Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «жалюгідний»
Шукати «жалюгідний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Невзра́чный
1) (
о человеке и животных) ми́ршавий, (худосочный) щу́плий, щупля́вий, (невидный) непока́зни́й, (лицом) поганкува́тий. [Таки́й він із се́бе ми́ршавий, нікче́мний (Грінч.). А сам він мале́нький, ми́ршавий, куце́нький (Гр. Григор.). Па́ра мале́ньких ми́ршавих коненя́т (М. Левиц.). Ви не диві́ться на ме́не, що я таки́й непоказни́й (Київ). Солове́йко – пта́шка непока́зна, а як співа́є! (Звин.). Ді́вка вже дохожа́ла, ті́льки поганкува́та і до робо́ти ліни́ва (Основа, 1862)].
-ное лицо – нега́рне (невира́зне) обли́ччя (лице́).
-ная наружность – непока́зна́ зо́вні́шність.
-ной наружности – ми́ршавий (непока́зни́й) на ви́гляд.
Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным – ми́ршавіти, з[по]ми́ршавіти, зами́ршавіти;
2) (
о вещах) ми́ршавий (редко); (жалкий) мізе́рний, нужде́нний, злиде́нний, (хилый) щу́плий, замі́ркуватий. [Мізе́рне пальто́ (Київ). Нужде́нна (злиде́нна) халу́па (Київ). Щу́плий колосо́к (Звягельщ.). Колосо́к замі́ркуватий (Звин.). Щу́пле будува́ння (Котл.)];
3) (
об отвлеч. понятиях) мізе́рний, нужде́нний, жалюгі́дний, благе́нький.
-ное впечатление – мізе́рне вра́же[і́]ння.
Непригля́дный – непока́зни́й, нечепурни́й, (жалкий) мізе́рний, жалюгі́дний.
Несча́стный – неща́сний, безща́сний, (не только несчастливый) нещасли́вий, (бездольный) бездо́льний, (бесталанный) безтала́нний, (горемычный) бідола́шний, (диал.) горопа́шний, (злополучный) серде́шний, (жалкий, убогий) мізе́рний, нужде́нний, злиде́нний, жалюгі́дний. [Ой, я неща́сний, що ма́ю дія́ти? (Пісня). Іді́ть на фа́брики й заво́ди, неща́сні торбарі́! (П. Тичина). При́йдуть безща́сним щасли́вії дні (Грінч.). Не забу́ли вони́ нас безща́сних (Дніпр. Ч.). Безща́сний чолові́к той, хто не зна́є лати́ни (Яворн.). Хло́пці з гілля́м обдира́ють безща́сні дерева́ (Грінч.). Леті́м у край мій нещасли́вий (Олесь). Що-ж я, бездо́льна, при ста́рощах мої́х, роби́тиму? (Грінч.). Для и́нших це осо́ба нена́видна, а мені́ він видає́ться ті́льки ду́же безтала́нною люди́ною (Крим.). Лю́ди до́брі, пожалі́йте бідола́шного пії́ту! (Самійл.). Почала́ бідола́шна Русь нову́ крива́ву війну́ (Куліш). Серде́шна дити́на, обі́драна, ле́две-ле́две несе́ ноженя́та (Шевч.). Госте́й зачи́нених свої́х серде́шним ча́єм напува́ли (Шевч.). Од жа́ху горопа́шна дити́на заби́лась у са́му глибиню́ пече́ри (Яворн.). Мій повели́тель на всіх мізе́рних пролива́є ми́лость (Куліш). Приї́хало сюди́ воно́ таке́ ми́ршаве, обша́рпане, мізе́рне (Н.-Лев.). Приня́в злиде́нного, як бра́та (Самійл.)].
-ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина – неща́сний, -на, нещасли́вий, -ли́ва, бідола́шний, -на, серде́шний (-ого), -на (-ої), (сщ.) неща́сник, -ниця (ум. неща́сничка), безща́сник, -ниця, бідола́ха, біда́ха, серде́га, горопа́ха (общ. р.), небо́га (ж. р.); срв. Несчастли́вец, -вица. [Руса́лоньки взяли́… її́, серде́шную, та й залоскота́ли (Шевч.). Так би́ли і товкли́, аж ко́сті хру́скали в небо́ги (Самійл.)].
-ная головушка – бі́дна голо́вонька.
-ный день – нещасли́вий (недо́брий) день.
-ный случай – нещасли́вий ви́падок, приго́да, лиха́ приго́да, (диал.) лихови́на.
-ная судьба – лиха́ (нещасли́ва, безща́сна, щерба́та, нужде́нна, гірка́) до́ля, недо́ля, бездо́[і́]лля (-лля), безтала́ння (-ння).
Куда тебе -ному! – де (куди́) тобі́ неща́сному (мізе́рному, грі́шному)!
