Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «достеменний»
Шукати «достеменний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Буква́льный – дослі́[о́]вний, буква́льний, літера́льний, досто́тний, досте́менний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Живой, жив – живий; (бойкий) жвавий; (подвижный) моторний, меткий; швидкий; виразний, яскравий, чіткий; органічний, реальний, життєвий, життьовий:
едва жив ушёл, спасся – ледве (ледві) з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив);
живая действительность (перен.) – жива дійсність;
живая женщина, девушка – жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина моторуха;
живая изгородь – живопліт (иногда обсада);
живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща;
живая улика – живий (наочний) доказ;
жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький; жив-здоров;
жив и здоров – живий-здоровий, живий і здоровий;
жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося;
живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…);
живой живое и думает – живий живе й гадає;
живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого, правдивий (достеменний) портрет чий, з кого;
живой интерес – жвавий (живий) інтерес;
живой ум – бистрий розум;
живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо притьмом) (зробити що);
задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) – за живе взяти (забрати) кого, дойняти (вразити, дозолити); до живого кого, допекти кому, кого, допекти до живого (до живого серця) кому, кого;
захватить живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого;
на живую нитку (разг.) – нанашвидку руку (нашвидкуруч); похапцем, на живу нитку;
на живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч, на швидку руку (робити що);
нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого, нема й на світі кого;
ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий;
ни [одной] живой души (разг.) – [а]ні живої душі, [а]ні живого духа, [а]ні лялечки, ні душечки, ані лялечки;
оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим, дарувати життя кому; лишати при життю;
остаться в живых – вижити (про багатьох повиживати); залишитися (зостатися) живим [серед живих];
пока жив буду – поки [й] житиму, поки мого віку;
принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому;
сжечь живым – спалити живцем (живого);
с живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти, живого білувати.
[Поглянула навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (М. Вовчок). Сонечко світе, травиця зеленіє, ліс шумить, пташки у йому співають, все живе дише, любується своїм життям (П. Мирний). Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). — Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський). Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали (АС). Він допоміг Дон Кіхотові встати й посадив його на Росинанта, що теж був ледве живий та теплий (М. Лукаш, перекл. М. Сервантеса). Нарешті він зачепив Ааза за живе… чи за гаманець, що в його випадку одне й те ж (С.Михаць, перекл. Р.Аспріна). Якось я бачив живий символ тріумфу людини. Вона вже стояла над прірвою і пісяла в неї (С. Є. Лєц). Живе не може бути потворним (К. Шанель)].
Обговорення статті
Ни
1) (
част.) ні, (усилит.) ані, (устар.) ніже;
2) (
союз) ні;
3) (
отделяемая часть местоимения) ні:
без какого бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого;
во что бы то ни стало – будь-що-будь, хоч би [там] що; хоч би що (там) було; хай там що; щоб тут що; хоч що-бу́дь; (иногда) на чім би то не стало; чого б то не коштувало, (любой ценой) за всяку (будь-яку) ціну; кров з носа;
где бы ни… – хоч би де (хоч де б); (изредка) де б не…;
где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься;
где ни… – хоч де, хоч би де (хоч де б); (изредка) де не…;
как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь;
как вы ни старайтесь – хоч-би я́к ви старались;
как ни есть – хоч би там як;
какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не;
какой ни [на] есть – будь-який (абиякий), (диал. бу́длі-який); яки́й припаде́, яки́й тра́питься; хоч і який; який завгодно, перший-ліпший; хоч би там який, який не є; (раскакой) пере́який;
как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний;
когда бы то ни было – аби́коли, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься;
когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не;
кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…;
кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не;
кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в;
куда (как) ни кинь — всё клин – куди кинь — усе клин (Пр.); куди кинь, то все клин (а все наверх дірою) (Пр.); як не мостися, а все мулько (Пр.); сюди гаряче, і туди боляче (Пр.); сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти (Пр.);
куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б, (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не;
куда ни пойду… – хоч-би куди́ пішо́в…;
на небе ни облачка – на небі ані хмаринки;
ни даже – ні (ані) на́віть;
ни души – ні [живо́ї] душі́, ні ду́ха [живо́го], ні люди́ни;
ни копейки денег – ні копійки, ні ше́ляга (гро́шей), (шутл., давн.) ані копія́;
на улице ни души – на ву́лиці ані (ні) душі́ (ані (ні) ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фамил.) ані ля́лечки);
не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва;
не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в;
ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь;
ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти;
ни в какую – хоч ріж (кого), ані руш [не хоче], нізащо;
ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; не поважа́ти, не шанува́ти кого́; (иногда образн. разг.) мати кого за устілку;
ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ – ні в чо́му (чі́м), (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м), (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́;
