Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жир, -ру, м.
1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800.
2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири.
3) Орѣшки изъ дерева букъ. Каменец. у.
4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. Жиро́к.
Риб’яни́й, -а́, -е́. Рыбій. Риб’яний жир. Черк. у.
Столи́ця, -ці, ж.
1) Столица. ЗОЮР. І. 118. Греб. 406.
2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами топтали. Гол. І. 177.
3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії. Гол. IV. 552.
Шкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говорятъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. См. Скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп’ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.