Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «закид»
Шукати «закид» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возража́ть, возрази́ть –
1) (отвечать) від[од]мовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́ти, перебива́ти, переби́ти. [«Ні!» – одказа́в він];
2) пере́чити кому́, про́ти ко́го, запере́чувати кому́, сов. запере́чити кому́, чому́ (на что) [Усьо́му цьо́му мо́жна-б запере́чити так = на всё это можно бы возразить так], спереча́тися проти чо́го, проти ко́го [Він проти ко́жного сло́ва спереча́ється (Крим.). Хтось проти йо́го спереча́всь = кто-то ему возражал (Крим.)], супере́чити кому́, закида́ти (сов. заки́нути) проти чо́го, спо́ритися проти чо́го, змага́тися, змагну́тися.
• Возрази́ть на возражение – відпе́рти за́кид.
Возраже́ние –
1) ві́д[о́д]повідь (р. -віди), від[од]ка́з, від[од]мо́ва;
2) запере́чення [Запере́чують нам, що ми зо́всім не маркси́сти; ці запере́чення нічо́го не ва́рті (Азб. Ком.)], пере́чення, за́кид [Гіпо́теза ця виклика́є ці́лу ни́зку (ряд) за́кидів], спереча́ння [Рішу́чим то́ном, таки́м, що не терпи́ть спереча́нь, гука́є (Крим.)].
• Не допускающий -же́ний – несуперечи́мий.
Замеча́ние –
1) (чего) поміча́ння, постерега́ння чого́;
2) -ние (по поводу чего) – ува́га, заува́ження, заува́га. [Чита́ли книжки́ доро́слим лю́дям, вислу́хували їх ува́ги і ча́сом ті ува́ги запи́сували (Грінч.). Пороби́в заува́ження до протоко́лу].
• Бросить, обронить -ние – ки́нути ува́гу. [Де́хто ки́нув ува́гу про дощ (Коцюб.)].
• Вставлять -ния, сопровождать -ями – докида́ти сло́во, ува́гу, зауважа́ти; дото́чувати ува́ги до чо́го. [Слу́хали по́вість ува́жно і чима́ло де́чого говори́ли, дото́чуючи ма́ло не до ко́жного вчи́нку геро́їв свої́ ува́ги (Грінч.)];
3) -ние кому (выговор) – ува́га, заува́ження, (сильнее) дога́на, (упрёк) за́кид (-ду) кому́.
• Сделать -ние кому – зроби́ти ува́гу, заува́ження кому́, заува́жити кому́. [Мені́ заува́жено, що нерете́льно працю́ю (Київ). Дозво́льте зроби́ти вам одну́ ува́гу].
• Получить -ние – здобу́тися заува́ження.
• Он получил строгое -ние – йому́ зро́блено го́стру ува́гу.
• Попасть на -ние – ста́ти на (лихі́й) прикме́ті. [Бережи́ся, щоб не став на лихі́й прикме́ті в нача́льства].
Ко́свенный –
1) (о направл.) скі́сний, нав(с)кі́сний, (книзу) похи́лий, зукі́сний;
2) (непрямой) посере́дній, побі́чний, непрями́й. [Головні́ й побі́чні причи́ни всіх зли́днів бідола́шної Украї́ни (Крим.)].
• -ный вопрос – побі́чне пита́ння; (грам.) непряме́ пита́ння.
• -ное доказательство – побі́чний до́від (-воду).
• -ные налоги – посере́дні пода́тки.
• -ное обложение – посере́днє оподаткува́ння.
• -ный намёк – на́тяк (-ку), бі́чни́й за́кид, бі́чне́ закида́ння.
• -ная причина – побі́чна причи́на.
• -ным путём – непрямо́ю доро́гою, стороно́ю.
• -ные улики – побі́чні (посере́дні) до́кази.
• -ные явления – другоря́дні (посере́дні) я́вища.
• -ным образом – посере́дньо, побі́чно, посере́днім спо́собом, стороно́ю, збо́ку; срвн. Ко́свенно 2.
• Это подействовало на него -ным образом – це поді́яло на ньо́го посере́днім спо́собом.
• -ным образом это и меня задевает – побі́чно це й мене́ торка́є (обхо́дить).
• -ный, грам. – непрями́й.
• -ные падежи – непрямі́ відмі́нки.
• -ная речь – непряме́ ре́чення.
II. Ната́лкивать, натолкну́ть –
1) кого, что на кого, на что – нашто́вхувати, наштовхну́ти кого́, що на ко́го, на що, натруча́ти и натру́чувати, натру́тити кого́ на ко́го, на що, (о мног.) понашто́вхувати, понатруча́ти и понатру́чувати. [Обере́жно пересува́й стола́, щоб не наштовхну́ла-сь його́ на при́пічок (Брацл.). Не натруча́йте мене́ на поре́нча (Гайсинщ.)];
2) кого на что (перен.) – нашто́вхувати, наштовхну́ти, наверта́ти, наверну́ти кого́ на що и що (з)роби́ти, (неожиданно) натруча́ти и натру́чувати, натру́тити кого́ на що, (подсказывать) підка́зувати, підказа́ти кому́ що, (внушать) наві́ювати, наві́яти кому́ що. [На цю ду́мку наштовхну́в мене́ несподі́ваний ви́падок (Київ). Приро́да наверну́ла окре́мі осо́би скла́сти суспі́льство (Наш). Іде́ю цього́ ви́находу наві́яла мені́ одна́ кни́жка (Київ)];
3) (подстрекать) під[на]што́вхувати, під[на]штовхну́ти кого́ до чо́го и на що, підбива́ти, підби́ти кого́ на що и що (з)роби́ти.
