Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 41 статтю
Запропонувати свій переклад для «замах»
Шукати «замах» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

За́мах
1)
см. Зама́хивание;
2) за́мах (-ху), мах (-ху).

Одним -хом, из-за одного -ху, с -ху – одни́м (за одни́м) за́махом, ма́хом. [Вона́ ви́пила її́ (ча́рку) одни́м за́махом (Основа)].
В зама́х, нрч. – ума́х.
Взмах, взма́шказа́мах, по́мах, мах, змах, розгі́н (р. -го́ну). [З о́дного за́маху чо́вен опини́всь на сере́дині рі́чки (Крим.). І ко́су смерть взяла́, щоб все життя́ скоси́ть одни́м розго́ном (Фран.). Так махну́в ша́пкою, мов душа́ його́ з тим ма́хом ви́линула (Г. Барв.)].
Одним -хом – з ма́ху, з одного́ ма́ху, за оди́н мах, (шутл.) за одни́м ма́хом-па́хом. [Підхо́дить до мольбе́рту й з одного́ ма́ху розрі́зує карти́ну (Єфр.)].
Захва́т
1) (
насильствен. присвоение) за́хват (-ту), захо́плювання, (оконч.) захо́плення, за́брання́, самобра́ння, займа́ння, га́рбання, зага́рбання, грабу́нок (-нку) чого́. [Безла́дне захо́плювання фа́брик робітника́ми (Касян.). У поло́н займа́ння (Сл. Гр.). Га́рбання чужо́ї пре́дківщини (Куліш)];
2) (
место или часть орудия, чем оно хватает) ро́зпір (-пору), розворо́т (-ту). [Сі обце́ньки не годя́ться – мали́й ро́зпір (Сл. Ум.)].
-том руки (ладони) – за́жма, за́жмагом (Сл. Гр.). [Рву щаве́ль за́жмагом, щоб пан не пійма́в (Н.-Вол. п.)];
3)
-ва́т обеих расставленных рук – обі́ймище. [Арка́н на ві́сім обі́ймищ].
В захват (в борьбе) – зчепи́вшись;
4) (
размах руки со щёткой, шваброй) за́мах (-ху).
Мах
1)
см. Маха́ние;
2)
межд. – мах! [Бі́лою хусти́нкою ті́льки мах-мах! (Мова). Мах додо́му! (Л. Укр.)];
3) (
взмах) мах, за́мах, по́мах, змах (-ху); (кивок) кив (-ву). [Незру́чний мах руко́ю (Н.-Лев.)].
Ма́хом, нрч., см. отдельно. Одним -хом – одни́м ма́хом, з одного́ ма́ху, з ма́ху, за оди́н мах, за одни́м ма́хом (за́махом). [Одни́м ма́хом (з одного́ ма́ху) усі́х розігна́в (Київ)].
Сделать что на мах – зроби́ти що на гала́й-бала́й.
Скакать во весь мах – скака́ти що-ду́ху, чим-ду́ж;
4) (
промах) мах.
Давать, дать -ху, -ха, машка́ – дава́ти, да́ти ма́ху, обмахну́тися; срв. Прома́хиваться;
5)
стоять на -ху, по -ху – стоя́ти на ва́рті, вартува́ти, чатува́ти;
6) (
крыло ветр. мельницы, веялки и т. п.) крило́ (вітряка́, ві́ялки).
Пустить мельницу во весь мах, вполмаха – пусти́ти вітряка́ на все крило́, на півкрила́;
7) (
бревно в вале ветр. мельницы) ма́ха (-хи).
I. На, предл.
1)
с вин. п.
а)
на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)].
Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати.
Смотреть на кого – диви́тися на ко́го.
Закричать на кого – закрича́ти на ко́го.
Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́.
Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го.
Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го.
Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го.
Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас.
Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе.
Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе.
Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́).
На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано.
Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го.
Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го.
Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го.
Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)].
Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв.
Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є!
Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери.
Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)].
Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево.
Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок.
Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб.
Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу).
Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю.
Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь.
Положить на стол – покла́сти на стіл.
Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю.
Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви.
Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю.
Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти.
Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1.
Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум.
Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться.
Говорить на ухо – говори́ти на у́хо.
Стать на колени, см. Коле́но 1.
Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду.
Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)].
Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во).
Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́).
На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же!
Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику.
Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву.
Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві.
Вариации на тему – варія́ції на те́му.
Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)].
Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду.
Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний.
Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́;
б)
на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)].
Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи).
Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)].
Путешествие на Восток – по́дорож на Схід.
Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн.
На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)].
Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір.
Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік.
Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)].
Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)].
Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)].
Итти на войну – іти́ на війну́.
Ехать на воды – ї́хати на во́ди.
Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння).
Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок).
Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля;
в)
на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2.
На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день.
На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)].
На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)].
На завтра – на(в)за́втра.
На следующий год – на той рік, на насту́пний рік.
На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час.
В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня.
В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня.
С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок.
Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня;
г)
на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)].
Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень.
Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день.
На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день.
На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)].
Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші.
Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)].
Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри.
На половину меньше – на полови́ну ме́нше.
Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну.
Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і].
На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)].
На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)].
Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́).
Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́.
Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців.
Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й;
д)
на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)].
На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му.
Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́.
Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну).
Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі).
Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)].
Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́.
На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним.
Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то.
На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну.
На случай – про случа́й; на ви́падок чого́.
На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі.
На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом.
Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го.
На риск – на риск, на відча́й.
На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть.
Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)].
На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́.
Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що.
На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя.
На встречу, см. Навстре́чу.
На силу, см. Наси́лу.
На память
а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку;
б) (
наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2.
На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце;
2)
с предл. п.
а)
на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)].
Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді).
Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́.
Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́.
Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий.
Рана на руке – ра́на на руці́.
Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х.
Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х.
Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми).
Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х).
Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х.
У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці.
На небе и на земле – на не́бі і на землі́.
На небосклоне – на о́брії.
На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі.
Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м.
На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера.
На дне бутылки – на дні пля́шки.
На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць.
На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.).
Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)].
Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку.
Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці.
Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́).
Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна.
На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні.
Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)].
На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг.
Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́).
На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм.
Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́.
Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві).
Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в.
Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це.
Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді.
Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі.
Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х).
Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́).
Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях.
Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою).
Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми.
Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах.
Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах.
Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно).
Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)].
Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми).
Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці.
Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах.
На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́.
Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду.
На коленях, см. Коле́но 1.
На цыпочках, см. Цы́почки.
На четвереньках, см. Четвере́ньки.
На корточках, см. Ко́рточки.
Компания на акциях – акці́йне товари́ство;
б)
на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му.
Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді).
Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах).
На побегушках, см. Побегу́шки.
На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́;
в)
на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му.
На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)].
На днях – ци́ми дня́ми.
На святках – свя́тками.
На досуге – на дозві́ллі.
На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи.
Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці;
3) (
в сложных словах) на, у, про, ви.
На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш).
С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).
Наи́змашь, нрч. – на за́мах, на ви́мах.
Нама́шка
1) нама́хування, навіва́ння,
оконч. намаха́ння, наві́яння чого́;
2) зама́хування, заміря́ння, за́мах (-ху), за́мір (-ру) на ко́го;
срв. Зама́хивание.
Него́дный
1) (
непригодный) –
а) (
о вещах, неодуш. предметах) неприда́тний, негодя́щий, леда́чий, (реже) незда́тний, неспосі́бний. [Цього́ чо́бота я ви́кину, бо він негодя́щий (Звин.). Залежа́лий та негодя́щий крам (Рада). Таку́ негодя́щу ха́ту, що вже й гі́ршої не бува́є, мо́же шви́дше даду́ть (Грінч.). Сукно́ леда́че, розла́зиться (Звин.). Мені́ ці халя́ви незда́тні, бо малі́ (Кам’янеч.). Гвіздо́к уже неспосі́бний, – без голо́вки (Чигиринщ.)].