ни грамма – ні зернини, ні крихти, ні грама;
ни гугу – анічичирк (нічичирк); ані (ні) пари з уст, ані мур-мур;
ни дать, ни взять (разг.) – (как прил.) викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, нестеменнісінький); (как нар.) достоту (достеменно, нестеменно), ні втять, ні взять;
ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто;
ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́);
ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький), (устар., шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний; ни за грош;
ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки;
ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-звіку (зроду-віку); (никак) нія́к;
ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне;
ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш (Пр.); ні сюди, ні туди (Пр.);
ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей (Пр.); гарна, як свиня в дощ (Пр.), (груб.) ні ґедзла, ні гризла;
ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло (пало); ні в тин, ні в ворота), (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) [і геть-то] не до ре́чі, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́;
ни к чему – ні до чого; ні на що, ні на віщо;
ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний, (образн.) не вміє й шила загострити;
ни малейшей надежды нет – [ані] найме́ншої наді́ї нема;
ни один этого не говорит – ніхто́ (жодний, жоден, (лок.) жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же;
ни… ни (при перечислении) – ні … ні, ні … ані, ані … ні, ані … ані, ні (ані) … ніже́; ни-ни;
ни-ни-ни (разг.) – ні-ні; аніже́; аніні́; ні-ні-ні;
ни один не – жо́дний (жо́ден), (лок.) жа́дний (жа́ден) не, (очень редко) ні жо́дний (жа́дний), ні оди́н не; (никто) ніхто́ не;
ни он, ни никто – ні він і ніхто́;
ни от кого – ні від кого;
ни пикни! (разг.) – ні писни!;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі];
ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави (Пр.); ні плуга, ні ріллі (Пр.);
ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб] (Пр.); ні пес ні баран (Пр.); ні жук ні жаба (Пр.); ні вогню, ні полум’я — тільки дим (Пр.); ні брат ні сват (Пр.); ні швець, ні жнець, ні чортзна-що (Пр.); ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець (Пр.);
ни с кем (чем) – ні з ким (чим);
ни слова – а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) ні (ані) па́ри з уст; б) (молчать!) ні сло́ва!;
ни с места – ані руш; ані (ні) з місця; ні кроку далі;
ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні впало (пало); з доброго дива; дурнісінько, гарма-дарма;
ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так;
ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні ота́к (онта́к); ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки);
ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́;
ни то ни сё;ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (шутл.) ні теє ні онеє; ні до чобота на закаблук, ні до черевика на рант; ні риба ні м’ясо; ні рак ні риба; ні сич ні сова;
ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, ані (ні) другий;
ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти;
ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́;
ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий;
остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи;
с кем ни говорил, к кому ни обращался… – хоч з ким би я говорив, хоч би до кого звертався, з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся)…;
сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не;
сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься;
сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не;
что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не;
что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься;
что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не;
что ни год – рік у рік; щорік (що не рік);
что ни на есть лучший – якнайкра́щий, щонайкра́щий, якнайлі́пший, щонайлі́пший;
что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…;
что ни сделает… – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в)…;
что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в); чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
[Круго́м ні били́ни! (Т.Шевченко). Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Т.Шевченко). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л.Українка). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (І.Нечуй-Левицький). Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле Бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л.Українка). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М.Рильський). Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л.Українка). Вона́-ж ні па́ри з уст — і гля́нула знена́цька (М.Рильський). Нігде́ ні живо́ї душі́ (І.Нечуй.-Левицький). Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпрова Чайка). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Б.Грінченко). … жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П.Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л.Українка). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л.Українка). Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Т.Шевченко). Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Т.Шевченко). Ні ру́ху, ні люде́й (М.Рильський). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л.Українка). Він не забу́в його́ ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л.Українка). Ані би́тись, ні втекти́ (С.Руданський). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М.Рильський). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М.Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Б.Грінченко). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Т.Шевченко). У жупа́ні — круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Т.Шевченко). Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М.