Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Шукати «договор*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Догова́ривать, договори́ть –
1) (кончать речь) догово́рювати, договори́ти, дока́зувати, доказа́ти, домовля́ти, домо́вити;
2) (заключать условие) договоря́ти кого́, го́ди́ти, заго́ди́ти кого́, домовля́ти, домо́вити кого́, єдна́ти, поєдна́ти, під’єдна́ти, ладна́ти, ряди́ти, поряди́ти, підряди́ти, срв. Догова́риваться. [Договори́ли і попа́ (Котл. Енеїда II). Си́на женю́, то оце́ ходи́ли ба́тюшку годи́ти. – А я вже загоди́в. Не стра́шно жени́тися, а стра́шно попа́ єдна́ть. Пішо́в майстрі́в ладна́ти. Чи не ви ря́дите під ху́ру? Я вже й візника́ на вза́втра поряди́в].
• Догово́ренный – догово́рений, зго́джний, поє́днаний, поря́джений.
I. Догова́риваться, договори́ться до чего – догово́рюватися, договори́тися, добала́куватися, добала́катися до чо́го.
II. Догова́риваться, договори́ться (условливаться) – договоря́тися, договори́тися з ким, домовля́тися з ким [Ка́жуть: «Мо́жна й на мі́сяць ізгодитись». Тай почали́ договоря́тись (Марко Вовчок: «Сестра»). Договори́лась вона́ так, щоб мені́ о́чі зав’яза́ти, і вона́ мене́ вела́ (Рудч. Казки, т. II (1870), ст. 149)], го́ди́тися, пого́ди́тися, єдна́тися, поєдна́тися, умовля́тися, умо́витися, домовля́тися, домо́витися, поряджа́тися, ряди́тися, поряди́тися, законтракто́вуватися, законтрактува́тися, (гал.) пактува́ти, -ся. [Дівча́та у строк го́дяться. Погоди́лися бра́ти ху́ру, та підві́д нема́. А що, Опана́се, – єдна́йся на год! Прийшли́ старости́ єдна́тися за ві́нчання. Поряди́лися (змо́вилися) за ціну́. Поряди́всь одве́зти́ на вокза́л].
• Догова́ривающиеся стороны – догові́рні, ря́дні сто́рони, контраге́нти.
Догово́р – до́гові́р (р. -во́ру), а оттенки: (условие) умо́ва, (соглашение) умо́вини, уго́да, (контракт) ряд, ря́дна (р. -ної), ря́дні, па́кта (р. -тів), контра́кт, тракта́т. [Показа́в-би, що з Богда́ном були́ догово́ри не для то́го (Рудан.) Ви́конано всі умо́ви того́ до́гово́ру. Перея́слівська умо́ва 1654 р. Наняли́ зе́млю на три ро́ки і підписа́ли умо́ву. Свої́ умо́вини лама́ють. Із гре́ками – зо́всім не ва́рварську рядну́ вони́ написа́ли (Куліш). Ви́мушені в ляхі́в па́кта (Куліш). Скажи́, чи в нас у шлю́бному контра́кті стої́ть, щоб я твої́х не зна́ла тайн? (Куліш)].
• Заключать догово́р – склада́ти умо́ву (до́говір).
• Нарушить, расторгнуть догово́р – злама́ти (зірва́ти, скасува́ти) умо́ву (до́гові́р), відки́нутися від умо́ви, від до́гово́ру.
Догово́рный – догові́рний, догово́ровий, умо́влений, ря́дний, пактови́й, контракто́вий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Договорённость – домо́вленість, домо́влення;
• по договоренности – за домовленістю, згідно з домовленістю (домовленням). Обговорення статті
Договорной, договорный – догові́рний, догово́ровий, (условленный) умо́влений, домо́влений:
• договорная цена – договірна ціна;
• договорные обязательства – договірні зобов’язання;
• на договорных началах – на договірних засадах. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДОГОВОРИ́ТЬСЯ, договори́ться о чем с кем, ще ви́говорити собі́ що у кого [договори́лся с ним о мешке́ = ви́говорив собі у ньо́го мішо́к].
ДО́ГОВОР, укр. уго́да;
по договора́м, згі́дно з уго́дами, на підста́ві уго́д;
догово́р доро́же де́нег, сло́во па́че гро́шей.
ДОГОВОРЁ́ННОСТЬ, ще домо́влення;
по договорё́нности, за домо́вленням, домо́вившись.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Договаривать, договорить –
1) догово́рювати, -рюю, -рюєш, договори́ти, -рю́, -риш, домовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, домо́вити;
2) (делать условие) догово́рювати (кого́).