-ная вещь – неприда́тна (негодя́ща) річ; см. ещё Не́годь 1.
-ная трава – бур’я́н (-ну́);
б) (
о животных) неприда́тний, негодя́щий, несудни́й, (зап.) незда́лий, (вредный) шкідли́вий. [Несу́ (пса) в ліс заби́ти, бо вже коло ха́ти незда́лий (Яворськ.)];
в) (
о людях) неприда́тний, незда́тний, негодя́щий, непутя́щий, неспосі́бний, (зап.) незда́лий; (никудышный) нікче́мний. [В вас оди́н не́крут негодя́щий (Свидн.). З вимо́ги сільра́ди зві́льнено непутя́щого агроно́ма (В. Підмог.). У рай його́ не прийняли́, бо неспосі́бний, і пішо́в він у пе́кло (Гр. Григор.)].
-ный поэт – нікче́мний (незда́тний) пое́т;
г) (
об отвлеч. понятиях) неприда́тний, (ничтожный) нікче́мний.
Покушение с -ными средствамиза́мах з нікче́мними за́собами.
-ный к чему, для чего, на что – неприда́тний, незда́тний, (зап.) незда́лий до чо́го и роби́ти що.
-ный к военной службе – непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову.
-ный для питья – неприда́тний до (для) пиття́, непитни́й.
-ный к употреблению – неприда́тний до вжива́ння, неужи́тний, неспосі́бний. [Ця ді́жка вже неспосі́бна: дві кле́пки геть погнили́ (Звин.)].
Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей – мо́ва, неприда́тна (незда́тна) висло́влювати абстра́ктні думки́.
Ни на что (никуда, ни к чему) -ный – ні до чо́го неприда́тний (незда́тний, незда́лий), (эллиптич.) ні до чо́го, (диал.) ніку́ди не судни́й, (ничего не стоящий) нічо́го не ва́ртий, (ничтожный) нікче́мний, (о человеке ещё, сщ.) нікче́ма (общ. р.), нікче́мник, -ниця. [Чолові́к незда́лий до нічо́го (Стефаник). Цей кінь ніку́ди не судни́й (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чо́го (Свидн.). Наві́що сей нікче́мний жарт? (Самійл.). Нікче́мні ві́рші (Грінч.)];
2) (
дурной, скверный) негі́дний, пога́ний, (сильнее препога́ний), паску́дний, леда́чий, него́жий; (о людях ещё, сщ.) пога́нець (-нця, м. р.), пога́нка (ж. р.), леда́що (общ. р.); срв. Него́дник, -ница. [Бода́й лиш не ма́ти негі́дну дити́ну (Гол. III). Пізна́в препога́ний, пізна́в ті́ї ка́рі о́чі (Шевч.). Ах ти зра́дник паску́дний! (В. Підмог.). Сам призна́всь, леда́чий, в зра́ді (Грінч.). Я створі́ння зле, него́же (Самійл.)].
Самый -ный человек – найпаску́дні́ша люди́на, найгі́рший непо́тріб.
Неуда́вшийся – що не вда́вся, невда́лий.
-шееся покушение – невда́лий за́мах.
Покуша́ться, покуси́ться – (сделать что-л.) заміря́тися, замі́ритися, ва́житися, пова́житися и ва́жити, пова́жити, зама́хуватися, замахну́тися. [Заміря́вся обікра́сти, та не пощасти́ло. І не ва́жся цього́ роби́ти].
-си́ться на дерзкий поступок – пова́житися на зухва́лий учи́нок.
-ша́ться на чью жизнь, на чьё имущество – ва́жити, (оконч.) пова́житися на чиє́ життя́, на чиє́ добро́, на ко́го, на що; роби́ти, зроби́ти за́мах на чиє́ життя́, на ко́го, на що. Срв. Посяга́ть. [Він на моє́ життя́ ва́жить. На йо́го зро́блено було́ за́мах. Хто на моє́ здоро́в’я ва́жить, той сам його́ не ма́є (Ном.). На ві́що-ж ти ва́жиш: чи на мою́ ясне́нькую збро́ю, чи на мо́го коня́ вороно́го, чи на ме́не козака́ молодо́го].
