтъ = до́від, до́каз.
До́водъ = до́від, до́каз.
Доказа́тельство = до́каз, до́казка, до́від. — Він і сам не знає, які він до́казки має на землю. Ніс. Черн. — Доказа́тельства пи́сьменныя = до́води листо́внї. — О доводех листовних. Ст. Л.