Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «до тех пор»
Шукати «до тех пор» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пока́ – по́ки, по́кіль, до́ки, до́кіль, за́ки, за́ким, за́кіль, нім, нім по́ки, аж, аж по́ки, допо́ки.
Пил -ка не пропил всё добро – пив, аж по́ки все́ майно́ пропи́в.
-ка́ буду жив, не забуду – по́ки живи́й бу́ду (по́ки живу́), не забу́ду.
-ка́ дойду, и вечер настанет – за́ки(м) ді́йду, то й ве́чір (на)ста́не.
-ка́ солнце взойдёт, роса глаза выест – до́ки со́нце зі́йде, роса́ о́чі ви́їсть.
Пообедаешь, -ка́ кругом обойдёшь – бу́блика з’їси́, по́ки круго́м обі́йдеш.
-ка́ богатый обеднеет, бедный поколеет – по́ки бага́тий сту́хне, то вбо́гий опу́хне.
Подожду, -ка́ вы окончите свою работу – почека́ю, по́ки ви скінчите́, свою́ пра́цю (за́ким ви своє́ доро́бите).
Не уйду, -ка́ всё не будет готово – не піду́, аж по́ки все не бу́де гото́ве.
Он долго разглядывал меня, -ка́ узнал – він до́вго догляда́всь до ме́не, закі́ль упізна́в.
-ка́ не поздно – по́ки не пі́зно; по́ки час є; до ли́ха.
-ка́ светло – за́ви́дна.
-ка́ тепло – за́те́пла́.
-ка́ у меня в памяти – до́ки держу́ в па́м’яті.
-ка́ что – по́ки-що, тим ча́сом.
С меня -ка́ (-ка́-что) довольно этого – мені́ по́ки-що до́сить і цьо́го, бу́де з ме́не й цьо́го.
-ка́-что дайте немного, остальное потом – да́йте тим ча́сом тро́хи, ре́шту по́тім.
До тех пор, -ка́ – до́ти, до́ки. [До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся. Працю́є до́ти, до́ки не впаде́ знемо́жена (Крим.)].
-ка́до тех пор – до́ки, до́ти; по́ки, по́ти. [По́ки ді́да, по́ти й хлі́ба].
-ка́ ещё это будет – до́ки ще до цьо́го ді́йдеться.
Пора́
1) час, годи́на, пора́, доба́.

Не такая -ра́ теперь настала – не таки́й час тепе́р наста́в, не така́ годи́на (пора́) тепе́р наста́ла.
В обеденную -ру – в обі́дню годи́ну (до́бу), обі́дньої годи́ни, в обі́д; срв. Обе́д, Обе́денный. [Ой у неді́лю, в обі́дню годи́ну сам в нево́леньку попа́вся (Пісня)].
Подвечерняя -ра́ – підвечі́рок (-рка). [Це так: от вам пі́вдня, тоді́ підвечі́рок, а тоді́ – ве́чір (Звин.)].
Предрассветная -ра́ – досві́тня годи́на.
Послеобеденная -ра́ – пообі́дня, післяобі́дня годи́на, попо́лудень (-дня).
Глухая -ра – (поздняя) глу́па доба́; (мёртвый сезон) ме́ртва доба́.
Ночная, вечерняя -ра́ – нічна́, вечі́рня доба́ (діб), вечі́рній час, вечі́рня годи́на. [Тепе́р нічна́ діб,— не до́рого зби́ться з шля́ху (Київ.)].
Ночною, вечернею -ро́ю – нічно́ї, вечі́рньої доби́. [Нічно́ї доби́ з нево́лі утіка́ли (Дума)].
Осенняя -ра́ – осі́ння доба́.
Зимняя -ра́ – зи́мня (зимо́ва́) доба́. [Ну, а куди́-ж нам тепе́р, зимово́ї доби́, поді́тися? (М. Лев.)].
Рабочая -ра́ – робі́тній (робо́чий) час, робі́тня (робо́ча) доба́. [Вже наста́в гаря́чий робі́тній час (Н.-Лев.). А робо́чої доби́, що люде́й ніко́го в селі́ нема́є… (М. Вовч.)].
