Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 39 статей
Запропонувати свій переклад для «залучати»
Шукати «залучати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Загоня́ть, загна́ть
1) заганя́ти
и заго́нити, загна́ти, займа́ти, за(й)ня́ти, (домашнее животное из стада) залуча́ти, залучи́ти, (о мног.) позаганя́ти и позаго́нити, позайма́ти, позалуча́ти. [Ко́жне свої́х ове́ць залуча́ло додо́му. Вона́ на́шу худо́бу позаганя́ла];
2)
-гна́ть лошадь, лошадей – загна́ти коня́, загна́ти (позаго́нити) ко́ні; потоми́ти, помори́ти ко́ні;
3) (
забивать) заганя́ти, загна́ти, забива́ти, заби́ти, (о мн.) позаганя́ти, позабива́ти.
За́гнанный – за́гнаний; (угнетённый) зату́рканий. [Наро́д те́мний і зату́рканий].
Залуча́ть, -ся, залучи́ть, -ся
1) (
завлекать) залуча́ти (кого́ до ко́го, до чо́го, в що), -ся, залучи́ти, -ся, (о мн. позалуча́ти, -ся). [Я, мій бра́те, хоті́в у гладія́тори пода́тись, та Па́рвус залучи́в у христия́ни (Л. Укр.). І весели́лись у черне́чих ду́шах, що Конаше́вича до се́бе залучи́ли (Куліш)];
2) (
получать) залуча́ти, залучи́ти, затяга́ти, затягти́. [За жі́нкою яку́ худо́бу затя́г! (Мирн.). Затя́г таки́, зароби́в гро́шей (Харк. п.)].
Залу́ченный – залу́чений.
Заполуча́ть, заполучи́ть
1) здобува́ти, здобу́ти (дістава́ти, діста́ти) напере́д що;
2) залуча́ти, залучи́ти кого́. [Гада́є, як-би того́ жартуна́ до се́бе залучи́ти!].
Привлека́ть, привле́чь
1)
см. Привола́кивать, Прита́скивать, Притя́гивать.
-влека́ть к себе – притя́г(ув)а́ти, пригорта́ти до се́бе. [Він узя́в її́ за ру́ку і пригорну́в до се́бе];
2) (
притягивать нравственно) притя́гувати и притяга́ти, притяг(ну́)ти́, затя́гувати, затягти́ кого́ до чо́го, (манить, влечь) ва́бити, пова́бити, прива́блювати (и редко привабля́ти), прива́бити, зва́блювати и звабля́ти, зва́бити, на́дити, з[по]на́дити, прина́джувати, прина́дити, прима́нювати, примани́ти, (склонять) прихиля́ти, хили́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти кого́ чим до ко́го, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приє́днувати, приєдна́ти, залуча́ти, залучи́ти, пригорта́ти, пригорну́ти, приверта́ти, приверну́ти кого́ до чо́го (до товари́ства, до спра́ви, до пра́ці (до робо́ти) і т. п.), (призывать) заклика́ти, закли́кати, приклика́ти, прикли́кати кого́ до чо́го, (о мн.) попритя́гувати, поприва́блювати, нава́бити (неок. нава́блювати), поприна́джувати, поприхиля́ти, поприверта́ти, поприє́днувати, позалуча́ти кого́; срв. Мани́ть, Влечь. [Смі́ливість та весе́лість Ломаче́вського більш од усьо́го притя́гувала до йо́го Оле́сю (Неч.-Лев.). Метка́ і жва́ва, вона́ так і ва́била до се́бе (Мирн.). Се ще бі́льш його́ зва́блювало, що воно́ заборо́нене. Не здола́є вже прина́джувати красо́ю (Самійл.). Істо́рія Украї́ни зо́всім ма́ло прива́блює до се́бе на́ших письме́нників (Єфр.). Щось на́дить до йо́го усі́х. Нам пощасти́ло прива́бити до гу́рту двох доро́слих учени́ць (Грінч.). Його́ до робо́ти не приве́рнеш (Звин.). Приверну́ла вона́ його́ свої́ми очи́ма (Грінч.)].
