Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «заказ»
Шукати «заказ» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зака́з
1) замо́влення, за́гад (-ду).

На -ка́з, по -ка́зу – на замо́влення, на за́гад.
Принимать -ка́зы на что – бра́ти роби́ти що, прийма́ти замо́влення на що. [Беру́ ши́ти чо́боти. Прийма́ю замо́влення на постача́ння дров];
2) (
запрет) зака́з (-зу), заборо́на; см. Запре́т. [Ви́йшов зака́з на ліс – щоб не руба́ти. Заборо́на на горі́лку].
Возбране́ние – заборо́на, зака́зування, зака́з (р. -зу).
Воспреще́ние – заборо́на, зака́з. [Заборо́на Шевче́нкового свя́та].
Запре́т, Запре́та – заборо́на, зака́з (-зу), зарі́к (-ро́ку), (диал.) спрет (-ту). [Мохаме́дова заборо́на пи́ти вино́ (Крим.). Уся́кі репре́сії та цензу́рні заборо́ни (Єфр.). Ви́йшов зака́з, щоб не руба́ли лі́су (Прил. п.). Якби́ спрет ви́йшов ліси́ руба́ти (Лип. п.). Та зарі́к я положу́ тверди́й на всі ва́ші здобу́тки (Франко)].
Накладывать, наложить -пре́т на имущество – наклада́ти, накла́сти заборо́ну на добро́ (майно́).
Наложение -та на имущество – наклада́ння заборо́ни на майно́.
Этот -пре́т уничтожен (отменён) – цю заборо́ну скасо́вано.
Священник под -том – свяще́ник під заборо́ною.
Запреще́ние
1) (
действ.) боро́нення, заборо́нювання, заборо́нення, зака́зування чого́ кому́;
2) (
действие или самый запрет) заборо́на, зака́з (-зу), (диал.) спрет, зарі́к (-ро́ку); юрид. заборо́на; см. Запре́т.
-ние печатного слова, произведения – заборо́на друко́ваного сло́ва, тво́ру.
На книгу было наложено -ние – на кни́гу бу́ло накла́дено заборо́ну или кни́гу бу́ло заборо́нено.
Снять -ние – зня́ти заборо́ну.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Государственный – державний; (казенный, устар.) скарбовий:
государственная власть – державна влада;
государственная граница – державний кордон;
государственная измена – державна зрада;
государственная монополия – державна монополія;
государственная самостоятельность – держа́вна самості́йність;
государственное имущество – державне майно;
государственное право – державне право;
государственное предприятие – державне підприємство;
государственное преступление – злочин проти держави;
государственное учреждение – держа́вна устано́ва;
государственные бумаги – державні папери;
государственный банк – державний банк;
государственный гимн – державний гімн;
государственный заказ – державне замовлення;
государственный капитализм – державний капіталізм;
государственный порядок – держа́вний лад;
государственный флаг – державний прапор;
государственный язык – державна мова;
сделать государственным – удержавити.
[Так, тут це була воістину державна мова без фальшу, без упереджень, без глузування “залізяку на пузяку” та “самопер попер до мордописні”. Її приймали всі бездискусійно, бо 80 процентів тут українців (І.Багряний). Недержавних свиней в державних орлів перетворити не можна (В.Липинський). Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? (С.Ждан). Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). — Оцей негідник вирощував мене для того, щоб пошити парадні мундири для цілого загону президентської гвардії. В нього було таке важливе держзамовлення (К.Штанко). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління (В.Черчіл). Державні харчі людину уніфіковують, але державна горілка виявляє немало її індивідуальних рис (С.Є.Лєц). — Пристреліть його, щоб не мучився! — Лікарю, в нас приватна клініка, а не державна, тут так не можна…].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАКА́З, как по зака́зу, укр. як на те.
ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-на-вы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заказ – замо́влення, -ння.
Воспрещение – заборо́на, -ни, зака́з, -зу.
Запрет – заборо́на, -ни, зака́з, -зу.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Заказ – замовлення. По заказу – на замовлення. Заказы поступают – замовлення надходять.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заказ
• Как но заказу
– як на загад.
• На заказ
(разг.) – на замовлення.
• По заказу
– на замовлення; на загад.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

зака́з замовля́ння; замо́влення
з. сро́чный замо́влення терміно́ве

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́гад, -ду
1)
затея;
2)
заказ;
3)
приказание, распоряжение.
Зака́з, -зу
1)
приказ, распоряжение;
2)
запрещение.
Замо́вленнязаказ.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Заказ
1) замо́влення, замова, за́гад (-ду)
; делать заказ – дава́ти, да́ти (робити, зробити) замо́влення, замовляти, замо́вити; -зы на немедленную присылку – замо́влення, (щоб) нега́йно присла́ти; по -зу (исполнять работу) – на замо́влення; получать заказ – дістава́ти замо́влення; при -зах – замовляючи, коли замовляють; принимаются -зы (изготовляются) – ро́бимо на замо́влення що;
2) (
запрет) – заборо́на, зака́з (-зу) (Г).
Запрет – заборо́на, зака́з (-зу).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́гад, -ду, м.
1) Затѣя.
2) Заказъ.
3) Приказаніе, распоряженіе.
Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.
Зака́з, -зу, м.
1) Приказъ, распоряженіе.
А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59.
2) Запрещеніе.
Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*3амо́влення, -ня, с. Заказ. Киев.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зака́зъ = 1. заборо́на (С. Аф.). 2. зака́з (на яку роботу).
Воспреще́ніе = заборо́на, за́каз, запре́т.
Запре́тъ = заборо́на, зака́з (С. Ж.), запре́т. — От він і положив на їх запрет, що не будуть вже пакостї людам робити. н. к.
Мастери́ца = майстри́ха (С. З.), майстри́ня (Фр.), тїма́ха (С. Ш.). — Шве́йная мастери́ца = шва́чка. — Ковёрная мастери́ца = кили́мниця, коца́рка. С. З. — Ну!... уміли готувати і на стіл давати! Знать тїмахи коло печі і дочка і мати. — І співать і танцювати на заказ тїмаха. Макар.

Запропонуйте свій переклад