В какую (в такую, в эту) -ру – в яки́й (в таки́й, в цей) час, в яку́ (в таку́, в цю) добу́ (діб, по́ру, годи́ну). [А молоди́ця на́ша са́ме у цю діб постерегла́ зло́дія (Київ.)].
В раннюю, в позднюю -ру – в ра́нню, в пі́зню до́бу. [Оди́н до́щик об Мико́лі ви́пав в ра́нню до́бу (Манж.)].
До поздней -ры – допі́зна, до пі́знього ча́су, до пі́зньої годи́ни (доби́). Він сиді́в допі́зна (Гр.)].
С давних пор – зда́вна, відда́вна, з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в.
До недавних пор – донеда́вна, до неда́внього ча́су́.
На ту -ру – на той час, на ту по́ру. [І бліди́й мі́сяць на ту по́ру із хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.)].
По -ре́ глядя – як до ча́су, як коли́.
Быть в самой лучшей -ре́ – бу́ти в цві́ті (в ро́зцвіті) ві́ку свого́.
Девица на -ре́ – ді́вчина на відда́нні, на відда́чі. [У ме́не-ж дочка́ на відда́нні (Г. Барв.)].
В одну -ру – в одни́х (в їдни́х) часа́х; см. Одновремё́нно.
На первых -ра́х – поперва́х, на пе́ршій порі́; срв. Сперва́. [Тепе́р вони́ пони́жчали, а поперва́х жа́рко бра́лись (Борз.)].
В кои -ры раз зайдёт – коли́ не коли́ (вряди́-годи) раз за́йде;
2) час, пора́. [Усьому́ під не́бом свій час і вся́кому ді́лу своя́ пора́: час роди́тись і час умира́ти, час наса́джувати і час вирива́ти наса́джене (Еккл.)].

На всё своя -ра́ – на все свій час (своя́ пора́).
До -ры́, до времени – до ча́су, до слу́шного ча́су; (покамест) по́ки що, до́ки що. [До ча́су дзба́нок во́ду но́сить (Приказка). Одбува́ючи до слу́шного ча́су сяки́й-таки́й одбу́ток… (Куліш). Неха́й до́ки що так бу́де, як і до́сі було́, а так яко́сь поба́чимо (Кониськ.)].
Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра́ – прихо́дить, надхо́дить, настає́ час, пора́, прийшо́в, наста́в час, прийшла́, наста́ла пора́ (що роби́ти). [Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Пісня)].
С которых, с каких пор – відко́ли (диал. звідко́ли, звідукі́ль), з яко́го ча́су. [Відко́ли пішо́в, та й нема́ (Рудч.) Не пам’ята́є, коли́ са́ме змерз, відко́ли трясе́ться (Свидн.)].
С этой -ры́, с этих пор – з цьо́го ча́су, відтепе́р, (отныне) відни́ні. [Відтепе́р уве́сь час він оберта́в на лекту́ру (Франко)].
Существующий с этих пор, с тех пор – відтепе́рішній, відтоді́шній.
С тех пор, с той -ры́ – з то́го ча́су, відто́ді. [З то́го ча́су ставо́к чи́стий зарі́с осоко́ю (Шевч.). Відто́ді ду́мка про ві́рну ти́ху дружи́ну скраша́ла його́ безтала́ння (Коцюб.)].
До которых, до каких пор – до́ки, до́кіль (реже доко́ли), (до какого места) доку́ди, подо́ки. [До́ки бу́ду му́чить ду́шу і се́рцем болі́ти? (Шевч.). І до́кіль так ще бу́де? (Гліб.). Ви́значив кре́йдою подо́ки обрі́зувати (Звин.)].
До сих пор – до́сі, до́сіль, дотепе́р, до ц[с]ьо́го ча́су, по цей (сей) час. [Чужі́ лю́ди полу́днують, ми й до́сі не ї́ли (Метл.). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’ян.)].
Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) – о(т) по́ки, от по́сі, от по́ти, от подо́ки, от подо́ти. [Мені́ в ставку́ о по́ки (Зміїв.). І повелі́в: бурха́тимеш от по́ти, отту́т межа́ твої́м серди́тим хви́лям (Куліш). От подо́ти закача́й рука́ва (Липовеч.). От по́сі (до этого места) мої́ слова́, а да́льше напи́сано чию́сь ви́думку (Куліш). Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)].
До тех пор – до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, допо́ти, допо́тіль. [Я до́ти не ве́льми на дівча́т вважа́в і зро́ду ніко́го не коха́в (М. Вовч.)].
Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотепе́рішній, дотоді́шній.
С тех пор, с той -ры, как – (відто́ді) відко́ли. [Мину́в уже четве́ртий рік, відко́ли Дени́с Сиваше́нко відділи́вся від ба́тька (Грінч.). Відко́ли він ожени́вся, і в господа́рстві йому́ не веде́ться (Коцюб.). Відко́ли почала́ся пре́са, відто́ді пови́нно було́ з’яви́тися й чима́ло но́ви́х працьовникі́в на по́лі публіци́стики (Єфр.)].
До тех пор, пока… – до́ти – до́ки, по́ти – по́ки, до́ти – (аж) по́ки, до́тіль – до́кіль, по́тіль – по́кіль; срв. Пока́. [До́ти ходи́в, до́ки не накла́в голово́ю (Номис). До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся (Номис). По́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла (Рудч.). По́тіль не переста́ну, по́кіль не доста́ну. По́тіль бить, по́кіль та щу́чина ко́жа облі́зе (Рудч.)].
В -ру, не в -ру, см. Впо́ру.
Вы пришли в самую -ру – ви прийшли́ са́ме в час.
Пора́, нар. – час, пора́.
-ра́ обедать, спать – час, пора́ обі́дати, спа́ти.
-ра́ на боковую – час на бокове́ньку, час ляга́ти.
-ра́ итти, ехать, -ра́ домой – час (пора́) іти́, ї́хати, час (пора́) додо́му. [Час додо́му, час, час і пора́ (Пісня). Час ї́хати (М. Вовч.). Але́ тобі́ спа́ти час, дити́но (Коцюб.). Та тобі́ ще, голу́бонько, не час умира́ти (Рудан.). Та го́ді сиді́ти, да пора́ леті́ти (Метл.). Ой го́ді-ж мені́ з кі́нними брата́ми уганя́ти, час мені́ коза́цьким нога́м пі́льгу да́ти (Дума)].
-ра́ б уже, давно б -ра́ – час-би (пора́-б) уже́, давно́-б час, давно́-б пора́. [Дороста́є літ дити́на, вже пора́-б жени́ти (Рудан.)].
Вам давно -ра́ было это сделать – вам давно́ слід було́ це зроби́ти.
Перейти -ре́, безл. – перепори́тися.
Уже и -ра́ перешла – вже й перепори́лось. [Чи не пора́ нам додо́му? – Уже́ й перепори́лось (Борз.)]. – См. Поро́ю.