-кать к себе внимание – притяга́ти (приверта́ти, прихиля́ти) до (на) се́бе чию́сь ува́гу, ки́датися, спада́ти на ува́гу кому́сь.
Дело это -кло́ к себе общее внимание – спра́ва ця приверну́ла до се́бе (на се́бе) зага́льну ува́гу.
-ка́ть, -вле́чь к себе взгляд(ы), взор(ы) – бра́ти (убира́ти) о́чі на (в) се́бе, приверта́ти, приверну́ти о́чі до се́бе, ва́бити по́гляди. [Та й соро́чка-ж: аж на се́бе о́чі бере́. Найбі́льше приверну́ла до се́бе о́чі сама́ Ната́лка (Грінч.). Усі́м бра́ла о́чі красо́ю (Куліш)].
-вле́чь на свою сторону – приєдна́ти, прихили́ти, пригорну́ти кого́ до се́бе. [На́ша організа́ція зумі́ла пригорну́ти до се́бе все село́ (Грінч.)].
-вле́чь на свою сторону угощением – примогори́чити кого́.
-влекать, -влечь к участию (пригласить) – присоглаша́ти, присогласи́ти кого́. [Він са́мий пе́рвий, та ще двох присогласи́в (Мнж.)].
Насильно -вле́чь кого к чему-н. – силомі́ць притягти́, залига́ти кого́ до чо́го.
-влекать, -влечь к работе – притя́гувати, -гну́ти, залуча́ти, залучи́ти кого́ до пра́ці.
-влека́ть, -вле́чь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду – притяга́ти, притягти́, тягну́ти, потягти́, кли́кати, покли́кати кого́ до пра́ва, до відповіда́льности; притяга́ти, притягти́, кли́кати, покли́кати до су́ду, на (в) суд, ста́вити, поста́вити на суд кого́, позива́ти, запізва́ти кого́.
-влека́ть, -вле́чь к делу об убийстве кого – притяга́ти, притягти́ (кого́) до спра́ви про вби́вство кого́.
Привлека́емый – при[за]тя́гуваний, прива́блюваний, прина́джуваний; приє́днуваний, залу́чуваний, при[за,по]кли́куваний.
Привлечё́нный – притя́гнутий, затя́гнутий, прива́блений, зва́блений, прина́джений, зна́джений, приє́днаний, залу́чений, приве́рнутий до чо́го.
-ный к (судебной) ответственности к суду – потя́гнутий, покли́каний до пра́ва, до відповіда́льности, на (в) суд, запі́званий.
-чё́нный к делу – притя́гнутий до спра́ви яко́ї.
Причисля́ть, причи́слить
1) (
к чему при счёте) прирахо́вувати, прирахува́ти, прилі́чувати, прилічи́ти; (прибавлять) придава́ти, прида́ти, додава́ти, дода́ти що до чо́го.
-лять проценты к капиталу – прирахо́вувати (прилі́чувати, додава́ти) відсо́тки до капіта́лу (до стовпа́);
2) (
зачислять, относить в разряд чего) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачи́слювати и зачисля́ти, зачи́слити, залуча́ти, залучи́ти кого́, що до ко́го, до чо́го, ста́вити, поста́вити кого́ поміж ким.
-лить принятые деньги к приходу – зарахува́ти, залічи́ти при́йняті гро́ші до прибу́тку.
Его -ля́ют к величайшим государственным деятелям – його́ зарахо́вують (залі́чують) до найвидатні́ших держа́вних діячі́в, його́ ста́влять помі́ж найвидатні́шими держа́вними діяча́ми.
Отого про изведения нельзя -лить ни к трагедиям, ни к комедиям – цього́ тво́ру не мо́жна ні до траге́дій, ні до коме́дій залучи́ти (залічи́ти, зарахува́ти, зачи́слити).
-лить кого к посольству – зачи́слити, приряди́ти, приділи́ти кого́ до посо́льства.
