Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «запинати»
Шукати «запинати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заве́шивать, -ся, заве́сить, -ся – заві́шувати, -ся, заві́сити, -ся, запина́ти, -ся, запну́ти, -ся, зап’я́сти́, -ся, заслоня́ти, -ся, заслони́ти, -ся, (о мног.) позаві́шувати, -ся, позапина́ти, -ся, позаслоня́ти, -ся. [Усе́ проси́в заві́сити ві́кна (Н.-Лев.). Заслони́в вікно́ (Н.-Лев.). В кімна́ті ві́кна були́ позапи́нані (Крил.). Роби́ли вони́, позаслоня́вши ві́кна од дво́ру (Н.-Лев.)].
Заве́шенный – заві́шений, за́пну́тий, засло́нений.
Задё́ргивать, задё́рнуть – (завешивать) запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти. [Позапина́в ві́кна фіра́нками].
-нуть кровать пологом – запну́ти лі́жко запина́лом.
Небо -нуло – (безл.) нахма́рило, (не́бо) затягло́ (заволокло́) хма́рами;
2)
-гивать, задё́ргать (лошадь) – засми́кувати, засми́кати, засі́пувати, засі́пати, заша́рпувати, заша́рпати (коня́ку).
Задё́рнутый – за́пнутий и за́пнений. [Сце́на ще запну́та].
Закрыва́ть, закры́ть
1) (
окна, двери и т. п.) зачиня́ти, зачини́ти, захиля́ти, захили́ти, (о мн.) позачиня́ти и позачи́нювати (ві́кна, две́рі); (отверстие) затуля́ти, затули́ти, затика́ти, заткну́ти и затка́ти, (о мног.) позатуля́ти, позатика́ти, (заслонкой) заслоня́ти, заслони́ти, (о мног.) позаслоня́ти, (запоной и т. п.) запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́, заслоня́ти, заслони́ти, (о мн.) позапина́ти, позаслоня́ти що чим; (что-либо плотно) затушко́вувати, затушкува́ти, (пров.) заштурмо́вувати, заштурмува́ти. [Без ме́не й ді́рочки мало́ї ні́кому затули́ти (Номис). Уки́нув її́ в піч і заслони́в (Рудч. П.). А я вже й піч заслони́ла (Кониськ.). Роби́ли вони́, позаслоня́вши ві́кна од дво́ру (Н.-Лев.). Запина́є вікно́ ху́сткою (Сл. Гр.)].
-кро́й сундук, крышку – зачини́ скри́ню, причини́ ві́ко, кри́шку.
-крой бутылку – заткни́ пля́шку.
-кро́й кран – закрути́ кран.
-ть уши – затика́ти, заткну́ти, затка́ти (в)у́ха, защу́лювати, защу́лити (в)у́ха, (о мног.) позатика́ти, позащу́лювати (в)у́ха. [Він сів у ку́ті, ску́лився, за́ткав ву́ха (Франко). Та й мимово́лі з одча́єм защу́лив ву́ха (Крим.)];
2) (
складывать) згорта́ти, згорну́ти, стуля́ти, стули́ти.
-ть книжку – згорта́ти, згорну́ти кни́жку, стуля́ти, стули́ти кни́жку. [Кни́жку згорну́в, схова́в у свою́ ша́ховку (Грінч.)].
-ть зонтик – згорта́ти, згорну́ти парасо́льку.
-рыть рот – стули́ти ро́та, (насм.) заши́ти гу́би; (презрительно) замкну́ти (стули́ти) пи́сок, заткну́тися, затка́ти каглу́.
-ть рот кому (заставить замолчать) – заці́плювати, заці́пити уста́, замика́ти, замкну́ти гу́бу (уста́) кому́, зав’я́зувати, зав’яза́ти язи́к(а) кому́.
-кры́ть рот кому чем – затули́ти ро́та кому́ чим. [Деся́тник затули́в їй уста́ ша́пкою (М. Вовч.)].
