Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «заледве»
Шукати «заледве» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Едва́, нар.
1)
о времени (как только, только что) – ле́две [-і, -о, -и], зале́две. [Ле́две ми ввійшли́, він поча́в смія́тися (М. Вовч.)].
Едва́ лишь (коль скоро) – ті́льки-но, ті́льки-що, ско́ро, ско́ро-но. [Ско́ро заблаговістя́ть до це́ркви, Явдо́ха за́раз у се́бе в ха́ті лямпа́дку засві́тить (Кониськ.)];
2) (
ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.):
а)
едва́ (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) – ле́две (-і, -о), зале́две, ле́дь-що. [Ле́две мрі́ється. Ле́две чутно́. Зале́дві пам’ята́ю. Ле́дь-що ви́брався живи́й на бе́рег (Л. Укр.)].
Едва́-едва́ – ле́две-ле́две, ті́льки-ті́льки, ті́льки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) ле́льом-поле́льом (Франко), ле́лю-поле́лю. [Мі́сяць ті́льки-ті́льки мрі́є (Боров.). Тіль-тіль що пам’ята́ю се. Ті́льки-що жива́].
Едва́ не (чуть не, почти) – ле́две не, ледь не, ма́ло не, тро́хи не, ма́ло що не, тро́хи що не, замали́м не (Коц.), як не, тіль не. [Ле́две я не збожеволі́в. Ледь не скона́ла тоді́ за тобо́ю (Л. Укр.). Зігну́всь ма́ло не до землі́. Тро́хи не пла́кав. Смію́ся як не лу́сну. Тіль не впав].
Едва́-едва́ не – ле́две-ле́две не, тро́хи-тро́хи не, ма́ло-ма́ло не, тіль-тіль не;
б)
едва́ (с трудом, насилу, еле, еле-еле) – ле́две, зале́две, наси́лу, вси́лу, через си́лу, від си́ли. [Ле́две но́ги доволі́к. Наси́лу встига́ли йти за не́ю (Неч.-Лев.). Кінь вси́лу йде. Через си́лу но́ги волоче́ (Квітка)].
Едва́-едва́ (с трудом, с трудом) – ле́две-ле́две, ледь-не-ледь, ле́две-не-ле́две, си́лу-в-си́лу, вси́лу-вси́лу, наси́лу-си́лу, на превели́ку си́лу, туж-туж. [Незду́жає Катери́на, ле́две-ле́две ди́ше (Шевч.). Ле́дво-не-ле́дво додо́му дійшо́в (Кам. п.). Таки́й мішо́к важки́й, що вси́лу-си́лу підні́с (Київщ.). Наси́лу-си́лу ми ви́билися на го́ру. На пле́чах оде́жа туж-туж де́ржи́ться (Квітка)];
3)
едва ли, едва́ (выраж. сомнение: вряд ли) – ле́две чи, (реже) ле́две, навря́д чи, навря́д, троха́ лиш, троха́ лише́нь, троха́ чи, зале́две, навда́к, навда́ку, навдаку́ чи. [Ле́две чи бу́де що з цьо́го. Сього́дні ле́дві при́йде, бо свя́то (Кам. п.). Навря́д чи й соки́ра вруба́є той лід. Чи по знаку́ кому́ сей Оглав білоха́тий? Троха́ лиш (Шевч.). Навдаку́ мо́жна туди́ доско́чити (Грінч.)].
Едва́ ли не (чуть ли не, почти) – ле́две не, ма́ло не, чи не, тро́хи чи не, ма́буть чи не. [Куліші́в рома́н «Чо́рна Ра́да» і до́сі лиша́ється у нас ма́ло не єди́ним істори́чним рома́ном. Істори́чна белетри́стика у нас чи не найсла́бше розо́ране по́ле в письме́нстві (Єфр.). Бала́чка була́ тро́хи чи не оста́нньою (Крим.)].