• Это -ну́ло его на преступление – це наштовхну́ло (підби́ло) його́ на зло́чин, (гал.) це попхну́ло його́ до зло́чину.
Нато́лкнутый –
1) нашто́вхнутий, натру́чений, понашто́вхуваний, понатру́чуваний;
2) нашто́вхнутий, наве́рнутий и наве́рнений, натру́чений;
3) під[на]што́вхнутий, підби́тий.
-ться –
1) (стр. з.) нашто́вхуватися, бу́ти нашто́вхуваним, нашто́вхнутим, понашто́вхувавим и т. п.;
2) (сталкиваться) нашто́вхуватися, наштовхну́тися, натруча́тися и натру́чуватися, натру́титися, (наскакивать) наска́кувати, наско́чити и (очень редко, безл.) наска́куватися, наско́читися, (нагоняться) наганя́тися, нагна́тися, (натыкаться) натика́тися, наткну́тися, наража́тися, нарази́тися на ко́го, на що, (встречать, нападать) натрапля́ти, натра́пити (в перен. знач. наиболее обычно) на ко́го, на що и кого́, що, надиба́ти и нади́бувати, нади́бати на ко́го, на що и кого́, що, напада́ти, напа́сти на ко́го, на що, (набраживать) набро́дити, набре[и́]сти́ ко́го, що и на ко́го, на що; срв. Натыка́ться 2 (под II. Натыка́ть). [Нашто́вхуються одна́ на о́дну (Азб. Комун.). Тут тре́ба бу́ти обере́жним, щоб не наско́чити на во́рога (Франко). Та чи не наска́кується (безл.) тут на найповажні́ший за́кид? (Павлик). Ваго́н нагна́всь на ваго́н (Звин.). Нема́є про́стору думка́м; куди́ не ки́нуться, натика́ються на му́ри (Васильч.). Обере́жно тре́ба пово́дитися, щоб не нарази́тися на перешко́ду (Рада). Прийшли́ вони́ в село́ да й натра́пили як-ра́з на того́ ді́да (ЗОЮР II). Натра́пив на висо́кий мур бюрократи́чного ста́влення (Пр. Правда). Те ста́влення, що на ньо́го натра́пили робітники́ підприє́мств (Пр. Правда). Кого́ він натрапля́в в твої́х пала́тах, – поодбива́в їм го́лови од ті́ла (Крим.). Ми смія́лись із ра́дощів, що натра́пили таки́х га́рних люде́й (Г. Барв.). Розгорта́ю оста́ннє число́ «Пра́вди», натрапля́ю статтю́: «Же́ртви…» (Крим.). Ходи́в, ходи́в і таки́ напа́в на таки́х (Сторож.). Підожди́, не гука́й, – ми його́ й так десь у рові́ або́ в бур’яні́ набредемо́ (Мирний)].
• -ться на след – натрапля́ти, натра́пити на слід.
• -ться на сопротивление – наража́тися, нарази́тися на о́пір.
Неопрове́ргнутый – неспросто́ваний, незапере́чний, незби́тий, невідпе́ртий.
• -тое обвинение – неспросто́ване обвинува́чення, неспросто́ваний за́кид.
• -тые практикой утверждения – незби́ті пра́ктикою тве́рдження; тве́рдження, що їх пра́ктика не зби́ла.
Неоснова́тельный – неґрунто́вний, (необоснованный) необґрунто́ваний, (несостоятельный) несті́йний, (беспочвенный) безґрунто́вний, безпідста́вний, безосно́вний, (несправедливый) неправди́вий, неслу́шний, (непрочный) нетрива́лий, нетривки́й, неміцни́й, неста́лий, (неустойчивый) хитки́й, (шаткий) хибки́й, (слабый) слабки́й, (несолидный) непова́жний, (о челов.) нестате́[о́]чний, недола́дни[і]й; срв. Легкомы́сленный, Неосмотри́тельный, Пове́рхностный. [Не тре́ба бага́то дово́дити, яка́ ця тео́рія безпідста́вна, ненауко́ва та нелогі́чна (Грінч.). Я не кажу́, що а́второва гіпо́теза безпідста́вна (Грінч.). Зо́всім несті́йна тео́рія (Крим.). Неслу́шний за́кид (Київ). Неміцна́ робо́та (Лубенщ.). Хибка́ підста́ва до таки́х широ́ких узага́льнень (Київ). Час за́між, та все які́сь недола́дні лю́ди трапля́ються (Н.-Лев.)].
• -ные предположения – безпідста́вні (неслу́шні) припу́щення (здо́гади).
• -ные претензии – безпідста́вні прете́нсії (ви́мо́ги).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Парировать – (сов. и несов.) відбива́ти, відби́ти; (сов. в споре, разг.) відрі́зати, відпе́рти за́кид. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Упрек – докі́р, -ко́ру, дога́на, -ни, за́кид, -ду.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́кид, -ду –
1) упрек, укор;
2) указание недостатка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

за́кид, -ду; -киди, -дів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося. Мир. ХРВ. 127.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Упрёкъ = докі́р (С. З. Л.), допрі́к (С. Л.), наріка́ння, випіка́ння, дога́на, ви́мовка, за́кид. — Гіркими сам себе докорами картав, докори жінчині своїми домовляв. К. Д. Ж. — Свекрушин докір полетїв проз її вуха. Лев. — Вона не скрикнула й разу, а глянула на їх, докір нїмий у очах був. Грінч. — Він був лицарь без догани, учись у його. Пч. О. — А в черницях добре жити, легенько робити, тільки серденьку догана, що в чорнім ходити. н. п. — Кожний день терплю випікання. н. о.

Запропонуйте свій переклад