Хвильовий). А він — ні сі́ло, ні впа́ло — причепи́вся до ме́не (Б.Грінченко). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так — ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Б.Грінченко). Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (І.Франко). Ви така́ ось, — ні те, ні се (О.Влизько). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова). Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ — про те́бе (А.Кримський). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л.Українка). Скі́льки літ не пройде́, — під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М.Рильський). Скі́льки б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л.Українка). Не руш! аніні́! (АС). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» — «Нічо́го, аніні́!» (М.Рильський). Сиди́ ти́хо! аніже́! (АС). Як кажуть на моїй Полтавщині, “на хрю вони нам здалися”, коли в ніщо ставлять народ, плюють на його в ім’я якихось кастово-кланових інтересів, себто для ненаситного збагачення (Я.Яременко). — Про лівий фланг то нічого й казать, Самі богатирі — ні втять, ні взять, Окрили блиском зброї кручі скал Загродили щільно перевал (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Я на посаду йшов, і з посади йду яко наг, яко благ, то й можу з чистим сумлінням (а то ж річ не мала!) сказати: «Голим народився, голими і вмирати: ні зиску, ні втрати» (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але одвічний ворог згоди і недруг миру, зазнавши такої ганьби… і побачивши, як підігріта ним ворохобня звелася ні на що, надумав іще раз спробувати щастя, зірвавши нову бучу… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? А певне, що ніхто. До того ж між жіноцьким «так» і «ні» і голки не встромиш, бо нема куди (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чого не злічите — числа немає в тім, Чого не зважите – не важить та вага, Чого не виб’єте — не варто ні шага (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). До сього діла більше мій пан Дон Кіхот удатен: той — раз-два, усіх упорає і усьому дасть ради, а я, грішним ділом, у сій музиці ні бе, ні ме (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Аррігуччо стояв ні в сих ні в тих, і хотів би щось сказати, та не міг — бачив, що все проти нього обертається (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). До обід на березі й далі на острові не видко було ні ду ші живої, о кого вони могли б помочі собі сподіватися (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Я ніби ріс — а добре придивиться, То духом я ні крихти не зміцнів… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — Стійте тихо і ні пари з уст, бо тут вам і смерть! (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Так, надісь, робив, як тої приказки оддай нищим, а собі ні з чим; людям дай, та й про себе дбай; даруй, та не роздаровуй (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — У нашій газеті не місце виразам на кшталт «маю сподівання», особливо в передовиці. І жодним… — тут він зробив паузу для створення драматичного ефекту, удаючи, що продивляється шпальту. — До речі, «жодний» зазвичай вимагає дієслова в однині. Ми можемо врешті засвоїти ці дві прості істини? (О.Смольницька, перекл. І.Мак’юена). Ні разу не глянули одне одному в очі. Йшли, вдивляючись у спільну ціль (С.Є.Лєц). Хто ні в чому не розбирається, може братися за що завгодно (С.Є.Лєц). — Подумай, кохана, десять років — і жодної сварки! — Знаю, боягузе нещасний!].
Обговорення статті
Форменный
1) фо́рмовий, (
об одежде) формений;
2) (
подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений;
3) (
полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий;
4) (
официальный, ещё) офіційний;
5) (
соответствующий принятому порядку, ещё) формальний:
сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію;
форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій;
форменные элементы крови – формові елементи крові;
форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень.
[Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДОСТОВЕ́РНЫЙ, фраз. достеме́нний.
ТО́ЧНО (вірно) пра́вильно, правди́во, (зроблено) акура́тно, рете́льно, (вчасно) пунктуа́льно, образ. як втяв;
так то́чно! військ. слу́хаю!, фраз. так-таки́ і є [так то́чно так-таки́ і є];
то́чно в три часа́ рі́вно о тре́тій годи́ні;
то́чно тако́й же ще якра́з таки́й (са́мий);
ТО́ЧНЫЙ ще досто́тній, достеме́нний, (час) ві́рний, (опис) правди́вий, (хто) акура́тний, пунктуа́льний;
то́чная ко́пия (хто) (як) ви́капаний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Точный
1) то́чний, достеме́нний, правди́вий, -а, -е;
2) (
о человеке) спра́вний, рете́льний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вылитый
• Костюм на нём как вылитый
– костюм як на нього шитий (як улитий).
• Сын, дочь — вылитый отец, вылитая мать
– син, дочка — викапаний (вилитий) батько, мати; син, дочка достеменний (нестеменний, достотний, чистий) батько, достеменна (нестеменна, достотна, чиста) мати. [Грицько — викапаний батусь. Сл. Гр. Ви — вилитий батько! Українка.]
Живой
• Живая действительность
(перен.) – жива дійсність.
• Живая женщина, девушка
– жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина; моторуха.
• Живая изгородь
– живопліт (іноді обсада).
• Живая и мёртвая вода (в сказках)
– цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща.
• Живая улика
– живий (наочний) доказ.
• Жив-живёхонек
(разг.) – живий-живісінький.
• Жив-здоров; жив и здоров
– живий-здоровий; живий і здоровий.
• Жив, курилка
(разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося.
• Живого места нет (не осталось на ком)
– геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…).
• Живой живое и думает
– живий живе й гадає.
• Живой портрет кого
(перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого; правдивий (достеменний) портрет чий, з кого.
• Живой ум
– бистрий розум.
• Живым манером (сделать что)
(нар.) – швидко (хутко, прудко, живо, притьмом) (зробити що).