I. Лишь
1) (
только, только лишь, всего лишь, всего только) ті́льки, лиш, лише́нь, (зап.) лише́, но, іно́, йно, оно́, ті́льки-но, (единственно, исключительно) єди́но, саме́. [Живу́ть там ті́льки пацюки́ та ми́ші (Грінч.). На́шому маля́ті лиш сли́нку ковта́ти (Номис). Бра́му відмика́ли лише́нь із схо́дом со́нця (Кониськ.). Оди́н лише́ не спав (Франко). Не бу́ду каза́ти, йно бу́ду мовча́ти (Грінч. III). Чи всім лю́дям таке́ го́ре, чи но мені́ молоде́нькій (Грінч. III). В ха́ті ти́хо, оно́ ді́ти сопу́ть (Драг. Пред.). Молоді́ си́ли ті́льки-но почина́ють свою́ літерату́рну дія́льність (Єфр.). Мене́ суди́ти могли́-б єди́но-ті́льки королі́ (Грінч.). Саме́ він був у ха́ті, більш нікогі́сінько не було́ (Сл. Йог.)];
2) (
сейчас только, вот только что) допі́ро[у], (зап.) допе́рва, лиш, ті́льки, ті́льки-но. [Ми оце́ допі́ро приї́хали (Гуманщ.). Бе́звість вікі́в, що ті́льки-но одкрива́ється перед на́шими очи́ма (Єфр.)].
Лишь теперь – тепе́р ті́льки, допі́ро тепе́р. [Тепе́р ті́льки я дізна́в, яка́ в те́бе пра́вда (Полт.)].
Лишь тогда – аж тоді́, допі́ро тоді́;
3) (
едва, чуть, как только) ле́дві и ле́две; зале́дві и зале́две, ті́льки(-но), за́раз(-но), ско́ро(-но); срв. Едва́. [Ле́дві ми ввійшли́, він поча́в смія́тись (М. Вовч.). Зале́две ві́тер набіжи́ть – і зни́кне в гущині́ (Вороний). Ско́ро жени́х і го́сті з двора́, па́нночка в плач (М. Вовч.). За́раз-но я в ха́ту, вона́ й напа́лася на ме́не (Липовечч.)];
4)
Лишь бы, лишь бы только – аби́, аби́ б, аби́-тільки, ті́льки б, аби́-но, аби́-лиш, аби́-лишень, коли́ б тільки, (зап.) коби́. [Аби́ лю́ди, а піп бу́де (Приказка). Аби́-тільки допекти́, то ще й не те ска́же (Рудан.). Такі́ сухі́ дро́ва: аби́-но до вогню́, то вже й горя́ть (Проскурівщ.). Аби́ лиш гро́ші, – все бу́де (Хотинщ.). Коби́ зу́би, то хліб бу́де (Приказка)].
Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто – аби́-де, аби́-коли, аби́-що, аби́-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь – аби́-як, аби́-то, аби́-аби́. [Він усе́ ро́бить аби́-то (Сл. Гр.). Він ро́бить так, – аби́-аби́].
Лишь бы как-нибудь отделаться – аби́ яко́сь збу́ти.
Лишь бы сладить (осилить) – аби́ поду́жати.
Лишь бы мне не опоздать – аби́ (коли́
б) ті́льки мені́ не спізни́тись.

Лишь бы было угодно – аби́ була́ ла́ска.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Безразмерный – безрозмі́рний:
безразмерный коэффициент, множитель, параметр – безрозмірний коефіцієнт, множник, параметр.
[— Блюмище, ходи сюди, моє малесеньке! Моє-моє! — ще одна новоприбула гостя заледве могла охопити Блюма в діаметрі, її обличчя зникло в його безрозмірному пузі, але він, як міг, усім своїм величезним слонячим тілом продемонстрував готовність до того, що його зараз візьмуть на ручки (Оксана Форостина)].