-ть глаза (веками) – заплю́щувати (заплюща́ти и плю́щити), заплю́щити, сплю́щувати, сплю́щити, закрива́ти, закри́ти, сту́лювати и стуля́ти, стули́ти о́чі; заплю́щуватися, заплю́щитися, (о мног.) позаплю́щувати, посплю́щувати, посту́лювати о́чі, позаплю́щуватися; (смежить) склепа́ти, склепи́ти (о́чі). [Оле́ся заплю́щила о́чі й знов ста́ла як ме́ртва (Н.-Лев.). Плю́щить він о́чі (Мирн.). Сплю́щу о́чі (Кониськ.). Не диві́ться, позаплю́щуйте о́чі (Харк. п.). Не стулю́ ні на хви́льку оче́й (Л. Укр.). Впа́сти на ла́ву, як ка́мінь у во́ду – і вмить склепи́ти о́чі (Коцюб.)].
-ть глаза умершему – затуля́ти, затули́ти, закрива́ти, закри́ти о́чі поме́ршому. [Не суму́й, що при́йдеться самі́й у гріб ляга́ть, що не бу́де кому́ оче́й затули́ть (Франко)].
-кры́ть глаза (умереть) – с[за]плю́щити, (смежить) склепи́ти о́чі.
-кры́ть глаза кому (убить, погубить) – замкну́ти о́чі кому́.
-ва́ть, -кры́ть глаза на что – заплю́щувати, заплю́щити о́чі на що, не ма́ти оче́й на що. [Навми́сне заплю́щуючи на пра́вду о́чі (Єфр.)];
3) (
накрывать) закрива́ти, закри́ти, накрива́ти, накри́ти, покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, (о мног.) позакрива́ти, понакрива́ти, повкрива́ти; (сплошь) кри́йма кри́ти (укрива́ти, укри́ти) що. [Зострі́лася чумака́ми, закри́ла дити́ну (Шевч.)].
-кро́й крышкой – за[на]кри́й кри́шкою.
-ть лицо руками – затуля́ти, затули́ти обли́ччя рука́ми, затуля́тися и зату́люватися, затули́тися рука́ми, утуля́ти, утули́ти лице́ в доло́ні. [Він затули́в обли́ччя рука́ми (Крим.). Спусти́вся на ла́вку і затули́всь рука́ми (Крим.)].
-ть голову платкомзапина́ти, запну́ти, зап’я́сти́ го́лову ху́сткою.
-ть глаза чем – затуля́ти, затули́ти о́чі чим. [Зі́нька затули́ла ху́сткою о́чі і гі́рко запла́кала (Стор.)];
4)
чем (скрывать от глаз, заграждать) – затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, заступа́ти, заступи́ти, покрива́ти, кри́ти, покри́ти кого́, що; (застить) за́стувати; (о тумане: заволакивать) застила́ти, засла́ти (-стелю́, -сте́леш), застеля́ти, застели́ти (-стелю́; -сте́лиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти що. [Затуля́ючи собо́ю ма́ло не все вікно́ (Васильч.). Чо́рні хма́ри непрозо́рі затули́ли я́сні зо́рі (Чупр.). Ра́да-б зі́рка зійти́, чо́рна хма́ра заступа́є (Мет.). І дим хма́рою засту́пить со́нце перед ва́ми (Шевч.). Чо́рна хма́ра з-за Лима́ну не́бо, со́нце кри́є (Шевч.). Нена́че яки́йсь тума́н застила́в йому́ о́чі (Грінч.). Не за́стуй вікна́ (Київщ.). Одійди́, не за́стуй, бо нічо́го не ви́дно (Звин.)].
-ть что чем (завешивая) – запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти, (со всех сторон) обпина́ти, обіпну́ти, обіп’я́сти що.
-вать что чем, заставляя – заставля́ти, заста́вити що чим. [Две́рі заста́влено ша́хвою];
5)
см. Скрыва́ть, Укрыва́ть;
6) (
прекращать, запрещать) закрива́ти, закри́ти (засі́дання), припиня́ти, припини́ти (засі́дання, газе́ту, журна́л, товари́ство, прийма́ння вантажу́), (счета) замика́ти, замкну́ти (раху́нки).
-кры́ть кредиты – закри́ти креди́ти.
-кры́ть лавку (временно, совсем) зачини́ти крамни́цю.
