Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед українських слів без цитат

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Би́ться
1) (
сражаться, состязаться) би́тися, бра́тися.
Би́ться об заклад – заставля́тися, заклада́тися, іти́ об закла́д.
Би́ться яйцами – би́тися на́вби́тки, товка́тися я́йцями;
2) (
ударяться) би́тися, товкти́ся, колоти́тися;
3) (
стараться) би́тися, побива́тися, по́ратися коло чо́го, з чим, над чим. [До́вго я над тим бивсь];
4) (
в лихорадке, в судорогах) ті́патися, трі́па́тися;
5) (
барахтаться) би́тися, трі́па́тися, тріпота́тися, трепета́тися, бу́рхатися, пруча́тися (в руках),
6) (
о сердце, пульсе) би́тися, калата́ти, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, те́нькати, теле́нькати, тьо́хкати. [Перен. о чувствах: В гру́дях колоти́лося бажа́ння… Трі́палось при́кре почуття́];
7) (
лягаться) брика́тися, хви́ця́тися.
Водружа́ть, водрузи́ть – ста́вити, станови́ти (сов. поста́вити, постанови́ти), затика́ти, заткну́ти, заклада́ти, закла́сти, вко́пувати, вкопа́ти, застро́млювати, застроми́ти, уґрунтува́ти. [Поста́вили хрест на моги́лі. Закла́ли стовпа́. Затика́ють з о́дного бо́ку на човні́ бунчу́к, з дру́гого пра́пор (Куліш). Позатика́в прапорі́ (Куліш). А тимча́сом на Голго́фті хрест уґрунтува́ли (Рудан.)].
Воспита́тельный – вихо́вний, вихова́льний, (редко) вихова́вчий.
Воспита́тельно-исправительное заведение – вихо́вно-попра́вний за́клад, буди́нок для ви́ховання та попра́ви.
Вчина́ть – почина́ти, зачина́ти, розпочина́ти.
Вчина́ть иск к кому – по́зов заклада́ти (заложи́ти) на ко́го.
Заведе́ние
1) (
действие) заводі́ння, запрова́джування, оконч. заве́дення, запрова́дження чого́;
2) (
обычай) зви́ча́й (-ча́ю).
У нас такое -ние – у нас так заве́дено (так веде́ться, так пово́диться, таки́й зви́ча́й).
У нас и -ния такого нет – тако́го звича́ю у нас і в заво́ді нема́; у нас і заво́ду тако́го нема́; у нас так не веде́ться (не пово́диться, не заве́дено);
3) (
учреждение) устано́ва, за́клад (-ду).
Учебное -ние – навча́льна устано́ва, шко́ла.
Воспитательно-исправительное -ние – вихо́вно-попра́вний за́клад; устано́ва (за́клад, буди́нок) для вихова́ння та напра́ви.
Богоугодное -ние – шпита́ль (-лю́), (руссизм) богаді́льня.
Торговое -ние – торгове́льний за́клад.
Питейное -ние – шинк, шино́к (р. ши́нку), ко́рчма́.
Трактирное -ние – трахти́р (-ра).
Прачешное -ние – пра́льня.
Красильное -ние – фарба́рня, краси́льня.
Заво́ра – пере́тика, попере́чка, заво́ра, вори́на, закла́дина, засувни́й дрюк, за́сув; (у деревенской заставы) ко́(ло)ворот (-ту).
Заво́рница
1) до́вгий за́сув, закла́дина, попере́чка;
2) цари́нниця, вартівни́ця коло ца́рини, коло рога́чки.
Задава́ть, зада́ть
1) дава́ти, да́ти (завда́ток);
2) за(в)дава́ти, за(в)да́ти, зага́дувати, загада́ти.

-дать вопрос, загадку, задачу, урок, работу – завдава́ти (завда́ти) пита́ння, завдава́ти (завда́ти, зага́дувати, загада́ти) за́гадку, за(в)да́чу, завда́ння́, робо́ту. [Загада́в робо́ту на ці́лий ти́ждень. Загада́ла пря́сти].
-вать тон – пе́ред ве́сти́, надава́ти то́ну.
-ва́ть тон (в хоре) – дава́ти (да́ти) тон.
-дать лошадям корм (овёс, сено) – заклада́ти (позаклада́ти) ко́ням ї́сти (вівса́, сі́на).
-вать (-да́ть) трёпку (жару, перцу) – завдава́ти (завда́ти) га́рту, бо́бу, чо́су, прочухана́, си́пати (вси́пати) бо́бу, дава́ти (да́ти) за́тірки, пе́рцю з ма́ком кому́.
Задава́емый – зага́дуваний.
За́данный – за́(в)даний, зага́даний.
Заде́лка
1)
см. Заде́лывание;
2) ла́тка, за́кладка.
Заде́лывать, заде́лать
1) (
проём, дыру) заробля́ти и заро́блювати, зароби́ти, зала́тувати, залата́ти, забива́ти, заби́ти що, (плотно) затушко́вувати, затушкува́ти що, (заложить) заклада́ти, закла́сти що чим, (только камнем) замуро́вувати, замурува́ти.
-лать окно – заби́ти (закла́сти, замурува́ти) вікно́.
-вать щели в чём-л. чем-л. – зашпаро́вувати, зашпарува́ти що чим:
2)
строит. (вделать внутрь стены) – заправля́ти, запра́вити, вмуро́вувати, вмурува́ти, вма́зувати, вма́зати що (в сті́ну);
3) (
долг) відробля́ти, відроби́ти.
Заде́ланный – заро́блений, зала́таний закла́дений, затушко́ваний, зашпаро́ваний; запра́влений, вмуро́ваний, вма́заний; відро́блений.
Закла́д
1) заста́ва, застано́ва; (
только о действии) заставля́ння; срвн. Зало́г.
-кла́д процентных бумаг – заставля́ння відсотко́вих папе́рів.
Отдавать в -кла́д – заставля́ти, заста́вити що, застановля́ти, застанови́ти, дава́ти, да́ти в настано́ву що.
Отданный в -кла́д – заста́влений, застано́влений.
Вещь, находящаяся в -де – заставщи́на. [Заробля́ю, щоб заставщи́ну свою́ ви́купити в кра́маря: кора́лі з дукача́ми йому́ заста́вила];
2) (
пари) закла́д (-ду).
Биться, побиться об -кла́д – би́тися (вда́рити, поби́тися) навзакла́д, у закла́д, (реже) об закла́д, заклада́тися, закла́стися, заложи́тися.
Ставить в -кла́д при спорезаклада́ти. [П’ять карбо́ванців заклада́ю, що перепливу́ рі́чку туди́ й наза́д].
Закла́дка
1) (
здания, судна и т. п.) закла́дини (-дин), закла́дчи́ни чого́ (буди́нку, судна́). [Вони́ сього́дні п’ють закла́дчини];
2) (
проёма в степе камнем, кирпичём) заклада́ння це́глою, камі́нням, замуро́вування, оконч. замурува́ння; (деревом: горизонтальная) заклада́ння, (вертикальн.) заставля́ння;
3) (
лошадей) запряга́ння (ко́ней);
4) (
в книге) за́кладка.
Закладно́й – (от Закла́д) заставни́й; (от Закла́дка) закладни́й.
Закла́довать чтозаклада́ти що за ко́го. [За свого́ коня́ заклада́ю сто карбо́ванців, що він ва́шого ви́передить].
Закла́доваться с кемзаклада́тися, би́тися навзакла́д, у закла́д з ким.
Закла́дочказакла́дочка; см. Закла́дка 4.
Закла́дчик, -чица
1) заставни́к, -ниця;
2) (
в строит.) закла́дник, -ниця чого́ (буди́нку).
Закла́дывать, закла́сть, заложи́ть
1) (
основание здания, судна и т. п.) заклада́ти, закла́сти що. [Сього́дні закла́дини: нови́й військо́ви́й корабе́ль заклада́ють];
2)
что во что, за чтозаклада́ти, закла́сти що в (за) що. [Закла́в ру́ки в кише́ні. Молода́ заклада́є молодо́му ху́стку за по́яс. Учи́тель заклада́є (или вклада́є) в ду́шу у́чням любо́в до бі́дного лю́ду (Крим.)];
3) (
проём в стене камнем, кирпичём) заклада́ти, закла́сти що (це́глою, камі́нням), замуро́вувати, замурува́ти; (деревом: горизонтально) заклада́ти, закла́сти, (вертикально) заставля́ти, заста́вити, (о мн.) позаклада́ти, позаставля́ти що чим. [За́йве вікно́ ми оба́полами заста́вили, гли́ною завалькува́ли];
4) (
лагерь, стан) ста́вити, поста́вити кіш; та́бором, коше́м, обо́зом става́ти, ста́ти, отабори́тися;
5) (
загромождать) захара́щувати и захара́стрювати, захара́ст(р)ити; срвн. Загроможда́ть. [На́що лаву́ захарастри́ли? За́раз поприйма́йте все];
6) (
задевать) запрото́рювати, запрото́рити, заклада́ти, закла́сти що десь, куди́. [Сам не зна́ю, куди́ запрото́рив кни́гу];
7) (
отдавать в заклад), см. Закла́д 1;
8) (
корм лошадям, скоту) завдава́ти, завда́ти, дава́ти, да́ти, (о мн.) подава́ти ко́ням, вола́м и т. д., засипа́ти, заси́пати обрі́к ко́ням. [Ко́ням та коро́вам уже́ подава́в, тепе́р понесу́ ві́вцям];
9) (
лошадей) запряга́ти, запрягти́, (о мн.) позапряга́ти (ко́ні);
10)
-жи́ло уши, нос кому – закла́ло (в)у́хо, позаклада́ло (в)у́ха кому́, ніс залі́г у ко́го, закла́ло в но́сі кому́.
Зало́женныйзакла́дений; замуро́ваний, заста́влений; ота́борений; захара́щений, захара́стрений; запрото́рений (десь, куди́); застано́влений, заста́влений; да́ний, заси́паний; запря́жений.
Дом -ло́жен – буди́нок у заста́ві.
Зала́живать, зала́дить
1) зала́годжувати, зала́годити, заладно́вувати, заладна́ти, ла́годити, пола́годити що;
2) (
запрягать) заклада́ти, закла́сти, запряга́ти, запрягти́ (ко́ні);
3) (
запирать) замика́ти, замкну́ти, (о мног.) позамика́ти що;
4)
-дить (стать твердить одно и то же) – заторочи́ти, зату́ркати, запра́вити, заве́сти́, поча́ти пра́вити, прова́дити.
-дил своё – заві́в своє́ї.
Зало́г
1) (
имущества) заставля́ння, заста́ва, застано́ва (майна́);
2) (
что-л. заложен. и отвлеч.) заста́ва (ум. заста́вочка, -вонька), застано́ва, за́став (-ву), за́кла́д (-ду); (денежный) зару́ка (грошова́). [Ті гро́ші не пропаду́ть! адже Га́нна дала́ заста́ву (Крим.). Кожу́х у застано́ві (Н.-Вол. п.)].
В -ло́г – на (или
в) заста́ву, за́став, на (в) за́кла́д
и т. д. [Я дам свій біле́т у за́став (Свидн.). У заста́ву брав що було́: і кожу́хи, і кора́лі, і спра́ву уся́ку хазя́йську (М. Лев.). Поні́с чолові́к до жи́да свій ціп на застано́ву (Лебед. п.)].
Давать в -ло́г что – дава́ти, да́ти в (на) заста́ву (за́став и т. д.) що, заста(но)вля́ти, заста(но)ви́ти що, (о недвиж. имуществе) запи́сувати, записа́ти у заста́ву (застано́ву) що.
Давать -ло́г – дава́ти, да́ти, кла́сти, покла́сти заста́ву (за́став и т. д.).
Давать что под -ло́г – дава́ти, да́ти що під за́став (заста́ву, застано́ву и т. д.). [Гро́ші дава́в лю́дям під за́став, або на відробі́ток (М. Лев.)].
Брать в -ло́г что – бра́ти, узя́ти у (или на) заста́ву (застано́ву, за́став) що. [Шинка́рочко ми́ла, уси́п ме́ду-вина́, бери́ на заста́ву коня́ вороно́го (Чуб. V)].
Выкупать ис-под -ло́га – викупа́ти и викупля́ти, ви́купити заста́ву, застано́ву, за́став, заставщи́ну или викупа́ти, ви́купити з (з-під) заста́ви, застано́ви, за́ставу що.
Под -ло́г положенный, отданный – заста́влений, застано́влений, заставни́й.
Биться, бить, ударить о -ло́г – би́тися, поби́тися, захо́дити, зайти́, іти́, піти́ в закла́д (навзакла́д, реже об закла́д), заклада́тися, закла́стися, заставля́тися, заста́витися, (пров.) заложа́тися, заложи́тися; см. Закла́д;
3) (
порука, обеспечение) зару́ка, запору́ка, пору́ка, забезпе́ка (чого́ и чому́), завда́ток (-тку) чого́; срвн. Пору́ка. [Запору́ка на́шої майбу́тности. В цьо́му безупи́нному шука́нні ма́ємо забезпе́ку й на́шого ро́звитку на прийду́щі часи́ (Єфр.). Хай вона́ (рука́) буде́ завда́тком на́шого бу́дучого ща́стя (Коцюб.)].
-гом этого является… – запору́ка, зару́ка цьо́му є…
-лог любви – запору́ка коха́ння (любо́ви);
4) (
засада) зало́га, за́сідка, за́сіди (-дів), заляга́ння;
5) (
давно непаханное поле) облі́г, перелі́г (-ло́гу);
6)
грам. – стан (-ну).
Действительный, страдательный -ло́г (глаголов) – прями́й, переє́мний стан (дієслі́в).
II. Занима́ть, заня́ть
1) (
должность, пост) обійма́ти, обня́ти, обсіда́ти, обсі́сти поса́ду, уря́д, (иметь) посіда́ти, держа́ти поса́ду, уря́д.
-ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) – займа́ти, зайня́ти що, опосіда́ти, опосі́сти що (дім, кімна́ту). [Він зайня́в мі́сце серед найвидатні́ших люде́й того́ ча́су. Дво́рище займа́ло десяти́н де́сять по́ля (Мирн.). Зайняли́ по́стать і почали́ копа́ти рів (Коц.). Світли́цю мені́ да́но, та я ще її́ не опосі́в (Крим.)].
-ня́ть под поселение (колонизировать) – осі́сти що.
-ть под жильё (заселять) – заме́шкувати, заме́шкати. [Ніхто́ не заме́шка опусті́лого обійстя́ (Свидн.)].
-ть много места – бра́ти, сов. взя́ти, засягти́, займа́ти, за(й)ня́ти бага́то мі́сця. [За-для на́шої кімнати́ ця кана́па ду́же вели́ка – бага́то мі́сця забере́. Перелі́чування праць його́ заняло́-б ду́же бага́то мі́сця (Єфр.)].
-ть место, положив что-либозаклада́ти, закла́сти мі́сце.
-ть место, сидя на нём – засіда́ти, засі́сти, запосі́сти, (лёжа) заляга́ти, залягти́ мі́сце. [Засіда́йте шви́дше місця́, а то по́тім стоя́ти доведе́ться, як усі́ поприхо́дять (Київ). Не заляга́й мі́сця повз край – там я ля́жу. Вели́ка худі́бонька все подві́р’я заля́же.(Чуб.)].
-ма́йте, -ми́те свои места – сіда́йте, ся́дьте на свої́ місця́, засіда́йте, зася́дьте свої́ місця́.
-ть место чего (заменить) – заступа́ти, заступи́ти що.[ Мрі́ю брате́рського єдна́ння в боротьбі́ з спі́льним во́рогом заступи́ла запе́кла взає́мна ворожне́ча (Стебн.)].
-ть позицию – по́стать, пози́цію бра́ти, узя́ти; (о войске) займа́ти, зайня́ти пози́цію, стоя́ти, ста́ти на пози́ції. [По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (Р. Край)].
-ня́ть церковный приход – ста́ти на пара́фію.
-ма́ть очередь – засто́ювати че́ргу.
-ть землю правом первого занятия – займа́ти, зайня́ти займанщи́ну;
2)
-ть несколько дней, лет – бра́ти, узя́ти (забра́ти) кі́лька день, ро́ків. [Відбува́ння того́ свя́та ві́зьме не оди́н день (О. Пчілка). Ця робо́та забра́ла в ме́не два мі́сяці (Крим.)];
3)
-ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. – запоро́жнювати и запорожня́ти, запорожни́ти по́суд, мішо́к, поме́шкання и т. д. (посуду ещё) запосу́дити, (о мн.) позапоро́жнювати и -жня́ти що. [Усі́ мішки́ позапоро́жнювано,— нема́ куди́ ви́сипати (Харківщ.). Ді́жку запосу́дила капу́стою (Черкащ.)];
4)
-ть город, крепость, возвышенность и т. п. – займа́ти, зайня́ти, здобува́ти, здобу́ти, осяга́ти, осягти́, поня́ти, (овладеть) опано́вувати, опанува́ти мі́сто, форте́цю, шпиль. [Ві́йсько осягло́ форте́цю. По́ки-б ви тут суди́ли його́, а тим ча́сом вороги́ все мі́сто поняли́-б (Грінч.)];
5)
-ма́ть скот – займа́ти (перейма́ти) това́р;
6)
-ть кого – ціка́вити, заціка́влювати, заціка́вити кого́, притяга́ти, притягти́ чию́ ува́гу; см. Интересова́ть. [Це пита́ння зда́вна заціка́влювало розуми́ лю́дські].
Этот вопрос -ма́ет всю Европу, все умы – ця спра́ва ціка́вить усю́ Евро́пу, усі́х.
-ть кого чем – ба́вити, забавля́ти, заба́вити кого́ чим. [Іди́, Степа́не, бав тим ча́сом го́сті (Л. Укр.). Ді́вчину забавля́є ня́нька, пока́зуючи, як соро́ка вари́ла ді́тям ка́шу (Коцюб.)];
7)
-ть дух – дух перехо́плювати, перехопи́ти; срвн. Захва́тывать.
От быстрой езды дух -ма́ет – від швидко́ї їзди́ дух перехо́плює.
Не -ма́ть стать чего – подоста́тком чого́.
Занима́емый – (о должности) де́ржаний, обі́йманий.
За́нятый, прич. – (о должности) о́бнятий, (о крепости) здобу́тий, (о месте) зайня́тий, (о комнате) заме́шканий, зайня́тий.
За́пуск
1)
см. Запуска́ние; оконч. занеха́яння, занедба́ння; зада́внення; вгоро́дження, устро́млення, закла́дення, засу́нення, забиття́; заква́шення;
2) заборо́на полюва́ти;
3) (
заказная роща) запові́дник (-ка);
4)
см. За́пуски.
Запуска́ние – упуска́ння, запуска́ння; занеха́ювання, зане́дбування; зада́внювання; угоро́джування, устро́млювання; заклада́ння, засо́вування, забива́ння; заква́шування. Оттенки см. Запуска́ть.
Идти́ и Итти́
1) іти́ (
н. вр. іду́, іде́ш, прош. вр. ішо́в, ішла́, а после гласной йти́, йду́, йде́ш, йшо́в, йшла́…). [Ішо́в кобза́р до Ки́їва та сів спочива́ти (Шевч.). Не йди́ туди́. Куди́ ти йде́ш не спита́вшись? (Шевч.)].
-ти́ в гости – іти́ в гости́ну.
-ти пешком – іти́ пі́шки, піхото́ю.
Кто идё́т? – хто йде?
Вот он идё́т – ось він іде́.
-ти́ шагом – ходо́ю йти, (о лошади ещё) ступакува́ти.
Иди́, иди́те отсюда, от нас – іди́, іді́ть (редко іді́те) зві́дси, від нас. [А ви, мої́ святі́ лю́ди, ви на зе́млю йді́те (Рудан.)].
Иди! иди́те! (сюда, к нам) – ходи́, ході́ть! іди́, іді́ть! (сюди́, до нас). [А ходи́-но сюди́, хло́пче! Ходи́ до поко́ю, відпочи́нь зо мно́ю (Руданськ.). Ході́ть жи́во пона́д став (Руданськ.)].
Идём, -те! – ході́м(о)! [Ході́м ра́зом!].
-ти́ куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) – простува́ти (редко проста́ти), прямува́ти, бра́тися куди́, до чо́го (пе́вним шля́хом, до пе́вної мети́). [Пливе́ ві́йсько, просту́ючи уни́з до поро́гів (Морд.). Проста́ли ми в Украї́ну во́льними нога́ми (Шевч.). Коли́ пряму́є він до сіє́ї мети́ без ду́мки про особи́сту кори́сть… (Грінч.). Що мені́ роби́ти? чи додо́му, чи до те́стя бра́тись (Г. Барв.)].
Он смело идёт к своей цели – він смі́ло йде (пряму́є, просту́є) до своє́ї мети́.
-ти́ прямо, напрямик к чему, куда – простува́ти (редко проста́ти), прямува́ти, прямцюва́ти, іти́ про́сто, навпросте́ць, (диал.) опрошкува́ти до чо́го, куди́. [Хто просту́є (опрошку́є), той до́ма не ночу́є (Номис). Не пряму́є, а біжи́ть я́ром, геть-ге́ть обмина́ючи па́нську сади́бу (М. Вовч.). І не куди́ іде́ він, а до ни́х у воро́та прямцю́є (Свидн.). Ми не лука́вили з тобо́ю, ми про́сто йшли́, у нас нема́ зерна́ непра́вди за собо́ю (Шевч.)].
-ти́ первым, впереди – пе́ред вести́, передува́ти в чо́му. [Герш вів пе́ред у тім скаже́нім та́нці і весь увійшо́в у спекуляці́йну гаря́чку (Франко). У торгу́ передува́ли в Ки́їві Орме́ни (Куліш)].
-ти́ на встречу – назу́стріч кому́, устрі́ч, устрі́ть, навстрі́ч кому́ іти́, бра́тися. [Раде́нька вже, як хто навстрі́ч мені́ бере́ться (М. Вовч.)].
Идти́ за кем, чем – іти́ по ко́го, по що.
Я иду́ за лекарством – я йду по лі́ки.
-ти́ за кем, вслед за кем – іти́ за ким, слідко́м (слідко́м в тро́пи) за ким іти́, (слідко́м) слідува́ти, слідкува́ти за ким, (редко) сліди́ти за ким. [Іди́ слідо́м за мно́ю (Єв.). Так і бі́га, так і сліду́є за ним (Зміїв)].
-ти́ (по чьим следам) (переносно) – іти чиї́ми сліда́ми, топта́ти сте́жку чию́. [Доведе́ться їй топта́ти ма́терину сте́жку (Коцюб.)].
-ти́ до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) – як дале́ко сяга́ти. [Дальш сього́ ідеа́лу не сягону́ло ні коза́цтво, ні гайдама́цтво, бо й ні́куди було́ сяга́ти (Куліш)].
-ти́ рука об руку с чем – іти́ у па́рі з чим. [У па́рі з ціє́ю філосо́фією іде́ у Кобиля́нської і невира́зність її́ худо́жніх за́собів (Єфр.)].
-ти́ по круговой линии – колува́ти. [Горо́ю со́нечко колу́є (Основа, 1862)].
-ти́ сплошной массой, непрерывным потоком – ла́вою (стіно́ю) іти́ (су́нути), ри́нути. [І куди́ їм ска́же йти, усі́ стіно́ю так і йдуть (Квітка). Ніко́ли так вода́ під міст не ри́не, як мі́стом скрізь весе́лі ри́нуть лю́ди (Куліш)].
-ти́ куда глаза глядят, куда приведёт дорога – іти́ світ за́ очі, іти́ про́сто за доро́гою (Франко), іти́ куди́ очі́ ди́вляться, куди́ веду́ть о́чі.
Она идё́т замуж – вона́ йде за́між, вона́ віддає́ться за ко́го.
-ти́ в бой – іти́ в бій, до бо́ю, до побо́ю іти́ (става́ти). [Дали́ коня́, дали́ збро́ю, става́й, си́нку, до побо́ю (Гол.)].
Войско идё́т в поход – ві́йсько йде (руша́є) в похі́д.
-ти́ в военную службу – іти́, вступа́ти до ві́йська.
-ти́ врозь, в разрез с чем – різни́ти з чим. [Різни́в-би я з свої́ми по́глядами, зроби́вшися прокуро́ром (Грінч.)].
Он на всё идё́т – він на все йде, поступа́є.
Эта дорога идё́т в город – ця доро́га веде́ (пряму́є) до мі́ста.
-ти́ в руку кому – іти́ в ру́ку, іти́ся на́ руку, вести́ся кому́; срвн. Везти́ 2.
-ти́ во вред кому – на шко́ду кому́ йти.
-ти́ в прок, см. Прок 1.
Богатство не идё́т ему в прок – бага́тство не йде йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на до́бре, в ру́ку).
Голова идё́т кругом – голова́ о́бертом іде́, у голові́ моро́читься.
Иду́т ли ваши часы? – чи йде ваш годи́нник?
Гвоздь не идё́т в стену – гвіздо́к не йде, не лі́зе в сті́ну.
Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах – корабе́ль ішо́в (плив) під усіма́ вітри́лами.
Чай идё́т к нам из Китая – чай іде́ до нас з Кита́ю.
От нас идё́т: сало, кожи, пенька, а к нам иду́т: кисея, ленты, полотна – від нас іду́ть: са́ло, шку́ри, коно́плі, а до нас іду́ть: серпа́нок, стрічки́, поло́тна.
Товар этот не идё́т с рук – крам цей не йде, пога́но збува́ється.
Дождь, снег идё́т – дощ, сніг іде́, па́дає.
Лёд идё́т по реке – кри́га йде на рі́чці.
У него кровь идё́т из носу – у йо́го (и йому́) кров іде́ з но́са.
Деревцо идё́т хорошо – деревце́ росте́ до́бре.
-ти́ на прибыль – прибува́ти, (о луне) підпо́внюватися. [Мі́сяць уже підпо́внюється (Звин.)].
Вода идё́т на прибыль – вода́ прибува́є.
Жалованье идё́т ему с первого мая – платня́ йде йому́ з пе́ршого тра́вня.
Сон не идё́т, не шёл к нему – сон не бере́, не брав його́.
Идё́т слух, молва о ком – чу́тка йде (хо́дить), погові́р, поголо́ска йде про ко́го, (громкая молва) гуде́ сла́ва про ко́го.
-ти́ к делу – стосува́тися (припада́ти) до ре́чи.
К тому дело идё́т – на те воно́ йде́ться, до то́го воно́ йде́ться.
Идё́т к добру – на добро́ йде́ться.
К чему идё́т (клонится) дело – до чо́го (воно́) йде́ться, до чо́го це йде́ться (прихо́диться), на що воно́ забира́ється, на що зано́ситься. [Оте́ць Хариті́н догада́вся, до чо́го воно́ йде́ться (Н.-Лев.). Ба́чивши тоді́ королі́ по́льські, на що́ воно́ вже по коза́цьких зе́млях забира́ється, козакі́в до се́бе ла́скою прихиля́ли (Куліш). Він знав, до чо́го се прихо́диться, здригну́в уве́сь (Квітка). Час був непе́вний, зано́силося на вели́ку війну́, як на бу́рю (Маковей)].
Идё́т – (ладно) гара́зд, до́бре; (для выражения согласия) зго́да.
Каково здоровье? – Идё́т! – як здоро́в’я? – Гара́зд, до́бре!
Держу сто рублей, идё́т? – Идё́т! – заклада́юся на сто карбо́ванців, зго́да? – Зго́да!
Один раз куда ни шло – оди́н раз іще́ я́кось мо́жна; раз ма́ти породи́ла!
Куда ни шло – та неха́й вже.
-ти́ (брать начало) от кого, от чего – іти́, захо́дити від ко́го, від чо́го. [То сам поча́ток чита́льні захо́дить ще від старо́го ді́да Митра́ і від ба́би Митри́хи і дяка́ Ба́зя (Стефаник)].
