Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «жильник»
Шукати «жильник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Понеде́льник – понеді́лок (-лка).
Чистый -ник – жи́вний понеді́лок, жи́лавий (жи́льний) понеді́лок, жи́льник.
-ник Фоминой недели – про́води.
-ник сырной недели – колоді́й (-дія́).
Начну работу с следующего -ника – почну́ робо́ту в понеді́лок з неді́лі.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Несущий – (свойство) носі́йний, несни́й; (в акт. действ.) що несе; (акт. субъект действ.) носій; трима́льний; (винт самолёта, корабля и т. п.) тягови́й:
куры, несущие яйца – курки-несучки;
несущая балка (конструкция) – опорна (тримальна) балка (конструкція);
несущая волна – хвиля-носій;
несущая поверхность самолёта – носійна (несна) поверхня літака;
несущая способность – тримкість;
несущая стена – опорна (тримальна, основна) стіна;
несущая частота – частота-носій;
несущее крыло – крило-носій;
несущий винт – тягови́й ґвинт, несни́й ґвинт;
несущий кабель – несний жильник (кабель);
несущий каркас – тримальний каркас;
несущий смерть – смертельний, (реже) смертоносний;
несущий убытки – збитковий, обтяжений збитками.
[[«Уран, це, як ви знаєте, не тільки античний бог підземного світу, а й досить конкретний метал, хімічний елемент, номер 92! І він, цей елемент може бути використаний не тільки в західних, наскрізь прогнилих, буржуазних атомних електростанціях і бомбах, але і в наших, передових, прогресивних, таких, що несуть… пардон, ви самі знаєте, як важко в українській мові з герундієвими формами, я ж не можу сказати «несучих», тому кажу — «таких, що несуть», а несуть вони світові добро і благо, всім і кожному» (О.Ірванець). Все обернулося в суцільний шалений вир. Речі літали в повітрі, мов смертоносні ядра, якась повія стояла на столі й верещала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Кабельжи́льник (-ка), ка́бель (-бля);
• к. алюминиевый
– ж., к. алюміні́йний;
• к. асфальтированный
– ж., к. (по)асфальто́ваний;
• к. береговой
– ж., к. побере́жний;
• к. бронированный, панцерный
– ж., к. панцеро́ваний;
• к. гибкий
– ж., к. гнучки́й;
• к. голый
– ж., к. го́лий;
• к. изолированный
– ж., к. ізольо́ваний;
• к. концентрический
– ж., к. концентри́чний;
• к. медный
– ж., к. мі́дний;
• к. минный
– ж., к. мі́нний;
• к. многожильный
– многожи́льник (-ка);
• ж., к. многожи́льний; к. одножильный
– одножи́льник (-ка);
• ж., к. одножи́льний; к. освинцованный
– ж., к. (по)оливо́ваний;
• к. питательный
– ж., к. живи́льний;
• к. подводный
– ж., к. підво́дний;
• к. подземный
– ж., к. підзе́мний;
• к. речной
– ж., к. річкови́й;
• к. сигнальный
– ж., к. гаслівни́й;
• к. скрученый
– ж., к. скру́чений;
• к. сухопутный
– ж., к. суході́льний;
• к. телеграфный
– ж., к. телегра́фний;
• к. телефонный
– ж., к. телефо́нний;
• к. трехжильный
– трижи́льник (-ка), ж., к. трижи́льний;
• к. четырехжильный
– чотирижи́льник (-ка), ж., к. чотирижи́льний;
• к. шахтовый
– ж., к. шахто́вий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ка́бель ка́бель,-ля, жи́льник,-ка (один або кілька ізольованих електричних, телефонних або інших проводів, вміщених у захисну оболонку)
к. брони́рованный ка́бель опанцеро́ваний
к. вито́й ка́бель зви́тий
к. высокочасто́тный ка́бель високочасто́тний
к. коаксиа́льный ка́бель коаксія́льний
к. многожи́льный ка́бель багатопро́відний [багатожи́льний]
к. опрессо́ванный ка́бель опресо́ваний [обти́снений]
к. пита́ющий ка́бель живи́льний
к. присоедини́тельный ка́бель прилучни́й [приє́днувальний]
к. радиочасто́тный ка́бель радіочасто́тний
к. свя́зи ка́бель зв’язку́
к. телефо́нный ка́бель телефо́нний
к. уравни́тельный ка́бель зрі́внювальний
к. экрани́рованный ка́бель заекрано́ваний
к. электри́ческий ка́бель електри́чний

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt & Summerhayesзозу́льки травне́ві; зазу́линець широколи́стий (Вх1, Вх6, Мл), зозу́линець широколи́стий (Сл, Ру), пальчатокорінник травневий (Оп); гидячки́ (МгЗК), го́пка (МгЗК), дюндю́рик (МгЗК), жильник (ОсВЛ), зазульни́к (КобГЦ), зелень любкова (АнСД), зо(а)зу́лине зі́лля(є) (Мг, КобГЦ, ЗК), зо(а)зу́ли́нець (Кч, Мг, КобБО, ГЦ, ЗК), зозу́лині квітки́ (МгЗК), зозу́лі (Гд, Кч, КобБО), зозу́ля (МгЗК), зозулячки́ (МгЗК), зозуль (Км), зо(а)зу́лька(и) (Он, Кч, Мг, Коб, СенБО, ГЦ, ЛМ), зузуль (Ан, LnСТ), качанчики польові (ОсВЛ), кокушки́ (МгЗК), коси́ця зозу́лина (МгЗК), кукурі́чка (ПокВЛ), куку́шки (Рг1, Пс, Жл), лю́бжа (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Ду, Ів, Сл), лю́бка (Рг1, Ан, Пс, Мн, ІвВЛ), о́ко зозу́ляче (МгЗК), папу́чі зозу́лині (МгЗК), пе́сики (МгЗК), ру́чка Бо́жа (НесВЛ), рушни(ч)ки́ зозу́лині (Ан, Ів, КмВЛ), сльозки кукушкині (LnСТ), сторчи́ки (КобБО), топа́нки зозу́лині (МгЗК), то́рчики плями́сті (ТкаДС), череви́чки зо(у)зу́лині (Мн2, КобГЦ), чи́жми зозу́лині (МгЗК), чобітки́ зозу́лині (МгЗК), чо́бот(к)и зо(а)зу́лині (Шх, Км, Мг, КобЗК), ю́рики (МгЗК), ятри́шник (Ln, МгСТ, ЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Понедѣ́льникъ = понедїлок (С. З. Л.) понедїлочок, на масній — колодїй, перший в Петрівку — ро́зигри. — Та прийшов же тай в понедїлок та нема Солохи — поле барвінок н. п. — Од понедїлка до понедїлка випъємо, куме, добра горілка. н. п. — В понедїлок Бог сьвіта зачинав. З легеньким днем з понедїлочком! н. пр. Ман. — Чи́стый понедѣ́льникъ = жи́лавий, жи́льний понедїлок, жильни́к.

Запропонуйте свій переклад