Покуше́ниеза́мах (-ху). [За́мах на мою́ во́лю. За́мах на життя́].
-ние с негодными средствамиза́мах з нікче́мними (неві́рними) за́собами.
Поползнове́ние – (предосудит. желание) зазіха́ння, забага́нка, по́тяг, хіть до чо́го, (попытка) за́мах (-ху). [Оборо́на рі́дного кра́ю й націона́льности від сусі́дських забага́нок (Єфр.). Контрреволюці́йні зазіха́ння].
Сделать, обнаружить -ние к чему – пова́житися, намі́ритися, порва́тися на що и що зроби́ти.
Он сделал-было -ние бежать – він порва́вся був тіка́ти.
Посяга́тельствоза́мах, замі́р (-у), по́сяг (Куліш). [Не загу́блять його́ тата́ри в похо́ді ні отру́тою, ні яки́м и́ншим по́сягом (Куліш)].
-ство на моё честное имяза́мах на моє́ че́сне ім’я́.
-ство на чью жизньза́мах (за́мір) на чиє́ життя́.
-ство на мой карманза́мах на мою́ кеше́ню.
Посяга́ть, посягну́ть
1) (
на кого, на что) ва́жити, пова́жити, ва́житися, пова́житися на ко́го, на що, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го; срв. Покуша́ться. [Є таємни́ці в Бо́га, їх збагну́ти не ва́жмося (Л. Укр.). Ва́жить на добро́, пра́цю, честь і ща́стя лю́дське (Єфр.). Зро́блено було́ за́мах на йо́го].
-ну́ли на моё доброе имя – на моє́ до́бре ім’я́ пова́жилися;
2)
см. Сва́тать, Бра́читься.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жизнь – життя, (устар.) живо́ття; (время жизни) вік (ум. вічок), (время или образ жизни) життя, (устар.) живот, живність, житів’я, прожиток, буття, (образ жизни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування:
борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба до загину; боротьба смертельна;
бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину;
будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина);
вводить, проводить в жизнь (постановление, закон) – переводити в життя; запроваджувати в життя;
вести жизнь – провадити життя; жити;
вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати;
в жизни – за життя (у житті); на віку; живши; (устар.) за живота;
влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб;
вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя;
воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що;
в первый раз в жизни, впервые в жизни – уперше на віку (у житті);
всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку;
вызвать к жизни – покликати до життя; (иногда) сплодити;
дать жизни, перен. – завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком);
доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу;
до конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку, [аж] до [самої] смерті; до віку і до суду, (устар.) до живота;
долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий;
дорогая, дешёвая жизнь – дороге, дешеве прожиття, все дорого, дешево;
дорожить жизнью – дорожити життям, шанувати життя;
достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя;
жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому;
жизнь барская – панування;
жизнь без событий – безподієве життя;
жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття;
жизнь бродячая – волоча́ще (волоцюжне) життя;
жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, нуртує, клекотить);
жизнь довольная, спокойная – життя безпечне, спокійне; спокійний прожиток;
жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий;
жизнь загробная – тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік;
жизнь земная – сей світ, життя сьогосвітнє;
жизнь моя! (разг.) – щастя (щастячко) моє!; доленько моя!;
жизнь на волоске – життя на волосинці (на волоску, на павутинці, на ниточці);
жизнь пошла на убыль – життя пішло на спад;
жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти) (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати) (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (Пр.); життя прожити — не поле перейти (Пр.); на віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся (Пр.); всього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.);
жизнь райская – раювання;
жизнь семейная идёт согласно, хорошо – в сім’ї гарно ведеться; на віку, як на довгій ниві