-ти́ по правде, -ти́ против совести – чини́ти по пра́вді, про́ти со́вісти (сумлі́ння).
-ти́ с козыря – ходи́ти, іти́ з ко́зиря (гал. з ату́та), козиря́ти.
Наше дело идё́т на лад – спра́ва на́ша йде в лад, іде́ (кладе́ться) на до́бре.
-ти́ войной на кого – іти́ війно́ю на ко́го, іти́ воюва́ти кого́.
2) (
о работе, деле: подвигаться вперёд) іти́, посува́тися, поступа́ти, (безлично) поступа́тися. [Поступні́ш на товсто́му вишива́ти: нитки́ товсті́, то посту́пається скорі́ш (Конгр.). Ча́сто бі́гала диви́тися, як посува́лась робо́та (Коцюб.)];
3) (
вестись, происходить) іти́, вести́ся, прова́дитися, точи́тися; (о богослуж.: совершаться) пра́витися. [Чи все за сі два дні вело́сь вам до вподо́би? (Самійл.). На про́тязі всього́ 1919 ро́ку все точи́лася крива́ва боротьба́ (Азб. Ком.). Сим ро́бом усе життя́ наро́днього ду́ха прова́диться (Куліш)].
В церкви идёт молебен, богослужение – у це́ркві пра́виться моле́бень, слу́жба Бо́жа.
Иду́т торги на поставку муки – іду́ть, прова́дяться, відбува́ються торги́ на постача́ння бо́рошна.
У нас иду́т разные постройки – у нас іде́ рі́зне будува́ння.
Разговор, речь идё́т, шёл о чем-л. – розмо́ва йде, йшла, розмо́ва, річ веде́ться, вела́ся, мо́ва мо́виться, мо́вилася про (за) що, іде́ться, ішло́ся про що. [Това́ришка взяла́ шиття́, я кни́жку, розмо́ва на́ша бі́льше не вела́ся (Л. Укр.). Мо́ва мо́виться, а хліб ї́сться (Приказка)].
Речь идё́т о том, что… – іде́ться (іде́) про те, що… [Якби́ йшло́ся ті́льки про те, що він розгні́ває і ха́на і росі́йський уря́д, Газі́с не вага́вся-б (Леонт.). Тут не про го́лу есте́тику йде, тут спра́ва гли́бша (Крим.)];
4) (
продолжаться, тянуться) іти́, тягти́ся. [Бе́нькет все йшов та йшов (Стор.)].
От горы идё́т лес, а далее иду́т пески – від гори́ іде́ (тя́гнеться) ліс, а да́лі йду́ть (тягнуться) піски́.
Липовая аллея идё́т вдоль канала – ли́пова але́я іде́ (тя́гнеться) вздовж (уподо́вж) кана́лу;
5) (
расходоваться, употребляться) іти́. [На що-ж я з скри́ні діста́ю та вишива́ю! Скі́льки нито́к ма́рно йде (М. Вовч.). Галу́н іде́ на кра́ски (Сл. Ум.)].
Половина моего дохода идё́т на воспитание детей – полови́на мого́ прибу́тку йде на вихова́ння діте́й.
На фунт пороху идё́т шесть фунтов дроби – на фунт по́роху іде́ шість фу́нтів дро́бу (шро́ту);
6) (
проходить) іти́, мина́ти, пливти́, сплива́ти; срвн. Проходи́ть 10, Протека́ть 4. [Все йде, все мина́є – і кра́ю нема́є (Шевч.)].
Шли годы – мина́ли роки́.
Время идё́т быстро, незаметно – час мина́є (пливе́, сплива́є) ху́тко, непомі́тно.
Год шёл за годом – рік мина́в (сплива́в) по ро́кові.
Ей шёл уже шестнадцатый год – вона́ вже у шістна́дцятий рік вступа́ла (М. Вовч.), їй вже шістна́дцятий рік поступа́в;
7) (
быть к лицу) ли́чити, лицюва́ти, бу́ти до лиця́ кому́, (приходиться) упада́ти, подо́бати кому́, (подходить) пристава́ти до ко́го, до чо́го, пасува́ти, (к)шталти́ти до чо́го. [А вбра́ння студе́нтське так ли́чить йому́ до ста́ну струнко́го (Тесл.). Тобі́ тото́ не лицю́є (Желех.). Те не зо́всім до лиця́ їй, бо вона́ но́сить в собі́ ту́гу (Єфр.). Постанови́ли, що ніко́му так не впада́є (бу́ти па́січником), як йому́ (Гліб.). Так подо́ба, як сліпо́му дзе́ркало (Номис). Ні до ко́го не пристає́ так ота́ при́повість, як до подоля́н (Свидн.). Пучо́к бі́лих троя́нд чудо́во пристава́в до її́ чо́рних брів (Н.-Лев.). Ці чо́боти до твої́х штані́в не пасу́ють (Чигирин.). До ції́ сви́ти ця пі́дшивка не шталти́ть (Звяг.)].
Идё́т, как корове седло – приста́ло, як свині́ нари́тники.
Эта причёска очень идё́т ей – ця за́чіска їй ду́же ли́чить, ду́же до лиця́.
Синий цвет идё́т к жёлтому – си́ній ко́лір пасу́є до жо́втого.
Не идё́т тебе так говорить – не ли́чить тобі́ так каза́ти.
Иск кому и к кому – по́зов (р. по́зову и по́зву) на ко́го.
Гражданский иск – циві́льний по́зов.
Встречный иск – супроти́вний, стрі́чний, зустрі́чний по́зов.
Пред’являть, пред’явить (вчинить) иск комузаклада́ти, закла́сти, заложи́ти по́зов на ко́го, розпочина́ти, розпоча́ти по́зов із ким, позива́ти, запізва́ти кого́, позива́тися з ким (судиться).
Передача -ка – передава́ння, переда́ча по́зву.
Соединение -ков – з’єдна́ння, сполу́чення по́звів (Правн. Сл.).
Добиться чего-н. -ком – ви́позивати щось. [Позива́й його́, мо́же ви́позиваєш хоч тре́тю части́ну (Звин.)].
Получить по -ку – діста́ти від по́зву.
Отказать в -ке – відмо́вити на по́зов.
Приостановление -ка – припи́нення по́зву.
Исправи́тельный – напра́вний, випра́вний.
-ный дом – дім для попра́ви.
-ные меры (средства) – за́ходи для попра́ви кого́, напра́вні, випра́вні за́ходи.
-ное наказание – ка́ра для попра́ви, випра́вна ка́ра.
-ное заведение за́клад для попра́ви.
Ка́мень
1) ка́мінь (
р. ка́меню и -меня), ум. каміне́ць (-нця́), камі́нчик (-ка), ув. каменю́ка (м. р.), камени́ще (м. р.). [Сиди́ть сестра́ на ка́мені, ру́ченьки лама́є (Рудан.). Бода́й пани́ при доро́зі камі́нчики би́ли (Пісня)].
Ка́мень и Ка́мни (соб.) – камі́ння (-ння), ув. каміню́ччя, каміня́ччя (-ччя). [У́хо ле́две зачува́є пле́скіт хви́лі об камі́ння (Ворон.). Вгорі́ теж каміню́ччя стирча́ло і обдира́ло спи́ну (Загірня)].
Адский, прижигательный -мень – ля́піс (-су), пеке́льний ка́мінь.
Аспидный -мень – писа́рський лупа́к.
Бутовый -мень – груз (-зу), бу́тор (-ру), бутори́ння (-ння).
Винный -мень – ви́нник (-ка).
Воздушный -мень – аеролі́т, метеоролі́т (-ту).
Гороховый -мень – горохови́к.
Горшечный -мень – горшківе́ць (-вця́).
Гремучий, орлиный -мень, мин., см. Орле́ц 1 и 2.
Дикий -мень – дика́р (-ря́), ка́мінь-дика́р. [Як заклада́ють стіжка́ пе́рший раз, то на са́мий спід кладу́ть ка́меня-дикаря́ (Звиног.)].
Драгоценный, самоцветный -мень – самоцві́т (-ту); соб. самоцві́тне камі́ння. [Срі́бло, зло́то, самоцві́ти (Крим.). На до́вгих листо́чках гра́є і ся́є, мов самоцві́тне камі́ння, чи́ста роса́ (Мирн.)].
Едкий -мень – їдке́ ка́лі, їдки́й пота́с.
Жерновой, мельничный -мень – жорнови́й (млино́ви́й) ка́мінь; ка́мінь, жо́рно; срвн. Жё́рнов. [Млин на два ка́мені (Желех.)].
Замочный -мень, архит. – замко́ви́й ка́мінь.
Краеугольный -мень – нарі́жний ка́мінь.
Мелкий -мень, соб. – дрібне́ камі́ння, (речной) рінь (-ни), рі́ння, (песчаный) жорства́, (щебень) груз (-зу); см. Ка́мешек и Ще́бень.
Надгробный -мень – надгро́бок (-бка), надгро́бний ка́мінь. [Га́рний надгро́бок, з золоти́м хресто́м (Звиног.)].
Оловянный -мень – циня́к, цино́вий ка́мінь.
Плитный -мень – плитняко́вий ка́мінь, плитня́к.
Подводный -мень – підво́дний ка́мінь, риф (-фу), кли́пень (-пня), соб. підво́дне камі́ння, (гряда подводных камней) ла́ва, ла́виця; срвн. Риф и Поро́г 2.
-мень преткновения – ка́мінь спотика́ння, прити́ка, прити́чина, перешко́да; см. Преткнове́ние.
Пробирный, пробный -мень – спро́бний ка́мінь.
Пробный -мень, перен. – спро́бний ка́мінь, (с)про́бний брусо́к (-ска́) до чо́го (Куліш).
Растирочный -мень – розтира́льний ка́мінь, ка́мінь для розтира́ння (розтира́ти).
Самоцветный -мень – самоцві́т (-ту).
Сводный -мень, архит. – дужни́й (склепі́нний, переми́чний) ка́мінь.
Синий -мень
а) (
берлинская лазурь) берлі́нська блаки́ть (-ти);
б) (
медный купорос) си́ній ка́мінь, синя́к, мідяни́й вітріо́ль (-лю).
Смоляной -мень – смоляни́й ка́мінь, смо́лич, обсидія́н.
Сточный -мень – камі́нний ришта́к.
Строительный -мень – будіве́льний ка́мінь.
Точильный -мень – брус (-са), брусо́к (-ска́).
Угловой -мень – нарі́жний ка́мінь (-меня).
Философский -мень – філосо́фський ка́мінь.
Цедильный -мень – ціди́льний (фільтрува́льний) ка́мінь.
Вымостить улицу -мнем – ви́брукувати (вульг. ви́буркувати) ву́лицю.
Побивать -мнями – побива́ти (сов. поби́ти) камі́нням, каменува́ти (сов. скаменува́ти, покаменува́ти) кого́. [Наро́д покамену́є нас (Св. П.)].
Превращать превратить в -мень – оберта́ти, оберну́ти в ка́мінь, кам’яни́ти, скам’яни́ти, камени́ти, скамени́ти кого́, що. [Моро́з ті́ло камени́ть (Рудан.). І очи́ма-гадю́ками до́ню скамени́ла (Куліш)].
Превращаться, превратиться в -мень – оберта́тися, оберну́тися в ка́мінь, кам’я[ме]ні́ти, скам’я[ме]ні́ти, закам’я[ме]ні́ти, (о многих) покам’я[ме]ні́ти, ка́менем ста́ти (сі́сти), (худож.) камі́нням скамені́ти. [І камі́нням скамені́ла ці́ла Украї́на (Рудан.)].
Строить, построить из -мня что – мурува́ти, ви́мурувати и змурува́ти, (о многом) пови[поз]муро́вувати що.
-мни возопиют – камі́ння заголо́сить.
Держать -мень за пазухой – хова́ти (держа́ти) ка́мінь у па́зусі (за па́зухою). [З москале́м зна́йся, а каменю́ку за па́зухою держи́ (Приказка)].
Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал – як ка́мінь у во́ду, як водо́ю вми́ло, як вода́ вми́ла кого́, що; як у во́ду впав; пропа́в, як з мо́сту упа́в.
Как -мень ко дну – як ка́мінь на дно (на спід).
Капля по капле и -мень долбит – кра́пля по кра́плі і ка́мінь (ске́лю) продо́вбує, вода́ і ка́мінь довбе́ (до́вба).
Деньга и -мень долбит – гро́ші і ка́мінь кую́ть.
Нашла коса на -мень – тра́пила (наско́чила) коса́ на ка́мінь.
-мня на -мне не оставить – ка́меня на ка́мені не поки́нути, зни́щити до-ще́нту (до дна) що.
Падать -мнем – опу́кою (гру́дкою) па́дати.
Под сим -мнем лежит тело такого-то – тут похо́ваний таки́й-то, тут похо́вано тако́го-то.
Сердце не -мень – се́рце не ка́мінь.
Словно -мень на сердце налёг – на́че ка́мінь на се́рце впав.
Словно -мень спал с сердца – на́че ка́мінь від се́рця відпа́в.
Это мне как -мень на шее – це мені́ як ка́мінь на ши́ю;
2)
мед. – ка́мінь, ум. каміне́ць (-нця́).
Мочевой -мень – се́чний (сечови́й, мочови́й) ка́мінь.
Картографи́ческий – картографі́чний.
-ское заведение – картографі́чний за́клад (-ду).
Компа́ния
1) компа́нія, (
фам.) кумпа́нія, гурт (-ту), (общество) товари́ство, (союз) спі́лка, (застольная) бе́се[і]да, (группа) грома́дка (множество) ла́ва. [За кумпа́нію і ци́ган пові́сився (Номис). Облиши́вши пи́сар кни́гу, сіда́є до гу́рту (Грінч.). Свого́ сму́тку не міг Лаго́вський позбу́тися й у товари́стві Шмі́дтів (Крим.). За столо́м сиді́ла бе́седа: брат Охрі́м із жі́нкою, сват Мано́йло, кум Тере́шко (Грінч.). Чолові́к та жі́нка, то одна́ спі́лка (Номис). В те́мну ніч ми зібра́лися грома́дкою йти (Л. Укр.). Колядува́ти хо́димо ла́вою (Звин.)].
-нией – гурто́м, у гу́рті́, ла́вою. [На́віть іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфр.)].
В своей -нии (сидеть) – свої́м гурто́м.
Водить, иметь -нию с кем – ко[у]мпанува́ти, води́тися, води́тися хлі́бом, заходи́ти з ким.
В -нии – при гурті́, в гурті́.
Пожалуйте в -нию – про́симо до гу́рту, до компа́нії, до ку́пи.
Держаться -нии с кем – трима́тися чийо́го товари́ства (гу́рту), трима́ти спі́лку з ким, трима́тися ку́пи. [Не трима́й з пана́ми спі́лки (Сл. Гр.). Тре́ба всім ку́пи трима́тися (Крим.)].
Для -нии – за компа́нію.
Достойная -ния – товари́ство че́сне, (иронич.) кумпа́ні́я че́сна.
Дружная -ния – лю́бе (дру́жнє) товари́ство, дру́жня компа́нія, (братва) бра́тва.
Дурная -ния – пога́не товари́ство.
Иметь -нию с кем – бу́ти в товари́стві з ким.
За -нию – за гурто́м, за ко[у]мпа́нію.
Присоединиться к -нии – приста́ти, прилучи́тися до гу́рту.
Принять в -нию – взя́ти до гу́рту кого́.
Расстроить -нию – розби́ти ко[у]мпа́нію.
Сделать, составить кому, разделить с кем -нию – потоваришува́ти кому́, приєдна́тися до гу́рту з ким.
Спасибо за -нию – спаси́бі за товари́ство, за компа́нію.
Удалая -ния – гоп-ко[у]мпа́нія.
Холостая -ния – парубо́цька (діво́цька) компа́нія.
Честная -ния – шано́вне товари́ство.
Я ему (он мне) не -ния – мені́ з ним у хлібосо́лі не бу́ти; (раздраж.) ми з ним свине́й не па́сли;
2) (
ассоциация, трудовое или торговое общество) компа́нія, (никогда не кумпа́нія), товари́ство, спі́лка. [Вку́пишся (вступишь со взносом) в компа́нію, то мо́жеш бу́ти безпе́чний (Франко). Асекураці́йне (страхове́) товари́ство «Дністе́р». Знайшо́в собі́ спі́льників і з ни́ми в спі́лці взяв одно́ село́ в гра́фа в посе́сію (Н.-Лев.)].
В -нии с кем – в спі́лці, спі́льно, до спі́лки з ким. [Ну́мер газе́тини то́ї, що її́ з ку́мом дяко́м до спі́лки пренумеру́ємо (выписываем) (Франко)].
Быть, состоять в -нии с кем – спілкува́ти, сполува́ти, бу́ти в компа́нії (в спі́лці) з ким, трима́ти спі́лку з ким.
Вступать, входить в -нию с кем – заво́дити спі́лку, приступа́ти до спі́лки з ким.
Основывать, учреждать -ниюзаклада́ти спі́лку.
Торговый дом: Заблоцкий и К° – торгове́льний дім: Забло́цький і С-ка (і Т-во).
I. Коси́ть, Ка́шивать – (срезывать косой) коси́ти (кошу́, ко́сиш), (скашивать) ско́шувати, (резать) тну́ти, тя́ти (тну, тнеш, тнемо́). [Ой там по-над я́ром коса́р сі́но ко́сить (Пісня). Чолові́к ско́шує ота́ву (Рудан.). Було́ бра́ти ко́су да трави́ченьку тя́ти (Рудч.). Тне коса́р, не спочива́є (Шевч.)].
-си́ть у самой земли – коси́ти при землі́; за́кладом коси́ти.
-си́ть на крюк – коси́ти на грабки́, (без крюка) коси́ти на го́лу ко́су.
-си́ть в прислон – коси́ти на сті́нку, (на покос) коси́ти на покі́с, на полі́г.
Кося́ найти что-либо – ви́косити кого, що. [Ви́косили солов’я́ (Пісня)].
-си́ть, отрабатывая за что-либо – відко́шувати (за) що.
Ко́шенный и Кошё́ный – ко́шений.
II. Ми́на (взрывч.) – ми́на; (минный ход) підкі́п (-ко́пу), ми́на.
Подводная -на – підво́дна ми́на.
Взорвать -ну – запали́ти ми́ну.
-на взорвалась – ми́на ви́бухла.
Закладывать -нузаклада́ти ми́ну.
Вести, подводить, подвести -ну под что – підво́дити, підве́сти́ ми́ну під що, підмино́вувати, підминува́ти що.
Назначе́ние
1) (
обозначение, отмечание чего) визнача́ння, визна́чування, зазнача́ння, зазна́чування, на[по]знача́ння, на[по]зна́чування, відзнача́ння, відзна́чування, оконч. ви́значення, зазна́чення и зазначі́ння, на[по]зна́че[і́]ння, відзна́че[і́]ння чого́;
2) (
определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) признача́ння, призна́чування, визнача́ння; визна́чування, приділя́ння чого́ кому́, чому́, (за-)для ко́го, (за-)для чо́го, на що; (оконч. и результат действия) призна́чення и призначі́ння, ви́значення, приді́лення и приділі́ння, приді́л (-лу). [Ко́жна годи́на в ньо́го ма́ла своє́ призна́чення (Коцюб.)].
-ние награды – признача́ння (призна́чення) нагоро́ди.
-ние наказания – визнача́ння (ви́значення), признача́ння (призна́чення) ка́ри.
-ние срока – признача́ння (призна́чення), визнача́ння (ви́значення) те́рміну (стро́ку, речінця́).
-ние цены – визнача́ння (ви́значення) ціни́.
Дать -ние чему – призначи́ти (приділи́ти) що куди́, до чо́го, на що, да́ти призна́чення (приді́л) чому́.
Дать совсем другое -ние чему – да́ти зо́всі́м и́нше призна́чення чому́, призначи́ти що на зо́всі́м и́нше. [Дав зо́всім и́нше призна́чення тому́ за́кладові (Ор. Левиц.)].
Доставить письмо по -нию – приста́вити (відда́ти, прине́сти́, приве́зти́) листа́, кому́ (куди́) призна́чено.
Не доходит по -нию – не дохо́дить, куди́ призна́чено (шутл. куди́ наці́лено). [Його́ ува́га, здає́ться, не дохо́дить, куди́ її́ наці́лено (Короленко)].
По месту -ния – до призна́ченого мі́сця, куди́ призна́чено.
Отправиться к месту своего -ния – пої́хати (піти́, ви́рядитися), куди́ призна́чено (до призна́ченого мі́сця).
Станция -ния – ста́нція призна́чення;
3) (
на должность, для исполн. обязанности) признача́ння, настановля́ння, настано́влювання, наставля́ння кого́ ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, приділя́ння кого́ за ко́го, (гал.) іменува́ння кого́ ким, на яку́ поса́ду; (оконч. и результат действия) призна́че[і́]ння, (только оконч.) настано́влення, настано́ва, наста́влення, приді́ле[і́]ння; (только куда, кому, к кому) надава́ння, оконч. нада́ння́ кого́ куди́, кому́, до кого́. [Почу́в про призна́чення його́ на го́лову комі́сії (Київ). Чита́єш здебі́льшого (по газе́тах) у ві́дділі нови́х призна́чень «Трупо́в, Дьяко́в…» (Н. Рада)].
-ние на вакантное место – признача́ння (призна́чення), настановля́ння (настано́влення, настано́ва) на ві́льну поса́ду.
Получить -ние – діста́ти (оде́ржати) призна́чення, бу́ти призна́ченим (настано́вленим).
Состоялось -ние его на службу – його́ призна́чено (настано́влено) на поса́ду;
4) (
человека на земле) призна́чення. [Дові́дується про своє́ мі́сце й призна́чення в житті́ (Грінч.). Задума́вся про те, яке́ призна́чення в люди́ни (Крим.). Чолові́че, поду́май про своє́ висо́ке призна́чення (Наш)].
На́пуск
1) (
действие) –
а) напуска́ння,
оконч. напу́щення, на́пуск (-ку);
б) напуска́ння, насо́вування, насува́ння,
оконч. напу́щення, насу́нення;
в) напуска́ння, пуска́ння, нацько́вування,
оконч. напу́щення, пу́щення, нацькува́ння; спуска́ння, оконч. спу́щення, спуск;
г) напуска́ння, налива́ння, наці́джування, нато́чування,
оконч. напу́щення, налиття́ (-ття́), наці́дження и націді́ння, нато́чення и наточі́ння, ґ) завдава́ння, наганя́ння, оконч. завда́ння́; нагна́ння (стра́ху, ля́ку и т. п.);
д) удава́ння,
оконч. уда́ння́;
е) пуска́ння, заклада́ння,
оконч. пу́щення, закла́дення. Срв. Напуска́ть 1 - 7;
2) на́тиск (-ку), натиска́ння, напира́ння;
срв. На́тиск, Напо́р 1;
3) (
складки на голенище) бри́жі (-жів).
Голенища, сапоги с -ком – халя́ви, чо́боти брижа́ті (у бри́жі);
4) ви́ступ (-пу).

-пуск в ларчике – ви́ступи в скри́нці.
-пуск крыши – причі́лок (-лка), (соломенной) острі́шок (-шка), стрі́ха, (железной) на́вис (-су), підда́шок (-шка);
5)
-пуски (в причёске) – начо́си (-сів). [Начо́сів не напуска́й (Номис)].
Напуска́ть, напусти́ть
1)
кого, чего – напуска́ти, напусти́ти, (о мног.) понапуска́ти кого́, чого́; срв. Напуска́ть 8. [Висила́є крепакі́в лови́ти живи́х зайці́в і напуска́ти в садо́к (Мирн.). Хто це напусти́в соба́к у ха́ту? (Сл. Гр.). І щук звелі́в у став понапуска́ти (Глібів)].
Он -ти́л жильцов, да и сам им не рад – він понапуска́в пожильці́в, та й сам їм не ра́ди́й.
Не -ка́йте дыму в комнаты – не напуска́йте ди́му до поко́їв;
2)
что (вниз) на что – напуска́ти, напусти́ти, насо́вувати и насува́ти, насу́нути, (о мног.) понапуска́ти, понасо́вувати, понасува́ти що на що. [Насу́нула ху́стку на са́мі о́чі (Лубенщ.). Понапуска́ла начо́си аж на бро́ви (Київщ.)];
3)
кого, что на кого, на что – напуска́ти, пуска́ти, напусти́ти, (о мног.) понапуска́ти кого́, що на ко́го, на що, (натравливать) нацько́вувати, нацькува́ти, (о мног.) понацько́вувати кого́ на ко́го, кого́ ким. [Нацькува́ла-б мене́ всіма́ соба́ками на селі́ (Н.-Лев.)].
-ка́ть собак на зверя, охотн. – спуска́ти соба́к (хорті́в) на зві́ра.
-ска́ть ястреба на утку – пуска́ти я́струба на ка́чку.
Неприятель -ти́л на нас свою конницу – во́рог пусти́в (ки́нув) на нас свою́ кінно́ту.
-ти́ли голодного на кашу – пусти́ли голо́дного до ка́ші;
4)
чего во что и что – напуска́ти, напусти́ти, налива́ти, нали́ти и (зап.) налля́ти, (нацеживать) наці́джувати, націди́ти, нато́чувати, наточи́ти, (о мног.) понапуска́ти, поналива́ти, понаці́джувати, понато́чувати чого́ в що и що; срв. Налива́ть 1. [Напусти́в повні́сіньку ку́хню води́ (Київ)];
5)
что на кого – завдава́ти, завда́ти кому́ чого́, наганя́ти, нагна́ти кому́, на ко́го чого́, (о мног.) позавдава́ти, понаганя́ти; срв. Причиня́ть.
-ть страх на кого – завдава́ти, завда́ти кому́ стра́ху́ (ля́ку), наганя́ти, нагна́ти стра́ху́ (ля́ку) на ко́го, наганя́ти, нагна́ти ду́ху (хо́лоду) кому́; срв. Напу́гивать.
-ть болезнь, сон – наганя́ти, нагна́ти, насила́ти, насла́ти х(в)оро́бу, сон на ко́го. [Напуска́є туману́ на ва́рту, насила́є сон тверди́й на не́ї (Л. Укр.)].
-ть порчу – на́пуст напуска́ти, напусти́ти на ко́го, насла́ння́ насила́ти, насла́ти на ко́го, зуро́чувати, зуро́чити кого́; срв. По́ртить 4;
6)
на себя что (притворяться) – удава́ти, уда́ти з се́бе кого́, яко́го, стро́їти з се́бе кого́, (фамил.) пришива́ти, приши́ти собі́ що.
-ть на себя дурь, болезнь – удава́ти, уда́ти з се́бе ду́рня (ду́рника, дурно́го), х(в)о́рого, стро́їти з се́бе ду́рня (ду́рника, дурно́го), х(в)о́рого, (фам.) пришива́ти, приши́ти собі́ х(в)оробу;
7) (
у портных) -ть против мерки – пуска́ти, пусти́ти бі́льше (ши́рше, до́вше) про́ти мі́р(к)и, припуска́ти, припусти́ти про́ти мі́р(к)и.
-ть складкузаклада́ти (роби́ти), закла́сти (зроби́ти) зго́ртку;
8) (
только сов.). –
а) (
во множ.) понапуска́ти, напусти́ти, (о блохах) понапру́джувати, напру́дити.
Собака -ка́ла блох – соба́ка напусти́в (напру́див) бліх.
Собаки -ка́ли блох – соба́ки понапуска́ли (понапру́джували) бліх;
б) напуска́ти кого́, чого́; напуска́ти, наки́дати чого́
и чим в ко́го, в що и т. п.; срв. Пуска́ть.
