Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «завід»
Шукати «завід» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Заво́д –
1) (производств. предприятие) (рус.) заво́д (-ду), (непривившийся неологизм) ви́робня.
• -во́д альбуминный – альбуміна́рня; (винокуренный) ви́нниця, виноку́рня, гура́льня, горі́льня, (устар.) карава́н (-ну); (воскобойный) воскобі́йня, воскоби́тня, восколи́тня; воско́вий заво́д; (газовый) газо́вня; (горшечный) ганча́рня; (дегтярный) дігтя́рня, смоля́рня; (дрожжевой) дріжджа́рня; (железноплавильный, железоделательный) ру́дня, гама́рня; (для выделки жестяных изделий) бляха́рня; (кирпичный) цеге́льня; (кожевенный, дубильный) гарба́рня, чинба́рня; (для вычинки козлиных кож) хабата́рня, козлі́вня; (конский) кі́нський заво́д; (костеобжигательный) костопа́льня; (крахмальный) крохма́льня; (лесопильный) тарта́к, дра́чка, (рус.) лісопи́льня; (меднокотёльный) котля́рня; (металлоплавильн.) гама́рня; (мыловаренный) милова́рня; (пивоваренный) брова́рня, бро́ва́р (-ра́), (редко) пивова́рня; (пороховой) порохови́й заво́д, порохі́вня; (поташный) бу́да, пота́шня; (рафинадный) рафіна́рня; (рыбный, рыборазводный) риба́льня, забрі́д (-бро́ду), ґард, ри́бня; (сахарный) цукрова́рня, саха́рня; (свечной) свіч(к)а́рня; (селитренный) салітра́рня, бурти́ (-ті́в); (солеваренный) соля́рня; (стекольный) гу́та; (для гонки смолы) смоля́рня, майда́н; (сухарный) хлібосуша́рня, суха́рня; (уксусный) оцета́рня; (чугуннолитейный) лива́рня;
2) за́ві́д (-во́ду); см. Поро́да. [Яко́го ба́тька, то такі́ й ді́ти – велему́дрого заво́ду (Мирн.)];
3) (племенной рассадник) розплі́дник;
4) тип. – пуск (-ку), на́клад (-ду), ві́дбі́й (-бо́ю), (руссизм) заво́д.
За́язок, За́язь – їзо́к (-зка́); за́від (-воду), є́ри́к, ча́рда, кота́.
Обзаведе́ние, обзаво́д, обзаво́дка –
1) (действие) заво́дження, (оконч.) заве́дження, справля́ння, (оконч.) спра́влення;
2) (всё чем обзаводятся) заво́дини, заві́д (-во́ду). [Що заро́бимо, те проїмо́, нія́к не зі́б’ємо́сь на заво́дини (Кониськ.)].
Оши́бка – по́ми́лка, о́(б)ми́лка, по́хибка, хи́ба. [Ортографі́чні по́милки́, по́хибки. По́милка за фальш не йде́ = -ка в фальшь не ставишся].
• По -ке – у поми́лку, по́милкою; см. Оши́бочно.
• Он сделал это по -ке – він зроби́в це в по́милку, помилко́во, по́милкою, помили́вшись.
• Вводить (ввести) в -ку – змиля́ти, змили́ти кого́, призво́дити, призве́сти кого́ до по́милки, приво́дити, приве́сти на заві́д.
• Впадать (впасть) в -ку – допуска́тися, допусти́тися по́милки.
• См. Ошиба́ться.
• -ка в счёте – рахунко́ва по́милка.
• -ка за -кой, -ка на -ке – по́милка за по́милкою, по́милка на по́милці.
• Вкралась -ка – тра́пилася по́ми́лка.
Плач – плач, (хныканье) рю́мсання, рюм, рум, (громкий) ле́мент; (с причитаньями) ту́жі́ння, голосі́ння, квилі́ння, квилина́, кви́лля, тужба́, голосьба́, йойк, за́від (-оду), за́води, сквирк; (со всхлипываньем) хли́пання.
• В плач – у плач, у сльо́зи.
• Навлечь на кого что -чем – напла́кати на ко́го що.
Племенни́к –
1) (скота и птицы) заві́д (-во́ду); (растений) насі́нник;
2) (племенное животное) насі́нник.
Пле́мище – за́ві́д (-во́ду), ко́дло.
• Окаянное -мище – бі́сового за́во́ду лю́ди; чо́ртове ко́дло.
Пле́мя –
1) пле́м’я (р. пле́м’я), племено́, (мн. племе́на), (соб.) племі́ння, поро́да, ра́са. [Вели́кі й дрібне́нькі племі́ння й наро́ди (Куліш). Клан (рід, племено́) ї́хній був не що и́нше, як вели́ка роди́на (Л. Укр.)].
• -мя человеческое – поро́да лю́дська.
• Славянское -мя – слов’я́нська ра́са.
• -мена́ земные – племе́на лю́дські;
2) (род, потомство) рід, поколі́ння, колі́но, плід (-о́ду), плі́м’я, наща́док (-дку), (соб.) за́ві́д (-о́ду), ко́дло. [Коза́цькому ро́ду нема́ перево́ду. Нема́ ні ро́ду, ні пло́ду. И́родове ко́дло. Двана́цять колі́н ізра́їльових. В ні́мців ко́ні до́брого заво́ду].
