Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «зазнаватися»
Шукати «зазнаватися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Знако́миться –
1) с кем – знайо́митися, зазнайо́млюватися, признайо́млюватися (реже знако́митися, за[при]знако́млюватися), пізнава́тися, спізнава́тися, зазнава́тися, зізнава́тися, запізнава́тися з ким. [Тре́ба було́ на́ново знайо́митися з людьми́ (Васильч.). Ходи́в по база́ру, признако́млювався із міща́нами (М. Вовч.)].
• -ться между собой – знайо́митися, спізнава́тися між (по́між) се́бе;
2) с чем – знайо́митися, ознайо́млюватися з чим, спізнава́ти що, обізнава́тися з чим. [Тре́ба спізнава́ти мину́ле й сьогоча́сне життя́ и́нших наро́дів (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Терпеться – терпі́тися, те́рпи́ться, жда́тися, (переноситься) зноситися, допускатися, витерплюватися, (испытываться) зазнаватися:
• не терпелось – не ждалося, не терпілось;
• не терпиться кому – не терпиться (не терпеливиться) кому, нетерплячка (нетерпець) бере кого, кортить кому. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зазнаваться, зазнаться – зазнава́тися, -наю́ся, -нає́шся, зазна́тися, -на́юся, -на́єшся.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зазнава́ти, зазна́ти –
1) кого́, що – помнить, знать, узнать;
2) чого́ – испытывать, испытать, изведывать, изведать;
зазнава́тися, зазна́тися –
1) з ким – знакомиться, познакомиться;
2) сходиться, сойтись, стать в любовные отношения;
3) зазнаваться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. ЗОЮР. II. 51. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. Мкр. Г. 61.
2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого став парубок. МВ. II. 141. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Мет. 50. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили. Грин. III. 186.
Запізнава́тися, -наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = Зазнаватися, зазнатися.
1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. К. ПС. 120.
2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.