Пото́ль, пото́ле
1) (
до тех пор) до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, до то́го ча́су. [П[Д]о́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла = пото́ль пряла, поколь не задремала];
2) (
до того места) до́ти, до́тіль, по́ти, до то́го мі́сця. [Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Пока – по́ки, по́ки що, по́кіль, аж, аж по́ки, до́ки, до́кіль, за́ки, за́ким, за́кіль, нім, нім по́ки, допо́ки, тим часом:
до тех пор… пока – доти… доки; по́ти… по́ки, до́ти… (аж) по́ки, до́тіль… до́кіль, по́тіль… по́кіль;
куй железо, пока горячо́ – кова́ль кле́пле, до́ки (поки) те́пле; хапа́й, дя́че, по́ки гаря́че; дери́ ли́ко, по́ки час;
[ну] пока! (разг.) – [ну] тим часом!; [ну] бувай, [ну] бувайте!;
пока бьётся сердце – поки душа в тілі; поки; доки, аж поки; (иногда) поти… поки;
пока богатый обеднеет, бедный околеет – поки багатий стухне, то вбогий опухне (Пр.);
пока буду жив, не забуду – поки (поки) живий буду (поки живу, поки мого віку), не забуду;
пока везёт – поки щастить;
пока выростет – до ви́росту;
пока ещё это будет – доти (поки) ще до нього дійдеться;
пока не… – [аж] поки;
пока не жарко – поки не пече (не гаряче, не жарко); захолодки (за холодну, поки холодок);
пока не поздно – поки не пізно; поки є час;
пока светло – за́ви́дна;
пока позволяют го́ды – по́ки слу́жать лі́та;
пока тепло – за́те́пла́;
пока темно – за́темна;
пока трава зазеленеет, кобыла околеет – доки (поки, заки) сонце зійде, роса очі виїсть (Пр.); поки бабуся спече книші, в дідуся не буде душі (Пр.);
пока у меня в памяти – до́ки держу́ в па́м’яті;
пока что – поки що, тим часом, (диал.) наразі;
пообедаешь, пока кругом обойдешь – бублика з’їси, поки кругом обійдеш (Пр.);
с меня пока́ (пока́-что) довольно этого – мені́ по́ки-що до́сить і цьо́го, бу́де з ме́не й цьо́го.
[По́ки ді́да, по́ти й хлі́ба (Пр.). Українці прощаються словом «бувай!», тобто, щоб ти був живий і здоровий. Росіянин каже «пока!» Хотілося б знати, який зміст, яке побажання висловлюється цим словом? (С.Піддубний)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОКА́ фраз. ще й до́сі [пока нет ще й досі нема́];
пока! (до побачення) тим ча́сом!;
до тех пор, пока аж по́ки;
до тех пор, пока не аж [ждал до тех пор, пока не уви́дел чека́в, аж поба́чив];
пока светло́ за́видна;
пока се́рдце бьётся по́ки душа́ в ті́лі;
пока темно́ за́темна;
пока гром не гря́нет, мужи́к не перекре́стится по́ки грім не вда́рить, Іва́н не перехре́ститься.
ПОРА́ уроч. час-годи́на;
в са́мую пору якра́з на ча́сі;
до поры́ до вре́мени коротк. до ча́су;
до тех пор оказ. доти́хчас;
до тех пор, пока́ до́ти, до́ки, аж по́ки;
с тех пор /с э́тих пор/ ще відта́к;
с каки́х (уже́) пор (вже) відко́ли;
с не́которых пор від яко́гось ча́су;
с да́вних пор від да́вніх часі́в;
до сих пор (жестом руки) по́ти, подо́сі;
на ту пору ще натоді́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Пора – час; пора. На первых порах – попервах. С тех пор, как – відтоді, як; з того часу, як. С тех пор – з того часу. С которых, каких пор – з якого часу; відколи. Об эту пору – під цю пору; на цей час. До сих пор – досі. Теперь настоящая пора – тепер саме час. Пора домой – час додому. До тех пор, пока – доти, поки; аж доти, поки. Порой – часом. До поры, до времени – до якогось часу; тим часом; поки що.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пока
До тех пор… пока
– доти… доки; аж поки; (іноді) поти… поки.
• [Ну] пока!
(разг.) – [Ну] тим часом!; [ну] бувай, [ну] бувайте!
• Пока богатый обеднеет, бедный околеет
– поки багатий стухне, то вбогий опухне. Пр.
• Пока буду жив, не забуду
– поки (доки) живий буду (поки живу, поки мого віку), не забуду.
• Пока ещё это будет
– доти (поки) ще до нього дійдеться.
• Пока не…
– [Аж] поки. [Будемо тут жити у щасті, у любові, аж поки зостаріємося. Квітка-Основ’яненко.]
• Пока не жарко
– поки не пече (не гаряче, не жарко); захолодки (за холодну, поки холодок).
• Пока не поздно
– поки не пізно; поки є час.
• Пока трава зазеленеет, кобыла околеет
– доки (поки, іноді заки) сонце зійде, роса очі виїсть. Пр. Поки бабуся спече книші, в дідуся не буде душі. Пр.
