Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «докінчати»
Шукати «докінчати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вершить, -ся – (до)кінча́ти, -ся, верши́ти, -ся, виве́ршувати, -ся. [Ї́здили либо́нь до нота́ріуса ку́пчу верши́ти (Мирн.). Виве́ршуйте стіг].
Доверша́ть, -ся, доверши́ть, -ся – дове́ршувати, -ся, доверши́ти, -ся, заверши́ти, -ся, доро́блювати, -ся, дороби́ти, -ся, докінча́ти, -ся, докінчи́ти, -ся, дово́дити (дове́сти́), -ся до кінця́. (Срв. Заверши́ть). [Доверши́лась Украї́ни кри́вда стара́, нам пора́ для Украї́ни жить (Франко). Кі́лька книжо́к з украї́нської істо́рії дороби́ли ді́ло (Грінч.)].
Довершё́нный – дове́ршений, докі́нчений, ви́кінчений, доро́блений, дове́дений до кінця́, до кра́ю.
Конча́ть, ко́нчить – кінча́ти и кі́нчити, сов. (с)кінчи́ти, докі́нчувати, докінчи́ти и докінча́ти, закі́нчувати, закінчи́[а́]ти, (о мн.) покінча́ти, подокі́нчувати; срвн. Ока́нчивать. [У розко́ші кінча́ють вік щасли́вий (Сл. Гр.). Я ще не кінчи́в (Київ). Весі́лля вже, ба́чте, закінча́ли (Г. Барв.)].
-чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать – дописа́ти, -чить мыть – доми́ти, -чить говорить – доказа́ти, -чить тереть – доте́рти и т. п. -ча́й его – кінча́й, ріша́й його́.
-чить книгу – скінчи́ти кни́жку.
-ча́ть дело – роби́ти кіне́ць (спра́ві), доробля́ти що.
Подождите, пока я ко́нчу завтракать – зажді́ть, до́ки я досні́даю.
И не -чивши говорить, она заплакала – і не доказа́вши, вона́ запла́кала.
Книга -ча́ет печататься – кни́жка додруко́вується.
-чил дело, гуляй смело – спра́вив ді́ло, гуля́й смі́ло.
Начать-то так, а -чить как? – запря́сти – так, допря́сти як? висо́ко літа́є, а де ся́де?
Ни почать, ни -ча́ть – ні тпру, ні ну.
-ча́йте скорее – докінча́йте шви́дше.
-чить работу – (с)кінчи́ти, дороби́ти пра́цю, оброби́тися, упо́ратися (з чим).
Ко́нченный – (с)кі́нчений, докі́нчений.
-ный человек – пропа́ща люди́на.
Жизнь -чена – життя́ мину́лося.
И -чено – і край; та й го́ді.
Всё -чено – (вже) по всій спра́ві.
И -чен бал (иносказ.) – вже й по гу́лянці; та й по спра́ві; та й уже́.
Ока́нчивать, око́нчить – кінча́ти и кінчи́ти, сов. (с)кінчи́ти, докі́нчувати, сов. докінча́ти и докінчи́ти, закі́нчувати, сов. закінча́ти, закінчи́ти, викі́нчувати, ви́кінчити, (о многих) покінча́ти, покінчи́ти, подокі́нчувати и подокінча́ти и т. д., (завершить) виве́[і́]ршувати, ви́вершити, дове́[і́]ршувати, доверши́ти, заве́[і́]ршувати, заверши́ти, поверши́ти, дохо́дити, дійти́ кінця́, дово́дити, дове́сти (до) кра́ю, дохо́дити, дійти́, подохо́дити чого́.
Начал и не -чил – поча́в і не скінчи́в.
-чивая свою речь… – кінча́ючи (закі́нчуючи) своє́ сло́во (свою́ промо́ву)…
-чивая обзор истории украинской литературы – дово́дячи до кра́ю о́гляд істо́рії украї́нського письме́нства (Єфр.).
Едва -чил – ле́дві дійшо́в кінця́.
