Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «живіт»
Шукати «живіт» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брі́х, (ха?), м. = Живі́т. Вх. Лем. 394.
Вибіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. ви́брати, -беру, -реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. М. Пр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108.
2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. II. 15.
3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. І. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. №11757. — не́вода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. Вас. 186. 4)— живі́т. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.
Випина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. ви́пнутися и ви́п’ястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Выпяливаться, выпялиться, выпячиваться, выпятиться, выставляться, выставиться впередъ. Його живіт страшенно випнувся, як здоровий гарбуз. Левиц. І. 172.
Відпа́сувати, -сую, -єш, гл. = Відпасати. Одпасує живіт. К. ПС. 83.
Відхі́дник, -ка, м. Задній проходъ. Входить з живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.
Живі́т, -вота́, м.
1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере́, хапа́є за живі́т. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здоро́ва з живото́м! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. Ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430.
2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. XII. 14. Ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу́ зволити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. І. 134. Ум. Живо́тик, живото́к, живото́чок. Ув. Животи́ще.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл.
1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253.
2) Начинать откармливать.
Морокува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. = Морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Нови́на́, -ни́, ж.
1) Новость.
2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробуває, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79.
3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Да богат, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. Мет. 165.
4) Новое платье. Ном. № 4912.
5) Новый хлѣбъ, новыя овощи, новая пища въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. МВ. (О. 1862. І. 74). Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Св. Л. 21. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Константиногр. у. Ум. Нови́нка.
Обдима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. обду́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Обжира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обже́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. Обжираться, обожраться. Обжерся та й болить живіт. НВолын. у.
Підла́сий, -а, -е. Бѣлобрюхий. Рудч. Чп. 255. Мнж. 189. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Черниг. у. Підласий... віл. Мир. ХРВ. 84. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Поблизни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Поблизничити. Таки ж одного привести — живіт болить, а то ж двоє поблизнила. Грин. III. 449.
Подоро́жній, -я, -є.
1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подоро́жня скри́ня. Чемоданъ. НВолын. у.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не сказав, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Ре́кторство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт. К. ПС. 83.
Розбо́втувати, -тую, -єш, сов. в. розбо́втати, -таю, -єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і п’ють. Ном. № 13628.
Скріпля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Скрѣплять, укрѣплять. Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє. Чуб. V. 934.
Товсти́й, -а́, -е́.
1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста.
2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп’ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40.
3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55.
4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84.
5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. Товсте́нький, товсте́сенький.
Уни́шкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Лебед. Собаки вже геть внишкли. Екат. у. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Котл. Ен. І. 36. Болів живіт, а як напивсь того зілля, так і внишк. Волч. у. Розмова знов унишкла. Мир. ХРВ. 63.
Упуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389.
Череви́на, -ни, ж. = Черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97.
Штирхону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт. О. 1861. VII. 5.