Делать, сделать -ным кого – роби́ти, зроби́ти неща́сним кого́, унещасли́влювати, унещасли́вити кого́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жизнь – життя, (устар.) живо́ття; (время жизни) вік (ум. вічок), (время или образ жизни) життя, (устар.) живот, живність, житів’я, прожиток, буття, (образ жизни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування:
борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба до загину; боротьба смертельна;
бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину;
будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина);
вводить, проводить в жизнь (постановление, закон) – переводити в життя; запроваджувати в життя;
вести жизнь – провадити життя; жити;
вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати;
в жизни – за життя (у житті); на віку; живши; (устар.) за живота;
влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб;
вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя;
воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що;
в первый раз в жизни, впервые в жизни – уперше на віку (у житті);
всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку;
вызвать к жизни – покликати до життя; (иногда) сплодити;
дать жизни, перен. – завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком);
доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу;
до конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку, [аж] до [самої] смерті; до віку і до суду, (устар.) до живота;
долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий;
дорогая, дешёвая жизнь – дороге, дешеве прожиття, все дорого, дешево;
дорожить жизнью – дорожити життям, шанувати життя;
достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя;
жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому;
жизнь барская – панування;
жизнь без событий – безподієве життя;
жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття;
жизнь бродячая – волоча́ще (волоцюжне) життя;
жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, нуртує, клекотить);
жизнь довольная, спокойная – життя безпечне, спокійне; спокійний прожиток;
жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий;
жизнь загробная – тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік;
жизнь земная – сей світ, життя сьогосвітнє;
жизнь моя! (разг.) – щастя (щастячко) моє!; доленько моя!;
жизнь на волоске – життя на волосинці (на волоску, на павутинці, на ниточці);
жизнь пошла на убыль – життя пішло на спад;
жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти) (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати) (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (Пр.); життя прожити — не поле перейти (Пр.); на віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся (Пр.); всього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.);
жизнь райская – раювання;
жизнь семейная идёт согласно, хорошо – в сім’ї гарно ведеться; на віку, як на довгій ниві
[: і кукіль, і пшениця];

жизнь совместная – життя (пожиття) спільне;
жизнь современная – сучасність, сучасне життя;
жизнь супружеская – життя (пожиття) подружнє, шлюбне;
жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім;
жизнь холостяка, бобыля – бурлакування;
за всю жизнь – за все (за ціле) життя;
загубить, испортить чью жизнь – (образн.) світ (вік) зав’язати кому;
замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво;
заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що;
заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття);
как жизнь? – як життя (життя-буття), як ся маєте?;
лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки;
на всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний;
на склоне жизни – на схилі (схилку) віку (життя);
не на жизнь, а на смерть – до загину;
ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не;
никогда в жизни – зроду-віку (зроду-звіку);
образ жизни – спосіб життя (побуту); (иногда) триб життя;
оканчивать жизнь (доживать) – віку доживати, добувати;
он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (устар.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить;
осмыслить жизнь чью – дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє;
по гроб жизни (нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки сонця (світ-сонця);
по жизни — по життю;
покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити;
покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого;
полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що;
пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя);
поплатиться жизнью за что – наложити (накласти, приплатитися) життям за що;
портить жизнь кому – заїда́ти вік чий;
пощадить жизнь кому – подарувати (дарувати) життя кому; (образн.) пустити рясту топтати;
право жизни и смерти (книжн.) – право над життям і смертю;
претворять, претворить в жизнь – здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати) що; справджувати, справдити що; (иногда) запроваджувати, запровадити що;
при жизни – за життя (за живота, за живоття); заживо;
проводить, провести в жизнь – запроваджувати, запровадити (проводити, провести, переводити, перевести) в життя;
проводить, провести всю жизнь – вік вікувати, звікувати;
прожигать жизнь – марнувати (марнотратити) життя; прогулювати (сниж. проциндрювати) життя;
прожить всю жизнь – вік звікувати; провікувати; збути (зжити) вік;
прожить девичью жизнь – відбути дівочий вік (дівоцтво); віддівувати;
радости жизни – життьові розко́ші;
рисковать жизнью – важити (ризикувати) життям;
скверная жизнь – погане (ледаче, згруб. собаче) життя;
скитальческая жизнь – бурлацьке (блукацьке, мандрівне) життя; мандри;
средства к жизни – засоби до життя (існування);
счастливая жизнь – щасливе життя; (образн.) заквітчаний (уквітчаний) вік;
тяжёлая жизнь – важке життя; (образн.) бідування;
уйти из жизни – піти з життя;
укоротить жизнь кому – укоротити (змалити, умалити) віку кому;
уклад, строй жизни – лад;
устроить весёлую жизнь кому – влаштувати веселе життя кому;
хватает, не хватает на жизнь – вистачає, не вистачає на прожиток;
ход жизни – триб життя.