[: і кукіль, і пшениця];

жизнь совместная – життя (пожиття) спільне;
жизнь современная – сучасність, сучасне життя;
жизнь супружеская – життя (пожиття) подружнє, шлюбне;
жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім;
жизнь холостяка, бобыля – бурлакування;
за всю жизнь – за все (за ціле) життя;
загубить, испортить чью жизнь – (образн.) світ (вік) зав’язати кому;
замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво;
заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що;
заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття);
как жизнь? – як життя (життя-буття), як ся маєте?;
лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки;
на всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний;
на склоне жизни – на схилі (схилку) віку (життя);
не на жизнь, а на смерть – до загину;
ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не;
никогда в жизни – зроду-віку (зроду-звіку);
образ жизни – спосіб життя (побуту); (иногда) триб життя;
оканчивать жизнь (доживать) – віку доживати, добувати;
он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (устар.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить;
осмыслить жизнь чью – дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє;
по гроб жизни (нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки сонця (світ-сонця);
по жизни — по життю;
покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити;
покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого;
полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що;
пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя);
поплатиться жизнью за что – наложити (накласти, приплатитися) життям за що;
портить жизнь кому – заїда́ти вік чий;
пощадить жизнь кому – подарувати (дарувати) життя кому; (образн.) пустити рясту топтати;
право жизни и смерти (книжн.) – право над життям і смертю;
претворять, претворить в жизнь – здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати) що; справджувати, справдити що; (иногда) запроваджувати, запровадити що;
при жизни – за життя (за живота, за живоття); заживо;
проводить, провести в жизнь – запроваджувати, запровадити (проводити, провести, переводити, перевести) в життя;
проводить, провести всю жизнь – вік вікувати, звікувати;
прожигать жизнь – марнувати (марнотратити) життя; прогулювати (сниж. проциндрювати) життя;
прожить всю жизнь – вік звікувати; провікувати; збути (зжити) вік;
прожить девичью жизнь – відбути дівочий вік (дівоцтво); віддівувати;
радости жизни – життьові розко́ші;
рисковать жизнью – важити (ризикувати) життям;
скверная жизнь – погане (ледаче, згруб. собаче) життя;
скитальческая жизнь – бурлацьке (блукацьке, мандрівне) життя; мандри;
средства к жизни – засоби до життя (існування);
счастливая жизнь – щасливе життя; (образн.) заквітчаний (уквітчаний) вік;
тяжёлая жизнь – важке життя; (образн.) бідування;
уйти из жизни – піти з життя;
укоротить жизнь кому – укоротити (змалити, умалити) віку кому;
уклад, строй жизни – лад;
устроить весёлую жизнь кому – влаштувати веселе життя кому;
хватает, не хватает на жизнь – вистачає, не вистачає на прожиток;
ход жизни – триб життя.
[Чи для того ж нам Бог дав живоття? (І.Нечуй-Левицький). Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (М.Коцюбинський). Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (І.Нечуй-Левицький). За всенький час мого житів’я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (А.Кримський). Тихий, спокійний прожиток (І.Франко). Добра жилба, коли кварки нема (Номис). Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (І.Нечуй-Левицький). Трудно думи всі разом сплодити (Руданський). З ким дожить? Добити віку вікового? (Т.Шевченко). Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють (М.Коцюбинський). І турка ряст топтать пустив (І.Котляревський). Але ж там було небезпечно! Я не міг важити вашим життям (Ю.Яновський). Шануй здоров’ячко! Бо не шанувавши, сама змалиш собі віку… (М.