-лять себя к кому, к чему – залі́чувати, зачисля́ти себе́ до ко́го, до чо́го, признава́тися до ко́го, до чо́го, (фам.) горну́ти себе́ до ко́го. [Залічи́вши себе́ до бабі́в, Явдо́ха в свя́то або́ в неді́лю і за холо́дну во́ду не ві́зьметься (Кониськ.). Вона́ і себе́ до стари́х люде́й го́рне і теж гріха́ бої́ться (Кониськ.). Признаю́ться до цьо́го на́пряму Гнат Хотке́вич, Іва́н Ли́па (Єфр.)]
Причи́сленный
1) прирахо́ваний, прилі́чений; при́даний, до́даний до чо́го;
2) зарахо́ваний, залі́чений, зачи́слений, залу́чений до ко́го, до чо́го, поста́влений поміж ки́м, поніж чи́м.
Прославля́ться, просла́виться
1) (
возв. з.) уславля́тися, усла́витися, прославля́тися, просла́витися, (описат.) убива́тися, уби́тися в сла́ву, зажива́ти, зажи́ти сла́ви, залуча́ти, залучи́ти сла́ви. [Бала́дами всла́вились німе́цькі письме́нники – Ші́ллер та Ге́те (Єфр.). Просла́вився на Вкраї́ні ще коза́к Ґо́нта (Ном.). Клепачі́ усла́вились на Лубе́нщині злоді́йством (Ном.)];
2) (
стр. з.) уславля́тися, усла́витися, бу́ти усла́вленим, вихваля́тися, бу́ти вихва́люваним, ви́хваленим. [Ті поту́жники, що з да́вніх-даве́н бува́ли ви́соко всла́влені (Св. Пис.)].
Он громко -вился победами – він гу́чно всла́вився перемо́гами.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Подключить, подключать – підмикати, підімкнути, (включать, включить) умика́ти, увімкну́ти; (присоединять, присоединить) приєдна́ти, приєднувати, прилуча́ти, долучати, долучити; (привлекать, привлечь) залучати, залучити. Обговорення статті
Участие – участь:
деятельное участие – діяльна (старанна) участь;
привлекать, привлечь к участию в чёмзалучати, залучити (притягати, притягти) до участі в чому;
принимать, принять участие – брати, взяти участь у чому;
при непосредственном участии – з безпосередньою участю, за безпосередньої участі;
принять живое участие – взяти пильну (жваву) участь;
с участием, при участии – з участю, за участю, (редко, касается длительного времени) за участі.
[Еріка не бере участи у зовнішньому житті, й життя не бере участи в ній (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). — Як бере участь Україна в НАТО? — Як яйця в статевому акті: беруть участь, але не входять].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АНГАЖИ́РОВАТЬ ще заанґажо́вувати, залуча́ти, запро́шувати, вербува́ти, живомовн. сва́тати;
ангажи́рующий що анґажу́є тощо, гото́вий заанґажува́ти, вербува́льник, жарт. сват, прикм. вербува́льний.