Закры́тый – зачи́нений, захи́лений; зату́лений, за́ткну́тий, за́ткнений и за́тканий, засло́нений, за́пну́тий и за́пнений; зго́рнений и зго́рнутий; (о глазах) сту́лений, заплю́щений, сплю́щений, (плотно) заскле́плений, скле́плений; закри́тий, по[на]кри́тий; засту́плений; засте́лений; закри́тий, припи́нений (журна́л), (о лавке) зачи́нений.
-тое учебное заведение – закри́та шко́ла, інтерна́т.
-тое заседание – неприлю́дне (закри́те) засі́дання.
-тое представление – закри́та (неприлю́дна) виста́ва.
-тое голосование – тає́мне голосува́ння.
-тое платье – закри́та су́кня.
-тое письмо – закри́тий лист; (заклеиваемое по краям) закри́тка.
-тое море – закри́те мо́ре.
-тый слог – закри́тий склад.
-тый экипаж, вагон – закри́тий екіпа́ж (по́віз), ваго́н.
Вход, проезд -кры́т – вхід, прої́зд закри́то.
Книжный магазин -кры́т – книга́рня зачи́нена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книга́рню зачи́нено.
Магазины по понедельникам -кры́ты – крамни́ці понеді́лками зачи́нені.
Окно -то – вікно́ зачи́нено.
С -тыми глазами – з заплю́щеними очи́ма.
С плотно -той крышкой – щі́льно зачи́нений.
Свет -ры́т для кого (перен.) – світ зав’я́зано кому́.
Занаве́шивать, занаве́сить – заві́шувати, заві́сити, заслоня́ти, заслони́ти заві́сою, запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́ що чим (напр., вікно́), (о мн.) позаві́шувати, позаслоня́ти, позапина́ти що чим.
Занаве́шенный – заві́шений, засло́нений, за́пну́тий и за́пнений.
II. Запа́хивать, запахну́ть (одежду) – запина́ти, запну́ти (о́дяг). [Щі́льно я плащ запина́ю (Крим.)].
-ться – запина́тися, запну́тися чим.
-ни́сь поплотнее – запни́ся щільні́ше.
Запа́хнутый – за́пнений, за́пнутий.
Запя́ливать, запя́литьзапина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мн.) позапина́ти що чим; затяга́ти, затягти́ що чим. [Запина́є вікно́ ху́сткою (Сл. Гр.). Заві́са чо́рно-си́за півне́ба мо́вчки зап’яла́ (Тичина)].
Запя́ленный – за́пну́тий и за́пнений.
Застё́гивать, -ся, застегну́ть, -ся – застіба́ти, -ся, застебну́ти, -ся, защіба́ти, -ся, защебну́ти, -ся, запина́ти, -ся, зап’я́сти́, -ся, (о мн.) позастіба́ти, -ся и т. д. [Цино́вним ґу́дзем застебну́вся (Котл.). Дала́ їм усі́м бі́лі сорочки́ і нови́ми стьожка́ми позастіба́ла (Чуб.)]. Защебну́в сви́ту на гаплики́. Солда́т на всі ґу́дзики запина́ється (Сл. Гр.).
-нуть при помощи пряжки – зашпінкува́ти (гал.).
Застё́гнутый – засте́бнений и засте́бнутий, заще́бнутий, зап’я́тий.
Затя́гивать, затяну́ть
1) почина́ти, поча́ти тягти́;
2) (
узел, петлю и т. п.) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ (ву́зол), (задёрнуть) зашмо́ргувати, зашморгну́ти (петлю́, за́шморг), (о мног.) позатя́гувати и позатяга́ти, позашмо́ргувати (вузли́, пе́тлі, за́шморги). -ну́ть петлёй, см. Завяза́ть 1. [Не мо́жна затяга́ти ни́тку на ши́ї, бо нечи́стий зада́вить (Грінч. II). Зашморгну́в на ши́ї він арка́н (Г. Арт.)];
3) (
покрывать) затяга́ти и -гувати, затягти́, заволіка́ти, заволокти́; запина́ти, зап’я́сти́ и -пну́ти, (о мног.) позатяга́ти и -гувати, позаволіка́ти; позапина́ти що. [Не́бо затягло́ (заволокло́) хма́рою. Ні́чим ні позапина́ти діро́к, ні позатика́ти (Г. Барв.)].