Договариваться, договориться –
1) догово́рюватися, -рююся, -рюєшся, договори́тися, -рю́ся, -ришся, добала́куватися, -куюся, -куєшся, добала́катися, -каюся, -каєшся;
2) (условливаться) договоря́тися, договори́тися (з ким).
Договор – догові́р, -во́ру; (условие) умо́ва, -ви; заключить договор – скла́сти догово́ра, умо́ву.
Договорный – догові́рний, -а, -е, (условленный) умо́влений.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Договор – договір. Арендный договор – орендний договір. Заключать договор – складати договір; учиняти, укладати договір. Расторгнуть договор – скасувати договір, зірвати договір. Нарушить договор – зламати, порушувати договір; відкидатись договора. Договор словесный, письменный – договір на словах, на письмі. Обуславливать что договором – зумовляти що в договорі. По договору – за договором; з договору.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Договор
• Договор словесный, письменный – договір (умова) на словах, на письмі; договір писаний (умова писана).
• Нарушать, нарушить, расторгнуть договор – ламати, зламати договір (умову); відкидати, відкинути договір (умову), (іноді також відкидатися, відкинутися договору, умови); скасувати (зірвати) договір (умову).
• Обусловливать, обусловить что договором – обумовлювати, обумовити (зумовлювати, зумовити) що в договорі.
• По договору – за договором (за умовою); з договору (з умови).
• При заключении договора, соглашения – під час складання договору, угоди; складаючи договір, угоду.
• Соблюдать договор – додержувати договору (умови).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Договариваться, договориться (уславливаться) – єдна́тися, поєдна́тися, годитися, погодитися, умовлятися, умо́витися, поряджа́тися, порядитися з ким.
Договор – догові́р (-во́ру), рядна (-ної); д. издательский – до́говір про вида́ння (на вида́ння); д. кабальный – каба́льний до́гові́р; д. коллективный – до́гові́р колективний; д. письменный – до́гові́р на письмі́, писаний до́гові́р; д. покупной – купіве́льний до́гові́р, до́гові́р на купі́влю; д. словесный – у́сний до́гові́р, до́гові́р на слова́х; д. страхования – до́гові́р на убезпе́чення; д. торговый – торгове́льний до́гові́р; д. трудовой – трудовий до́гові́р, до́гові́р про пра́цю; д. условленный – (об)умо́влений до́гові́р; заключать -вор – уклада́ти, уложити до́гові́р, бра́ти, узяти до́гові́р; заключающийся в -ре – до́гові́рний; нарушать -вор – лама́ти, злама́ти до́гові́р; необусловленный в -ре – незастере́жений у до́гово́рі; обуславливать что -ром – зумовляти що в до́гово́рі; по -рам – згі́дно з до́гово́рами, на підста́ві до́гово́рів; право по -ру – пра́во з до́гово́ру; предусмотренный в -ре – застере́жений, зазна́чений у до́гово́рі; прекращать действие -ра – касува́ти, скасува́ти чинність до́гово́ру; расторгать -вор – розрива́ти, розірва́ти до́гові́р; совершать -вор – уклада́ти, укла́сти договір; согласно -ра – згі́дно з до́говоро́м; условия -ра – умо́ви (пу́нкти) до́гово́ру.
Договорный (об условиях, началах) – до́гові́рний, договоро́вий.
Договорщик (заключ. договор) – догові́рник (-ка).

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Договор — догові́р, -во́ру.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Догова́ривать, ея, договори́ть, ся = 1. дока́зувати, домовля́ти, доказа́ти, домо́вити, добала́кувати, добала́кати. — Підняли такий гомін, що не дали йому й доказати до кінця. — Почав балакати, та й не добалакав. 2. добала́кувати ся, добала́кати ся. — Добалакав ся вже до лиха. 3. домовля́ти, ся, умовля́ти ся, годи́ти, ся, єдна́ти, ся, поєдна́ти, ся. С. З. Л. — Не страшно женити ся, страшно попа єднати. н. пр.
Догово́рный = домо́влений, умо́влений.
Догово́ръ = умо́ва (С. Л. Ш.), домо́ва, укла́д (С. Ш.), уго́да (Гал.) — Слова — не полова: чи забув яка між нами з тобою умова? Гул Ар. — Заглянь в контракт твій зо мною, яка там умова? Гул. Ар. — Умова между дающим і взимающим. Б. Н. — Заключи́ть догово́ръ = домо́вити ся, умо́вити ся, уложи́ти умо́ву. — Нару́шить, расто́ргнуть догово́ръ = злама́ти, зірва́ти, скасува́ти умо́ву, відки́нути ся. — По догово́ру, согла́сно догово́ра = вгово́рно. — Вговорно роби. — Вговорно служу. Сум. Ох.