• Пообедаешь, пока кругом обойдёшь
– бублика з’їси, поки кругом обійдеш. Пр.
Пора
• Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор
– дотеперішній (досьогочасний), дотодішній (дотогочасний).
• В кои поры зайдёт
– коли-не-коли (вряди-годи) зайде.
• В летнюю пору
– літньої пори (доби); улітку (у літі, літом).
• В обеденную нору
– обідньої пори (доби, години); в обідню годину (добу); в обід.
• Вот до каких пор, вот до сих пор
(только в пространственном значении) – от (оце) поки (опоки); оце поти.
• В [самой] поре, во всей поре
(разг.) – [Саме] на порі.
• В самую пору (по мерке)
– саме до міри.
• В [самую] пору
– саме в час (саме впору).
• В ту пору
(лок. в те поры) – на той час (на ту пору); під той час; тоді.
• В эту пору
– на цю пору; на цей (на сей) час; тепер.
• До каких пор?
– до якого часу?; доки (рідше докіль)?
• До недавних пор
– донедавна; до недавнього часу.
• До поздней поры
– до пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна.
• До поры до времени
– до часу; до якогось (до котрогось) часу; до певного (до слушного) часу; поки що (доти що).
• До сих пор
– досі (рідше досіль); дотепер; до сього часу (по сей час).
До тех пор
– доти (рідше дотіль); поти (рідше потіль); до того часу.
До тех пор, пока…
– доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; (рідше) дотіль, докіль… (потіль, покіль…); до того часу, поки (аж поки); аж доти.
• На всё своя пора
– на все свій час (своя пора).
• На первых порах
– перший час; спершу; спочатку; (розм.) попервах.
• На ту пору
– в той час; на (в) ту пору; тоді; (рідше) о тій порі.
• Ночною, вечернею порою
– нічної, вечірньої доби (пори, години); нічного, вечірнього часу.
• По поре гладя
(разг.) – як до часу; як коли.
• Пора на боковую
Див. боковой.
• С давних пор
– здавна (віддавна); з (від) давнього часу; з (від) давніх часів; з давньої давнини; з давнього-давна; з давніх-давен.
• С каких, с которых пор
(разг.) – відколи (іноді звідколи); з якого часу.
• С некоторых пор
– з якогось (з котрогось, з певного) часу.
• С тех пор, с той поры
– відтоді; з того часу; з тої доби. [Відтоді та полонина вівчарева зветься. Сл. Гр.]
• С тех пор как; с той поры как
– відколи (відтоді) як; з (від) того часу як.
• Существующий, существовавший с этих пор, с тех пор
– відтеперішній, відтодішній (відтогочасний).
• С этой поры
– відтепер (рідше віднині); з цього (з того) часу (від сього часу).
• Теперь настоящая пора
– тепер саме час.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Аж, сз.
1)
так-что даже, даже, ажно [Працював, аж заморився];
2)
а, ан;
3)
перед количественным обозначением переводится словом «целых» [Аж п’ять хат згоріло];
4)
в значении высшей меры ч.-л. или крайнего предела с предлогами до, за, на переводится словом „самый" [Дійшо́в аж до мо́ря]; 5) до тех пор пока, пока не;
6)
и вот, наконец [Іду́ть, іду́ть, аж ба́чать ха́ту]. Аж по́ки – до тех пор пока.
Аж о́сь, аж о́сьде, аж о́сьдечки, аж о́т, аж о́т де – вот, вот где.
Аж о́н, аж о́ндечки – вот там.
Аж о́сь коли, аж о́т коли – вот когда.
Аж гу́льк – как вдруг; глянь!
Допо́ки, нар. до тех пор, пока.
До́ти, до́тіль, нар.
1)
до тех пор, до того времени;
2)
до того места.
По́ти, по́тіль, нар.
1)
до тех пор;
2)
до сих пор.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Аж, сз.
1) Такъ-что даже, ажно, даже.
Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, паки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51.
2) Передъ словами, обозначающими количество, указываетъ на значительность послѣдняго и переводится словомъ «цѣлыхъ»:
Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. цѣлыхъ три дня возился съ этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. ІІ. 181. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103.
