Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «дудар»
Шукати «дудар» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ду́дка – ду́дка, сопі́лка. См. Дуда́.
Плясать по чужой -ке – танцюва́ти під чужу́ ду́дку, (гал.) гра́ти під чию́сь бату́ту.
Мастер, делающ. -кидуда́р (р. -ря́), ум. дуда́рик, ду́дник, (провинц.) ду́длик.
Ду́дочник
1) (
игрок на дуде) дуда́р (р. -ря́) (ум. дуда́рик), ду́дник [Загра́й мені́, ду́днику, на дуду́], ду́длик; прит. прил. дуда́рський;
2)
бот. раст., (Levisticum officinale) – люби́сток (р. -стку).
Игро́к – грач, (і)гре́ць, (і)гра́ль, граве́ць (-вця́). [Ні грач, ні помага́ч (Номис). Які́ грачі́, такі́ й та́нці (Приказка)].
-ро́к в карты – картя́р (-ра́), ка́ртник, картівни́к.
-ро́к в кости – костя́р (-ра́), кости́р (-ря́), кости́рник.
-ро́к на скрипке – скри́пник, скрипа́ль, на свирели – ду́дник, дуда́р (-ря́), на лире – лі́рник, ліра́ч и т. п. Это записной -ро́к – це відо́мий (завзя́тий) грач.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Помойка разг. – помийна яма, смітник, смітисько, смітище, (частично, свалка) звалище:
воспитываться на помойке (шутл.) – помийний вихованець;
выбросить на помойку – викинути на смітник (на сміття);
превратить в помойку – перетворити на смітник;
устроить помойку – зробити (влаштувати) смітник (звалище).
[Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (П.Грабовський). Перед чималою брудною кам’яницею, на тісному та бридкому дворі, що видавався наче смітисько, стояв великий гурт людей, — чоловіки й жінки, молоді й старі, найбільше жінки (Л.Українка). Виливаючи душу, пам’ятай, що людина — не помийна яма (Євген Дудар)].
Обговорення статті
Чучело
1) (
набитая шкура животного) опу́дало;
2) (
для отпугивания птиц) опу́дало, о́пуд, ляка́ло, ляка́йло, ляка́чка, страшо́к (-шка́), (из соломы) солом’яник, дід соло́м’яний;
3) (перен.: о человеке) опу́дало, одоро́бло, одоро́бало, доро́бло, доро́бало, чупера́дло, поторо́ча, мацапу́ра, опу́д:

чучело гороховое – опу́дало, одоро́бало, одоро́ло, гороб’я́че страши́ло, ку́ряча во́ва.
[Годився б у коноплі на опудало (Сл.Гр.). Отсе опудало погане (І.Котляревський). Щоразу обсервуючи нову його пасію, здавалося, що нічого страшнішого вже не існує, але яке ж було наше здивування, коли Адрон наступного разу приводив ще більше опудало (Ю.Винничук). Людина без національної душі — це опудало. Робот. Який ляпає своїм механічним язиком, що йому запланують, робить усе, що запрограмують. Робот не має відчуття національної приналежності, отже, й національної гідності. Опудалу байдуже на чиєму городі стояти, що охороняти і кого лякати. Воно — опудало (Євген Дудар). Не знати, що більше розлютило нічних джерелівських легіонерів — ці чортові прапорці, від яких тоді ніде не можна було сховатися, ця ідіотська зірочка, схожа на ту, яку їм почепили на груди ще в першому класі, Фелікс Едмундович, проти якого вони особисто нічого не мали, бо знали його тоді як «лицаря революції», а не як головного більшовицького ката, садиста і безжалісного вбивцю, чи те, що завод — безалкогольних напоїв, але вони накинулися на залізне страховисько, як македонці на перського бойового слона. Не змовляючись. Усі троє разом. Почали ламати. Ламали, ламали, ламали… Але зуміли лише з вертикального положення перемістити те одоробло у горизонтальне. Потім плюнули, розтерли і пішли (В.Кожелянко). Який він має блазенський вигляд у тому вбранні й злиденному ковпачку! І перед цим чуперадлом ми колись дрижаки ловили, як він, урочисто сидячи за кафедрою, спиняв кінчик свого олівця на прізвищі якогось учня та ганяв його по французьких неправильних дієсловах, хоча згодом, у Франції, вони так і не стали нам у пригоді (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДУДЕ́ТЬ, ще гра́ти на дуду́; дудя́щий, що дуди́ть тощо, ста́вши дуді́ти, дуда́р, дуда́рик, ду́дник.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дудочник
1) дуда́р, -ря́;
2) (
бот.) люби́сток, -тку.
Свирельник – сопі́льник, -ка, дуда́р, -ря́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дуда́р, -ря́свирельщик.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

дуда́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -да́рю! -дарі́, -рі́в, -ря́м

Запропонуйте свій переклад