• Хамово -мя (бран.) – ха́мове ко́дло.
• Без -мени – безплемі́нний.
• Оставить (птицу) на -мя – зоста́вити на заві́д.
Поро́да –
1) поро́да, рід (р. ро́ду), порі́ддя (-ддя), порі́док (-дку), колі́но, стан (-ну), за́від (-воду), (только о животных) ко́дло, плід (р. пло́ду). [До́бра поро́да, та лиха́ вро́да (Приказка). Звір тут ко́жної поро́ди, а люде́й і не злічи́ть (Самійл.). Ро́дом ку́ри чуба́ті (Номис). Чи у їх порі́ддя таке́, що вони́ всі одна́ково незду́жають (Лебед.). А це де́рево вже и́ншого порі́дку (Лубен.). Ці сви́ні хоро́шого ко́дла (Київ.)].
• Корова тирольской -ды – коро́ва тиро́льської поро́ди.
• Есть много -ро́д птиц – є бага́то пташи́них порі́д.
• Эта -да людей (пренебр.) – лю́ди цього́ ко́дла;
2) геол. – поро́да, форма́ція, тво́рення.
• Горная -да – гі́рська поро́да, горотві́р (-тво́ру).
• Первичная горная -да – пе́рвісна гі́рська́ поро́да, пе́рвісний горотві́р.
• Слоистая горная -да – верствува́та гі́рська́ поро́да.
• Осадочные, вулканические -ды – осадо́ві, вулкані́чні по́клади (поро́ди).
• Нептунические -ды – нептуні́чні поро́ди.
• Плутонические -ды – плутоні́чні поро́ди.
Пра́здник – свя́то, (мн. свя́та) (ум. свя́тенько, свя́тонько, свя́течко), пра́зник (мн. празники́) (ум. пра́зничо́к), свя́тки (-ток) Небольшой -ник – при́святок (-тка). [У ліни́вого усе́ свя́то (Приказка). У Бо́га що-дня́ пра́зник (Приказка)].
• На -ках – святка́ми, свя́тами.
• На -ки – на свя́та, на святки́. [Але-ж ти каза́в, що на свя́та до батькі́в пої́деш (Васильч.). Приї́хав додо́му на святки́ (Звин.)].
• Канун -ка, см. Кану́н.
• Второй день после -ка, см. Попра́зднество.
• Переходящие -ки – рухо́мі свя́та.
• Годовой -ник – рокове́, урочи́сте свя́то.
• Светлый -ник, -ник -ков – Вели́кдень (р. Вели́кодня), велико́дні святки́ (свя́та).
• Храмовой, престольный -ник – храм, храмове́ свя́то, ві́дпуст (-сту.).
• Домашний -ник – за́від (-воду).
• Дать, задать -ник – спра́вити свя́то.
• Будет и на нашей улице -ник – і в на́ше віко́нце зася́є (засві́тить) со́нце.
• Быть у -ка – (присутствовать на храм. -ке) бу́ти на храму́, на ві́дпусті; (наткнуться на беду) нахопи́тися, нарази́тися на ли́хо, попа́стися в кло́піт.
II. Причита́ние – голосі́ння, тужі́ння, голосьба́, за́від (-воду). [Крик та за́від осиро́чених не змовка́в (Франко)].
• Похоронные -ния – похоро́нні голосі́ння, тужі́ння.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́від, -воду –
1) начало.
• Нема́ й за́воду – а) не было заведено, никогда не было; б) исчезло все, нет и следа.
2) начало, причина ссоры;
3) заведение, обыкновение, учреждение;
4) звук плача, пения, рева, колокольного звона.
• На всі за́води репетува́ти – во все горло орать.
5) домашний праздник (крестины, свадьба);
6) верхний край плавной сети;
7) род понятых, экспертов;
8) бі́гти у за́води – во весь карьер бежать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обзаведение, обзавод, обзаводка –
1) (оборудование) – за́від (-оду);
2) (действ.) – справляння, спра́влення, облашто́вування, облаштува́ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

за́ві́д, за́во́ду (порода, початок)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́від и заво́д, -во́ду, м.
1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. Нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Нп. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було.
2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. НВолын. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. НВолын. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. НВол. у.
3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111.
4) Заведеніе, учрежденіе.
5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. На всі за́води крича́ти. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94.
6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На за́воді був. Підем на за́від. Черк. у.
7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188.
8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить за́від) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; за́від можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79.
9) У за́води. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.
Заво́д. См. Завід.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

За́від и заво́д, -во́ду, м. *3) Обычаи, нравы, устроение, то, что водится. У нас не пропаде, ми не такого заводу. В мене й заводу такого нема, щоб неробів годувати. Крим. *11) Род, происхождение. О, виродок з шляхетського заводу! Тобіл. *12) Порода, породистость. Хочу свинку і кнурця купить у Пузиря: хвалять завод. Тобіл. На заво́д. Для разведения (животных). *13) Разочарование. Франко. *14) Профессия. Був за громадського діда, а потім покинув той завід. Борд.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Причита́ніе = пригово́рювання, жалібне — голосїння, заві́д (Фр.).