-нуть илом – затягти́ му́лом, заму́ли́ти що. [Пропа́ла на горо́ді карто́пля, усю́ чи́сто замули́ла вода́, як ішла́ рі́чкою після дощу́ (Бердян. п.)].
Рану (раны) -вает, -ну́ло – ра́ну (ра́ни) затяга́є, ра́ну затягло́, ра́ни позатяга́ло;
4) (
затащить, завлечь) затяга́ти и затя́гувати, затягти́, заволіка́ти, заволокти́, (о мног.) позатяга́ти, позаволіка́ти кого́, що куди́. [Водяни́й люде́й часте́нько в во́ду затяга́є (Руданськ.). Ну́те, хло́пці чорнобри́вці, затяга́йте неводи́ (Чуб. III). Я було́ пияка́м кажу́: «пи́йте, та його́ не заволіка́йте» (Г. Барв.)];
5) (
время, дело) затяга́ти, затягти́, для́ти, задля́ти, га́яти, зага́яти, проволіка́ти, проволокти́ (час, спра́ву); (медлить) о(д)тяга́тися и о(д)тя́гуватися з чим. [Аби́ задля́ти час, а врятува́ти мо́жна (Самійл.). Радю́к зрозумі́в, що О́льга отя́гувалась (Н.-Лев.)];
6) (
песню) заво́дити, заве́сти́, затяга́ти, затягти́ (пі́сню). [Завели́ вдвох пі́сеньку (Г. Барв.)].
Затя́нутый – затя́гнений и затя́гнутий, зашмо́ргнутий и т. д.
Накрыва́ть, накры́ть
1)
кого что чем – накрива́ти, накри́ти, (укрывать) укрива́ти, укри́ти, (покрывать) покрива́ти, покри́ти, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) наверта́ти, наверну́ти, (о мног.) понакрива́ти, повкрива́ти, понаверта́ти кого́, що чим. [Накри́в о́чі кита́йкою, заслу́гою коза́цькою (Пісня). Понакрива́в ву́лики покрі́влями череп’я́ними (Грінч.). Ляга́йте, ді́тки, спа́ти, а я вас повкрива́ю гарне́нько, щоб не поме́рзли (Богодух.). Наверну́ла його́ кори́том (Борзенщ.)].
-ть голову – надіва́ти, наді́ти, наклада́ти, накла́сти ша́пку (капелю́ха и т. п.) (на го́лову).
-ть голову платком – напина́ти, напну́ти и нап’я́сти́, запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́ го́лову ху́сткою, напина́тися, напну́тися, запина́тися, запну́тися ху́сткою, (редко, пров.) напряда́ти, напря[е]ну́ти ху́стку на се́бе. [Ти хо́ч-би напрену́ла на се́бе ху́стку, чи що (Олександр.)].
-ть стол скатертью – застеля́ти, застели́ти стіл ска́теркою (насті́льником).
-ть (на) стол – накрива́ти, накри́ти стіл (на стіл), застеля́ти, застели́ти стіл, готува́ти, наготува́ти стіл до обі́ду, до вече́рі. [Накрива́й на стіл! (Брацл.). На понакри́ваних стола́х поста́вили за́куски та на́питки (Н.-Лев.). Чи не ча́с-би вже столи́ застеля́ти? (Н.-Лев.)].
-ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) – накрива́ти, накри́ти віз (во́за), (пров.) напряда́ти, напря[е]ну́ти віз (во́за). [Напряда́ли віз рядни́ною (по́встю, шку́рою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) засту́кувати, засту́кати; заска́кувати, заско́чити, (поймать) зла́па́ти, злови́ти, (захватить) захопи́ти кого́. [Засту́кав, як со́тника в горо́сі (Приказка). Нарва́в він череше́нь, сів ї́сти, – Хве́дір його́ засту́кав: «А що ти ро́биш у чужо́му садку́?» (Звин.). Не хо́чу, не хо́чу… незаба́ром усі́ ва́ші поприхо́дять, засту́кають тут нас (Крим.). Орда́ люде́й живце́м бра́ла, де кого́ заско́чила (Літопис Величка)].