Обговорення статті
Дремать – дрімати, куняти, (шутл.) окунів ловити:
враг не дремлет – ворог не дрімає;
на то и щука в море, чтоб карась не дремал – на те й щука в морі, щоб карась не дрімав (Пр.); для того й муха на світі, щоб ліниві удень не спали (Пр.);
он дремлет – він дрімає (куняє), (
гал. шутл.) він з дрімаком ся вітає.
[Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала, Щоб умудритися і їй; З-за печі часто виглядала, Прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать. Еней же думав, що вже спала, І тілько що хотів дать драла, Аж ось Дідона за чуб хвать (І.Котляревський). Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати, І тихо дрімає… (Т.Шевченко). Мале дитя коло його на сонці куняє (Т.Шевченко). Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г.Квітка-Основ’яненко). Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає (Номис). — Певно, що Одарка не гаптує: або спить або так куняє (М.Вовчок). Місто заснуло; скелі стояли над водою, неначе тяжку думу думали; куняв ліс на горі, сумували зелені верби (І.Нечуй-Левицький). Сваха Марта почала дрімати, все куняла, сидячи на стільці, й трохи не заснула (І.Нечуй-Левицький). Дух минулого, злеглий, могутній, прокинувся в нім, дух віків, що дрімає в душі й підводиться хвилинами зрухів, манячи до завмерлості й тиші, той непереможний, хоч і приборений голос, що шепоче казки про втрачений рай та співає пісні природності (В.Підмогильний). Левко куняв, схилившись на стіл (В.Підмогильний). По тій фразі очі його, що вже почали були дрімати, враз широко відкрились (І.Багряний). У Тібеті монахи повертаються з літнього усамітнення. У нас депутати з курортів. За літо зал засідань зазнав значних реконструкцій. Крісла розширили на вісім сантиметрів, зручніше буде дрімати (Л.Костенко). Або ж куняв; тоді взуття впиналось у небо, ніби церковні шпилі, високий овес виструнчувався, мов рота ландскнехтів у зелених строях, а маковий цвіт ввижався гожою дівчиною із заледве прим’ятою сукнею (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Поки ми спимо, ворог не дрімає. Спіть більше — вимотуйте ворога].
Обговорення статті
Жо́па, за́дница, по́па (вульг.) – срака, (ум.) сраченя́, гузно, гузниця, дупа, (ув.) дупенція; (попка, ум.) дупця, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупампулька тощо; (ув.) дупище, ґедзло, ґепа, сідниці, зад;
полная жопа (разг., в знач. «плохо дело!») – повна дупа;
получить по попе – дістати по дупі.
[Поцілуй мене у ґедзло (Сл. Гр.). Як любо бачити зимову ідилію, коли важкотілі жінки ґраційно падають пишними дупенціями на слизький лід… (В.Даниленко). Після нетривалої перерви дупи замиготіли перед очима з такою частотою, що нічого, крім них, і не бачив: дупа в політиці, дупа в економіці, дупа в культурі, міжконфесійна дупа, дупище людських взаємин (В. Павлів). А є ж бо такі чудові слова, як «дупця, дупелька, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупапулька, дуплюська, дупампуся, дупочка, дуплюсечка, дупелюсточка, дуперлинка, дупівонія», а в деяких, жартівливих місцях,— «дупенція, дупокльоцик, дупендра, дупижмо, дупасія, дупекло». (Ю. Винничук). Активістці УНСО в Конотопі Надавали ментяри по жопі. Вона ніжками тупа: То не жопа, а дупа! Тож ганьба вам, менти в Конотопі! (Юрко Позаяк). Нас вабить вигин вуст дівиці і хижий виклик їх зіниць, вузькі броньовані спідниці і хтива випуклість сідниць (Віктор Шушпан). Метелик доганя метелика. І квітка квітку доганя. І їде дитинча на велику І відбиває сраченя… (Галина Паламарчук). Одягла кохтину «з Європи», що сягала пупка, міні-спідничку, котра заледве прикривала сраченя — «два зубочки часнику», вхопила потерту торбинку-«човник» — також «з Європи», й, не поснідавши, вибігла з будинку, назустріч лихові, яке вже висновувалося, вже маріло попереду… (Неля Шейко-Медведєва). Цього разу Ворон узяв її ніжно, поволі, з усією ласкою, на яку була здатна його зашкарубла натура; він губами блукав по її тілу, як п’яний джміль по квітці, і дивувався, наче ніколи такого не бачив, сильно так дивувався і рівчачкові поміж грудей, і пласкому животику, і виразно випнутому пагорбку, вкритому зовсім не шорсткою, шовковою травичкою, дивувався повнявому випуклому сраченяті, тонким пальчикам, коротко стриженому волоссю і тому, які можуть бути холодні зуби у спраглому жіночому роті (В.