Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «живая изгородь»
Шукати «живая изгородь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Живо́й
1) живи́й, (
редко) живу́щий. [Каза́ли поме́р, а він живі́сінький. Вона́ й живу́ща була́ на́че ме́ртва (М. Вовч.)].
Живо́й элемент (и всё живо́е, живущее) – живло́. [За со́нцем усе́ живло́ проки́нулось (Мирн.)].
Остаться в живы́х – ви́жити, (о многих) повижива́ти. [Мої́ ді́ти таки́ повижива́ли, а се́стриних тро́є поме́рло з о́бкладу].
Оставлять в живы́х – лиша́ти живо́го, лиша́ти при життю́. [Лиша́ли при життю́ хлоп’я́ток. (Св. Письмо)].
Стать живы́м – відживи́тися, оживі́ти. [І дихну́в госпо́дь на ньо́го, то він відживи́вся (Рудан.)].
Стать живо́й действительностью, воспринять живо́й образ – вживи́тися. [Ба́чу його́, ві́ри не йму: се, кажу́, моя́ ду́мка щоде́нна, щоча́сна вживи́лася (М. Вовч.)].
В живо́й действительности – в живі́й ді́йсності, живце́м. [Поді́ї в дра́мі прохо́дять перед на́шими очи́ма, пока́зуються живце́м, а не в само́му ті́льки оповіда́нні про них (Єфр.)].
Принимать живо́е участие – бра́ти пи́льну (жва́ву) у́часть.
Задеть кого-либо за живо́е – дозоли́ти, допекти́ кому́, упекти́ кого́; см. Допе́чь, Дое́хать.
Ни живо́й души – ні живо́го ду́ха (Неч.-Лев.).
Живо́й язык – жива́ мо́ва. [Словни́к украї́нської живо́ї мо́ви].
Живо́й человеческий дух – живу́щий дух лю́дський.
Жива́я вода – вода́ джере́льна, теку́ча, біжу́ча.
Жива́я и мёртвая вода (в сказках) – вода́ живу́ща й зцілю́ща, живля́ща і жертвля́ща.
Жива́я изгородь – живоплі́т (р. -пло́ту).
На живу́ю руку – на швидку́ руч, (на) швидкору́ч. [Ні́коли було́ – на швидкору́ч зроби́ла];
2) (
ясный) живи́й, вира́зний, я́сний. [Усе́ промину́ло, а в спо́минку – живі́сіньке, аж ся́є (М. Вовч.). Таке́ вира́зне стої́ть воно́ перед очи́ма];
3) жва́вий, мото́рний, метки́й, швидки́й. [І нату́ру ма́ю жва́ву (Самійл.). Таки́й жва́вий, як рак на гре́блі (
насмешка). Мото́рна ді́вчина]; см. Бо́йкий, Подви́жный, Разбитно́й.
Жива́я женщина, девушка – мотору́ха. [Там така́ мотору́ха – як на шру́бах уся́].
Слишком живо́й (о ребёнке) – верту́н, верту́нчик. [Таки́й верту́н, що й на мі́сці не вси́дить; так і кру́титься, як та́я дзи́ґа].
Делаться живе́е – жваві́шати, моторні́шати;
4) (
лишь о музыке) доско́чистий. [А ну йому́ марш! – і вдали́ тако́го доско́чистого, аж воло́сся ї́житься (Свидн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Живой, жив – живий; (бойкий) жвавий; (подвижный) моторний, меткий; швидкий; виразний, яскравий, чіткий; органічний, реальний, життєвий, життьовий:
едва жив ушёл, спасся – ледве (ледві) з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив);
живая действительность (перен.) – жива дійсність;
живая женщина, девушка – жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина моторуха;
живая изгородь – живопліт (иногда обсада);
живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща;
живая улика – живий (наочний) доказ;
жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький; жив-здоров;
жив и здоров – живий-здоровий, живий і здоровий;
жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося;
живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…);
живой живое и думает – живий живе й гадає;
живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого, правдивий (достеменний) портрет чий, з кого;
живой интерес – жвавий (живий) інтерес;
живой ум – бистрий розум;
живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо притьмом) (зробити що);
задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) –за живе взяти (забрати) кого, дойняти (вразити, дозолити); до живого кого, допекти кому, кого, допекти до живого (до живого серця) кому, кого;
захватить живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого;
на живую нитку (разг.) – нанашвидку руку (нашвидкуруч); похапцем, на живу нитку;
на живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч, на швидку руку (робити що);
нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого, нема й на світі кого;
ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий;
ни [одной] живой души (разг.) – [а]ні живої душі, [а]ні живого духа, [а]ні лялечки, ні душечки, ані лялечки;
оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим, дарувати життя кому; лишати при життю;
остаться в живых – вижити (про багатьох повиживати); залишитися (зостатися) живим [серед живих];
пока жив буду – поки [й] житиму, поки мого віку;
принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому;
сжечь живым – спалити живцем (живого);
с живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти, живого білувати.