Вовчок). Оце тобі наука, не ходи надвір без дрюка – свиня звалить і віку умалить (Номис). Я зроду-звіку не оженюся (І.Нечуй-Левицький). Ще за живоття батькового (Б.Грінченко). Я вам за живота (життя) добро своє оддаю (В.Самійленко). Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г.Барвінок). У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Б.Грінченко). Зав’язала собі світ за тим ледащом (М.Коцюбинський). Це все діялося ще за батькового живота. Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Йому три дні до віку зосталося. Сором в пітьмі духа вік ізвікувати (АС). Життя — це суцільна мука, але треба його любити (О.Ульяненко). Не так уже й багато мені стрічалося людей, котрі мають мужність жити свої власне життя. Своє — а не те, яке попід руку трапилося (О.Забужко). Жінка твого життя та, хто повертає тобі твоє життя. Твоє власне, таке, яким воно мало б бути — якби ти, мудило, його не просрав (О.Забужко). Життя — вода: крізь пальці протікає, щоб напоїти траурну ріллю (Іван Низовий). Життя — взагалі мило. Спочатку запашне, «Полуничне», а потім — жалюгідний обмилок сподівань, утрачених можливостей, надій, сил, розуму, здорового глузду, пам’яті. Потім залишається тільки піна, мильні бульбашки… (І.Роздобудько). Виїхати в Росію — це така ж спокуса, як накласти на себе руки (В.Рафєєнко). Не було ранку, щоб Папуга Лерріт, прокинувшись, не побачив за вікном річку й не подумав би, який чудесний триб життя він провадить (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Хто не цінує життя, той його не заслуговує (Леонардо да Вінчі). Життя — надто серйозна штука, щоб говорити про неї серйозно (О.Вайлд). Людина повинна вбирати барви життя, але не тримати в пам’яті його подробиці (О.Вайлд). Життя, навіть найважче, – це найкращий скарб у світі. Вірність обов’язку — другий скарб, який робить життя щасливим і дає душі сили не зраджувати своїх ідеалів. Третя річ, яку я пізнав, полягає в тому, що жорстокість, ненависть і несправедливість не можуть і ніколи не зуміють створити нічого вічного ні в інтелектуальному, ні в моральному, ні в матеріальному сенсах (Пітірім Сорокін). Кожна людина дістає від життя те, що вона хоче. Але не кожен після цього радий (Клайв Льюїс). Життя відбирає у людей надто багато часу (С.Є.Лєц). 1. Життя — це хвороба, що передається статтєвим шляхом. 2. Життя дається людині лише один раз, і то у багатьох випадках — випадково. 3. Таке життя: вчора було зарано, завтра буде запізно, а сьогодні — нема коли. 4. Життя — це боротьба!: до обіду — з голодом, після обіду — зі сном. 5. Життя надто коротке, щоб витрачати його на здоровий спосіб життя. 6. Коли життя екзаменує, першими здають нерви. 7. Життя дається один раз, а вдається ще рідше. 8. Життя — це рух: одні ворушать звивинами, інші ляскають вухами. 9. Не всяке життя закінчується смертю; інколи воно закінчується весіллям… 10. — Ви єврей по матері, чи по батькові? — Я єврей по життю!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОКУША́ТЬСЯ (робити що) ма́ти на́мір, (на що) ще підно́сити ру́ку, (на майно) зазіха́ти;
покуша́ющийся 1. що /мн. хто/ ма́є на́мір тощо, ста́вши підно́сити ру́ку, зда́тний підне́сти́ руку, наці́лений, зазіха́йло, прикм. гото́вий, образ. з на́міром /мето́ю/, стил. перероб. ма́вши /ма́ючи/ на́мір, 2. що ро́бить за́мах тощо, гото́вий зро́бити замах, галиц. атента́тчик, образ. з ду́мкою про за́мах;
покуша́ющийся на самоуби́йство гото́вий заподі́яти собі́ смерть;
покуша́ющийся на уби́йство з на́міром уби́ти;
покуша́ющийся на чью жизнь жаду́щий /наці́лений/ уби́ти кого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Взмах – мах, за́мах, -ху.
Покушение за́мах, -ху.
Посягательствоза́мах, -ху (на ко́го, на що), зазіха́ння, -ння (на що).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Взмахзамах; помах; мах. Одним взмахом – з маху; з одного маху; за один мах.
Покушениезамах. Покушение с негодными средствамизамах із нікчемними засобами.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жизнь
• Бороться не на жизнь, а на смерть
– боротися на життя і на смерть; боротися до загину.