Шкляр). Слово «дупа» мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа – частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган («Люська дала мені дупу»). 3. Жінка, як об’єкт сексуального зацікавлення («О, та Нуська файна дупа»). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою («Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа»; «та з нього такий дупик, що страх»). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?«) 6. У значенні спини («Світ повернувся до мене дупою») 7. «Взяти за дупу» – до чогось примусити. 8. «Йому бракує тільки другої дупи» – те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. «Цілувати когось в дупу» – підлизуватися. 10. «Темно, як у мурина в дупі». 11. У значенні серця – «це тішить мою дупу»; «аж ми жаль дупу стиснув». 12. «Добратися до чиєїсь дупи» – поквитатися. 13. «Дупа волова», «дупа з вухами» – нездара. 14. «Дупа з яйцями» – про вольову жінку. 15. «Гризти дупу» – нарікати на щось, шкодувати. 16. «П’яний в дупу»; «п’яний в штири дупи». 17. «Виглядає, як дупа» – про когось, хто зле виглядає (Ю.Винничук). Тільки й того, що відшмагали вже старою, а тому шорсткою, як наждак, і колючою, що аж іскрила, кропивою. Ще цілі дві доби по моїм першім шкільнім дні мені здавалося, що ті іскри сиплються з моїх ніжок і худої дупці і вдень, і вночі (О.Слоньовська). Так відшмагали, що із сраки аж клапті летіли (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Панове, ваше щастя, що я маю гарячу подругу світового класу з бездоганно пропорційним срако-цицьковим співвідношенням, а то б я розсердився (О.Негребецький, перекл. «Не займайте Зохана»). — Гайє, чоловіче, ох і ноги в неї, ого-го!— Його думки повзуть трохи вище.— В неї, мабуть, і гепа гарна, отака… як у слонихи (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Тупий, як срака. 2. Навіть на найвищому троні сидить дупа. 3. Тепер не заведено казати: «Ідіть в дупу!». Тепер кажуть: «Усім залишатися на своїх місцях!» 4. Срака — багатофункційна частина тіла. Крім основного призначення, нею думають, нею ж відчувають, через неї ухвалюють рішення і виконують більшість робіт, на неї шукають пригод, a коли знаходять, в ній же і сидять. 5. Поки є срака — пригоди не закінчаться!].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЕДВА́, фраз. ма́ло [едва́ не сто лет = ма́ло не сто літ];
едва́ ли, ще хто́зна чи;
едва́ лишь, укр. зале́две;
едва́ не, ті́льки що не [едва́ не разва́лится = ті́льки що не зава́литься;
едва́ не пла́чет = ті́льки що не пла́че]
;
ТРУД (дослідження) ро́звідка, (митця) твір;
неблагода́рный труд образ. натяга́ння шку́рки на кисі́ль;
труд челове́ка ко́рмит, а лень по́ртит пра́ця люде́й году́є, а лінь марну́є;
сто́ит большо́го труда́ забере́ бага́то зуси́ль;
тя́жёлым трудо́м, в по́ті чола́;
с трудо́м ще в по́ті чола́, ле́две-не-ле́две, зале́две, ли́ха прикупи́вши;
с больши́м /велича́йшим/ трудо́м на превели́ку си́лу;
ве́рится с трудо́м ва́жко пові́рити;
от трудо́в пра́ведных не наживёшь пала́т ка́менных прибл. робі́м і грудьми́, а не бу́демо людьми́, од робо́ти ко́ні до́хнуть;

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Едва – ледве; заледве; (с трудом, насилу, еле-еле) – ледве; насилу; всилу; через силу; від сили. Едва лишь – тільки-но; тільки що; скоро. Едва-едва – ледве-ледве; тільки-тільки; тільки що; (с трудом) – ледве-ледве; сила-в-силу; насилу-силу; на превелику силу. Едва не (чуть не, почти) – ледве не; мало не; трохи що не; за малим не; як не. Едва-едва не – ледве-ледве не; мало-мало не; трохи-трохи не. Едва ли – ледве чи; навряд чи. Едва ли (чуть ли не, почти) – ледве не; мало не; чи не; трохи чи не; мабуть чи не.