Напу́щенный
1) напу́щений, понапу́сканий;
2) напу́щений, насу́нений
и насу́нутий, понапу́сканий, понасо́вуваний;
3) напу́щений, пу́щений, нацько́ваний, понацько́вуваний; спу́щений;
4) напу́щений, нали́тий, на́лля́тий, наці́джений, нато́чений, понали́ваний
и т. п.;
5) за́вданий, на́гнаний, напу́щений;
6) уда́ний
и уда́ваний;
7) пу́щений закла́дений.

-ться
1) (
стр. з.) напуска́тися, пуска́тися, бу́ти (на)пу́сканим, (на)пу́щеним, понапу́сканим и т. п. Собаки -ются по сигналу – соба́к спуска́ють на га́сло.
Вашими соседями скотина -ется в наши луга – ва́ші сусі́ди пуска́ють худо́бу на на́ші лу́ки;
2) (
набрасываться на кого, на что) накида́тися, ки́датися, наки́нутися на ко́го, на що, (нападать) напада́тися, напа́стися, насіда́тися, насі́стися, (привязываться) наскі́пуватися и наскіпа́тися, наскі́патися, присі́куватися, присі́катися, (перен.) накрива́ти, накри́ти мо́крим рядно́м кого́, (на еду, питьё с жадностью) допада́тися, допа́стися до чо́го, (о мног.) понакида́тися, понапада́тися, понасіда́тися; понаскі́пуватися, поприсі́куватися. [Наки́нувся на ме́не ваш соба́ка, тро́хи не порва́в (Лубенщ.). Напа́лась на ме́не, що я беру́ся до ви́щої нау́ки (Н.-Лев.). Чого́ ти насіда́єшся на ме́не? (Сл. Гр.). Наскі́пався мов на ба́тька (Номис). Присі́кався до чолові́ка, – як не б’є (Рудч.). Ті́льки я на две́рі, а ба́тько та і накри́в мене́ мо́крим рядно́м (Богодух.). Допа́вся як му́ха до ме́ду (Номис)];
3) (
вволю, сов.) напуска́тися; наки́датися; наруша́тися и т. п.; срв. Пуска́ть, -ся.
Нача́ло
1) (
в пространстве) поча́ток (-тку) и (зап.) почато́к (-тку́). [От поча́ток до́шки, а от кіне́ць її́ (Київщ.). Нитки́ так попереплу́тувалися, що й не зна́йдеш ні поча́тку, ні кінця́ (Київщ.). Поча́ток (Шевче́нкової) пое́ми «Княжна́» (Доман.)].
В -ле книги – на поча́тку кни́жки (кни́ги).
От -ла до конца – від поча́тку (від кра́ю) до кінця́ (до кра́ю). [Перейді́мо по́ле від поча́тку до кінця́ (від кра́ю до кра́ю) (Київщ.)].
-ло долины – верхі́в’я (поча́ток) доли́ни.
Брать -ло – почина́тися, (реже) зачина́тися. [На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко (Звин.)];
2) (
во времени) поча́ток и (зап.) почато́к, почи́н (-ну), почи́нок (-нку), нача́ток (-тку), (зачало) зача́ло, зача́ток (-тку). [Поча́ток і не мо́жна знать, відкіля́ взя́вся (Номис). Був поча́ток о́сени (Грінч.). Перед поча́тком уче́ння (Васильч.). Ти́хо ли́ну до я́сного кра́ю, де нема́ ні сме́рти, ні почи́ну (Грінч.). Почи́нок слове́сности ру́ської (Куліш)].
Не иметь ни -ла, ни конца – не ма́ти ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні краю, ні кінця-краю).
Нет ни -ла, ни конца – нема́(є) ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні кра́ю, ні кінця́-кра́ю), нема́(є) поча́тку (почи́ну) і кінця́ (кра́ю, кінця́-кра́ю). [Душі́ почи́ну і кра́ю нема́є (Шевч.)].
В -ле, см. Внача́ле.
В -ле чего – на поча́тку чого́. [На поча́тку ново́го семе́стру (Київ)].
В самом -ле чего
а) на са́мому поча́тку, наприпоча́тку чого́;
б) з почи́ну, з почи́нку;
срв. ниже С самого -ла а) и Снача́ла;
в) (
в зародыше) в за́родку, в за́роді, (в корне) в ко́рені. [Уда́р, що мав їх усі́ (наді́ї) в за́роді розби́ти (Франко)].
В -ле жизни – на поча́тку (свого́) життя́.
В -ле своего поприща – на поча́тку свого́ життьово́го шля́ху (своє́ї кар’є́ри).
-ло весны – поча́ток весни́, про́весна, про́весень (-сни).
В -ле весны – на поча́тку весни́, на про́весні.
-ло года – поча́ток ро́ку.
В -ле года, месяца – на поча́тку ро́ку, мі́сяця.
-ло мира – поча́ток (первопоча́ток) сві́ту. [До поча́тку сього́ сві́та, ще до чолові́ка (Рудан.). Допи́тувався про первопоча́ток сві́ту (Крим.)].
От -ла мира – від поча́тку сві́та, відко́ли світ наста́в (зача́вся).
-ло пятого (часа) – поча́ток на п’я́ту (годи́ну).
В -ле пятого – на поча́тку п’я́тої.
Для -ла (для почина) – на поча́ток, на почи́н, для почи́ну. [Дав йому́ п’ятсо́т карбо́ванців на поча́ток господа́рства (Грінч.). Да́йте нам на почи́н (Грінч. III). Коли́ до́сі не бив ні ра́зу, то ви́б’ю для почи́ну (Мова)].
О -ле этого ещё и не думали – про поча́ток цього́ ще й не ду́мали, ще й заво́ду того́ нема́(є) (не було́).
От -ла – з поча́тку, з почи́ну; срв. Искони́. [Не за́повідь нову́ пишу́ вам, а за́повідь стару́, котру́ ма́єте з почи́ну; за́повідь стара́, се сло́во, котре́ ви чу́ли з почи́ну (Біблія)].
От -ла до конца – від (з) поча́тку (з почи́ну) до кінця́, (диал.) з поча́тку до оста́нку. [Чолові́кові не зрозумі́ти всього́ з почи́ну та й до кінця́ (Куліш). З поча́тку до оста́нку він ці́лий вік не вила́зить з чужо́ї робо́ти (Звин.)].
По -лу – з поча́тку, з почи́ну. [З почи́ну зна́ти, яки́х нам тре́ба жда́ти справ (Самійл.)].
Судить по -лу о чём – роби́ти з (на підста́ві) поча́тку ви́сновок про що, висно́вувати (сов. ви́снувати) з (на підста́ві) поча́тку що.
С -ла существования чего – відко́ли існу́є що.
С -ла существования мира – відко́ли існу́є світ, як світ стої́ть (наста́в), як світ сві́том.
С самого -ла
а) з (від) са́мого поча́тку (почи́ну), з почи́ну, з почи́нку, з (са́мого) зача́ла, з са́мого пе́ршу;
см. ещё Снача́ла. [З са́мого поча́тку ви́явився іроні́чний по́гляд на діячі́в у коме́дії (Грінч.). Росі́йська держа́ва від са́мого почи́ну була́ заразо́м азі́йською держа́вою (Куліш). З почи́ну були́ самови́дцями (Куліш). Він щось поча́в був говори́ти, да су́дді річ його́ з почи́нку переби́ли (Греб.). Тре́ба усе́ з зача́ла і до ладу́ вам розказа́ти (М. Вовч.). Якби́ я знав (це) з са́мого пе́ршу, то я-б тоді́ сказа́в (Квітка)];
б) (
прежде всего) з са́мого поча́тку, наса́мперед, вса́мпере́д, передусі́м, передовсі́м. [Насампере́д я перекажу́ вам зміст кни́жки (Київ)];
в) (
сразу, немедленно) з са́мого поча́тку, зра́зу, відра́зу. [Ми ті́льки-що наткну́лись, він та́к-таки зра́зу і поча́в ла́ятись (Новомоск.)].
Начать с самого -ла – поча́ти з са́мого поча́тку (від са́мого кра́ю). [Я почну́ від са́мого кра́ю (Кониськ.)].
С -лом двадцатого столетия – з поча́тком двадця́того столі́ття (Вороний).
Брать (вести) -ло – бра́ти поча́ток (почи́н), (роз)почина́тися.
Иметь -ло в чём – ма́ти поча́ток (почи́н) у чо́му, почина́тися в чо́му и з (від) чо́го.
Полагать, положить, давать, дать -ло чему – поклада́ти (роби́ти), покла́сти (зроби́ти) поча́ток чому́ и чого́, дава́ти, да́ти поча́ток (почи́н) чому́, (редко) скла́сти (закла́сти, зложи́ти) поча́тки чого́, (основывать) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти що; (показывать пример) дава́ти, да́ти при́від. [Шекспі́р покла́в поча́ток сьогоча́сної коме́дії (Рада). Я не скупи́й на подя́ку і, щоб зроби́ти поча́ток, пора́джу… (Куліш). Ле́ся Украї́нка дає́ почи́н індивідуалісти́чній пое́зії (Рада). Я ді́ла вла́сного зложи́в поча́тки (Біл.-Нос.). Дру́гу ти́сячу докла́в, а хліб прода́м, то з бариші́в закладу́ тре́тю (Тобіл.). Як ви дасте́ при́від, то й и́нші ся́дуть на ко́ней (Н.-Лев.)].
Получать, получить -ло от чего – почина́тися, поча́тися, става́ти, ста́ти з (від) чо́го, похо́дити, піти́, вихо́дити, ви́йти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го; срв. Происходи́ть 2. [З то́ї коня́ки і почали́ся на́ші ко́ні (Рудан.). Як і від чо́го все ста́ло? (Самійл.)].
-ло этого идёт от чего – це бере́ поча́ток (почи́н) (це почина́ється) з (від) чо́го.
-ло этого рода идёт от такого-то – цей рід похо́дить (іде́) від тако́го-то.
Доброе -ло полдела откачало (– половина дела) – до́брий поча́ток – полови́на спра́ви (ді́ла); до́брий поча́ток (почи́н) до кінця́ доведе́; до́бре поча́в, добре́ й скінчи́в.
Не дорого -ло, а похвален конец – не хвали́сь почина́ючи, а похвали́сь кінча́ючи.
Лиха беда -ла – ва́жко розгойда́тися, а да́лі ле́гко;
3) (
причина) поча́ток, причи́на, (источник) джерело́. [В цих оповіда́ннях зе́млю пока́зано, як невиче́рпне джерело́ ві́чної астрономі́чної ка́зки (М. Калин.)].
Нача́ло нача́л – поча́ток поча́тків, причи́на причи́н, джерело́ джере́л, первопоча́ток (-тку), первопричи́на, перводжерело́.
-ло света (оптич.) – (перво)джерело́ сві́тла.
Вот -ло всему злу – от поча́ток (причи́на, ко́рінь) всього́ ли́ха (зла);
4) (
основа) осно́ва, (возвыш.) нача́ло, (принцип) при́нцип (-пу), заса́да. [Життьова́ осно́ва люди́ни є той са́мий при́нцип, що надиха́є приро́ду (М. Калин.). Охопи́ти в статті́ ці́нності вели́кої культу́ри, щоб у ти́сячі рядкі́в нерозри́вно сплели́ся порі́знені нача́ла (М. Калин.)].
Доброе, злое -ло – до́бра, недо́бра осно́ва, (возвыш.) до́бре, недо́бре нача́ло.
Духовное и плотское -ло – ду́хо́ва (духо́вна) і матерія́льна осно́ва, ду́хо́вий (духо́вний) і матерія́льний при́нцип.
-ла жизни – життьові́ осно́ви (заса́ди).
-ло возможных перемещений – при́нцип можли́вих перемі́щень;
5)
-ла (мн. ч.) –
а) (
основные принципы науки, знания) осно́ви, заса́ди чого́.
-ла космографии, математики – осно́ви (заса́ди) космогра́фії, матема́тики.
Основные -ла – основні́ заса́ди (при́нципи);
б) (
первые основания, элементы) поча́тки (-ків) чого́; срв. Нача́тки 2 а.
-ла знания – поча́тки знання́;
в) (
основания) осно́ви, підста́ви (-та́в), заса́ди (-са́д), при́нципи (-пів). [Перебудува́ння сві́ту на розу́мних осно́вах (М. Калин.). Ми збудува́ли нову́ а́рмію на нови́х заса́дах, для нови́х завда́нь (Азб. Комун.)].
-ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные – заса́ди (реже підста́ви) колегія́льні, комісі́йні, компані́йські (товари́ські), корпорати́вні, парите́тні (рі́вні, одна́кові), повнопра́вні.
На коллегиальных, комиссионных -лах – на колегія́льних заса́дах (колегія́льно), на комісі́йних заса́дах.
На -лах хозрасчета – на підста́ві госпрозраху́нку.
Вести дело на компанейских -лах – прова́дити підприє́мство (спра́ву) на компані́йських заса́дах;
6) (
коренное вещество) осно́ва, (материя) речовина́, мате́рія, наді́б’я (-б’я).
Горькое -ло – гірка́ осно́ва (речовина́), гіркота́.
Красящее -ло – фарбовина́, фарбни́к (-ка́ и -ку́), краси́ло.
Коренное -ло кислоты – корінна́ осно́ва кислоти́;
7) (
химич. элемент) елеме́нт (-та);
8)
а) (
власть) вла́да, уря́д (-ду), зве́рхність (-ности); срв. Нача́льство 1.
Быть, находиться под -лом кого, чьим – бу́ти (перебува́ти) під вла́дою (руко́ю) в ко́го, чиє́ю, бу́ти під уря́дом (про́водом) чиї́м, бу́ти під зве́рхністю чиє́ю, бу́ти під ким.
Держать -ло, править -лом – пере́д вести́; (править) керува́ти, пра́вити ким, чим, де, старшинува́ти над ким, над чим, де; см. Нача́льствовать 1; б) см. Нача́льник;
9)
церк.
а) (
начальные слова, -ные молитвы) поча́ток моли́тви, початко́ві моли́тви́, (возвыш.) нача́ло.
Творить -ло – пра́вити нача́ло;
б) (
первая ступень иночества) новонача́ло, новопоча́ток (-тку).
Положить -ло – закла́сти новопоча́ток, взя́ти по́стриг, постри́гтися в ченці́ (о женщ.: в черни́ці).
Быть под -лом – бу́ти (перебува́ти) під чиє́ю руко́ю, бу́ти під керува́нням (під на́глядом) у ко́го, чиї́м, бу́ти на поку́ті. [Під руко́ю того́ ста́рця перебува́ло тро́є послушникі́в (Крим.)].
Отдать кого под -ло кому́ – зда́ти кого́ під чию́ ру́ку (під чиє́ керува́ння);
10)
-ла (чин ангельский) церк. – нача́ла (-ча́л), поча́тки (-ків).
Нача́ловать
1) заклада́ти, засно́вувати, розпочина́ти що;
2)
см. II. Нача́л (Класть -ча́л).
Начина́ть, нача́ть
1) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, зачина́ти, зача́ти, (
редко) начина́ти, нача́ти, (редко, диал.) розчина́ти, розча́ти, започина́ти, започа́ти що и що роби́ти, (очень редко) вчина́ти, вча́ти що роби́ти; (ставать) става́ти, ста́ти що роби́ти, (приниматься) бра́тися, взя́ти и (реже) взя́тися, піти́ що роби́ти, захо́джуватися и захо́дитися, (сов.) заходи́тися що роби́ти и коло чо́го, (о мног.) порозпочина́ти, позачина́ти, позахо́джуватися. [Я знав кіне́ць, іще́ й не почина́вши (Самійл.). Життя́ свого́ я не почну́ як ді́ти (Грінч.). Го́сті почали́ проща́тися (Коцюб.). Со́нце почало́ поверта́ти на вечі́рній пруг (Н.-Лев.). Ки́ньмо же́реб, хто резпочина́ти му́сить (Куліш). Тро́хи одди́хавши, зно́ву розпочина́є (Мирний). Тепе́р-би нам з ворога́ми бі́йку розпоча́ти (Рудан.). Па́ртія ви́знала за потрі́бне розпоча́ти рішу́чу боротьбу́ з пра́вим у́хилом (Пр. Правда). Стари́й розпоча́в нову́ ха́ту будува́ти (Мирний). Кардина́л каза́ння зачина́є (Самійл.). Ка́шель зачина́є души́ти його́ слабі́ гру́ди (Франко). Зачина́є із ним розмовля́ти (Рудан.). До́бре зача́в, ли́хо скінчи́в (Франко). Зача́в був його́ соро́мити (Грінч.). Зачне́ крича́ти (Звин.). Як начне́ш пости́ть, то ні́чого бу́де хрести́ть (Номис). Співа́ли га́рні пісні́, а да́лі й казки́ розчали́ (Біл.-Нос.). Розчали́ роби́ти ха́ту (Червоногр.). Заходи́тись коло тіє́ї пра́ці, що започали́ на́ші пре́дки (Куліш). Прибі́г до нас та й стає́ нам розка́зувати, що йому́ тра́пилося (Звин.). Став до ме́не ходи́ти (М. Вовч.). Бра́вся він голоси́ти (Крим.). Взяв він ла́ятися (Звин.). Погла́дить по голо́вці, а сам ві́зьме ходи́ть по садку́ (М. Вовч.). Учо́ра взяла́ за щось супере́читися зо мно́ю (Крим.). Взяли́ся стреля́ти (Гол. I). Пішли́ старі́ про Ка́м’янець розпи́туватись (Свидн.). Пообі́дав і роби́ти заходи́вся (Грінч.)].
-ть говорить – почина́ти, поча́ти говори́ти, здійма́ти (зніма́ти), зня́ти мо́ву, заговори́ти про (за) ко́го, про (за) що.
Ребёнок -на́ет говорить (впервые) – дити́на почина́є говори́ти (лепеті́ти), (диал.) дити́на наріка́є. [«А що мали́й, ще не гово́рить?» – «Та ні, потро́ху вже наріка́» (Бердянщ.)].
-ть год, день – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) рік, день.
-ть дело
а) (
судебное) почина́ти (розпочина́ти, заво́дити), поча́ти (розпоча́ти, заве́сти́) спра́ву (ді́ло). [Я тобі́ й ко́ні подару́ю і ді́ла нія́кого не заведу́ (Тобіл.)];
б) (
исковое, тяжбу) заклада́ти, закла́сти (реже заложи́ти) по́зов;
в) (
предприятие) почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) ді́ло; заклада́ти, закла́сти підприє́мство, (зап.) підніма́тися, підня́тися (яко́їсь спра́ви).
-ть драку, ссору и т. п. с кем – почина́ти, поча́ти бі́йку, сва́рку и т. п. з ким, заво́дитися, заве́сти́ся (би́тися, свари́тися и т. п.) з ким. [На́що ти з ді́тьми заво́дишся? знов почну́ть пла́кати через те́бе (Звин.). Завели́ся, як той каза́в: бага́тий за бага́тство, а вбо́гий – бо-зна й за ві́що вже (Номис). Завели́сь князі́ поміж собо́ю би́тись (Куліш)].
-ть жизнь – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) життя́. [Мо́жна було́ нове́ життя́ по-кра́щому розпоча́ти (Доман.)].
-ть от (с) Адама – почина́ти, поча́ти від Ада́ма (від ба́тькового ба́тька).
-ть переговоры – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) перемо́ви (переспра́ви).
-ть (затягивать) песню – заво́дить, заве́сти́ пі́сні и пі́сню. [Вночі́ заво́див свої́х чарівни́х пісе́нь (Гр. Григор.). Без ме́не не зна́єш, як і пі́сню завести́ (Стор.)].
-ть пирог, хлеб – почина́ти, поча́ти, (слегка) надпочина́ти, надпоча́ти пирі́г (пирога́), хліб.
-ть (заводить) разговор – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) розмо́ву, здійма́ти (зніма́ти), зня́ти розмо́ву (бе́сіду, бала́чку, мо́ву, (диал.) річ, заво́дити, заве́сти́ (мо́ву), забала́кувати, забала́кати про (за) ко́го, про (за) що. [Ти даре́мно сам знов розпочина́єш ту розмо́ву (Л. Укр.). Не здійма́ймо журли́вих розмо́в! (Л. Укр.). Сама́ вона́ таки́х розмо́в не зніма́ла, – все він почина́в (Грінч.). Коли́-б не хоті́в, то-б і бе́сіди оціє́ї не здійма́в (Кониськ.). «Бра́тіки мої́!» – здійма́є річ оди́н (Коцюб.). Не здійма́ла бі́льше ре́чи про свою́ ду́мку (Кониськ.). Не хтів їй каза́ти всього́ про се́бе одра́зу і заві́в про дру́ге (Гр. Григор.)].
-ть сначала – почина́ти, поча́ти споча́тку. [Почні́ть споча́тку, а то я вас переби́ла (Л. Укр.)].
-ча́ть поддакивать – поча́ти прита́кувати (підта́кувати), зата́кати.
-ть разглагольствовать – почина́ти, поча́ти (зача́ти) просторі́к(ув)ати, запросторі́кати, розпуска́ти, розпусти́ти патя́ки.
-ть танец – почина́ти (заво́дити), поча́ти (заве́сти́) та́не́ць (тано́к).
-ча́ть читать – поча́ти чита́ти, зачита́ти. [Пи́сьма принесли́ і всі тихе́нько зачита́ли (Шевч.)].
Как -чал, как -нё́т читать! и т. п. – як поча́в (зача́в), як (не) почне́ (зачне́) чита́ти! и т. п. Опять -чал своё – зно́ву заві́в своє́ї.
Не с чем -ча́ть – нема́ з чим (ні з чим) поча́ти (підня́тися), (образно) нема́ за що рук зачепи́ти.
Не знаю, что и -ча́ть – не зна́ю, що й поча́ти (що його́ й роби́ти). [Я не зна́ю, що мені́ роби́ти, що мені́ поча́ти (Сл. Гр.)].
Не торопись -на́ть, спеши кончать – не шви́дко почина́й, а шви́дко кінча́й.
-на́й, да о конце помышляй – почина́й, та про кіне́ць дбай.
Ни -ча́ть, ни кончать пришло – ані сюди́, ані туди́, Мики́то! (Приказка);
2)
безл. – почина́ти, поча́ти, (становиться) става́ти, ста́ти. [Почина́ло става́ти ду́шно (Грінч.). Почало́ йому́ зга́дуватися все, що тоді́ було́ (Грінч.). Ста́ло на світ займа́тися (Квітка)].
-на́ет идти дождь – почина́є йти дощ, зрива́ється дощ (іти́). [Зрива́ється до́щик іти́ (Звин.)].
-на́ет теплеть – почина́є теплі́ти, (больше прежнего: теплі́шати), забира́ється на тепло́.
Начина́я
1) почина́ючи, розпочина́ючи
и т. п.;
2)
нрч. – почина́ючи, поча́вши з (від) ко́го, з (від) чо́го.
-на́я с этого времени – почина́ючи з цього́ ча́су, з цьо́го ча́су поча́вши.
-на́я с этого места – почина́ючи від цього́ мі́сця, від цього́ мі́сця поча́вши.
На́чатый – поча́тий, розпоча́тий, зача́тий, нача́тий, розча́тий, започа́тий, вча́тий, порозпочи́наний, позачи́наний; заве́дений; надпоча́тий; зня́тий. [Поча́ті в дев’ятна́дцятому ві́ці спро́би (Крим.). Кінча́ли розпоча́ту бе́сіду (Коцюб.). Надпоча́тий хліб (Франко)].
-ться
1) (
стр. з.) почина́тися, розпочина́тися, бу́ти почи́наним, розпочи́наним, поча́тим, розпоча́тим, порозпочи́наним и т. п. [Пра́цю ті́льки розпоча́то (Самійл.)].
-чат судебный процесс – поча́то (розпоча́то) судо́ви́й проце́с (судо́ву́ спра́ву);
2) (
в пространстве) почина́тися, поча́тися, (реже) зачина́тися, зача́тися. [Там, де го́ри вкри́ті тумана́ми, мій рі́дний кра́ю, – там, поча́вся ти (Грінч.). Оби́два яри́ зачина́ються коло лі́са (Звин.)];
3) (
во времени) почина́тися, поча́тися, розпочина́тися, розпоча́тися, зачина́тися, зача́тися, (редко) начина́тися, нача́тися, (редко, диал.) почина́ти, поча́ти, розчина́тися, розча́тися, зачина́ти, зача́ти; (наступать; появляться; возникать) захо́дити, зайти́; (возникать, брать начало) става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти, іти́, піти́ з чо́го, від ко́го; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, зчина́тися, зча́тися, (также о разговоре) здійма́тися и зніма́тися, зня́тися. [Ді́я почина́ється з то́го, що… (О. Пчілка). Незаба́ром почне́ться ді́ло (Рудан.). Коли́ воно́ (не́бо) почало́сь, того́ ми не зна́єм (Рудан.). Коли́ розпочина́лося на Украї́ні яке́ до́бре ді́ло, то за́вжди… (Рада). Розпоча́вшися р. 1901 боротьбо́ю за украї́нський університе́т, ця тенде́нція невпи́нно йде впере́д (Рада). Бе́нкет розпоча́всь (Самійл.). Розпочала́ся нудьга́ за Украї́ною (Крим.). Неба́вом розпочне́ться нау́ка в шко́лі (Кониськ.). Нове́ життя́ зачало́ся (Мирний). Закінчи́ти ту спра́ву, що зачала́сь у березо́лі (Куліш). Ро́жа одцвіла́ся, а кали́на начала́ся (Метл.). На Чо́рному мо́рі все недо́бре почина́є (Пісня). Як зачина́є зва́да, не помо́же й ра́да (Номис). Прийшли́ моро́зи, ви́пав сніг; зайшла́ и́нша робо́та (Васильч.). Сва́рка зайшла́ і́з-за яки́хось ви́плат (Франко). Ста́ла сла́ва, ста́ли й погово́ри, ой на ту́ю дівчи́ноньку, що чо́рнії бро́ви (Метл.). Встає́ життя́ нове́ (Грінч.). Повста́ла боротьба́ націона́льности за своє́ націона́льне «я» (Грінч.). Все воно́ з сва́рки поста́ло (Грінч.). Така́ дру́жба, таке́ товари́ство пішло́ між ни́ми! (Мирний). Зав’яза́лася бала́чка, пішла́ обмі́на думка́ми (Крим.). Зчиня́ється до́сить палка́ спі́рка (Грінч.). Вчини́вся нара́з крик (Франко)].
-ется день – почина́ється (настає́) день.
-ется жатва – почина́ються (захо́дять) жнива́.
-ло́сь ненастье – почала́ся него́да, занепого́дилося.
-ется ночь – почина́ється (настає́, заступа́є, запада́є) ніч.
-ется осень – почина́ється о́сінь, осені́є.
-ется праздник – почина́ється (захо́дить) свя́то.
-ло́сь с пустяков – почало́ся (зайшло́) з дурни́ці.
-ется, -чался́ разговор – почина́ється (здійма́ється), почала́ся (зняла́ся) розмо́ва (бе́сіда). [Розмо́ва на яки́й час затну́лася, а там зно́ву зняла́сь (Мирний). Зняла́ся в нас бе́сіда про книжки́ (Кониськ.)].
-ется рассвет – почина́є світа́ти (розви́днюватися, на світ благословля́тися, дні́ти).
Список -ется его именем – спи́сок почина́ється його́ ім’я́м (з його́ ім’я́).
Не нами -ло́сь, не нами и окончится – не від нас повело́ся – не з на́ми й мине́ться; не від нас ста́ло, не на́ми й скі́нчиться (Приказки).
Обе́т, см. Обеща́ние 1 и 2.
Давать, дать обе́т – дава́ти (да́ти) обі́тницю, обіця́нку, зарі́к (-ро́ку), заріка́тися, заректи́ся, обріка́тися, обректи́ся (обі́том), поміни́тися (сов.), заклада́тися, закла́стися. Давший обе́т, см. Обе́тник.