• Задеть (забрать, затронуть) за живое кого
(разг.) – за живе взяти (забрати) кого; дойняти (вразити) до живого кого; допекти кому, кого; допекти до живого (до живого серця) кому, кого.
• Захватать живым в плен кого
– захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого.
• На живую нитку
(разг.) – нашвидку; на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем; на живу нитку.
• На живую руку (делать что)
(разг.) – нашвидкуруч; на швидку руку (робити що).
• Нет в живых кого
– немає живого [серед живих] кого; нема й на світі кого.
• Ни жив, ни мёртв
– ні живий, ні мертвий.
• Ни [одной] живой души
(разг.) – (а)ні живої душі; (а)ні живого духа; (а)ні лялечки; ні душечки, ані лялечки.
• Оставлять, оставить в живых
– лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим; дарувати життя кому.
• Остаться в живых
– залишитися (зостатися) живим [серед живих]; вижити (про багатьох повиживати).
• Пока жив буду
– поки (й) житиму; поки мого віку.
• Принимать, принять живое участие в чём
– брати, узяти жваву (пильну) участь у чому.
• Сжечь живым
– спалити живцем (живого).
• С живого кожу драть
(разг.) – у живого шкуру драти; живого білувати.
Копия
• Он точная копия отца (с отца)
(перен.) – він точна копія батька; він — викапаний (вилитий) батько; він достеменний (нестеменний, достеменісінький, нестеменісінький) батько.
Ни
• Во что бы то ни стало
– будь-що-будь; хоч би [там] що; хоч би що [там] було; (іноді) на чім би то не стало; чого б то не коштувало; за всяку ціну.
• Где бы ни…
– хоч би де (хоч де б); де б не…
• Где ни…
– хоч би де (хоч де б); де не…
• Как бы то ни было
– хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь.
• Какой ни есть
– будь-який (абиякий); який припаде (трапиться); хоч і який; хоч би там який; який не є.
• Когда бы то ни было
– будь-коли (абиколи); коли припаде (коли трапиться).
• Кто бы ни…; что бы ни…
– будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…
• Куда (как) ни кинь — всё клин
– куди кинь — усе клин. Пр. Куди кинь, то все клин (а все наверх дірою). Пр. Як не мостися, а все мулько. Пр. Сюди гаряче, і туди боляче. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти. Пр.
• Ни во что не ставить кого, что
– ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; (іноді образн. розм.) мати кого за устілку.
• Нигугу
– (а)нічичирк; (а)ні пари з уст; ані мур-мур.
• Ни дать, ни взять
(разг.) – (як прикм.) Викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, розм. нестеменнісінький); (як присл.) достоту (достеменно, нестеменно).
• Ни единый
– жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький); (застар.) ніже єдиний.
• Ни за грош; ни за понюшку табаку
– ні за цапову душу; ні за понюх табаки.
• Ни за что [на свете]
– нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-[з]віку.
• Ни за что, ни про что
– ні за що, ні про що; дарма; дурне.
• Ни из короба, ни в короб
– ані з коша, ані в кіш. Пр. Ні сюди, ні туди. Пр.
• Ни кожи, ни рожи
– ні з очей, ні з плечей. Пр. Гарна, як свиня в дощ. Пр.
• Ни к селу, ни к городу
– ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні (в)пало; ні в тин, ні в ворота; [і геть-то] не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; (згруб.) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки.
• Ни к чему
– ні до чого; ні на що; ні на віщо.
• Ни к чему не способен
– ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний; (образн.) не вміє й шила загострити.
• Ни-ни; ни-ни-ни
(разг.) – ні-ні; аніже; аніні; ні-ні-ні.
• Ни пикни!
(разг.) – ні писни!
• Ни под каким видом
(разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі].
• Ни под себя, ни на себя
– ані печі, ані лави. Пр. Ні плуга, ні ріллі. Пр.
• Ни рыба ни мясо
– ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб]. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні жук ні жаба. Пр. Ні вогню, ні полум’я тільки дим. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні швець, ні жнець, ні чортзна-що. Пр. Ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець. Пр.
• Ни с места
– ані руш; (а)ні з місця; ні кроку далі.
• Ни с того ни с сего
– ні з сього ні з того; ні сіло ні (в)пало; з доброго дива; дурнісінько; гарма-дарма.
• Ни то ни сё; ни два ни полтора
– ні се ні те; ні сякої ні такої; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Ни тот, ни другой
– ні той, ні той; ні той, (а)ні другий.
• Что ни год
– рік у рік; щорік (що не рік).
• Что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший…
– щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…
Форма
• Во (по) всей форме
(устар.) – як годиться (як належить); (іноді) цілком у формі (у всій формі); типовий; справжній; достеменний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

достеме́нний, -на, -не

Запропонуйте свій переклад