ВКЛЮЧА́ТЬ (у що) додава́ти /долуча́ти/ до чого, (до списку) зано́сити, (у мережу) галиц. залуча́ти /влучати/, (в число членів) уво́дити, (в собі) місти́ти в собі́;
ВКЛЮЧА́ТЬСЯ ще впряга́тися і похідн.;
включаться во что прилуча́тися /приє́днуватися, підпряга́тися/ до чого;
включа́ющий що /мн. хто/ включа́є тощо, ста́вши залучати ???, призна́чений /зда́тний/ включи́ти, вмика́ч, стил. перероб. включа́ючи;
включающий ток вмика́ч стру́му;
включающийся/включа́емый дода́ваний, долу́чуваний /влучуваний/, уво́джуваний, (до списку) запи́суваний /уписуваний/;
включающийся прилу́чуваний /приє́днуваний, підпря́ганий/ до;
включающийся во что зго́дний прилучи́тися до чого;
включающийся в борьбу́ (про сили) сві́жий;
ПОДСОЕДИНЯ́ТЬ електр. підключа́ти, галиц. залуча́ти;
подсоединя́ющий що /мн. хто/ приє́днує тощо, ста́вши приєднувати, зго́дний приєдна́ти, прикм. тех. єдна́льний, приє́днувальний, під’є́днувальний, з’є́днувальний, підключа́льний, складн. підключи́- [підключи́-на-поміч-гурт];
подсоединяющийся/подсоединя́емый приє́днуваний /під’єднуваний, з’єднуваний/, підклю́чаний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Залучать, залучитьзалуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, залучи́ти, -чу́, -иш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Сторона – бік; (юрид.) – сторона. Быть в стороне – бути в боці, на боці. В стороне – осторонь. По левую сторону – ліворуч. По правую сторону – праворуч. Оставляя в стороне что – полишаючи, поминаючи що. Держаться в стороне – сторонитися; триматися осторонь. Переходить на чью сторону – перекидатися на чий бік. В разные стороны – різно. С обеих сторон – з обох боків; обіруч. Лицевая сторона (документа) – зверхній бік (документу). Лицевая сторона дома – чоло будинку. Узнавать стороною – від людей дізнаватися. Обратная сторона – зворот. На обратной стороне – на звороті. По обеим сторонам – обабіч; по обидва боки. По сторонам – по боках; з боків. Осматривать со всех сторонсм. Осматривать. Принимать, брать чью сторону – ставати за кого; брати чий бік; прихилятися до кого; пристати до кого. Окрестная сторона – околиця. Склонять на свою сторонузалучати, привертати, прихиляти на свій бік. Стоять на чьей стороне – тягти за ким. Договаривающиеся стороны – договірні сторони. На все четыре стороны – на чотири вітри. Мое дело сторона – моя хата скраю.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Включать, включить, -ся, электр. – (у)вмика́ти, увімкну́ти, -ся;
включить (одно тело в другое) – залуча́ти, залучи́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вовлекать
• Вовлекать, вовлечь в невыгодную сделку
– утягати, утягти в невигідну справу (в оборудку); утягати, утягти в утратну справу.
• Вовлекать, вовлечь в преступление кого
– спокушати, спокусити на злочин (утягти, утягати в злочин) кого.
• Вовлекать, вовлечь в работу
залучати, залучити до роботи.
Приобщать
• Приобщать бумагу к делу
(канц.) – долучати папір до справи.
• Приобщать молодёжь к общественно-полезному труду
залучати молодь до суспільно-корисної праці.
Сонм
• Причислять (сопричислять, сопричислить) к сонму кого
(книжн.)залучати, залучити (зачислити) до сонму кого.
Сторона
• Быть, держаться в стороне
– бути, триматися осторонь; сторонитися (бокувати).
• Быть на стороне чьей; встать на чью сторону; принять (держать, брать, взять) сторону чью
– бути на чиєму боці; стояти, стати за кого; стояти, стати на чию руку (руч); тягти, потягти [руку] за ким.
• Во все стороны
– на всі боки; навсібіч (увсібіч).
• В разные стороны (разойтись, разбежаться)
– у різні боки (різно, урізнобіч). [Три дороги розійшлися різно… Н. п.]
• Глаза бегали по сторонам
– очі бігали сюди й туди.
• Держаться в стороне
– триматися (держатися) осторонь (відсторонь).
• Моё (твоё, его…) дело сторона
(разг.) – моя (твоя, його…) хата скраю; це до мене (до тебе, до його…) не стосується (не дотикається); я в те (в це) не втручаюся (ти в це не втручаєшся, він у це не втручається…).
• На все четыре стороны
– на всі чотири [сторони]; (іноді) на всі (під усі) чотири вітри.
• На другой, на той стороне
– на тому (на тім) боці; по той бік (іноді потойбіч).
• На той стороне, по ту сторону, на этой стороне, по эту сторону реки находящийся, живущий
– тогобічний, сьогобічний; (як імен.) тогобочанин, тогобочанка, сьогобочанин, сьогобочанка.
