Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «житель»
Шукати «житель» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жи́тель, -ницажи́тель, жи́телька, жите́ць (р. -тця́), ме́шканець (р. -нця), ме́шканиця (реже ме́шканка), (устар.) обива́тель, обива́телька; (местный ж.) краяни́н, края́нка.
Жи́тели – лю́ди, лю́дність (р. -ности), края́ни. [Убо́га лю́дність того́ щиро-робі́тничого кварта́лу. Я воли́нський краяни́н. На ра́дість усі́м ки́ївським лю́дя́м. Це – село́ Солові́їха; мій нови́й знайо́мий на дозві́ллі розказа́в мені́ де́що ціка́ве з по́буту її́ житці́в. Знав у ві́чі тро́хи не всіх мешканці́в лу́цьких].
Ж. городской – городя́нин (ж. р. -я́нка; мн. городя́ни), містю́к, (гал.) міщу́х.
Ж. сельский – селяни́н (ж. р. -я́нка, мн. селя́ни), чолові́к із села́, селю́к, селю́чка.
Ж. слободской – слобожа́нин, слобожа́нка, слободя́ник.
Ж. предместья – передміща́нин, передміща́нка.
Ж. береговой, прибрежный – бережа́ни́н, побережа́нин.
Ж. противоположного берега реки – (того)боча́нин (мн. боча́ни), заріча́нин, -нка, тогобі́чний чолові́к, -чна жі́нка.
Ж. приморский – ме́шканець (чолові́к) надмо́рський.
Ж. горы, возвышенной местности – горя́нин (мн. горя́ни), горя́нець (р. -нця), (горец) гірня́к.
Ж. подгорья – підгоря́нин.
Ж. долин – долиня́нин.
Ж. низин – низове́ць (р. -вця́), подоля́нин, подоля́к.
Ж. степей, полей – степови́к, польови́к.
Ж. пещер – пече́рник.
Ж. леса, бора – лісови́к, пущови́к, борови́к.
Ж. полесья – поліщу́к.
Ж. местности перед замком – підзамча́нин (ж. р. підзамча́нка).
Ж. исконный – тубі́лець (см. Абориге́н).
Ж. коренной – оса́дник.
Ж. постоянный в сельском обществе – земляни́н. [Сла́вне село́ Лю́бчики, весе́ле. Ми сюди́ на се́лище прийшли́, в земля́ни пи́шемось любчі́вські (М. Вовч.)].
Ж. известной части села, деревни, квартала, города – кутча́нин. [Ми кутча́ни, на одні́м кутку́ живемо́].
Ж. гетьманщины – гетьма́нець (р. -нця).
Ж. приднепровья, приднестровья – дніпря́нин, наддніпря́нець (р. -нця), дністря́нин, наддністря́нець (р. -нця).
Ж. заднепровья – задніпря́нець.
Ж. заграничный – закордо́нець, закордо́нник.
Ж. приграничный – узгрянича́нин, узгряни́чник.
Ж. ада – пеке́льник.
Ж. Киева – кия́нин.
Ж. Харькова – ха́рківець, харков’я́нин.
Ж. Чернигова – черні́гівець (ж. р. черні́гівка).
Ж. Одессы – одеси́т, одеся́нин.
Ж. Звенигородки – звинигоро́дець (ж. р. звиногоро́дянка).
Насе́льник, -ница – осе́[і́]льник, -ниця, жи́тель (-ля), -телька, краяни́н (мн. края́ни, края́н), края́нка.
-ники – осе́[і́]льники, населе́нці, жи́телі, края́ни, лю́дність (-ности); срв. Населе́ние 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Южанин, южанкажитель (жителька) півдня, півде́нець, півде́нка.
[«Але нас він не з’їсть?» — спитала прекрасна Альчеста з властивою південцям гіперболічною уявою про вовків (М. Йогансен)]
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБИТА́ТЬ (про звірів) води́тися;
обита́ющий що /мн. хто/ живе́ тощо, (в лісі) поди́буваний, ім. ме́шканець, жи́тель, пожиле́ць, жиле́ць, абориґе́н, тубі́лець, автохто́н, прикм. /тут/ туте́шній, /там/ тамте́шній;
давно́ обита́ющий старожи́л;
обита́емый залю́днений, засе́лений, обжи́тий, (дім) заме́шкалий.
ЧЕРДА́ЧНЫЙ стил. відповідн. підда́ховий, забут. горі́шній, горі́шний, реконстр. гори́щаний, з род. відм. гори́ща [чердачный обита́тель жи́тель гори́ща].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Житель, жилецжи́тель, -ля, ме́шканець, -нця.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Житель, -ницажитель (-ля), жителька, жите́ць (-тця), ме́шка́нець (-нця), ме́шка́нка; (жители) – житці́, ме́шка́нці; (население) – людність (-ности); ж. горный – верховинець (-нця); ж. городской – міська́ людина, міський ме́шканець, містянин (Г), городянин, городянка; ж. известной части села – кутча́нин (-на); ж. коренной – тубі́лець (-льця); ж. Киева, Харькова, Одессы – киянин (-на), ха́рківець (-вця), харків’янин (-на), одесець (-сця); (ж. р.) одесча́нка; ж. местный – місце́вий житель, ме́шка́нець; -ли окраинные – поку́тні ме́шка́нці, покутяни; ж. подгородный – пригородянин (-на); ж. предместья – передмістянин (-на) (Н); ж. приграничный – узгранича́нин (-на); ж. страны природный – краянин (-на), краянка; ж. сельский – селянин (-на), селянка; ж. столицы – столича́нин (-на).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Жи́тель, ница = жи́тель, ка (С. Аф.), обива́тель, ка, мешка́нець. (С. Ж.). — Всї обивателї Великого Князївства Литовського одним правом писаним сужани бути мають. Ст. Л. — Городско́й жи́тель = городя́нин, містю́к. – Се́льскій ж. = селяни́н, селю́к, хуторя́нин. — Слободско́й ж. = слобожа́нин, слободяню́к. — Ж. предмѣ́стья = предміща́нин. – Ж. стенно́й мѣ́стности = степови́к. — Ж. лѣсно́й м. = лїсови́к. — Ж. гори́стой м. = гірня́к. – Ж. лугово́й м. = луга́рь. — Прибре́жный ж. = бережа́н, бережа́к. — Ж. доли́нъ = низани́н, низо́вець. — И́сконные жи́тели = ту́більцї. (Д. Абориге́ны). — Ж. Полѣ́сья = Полїщу́к. — Ж. Подо́ліи = Подоля́нин, Подоля́к. — (Якої частини села, кутка) — кутяни́н. — (На другому березї) — тогобоча́нин, бочани́к.