• Будничная жизнь
– буденне життя; буденщина (щоденщина).
• Вести жизнь
– провадити життя; жити.
• Вести тяжёлую, безрадостную жизнь
– безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати.
• В жизни
– за життя (у житті); на віку; живши. [Перший раз за мого життя чую, що я щасливий. Н.-Левицький.]
• Влачить жизнь
– бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб.
• Вокруг кипела жизнь
– навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя.
• Воплощать, воплотить в жизнь что
– утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що.
• В первый раз в жизни
– уперше на віку.
• Всю жизнь, в продолжение всей жизни
– протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку.
• Вызвать к жизни
– покликати до життя; (іноді) сплодити. [Трудно думи всі разом сплодити. Руданський.]
• Доживать, дожить жизнь
– доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу. [З ким дожить? Добити віку вікового? Шевченко.]
• До конца жизни
– довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку; [аж] до [самої] смерті.
• Долгая, долговременная жизнь
– довге (довгочасне) життя; вік довгий.
• Дорожить жизнью
– дорожити життям; шанувати життя.
• Достичь лучшей жизни
– добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя.
• Жизни не рад кто
(разг.) – світ немилий (знемилів) кому.
• Жизнь беспросветная, безрадостная
– безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття.
• Жизнь бьёт ключом
– життя буяє (вирує, клекотить).
• Жизнь дорогая, дешёвая
– прожиток дорогий, дешевий.
• Жизнь моя!
(разг.) – щастя(чко) моє!; доленько моя!
• Жизнь прожить — не поле перейти
– вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти). Пр. Вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати). Пр. На віку як на довгій ниві — всього побачиш. Пр. Життя прожити — не поле перейти. Пр. На віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся. Пр. Всього буває на віку: і по спині, і по боку. Пр.
• Жизнь так и кипит в нём
– життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім.
• За всю жизнь
– за все (за ціле) життя.
• Загубить чью жизнь
– (образн.) Світ (вік) зав’язати кому.
• Замужняя жизнь
– заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво.
• Заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что
– наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що.
• Заработать на жизнь
– заробити (здобути) на прожиток (на прожиття).
• Лишать, лишить жизни кого, себя
– страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки.
• На всю жизнь
– на все (на ціле) життя; на вік вічний.
• Ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не
(разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не.
• Образ жизни
– спосіб життя (побуту); (іноді) триб життя. [Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють. Коцюбинський.]
• Он живёт хорошей, праведной жизнью
(перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (давн.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить.
• Осмыслить жизнь чью
– дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє.
• По гроб жизни (
нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки [світ-] сонця.
• Покончить жизнь самоубийством
– смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити.
• Покушаться на жизнь чью
– важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого.
• Полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что
– головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що.
• Пользоваться жизнью
– уживати (зазнавати) світа (світу, життя).
Негодный
• Негодная для питья вода
– непридатна до (для) пиття вода; непитна вода.
• Негодный к употреблению
– непридатний до вжитку (до вживання); невжитий.
• Покушение с негодными средствами
замах з нікчемними засобами.
Покушаться
• Покушаться на жизнь чью
– робити (чинити) замах на чиє життя, на кого; важити на чиє життя, на кого.
• Покушаться на самоубийство
– намагатися (пробувати) смерть собі заподіяти (покінчити з собою); намагатися (пробувати) покінчити життя самогубством (накласти на себе руки).
• Покушаться на убийство кого
– замірятися вбити кого.
• Покушаться, покуситься на чужое добро
– важитися, поважитися на чуже добро. [Так і мені йти з двору? — Та сидіть. Що, ви на мої злидні поважитесь? З нар. уст.]
Покушение
• Покушение с негодными средствами
(перен.)замах (спроба) з непридатними (з нікчемними) засобами.
Посягательство
• Посягательство на карман чей
замах на кишеню чию.