Осно́ва
1) (
у ткачей) осно́ва (ум. осні́вка, осні́вонька, осні́вочка, осно́виця);
2) осно́ва, осно́вина, заса́да, підва́лина, ґру́нт, підста́ва, пі́дклад.
См. Основа́ние.
-вы геометрии – осно́ви геоме́трії.
Полагать в -ву чего – ста́вити (кла́сти) в осно́ву чого́.
Полагать -вызаклада́ти підва́лини.
Основа́ние
1) (
действие) заснува́ння, закла́дення.
-ние (закладка) зданиязакла́дини.
-ние села, города – оса́дження се́ла, мі́ста.
-ние Киевского государства – поча́ток Ки́ївської держа́ви.
От -ния этой империи – від поча́тку ціє́ї імпе́рії. Срв. Осно́вывание;
2) осно́ва, осно́вина, підва́лина, закла́дчина, (
каменное) пі́дму́рок, підмурі́вок, фунда́мент, (подножие) підста́ва, під (р. по́ду), спід (р. спо́ду), підо́шва.
Дом поставлен на прочном -нии – буди́нок збудо́вано на міцни́х підва́линах, осно́винах (на міцно́му підмурі́вку).
-ние горы – спід гори́.
-ние стога, печи – під сто́гу, під (дно) пе́чи.
-ние треугольника – під (підста́ва) трику́тника.
Правосудие есть -ние всякой власти – пра́вий суд стано́вить підва́лину вся́кої вла́ди.
Разрушить до -ния – зруйнува́ти до ще́нту, до ґру́нту, до цури́, до пня́, у пень, до тла́;
3) осно́ва, осно́вина, підва́лина, заса́да, постано́ва, за́сновок, при́нцип. [Осно́ви мора́ли].

Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях – все життя́ пови́нно бу́ти перетво́рене на и́нших підва́линах (осно́винах, заса́дах, постано́вах);
4) (
опора, причина) підста́ва, ґрунт, ра́ція, резо́н, (повод) при́від (-воду).
Не иметь твердого -ния – не ма́ти твердо́го ґру́нту (тверди́х підста́в).
Вы не имеете -ний так думать, говорить – ви не ма́єте підста́в так ду́мати, говори́ти.
Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния – ця чу́тка (поголо́ска) не ма́є жа́дного під собо́ю ґру́нту, не ма́є жа́дних підста́в. Я не давал ни малейшего -ния для этого – я не дава́в жа́дного на це при́воду.
-ние для предположения – ґрунт до гада́ння, підста́ва ду́мати.
Первое -ние – первопідста́ва.
Иметь -ние (быть правым) – ма́ти ра́цію.
У меня есть -ние – я ма́ю ра́цію.
Нет -ний – нема́ ра́ції.
Насилие не ищет -ний – наси́льство не шука́є підста́в (резо́нів).
Без -ния – безпідста́вно, (без вины) безви́нно, безневи́нно.
Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) – ні сі́ло, ні впа́ло. [Ні сі́ло, ні впа́ло – дава́й йому́ гро́шей].
На каком -нии? – з яко́ї ра́ції? з яко́ї причи́ни? після чо́го?
На -нии закона – на підста́ві зако́ну.
На этом -нии – на цій підста́ві.
Признать -ние за кем – призна́ти (ви́знати) ра́цію кому́;
5)
бот. – наса́да, осно́ва (напр. листка).
Основа́тель, -ница – засно́вник, засно́вниця, закла́да́ч, -чка, фунда́тор, -рка, спору́дник, -ниця; (поселения) оса́дчий (-чого), оса́дча (-чої), оса́дник, оса́дниця.
Осно́вывание – засно́вування, закла́дування, заклада́ння, заво́джування, (поселения) оса́джування.
Осно́вывать, основа́ть
1) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти
и заложи́ти, споруджа́ти, споруди́ти, фундува́ти, зафундува́ти, (поселение) оса́джувати, осади́ти, (о многих) позасно́вувати, позаклада́ти, пофундува́ти.
-а́ть общество, школу – заснува́ти, (закла́сти) товари́ство, шко́лу.
-а́ть своё жилище в каком-л. месте – оса́джуватися (осади́тися, осі́стися) житло́м на яко́мусь мі́сці;
2) (
обосновывать чем) засно́вувати, заснува́ти, поклада́ти, покла́сти, ста́вити, поста́вити на чо́му, ґрунтува́ти, уґрунто́вувати, уґрунтува́ти чим и на чо́му, спира́ти, спе́рти на чо́му и на що.
На чём -вываете вы это предположение? – на чо́му ви цю га́дку ста́вите?
-ать свои заключения на непроверенных фактах – спира́ти свої́ ви́сновки на непереві́рені фа́кти (и на непереві́рених фа́ктах).
-ать своё счастье на несчастьи ближнего – будува́ти (ста́вити) своє́ ща́стя на неща́сті бли́жнього;
3) (
пряжу) снува́ти, засно́вувати, заснува́ти.
Осно́ванный
1) засно́ваний, закла́дений, зало́жений, зафундо́ваний, (
о поселении) оса́джений;
2) осно́ваний, засно́ваний на чо́му, уґрунто́ваний чим
и на чо́му, опе́ртий, спе́ртий на чо́му.
-ный на праве – пра́вний. См. Правово́й.
Ни на чём не -ное предположение – безпідста́вний здо́гад (-на га́дка).
Осно́вываться, основа́ться
1) засно́вуватися, заснува́тися, заклада́тися, закла́стися
и заложи́тися, фундува́тися, зафундува́тися, (о поселении) бу́ти оса́джуваним;
2) засно́вуватися, заснува́тися на чо́му, ґрунтува́тися, уґрунтува́тися чим
и на чо́му, спира́тися, спе́ртися на що и на чо́му, вихо́дити з чо́го.
Всё это -вывается (и -вано) на ложных слухах – усе́ це ґрунту́ється на неправди́вих чутка́х.
-вываться на фактах – спира́тися на фа́ктах (на фа́кти), вихо́дити з фа́ктів. [У да́вніх наро́дів були́ в мо́ві склади́ до́вгі й коро́ткі, і віршува́ння вихо́дило з чергува́ння цих до́вгих і коро́тких складі́в (Єфр.)].
Открыва́ть, откры́ть
1)
что – відкрива́ти, відкри́ти, (о мног.) повідкрива́ти, (а теснее: что-л. затворённое) відчиня́ти, відчини́ти, розчиня́ти, розчини́ти (напр., две́рі, воро́та, ха́ту, вікно́, скри́ню) (о мног. повід[роз]чиня́ти), (немного) відхиля́ти, відхили́ти, (гал.) отворя́ти, отвори́ти, розтворя́ти, розтвори́ти (две́рі, вікно́, о́чі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкрива́ти, відкри́ти, відтуля́ти, відтули́ти (димаря́, піч, гу́би) [Дити́на відтули́ла рукаво́м засло́нене лице́ (Васильч.)], відтика́ти, відітка́ти, відіткну́ти, відти́кати, (о мног.) повідтуля́ти, повідтика́ти; (что-л. завешанное) відсло́нювати, відслоня́ти, відслони́ти (запо́ну, покрива́ло), (о мног.) повідсло́нювати. [Підхо́дить до закри́тої ста́туї, бере́ за покрива́ло, тро́хи одслоня́є його́ (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]горта́ти, від[роз]горну́ти; (что-л. замкнутое) від[роз]мика́ти, від[роз]імкну́ти (скри́ню).
-ва́ть глаза – розплю́щувати, розплю́щити, розмика́ти, розімкну́ти, розніма́ти, розня́ти о́чі.
-ва́ть рот, уста – роззявля́ти, роззя́вити, розтуля́ти, розтули́ти, розмика́ти, розімкну́ти, відкрива́ти, відкри́ти ро́та, уста́.
-вать книгу – розгорта́ти, розгорну́ти кни́гу (кни́жку).
-ва́ть бутылку – відтика́ти, відіткну́ти пля́шку.
-вать грудь – розхри́стувати, розхри́стати гру́ди, (себе) розхри́стуватися, розхри́статися.
-вать волосы (о замужней женщине) – воло́ссям (во́лосом) или косо́ю світи́ти.
-ва́ть стену – (камен.) відмуро́вувати, відмурува́ти, (деревянную) розбира́ти, розібра́ти.
-ва́ть нож – розніма́ти (розня́ти) ніж или ножа́;
2)
кому что (тайну, неведомое) – відкрива́ти, відкри́ти, виявля́ти, ви́явити, об’явля́ти, об’яви́ти, викрива́ти, ви́крити що кому́ (доверить) звіря́ти, зві́рити кому́ що.
-кры́ть кому всю истину, тайну, намерения – відкри́ти (ви́явити) кому́ (перед ким) всю пра́вду, та́йну (таємни́цю, таїну́), за́міри.
-ва́ть (-кры́ть) душу, сердце – розгорта́ти (-рну́ти) перед ким, відкрива́ти (-кри́ти) кому́, перед ким ду́шу, се́рце.
-ва́ть преступление, виновника, сообщника – викрива́ти зло́чин, винува́тця, това́риша. См. Обнару́живать;
3) (
узнавать неведомое дотоле) назнава́ти, назна́ти, наві́дати, ви́знати, (о мног.) поназнава́ти;
4) (
находить, обретать) відкрива́ти, відкри́ти, з[від]нахо́дити, з[від]найти́, ви[від]шу́кувати, ви́[від]шука́ти, викрива́ти, ви́крити що. [Колу́мб відкри́в (з[від]найшо́в) Аме́рику. Відшука́ли вели́кі по́клади (залежи) кам’яно́го ву́гля];
5) (
изобретать) винахо́дити, ви́найти що;
6) (
заводить что-л.) відкрива́ти, відкри́ти, заво́дити, заве́сти, запрова́джувати, запрова́дити, заклада́ти, закла́сти, заложи́ти.
-ва́ть (-кры́ть) школы, больницы – відкрива́ти (-кри́ти), заво́дити (-ве́сти) шко́ли, ліка́рні.
-ва́ть (-кры́ть) лавку, книжный магазин, фабрикузаклада́ти (-кла́сти), заложи́ти, відкрива́ти (-кри́ти) крамни́цю, книга́рню, фа́брику; (начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти.
-кры́ть кампанию, пальбу – поча́ти, розпоча́ти війну́, стріляни́ну.
-кры́ть трамвайное движение, воздушное сообщение – розпоча́ти трамва́йний рух, повітряне́ сполу́чення;
7)
что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) – розпочина́ти, розпоча́ти, відкрива́ти, відкри́ти збо́ри, засі́дання, свя́то, відкрива́ти па́м’ятник.
-ва́я собрание, предлагаю избрать председателем… – розпочина́ючи збо́ри, пропону́ю на (за) го́лову обра́ти…
Открыва́ться, откры́ться
1) відкрива́тися, відкри́тися, від[роз]чиня́тися, від[роз]чини́тися, відхиля́тися, відхили́тися, (
о мног.) повідкрива́тися, повідчиня́тися, порозчиня́тися, повідхиля́тися, (гал.) роз[о]творя́тися, роз[о]твори́тися; (о чём-л. закрытом) відтуля́тися, відтули́тися, відтика́тися, відіткну́тися; (о чём-л. завешанном) відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися [Заві́са (запо́на) відслони́лася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]горта́тися, від[роз]горну́тися (о замкнутом) від[роз]мика́тися, від[роз]імкну́тися.
Окно не -ва́ется – вікно́ не від[роз]чиня́ється.
У него -кры́лись глаза – в йо́го или йому́ розплю́щились о́чі на що, у йо́го или йому́ полу́да спа́ла з оче́й;
2)
кому, перед кем – відкрива́тися, відкри́тися кому́, перед ким, виявля́тися, ви́явитися кому́ [Ви́явлюсь йому́ сам. Ду́же ціка́вого їм нічо́го не ви́явилось], об’явля́тися, об’яви́тися кому́, перед ким, звіря́тися, зві́ритися кому́, перед ким з чим; (обнаруживаться) викрива́тися, ви́критися. [Воно́ ви́криється, хто це зроби́в (Грінч.)]. Срв. Обнару́живаться, -житься.
-ся перед кем – розгорта́тися, розгорну́тися перед ким. [Яки́йсь ди́вний рай розгорну́вся перед її́ душе́ю (Н.-Лев.)].
Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности – перед ва́ми блиску́че по́ле розгорта́ється для грома́дської дія́льности.
Перед ними -лось небольшое озеро – перед ї́ми (ни́ми) ста́ло (розгорну́лось) невели́чке о́зеро.
Отсюда -ва́ется прекрасный вид на море – зві́дси розгорта́ється чудо́вий ви́гляд на мо́ре.
Будущее -лось перед ним – майбу́тнє (прийде́шнє) відкри́лось (ви́явилось) перед їм.
Всё -лось – усе́ ви́явилось.
Я хочу -кры́ться вам – я хо́чу зві́ритися вам (перед ва́ми) з чим.
-кры́лся заговор – ви́крито змо́ву.
-ва́ется случай – випада́є ока́зія; трапля́ється ока́зія, ви́падок;
3) (
находиться) відкрива́тися, відкри́тися, з[від]нахо́дитися, з[від]найти́ся, від[ви]шу́куватися.
-ва́ются новые источники нефти – з[від]нахо́дяться нові́ джере́ла́ на́фти;
4) (
об открытиях, изобретениях) винахо́дитися, ви́найтися;
5) (
заводиться) відкрива́тися, відкри́тися, заклада́тися, закла́стися и заложи́тися.
-лась техническая школа – відкри́лася (закла́лася) техні́чна шко́ла.
Новая трамвайная линия -кро́ется в недалёком будущем – нова́ трамва́йна ко́лія про́йде́ незаба́ром; (начинаться) почина́тися, поча́тися.
-кры́лось трамвайное движение – поча́вся трамва́йний рух.
-кры́лись военные действия – почали́ся воє́нні (військо́ві) ді́ї;
6) (
публично) відкрива́тися, відкри́тися. [Відкри́вся парті́йний з’їзд].
В городе -лась холера – в мі́сті показа́лася (об’яви́лася, проки́нулася) холе́ра.
-ва́ется случай – випада́є (трапля́ється) наго́да (ока́зія).
-ва́ется (освобождается) место управляющего – звільня́ється мі́сце управи́теля.
Откры́тие
1) відкриття́; розчи́нення, відхи́лення (напр., вікна́, двере́й); розплю́щення (оче́й); відсло́нення (ста́туї);
2) відкриття́, ви́явлення (напр., пра́вди, та́йни, на́мірів); викриття́, вия́ва [змо́ви (
заговора), злочи́нства]. См. Обнаруже́ние;
3) відкриття́ (Аме́рики, незна́них острові́в). [Нові́ відкриття́. Одкриття́ на́писів на руї́нах];
4) (
изобретение) ви́найдення, ви́нахід (-ходу), зна́йдення [Техні́чні зна́йдення], знахі́д (-хо́ду). См. Изобре́тение;
5) відкриття́, заве́дення, запрова́дження (напр. шкіл, ліка́рень), закла́дення.

-тие памятника, заседания, театра – відкриття́ па́м’ятника (напр. Котляре́вському, Шевче́нкові), засі́дання, теа́тру.
-тие партийной конференции, с’езда незаможных – відкриття́ парті́йної конфере́нції, з’ї́зду незамо́жників.
-тие контрреволюционного заговора, общества – викриття́ контр-революці́йної змо́ви, товари́ства.
Пари́за́кла́д, заста́ва, зало́га, (гал.) за́ліжка. [Ви́грав за́ліжку].
Выигрывать, выиграть в -ри́ – на закла́ди виграва́ти, ви́грати.
Держать -ри́, итти на -ри́, пойти на -ри́ – би́тися, поби́тися у закла́д (об закла́д, навзакла́д), іти́, піти́ в закла́д, захо́дити, зайти́ в за́кла́д, в зало́гу, заклада́тися, закла́стися, заложи́тись, заставля́тися, заста́витися (гал.), заста́витися на за́став.
Идём в -ри́ – заложі́мось, дава́й (дава́йте) у закла́д. [Дава́й у закла́д на гро́ші].
Держащий пари́закла́дник.
Повя́зывать, повяза́ть
1) зав’я́зувати, зав’яза́ти що, в’яза́ти, пов’яза́ти що, завива́ти, зави́ти
и завину́ти що чим, що в що. [Ра́ни мої́ смерте́льнії промива́в, м’яке́нькою ба́вовною заклада́в, черво́ною кита́йкою завива́в (Грінч.)].
-вать голову платком, на голову платок – зав’я́зувати, зав’яза́ти, вив’я́зувати, ви́в’язати, в’яза́ти, пов’яза́ти го́лову ху́сткою, платко́м (в ху́стку, в плато́к), завива́ти, зави́ти и завину́ти, запина́ти, зап’я́сти́ и запну́ти го́лову ху́сткою, платко́м (в ху́стку, в плато́к), напина́ти, нап’я́сти́ и напну́ти го́лову ху́сткою, на го́лову ху́стку, (о мног.) позав’я́зувати, повив’я́зувати, позавива́ти, позапина́ти го́лови хустка́ми, платка́ми (в хустки́, в платки́), понапина́ти го́лови хустка́ми (платка́ми), на го́лови хустки́ (платки́). Срв. Повя́зываться. [Зав’яжу́ я голі́воньку шовко́вим плато́чком. Жінки́ зав’я́зують го́лову в ху́стку із ку́пром (Свидн.). Стоя́ла перед дзе́ркальцем і вив’я́зувала го́лову шовко́вим платко́м (Мирн.). Молоді́ї молоди́ці, завива́йте голови́ці (Чуб.). Купи́, ма́ти, шо́вку завину́ть голо́вку].
-за́ть голову лентой, на голову ленту – зав’яза́ти (пов’яза́ти) го́лову стрі́чкою (скиндя́чкою), на го́лову стрі́чку (скиндя́чку).
-вать, -за́ть галстук – в’яза́ти, зав’яза́ти крава́тку. [В’я́же до соро́чки кольори́сті краватки́ (Васильч.)];
2) (
на спицах) плести́ (ча́сом, и́ноді) (прутка́ми);
3)
сов. пов’яза́ти. [Вже пов’яза́ли ове́с].
Повя́занный – зав’я́заний, пов’я́заний.
С -ной головой – з зав’я́заною (ви́в’язаною, пов’я́заною, зави́неною и т. д.) голово́ю, (о женщине) зав’я́зана, ви́в’язана, пов’я́зана, зави́нена и зави́нута и т. д.
Подава́ть, пода́ть – подава́ти, пода́ти, дава́ти, да́ти кому́ що; (кушанье) (по)дава́ти, (по)да́ти, видава́ти, ви́дати, ста́вити, поста́вити кому́ що. [Пода́в ми́лостиню. Хто ра́но встає́, тому́ бог дає́. Вона́ ви́дала пана́м вече́рю (Коцюб.). Поста́вили їм смета́ни].
Пода́й (ка), пода́йте (ка) сюда – пода́й (лише́нь), пода́йте (лише́нь) сюди́, ке, ке́те сюди́.
-ва́ть обед – дава́ти обі́дати.
-да́ть кушанье на стол – пода́ти (поста́вити) стра́ву на стіл.
-да́й сюда лодку – дава́й сюди́ човна́.
-да́ть голос – о(б)зива́тися, обізва́тися (до ко́го), да́тися чу́ти.
-да́ть голос за кого-л. – подава́ти, пода́ти го́лос на (за) ко́го, голосува́ти на (за) ко́го, віддава́ти, відда́ти го́лос кому́.
-да́ть мысль – пода́ти ду́мку.
-да́ть весть о себе – (по)да́ти (з)ві́стку про се́бе.
-да́ть жалобу на кого – подава́ти, пода́ти ска́ргу на ко́го, приска́ржувати, приска́ржити кого́, жалі́тися, пожалі́тися на ко́го. [Пода́в у суд ска́ргу на ньо́го. Приска́ржив мене́ за рабу́нок (Франко)].
-ва́ть ко взысканиюзаклада́ти, заложи́ти по́зов кому́.
-ва́ть прошение о чём – подава́ти проха́ння про що (за що).
-дать надежду – (по)дава́ти, (по)да́ти наді́ю кому́ на що, роби́ти, зроби́ти наді́ю кому́ на що. [І ді́тям не ро́бимо наді́ї на кра́щу до́лю (Франко)].
Он -даё́т большие надежды – він подає́ вели́кі наді́ї.
-ва́ть кому ложные надежды – подава́ти ма́рні наді́ї, наді́ями мани́ти кого́.
-ва́ть руку – (по)дава́ти, (по)да́ти ру́ку кому́, (здороваться за руку) ру́чка́тися, пору́чка́тися, рука́тися, порука́тися з ким. [І ша́пки не зняв, і руки́ не дав. У нас не було́ тіє́ї мо́ди, щоб ру́чка́тися].
-да́ть кому руку помощи – підложи́ти ру́ку під ко́го́. [Були́ такі́ лю́ди, що й тут підложи́ли-б свої́ ру́ки під вели́кого Кобзаря́ (Куліш)].
-да́ть помощь, см. Ока́зывать помощь. Рукой -да́ть – ті́льки що не ви́дко, як па́лицею доки́нути. [Чолові́кові додо́му ті́льки що не ви́дко].
-да́ть совет – (по)дава́ти, (по)да́ти ра́ду, пора́ду кому́ (посоветовать) ра́дити, пора́дити, ра́яти, пора́яти кого́, но кому́ що, нара́яти кому́ що. [Нема́ кому́ пора́доньки да́ти (Шевч.)].
-да́ть пример – при́від да́ти, призві́д показа́ти кому́. [Як ви дасте́ при́від, то й и́нші зро́блять те са́ме].
-ва́ть повод, см. По́вод.
-ва́ть о здравии, за упокой – (по)дава́ти, (по)да́ти на ча́сточку за ко́го.
-ва́ть что-л. в какую-л. сторону – посува́ти, посу́нути що в яки́й бік.
По́данный – по́даний.
Обед -дан – обі́д на столі́.
Полага́ть, положи́ть
1) (
куда, где, на что) кла́сти, поклада́ти, покла́сти, (диалект.) ложи́ти, положи́ти, покладови́ти. [Клади́ книжки́ на стіл (на столі́). Покла́в гро́ші в скарбни́цю. Бу́ду в землі́ коза́цькій-христия́нській го́лову поклада́ти].
-жи́ть лишнее (о приправах) – переда́ти. [Переда́в куті́ ме́ду].
-жи́ть в кушанье что-л. крошеное – закриши́ти чим.
Разбив, -жи́ть во что (о яйцах) – уби́ти. [Я в сир тро́є яє́ць уби́ла].
-жи́ть головами или верхними концами в противопол. направл. – покла́сти ми́ту́сь. [Ри́бки в пуде́лкові лежа́ли ми́тусь. Покла́ла снопи́ ми́тусь].
-га́ть земные поклоны – дозе́мні покло́ни поклада́ти, би́ти.
-жи́ть земной поклон – покла́сти, уда́рити, заби́ти поклі́н.
-га́ть душу, за кого, что – поклада́ти, покла́сти ду́шу за ко́го, за що. [Па́стир до́брий ду́шу свою́ поклада́є за ві́вці (Єванг.)].
-га́ть, -жи́ть голову (жизнь) за кого, за что – голово́ю наклада́ти, накла́сти (наложи́ти) за ко́го, за що; тру́пом ляга́ти за ко́го, за що. [Він голово́ю накладе́ за свою́ іде́ю (Крим.). За отчи́зну голова́ми наклада́ли].
-жи́ть врага на месте – укла́сти во́рога, зроби́ти во́рогові кіне́ць.
-жи́ть убитыми многих – покла́сти, ви́класти. [Ви́клав ляшкі́в, ви́клав панкі́в у чоти́ри ла́ви].
-жи́ть оружие перед кем – скла́сти збро́ю перед ким.
-жи́ть к ногам – скла́сти (покла́сти) до ніг.
-га́ть, -жи́ть начало, основание чемузаклада́ти, закла́сти що, засно́вувати, заснува́ти що, зроби́ти (покла́сти) поча́ток чому́, чого́. [Шекспі́р покла́в поча́ток і спра́вжньої сьогоча́сної коме́дії (Єфр.)].
-га́ть, -жи́ть основание городу – оса́джувати, осади́ти мі́сто.
-жи́ть конец (предел) чему – зроби́ти (покла́сти) кіне́ць (край), бе́рега да́ти чому́. [Тре́ба рішу́че цій пра́ктиці зроби́ти кіне́ць (Н. Рада)].
-жи́ть на ноты – покла́сти на но́ти; заве́сти в но́ти.
-га́ть надежду на кого – поклада́ти (держа́ти, ма́ти) наді́ю на ко́го. [Я на дя́дька Петра́ наді́ю держа́ла (Переясл.)].
-га́ть гнев на кого – поклада́ти, положи́ти гнів на ко́го.
-га́ть резкую границу – ста́вити о́бру́б; кла́сти вира́зну́ ме́жу. [Ніко́ли ми не мо́жемо напе́вне ви́значити поді́ю, щоб виразни́й ста́вила о́бруб між сусі́дніми пері́одами (Єфр.)].
Как бог на душу -жит – собі́ до вподо́би; як замане́ться. [Кру́тять мора́льними катего́ріями собі́ до вподо́би (Єфр.)].
-га́ть, -жи́ть жалованье кому, цену чему – покла́сти, кла́сти, визнача́ти, ви́значити, признача́ти, призначи́ти, встановля́ти, встанови́ти платню́ кому́, ці́ну за що. [Платні́ мені́ ви́значено по три черві́нці на мі́сяць. Тре́ба да́ти за ко́жний стовп – кладі́м уже – по карбо́ванцю (Звин.)];
2) (
решать) поклада́ти, покла́сти, виріша́ти, ви́рішити. [Покла́ли, що тре́ба одру́жити Йо́на в-осени́ (Коцюб.)].
В военном совете -жи́ли действовать наступательно – військова́ ра́да ви́рішила (покла́ла) наступа́ти (роби́ти на́ступ).
-жи́ть на чём – поєдна́тися, (редко) положи́тися. [Так і положи́лися, щоб Семе́н Іва́нович, коли́ ті́льки захо́че, щоб і прихо́див (Квітка)].
Поло́жено – (по обычаю) заве́дено. [Цей день заве́дено святкува́ти. Косаря́м заве́дено дава́ти по ча́рці].
3) (
думать, держаться мнения) гада́ти, ду́мати, міркува́ти, поклада́ти, уважа́ти. [Я теж гада́ю, що нічо́го не бу́де. Ду́маю, що на це приста́ти мо́жна. Я так собі́ мірку́ю, що нічо́го з то́го не бу́де путя́щого. Він так собі́ поклада́є: як пі́де чолові́кові з яко́го дня, то так воно́ вже і йде́ться (Коцюб.). А що, во́лики, як уважа́єте: де бу́демо ночува́ти? (Драг.)].
-га́ю, что – ду́мка така́, що…; я тако́ї (тіє́ї) ду́мки; на мою́ ду́мку; я таки́й, що…; (я так) гада́ю, що и т. д. [Гада́ю, що так бу́де найлі́пше].
Как вы -ете? – яко́ї ви ду́мки? як на ва́шу ду́мку ? як ви гада́єте? и т. д. Надо -га́ть, что – мабу́ть так, що; тре́ба ду́мати, що.
Поло́жим – візьмі́мо, покладі́мо, припусті́мо, да́ймо.
-жим, что это так – припусті́мо, що це так; неха́й це бу́де й так.
Его -га́ют умершим – про йо́го ду́мають, що вмер; його́ вважа́ють (ма́ють) за поме́рлого.
-га́ют, что это вы сделали – гада́ють (ду́мають), що це ви зроби́ли; ду́мають на вас, що ви це зроби́ли.
Поло́женный и положё́нный – (куда, где, на что) покла́дений.
-ный на ноты – заве́дений у но́ти; (о жалованьи, цене) ви́значений, призна́чений, покла́дений, устано́влений; (надлежащий) нале́жний (по обычаю) заве́дений.