• На этой стороне
– на цьому (на цім) боці; по цьому (по цім) боці; по цей бік (іноді посейбіч).
• Находящийся по обеим сторонам чего
– обобічний (обабічний).
• По правую, по левую сторону; с правой, с левой стороны
– праворуч, ліворуч (іноді правобіч, лівобіч); з правого, з лівого боку; у праву, у ліву руч.
• Привлечь на свою сторону кого
– прихилити (приєднати, пригорнути) на свою руч (до себе) кого.
• Принимать, принять в хорошую, в дурную сторону что
– за добре, за зле (за лихе) брати, узяти що.
• Родственники со стороны отца, матери
– родичі по батькові, по матері (з батькового, з материного боку).
• Разойтись в разные стороны
– розійтися (порозходитися) в різні сторони (боки, різними сторонами, врізнобіч).
• Сильная, слабая сторона кого, чего
– сильна, слабка сторона чия, кого; дошкульне місце чиє, чого.
• Склонять в свою сторону
залучати (привертати, прихиляти) на свій бік (на свою руч).
• С обеих сторон, по обе стороны
– обабіч (по обабіч); по обидва боки; з обох боків; (давн.) обаполи.
• Со всех сторон
– з усіх боків; звідусюди (звідусіль); усіма сторонами; кругом. [Золотоноша кругом хороша. Пр.]
• С одной стороны… с другой стороны…
– з одного боку… з другого боку…
• Со своей (с моей, с нашей…) стороны
– щодо мене (щодо нас…), то; як на (про) мене (як на вас…); з свого (з мого, з нашого…) боку; від себе (від мене, від нас…).
• Уклоняться, уклониться в сторону
– ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.
Участие
• Привлекать, привлечь к участию в чём
залучати, залучити до участі в чому.
• Принимать участие в чём
– брати участь у чому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

включа́ть, включи́ть вмика́ти, увімкну́ти; вво́дити, ввести́; залуча́ти, залучи́ти; поміща́ти, помісти́ти
приобща́ть, приобщи́ть прилуча́ти, прилучи́ти; залуча́ти, залучи́ти; приє́днувати, приєдна́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Залуча́ти, залу́чувати, залучи́ти
1) до чо́го –
залучать, залучить, завербовывать, завербовать;
2)
отнимать, отнять от груди;
3)
загонять, загнать домой (животное);
4)
присоединять, присоединить.
Залучи́ти сла́ви – приобрести славу, прославиться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Склонять, -нить что куда – нахиляти, нахилити; (кого к чему) – намовляти, намо́вити кого́ на що; с. на свою сторонузалуча́ти до се́бе, приверта́ти, приверну́ти до се́бе (на свій бік), прихиляти, прихилити.
Сторона
1) (
направление) – сторона́, бік (бо́ку); с. дела отрицательная – недо́бре (ує́мне, неґативне) в спра́ві; с. дела положительная – позитивне в спра́ві; с. левая – лівору́ччя, лі́вий бік; с. окрестная – око́лиця; с. правая – правору́ччя, пра́вий бік; брать чью-либо сторону – става́ти, ста́ти на чиє́му бо́ці (на чий бік), тягти, потягну́ти ру́ку (руч) за ко́го (за ким), става́ти, ста́ти за ким; в -не (проходить) – о́сторонь, стороно́ю; в сн-е держаться – бу́ти о́сторонь; искать на -не – шука́ти в і́ншому мі́сці, в і́нших місцях, по людях шука́ти; итти на заработки на -ну – іти на заробі́тки; оставлять в -не что – полиша́ти без ува́г, мина́ти, обмина́ти що; переходить на чью -ну (в смысле перебежки, измены) – перекида́тися, перекинутися до ко́го; по левую -ну – ліво́руч; по правую -ну – право́руч; принимать, брать, держать чью-либо -ну – обстава́ти, обста́ти за ким, тягти за ко́го, тягти, потягти ру́ку за ким, озива́тися, озва́тися за