Рублевый
Замах рублёвый, удар грошовый
– хіть, як у вола, а сила, як у комара. Пр. Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр.
Удар
• Быть в ударе, не в ударе
– бути в доброму, не в доброму настрої; бути в гуморі, не в гуморі.
Замах рублёвый, удар грошовый
– хіть, як у вола, а сила, як у комара. Пр. Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр.
• Лежать оглушённым ударом
– лежати оглушеним від удару; (ще образн.) джмелів (рідше чмелів) слухати.
• Одним ударом убить двух зайцев
– одним пострілом (відразу) двох зайців убити; на однім вогні спрягти дві яєчні.
• Хватил удар кого
– розбив (ударив, уразив) параліч кого; (розм.) побив (ударив) грець кого; побив родимець кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́мах, -ху
1)
взмах, размах.
Одни́м, за одни́м за́махом – сразу.
Під сей, той за́махв этот, в тот раз.
2) на ко́го, на що –
покушение, посягательство.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Жизнь – життя; (пребывание) – перебува́ння, пробува́ння; (в значении прожиточная стоимость) – прожиток (-тку); ж. дорогая (дешевый) – прожиток дорогий (деше́вий); ж. общественная – грома́дське (суспі́льне) життя; вводить, проводить в жизнь – запрова́джувати в життя; для жизни – на життя; лишить кого жизни – позба́вити кого́ життя; лишить себя жизни – собі́ смерть заподі́яти, (вкоротити), зба́вити собі́ ві́ку; образ жизни – пожиття; пожертвовать жизнью – відда́ти життя за що; (поплатиться жизнью) – наложити життям; посягать, покушаться на жизнь – ва́жити, робити за́мах на життя; пощадить жизнь кому – дарува́ти життя кого; при жизни – за життя.
Покушаться, покуситься сделать что-либо – замі́рятися, замі́ритися, ва́жити, пова́жити (-ся) нащо, чинити, вчинити за́мах на що; п. на чью жизнь, на чье имущество – ва́жити, пова́жити (-ся) на чиє́ життя, на чиє́ добро́, на ко́го.
Покушениеза́мах (-ху), ва́ження; п. с негодными средствамиза́мах з неприда́тними (негодящими) за́собами.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́мах, -ху, м.
1) Взмахъ, розмахъ.
У правій руці кращий замах, ніж у лівій. НВолын. у. Одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. Під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднѣпр. у.
2) Покушеніе, посягательство.
Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Покушение — спро́ба, -би; за́мах, -ху.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зама́хъ = за́мах.
За́мыселъ = за́мисл, замі́р (С. Л.), за́гад, за́ма́х (С. З.), намі́р, ду́мка. — Загад дїло справує. н. пр. — Пропали всї його заміри.
Махъ = 1. мах (С. З.), за́мах, кив. — За одним махом усїх розігнав. — За одним замахом приголомшу тебе. Кн. — Ма́хомъ = ма́хом, вма́х, ду́хом, ми́ттю, вмить. — В мах збігав до шинку. — Дать ма́ху = обмахну́ти ся. 2. крило́ вітряка́.
Намѣ́реніе = замі́р (С. Л.), за́мах (С. З. Л. В.), намі́р, нава́га (С. Жел.). — І бачу я в його очах замір поганий. К. К. — Безъ намѣ́ренія = без намі́ру, не навми́сне, неуми́сне (С. Л.), ненаро́ком (С. Л.), незнаро́шна (С. Л.). — Съ намѣ́реніемъ = уми́сне (С. Ш.), навми́сне, назнаро́шне (С. З. Л.). — Чутка була, що їх навмисне підсилано. Фр.
Покуше́ніе = поку́са (С. Жел.), за́мах. — Лядський замах на благочестиє. К. Кр.
Посяга́тельство = по́сяг, посяга́ння (С Жел.), за́мах. — Лядський замах на благочестиє. К. Кр.
Преднамѣ́реніе = замі́р, за́мах і д. Намѣ́реніе.

Запропонуйте свій переклад