Лишь – тільки; лиш; ледве. Лишь только – скоро; заледве. Лишь бы было угодно – аби була ласка. Лишь бы – аби; аби-то.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Едва
• Едва-едва
– ледве-ледве (ледь-ледь); тільки-тільки; тіль-тіль що; тільки що; (лок.) лельом-полельом (лелю-полелю).
• Едва-едва (с трудом)
– ледве-ледве; ледве-не-ледве; силу-всилу; насилу-силу; на превелику силу; через силу; від сили.
• Едва… как
– скоро (тільки)… аж (як).
• Едва ли (ль)
– ледве [чи]; навряд [чи]; навряд щоб; трохи лиш (розм. троха лишень); троха чи; заледве; навдак(у) (навдаку чи).
• Едва ли не
– ледве не; мало не; [ледве] чи не; трохи чи не; мабуть, чи не.
• Едва лишь; едва только
– ледве-но; тільки-но; тільки що; скоро (скоро-но).
• Едва не; едва-едва не
– ледве не; мало не; трохи [що] не; замалим не; як не; ледве-ледве не; мало-мало не; трохи-трохи не.
Лишь
• Всего лишь
– тільки (тільки-но); усього тільки (лише).
• Всего лишь?
– і тільки?; ото (та) й усе?; та й годі?
• Лишь бы было угодно
– аби була ласка.
• Лишь бы где-нибудь
– абиде.
• Лишь бы как-нибудь, кое-как
– аби-то; абияк (як-небудь); аби-аби; аби, бабо, рябо.
• Лишь бы, лишь бы только
– аби; аби тільки; тільки б; аби-но; аби лиш (аби лишень); коли б тільки.
• Лишь только, только лишь
– скоро; тільки (тільки-но); як тільки; заледве.
Труд
• Без труда не вынешь (не вытащишь) и рыбку из пруда
– без труда нема плода. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Пр. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Пр. Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні. Пр.
• Брать, взять, принять на себя труд
– брати, узяти на себе труд (клопіт, обов’язок).
• Давать, дать себе труд
– завдавати, завдати собі труду (праці); додавати, додати собі клопоту.
• Добытый тяжёлым трудом
– здобутий тяжкою працею; тяжко зароблений; загорьований; замозольований; потовий.
• Жить собственным трудом
– жити з власної (з своєї) праці.
• Напрасный труд
– даремна (марна) праця; шкода праці.
• Не дать себе труда
– не потурбуватися (не подбати), щоб…; не дати собі труду.
• С большим трудом
– на превелику силу; надсилу-насилу; сила-в-силу; (іноді) з великою (з тяжкою) бідою.
• С трудом
– насилу (усилу, через силу); (за)ледве; (іноді) з бідою.
• Только в труде счастье везде
– тільки праця дає щастя. Пр.
• Труд человека кормит, а лень портит
– праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця — людині окраса, а ледарство — ганьба. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зале́две, нар. едва лишь.
Зале́две й п’ять було́ – едва-ли и пять было.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зале́две і зале́дві, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зале́две, нар. Едва лишь.

Запропонуйте свій переклад