Положе́ние
1) (
чего) поклада́ння, кладі́ння.
-ние основания постройкизакла́дини;
2) (
предмета по отношению к окружающей местности) стано́вище, пози́ція. [Стано́вище (пози́ція) форте́ці, збудо́ваної серед гір, було́ ве́льми́ сприя́тливе за-для оборо́ни].
-ние города – стано́вище (пози́ція) мі́ста.
-ние горизонтальное – стан горизонта́льний, позе́м(н)ий; (вертикальное) стан простови́сний.
В лежачем -нии – ле́жма́, навле́жачки.
В стоячем -нии – стовма́, навсто́ячки.
Географическое -ние страны, города – географі́чне стано́вище краї́ни, мі́ста.
-ние в пространстве – мі́сце в про́сторі.
-ние тела, головы – поста́ва ті́ла, голови́. [Нада́ти голові́ приро́дньої поста́ви];
3) (
состояние, обстоятельства) стан (-ну), стано́вище, ситуа́ція. [Які́ причи́ни призвели́ до тако́го сумно́го ста́ну (стано́вища)? В тако́му ста́ні украї́нські зе́млі перехо́дять під ру́ку ду́жчого сусі́ди (Єфр.). Стано́вище було́ прина́дне на по́гляд, тяжке́ й обра́зливе по су́ті (Єфр.). От стано́вище: купи́ти нема́ за що і прода́ти нема́ чого́. Стан політи́чний. Стан матерія́льний].
Попасть в неловкое -ние – опини́тися в ні́я́ковому (в при́крому) стано́вищі, ста́ні; опини́тися ні в сих, ні в тих; не зна́ти, на яку́ ступи́ти, попа́стися в кло́піт.
Поставить кого в неловкое -ние – поста́вити кого́ в ні́я́кове стано́вище.
Поставить в глупое -ние – зроби́ти ду́рня з ко́го, завдава́ти, завда́ти ду́рня кому́.
Очутиться в затруднительном -нии – опини́тися (знайти́ся) в скрутно́му ста́ні (стано́вищі), (шутл.) попа́сти в анаці́ю; загна́тися на слизьке́; упа́сти в тісну́ діру́.
Поставить кого в затруднительное -ние – призве́сти (поста́вити) кого́ в скрутни́й стан (стано́вище); (шутл.) загна́ти кого́ на слизьке́ (в тісну́ діру́; в суточки́); загну́ти карлю́чку кому́; завда́ти ха́лепи кому́, діпну́ти кого́.
Тяжёлое, стеснённое -ние – тісно́та, приту́га, скру́т(а). [Ми і в тісно́ті, і в при́гнеті куємо́ та й куємо́ собі́ слове́сні лемеші́ та чере́сла пома́лу (Куліш). Чи ви́слухав він на́ших посланці́в, що ми йому́ в приту́зі посила́ли? (Грінч.)].
Безвыходное (безысходное) -ние – безпора́дне, безви́хідне стано́вище (стан, годи́на); тісни́й кут.
В безвыходном -нии кто – в безпора́дному ста́ні хто; нема́ ра́ди кому́; кінці́ в край кому́. [Таке́ мені́ прийшло́сь тоді́: пря́мо кінці́ в край, – ні́чого ї́сти, пішо́в та й укра́в].
Поставить себя (кого) в безвыходное -ние – поста́вити себе́ (кого́) в безпора́дне стано́вище; оцирклюва́ти себе́; попа́стися в матню́. [Здурі́в і я на старі́ лі́та: круго́м себе́ оцирклюва́в (Греб.)].
Он в жалком -нии – його́ стан жалю́ гі́дний (нужде́нний, злиде́нний).
-ние получилось плохое – стано́вище ви́йшло нега́рне.
-ние дел, -ние вещей – стан, стано́вище рече́й. [Більш-менш стає́ ви́дко стано́вище річе́й в на́шій мину́лості (Грінч.)].
Дела находятся в плохом -нии – спра́ви в пога́ному ста́ні; спра́ви стоя́ть пога́но (зле, ке́псько).
Спасти -ние дела – врятува́ти спра́ву.
-ние больного – стан здоро́в’я слабо́го (хво́рого, неду́жого).
-ние больного улучшается (ухудшается) – хво́рому лі́пшає (гі́ршає).
Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. – поста́витися до ко́го, до чо́го прихи́льно, неприхи́льно; по́стать узя́ти дру́жню, воро́жу и т. п.; ста́ти до ко́го на стопу́ прихи́льну, воро́жу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние – дійти́ до нале́жного, норма́льного ста́ну (стано́вища); на стану́ ста́ти.
Неестественное -ние – неприро́дній стан.
Всё в том же -нии – все в одна́ковому ста́ні.
Быть в интересном -нии (о беременности) – бу́ти в ста́ні (при наді́ї).
Неустойчивое -ние – хитки́й стан.
Устойчивое -ние – тверди́й (станівки́й) стан.
Ложное -ние – фальши́ве стано́вище.
-ние мирное – ми́рний стан.
-ние военное – військо́ви́й стан.
-ние осадное – стан обло́ги.
Город находится на военном (осадном) -нии – у мі́сті воє́нний стан (стан обло́ги).
В оборонительном -нии – в ста́ні оборо́ни;
4) (
социальное, правовое) стан, стано́вище; стать, по́стать (-ти). [Яки́й наш соція́льний стан? Рі́вність стано́вища суспі́льного. Я хо́чу Ма́рцію прийня́ти гі́дно, як то нале́жить ста́нові її́ і ро́дові (Л. Укр.). Вона́ ма́є перейти́ до ста́ну жіно́чого (Г. Барв.). Страх, со́ром і діво́ча стать її́ к двору́ мов прикува́ли (Мкр.). В кріпа́цькій ста́ті усе́ страха́є, усьо́го бої́шся (М. Вовч.)].
-ние служебное – стано́вище, стан урядо́вий. [Люди́ні з ви́щою осві́тою, з пова́жним стано́вищем значно́го урядо́вця (Коцюб.). Його́ стан урядо́вий ду́же висо́кий].
Высокое -ние – висо́кий стан (стано́вище, уря́д).
Человек с -нием – люди́на на стану́, на стано́вищі;
5) (
тезис) тве́рдження, заса́да, те́за.
Основное -ние – ґрунтовна́ (основна́) те́за (тве́рдження, заса́да); підва́лина;
6)
-ние о чём (узаконение, правило и т. п.) – зако́н, постано́ва про що, стату́т чого.
-ние об уголовных преступлениях – зако́н, постано́ва про ка́рні зло́чини.
-ние об акционерных обществах – зако́н про акці́йні товари́ства.
-ние о подоходном налоге – стату́т прибутко́вого пода́тку, постано́ва про прибутко́вий пода́ток.
Предприя́тие – (торговое, промышленное) підприє́мство: (научное, общественного характера) за́клад (-ду), заповзяття́. [Торгове́льне, промисло́ве підприє́мство. Комуна́льні підприє́мства. Дрібне́ (мелкое) підприє́мство. Капіта́л на науко́ві заповзяття́ (Стат. Акад. Наук). Не задо́вго до мо́го засла́ння він приї́хав до Пе́рми, силку́ючись нахили́ти мене́ до де́яких заповзятті́в (Єфр.)].
Рискованное -тие – непе́вна спра́ва.
Пред’явля́ть, -яви́ть – пред’явля́ти, пред’яви́ти, пока́зувати, показа́ти, подава́ти, пода́ти.
-явить удостоверение, билет – показа́ти посві́дчення, квито́к (или квитка́).
-явля́ть, -яви́ть требования – ста́вити, по[ви́]ста́вити вимо́ги. [До «прозаї́чної» люди́ни ви не ста́вите надмі́рних естети́чних вимо́г (Крим.)].
-явля́ть, -яви́ть обвинение кому – станови́ти, ста́вити, поста́вити кому́ обвинува́чення.
-вля́ть, -ви́ть иск к кому – позива́ти, запізва́ти кого́, по́зо́в подава́ти, пода́ти, по́зо́в с[за]клада́ти, с[за]кла́сти, заложи́ти на ко́го и проти ко́го. [Хве́дір на Петра́ у суд позо́в пода́в (Боров.)].
-ви́ть вексель ко взысканию – пода́ти ве́кселя до справля́ння.
-вля́ть, -ви́ть свои права – об’явля́ти, об’яви́ти свої́ права́ на що.
Пред’я́вленный – пред’я́влений, пока́заний, по́даний.
-ться – пред’явля́тися, бу́ти пред’я́вленим, пока́зуватися, бу́ти пока́заним, подава́тися, бу́ти по́даним кому́.
Пробива́ть, проби́ть
1) пробива́ти, проби́ти; (
тяжёлым ударом) прова́лювати, провали́ти. [Го́лову йому́ проби́то (прова́лено). Вода́ проби́ла гре́блю].
-би́ть стену ядром – проби́ти (провали́ти) мур набо́єм.
-бить себе что-л. (наткнувшись на острие) – проби́ти собі́ що, проби́тися на що. [Буга́й погна́вся за соба́кою та й проби́вся на кіло́к (Мирн.)].
-би́ть дорогу – прокла́сти, проби́ти, проломи́ти, доро́гу, сте́жку;
2) ви́бити, продзвони́ти.

Часы -би́ли семь – годи́нник ви́бив (продзвони́в) сьо́му годи́ну, дзиґарі́ ви́били сьо́му годи́ну.
-били зорю – ви́били зо́рю.
-би́л последний час чей – оста́нній час прийшо́в на ко́го, на що. [Уда́рив грім ве́ликої світово́ї війни́, і на украї́нство прийшо́в, здава́лося, оста́нній час (Єфр.)].
-бил мой (его) час – прийшло́ моє́ до ме́не (його́ до йо́го).
-би́ть заклад – програ́ти закла́д.
Проби́тый – проби́тий; (тяжёлым ударом) прова́лений.
Прозакла́дывать, -закла́довать
1) заставля́ти, прозаставля́ти, застановля́ти, прозастановля́ти (части́нами) що;
2) програва́ти, програ́ти, заклада́ючися, що.

Я голову -закла́дываю, если это неправда – голово́ю заклада́юся, коли́ це непра́вда.
Прои́грывать, проигра́ть
1) (
известное время) програва́ти, гра́ти, програ́ти.
Они -гра́ли всю ночь в карты – вони́ програ́ли всю ніч у ка́рти;
2) (
исполнять на музыкальном инструменте, на сцене) програва́ти, програ́ти, переграва́ти, перегра́ти.
Не -гра́в наперёд раз-другой, не сыграю этого – не програ́вши (не перегра́вши) напере́д разі́в зо́ два, не загра́ю цього́.
-гра́ть концерт на скрипке – програ́ти, перегра́ти конце́рт на скри́пку;
3) (
деньги, имущество и пр.) програва́ти, програ́ти, (о мног.) попрограва́ти. [Програва́в ти́сячу за ти́сячею і з бага́того па́на зроби́всь убо́гим панко́м (Куліш). Або́ ви́грав, або́ програ́в (Номис)].
-гра́ть пари, заклад – програ́ти закла́д.
-гра́ть дело, тяжбу – програ́ти спра́ву.
-гра́ть сражение – програ́ти бій, бата́лію, утра́тити по́ле;
4) (
терпеть в оборотах, во мнении людей) програва́ти, програ́ти, тра́тити, стра́тити, втрача́ти, втра́тити, прога́дувати, прогада́ти. [Він на цьо́му бага́то втра́тив. Робітники́ поба́чили, що вони́ прогада́ли (Азб. Ком.). Він до́бра люди́на, але́ через свою́ го́стрість бага́то втрача́є в лю́дських оча́х].
-вать, -гра́ть в чём – тра́тити, утра́тити на чо́му. [Бага́то на свої́й прина́дності тра́тили (Єфр.)].
Прои́грываемый – програ́ваний.
Прои́гранный
1) про́граний, пере́граний;
2) про́граний, утра́чений на чо́му, у чо́му.
Прокла́дка
1)
см. Прокладывание;
2) пере́кладка;
3) (
закладка в книге) за́кладка, за́ставка.
Пункт
1) пункт, то́чка. [(Шевченко) свої́м генія́льним о́ком уздрі́в той пункт, з яко́го тре́ба було́ диви́тися на на́шу мину́лість (Грінч.). Луцьк, Бар, Бра́слав, Бі́ла Це́рква, Ки́їв – ото́ були́ то́чки гони́тви ля́цької за козака́ми, а коза́цької за ляха́ми (Куліш)].

Сборный пункт – збі́рний пункт.
Неприятель был разбит на всех -тах – во́рога поби́то на всіх пу́нктах.
Населённый пункт – насе́лений пункт, осе́ля. [Тепе́р Ко́блин – незначна́ осе́ля, в які́й навря́дчи на́йдеться сот чоти́ри селя́н (Ор. Лев.)].
Сторожевой пункт – сторожі́вня. [У панів… дово́лі було́ люде́й до закла́дування но́вих оса́д і степови́х сторожі́вень (Куліш)].
Наблюдательный пункт – спостере́жний пункт.
Кульминационный пункт – кульмінаці́йний, найви́щий пункт, кульмінаці́йна, найви́ща то́чка.
Поворотный пункт – поворо́тний пункт, по́воротка. [Од поя́ви Енеї́ди Котляре́вського не ті́льки поча́ток ново́го украї́нського письме́нства раху́ємо, а й нову́ по́воротку познача́ємо в істо́рії украї́нського наро́ду (Єфр.)].
Исходный пункт – вихідни́й пункт, вихідна́ то́чка.
Иметь своим исходным -том что – ма́ти на вихідни́й свій пункт що, вихо́дити з чо́го;
2) пункт (-ту), то́чка, (
статья) артику́л (-лу). [Ти полама́в пункт на́шої прися́ги (Куліш). Під си́ми зага́льними заголо́вками вмісти́лися усі́ су́щні то́чки се́ї вели́кої супере́чки (Павлик)].
Подсудимым даются вопросные -ты – підсу́дним даю́ть за́пити, за́питні пу́нкти.
Его опровергли по всем -там – його́ зби́ли на всіх пу́нктах.
Излагать, разбирать по -там – виклада́ти по пу́нктах, пу́нктами, розбира́ти по пу́нктах.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Абитуриент – (лат.) абітурієнт, вступни́к (до навчального закладу).
[Абітурієнт приходить з першого іспиту, батьки до нього кидаються: — Ну, як іспит?! — Нічого, тільки екзаменатор попався якийсь набожний. Щоразу, коли я щось говорив, він закочував очі вгору й повторював: «О Боже!»].
Обговорення статті
Апрош (типогр.), апрош, апроши (воен.) – (франц.) апрош.
[Даремно Ібрагім-паша і хан Селім-Гірей три тижні без упину штурмували Чигирин. По кілька разів на день кидали вони на приступ свої війська, копали апроші і закладали під стіни міста порохові міни — ніщо їм не допомогло! Чигирин вистояв, а Ібрагім-паша з Селім-Гіреєм безславно відступили… (В.Малик)].
Обговорення статті
Безропотно – покі́рливо, без ре́мства, не ре́мствуючи, неремсти́во, без наріка́нь, (безмолвно, ещё) без слова, безмовно.
[Гостю, очевидячки, нудно й ніколи, але він покірливо ступає поруч хазяїна, криво, невпопад усміхається й хитає головою, коли треба й не треба (В.Винниченко). Павло підійшов до неї і хлипнув у вухо. Вона зойкнула і впала на долівку. Павло витріщив очі і став дожидати, доки підведеться: вона не підводилася і перестала дихати. Тоді він побіг до сусідів і сказав, що Явдоха впала і не встає. Сусіди прибігли в хату, розціпили Явдосі рота і влили води. Після цього Павло сказав Явдосі: «Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну». І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Г.Тютюнник). — Закладаюся головою, Санчо,— сказав Дон Кіхот,— ось зараз, коли ти теревениш, не вгаваючи, у тебе нічого не болить. Шпар, сину мій, усе, що тобі слина на язик принесе, аби лиш у тебе нічого не боліло, я ж без ремства стерплю усі твої нечемні речі (А.перепадя, перекл. М.Сервантеса). Це видовище сповнило мене жахом і млостю. Усе замиготіло перед моїми очима. Кров гарячою хвилею потекла в мене по спині й грудях. Кинджал, що прип’яв моє плече до щогли, палив мені тіло, наче розпечене залізо. Але мене лякав не так фізичний біль — це я стерпів би, не ремствуючи, — як думка про те, що я можу впасти з реї в цю тиху зелену воду й опинитись поруч з мертвим стерничим (Юрій Корецький, перекл. Р.Л.Стівенсона). «Ти прости, ласкавий Боже, Скарги ці мої зухвалі — Зараз буду неремстиво Нести випроби тривалі!» (М.Бажан, перекл. Давида Гурамішвілі)].
Обговорення статті
Голова, головушка
1) голова, (
умен.) голівка, голівонька, (увел.) головище, (шутл.) мозгівня, макітра, баняк;
2) (
начальник, предводитель) голова:
бей в мою голову! – бий моєю рукою!;
была бы голова на плечах, а хлеб будет – аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже (Пр.); аби моя голова здорова, то все гаразд буде (Пр.);
быть, служить головой – головувати;
валить с больной головы на здоровую – звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову);
вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что – убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що;
вбивать себе в голову – взяти собі думку; забрати в голову; убгати собі в голову;
в головах – в головах;
в голове как молотом бьёт – у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше;
в головы – в голови, під голову;
взбрело в голову кому – упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося, прибандюрилося (наверзлося) кому що;
взять, забрать себе в голову – узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку;
вниз головой – сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (иногда) потич; догори ногами;
вооруженный с ног до головы – озброєний (узброєний) до зубів;
в первую голову (разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом;
в противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать – митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати;
вскружить голову кому – замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому;
выдать с головой кого (устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (истор.) видати на ласку чию чого;
выдать себя с головой – видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (истор.) видати себе на ласку чию;
выкинуть из головы кого, что – викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що;
выше всех головою – за всіх головою вищий;
глупая голова – дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена);
глупые головы – цвілі голови;
голова болит у кого – голова болить у кого, кому, (иногда) кого;
голова в голову (двигаться, идти) (воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися);
голова городской, сельский – голова міський, сільський;
голова идёт кругом у кого (разг.) – голова обертом (обертнем, кружка, ходором) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (паморочиться, туманіє) в кого, кому; світ (голова) макітриться (округи йде) кому; морочиться (паморочиться) світ; світ вернеться кому;
голова мякиной (трухой) набита (перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться;
голова пласта (геол.) – лоб верстви;
голова полна тяжёлых мыслей – тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову;
голова сахара – голова, брила цукру;
голова с пивной котёл (фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола);
головой (на голову) выше кого – на [цілу] голову вищий (-ща, -ще) від кого(за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого;
головой ручаться – ручитися життям (головою); голову об заклад ставити;
голову вытащил – хвост увяз – голову витягнеш – зад угрузне (Пр.); сорочку викупив, а сукман заставив (Пр.); церкву покрив, а дзвіницю обдер (Пр.); поли крає, а плечі латає (Пр.);
даю голову на отсечение – кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати);
жить одною головою – самотою жити;
задирать голову – дерти голову, (ирон.) кирпу гнути;
забивать кому голову – морочити голову кому; памороки забивати кому;
за дурною головою и ногам нет покоя – за дурною головою і ногам нема спокою (Пр.); через дурний розум ногам лихо (Пр.); за дурною головою і ногам лихо (біда) (Пр.); за дурною головою і ногам дістається (Пр.);
засело что-либо в голове – запало щось у голову, уроїлось у голову кому;
из головы не выходит кто, что – з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що;
из-под головы – з-під голів;
как снег на голову – неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову;
кивнуть головой – кивнути головою;
кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого – у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, наморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого; заморочило голову кому;
ломать [себе] голову – сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок), морочитися з чим, у голову заходити; (образн.) ходить до голови по розум;
лохматая голова – кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова, (ирон.) кудла (кучма, кустра, куштра);
мёртвая голова (бабочка) – летючий павук;
мне и в голову не приходит – мені й голови не в’яжеться;
на голове ходить (перен.) – на голові ходити, бешкетувати (лок. галабурдити), збивати бучу (колотнечу), пустувати, жирувати;
намылить, мылить голову кому – намилити, милити голову (чуба, чуприну) кому, змити голову кому; (длительно) скребти моркву кому;
на свою голову брать, взять кого, что – брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність), (иногда при негат. последствиях) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що;
не бери в голову – не переймайся, (жарг.) не парся;
не выходит из головы что-либо – не сходить, не виходить, не йде, не спадає з думки, стоїть мені на думці;
негде голову преклонить – нема де (ніде) голови (голову) прихилити, нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися);
не морочь, не морочьте мне голову – не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови;
не мудра голова, да кубышка полна – хоч у голові пусто, та грошей густо (Пр.); у голові пусто, та в кишені густо (Пр.);
не сносить ему головы – накладе він головою (иногда образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту;
не удерживается (не держится) в голове (разг.) – не держиться голови, (образн.) голова як решето;
низко стриженная голова – низько стрижена голова, гиря, гирява голова, макотиря;
одна голова и смеётся, и плачет – одні очі і плачуть, і сміються (Пр.);
одна голова хорошо, а две — лучше – одна голова добре, а дві ще краще (лучче) (Пр.); що дві голови, то не одна (Пр.); дві голови ліпше, як одна (Пр.);
он всему делу голова – він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова;
он забрал себе в голову – він узяв (убгав, укинув) собі в голову, він узяв собі думку, йому зайшло в голову;
он о двух головах (разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий;
он (она) живет одною головою – він одним один (вона одним одна) живе, він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе, він (вона) самотою живе;
он с головой – він має добру голову, у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах), він має голову на плечах (на карку, на в’язах), він має під шапкою;
осмотреть кого с головы до ног – обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг;
очертя голову – на від[од]чай [душі], відчайдушно, осліп (сліпма, наосліп, безбач), (образн.) зав’язавши очі; на одчай Божий;
победная головушка – побіденна голівонька;
повесить, понурить голову, поникнуть головой – похнюпити (понурити похилити) голову (ніс), похнюпитися (понуритися, посупитися), зажуритися (засумувати); (образн.) очі в землю;
повинную голову меч не сечёт – покірної голови й меч не бере (Пр.); покірної голови меч не йме (Пр.); винного двома батогами не б’ють (Пр.); покірне теїятко дві матки ссе (Пр.);
як признався – розквитався (Пр.);
под головами – під головами;
под носом взошло, а в голове не посеяно – під носом косовиця, а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
поднять, поднимать голову (перен.) – підвести (звести, підняти), підводити (зводити, піднімати) голову, набратися, набиратися духу (сміливости(і));
пойти с повинной голови к кому – повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору;
покачать головою – покрутити головою, похитати головою;
поплатиться головой (перен.) – наложити (накласти, накладати) головою (душею), заплатити [своєю] головою;
потерять голову (перен.) – розгубитися, утратити (стратити) розум, заморочитися, сторопіти [украй]; стерятися; не дати ради собі;
приходить в голову – спадати, спливати кому на думку;
пришло в голову, пришла в голову мысль – спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося, набігло) на думку (на гадку), спала (набігла, прийшла) думка, зайшла думка (гадка), зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови);
пробыть, прослужить головой – проголовувати;
промелькнуло в голове
промайнула [майнула, проминула, минула, блиснула, шаснула] думка (гадка) [в голові] кому, в кого;
промок с головы до ног – промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ (хлюща));
пустая голова – порожня (пуста) голова (образн.) у голові яку пустій стодолі, голова як свистун;
разбить на голову – впень, до ноги побити;
рубить, отрубить голову кому-либо – стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого;
сам себе голова (перен.) – сам собі голова (пан);
с больной головы на здоровую – з хворої голови на здорову скидає (Пр.); з дурної голови та на людську (Пр.); швець заслужив, а коваля повісили (Пр.); слюсар прокрався, а коваля покарали (Пр.); винувата діжа, що не йде на ум їжа (Пр.); хто кислиці поїв, а (на) кого оскома напала (Пр.); Адам кисличку з’їв, а в нас оскоми на зубах (Пр.); на вовка неслава, а їсть овець Сава (Пр.); іноді б’ють Хому за Яремину вину (Пр.); на вовка помовка, а заєць капусту з’їв (Пр.); хто б’ється, а в кого чуб болить (Пр.); за моє ж жито та мене ж і бито (Пр.); нашим салом та по нашій шкурі (Пр.);
свернуть себе голову – скрутити (звернути) собі голову (в’язи), прогоріти (збанкрутувати);
светлая голова (перен., разг.) – світла (ясна) голова, тямущий чоловік (тямуща людина);
с головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен., разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим;
с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (иногда) від мозку до п’ят;
с головы на голову – всі до одного (жодного), геть усі;
сделал что на свою голову (разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову);
седина в голову, а бес в ребро – волосся сивіє, а голова шаліє (Пр.); сивина в голову, а чорт у бороду (Пр.); чоловік старіє, а чортяка під бік (Пр.); і в старій печі дідько топить (Пр.); голова шпакувата, а думка клята (Пр.); стар, та яр (Пр.); волос сивіє, а дід дуріє (Пр.); сивина в бороду, а біс у ребро (Пр.); старість то старість, а без віжок не вдержиш (Пр.);
сколько голов, столько умов – кожна голова свій розум має (Пр.); що голова, то розум (Пр.);
сложить голову – наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти;
сломя голову – стрімголов (прожогом);
с непокрытой головой – простоволосий;
снимать голову – стинати голову;
с ног на голову поставить – з ніг на голову поставити, (назвать белое черным) сказати на чорне біле
[, а на біле чорне]; (
исказить, ещё) поперекру́чувати, перекрути́ти, попереіна́кшувати, переіна́кшити, попепереверта́ти, переверну́ти, поперебрі́хувати, перебреха́ти, (подтасовать, ещё) попідтасо́вувати, підтасува́ти;
снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема (Пр.); стявши голову, за волоссям не плачуть (Пр.); про ноги не думають, коли голова в петлі (шия в зашморзі) (Пр.); пропав кінь – і узду (по)кинь (Пр.); пропив кульбаку, то не жаль стремен (Пр.); взяв чорт батіг, нехай бере й пужално (Пр.); взяв чорт корову, нехай бере й теля (Пр.); коли пропав віл, пропадай і батіг (Пр.); байдуже ракові, в якому його горшку зварять (Пр.); не до поросят свині, як свиня в огні (Пр.); не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили (Пр.); по смерті нема каяття (Пр.); є каяття, та нема вороття (Пр.);
с седой головой – сивоголовий;
стоять, постоять головой за кого, что – важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що;
сумасбродная голова – шалена голова; зайдиголова (шибайголова);
сушить голову – (перен.) сушити (забивати, клопотати, морочити) голову;
теряю голову – не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене;
ты (он…) всему делу голова – ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова;
умная голова – розумна (велика) голова; (образн. разг.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав;
у него голова не совсем в порядке – жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє;
упасть, полететь вниз головой – сторчака дати;
хвататься, схватиться за голову (перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися;
ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) – волоссям світити;
хоть кол на голове теши – хоч кіл (клин) на голові теши (Пр.); як на пень з’їхав (Пр.); хоч вогню прикладай (Пр.); хоч перервусь, а не підкорюсь (Пр.);
хоч гавкай на його – нічого не вдієш (Пр.); хоч заріж, то не хоче (Пр.); хоч стріль йому в очі (Пр.);
что голова, то ум (разум) – що голова, то [й] розум (Пр.); що хатка, то інша гадка (Пр.).
[Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? (Сл. Гр.). Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став (П.Мирний). Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! (М.Кропивницький). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались (Сл. Гр.). Дурна голова нічого не поможе (Пр.). Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить (О.Кониський). Мені світ округи йде (Г.Барвінок). Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя (П. Куліш). Голова як казан, а розуму ні ложки (Пр.). Голова як у вола, а все говорить — мала (Пр.). Голову об заклад ставлю (Пр.). Мені з думки не йде наше безталання (І.Котляревський). Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Г.Барвінок). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою (Коцюбинський). Засвітив той лампочку, на комині стояла постояв, почухавсь у кучмі,знов сів (А.Тесленко). Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру (П.Мирний). Беру те на свою голову (Пр.). Атосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась (А.Свидницький). Хто ворожить, той душею наложить (Номис). Через тії коні воронії наклав козак головою (Сл. Гр.). Пуста готова ані посивіє, ані полисіє (Пр.). То світла голова (Пр.). За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят (Пр.). Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається (Г.Барвінок). Голова як маківка, а в неї розуму як наклано (Пр.). Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: «От тобі,– каже,– добулась як сова на току» (Г.Барвінок). Твоєю головою тільки на стілець добре сідати (Пр.). Краще бути головою у риби, ніж хвостом у лева (Пр.). Дурна голова не сивіє (Пр.). Де дурна голова, там і ногам біда (Пр.). Аж до 2008 року на пам’ятнику був напис про те, що енкаведисти загинули від рук «фашистських буржуазно-українських націоналістів», який лише замінили на мудре «з мечем прийшли — від меча загинули». Ось так, ніяких тобі підривів чи бульдозерів — ще один доказ того, що буковинські гуцули живуть дотримуючись американського гасла «take it easy» — «не переймайся» (Дмитро Антонюк).  Головне — це не паритися і насолоджуватися життям, бо воно, сука, проходить («Людина в (м)асьці»). … чого він, зрештою, сподівається своєю впертою, дурною поросячою макітрою, якщо навіть досвід тисячоліть не зміг примирити його зі своєю долею (Л.Мушкетик, перекл. Тібора Дері). Отож хай усяке на себе перш оглянеться та й каже тоді на чорне біле, а на біле чорне, бо всі ми такі, якими нас Господь создав, а часом то ще й гірші (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Злі язики в тутешніх  старих леді, дуже злі. Базікають, що їм прибандюриться (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Мої руки вже були наелектризовані від хвилювання, але побачивши, як Бутч увійшов до клітки без дозволу, я запанікував так, що у мене, як то кажуть, аж голова замакітрилася (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Тепер я більше нічого не пояснюю, бо немає сенсу збивати бучу (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Як же нерозумно він учинив! Адже можна було відомстити Каміллі іншим яким способом, та не так жорстоко, не так підло. Він проклинав свою дурість, картав себе за таку легкодумність і аж у голову заходив - як би те діло назад повернути, як би знайти якийсь порятунок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Наприкінці серпня я на безпач дав оголошення в газеті (О.Король, перекл. Д.Фаулза). 1. Одна голова добре, а дві краще. Але вже для кунсткамери… 2. Кат засудженому: — Вище голову!].
Обговорення статті
Дартс – (англ.) дартс, дротики.
[Туди-сюди бігали шалено напонтовані чуваки й чувіхи, з-кабінету-в-кабінет-з-кабінету-в-кабінет-з-кабінету-в-кабінет… Це був якийсь броунівський рух… Потім вони створювали чималі черги біля автомата, що видавав каву, а потім випиралися на аварійний балкон курити. Потім знову йшли по каву, а потім знову на балкон… Коли ж кава закінчувалася, вони хєрачили в дартс, що висів тут-таки, словом креативили… А коли дартс набридав, автомат із кавою вже встигали заправити… Утворювався такий собі колообіг кріейтерів у природі (О.Ушкалов). Почасти він заробляв на життя, здаючи внайми схожі на щурячі нори приміщення у старих льохах та повітках, що тулилися позаду закладу. Зазвичай їх знімали — дуже ненадовго — ентузіасти від бізнесу, захоплені ідеями на кшталт того, що саме тепер світові конче потрібні надувні мішені для гри в дартс (Олександр Михельсон, перекл. Тері Пратчет).]
Обговорення статті
Закладной
1) заставни́й;
2) закладни́й:
доска закладная – ушу́льниця, закла́дина;
закладная детальзакладна деталь;
закладная квитанция – заставна́ квитанція;
закладная рама (оконная) – варца́ба вставна́;
закладной брусокзакладни́й брусо́к;
щит закладной – за́ставка закладна́. Обговорення статті
Зек, ЗеКа, жарг. – (рус., от з/к – заключённый каналоармеец) зек.
[До речі, про дитсадок: одним із найбільших моїх культурних потрясінь із радянської епохи свого часу стало знайомство з методичкою для працівників дошкільних закладів, із таким приписом стосовно молодшої групи (триліток), як «формувати в дітей уміння зграйкою ходити за педагогом» (!!!), — чим вам не зеки «на розводі»? (О.Забужко)]
Обговорення статті
Кафе – (франц.) кафе, (кофейня) каварня, (польск.) кав’ярня, (зап. от нем.) кнайпа, (небольшое кафе, где продают спиртное, закуски, жарг.) генделик (от нем.), (спиртное на розлив, шутл.) наливайка, розливайка.
[Власне, в цьому самому кафе, типовому, можна сказати — класичному гадючнику-наливайці десь у нетрях безликої Оболоні, відбувається основна дія (А.Кокотюха). Вулиця Академічна, що розташована поруч, пов’язана з каварнею «Центральною», в якій часто бував Франко, і хоч він не пив і не палив, однак весело гаяв час у товаристві львівської «сметанки», читаючи віденську пресу, що йому завжди було до вподоби. Поруч, після зруйнування садиби Олександра Фредра, постала каварня «Шкоцька». Позитивна енергетика каварні ще багато років після Франка була центром наукової творчости львівської професури (Аліса Васільєва, Ольга Артеменко). Кнайпами у Львові традиційно називають «усе» – від ресторанів до наливайок із пластиковими столиками. Можна назвати кнайпою і звичайну кав’ярню, хоча в такому разі львів’янин навряд чи запропонує: «Ходімо до кнайпи!», а скаже просто: на каву (Н.Сняданко). Генделик — це такий український заклад, де люди збираються після тяжкого і не дуже робочого дня і генделять (випивають багато) (з Інтернету). Ще один напівпривид історії приморського міста — так звана Стара Одеса. Про неї всі говорять, нею мало не марять, на честь неї модним стало вставляти у вивіски кав’ярень, ресторанів, генделиків та бодег (місцевий варіянт наливайки) тверді знаки та яті. А проте ця міфічна Одеса, крім кістяка, по собі нічого не залишила — населення протягом ХХ століття змінилось на 95% і тільки стіни будинків та бруківка вулиць нагадує її (Олександр Полторак). Каварня, набита людом. Люд шукає затишку, тепла (Барбара Редінґ)]
.
Оскільки кав’яр в українській мові - солена ікра, то варто віддавати перевагу «каварні». «Правописний словник» Г.Голоскевича: «кав’я́рня; треба кава́рня». Обговорення статті
Колониальный – колоніяльний (сов. колоніальний), (от поселений, земляцтв, спецучреждений) колонійний:
колониальная политика – колоніяльна політика;
колониальные войны – колоніяльні війни;
учебное заведение в колонии (спецучреждении) – колонійний навчальний заклад.
[Щоб письменника чи співака полюбили українські маси, потрібне його визнання спершу в Росії, а щоб полюбила українська еліта — потрібне визнання Заходу. Така діалектика колоніальної ментальнсті (В.Даниленко). За чаркою ми висиділи зо три години. Як завжди, говорили про губернатора — стрижень усіх тутешніх розмов, про всілякі можливі й неможливі крадіжки і, нарешті, про сексуальність — три барви колоніального прапора (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті
Компания
1) (
от лат.) компа́нія, (фамил.) кумпа́нія, гурт (-ту), (общество) товари́ство, (союз) спі́лка, (застольная) бе́сіда (бе́седа), (группа) грома́дка, (множество) ла́ва;
2) (
ассоциация, трудовое или торговое общество) компа́нія, (никогда не кумпа́нія), товари́ство, спі́лка:
быть, состоять в компании с кем – спілкува́ти, бу́ти в компа́нії (в спі́лці) з ким, трима́ти спі́лку з ким;
в компании с кем (разг.) – у компанії (у товаристві, у гурті, при гурті, в спі́лці, спі́льно, до спі́лки) з ким;
водить компанию с кем – водитися з ким; приятелювати (компанувати) з ким; бути, бувати у хлібосолі з ким; спілку тримати з ким; (устар.) води́тися хлі́бом, заходи́ти з ким;
в своей компании сидеть – своїм товариством (своїм гуртом, своєю компанією) сидіти;
вступать, входить в компанию – заво́дити спі́лку; уступати, приставати, приступа́ти до спілки;
держаться компании с кем – триматися чийого товариства (гурту, компанії); тримати спілку з ким, триматися купи з ким;
достойная компания – товари́ство че́сне, (иронич.) кумпа́ні́я че́сна;
дружная компания – лю́бе (дру́жнє) товари́ство, дру́жня компа́нія, (братва) бра́тва;
дурная компания – пога́не товари́ство;
за компанию, для компании с кем (разг.) – за компанію з ким, за гурто́м з ким, заради товариства (задля дружби) з ким;
иметь компанию с кем – бути в товаристві (у компанії) з ким;
компанией – гурто́м, у гу́рті́, ла́вою;
не компания кто кому – не товариш (не товаришка) хто кому; не компанія хто кому; у хлібосолі не бути кому з ким: (фамил.) свиней не пас хто з ким;
основывать, учреждать компанию – засновувати компанію; заклада́ти спі́лку;
пожалуйте в компанию – про́симо до гу́рту, до компа́нії, до ку́пи;
принять, взять кого в компанию – узяти до товариства (до гурту, до компанії) кого;
присоединиться к компании – пристати (приєднатися, прилучитися) до товариства (до компанії, до гурту);
расстроить, нарушить компанию – розбити компанію;
сделать, составить компанию кому, разделить с кем компанию – приєдна́тися до гу́рту з ким; потоваришува́ти кому́;
спасибо за компанию – спаси́бі за товари́ство, за компа́нію;
удалая компания – гоп-компа́нія;
тёплая компания – товариство дружне (приятельське, сердечне, тепле); компанія дружна (приятельська, сердечна, тепла);
Торговый дом: Заблоцкий и К° – торгове́льний дім: Забло́цький і С-ка (і Т-во, і К°);
холостая компания – парубо́цька (діво́цька) компа́нія;
честная компания – шано́вне товари́ство;
я ему (он мне) не компания – я йому (він мені) не товариш; я йому (він мені) не компанія; мені́ з ним у хлібосо́лі не бу́ти; (раздраж.) ми з ним свине́й не па́сли.
[За кумпа́нію і ци́ган пові́сився (Номис). Облиши́вши пи́сар кни́гу, сіда́є до гу́рту (Грінченко). Свого́ сму́тку не міг Лаго́вський позбу́тися й у товари́стві Шмі́дтів (А.Кримський). За столо́м сиді́ла бе́седа: брат Охрі́м із жі́нкою, сват Мано́йло, кум Тере́шко (Грінченко). Чолові́к та жі́нка, то одна́ спі́лка (Номис). В те́мну ніч ми зібра́лися грома́дкою йти (Л. Українка). Колядува́ти хо́димо ла́вою (АС). Мій батько так казав: З панами добре жить. Водиться з ними хай тобі Господь поможе; Із ними можна їсти й пить, А цілувать їх — крий нас Боже (Є.Гребінка). Гринько з Іваном компанували (Сл. Гр.). На́віть іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфремов) Він тепер такий багатир, що ніколи й у хлібосолі з нами не буває (Сл. Гр.). Не трима́й з пана́ми спі́лки (Сл. Гр.). Тре́ба всім ку́пи трима́тися (А.Кримський). — Мамо, а що таке невдалий жарт? — Це, синку, коли тато до твого народження говорить, що керує компанією, а після твого народження виявляється, що це компанія алкоголіків!]
Обговорення статті
Комплекс – (от лат.) комплекс.
[Комплекс Кочубеївщини — і тільки він — уможливив Москві здобувати чимраз більше позицій в Україні. Розріст цього комплексу змусив Мазепу до суворої конспірації, що не дала йому змоги військово підготуватися до бою під Полтавою. Бій під Полтавою виграв Росії не Петро I, а українські Кочубеї (Ю.Шевельов). Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку, відділене тісним і темним коридором від головного комплексу тюремних келій (І.Франко). 1. — Лікарю, допоможіть мені позбутися комплексів. — А які у вас? — Зенітно-ракетні. 2. Пацієнте, у вас не комплекс неповноцінності, ви справді неповноцінні…].
Обговорення статті
Любимый
1) (
излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́бний (уподо́бний);
2) (
возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба, ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на:
любимая лошадь – улю́блений кінь;
любимая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
любимое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа;
любимое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на;
любимое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та;
любимое чтение – улю́блене чита́ння (читво);
любимый автор, любимое произведение – улю́блений, уподо́бний а́втор, твір;
любимый вождь – улю́блений проводи́р (провідник, вождь);
любимый всеми – загальний улюбленець;
наступить на любимую мозоль (шутл.) – наступити (натоптати) на улюблену (найулюбленішу) мозолю; дійняти (допекти, дошкулити) до живого; уразити у живе (болюче) місце;
про себя любимых – про себе любих;
самый любимый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший;
себя любимого – себе любого.
[Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому (Т.Шевченко). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (П.Куліш). Думаю собі: «Як-то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (М.Вовчок). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня). Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (І.Нечуй-Левицький). — От люба в нас дитина Юрко! — часом говорила Маруся до чоловіка (І.Нечуй-Левицький). — Хоч той панич син бідного диякона, але гарний, хоч з лиця води напийся! Я знаю, що він буде уподобний панні. Тільки він убогий, ой який убогий! Як той Іов на гноїщі! (І.Нечуй-Левицький). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). — Боже мій, Боже мій! — сказав він, ковтаючи сльози. — Що ж тепер з тобою буде, мій вільний, укоханий краю? Чи на те ж наші батьки обороняли тебе од бусурманів, не шкодуючи свого життя, щоб дістався ти чужим людям на поталу? (А.Кащенко). — Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені йграв, а я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі? (М.Коцюбинський). Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л.Українка). Ось уже лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем, Ані платанів розкішних наметів (Л.Українка). — Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Л.Українка). Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка, — як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся (Л.Українка). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (А.Кримський). З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Б.Грінченко). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Б.Грінченко). Найулю́блена дити́на (М.Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (В.Стефаник). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Б.Грінченко). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Пр.). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня). Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить (П.Тичина). Здрастуй, місто несказанно любе, Повне цвіту — теплого дощу! (Терень Масенко). Я не скажу і в пам’яті — коханий. І все-таки, згадай мене колись. Ішли дві долі різними шляхами. На роздоріжжі долі обнялись (Л.Костенко).  Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, — Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях небозвід; І морезвід півчарою другою — І чара зустрічі в руці моїй горить! Вино в ній — ти. Любовною рукою Я п’ю тебе за тебе у цю мить (М.Вінграновський). Як почула про те Грізельда, то вельми засмутилась, гадаючи, що доведеться їй знов до батьківської хати вертатись та вівці пасти, а муж її укоханий буде в сей час розкошувати в обіймах другої; та не одну вже од долі напасть витримала вона твердо, тож вирішила кріпитись і тут (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). — Але ж важливо саме кохати, а не бути коханим. Людина не має вдячності до того, хто її кохає — якщо почуття не взаємне, то це швидше тягар (О.Гординчук, перекл. С.Моема). Людина любляча божественіша за людину люблену (Платон). Нехай мої діти лишаться ненародженими, якщо я не зумів їх мати від коханої жінки (Дж. Лондон). 1. — Любий, скажи мені що-небудь тепле… — Та гори ти синім полум’ям!.. 2. — Кохана, а де мій рушник? — Візьми на швабрі].
Обговорення статті
Мелирование – (нем. от франц. от лат.) мелювання.
[Уявіть собі салон краси, в якому надають 26 видів послуг (прям як наші ЖЕКи). Ви прийшли туди і попросили зробити вам все-все-все по повній програмі - стрижку, мелування, тонування та весь інший ондулясьон, а вам… недбало поголили голову іржавою бритвою та продезінфікували самогонкою. А в підсумку виставили рахунок за всі 26 послуг і не випускають з закладу, поки не сплатите, погрожують судами та конфіскацією майна… (з інтернету). У суспільстві, де людина не має можливості вирізнитися з-поміж інших своїми найкращими сторонами — талантами, уміннями чи моральними якостями, а лише вмінням працювати ліктями заради вічнозелених баблосиків, жінки знайшли для себе свій власний шлях нагору — вміння працювати цицьками. Жінка перестала поважати свою душу, серце, характер і таланти. Усе, що має хоч якусь цінність — це зовнішність. Моя мушля - мій скарб. Моє серце — безплатний додаток до мого прекрасного третього розміру. А ще, мій султане, я граю сороміцьких пісень на твоїй сопілочці. Тільки ти плати за мої вечері в Будда-барі та мелювання в салоні Дюденка (з інтернету)].
Обговорення статті
Меню – (франц. от лат.) меню, карта (спис) страв, (диал., шутл.) стравоспис.
[І не прогадали, бо потрапили у по-домашньому затишну атмосферу сецесійно удекорованої цукерні, де на нас чекало кілька несподіванок: по-перше, там звучав віденський вальс, по-друге, нам подали не “меню”, а “стравоспис” з неймовірно цікавими старовинними назвами печива і десертів (Мар’яна Савка). Навмисно-підкреслене вживання у текстах, що використовуються в оформленні інтер’єру, діалектизмів та анахронізмів (ресторан — кнайпа, меню — стравоспис, тир — стрільби, туалет — лятрина, кабан — дик, форель — пструг), вживання характерних для галицького діалекту часток -сі та -ся, особливості правопису і, в першу чергу, сам зміст основного текстового документу «Криївки»" — меню (стравоспису) — налаштовує на гумористичне сприйняття закладу (Олег Демків). Смішно, як багато працюють звірята над тим, щоб урізноманітнити меню людини (С.Є.Лєц).  Хлопець з дівчиною в кафе. Вона (листаючи меню): — На що я можу розраховувати? — На мою вдячність, якщо скажеш, що не голодна].
Обговорення статті
Начало
1) (
в пространстве) поча́ток (-тку);
2) (
во времени) поча́ток, почи́н (-ну), почи́нок (-нку), нача́ток (-тку), (зачало) зача́ло, зача́ток (-тку); починання;
3) (
причина) поча́ток, причи́на, (источник) джерело́;
4) (
основа) осно́ва, (возвыш.) нача́ло, (принцип) при́нцип, засада, корінь, початок, першопочаток;
5) (
начала) а) (основные принципы науки, знания) осно́ви, засади чого́; б) (первые основания, элементы) початки, ази чого́; в) (основания) осно́ви, підста́ви, заса́ди, при́нципи;
6) (
коренное вещество) осно́ва, (материя) речовина́, мате́рія, наді́б’я (-б’я);
7) (
химич. элемент) елеме́нт (-та), первень;
8) (
власть) вла́да, уря́д (-ду), зве́рхність (-ности); начальник;
9) (
церк.) а) (начальные слова, начальные молитвы) поча́ток моли́тви, початко́ві моли́тви́, (возвыш.) нача́ло; б) (первая ступень иночества) новонача́ло, новопоча́ток;
10) (начала,
чин ангельський, церк.) нача́ла (-ча́л), поча́тки (-ків):
брать (вести) своё начало – починатися (зачинатися, розпочинатися); брати свій початок (почин, зачин); коренитися;
быть, находиться под началом чьим, у кого – бути (перебувати) під керівництвом (орудою, проводом, зверхництвом, зверхністю, владою, керуванням, наглядом) чиїм, кого, під рукою чиєю, кого; бу́ти під ким;
в начале весны – на поча́тку весни́, на провесні;
в начале года, месяца, книги – на початку року, місяця, книжки (книги);
в начале пятого – на початку п’ятої;
в начале своего поприща – на поча́тку свого́ життєво́го шля́ху (своє́ї кар’є́ри);
вот начало всему злу – от поча́ток (причи́на, ко́рінь) всього́ ли́ха (зла);
в самом начале чего – а) на са́мому поча́тку, наприпоча́тку чого́; б) з почи́ну, з почи́нку; в) (в зародыше) в за́родку, в за́роді, (в корне) в корені;
всякое начало трудно – усе трудно починати (Пр.); кожний початок тяжкий (Пр.); у всьому (усьому) початок найтрудніший (Пр.);
горькое начало – гірка́ осно́ва (речовина́), гіркота́;
давать, дать, полагать, положить начало чему – поклада́ти (роби́ти), покла́сти (зроби́ти) поча́ток чому́, чого́, дава́ти, да́ти поча́ток (почи́н) чому́, починати, почати (розпочинати, розпочати) що; (редко) скла́сти (закла́сти, зложи́ти) поча́тки чого́, (основывать) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти що; (показывать пример) дава́ти, да́ти при́від;
держать начало, править началом – пере́д вести́; (править) керува́ти, пра́вити ким, чим, де, старшинува́ти над ким, над чим, де;
для начала – для початку (почину); на початок (на почин), почнімо (почнемо) з того, що; передусім; насамперед;
доброе, злое начало – до́бра, недо́бра осно́ва, (возвыш.) до́бре, недо́бре начало;
доброе начало – полдела откачало – добрий почин (початок) – половина діла (справи) (Пр.); добрий початок (почин) до кінця доведе (Пр.); добре почав, добре й скінчив (Пр.); як добре почнеш, то й діло добре піде (Пр.);
духовное и плотское начало – ду́хо́ва (духо́вна) і матерія́льна осно́ва, ду́хо́вий (духо́вний) і матерія́льний принцип;
жизненное начало – життьова (життєва) основа;
иметь начало в чём – ма́ти поча́ток (почи́н) у чо́му, почина́тися в чому, з (від) чого;
коренное начало кислоты – корінна́ осно́ва кислоти́;
красящее начало – фарбовина́, фарбни́к, красило;
к самому началу – саме на початок, на сам (самий) початок;
лиха беда – начало – за початок діло становиться (Пр.); найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом) (Пр.); аби й, а там воно й піде (Пр.); важко розгойдатися, а далі легко (Пр.);
на коллегиальных, на коллективных началах – на колегіяльних засадах (колегіяльно); на колективних засадах (колективно);
на началах (хозрасчета) – на підставі (госпрозрахунку);
на началах чего – на підставі чого;
на общественных началах – на громадських засадах;
на паритетных началах – на паритетних підставах;
начала жизни – життєві́ осно́ви (заса́ди);
начала (знания) – початки (знання);
начала культуры – джерела культури;
начала математики – початки (засади, основи, елементи, ази) математики;
начало весны – поча́ток весни́, про́весна, про́весень (-сні), про́весінь;
начало долины – верхі́в’я (поча́ток) долини;
начало мира – поча́ток (первопоча́ток) світу;
начало начал – поча́ток поча́тків, причи́на причи́н, джерело́ джере́л, первопоча́ток, первопричи́на, перводжерело́;
начало работы – початок роботи;
начало этого идёт от чего – це бере́ поча́ток (почи́н) (це почина́ється) з (від) чого;
начать с самого начала – поча́ти з са́мого поча́тку (від са́мого кра́ю);
не дорого начало, а похвален конец – не хвались починаючи, а хвались кінчаючи (Пр.);
не иметь ни начала, ни конца – не ма́ти ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні краю, ні кінця-краю);
нет ни начала, ни конца – нема (немає) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця-краю); нема (немає) початку (почину) і кінця (і краю, і кінця-краю);
организующее начало – організаційна основа;
основные начала – основні́ заса́ди (при́нципи);
отдать кого под начало кому́ – зда́ти кого́ під чию́ ру́ку (під чиє́ керува́ння);
от начала – з поча́тку, з почи́ну;
от начала мира – від поча́тку сві́та, відко́ли світ наста́в (зача́вся);
от (с) начала до конца – від краю до краю; від (з) початку (почину) до кінця (останку);
под началом чьим, у кого – за (під) проводом (під керівництвом чиїм, під орудою чиєю); під рукою (владою) чиєю, у кого; під зверхністю чиєю, під ким;
положить начало чему – покласти (зробити) початок чому, чого; започаткувати що; заснувати (закласти) що;
положить начало – закла́сти новопоча́ток, взя́ти по́стриг, постри́гтися в ченці́ (о женщ.: в черни́ці);
получать, получить начало от чего – починатися, початися (ставати, стати з (від) чого; походити, піти (виходити, вийти, постати, повстати, поставати, повставати) з кого, з чого; брати, узяти [свій] початок від чого;
по началу – з початку (з почину);
при начале чего – на початку чого;
путное начало приводит к путному концу – як зачалося, так і скінчилося (Пр.); як добрий почин (початок), то й кінець буде добрий (Пр.);
с начала работы учреждения… – відколи [працює] установа;
с начала существования мира – відколи постав (існує) світ; як світ стоїть (настав), як світ світом;
с начала существования чего – відколи є (існує) що, відколи що;
с самого начала – а) з (від) са́мого поча́тку (почи́ну), з почи́ну, з почи́нку, з (са́мого) зача́ла, з са́мого пе́ршу; б) (прежде всего) з са́мого поча́тку, наса́мперед, вса́мпере́д, передусі́м, передовсі́м; в) (сразу, немедленно) з са́мого поча́тку, зра́зу, відра́зу;
судить по началу о чём – роби́ти з (на підста́ві) поча́тку ви́сновок про що, висно́вувати (сов. ви́снувати) з (на підста́ві) поча́тку що;
творить начало – пра́вити начало;
чему было начало, тому будет конец – що має початок, те має й кінець (Пр.).