3) Передъ словами, показывающими мѣсто или время, употребляется обыкновенно съ предлогами: до, за, на и пр. въ значеніи «самый», указывая на достиженіе отдаленнаго или крайняго предѣла.
Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип’єш, — біжи яко мога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому.
4)
Аж по́ки. До тѣхъ поръ пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. Єв. Мр. VI. 10.
5)
Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вотъ, вотъ гдѣ; какъ вотъ. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. І. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. І. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. ІІ. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161.
6)
Аж ось коли, аж от коли. Вотъ когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав.
7)
Аж он, аж ондечки. Вонъ тамъ. Аж ондечки він живе на тому краю села.
8) Какъ вотъ уже, какъ вдругъ.
Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тілько що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. Аж гульк! Какъ вдругъ. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28.
9) Анъ; а между тѣмъ.
Я думав так, аж воно инакше.
10)
Аж-аж-аж! Показываетъ усиленное дѣйствіе, желаніе. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. І.
3)
«Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж! Грин. І. 43.
Добажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Желать до тѣхъ поръ, пока..
Допо́ки, нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.
Дори́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. дори́ватися, -паюся, -єшся, гл. Отворять и затворять дверь до тѣхъ поръ пока... Дорипався, що зовсім вихолодив хату. Харьк. у.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.
Попадя́, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника.
Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237.
2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой;
попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки́ послѣ комо́ри. МУЕ. III. 92. Ум. Попа́дька. Поглянув панотець на свою попадьку. Св. Л. 200.
По́ти, нар.
1) До тѣхъ поръ.
Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям. К. Іов. 85.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. *До́ти по́ки. До тех пор пока (не). Желех.
*За́ні́м, нар. Пока, покуда; до тех пор пока. Коб.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

До = 1. до, аж до́. — Зранку і до ночі. — До каки́хъ поръ = до́ки, до́кіль, до яко́го ча́су. — Та доки ти питимеш? — До поры́ до вре́мени = до яко́го ча́су, поки́-що. — Та до якого часу Бог милував. — До сихъ по́ръ = до́сї, до сього ча́су, до сїє́ї пори́. — Відколи та й досї не мав. — До тѣ́хъ поръ = до́ти, по́ти, до́тіль. — Доти пив, поки не напив ся. — До того́, что = аж. 2. до, пе́ред. — Се було днїв за десять перед весїллям. — Се було ще до Різдва. 3. ко́ло. — Було там коло двадцяти чоловіка.
Пора́ = 1. пора́, час, годи́на, доба́ і т. д. д. Вре́мя. — Лиха година! — Ой у недїлю в обідню годину сам в неволеньку попав ся. н. п. — Нічної доби з неволї втїкали. н. д. — Йшов Глек Петро уже пізненькою добою. А. Могила. — З тії доби, як перший здодїй Каїн Авеля забив. І. Г. — Съ каки́хъ поръ, съ тѣ́хъ поръ какъ = відко́ли. — Відколи поїхав — і досї нема. Чайч. — Відколи тут живу, — добра не бачу. Чайч. — Съ э’той поры́ = з сього́ ча́су, відтепе́р. — Съ тѣхъ поръ, съ той поры́ = з того ча́су, з тії доби. — З того часу, як женив ся, я нїколи не журив ся. Кот. — Съ да́внихъ поръ = зда́вна, з да́внього ча́су. — До си́хъ поръ = до́сї, ідо́сї, до сьо́го часу. — До тѣ́хъ поръ пока́ = до́ти, по́ки, по́ти. — Поти в руках крутив, поки таки поламав. Чайч. — До кото́рыхъ поръ = до́ки, до яко́го ча́су (д. Доко́лѣ). — До поры́ до вре́мени = до яко́гось ча́су. — Съ кото́рыхъ поръ = відко́ли, з яко́го ча́су. — Відколи се така боязка зробила ся? Чайч. — Поро́ю = и́нколи, и́нодї, ча́сом, часа́ми. 2. пора́, час. — Час до дому, час, час і пора! н. п.

Запропонуйте свій переклад