Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «домів»
Шукати «домів» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нале́во, нрч. – (на вопрос: где) ліво́руч, (по левую руку) по лі́ву ру́ку; (на вопр.: куда, в каком направлении) ліво́руч, вліво́руч, в лі́ву ру́ку, на лі́ву руч, влі́во, (редко) налі́во; (восклиц., которым погоняют -во волов, и перен. – шутл.) соб, цоб; (то жек лошадям) вістя́, (гал.) вісьта́. [Две́рі про́сто глядача́, право́руч і ліво́руч (Грінч.). Я ки́даю стрі́ли право́руч, ліво́руч (Л. Укр.). Ввесь час його́ навскі́сна тінь ішла́ по лі́ву його́ ру́ку (Кінець Неволі). Метну́вся вліво́руч (Країна Сліпих). Тихе́нько одчини́в две́рі в лі́ву ру́ку (Н.-Лев.). І куди́ їм ска́же йти, чи напра́во, чи налі́во (Квітка). Поверта́й цабе́ (направо) бо соб ні́куди (Н.-Лев.). Ї́дьте, се́рденько, навпряме́ць, а там живе́ Андрі́й Швець; а там кру́то соб – живе́ Кули́на Вакуле́нкова (ЗОЮР I). Я вас до хреста́ дові́в та й пішо́в вісьта́ домі́в (домой) (Франко)].
-во от кого, чего – ліво́ру́ч (вліво́руч, влі́во, на лі́ву руч) від ко́го, від чого. [Лі́воруч від о́зера (Грінч.). Влі́во од Андрі́я грав на со́нці срі́бними бри́жами ставо́к (Коцюб.). На лі́ву руч від бу́рти розісла́вся степ (Мирний)].
Поворачивать -во – поверта́ти (заверта́ти, бра́ти) (в)ліво́руч (в лі́ву ру́ку). [Заверну́в ліво́руч у дру́гу ву́лицю (Грінч.). Ба́чить, як його́ брати́ заверта́ють сте́жкою вліво́руч (Крим.)]. -во кругом, шагом марш! – ліво́руч (налі́во) навкру́г, кро́ком руш! (Київ).
Примыка́ть, примкну́ть
1)
к чему (прилегать) – притика́ти(ся), приткну́ти(ся), припира́ти, припе́рти, при[до]туля́тися, при[до]тули́тися, прича́люватися, прича́литися до чо́го, (граничить) межува́ти з чим; срв. Прилегать 1. [До світли́ці притика́є скі́лька бічни́х кімна́т (Л. Укр.). Межа́ з меже́ю до на́ших Воли́ни та Поді́лля притика́ється сторона́, що зве́ться Галичина́ (Єфр.). Наш двір межу́є з його́ горо́дом. До подві́р’я з усі́х бокі́в припира́ли сліпі́ сті́ни сусі́дніх домі́в (Франко)].
-ка́ть друг к дугу – межува́тися, межува́ти. [На́ші ни́ви межу́ються].
Правый фланг войска -ка́л к лесу – пра́вим фла́нгом ві́йсько притика́ло до лі́су;
2)
к кому, к чему (присоединяться) – приє́днуватися, приєдна́тися, прилуча́тися, прилучи́тися, пристава́ти, приста́ти, (о мн.) поприє́днуватися, поприлуча́тися, попристава́ти до ко́го, до чо́го. [Став козако́м, приста́в до Дороше́нка (Грінч.). Він приєдна́вся (прилучи́вся) до мої́х ворогі́в];
3)
что (на щеколду, на замок) – примика́ти, примкну́ти що, (притворять) причиня́ти, причини́ти, (о мн.) попричиня́ти що (напр. две́рі, ві́кна). [Примкну́ла сіне́шні две́рі і пішла́ з ха́ти];
4)
что к чему (сдвигать) – припира́ти, припе́рти, присо́вувати, прису́нути що до чо́го.
Примкну́тый
1) припе́ртий, при[до]ту́лений, прича́лений до чо́го;
2) причи́нений; при́мкнутий
и при́мкнений;
3) припе́ртий, прису́нений.

Примкну́вший к кому – той що приєдна́вся (прилучи́вся, приста́в) до ко́го, прилуче́нець (-нця).
Примыка́ющий к чему – приле́глий, прити́чний до чо́го, той, що притика́є (притика́ється) припира́є и т. д. до чо́го, той, що межу́є з чим, суме́жний з чим; срв. Прилега́ющий.
На -щей улице – на приле́глій ву́лиці.
Проры́в
1)
см. Прорыва́ние. -ры́в чирея – прорва́ння, прори́в чиряка́;
2) про́рив (-ву), про́рва, про́рвате (про́рване) мі́сце; (
место, где прорвана плотина) прі́рва, прото́чина; (ров, канал) рів (р. ро́ву), кана́ва. [Два ряди́ домі́в без про́рви, на́че гва́рдія німа́ (Франко)].
Идти, ломиться на -рыв – пробо́єм іти́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Гостинка, разг. – (квартира/комната гостиничного типа, рус.) гостінка, (реже, нрк.) готелька.
[Прообразом готельок стали будинки-комуни двадцятих років, де були передбачені лише восьмиметрові «спальні кабіни» (вважалося, що справжнім домом для пролетаря має бути його завод, а сім’єю — робітничий колектив) (Ігор Однопозов). — Тату, я збираюсь підшукати тобі готельний дім. Ти тут один не проживеш. — Ні, ні. Категоричне ні. Ніяких готельок. Ніяких домів для старих (О.Негребецький, перекл. Марини Левицької)].
Обговорення статті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вака́ція, -ції, ж. Вакаціонное время. О. 1861. VIII. 89. Левиц. Пов. 96. Уже ся вивчив і прийшов домів на вакацію. Драг. 407.
Домі́в, нар. = Додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Зама́ювати, -юю, -єш, сов. в. замаї́ти, -маю́, ї́ш, гл. Украшать, украсить зеленью: вѣтвями деревьевъ, травами. Вінці закладають худобі на роги... Так замаєна худоба іде вечером домів. МУЕ. III. 46.
Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Віл зариче. Шух. І. 89.
Іма́тися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл.
1) Ловиться; держаться; браться.
Імайся, рибко, велика й маленька. Ном. № 1650. Мокрого поліна вогонь не йметься. Посл. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Гн. І. 124. Куля го ся не імат. Гн. І. 36.
2) То-же, что и
займа́тися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів. Гн. II. 14.