[Душі́ почи́ну і кра́ю нема́є (Т.Шевченко). Росі́йська держа́ва від са́мого почи́ну була́ заразо́м азі́йською держа́вою (П.Куліш). З почи́ну були́ самови́дцями (П.Куліш). Він щось поча́в був говори́ти, да су́дді річ його́ з почи́нку переби́ли (Є.Гребінка). Тре́ба усе́ з зача́ла і до ладу́ вам розказа́ти (М.Вовчок). Почи́нок слове́сности ру́ської (П.Куліш). Я почну́ від са́мого кра́ю (А.Кониський). Чолові́кові не зрозумі́ти всього́ з почи́ну та й до кінця́ (П.Куліш). До його ніхто й не думав про це: він перший початок зробив (П.Мирний). Мені невідомо, на яких початках Ви думаєте постановити своє видавництво (П.Мирний). Тепер хочу щось написати про Капрі. Не знаю ще, чи вийде що з того, але вже зробив початок (М.Коцюбинський). — Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л.Українка). Поча́ток і не мо́жна знать, відкіля́ взя́вся (Номис). Уда́р, що мав їх усі́ (наді́ї) в за́роді розби́ти (І.Франко). Був поча́ток о́сени (Б.Грінченко). Я ді́ла вла́сного зложи́в поча́тки (П.Білецький-Носенко). Дру́гу ти́сячу докла́в, а хліб прода́м, то з бариші́в закладу́ тре́тю (І.Тобілевич). Як ви дасте́ при́від, то й и́нші ся́дуть на ко́ней (І.Нечуй-Левицький). Перед поча́тком уче́ння (С.Васильченко). Ти́хо ли́ну до я́сного кра́ю, де нема́ ні сме́рти, ні почи́ну (Б.Грінченко). Допи́тувався про первопоча́ток сві́ту (А.Кримський). Під руко́ю того́ ста́рця перебува́ло тро́є послушникі́в (А.Кримський). Дав йому́ п’ятсо́т карбо́ванців на поча́ток господа́рства (Б.Грінченко). Да́йте нам на почи́н (Сл.Гр.). З са́мого поча́тку ви́явився іроні́чний по́гляд на діячі́в у коме́дії (Б.Грінченко). Якби́ я знав (це) з са́мого пе́ршу, то я-б тоді́ сказа́в (Квітка). Коли́ до́сі не бив ні ра́зу, то ви́б’ю для почи́ну (В.Мова). З то́ї коня́ки і почали́ся на́ші ко́ні (С.Руданський). Як і від чо́го все ста́ло? (В.Самійленко). Охопи́ти в статті́ ці́нності вели́кої культу́ри, щоб у ти́сячі рядкі́в нерозри́вно сплели́ся порі́знені нача́ла (М.Калинович). З почи́ну зна́ти, яки́х нам тре́ба жда́ти справ (В.Самійленко). Нитки́ так попереплу́тувалися, що й не зна́йдеш ні поча́тку, ні кінця́ (АС). Перейді́мо по́ле від поча́тку до кінця́ (від кра́ю до кра́ю) (АС). На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко (АС). Попри цей справді космополітичний дух Одеси вона, бувши оточена монолітом українського степу, мала глибинно українські первні (І.Кошелівець). Власне недорозвинення «емотивного» первня було якраз причиною наших останніх катастроф. (Д.Донцов). Кончало всіх начал (В.Цибулько). З української термінології в 30-ті роки під гаслами інтернаціоналізації повилучали питомі українські слова, яким у російській мові відповідали запозичення: двозвук (дифтонг), дієйменник (інфінітив), наросток (суфікс), приросток (префікс), первень (елемент), південник (меридіян), рівноденник (екватор), підсоння (клімат), поземний (горизонтальний), прямовисний (вертикальний) (О.Пономарів). І кожна мить то може буть кінцем, то може буть початком перемоги (Л.Костенко). У таку промерзлу провесінь, у такій гнітючій реальності, це наше пізнє чаювання, ця тиха розмова, цей перламутровий полиск чашок і терпкий аромат цейлонського чаю, — може, це й маленьке щастя, але воно наше (Л.Костенко). І ще одне: хотів би я подати тобі сюю повість голою наголо, не оздобивши її ані прологом, ані безконечною плетеницею сонетів, епіграм та панегіриків, що їх заведено вміщати на припочатку кожної книги (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У злих початках треба шукати причину лукавого кінця (Ростислав Паранько, перекл. Елоїзи). Тоді новоженці найняли будиночок навпроти цвинтаря і влаштувалися в ньому: наприпочатку гамак Хосе Аркадіо правив їм за всі меблі (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Щоб стати безсмертним, для початку треба померти (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Оговорка
1) (
разъяснение) застере́ження, завва́ження, ува́га, за́значка;
2) (
обмолвка) помилка на слові, обмовка, (умен.) обмовочка:
делать, сделать оговорку – робити, зробити застереження; застерігати, застерегти, застерегтися;
без оговорок – без слова, без застережень, беззастережно, (лосизм) без обмовок;
отделываться оговорочками – відбуватися відмовочками; сяк-так вимовлятися;
с оговоркой – із застереженням.
[У нього була звичка розповідати їй усе, що він зробив за день: як заходив такий-то клієнт, як він підготував закладну для Паркса, як стоять справи з тим вікодавнім позовом «Фраєр проти Форсайта», що його спричинив дідів брат Ніколас, який, відзначаючися надмірною обачністю, обтяжив свій заповіт стількома застереженнями, що його майно й досі нікому не дісталося, і, певно, його заповіт до самого Страшного суду правитиме за невичерпне джерело прибутку для численних поколінь адвокатів (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). — У мене вчора в розмові з дружиною обмовочка вийшла — майже за Фройдом. Хотів сказати: «Зроби мені, люба, бутерброд із сиром», а замість цього сказав: «Гадюка, ти ж мені все життя зіпсувала»].
Обговорення статті
Основанный
1) засно́ваний, закла́дений, зало́жений, зафундо́ваний, (
о поселении) осаджений, збудований, побудований;
2) осно́ваний, засно́ваний на чо́му, уґрунто́ваний чим и на чо́му, опе́ртий, спе́ртий на чому:
ни на чём не основанное предположение – безпідставний здогад (безпідставна гадка), нічим не обґрунтоване (не підтверджене, безпідставне) припущення;
основанный на праве – пра́вний.
[З поезії Байрона вони вивели етичну систему … основану на двох постулатах: ненавидь свого сусіда і люби його жінку (Томас Б.Маколей)].
Обговорення статті
Параллелограмм – (греч.) паралелограм, рівнобіжник:
параллелограмм сил, скоростей – паралелограм сил, швидкостей.
[За нашими підрахунками інтернаціональні терміни у математичних словниках золотого періоду складають 19% (із них лише 10% без українського відповідника). У сучасних словниках інтернаціональні терміни складають майже 90%, що надто ускладнює, на нашу думку, виявлення закладеного в понятті схованого історико-поняттєвого фону та його онтологічних імплікацій. Відповідно вважаємо доцільним одночасне вживання рідномовних та інтернаціональних математичних термінів. Наприклад, прямі паралельні — прямі рівнобіжні, паралелограм — рівнобіжник, матриця осциляційна — матриця коливна, афінний простір — посвоячений простір (Олена Шаповал)].
Обговорення статті
Педераст – (греч.) педераст, мужоложець, мужоложник, содоміт, (презр., шутл.) педик, підер, підар (підор), підарас, підерал, педрило.
[Твої педерасти Так само приймають (або не приймають) закони, Або закидають за комин, або закладають за комір (О.Ірванець). Більше не лякали, тільки лагідно так спитали, чи варто паритися тут за такого підора, як міністр (брати Капранови). Але тупенький педик помилявся, не розуміючи, що там, у глибині, вже звився чорним драконом план, і життя не завдає їй аніяких душевних мук, крім тих моментів, коли хочеться прокусити собі губи від того, що взяли на кпини найголовніше для неї, наче у добре запрограмовану машину плюснули води чи увіпхали паскудний вірус (О.Ульяненко). Не чекаймо слушнішого часу І не стіймо в понурій юрбі, Кожний, хто хоче вбить підараса, Хай уб’є підараса в собі (Руслан Куцаба). Найвидатніші особи поміж педерастів часто потай радили мені вдатись до психоаналізу, щоб подивитись, чи не можна мене врятувати, адже ймовірно, моя любов до жінок стала наслідком якоїсь дитячої травми, що піддається лікуванню. За натурою я схильний до роздумів та меланхолії, тож мені зрозуміло загалом, що в наш час, після того, що з нами вже трапилось, починаючи з концентраційних таборів, рабства у тисячах виявів і водневої бомби, немає жодної причии, щоб людину ще й … на додаток (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі). «Вип’єте віскі?». Я відмовився. «Запалите цигарку?». Я знову відмовився. Така скромність подивувала його. Він навіть скривився: — Не люблю службовців, які не п’ють і не курять. Ви, бува, не педераст?.. Ні? А шкода!.. Педерасти крадуть менше за решту, це я з досвіду знаю. Прихиляються до господаря (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Аж раптом до мене забала­кав якийсь чепурунчик. Спершу я думав, що то англюк, та й до всього педрило, аж то поляк, католик. Ну, супер! (Б.Антоняк, перекл. Й.Фабіцької). Був там і білий песик, тихий педераст, який, одначе, виконував обов’язки самця-плідника, за що його й годували (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Чим активний педераст відрізняється від пассивного? Пасивний не ходить на гей-паради].
Обговорення статті
Слизень, слизняк, прям. и перен. – слимак, слизняк.
[За лексичним значенням пароніми бувають: синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти; антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто; семантично близькі: крикливий (який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий) — кричущий (який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий (кричуща несправедливость); церемонний (манірний, проханий) — церемоніальний (урочистий, за певним розпорядком); цегельний (призначений для виробництва цегли) — цегляний (зроблений з цегли); ніготь (переважно у людини) — кіготь (переважно у тварини); м’язи — в’язи; кіш (кошик) — ківш (черпак), кристал (тверде тіло, що має природну форму багатогранника і внутрішню упорядковану будову) — кришталь (дуже прозоре скло високого ґатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт); семантично різні: газ (речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його) — гас (горюча рідина, продукт перегонки нафти); глуз (глузування) — глузд (розум); орден (почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги) — ордер (письмове розпорядження, документ на одержання або видачу чого-небудь); дипломат (службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іншими державами) — дипломант (1. студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою, 2. особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі); ефект (сильне враження, викликане ким-, чим-небудь) — афект (стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження)(Ольга Зозуля)].
Обговорення статті
Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода:
благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок;
в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша;
в крайнем случае – у крайньому разі;
в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі;
в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі;
в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках;
во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було];
в общем случае – загалом, взагалі;
во многих случаях – у багатьох випадках;
в особом случае – в особливому випадку;
в отрицательном случае – коли ні;
в подобном случае – в такому разі (випадку);
в положительном случае – коли так;
в предельном случае – у граничному випадку;
в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні;
в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається;
в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого];
в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди;
в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як);
в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби;
в случае несоответствия – в разі невідповідності;
в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться);
в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде);
в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться);
в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді;
в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…;
в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо);
в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі;
в частном случае – в окремому випадку;
в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі);
даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо);
искать случая – шукати нагоди;
как и в случае чего – як і у випадку чого;
кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
мы ограничимся случаем – обмежимося випадком;
на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок;
на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й;
на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок;
на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку;
на случай чего – на випадок чого;
на самый худой случай – у найгіршому разі;
на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого;
нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що;
несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок;
ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні;
от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди;
пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії;
по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…;
по случаю (купить) – з оказії (купити);
по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що;
по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…;
по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…;
представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода;
при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії;
случай приключился – сталась пригода.
[У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].
Обговорення статті
Ущербность – ущербність, (неполноценность) неповноцінність.
[Разом з тим у символіку закладалась семантика ущербності, фіктивності статусу республіки. Прапор відрізнявся від загальнорадянського лише блакитною смугою, герб дублював герб СРСР, певну відмінність мало тільки внутрішнє його тло – земну кулю в гербі СРСР заміняло декоративне коло герба УРСР. Український радянський гімн у кожній строфі підкреслював належність республіки до Радянського Союзу (Л.Масенко). Мова мстива: будь-яка наруга над нею призводить до душевної ущербності (П.Мовчан)]
Обговорення статті
Фастфуд –
1) (
еда) швидка їжа (швидкоїжа), (англ.) фастфуд;
2) (
ресторан) фастфуд.
[Любі френди, а як ви обідаєте на роботі? Тягнете з дому кульки з «тормозком», запарюєте мівіну чи іншу швидкоїжу, ідете в їдалки чи кав’ярні, перебиваєтеся сухом’ятним чим-бог-послав чи не їсте взагалі? (з інтернету). …ми теж постійні клієнти, до того ж нас тут багато — постійних клієнтів усіх цих барів, їдалень, пивних підвалів, буфетів і фастфудів, я стільки років спостерігаю за клієнтами цих закладів, що можу в разі чого виступити офіційним свідком на судовому процесі, де їх усіх будуть звинувачувати в розтлінні та переситі (С.Жадан). Як і слід було сподіватися, їжа у фастфуді виявилася нестерпно гидкою(І.Андрусяк). Швидка їжа — швидка допомога (соціяльна реклама)].
Обговорення статті
Фея – (франц. от лат.) фея.
[— У всякому разі, в кожній пристойній пивниці, як і наша, є три-чотири дами, що спілкують з хазяїном, а той усуває, часом дуже примусово, всіх їхніх конкуренток із своєї зали. В глибі помешкання є кілька комірок, де вони вправляються на своєму, мовляв, за Гейне, поземому ремеслі. Платня відрядна — від З до 5 карбованців за одну насолоду, крім оплати вечері, де заробляє вже хазяїн. Тепер ви розумієте суть цього симбіозу? Але в світі нема нічого світлого без тіні, в даному разі — без міліції. Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Обидві були в однакового крою плащах з різницею, зрозуміло, лише у розмірах і мали страшенно подібні зачіски. Тому нетверезий Артур Пепа подумав, що перед ним фея зі своєю ученицею (Ю.Андрухович). Гладесенькі ніжки молочної феї, Розквітлій у ніжному соромі снів, В’їзджають у мозок в нескромній ідеї… Признатися сором, що він уже сплів. Гидкі ці інстинкти, незграбне кохання — Старий, лисий пень, і достигла цнота… Любов, чи лиш фальші дешеве бажання — Побавити тіло старого кота (Тарас Іванів). Сумна Фея виливала Елайджі душу. Точніше не так: Сумна Фея була надто мудрою, щоби виливати душу. Вона, сьорбаючи коньяк, артикулювала проблему. Проблема Сумної Феї полягала у тому, що усі її бойфренди були надзвичайно успішні. Після того, як розлучалися із Сумною Феєю (О.Форостина). Тремтка радість, мерехтлива, мов вутле світло, грала навколо нього зграйкою фей (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). То був справжній музичний янгол, фея зі скрипкою, але, як я згодом побачив, фея надто корислива (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ви хто? — Добра фея. — А чому з сокирою? — Та щось настрій не дуже…].
Обговорення статті
Хам
1) Хам;
2) хам, хамло, хамула.
[“Яремо! герш-ту, хамів сину? Піди кобилу приведи, Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану: Імості треба. Не барись” (Т.Шевченко). Не дай, Боже, з хама пана (Номис). — Та ти і не тикай, бо я тобі не рівня, ти — хамло, мужик, а я — дворянин! (П.Мирний). — Чого ти на мене тикаєш? Я тобі не дам грошей за місяць. Ніяк не привчимо цих хамул, як треба розмовлять з панами (І.Нечуй-Левицький). — Послухай мене, доню  моя:  краще  білий хліб, ніж чорний, краще пан,  ніж  хам! (І.Карпенко-Карий). Та як же ти, черв’як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (С.Васильченко). Таким чином Андрій ще раз переконався, яка страшна сила закладена в тій проклятій «вербовці», що від однієї думки про неї людина з хама стає янголом (І.Багряний). Хоча з трьох синів Ноя тільки Хам виявився «хамом», цього вистачило, щоб жлобство розповзлося по чисто вимитій земній поверхні (Густав Водічка)].
Обговорення статті
Ход – хід, рух, (шаг, алюр, побежка) хода, (течение) перебіг, процес, (развитие) розвиток, (направление) напрям, характер; (проход, отверстие, ещё) хідни́к, (шествие, ещё) похід, процесія, (приём, ещё) маневр:
в большом ходу (товар, изделие) – дуже уживаний, не залежується, не лежить, в [широкому] обігу, має великий попит, [великий] попит на (товар, виріб);
в ходе, по ходу (дела) – з розвитку справи; під час, у процесі, у ході справи;
в ход пошли кулаки – дали волю кулакам;
в ходу что – у вжитку що, попит на що;
дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу;
дело пошло в ход – спра́ву зру́шено, спра́ва пішла́;
идти в ход, пойти в ход – (годиться) придава́тися, прида́тися; надава́тися, нада́тися на що, до чо́го, годи́тися, згоди́тися, знадобля́тися, знадоби́тися; (использоваться) використо́вуватися, зужитко́вуватися;
и ходу, дать ходу – і хо́ду, і хо́да, накивати п’ятами, дременути;
крестный ход – хресний хід;
на ходу – на ходу, у русі; (мимоходом) мимохідь;
на ходу глянуть – побіжно глянути;
не давать ходу – не давати ходу;
не иметь хода – не ма́ти хо́ду;
поддавать ходу – наддавати (піддавати) ходу; пришвидшувати хід (ходу);
полным ходом (идёт, шло что) – на повний хід; повним ходом; на повну пару;
пустить в ход аргументы – вда́тися до арґуме́нтів, наве́сти арґуме́нти;
пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів), пустити в хід;
пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово;
пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині;
с ходу – спрожо́гу, з на́скоку;
тайный ход – потайни́к;
умерить ход – придержати ходи; зменшити ходи;
ход болезни – перебіг хвороби;
ход событий – хід (перебіг, розвиток) подій;
ходу дать – дременути, лепеснути, чкурнути, драпнути, дати драла, накивати п’ятами;
ходы сообщения – (воен.) ходи сполучення;
чёрный ход – чорний хід;
это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається.
[Не домігшись успіху як першим разом, отець-настоятель не розгубився: він пустив у хід усю свою настійливість і настирливість, пишучи до неї листи, посилаючи посланців і пристаючи до неї, як заходила вона до церкви (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Агов, скоріш! Наддайте ходу в ноги, панове прямороги й кривороги, Представники всіх дідькових порідь! (М.Лукаш, перекл. Й.-В.Ґете). — Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Мріяв пізнати людей зсередини. Йому запропонували зробити це з чорного ходу (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Бомба – (франц. от лат.) бомба:
бомба замедленного действия – бомба сповільненої дії;
влететь бомбой, влететь как бомба – влетіти бомбою (кулею, як бомба, як куля);
водородная бомба – воднева бомба.
[Затримавши м’яча, що випадково підкотився йому до ніг, хлопець так високо підкинув його, врівень з будинками, що дітвора весело заплескала й загукала, крім власниці, що не сподівалась уже дістати свою цяцьку з лона небес. Але м’яч бомбою упав з-під хмар, викликавши новий вибух божевільних радощів (В.Підмогильний). Мовчиш, як покинена вагітна? Мовчиш, як бомба? Мовчиш? Думаєш — од чекання розтрісну? Думаєш — збожеволію? (В.Стус). І слухав місяць золотистим вухом страшні легенди про князів і ханів. І пропливав старий рибалка Трухан. Труханів острів… острів Тугорханів… А потім бомби влучили у спокій. Чорніли крокв обвуглені трапеції. А потім повінь позмивала попіл моєї дерев’яної Венеції (Л.Костенко). Безкнижна нація — бомба, закладена під майбутню (О.Забужко). У справжній бомбі з часовим механізмом вибухова речовина – час (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БИ́ТЬСЯ (на шматки) розбива́тися, (в корчах) ще бо́рсатися;
уси́ленно биться (про серце) ті́патися;
биться не на жизнь, а на смерть би́тись до заги́ну;
биться об закла́д ще іти́ в закла́д;
бью́щийся 1. що б’є́ться тощо, покли́каний би́тися, боє́ць, прикм. бойови́й, образ. в бою́, пор. воюющий, 2. разбивающийся тощо б’ючки́й, битки́й, 3. (у корчах) розбо́рсаний, 4. бедствующий, 5. ударяющийся, 6. пульсирующий;
бьющийся не на жизнь, а на смерть відчайду́х, прикм. відчайду́шний, гото́вий на смерть;
бьющийся об закла́д зго́дний /зму́шений, гото́вий, ра́ди́й/ закла́стися.
ВКЛА́ДЫВАТЬ ще кла́сти, заклада́ти;
вкладывать ино́й смысл во что надава́ти і́ншого змі́сту чому;
вкладывать ду́шу приклада́ти се́рце;
вкладывающий що кладе́ тощо, ста́вши вклада́ти, кладі́й, кладі́льник, (гроші) вкла́дни́к, вклада́ч, екон. депози́тор, інве́стор, прикм. вкла́дницький, уклада́льний, заклада́льний;
вкладывающий ду́шу во что гото́вий прикла́сти се́рце у що;
вкладывающийся/вкладываемый кла́дений, укла́даний /закладений/, вкла́день, вкла́дка, дода́ток, долу́чення, прикм. вкладни́й;
ВНОСИ́ТЬ (лепту) ще вклада́ти, (на розсуд) подава́ти, (у текст) запи́сувати, (у банк) кла́сти;
вносить в чьё созна́ние освідо́млювати кого, фаміл. ту́ркати в го́лову, книжн. заклада́ти у свідо́мість;
вносить де́ньги (за что) плати́ти, (опла́чувати що);
вносить замеша́тельство баламу́тити;
вносить измене́ния корегува́ти, реформува́ти;
вносить изю́минку во что підпе́рчувати що;
вносить корректи́вы корегува́ти, /в ідеологію/ образ. міня́ти акце́нти де;
вносить напряже́ние виклика́ти напру́женість;
вносить оживле́ние куда розвору́шувати /пожва́влювати/ що;
вносить предложе́ние (по)дава́ти пропози́цію, пропо́нува́ти;
вносить разнообра́зие во что розмаї́тити що;
вносить расстро́йство виклика́ти ро́злад;
вносить расстро́йство в ряды́ лама́ти ла́ви;
вносить сму́ту /вносить раздо́ры/ колоти́ти;
вносить уточнение уто́чнювати;
вносить ха́ос хаотизува́ти, реконстр. махнозува́ти;
вносить я́сность ста́вити кра́пку над ‘і’, оказ. упрозо́рювати;
внося́щий що вно́сить тощо, зда́тний /покли́каний/ вне́сти́, носі́й, реконстр. вносі́й, заносі́й, прикм. вклада́льний, заклада́льний, подава́льний, стил. перероб. ста́вши вно́сити;
вносящий что фраз. з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/ [вносящий свечу́ із сві́чкою в рука́х];
вносящий дополне́ния /вносящий много но́вого, вносящий усоверше́нствования, вносящий я́сность/ во что покли́каний допо́внити /збагати́ти нови́ми іде́ями, удоскона́лити, роз’ясни́ти/ що;
вносящий замеша́тельство зда́тний збаламу́тити, баламу́т;
вносящий измене́ния коре́ктор;
вносящий на рассмотре́ние что а́втор /подаве́ць/ чого;
вносящий оживле́ние зда́тний пожва́вити;
вносящий предложе́ние подаве́ць пропози́ції, пропоне́нт;
вносящий све́жую струю́ во что зда́тний відсвіжи́ти що;
вносящий сму́ту /вносящий раздо́ры/ коло́тник;
вносящийся/вноси́мый вно́шуваний /заношуваний/;
вносящийся на рассмотре́ние пода́ваний на ро́згляд;
ДЕРЖА́ТЬ ще ма́ти в рука́х, фраз. ма́ти [держать куре́й мати куре́й];
держать в когтя́х трима́ти в ла́пах;
держать в кулаке́ ма́ти у жме́ні;
держать в ку́рсе чего ще інформува́ти про що;
держать в па́мяти пам’ята́ти;
держать в повинове́нии что трима́ти в поко́рі, ма́ти го́ру над чим;
держать в по́ле зре́ния ма́ти на о́ці, не спуска́ти з о́ка, ма́ти в по́лі зо́ру;
держать в стра́хе тероризува́ти;
держать в тиска́х трима́ти в шо́рах;
держать в уме́ /держать в голове́/ ма́ти на ду́мці;
держать ка́мень за па́зухой носи́ти ка́мінь за па́зухою, ма́ти ка́мінь за па́зухою;
держать курс на что прямува́ти до чого;
держать на почти́тельном расстоя́нии не підпуска́ти забли́зько;
держать нос по́ ветру чу́ти, ві́дки ві́тер ві́є;
держать отве́т пе́ред кем ста́ти на суд пе́ред ким;
держать пари́ іти́ в закла́д, діял. би́ти парі́;
держать под каблуко́м трима́ти під панто́флею;
держать под наблюде́нием фаміл. трима́ти на му́шці;
держать под стекля́нным колпако́м здува́ти порохи́ з;
держать речь ма́ти сло́во, промовля́ти;
держать себя́ забут. пове́стися [как лу́чше держать себя як лі́пше повестися];
держать себя́ в рука́х ще трима́ти себе́ в шо́рах;
держать сове́т ра́дити ра́ду;
держать у́хо во́стро начува́тися;
держать у́шки на маку́шке огляда́тися на за́дні коле́са;
держать хвост трубо́й трима́ти хвіст бу́бликом, трима́ти хвіст уго́ру;
держать язы́к на при́вязи наки́нути вузде́чку на язи́к;
держи́ карма́н (ши́ре)! ще сподіва́йся!, держи́ в оби́дві жме́ні!, прибл. знайшо́в дурни́х!, (та) де́ там!;
держи́-лови́! держи́-хапа́й!;
держа́щий що /мн. хто/ трима́є тощо, зви́клий тримати, зда́тний /призна́чений/ утри́мати, держа́тель, книжн. трима́ч, прикм. фраз. підтримко́вий, держки́й, образ. з чим у рука́х [держащий свечу́ із сві́чкою в руках], складн. заставоде́ржець [держащий зало́г заставоде́ржець], держи́дерево [держи́дерево], стил. перероб. трима́ючи, вхопи́вши руко́ю, взя́вши в ру́ку, взя́вши під свою́ вла́ду;
держащий в когтя́х що трима́є в ла́пах;
держащий в кулаке́ ма́ючи у жме́ні;
держащий в ку́рсе чего що дає́ зна́ти про що;
держащий в секре́те зда́тний утри́мати в секре́ті;
держащий в стра́хе зда́тний стероризува́ти;
держащий в уме́ з ду́мкою;
держащий ка́мень за па́зухой з ка́менем у па́зусі;
держащий курс на = держащий путь в;
держащий на при́вязи зви́клий трима́ти на припо́ні;
держащий на приме́те що ма́є на прикме́ті;
держащий пари́ оказ. заклада́йло;
держащий под каблуко́м що має під панто́флею;
держащий под карау́лом взя́вши під ва́рту;
держащий под стекля́нным колпако́м що здува́є порохи́ з;
держащий по́рох сухи́м гото́вий до бо́ю;
держащий путь в подорожа́нин до, на шляху́ до;
держащий ру́ку чью гото́вий тягти́ ру́ку за ким;
держащий себя́ в рука́х за́вжди стри́маний /зі́браний/, зда́тний трима́ти себе́;
держащий сло́во госпо́дар сло́ва, держки́й на сло́во;
держащий ша́шку на́голо з ого́леною ша́блею;
держащий экза́мен = экзаменующийся;
высоко́ держащий зна́мя з ви́соко підне́сеним пра́пором;
держа́вший ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́РЖАННЫЙ (прилад) не нови́й, (уже) вжи́ваний.
ЗАБИРА́ТЬ, забира́ть в долг, боргува́тися;
забира́ет за ду́шу, порива́є до живо́го се́рця;
забира́лось, заби́рано;
забира́ющий, що забира́є тощо, зви́клий /схи́льний, ста́вши/ забира́ти, ра́ди́й забра́ти, хапко́, хапу́н, грабі́жник, книжн. експропрія́тор, оказ. забиру́щий;
забира́ющий си́лу = набирающий си́лу; забира́ющийся/забира́емый, заби́раний, (про худобу) за́йманий, (отвір) закла́даний, прикм. забірни́й; пор. ИЗЫМАТЬ;
ЗАДЕ́ЛЫВАТЬ, (у що) вмонто́вувати, (вади) личкува́ти, заличко́вувати, (дошками) ще загоро́джувати;
заде́лывающий, що вмонтовує (личкує, загороджує) тощо, за́йнятий личкува́нням, прикм. вмонто́вувальний, личкува́льний, заличко́вувальний, загоро́джувальний, забива́льний, зама́зувальний, зашпаро́вувальний, запако́вувальний, зарі́внювальний, замуро́вувальний, закла́дальний;
заде́лывающийся/заде́лываемый, вмонто́вуваний, личко́ваний, заличко́вуваний, загоро́джуваний, заби́ваний, зама́зуваний, зашпаро́вуваний, запако́вуваний, зарі́внюваний, замуро́вуваний, закла́даний.