[Чи для того ж нам Бог дав живоття? (І.Нечуй-Левицький). Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (М.Коцюбинський). Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (І.Нечуй-Левицький). За всенький час мого житів’я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (А.Кримський). Тихий, спокійний прожиток (І.Франко). Добра жилба, коли кварки нема (Номис). Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (І.Нечуй-Левицький). Трудно думи всі разом сплодити (Руданський). З ким дожить? Добити віку вікового? (Т.Шевченко). Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють (М.Коцюбинський). І турка ряст топтать пустив (І.Котляревський). Але ж там було небезпечно! Я не міг важити вашим життям (Ю.Яновський). Шануй здоров’ячко! Бо не шанувавши, сама змалиш собі віку… (М.Вовчок). Оце тобі наука, не ходи надвір без дрюка – свиня звалить і віку умалить (Номис). Я зроду-звіку не оженюся (І.Нечуй-Левицький). Ще за живоття батькового (Б.Грінченко). Я вам за живота (життя) добро своє оддаю (В.Самійленко). Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г.Барвінок). У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Б.Грінченко). Зав’язала собі світ за тим ледащом (М.Коцюбинський). Це все діялося ще за батькового живота. Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Йому три дні до віку зосталося. Сором в пітьмі духа вік ізвікувати (АС). Життя — це суцільна мука, але треба його любити (О.Ульяненко). Не так уже й багато мені стрічалося людей, котрі мають мужність жити свої власне життя. Своє — а не те, яке попід руку трапилося (О.Забужко). Жінка твого життя та, хто повертає тобі твоє життя. Твоє власне, таке, яким воно мало б бути — якби ти, мудило, його не просрав (О.Забужко). Життя — вода: крізь пальці протікає, щоб напоїти траурну ріллю (Іван Низовий). Життя — взагалі мило. Спочатку запашне, «Полуничне», а потім — жалюгідний обмилок сподівань, утрачених можливостей, надій, сил, розуму, здорового глузду, пам’яті. Потім залишається тільки піна, мильні бульбашки… (І.Роздобудько). Виїхати в Росію — це така ж спокуса, як накласти на себе руки (В.Рафєєнко). Не було ранку, щоб Папуга Лерріт, прокинувшись, не побачив за вікном річку й не подумав би, який чудесний триб життя він провадить (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Хто не цінує життя, той його не заслуговує (Леонардо да Вінчі). Життя — надто серйозна штука, щоб говорити про неї серйозно (О.Вайлд). Людина повинна вбирати барви життя, але не тримати в пам’яті його подробиці (О.Вайлд). Життя, навіть найважче, – це найкращий скарб у світі. Вірність обов’язку — другий скарб, який робить життя щасливим і дає душі сили не зраджувати своїх ідеалів. Третя річ, яку я пізнав, полягає в тому, що жорстокість, ненависть і несправедливість не можуть і ніколи не зуміють створити нічого вічного ні в інтелектуальному, ні в моральному, ні в матеріальному сенсах (Пітірім Сорокін). Кожна людина дістає від життя те, що вона хоче. Але не кожен після цього радий (Клайв Льюїс). Життя відбирає у людей надто багато часу (С.Є.Лєц). 1. Життя — це хвороба, що передається статтєвим шляхом. 2. Життя дається людині лише один раз, і то у багатьох випадках — випадково. 3. Таке життя: вчора було зарано, завтра буде запізно, а сьогодні — нема коли. 4. Життя — це боротьба!: до обіду — з голодом, після обіду — зі сном. 5. Життя надто коротке, щоб витрачати його на здоровий спосіб життя. 6. Коли життя екзаменує, першими здають нерви. 7. Життя дається один раз, а вдається ще рідше. 8. Життя — це рух: одні ворушать звивинами, інші ляскають вухами. 9. Не всяке життя закінчується смертю; інколи воно закінчується весіллям… 10. — Ви єврей по матері, чи по батькові? — Я єврей по життю!]. Обговорення статті
Резервист – (франц.) резервіст, (ещё, устар.) ратник.
[Я схопив здоровенний замашний дрючок, щоб уперіщити, коли наздожену, вже зовсім близько було це бандитське мурло в якійсь плямистій зеленій робі, в які виряджали тих наших солдатів та резервістів, яких посилали до чорнобильського реактора, як він раптом збавив біг, і, важко відсапуючись, зупинився й повернувся до мене перекошеною люттю фізіономією, на якій смикався й смикався жалюгідний страпачок сірих вусиків (Є.Гуцало). А тим часом німці могли опинитися піді Львовом з дня на день. І тоді постало ясно одне: треба боронити Львів, і боронити його мали командири, які потрапили сюди випадково й ніколи не працювали в штабах, недобитки, резервісти, поліція і ми, ополченці, які ще й не нюхали пороху (Ю.Винничук)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕКАЗИ́СТЫЙ ще затрушений, жалю́гі́дний, непара́дний, фаміл. не ду́же ду́же.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жалкий
• Влачить жалкое существование
– [Ледве] животіти; волочити (тягти) мізерне життя (животіння); нидіти (скніти, гибіти); поневірятися; (образн.) дні терти.
• Жалкие слова (в утешение)
– жалісні (жалібні, жалісливі, сердечні, зворушливі) слова.
• Жалкий трус
– нікчемний (жалюгідний) боягуз (страхополох, страхопуд).
• Играть жалкую роль
– грати жалюгідну (нікчемну) роль; мати дуже мізерну (нікчемну) вагу; дуже мало важити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

жалюгі́дний, -на, -не