ко́го, стояти за ким, за ко́го; с левой -ны – ліво́руч, в лі́вій руці́; с нашей -ны нет препятствий – від нас нема́ перешко́д, ми не чинимо перешко́д, ми не запере́чуємо; с обеих с-н – оба́біч, по оба́біч; с правой -ны – право́руч, в пра́вій руці; склонять на свою -нузалуча́ти, приверта́ти на свій бік; со всех с-н – звідусі́ль; со -ны отца (родство) – по ба́тькові; со своей -ны – від се́бе, і собі́, з своє́ї руки; стоять на чьей -не – тягти ру́ку за ким, тягти за ко́го; узнать -ной – від люде́й дізна́тися, стороно́ю дізна́тися; уклоняться в -ну – збо́чувати, збо́чити;
2) (
поверхность предмета) – бік (бо́ку); с. задняя – тил (-лу), затильний бік, затильна сторона́, спинка; с. лицевая документа – (з)ве́рхній бік доку́менту, лице́ доку́менту; с. лицевая дома – чоло́ будинку; с. обратная – зворо́т (-ту); (изнанка) – виворот (-ту); с. передняя – пе́ред (-ду), чоло́; имеющий обе лицевые -ны – личковий (напр., личкове́ сукно́); на обратной -не – на зворо́ті;
3) (
страна) – сторона́, край (р. кра́ю); с. родная – рі́дний край; с. чужая – чужина́, чужий край; на чужой -не – на чужині́;
4) (
в судебн. процессе) – сторона́; -ны договаривающиеся – догові́рні сто́рони; с. заинтересованная – заінтересо́вана (в спра́ві) сторона́; с. истцовая (возбудившая дело) – позива́ч (-ча́), позивачі́, позовна́ сторона́, позовник (-ка́); с. ответная – позивана сторона́, позиванець (-нця); с. противная – супротивна сторона́, супротивник (-ка); с. тяжущаяся – позива́льник (-ка), позовна́ сторона́, процесо́ва сторона́; с. явившаяся – сторона́, що прибула́, прибу́ла сторона́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить.
І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. Г. Барв. 355.
2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада).
Кожне своїх овець залучало додому. Мир. ХРВ. 45. Залучав скотину. Мкр. Г. 55. Гусей або утяток з річки залучити. Мкр. Н. 35.
3) Доставать, достать, получать, получить.
Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На́, мамо!» Г. Барв. 433. — сла́ви. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сава козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити. Макс.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. *4) Отнять от груди. Він уже хлопчик здоровецький, треба залучити. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Привлекать, привлечь — притяга́ти, притягти́, залуча́ти, задучи́ти; П. к ответственности — притягги́ до відповіда́льности.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вга́нивать, ся = вганя́ти, ся, заганя́ти, ся, займа́ти, залуча́ти, влуча́ти. С. Аф. — Піди швидче, залучи теля у хлїв.
Вербова́ть = вербува́ти, затяга́ти, залуча́ти. С. З.
Включа́ть, ся, включи́ть = включа́ти, ся, залуча́ти, ся (С. Л.), вмика́ти, ся, включи́ти, залучи́ти.
Завлека́ть, завле́чь = 1. д. Завола́кивать. 2. ва́бити, на́дити, прина́жувати, мани́ти, прима́нювати, залуча́ти, зва́бити, зна́дити, прина́дити, примани́ти, залучи́ти. С. З. Л.
Загна́ть, загоня́ть = 1. загна́ти, заня́ти, залучи́ти, заганя́ти, займа́ти, залуча́ти. — Зажени свиню у хлїв. — Займи й нашу на пашу — нехай попасеть ся. н. пр. — Бо там стоїть кримська орда, вона тебе в полон займе. н. п. — Ой чи його вбито, чи в полон занято? н. п. — Треба залучити теля у хлїв. 2. д. Зага́нивать.
Залуча́ть, залучи́ть = залуча́ти, зама́нювати, прима́нювати, прина́жувати, залучи́ти і т. д.