Не -чили высшей школы – не покінча́ли ви́щої шко́ли, ви́щих шкіл не подохо́дили (Куліш).
-чить курс (наук) – добу́ти ку́рсу (навча́ння).
-чить дело, работу – (с)кінчи́ти, докінчи́ти спра́ву, ді́ло, робо́ту, дороби́ти робо́ту.
-чить дела, работы – покінча́ти, покінчи́ти, пороби́ти спра́ви, діла́, (все) ді́ло, (всю) робо́ту.
Начал и не -чил делать – поча́в і не дороби́в.
-чить произведение, сочинение – докомпонува́ти твір. [Я докомпонува́в «Чо́рну Ра́ду» (Куліш)].
-вать, -чить полевые или другие хозяйств работы – обробля́тися, оброби́тися. Срв. Обсе́яться, Обжина́ться и т. п. -вать, -чить жизнь – ві́ку дожива́ти, дожи́ти, ві́ку добива́ти, доби́ти, довікува́ти.
Око́нченный – скі́нчений, докі́нчений, закі́нчений и т. д.
Прика́нчивать, прико́нчить
1)
что (работу, дела) – кінча́ти и кінчи́ти, скінчи́ти (кінчи́ти), прикінча́ти, прикінчи́ти (пра́цю, спра́ви), роби́ти, зроби́ти кіне́ць чому́, (о мн.) покінча́ти (всі спра́ви); см. Конча́ть, Ока́нчивать. [Це́нзори аж тепе́р зду́жають зроби́ти кіне́ць украї́нській спра́ві (Єфр.)];
2)
кого (добить, умертвить) – кінча́ти, кінчи́ти, докінча́ти, докінчи́ти, (только сов.) упо́рати, ріши́ти кого́. [А вве́чері мій Яре́ма поки́нув Окса́ну: ляхі́в кінча́ (Шевч.). А Виго́вський Пушкарі́вців докінча́в, без оща́дку руба́в (Куліш). Як пійма́ю, дак я його́ там і рішу́ (Борз.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Свершать, свершитьдокінча́ти, -ча́ю, -ча́єш, докінчи́ти, -чу́, -чиш, виве́ршувати, ви́вершити, -шу, -шиш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Докінча́ти, докі́нчувати, докінчи́тиоканчивать, окончить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = Докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! К. Досв. 137. А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив. К. Св. П. 1 кн. М. II. 2.
Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = Докінчати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Доверша́ть, доверши́ть, ся = кінча́ти, докінча́ти, ся, виве́ршувати, ви́вершити, ся, доро́блювати, дороби́ти, ся, довести́ дїло до кінця́, до кра́ю, (будовання) — добудува́ти, (писання) — дописа́ти і т. д.
Ока́нчивать, око́нчить, ся = кінча́ти, ся, скінчи́ти (С. З. Л.), докінча́ти, докінчи́ти, покінча́ти, закінча́ти, ви́кінчити, ся, про де-кільки — поскінча́ти, ся, перекінчи́ти, дїло, роботу — дороби́ти, оброби́ти, ся, упо́рати ся (С. З. Л. Ш.), косовицю — обкоси́ти ся, молотьбу — обмолоти́ти ся, оранку — об’ора́ти ся, помел — обмоло́ти ся, ралянку — відра́лити ся, сїйбу — обсїяти ся, топку — одтопи́ти ся, ярмарок — переярмаркува́ти, про що лихе — переко́їти ся. — Кінчайте дїло, та й по чарцї. — На тім ся розмова і скінчила ся. К. X. — От скінчили, потім сїтї витягати стали. Чайч. — А в Середу докінчив, день панщини відробив. н. п. — Як все дїло покінчаєм, по козацьки погуляєм. н. п. — Ось вже сонечко зайшло за лїсом, закінчив ся день короткий зімнїй. Чайч. — Люди вже об’орались а косовиця ще не починала ся. Мир. — Уже хлїба поспівали, колоски схилились, а де-які хазяїни уже й обкосились. П. Пр. — Багато лиха було, та все якось перекоїлось.