ЗАКЛА́ДЫВАТЬ, (основи) кла́сти;
закла́дывающий, 1. що заклада́є тощо, зда́тний закла́сти, ста́вши заклада́ти, прикм. закла́дальний, засно́вувальний, 2. = запрягающий, 3. що заставля́є тощо, ра́ди́й /гото́вий/ заста́вити, зви́клий заставля́ти, заставни́к, прикм. заставни́й;
закла́дывающий осно́ву /закла́дывающий фунда́мент/, засно́вник, фунда́тор, основополо́жник;
закла́дывающийся/закла́дываемый, 1. закла́даний, засно́вуваний, 2.запря́ганий, 3. заста́влюваний, відда́ваний у заста́ву, ім. заста́ва, застано́ва, забут. заста́вщи́на;
ЗАКЛЮЧА́ТЬСЯ, заключа́ться в том, галиц. поляга́ти на то́му;
заключа́ющий, 1. = содержащий, 2. що уклада́є тощо, гото́вий /покли́каний, ра́ди́й/ укла́сти, уклада́ч, 3. що висно́вує, стил. перероб. висно́вуючи, 4.= заканчивающий; заключа́ющий брак, новоже́нець, жени́х;
заключа́ющий в обья́тия, стил. перероб. обійма́ючи;
заключа́ющий в себе́, що ма́є в собі́;
заключа́ющий в ско́бки, стил. перероб. беручи́ в дужки́;
заключа́ющий догово́р, уклада́ч уго́ди, договірни́к;
заключа́ющий пари́, рішений закла́стися /би́тися об закла́д/;
заключа́ющий под стра́жу, що бере́ під ва́рту;
заключа́ющийся/заключа́емый. 1. = содержащийся3, 2. укла́дуваний, помі́щуваний, (в тюрму) ув’я́знюваний, (пакт) підпи́суваний;
заключа́емый, 3. висно́вуваний;
заключа́ющийся в чём, а) ная́вний у чому, б) що поляга́є в чому, стил. перероб. поляга́ючи в;
заключа́ющийся в ско́бки, бра́ний у дужки́;
ЗАМУРО́ВЫВАТЬ, (діру) заклада́ти ка́менем, (снігом /вікно/) залі́плювати;
замуро́вывающий, що замуро́вує тощо, зви́клий /ста́вши/ замуро́вувати, покли́каний /зда́тний/ замурува́ти, прикм. мурува́льний, замуро́вувальний, залі́плювальний;
замуро́вывающийся/замуро́вываемый, закла́даний ка́менем, замуро́вуваний, залі́плюваний.
ЗАЯВЛЯ́ТЬ ще стве́рджувати, зголо́шувати;
заявлять жа́лобу подава́ти ска́ргу на /оска́ржувати/ кого;
заявлять иск заклада́ти по́зов;
заявлять о своём существова́нии підійма́ти го́лову, (після розшуків) об’явля́тися;
заявлять о себе́ образ. вихо́дити з ті́ні;
заявлять отво́д кому відво́дити кого;
заявлять права жарг. кача́ти права́;
заявля́ющий що /мн. хто/ заявля́є тощо, спону́каний /зму́шений/ заяви́ти, ста́вши заявля́ти, подаве́ць /а́втор/ зая́ви, із зая́вою (на уста́х), проха́ч, книжн. зая́вни́к, діял. апліка́нт;
заявляющий своё уча́стие ра́ди́й зголоси́ти свою́ у́часть;
заявляющийся/заявля́емый що його зголо́шують, стве́рджуваний, зая́влюваний, зголо́шуваний, коротк. зая́влений;
НАКЛА́ДЫВАТЬ ще кла́сти, (зашморг) заклада́ти;
накладывать печа́ть на кого лиша́ти слід на кому, кла́сти тавро́;
накладывать ру́ку /накладывать ла́пу/ прибира́ти до рук;
накладывающий що /мн. хто/ кладе́ тощо, для наклада́ння, за́йня́тий накладанням, ста́вши класти, ра́ди́й накла́сти, наклада́ч, наклада́льник, кладі́й, прикм. наклада́льний, намо́щувальний;
накладывающий запла́ты лата́льник, маста́к лата́ти;
накладывающий печа́ть ПЕРЕН. зда́тний лиши́ти слід, стил. перероб. лиша́ючи слід;
накладывающий ру́ку /накладывающий ла́пу/ ра́ди́й накла́сти ла́пу;
накладывающий на себя́ ру́ки самогу́бець;
накладывающийся/накладываемый кла́дений, накла́даний, намо́щуваний, прикм. накладни́й; пор. НАЛАГАТЬ;
НАЧИНА́ТЬ стартува́ти, образ. проклада́ти пе́ршу бо́розну, роби́ти пе́рші кро́ки, кла́сти поча́ток, започатко́вувати, започина́ти, (розмову) заво́дити, (лихе) затіва́ти;
начинать жизнь вчи́тися ходи́ти;
начинать игра́ть роль набира́ти ваги́;
начинать исково́е де́ло заклада́ти по́зов;
начинать с азо́в почина́від Ада́ма;
начинать своё заво́дити своє́ї;
начинать ссо́ру заво́дитися;
начина́я с фраз. від [начиная с 1917 г. від 1917 р.];
начина́ющий що /мн. хто/ почина́є тощо, ста́вши роби́ти пе́рші кро́ки, ра́ди́й /покли́каний/ поча́ти, зачина́тель, ініція́тор, початкі́вець, дебюта́нт, започатко́вувач, новачо́к, прикм. молоди́й, фраз. пе́рший, ста́ртови́й, стил. перероб. на поча́тку, поча́вши;
начинающий не с того́ конца́ зви́клий роби́ти че́рез го́лову;
начинающий опера́тор опера́тор-початкі́вець;
начинающий речь приве́тствием з приві́том на поча́тку́ промо́ви;
начинающий с того́, что стил. перероб. поча́вши з то́го, що;
НАЧА́ТЬ, начать реализа́цию трудоёмкой иде́и зру́шити ка́мінь з мі́сця;
начать собира́ться зазбира́тися;
нача́вший (що робити) вже тро́хи який [нача́вший закиса́ть вже тро́хи ки́слий], ОКРЕМА УВАГА
ОСНО́ВЫВАТЬ ще фундува́ти, (думку) опира́ти, спира́ти, (партію) організо́вувати, (місто) заклада́ти;
ОСНО́ВЫВАТЬСЯ, основываться на чём /основываться на фа́ктах/ вихо́дити з чого /з фа́ктів/, спира́тися на що /на фа́кти/;
ни на чём не основываться не ма́ти підста́ви;
основывающий що /мн. хто/ засно́вує тощо, ста́вши засно́вувати, покли́каний заснува́ти, засно́вник, фунда́тор, основополо́жник, уроч. ба́тько, прикм. основополо́жний, нарі́жний, устано́вчий, галиц. засадни́чий, реконстр. засно́вний;
основывающийся/основываемый закла́даний, засно́вуваний, фундо́ваний, будо́ваний, ґрунто́ваний, обґрунто́вуваний, базо́ваний, прикм. опе́ртий, спе́ртий;
ПРЕДПРИЯ́ТИЕ (розвагове) за́клад, (небезпечне) аванту́ра, (почиин) ще заті́я, забут. заті́ва, фраз. а́кція, ді́я, ВІЙСЬК. опера́ція.
ПРЕДЪЯВЛЯ́ТЬ (вимоги, претенсію) ще заявля́ти, виставля́ти;
предъявлять иск кому ще заклада́ти /кла́сти/ по́зов на кого, фраз. позива́тися;
предъявлять обвине́ние в чём винува́ти /звинува́чува́ти/ за що, інкримінува́ти що, /в суді/ зачи́тува́ти винува́чення;
предъявлять отво́д кому проси́ти відве́сти́ кого;
предъявлять счёт кому виставля́ти раху́нок, перен. жада́ти /док. зажадати/ від кого;
предъявля́ющий що /мн. хто/ пока́зує тощо, ра́ди́й показа́ти, пред’явни́к, подаве́ць, стил. перероб. ста́вши пока́зувати;
предъявляющий доказа́тельства подаве́ць до́казів;
предъявляющий иск кому позива́ч /позовни́к/ кого, заклада́ч по́зову на кого;
предъявляющий обвине́ние винува́тель, обвинува́ч, винува́ч, покли́каний винува́ти;
предъявляющий прете́нзию стил. перероб. виставля́ючи прете́нзію /прете́нсію/;
предъявляющий счёт пред’явни́к /реконстр. позива́ч/ раху́нку, перен. гото́вий зажада́ти від кого;
предъявляющий тре́бование кому з вимо́гою до кого, стил. перероб. вимага́ючи від кого;
предъявляющийся/предъявля́емый пока́зуваний, пода́ваний, зая́влюваний, ста́влений;
предъяви́ть счёт ще спита́ти /зажада́ти/ (за)пла́ту.
ПРОСПО́РИВАТЬ ще програва́ти парі́ /закла́д/;
проспоривающий що /мн. хто/ програє́ тощо, незда́тний переговори́ти кого;
проспориваемый програ́ваний, запозич. проспо́рюваний.
УТВЕРЖДА́ТЬ (твердити) ще стве́рджувати, (впевнено) заявля́ти, (план) схва́лювати, (угоду) ратифікува́ти, (демократію) кла́сти /заклада́ти/ осно́ви чого, вкорі́нювати, закорі́нювати, розкорі́нювати, узако́нювати, розвива́ти;
утвержда́ть в чём упе́внювати [э́то утверди́ло нас в её и́скренности це упе́внило нас в її́ щи́рості];
утвержда́ть в права́х кого на что затве́рджувати чиї права́ на що;
тру́дно утвержда́ть ва́жко сказа́ти;
не бу́ду утвержда́ть фаміл. не скажу́;
УТВЕРЖДА́ТЬСЯ ще вкорі́нюватися, розкорі́нюватися, закорі́нюватися [утвержда́ться в чём закорі́нюватися в чому], загні́жджуватися, узвича́юватися, здобува́ти (собі́) мі́сце, става́ти тве́рдо на но́ги, дістава́ти визнання́, образ. набира́ти о́бертів;
утвержда́ющий 1. що /мн. хто/ тве́рдить тощо, схи́льний тве́рдити, тве́рдо впе́внений, ім. стве́рджувач, прикм. стве́рдливий, стве́рджувальний, 2. що затве́рджує тощо, ра́ди́й затве́рдити, затве́ржувач, прикм. ратифікаці́йний, затве́рджувальний, схва́лювальний, ратифікува́льний, 3. що встано́влює тощо, покли́каний установи́ти, книжн. утве́рджувач, прикм. устано́вчий, основополо́жний, встано́влювальний, уста́лювальний, закрі́плювальний, змі́цнювальний, закорі́нювальний, розкорі́нювальний, укорі́нювальний, узако́нювальний, книжн. утверджу́вальний;
утвержда́ющий в чём ра́ди́й упе́внити в чому;
утвержда́ющий в до́лжности що затве́рджує на поса́ді;
утвержда́ющий демокра́тию заклада́ч осно́в демокра́тії;
утвержда́ющий достове́рность зда́тний установи́ти вірогі́дність;
утвержда́ющий пра́во за кем покли́каний закріпи́ти пра́во за;
утвержда́ющий при́нципы покли́каний узако́нити заса́ди;
утвержда́ющий прое́кт зго́дний затве́рдити прое́кт;
утверждающийся/утвержа́емый 1. висло́влюваний, 2. затве́рджуваний, схва́люваний, ратифіко́вуваний, 3. встано́влюваний, уста́люваний, закрі́плюваний, змі́цнюваний, закорі́нюваний, розкорі́нюваний, укорі́нюваний, узако́нюваний, книжн. утверджу́ваний, прикм. реконстр. утве́рдливий, образ. деда́лі міцні́ший;
УТВЕРДИ́ТЬСЯ ще зая́коритися, закорени́тися, укорени́тися, розкорени́тися, ста́ти (тве́рдо) на но́ги і похідн., (про обряд) зада́внитись, (про порядок) діял. устабілізува́ти;
утверди́ться во мне́нии фаміл. забра́ти собі́ в го́лову;
утверди́вший, утверди́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
утверди́вшийся уста́лений, зая́корений, закорі́нений і похідн. від утверждаемый, (обряд) зада́внений;
утверди́вшийся где (погляд) засво́єний де.
УЧРЕЖДА́ТЬ (моди) запрова́джувати;
учрежда́ющий що /мн. хто/ засно́вує тощо, ра́ди́й засно́вувати, гото́вий заснува́ти, засно́вник, фунда́тор, заклада́ч, запрова́джувач, прикм. устано́вчий, реконстр. засно́вчий;
учрежда́ющийся/учрежда́емый засно́вуваний, фундо́вуваний, закла́дуваний, встано́влюваний, запрова́джуваний, уста́люваний.
УЧРЕЖДЕ́НЧЕСКИЙ з род. відм. устано́в(и), за́кладу /-дів/;
учрежде́нческий сове́т ра́да устано́ви /за́кладу/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Держать – держа́ти, -жу́, -жиш, трима́ти, -ма́ю, -ма́єш; держать речь – промовля́ти, -ля́ю, -ля́єш; держать пари – йти в закла́д; -ться – держа́тися, трима́тися.
Заведение (учреждение) – за́клад, -ду, устано́ва, -ви.
Заклад – заста́ва, -ви, за́став, -ву, закла́д, -ду.
Закладка
1) (
здания) закла́дини (род. закла́дин);
2) (
камнем) замурува́ння́, -ння;
3) (
в книжке) заста́вка, -ки.
Закладнаязакладна́, -но́ї, заставни́й лист.
Закладывать, заложить
1) (
давать в залог) заставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, заста́вити, -влю, -виш;
2) (
досками) замо́щувати, -щую, -щуєш, замости́ти, -мощу́, -мо́стиш;
3) (
лошадей) запряга́ти, -га́ю, -га́єш, запрягти́, -ряжу́, -ряже́ш;
4) (
камнем) замуро́вувати, -вую, -вуєш, замурува́ти, -ру́ю, -ру́єш;
5) (
дыру) затика́ти, -ка́ю, -ка́єш, заткну́ти, заклада́ти, закла́сти, -кладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш;
6) (
основывать здание) заклада́ти, закла́сти и заложи́ти.
Залог – заста́ва, -ви, за́клад, -ду.
Залоговой – заставни́й, закладни́й, -а́, -е́.
Залогодатель – заста́вник, закла́дник, -ка.
Заложенный – заста́влений, закла́дений, -а, -е.
Запускать, запустить
1) (
оставлять без ухода) занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, -ха́ю, -ха́єш, зане́дбувати, -бую, -буєш занедба́ти, -ба́ю, -ба́єш;
2) (
всовывать) засо́вувати, -вую, -вуєш, засу́нути, -ну, -неш, заклада́ти, -да́ю, закла́сти, -ду́, -де́ш;
3) (
болезнь) зада́внювати, -нюю, зада́внити, -ню.
Основание
1) (
процесс) заснува́ння, закла́дення, -ння;
2) (
право, закон) осно́ва, -ви, підста́ва, -ви (на підста́ві зако́ну);
3) (
фундамент) осно́ва, -ви, підва́лина, -ни, фунда́мент, -ту;
4) (
начало, причина, опора) ра́ція, -ії, підста́ва, -ви, резо́н, -ну;
5) (
повод) при́від (род. при́воду);
6) (
подножие) під, спід, (род. спо́ду) підста́ва, -ви.
Основатель (учредитель) – фунда́тор, -ра, засно́вник, -ка, заклада́ч, -ча́.
Основывать, основать
1) засно́вувати, -вую, -вуєш, заснува́ти, -ную́, -нуєш, заклада́ти, -да́ю, -да́єш, закла́сти, -ду́, -де́ш;
2) (
обосновывать) засно́вувати, обґрунто́вувати, -о́вую, -о́вуєш, обґрунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш (на чо́му и на що).
Париза́клад, -ду, заста́ва, -ви.
Учреждать, учредить (школу, общество) – заклада́ти, -да́ю, -да́єш, закла́сти, -ду́, -де́ш, заво́дити, -джу, -диш, завести́, -веду́, -де́ш.
Учреждение – устано́ва, -ви, за́клад, -ду.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Биться – битися. Биться об заклад – заставлятися; закладатися.
В, во – у (в); до; за; з; на; по. В Харькове, в Киеве, в учреждении и т. п. (где?) – в Харкові, в Києві, в установі і т. ин. В Харьков, в Киев, в учреждение и т. п. (куда?) – до Харкова, до Києва, до установи і т. ин. В учреждениях, в заведениях, в городах и т. п. – по установах, по закладах, по містах і т. ин. Во внимание к, в уважение к и т. п. – з уваги до, з пошани до і т. ин. В розницу, в рассрочку и т. п. – на роздріб, на виплат і т. ин. В заседании, в собрании, в совещании и т. п. – на засіданні, на зборах, на нараді і т. ин. Во изменение, в исполнение, в ответ и т. п. – зміняючи (на зміну), виконуючи, відповідаючи і т. ин. В деньгах, в векселях, в валюте и т. п. – грішми (грошима), векселями, валютою і т. ин. В (тот) год, день, месяц и т. п. – (того) року, дня, місяця і т. ин. В (двадцати) километрах, метрах и т. п. – за (двадцять) кілометрів, метрів і т. ин. В заведование кого, в правление кого и т. д. (время) – за чийого завідування; за чийого управління і т. ин.
Держать, -ся – тримати, -ся; держати, -ся. Держать себя – поводитися; триматися. Держать экзамен – складати іспит. Держать наготове – тримати, держати напоготові. Временно держать у себя – передержувати кого, що. Держать паризакладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад. Держаться вместе – гурту, купи триматися; купитися. Держаться за одно – тримати за ким; в один гуж тягти з ким. Держаться стойко, твердо – міцно триматися, кріпитися. Держаться на стороже – матися на бачності; бути сторожко з ким. Держаться своего – додержувати свого; не видати, -ся свого. Держать словосм. Слово. Держать в ежовых рукавицах – в тісних руках держати.
Заведениезаклад. Торговое заведение – торговельний заклад. Учебное заведение – школа.
Основание – заснування; (закладка здания) – закладини; (основа) – основа; підвалина; (причина) – підстава; рація; (почва) – ґрунт; (повод) – привід; (науч.) – засада. Основание для предположения – підстава гадати. Иметь основание – мати ґрунт, підстави; (быть правым) – мати рацію. Брать за основание – засновувати на чому. До основания – до краю; дощенту. Первое (главное) основание – первопідстава. Нет основания – немає підстави. Есть основание (думать) – є підстави (гадати). Без основания – безпідставно. Без всяких оснований – без жадних підстав. На каком основании – з якої рації; з якої причини. Послужить основанием – стати за підставу до чого. На (этом) основании – на (цій) підставі. Признать основание за кем – визнати рацію кому. Достаточное основание – достатня причина.
Основываться – засновуватися; закладатися; (основываться на чем) – засновуватися чим, на чому; спиратися на що, на чому; виходити з чого. Основываться на фактах – спиратися на фактах, на факти.
Открывать – відкривати; (что-либо затворенное) – відчиняти; (немного) – відхиляти; (изобретать) – винаходити. Открывать тайну – виявляти таємницю. Открывать деятельность – розпочинати діяльність. Открывать лавкузакладати крамницю. Открывать сообщника – виказувати спільника. Открывать кампанию – розпочинати кампанію.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Заведениеза́клад (-ду);
• з. шелкоразмоточное
– шовкомота́льня;
• з. шерстомойное, шерстомойка
– вовноми́йня.
Задельный (о плате) – закладни́й.
Закладка, -дываниезаклада́ння, закла́дення;
• з. (здания, судна
) – закла́дини (-дин);
• з. (камнем, кирпичом
) – замуро́вування, замурува́ння;
• з. временная
– з. тимчасо́ве;
• з. сухая
– з. сухе́.
Закладнойзакладни́й;
• з. доска
– ушу́льниця;
• з. рама (оконная
) – варца́ба вставна́.
Закладочный (камень) – закла́динний.
Закладывать, заложитьзаклада́ти, закла́сти;
• з. (камнем, кладкой
) – замуро́вувати, замурува́ти.
Закрой (в полах) – закла́д (-ду).
Заложение (процесс) – заклада́ння;
• з., закладка (фундамента
) – закла́дини (-дин);
• з. (откоса), проекция
– позе́ма прое́кція.
Заложенныйзакла́дений.
Запуск, текст.закла́дка;
• з. (мотора
) – за́пуск (-ску).
Издельныйзакладни́й.
Издельщикзакладни́к (-ка́).
Камень – ка́мінь (-меня);
• к. (
соб.) – камі́ння;
• к. бетонный
– к. бето́нний;
• к. бордюрный
– к. окрайко́вий;
• к. булыжный
– брукня́к (-ку́);
• к. брукови́й; к. бутовый
– бутня́к (-ку);
• к. винный
– виння́к (-ку);
• к. декоративный
– камі́ння оздо́бне;
• к. дикий
– дика́р (-ря);
• к. для растирки красок
– к. фарботе́рний;
• к. естественный
– камі́ння приро́дне;
• к. жерновой
– к. жорнови́й;
• к. закладочный (в сооруж.
) – к. закла́динний;
• к. замковый, замок,
стр. – к. замкови́й;
• к. искусственный
– камі́ння шту́чне;
• к. клинообразный
– к. клинува́тий;
• к. ключевой (в арке
) – ви́вершник (-ка);
• к. котельный
– на́кипень (-пня), на́кип (-пу);
• к. кулисный
– к. кулі́сний;
• к. литографский
– к. літогра́фський;
• к. накатный
– к. нако́тний;
• к. ноздреватый
– к. ніздря́стий;
• к. облицовочный
– к., камі́ння личкови́й, -ве́;
• к. подферменный
– к. підзвязне́вий;
• к. полировальный
– к. полірува́льний;
• к. пористый
– к. пори́стий;
• к. порожный (порог в доменной печи
) – к. порого́вий;
• к. постелистый,
стр. – к. постели́стий;
• к. пробирный
– к. проба́рський;
• к. пятовой
– к. п’ятови́й;
• к. строительный
– к-ня будівне́;
• к. тесанный
– к. те́саний;
• к. точильный
– к. гостри́льний;
• к. хрупкий
– к. крихки́й;
• к. цокольный
– со́кельник (-ка);
• к. штучный
– к. штукови́й.
Лунка – ду́чка;
• л. заводная,
горн. – д. закладна́;
• л. сточная
– д. зливна́.
Марка – ма́рка;
• м. закладная
– м. закладна́;
• м. фабричная
– м. виробне́ва, фабри́чна.
Основание – осно́ва;
• о. (закладка здания
) – закла́дини (-дин);
• о. (каменной стены
) – пі́дмурок (-рка);
• о. (причина
) – підста́ва;
• о. бетонное
– о. бето́нна;
• о., плитка (выключателя
) – до́шка;
• о. естественное
– о. приро́дня;
• о. искусственное
– о. шту́чна;
• о. лежневое
– о. лежне́ва;
• о. кессонное
– о. кесо́нна;
• о. окаменелое
– о. скам’яні́ла;
• о. песчаное
– о. піскова́;
• о. рамное (копра
) – о. ря[а]мова́;
• о. ряжевое
– о. каши́чна;
• о. свайное
– о. пальова́;
• о. симметрическое
– о. симетри́чна;
• о. щебеночное
– о. скалльова́.
Основывать, -вать (закладать) – заклада́ти, закла́сти.
Плата – пла́та;
• п. абонентная
– п. абоне́нтна;
• п. задельная
– п. закладна́;
• п. заработная
– п. заробі́тна;
• п. наемная
– п. найма́на;
• п. поденная
– п. поде́нна;
• п. пословная
– п. відслі́вна;
• п. потонная
– п. відто́нна;
• п. штучная
– п. від шту́ки, відштуко́ва.
Пункт – пункт (-та);
• п. астрономический
– п. астрономі́чний;
• п. выгрузки
– п. виванта́жний;
• п. главный распределительный
– п. головни́й розподі́льчий;
• п. закладной,
геод. – п. закладни́й;
• п. исходный
– п. вихідни́й;
• п. наблюдательный
– п. спостере́жний, стежни́й;
• п. обгоночный,
ж.-д. – п. обми́нний;
• п. опорный, основной,
геод. – п. основни́й;
• п. ориентировочный
– п. орієнто́вний;
• п. остановочный
– п. зупинко́вий, зу́пинка;
• п. о.-погрузочный
– п. зупинко́во-наванта́жний;
• п. перевалочный (грузов
) – п. переванта́жний;
• п. пересадочный
– п. пересідни́й;
• п. питательный
– п. живи́льний;
• п. посадки
– п. посадо́вий;
• п. починный,
геод. – п. початко́вий;
• п. раздельный
– п. розді́льний;
• п. распорядительный
– п. розпоря́дчий;
• п. распределительный
– п. розподі́льчий;
• п. сдачи (груза
) – п. здава́льний;
• п. скрещения
– п. схресни́й;
• п. слияния (путей
) – п. збіжни́й;
• п. ссыпной
– зси́пище;
• п. тригонометрический
– п. тригонометри́чний.
Работа – робо́та;
• р. (труд
) – пра́ця;
• р. авральная
– р. авра́льна;
• р. аккордная
– р. ако́рдна;
• р. ажурная
– р. мере́жна;
• р-ты берегоукрепительные
– р. берегокрі́пна;
• р-ты бетонные
– р. бетоно́ва;
• р. вентиляционная
– р. прові́трювальна;
• р. взрывная
– р. висадна́;
• р. врубовая
– р. зарубна́;
• р. выправительная, исправление
– р. виправна́;
• р. вычислительная
– р. обчисло́ва;
• р. двукрылая,
горн. – р. двобі́чна;
• р. двусторонняя
– р. двобі́чна;
• р. дерновая
– р. дернова́;
• р. дневная
– р. де́нна;
• р-ты железобетонные
– р-та залізобето́нна;
• р. землекопная
– р. землеко́пна;
• р. земляная
– р. земляна́;
• р-ты инженерные
– р. інжене́рна;
• р. кайловая
– р. кайлова́;
• р-ты каменные
– р. кам’яна́;
• р-ты каменепод’емные
– р. каменевитяга́льна;
• р-ты карчепод’емные
– р. корчовитяга́льна;
• р. кирковая
– р. дзьобако́ва;
• р. клиновая
– р. клинова́;
• р. котельная
– р. казано́ва;
• р-ты кровельные
– р. покріве́льна;
• р-ты кузнечные
– р. кова́льська;
• р. кустарная
– р. доморо́бна;
• р. ледокольная
– р. кригола́мна;
• р. лопатная,
горн. – р. лопа́тна;
• р. механическая
– р. механі́чна;
• р-ты малярные
– р. фарба́рська;
• р-ты малярно-кровельные
– р. фарба́рсько-покріве́льна;
• р. монтажная
– р. монта́жна;
• р. наборная,
тип. – р. склада́льна;
• р. на чистую
– р. чистова́;
• р. неустойчивая
– р. нестійка́;
• р. ночная
– р. нічна́;
• р-ты овражные
– р. ярова́;
• р-ты оклейные
– р. обкле́йна;
• р. олеографическая
– р. олеографі́чна;
• р-ты ортовые,
горн. – р. хрещико́ва;
• р. осушительная
– р. висушна́;
• р. отдельная
– р. обробна́;
• р. очистная
– р. очисна́;
• р. параллельная (машин
) – р. рівнобі́жна;
• р-ты плотничьи
– р. тесля́рська;
• р. подготовительная
– р. підгото́вча;
• р. поденная
– р. поде́нна, поде́нщина;
• р. подчистная,
горн. – р. підчисна́;
• р. полезная
– р. кори́сна;
• р. порохострельная
– р. пороховисадна́;
• р. резная
– р. різьба́рська;
• р-ты ремонтные
– р. ремо́нтна;
• р. ручная
– р. ручна́;
• р-ты свайные
– р. пальова́;
• р. сдельная
– р. закладна́;
• р-ты скалоуглубительные
– р. скельозаглибна́;
• р. совместная
– р. суку́пна;
• р-ты спасательные
– р. рятівна́;
• р. стекольная
– р. скля́рська;
• р. столярная
– р. столя́рська;
• р. токарная
– р. тока́рська;
• р.-ты установочные
– р. установна́;
• р. фанерная
– р. форні́рна;
• р. формовочная, формовка
– р. формівна́;
• р-ты фашинные
– р. тарасо́ва;
• р. форсированная
– р. підси́лена;
• р. холостая
– р. я́лова;
• р-ты штукатурные
– р. тинька́рська.
Сдельный (о роботе, плате) – закладни́й, відрядни́й.