Лавръ, рос. Laurus nobilis L. = лавр, лаври́на. С. Жел. — Пожина́ть, собира́ть ла́вры = сла́ви зажива́ти, залуча́ти, добува́ти. — Ой хотїв козак Сопрон та й славоньки зажити, гей зібрав військо запорозське та й пішов Орду бити. н. п. — Гей нум, браття, до зброї, на герць погуляти, слави залучати! М. Лобода. — Почива́ть на ла́врахъ = спочива́ти після вели́кої й сла́вної пра́цї.
Око́лица = 1. око́лиця (С. З.), около́тиця, окру́га. — У їх гуси — на всю околицю таких нема. — А вона, бачте, на всїй околотицї перва ткаля була. н. о. — На всю округу славилась красою. 2. объїзд, о́бъїздка, маніве́ць. — Ѣ́хать око́лицею = колува́ти, їхати манівця́ми, в объїзд, в объїздку. — Хто колує, той дома ночує. н. пр. — Говори́ть око́лицу, око́лицею = говори́ти зда́лека, надога́д, манівце́м. 3. ца́рина (С. З.), дїльни́ця. – Тай випровадила дочку аж за царину. М. В. — То гусей або утяток з річки залучати, то на царину збірались череду стрічати. Макар.
Привлека́ть, привле́чь = 1. притяга́ти, притягти́. — З останнїх, які були притягнені до того слїдства. Кн. 2. ва́бити, на́дити, прина́жувати, прива́блювати, залуча́ти, прива́бити, прина́дити, залучи́ти, приверну́ти, пова́бити, присолоди́ти, кількох — поприна́жувати, поприва́блювати і т. д. — Ти принадив мою душу, пригорнув її до себе. К. П. — Надить його отой пастовень, так що й очей з його не зводить. Кн. — Стати з тим, кого хочеш до себе привабити. Гр. Чайч. — Нїчим культурним Росия не мотла привабити до себе лівобережного панства. Кн. (Д. ще під сл. Прива́живать 1.) — Привлека́ть, привле́чь къ суду́ = позива́ти, запозва́ти, притягти́ до суда́, потягти у суд. — Привле́чь на свою́ сто́рону = переня́ти, перемо́вити, переєдна́ти. — Привлека́ющій = ва́блючий. — Вид гарний і дуже до себе ваблючий. Скл.
Присоединя́ть, присоедини́ть, ся = прилуча́ти, ся (С. З. Л.), приверта́ти, ся, єдна́ти, ся, приє́днувати, пристава́ти, залуча́ти, прилучи́ти, ся (С. Л.), приверну́ти, ся, приєдна́ти, ся, зъєдна́ти, ся (С. Л.), приста́ти, прихили́ти ся, залучи́ти, ся, прича́лити (С. Л.). — Їдна біда не докучить, доки друга не прилучить. н. пр. — Прилучивши до Литви князївство Смоленське, звернув ся Ольгерд до полуднево-руської землї. Бар. О. — Польща намагала ся прилучити до себе Волинь. Пр. — Прилучили і мого коня до табуну. Кн. — З противних партїй приєднувати народному стороницству. Зап. — Приєднав ся і я до їх гурту. Кн. — Три села до нашої волостї залучили. С. Л. — До войска гет. Хмельницького зо всїми козаками прихилив ся. Л. Сам. — Причаль бумагу до дїла. Лев. — Присоединённый = прилу́чений, злу́чений.
Увлека́ть, увле́чь, ся = 1. залуча́ти (С. Л.), затяга́ти, займа́ти (С. Аф), захо́плювати. — Він затяг мене на обід. — Татари захопили в полон багато людей. 2. на́дити, ва́бити, мани́ти, зна́жувати, ся, чарува́ти (С. Л.), порива́ти, ся, зано́сити ся, заганя́ти ся, зна́дити, прина́дити, ся, зва́бити, прива́бити, причарува́ти, учарува́ти і д. Плѣни́ть 2.

Запропонуйте свій переклад