[Поглянула навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (М. Вовчок). Сонечко світе, травиця зеленіє, ліс шумить, пташки у йому співають, все живе дише, любується своїм життям (П. Мирний). Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). — Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський). Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали (АС). Він допоміг Дон Кіхотові встати й посадив його на Росинанта, що теж був ледве живий та теплий (М. Лукаш, перекл. М. Сервантеса). Якось я бачив живий символ тріумфу людини. Вона вже стояла над прірвою і пісяла в неї (С. Є. Лєц). Живе не може бути потворним (К. Шанель)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Живая изгородь – живоплі́т (-ло́ту);
• ж. сечение
– чи́нний пере́крій (-крою);
• ж. сила
– рухова́ ене́ргія.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Живой
• Живая действительность
(перен.) – жива дійсність.
• Живая женщина, девушка
– жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина; моторуха.
Живая изгородь
– живопліт (іноді обсада).
• Живая и мёртвая вода (в сказках)
– цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща.
• Живая улика
– живий (наочний) доказ.
• Жив-живёхонек
(разг.) – живий-живісінький.
• Жив-здоров; жив и здоров
– живий-здоровий; живий і здоровий.
• Жив, курилка
(разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося.
• Живого места нет (не осталось на ком)
– геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…).
• Живой живое и думает
– живий живе й гадає.
• Живой портрет кого
(перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого; правдивий (достеменний) портрет чий, з кого.
• Живой ум
– бистрий розум.
• Живым манером (сделать что)
(нар.) – швидко (хутко, прудко, живо, притьмом) (зробити що).
• Задеть (забрать, затронуть) за живое кого
(разг.) – за живе взяти (забрати) кого; дойняти (вразити) до живого кого; допекти кому, кого; допекти до живого (до живого серця) кому, кого.
• Захватать живым в плен кого
– захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого.
• На живую нитку
(разг.) – нашвидку; на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем; на живу нитку.
• На живую руку (делать что)
(разг.) – нашвидкуруч; на швидку руку (робити що).
• Нет в живых кого
– немає живого [серед живих] кого; нема й на світі кого.
• Ни жив, ни мёртв
– ні живий, ні мертвий.
• Ни [одной] живой души
(разг.) – (а)ні живої душі; (а)ні живого духа; (а)ні лялечки; ні душечки, ані лялечки.
• Оставлять, оставить в живых
– лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим; дарувати життя кому.
• Остаться в живых
– залишитися (зостатися) живим [серед живих]; вижити (про багатьох повиживати).
• Пока жив буду
– поки (й) житиму; поки мого віку.
• Принимать, принять живое участие в чём
– брати, узяти жваву (пильну) участь у чому.
• Сжечь живым
– спалити живцем (живого).
• С живого кожу драть
(разг.) – у живого шкуру драти; живого білувати.
Изгородь
Живая изгородь
– живопліт (іноді обсада).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Живолі́са, -сиживая изгородь.
Живоплі́т, -ло́туживая изгородь.
Обса́да
1)
замещение должностей, мест;
2)
живая изгородь.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Живоплі́т, -пло́ту, м. Живая изгородь. Желех.
І. За́пуст, -ту, м.
1) Густо выросшій лѣсъ, густая молодая заросль. Желех. Канев. у.
2) Живая изгородь. Вх. Зн. 20.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Живая изгородь — живоплі́т, -ло́ту.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Живо́й = 1. живи́й, живу́щий. — Він ще живий. 2. живи́й, ясни́й. 3. жва́вий (С. Аф. З.), мото́рний, швидки́й, хватки́й. — Ой який то хлопець жвавий, ще й до того кучерявий. н. п. — Жвавий, як біс у ночі. н. пр — Швидка, гнучка, хвистка, порскенька, була із дявола лиха. Кот. — Жива́я вода́ = а) крини́шна в. б) живу́ща, цїлю́ща в. (Д. під сл. Живи́тельный.) — Живо́е серебро́ = живе́ срібло́. — З одного краю дудочки видимають із скла бульбашку, наливають туди живого срібла. Д. п. Сьв. Б. — Живо́й забо́ръ, жива́я и́згородь = обса́да, живоплі́т. (Гал.). — Жива́я вѣ́ра = те́пла ві́ра. — На живу́ю ни́тку = на живу́ ни́тку, на швидку́ ру́ку. — Живо́е уро́чище = живе́ уро́чище, натура́льна межа́ (річка, течія).
Изгоро́да, и́згородь = горо́жа, огоро́жа, перегоро́жа, (з хворосту) — тин, лїса, плі́т, плетїнь, (з паль або кілків) — частокі́л, (з тичин) — віря́. — Привязавсь, як слїпий до тину. н. пр. — Як би мінї не тини, та не перетинки, — ходив би я до дївчини що дня, що годинки. н. п. — Циган своє за пліт тягне, та й то хвалить. н. пр. — Рости саду, винограду, вище плоту, краще злота. н. п. — Жива́я и́згородь = обса́да, живоплі́т (Гал.). — Ста́вить и́згородь = тини́ти, ста́вити тин, лїсу і т. д.

Запропонуйте свій переклад