-кры́ть кого на месте преступления – засту́кати (заско́чити, зла́па́ти, злови́ти) кого́ на гаря́чому (вчи́нку).
-кры́ть кого на два рубля – нагрі́ти (напекти́) кого́ на два карбо́ванці.
Накры́тый
1) накри́тий, укри́тий, покри́тий, наве́рнутий
и наве́рнений, понакри́ваний, повкри́ваний, понаве́ртаний; на́пну́тий, на́п’я́тий и на́пнений, за́пну́тий, за́п’я́тий и за́пнений; накри́тий, понакри́ваний, засте́лений, нагото́влений до обі́ду, до вече́рі. [Там серед дво́ру столи́ понаста́вляні, понакри́вані (Рудч.)];
2) засту́каний, заско́чений, зла́паний, зло́влений, захо́плений.

-ться
1) накрива́тися, накри́тися, понакрива́тися; бу́ти накри́ваним, накри́тим, понакри́ваним
и т. п.;
2) (
какой-л. одеждой) накрива́тися, накри́тися, напина́тися, напну́тися и нап’я́сти́ся, (редко, пров.) напряда́тися, напря[е]ну́тися, (укрываться) укрива́тися, укри́тися, (о мн.) понакрива́тися, понапина́тися, понапряда́тися, повкрива́тися чим. [Стої́ть ді́вка з козако́м, накри́лася рукаво́м (Пісня). Напну́лася од дощу́ свити́ною. (Богодух.). Оди́н рука́в підстелю́, дру́гим напряну́ся (Грінч. III). Жінки́ понакрива́лися бі́лими хустка́ми (Комар.). В їх на пле́чах бурну́си, що одкида́ються на го́лову, – понапина́лися ї́ми (Крим.). Поляга́ли на печі́, ще й кожу́хами повкрива́лися (Харківщ.)]. -кро́йся!, -кро́йтесь! – наді́нь (наклади́) (на го́лову) ша́пку (капелю́ха и т. п.), наді́ньте (накладі́ть) (на го́лову) шапки́ (капелю́хи и т. п.).
II. Напа́хивать, напаха́ть, напахну́ть
1) (
навевать) навіва́ти и наві́ювати, наві́яти, навійну́ти, (о мног.) понавіва́ти и понаві́ювати чого́;
2) (
запахивать одежу) запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти що.
Напа́хнутый
1) наві́яний, понаві́юваний;
2) за́пну́тий
и за́п’я́тий, позапи́наний.
-ться
1) навіва́тися, наві́ятися, понавіва́тися; бу́ти наві́юваним, наві́яним, понаві́юваним
и т. п.;
2) (
вдоволь, сов.) напаші́тися, надму́хатися; (жаром) напаші́тися; срв. II. Паха́ть.
Повя́зывать, повяза́ть
1) зав’я́зувати, зав’яза́ти що, в’яза́ти, пов’яза́ти що, завива́ти, зави́ти
и завину́ти що чим, що в що. [Ра́ни мої́ смерте́льнії промива́в, м’яке́нькою ба́вовною заклада́в, черво́ною кита́йкою завива́в (Грінч.)].
-вать голову платком, на голову платок – зав’я́зувати, зав’яза́ти, вив’я́зувати, ви́в’язати, в’яза́ти, пов’яза́ти го́лову ху́сткою, платко́м (в ху́стку, в плато́к), завива́ти, зави́ти и завину́ти, запина́ти, зап’я́сти́ и запну́ти го́лову ху́сткою, платко́м (в ху́стку, в плато́к), напина́ти, нап’я́сти́ и напну́ти го́лову ху́сткою, на го́лову ху́стку, (о мног.) позав’я́зувати, повив’я́зувати, позавива́ти, позапина́ти го́лови хустка́ми, платка́ми (в хустки́, в платки́), понапина́ти го́лови хустка́ми (платка́ми), на го́лови хустки́ (платки́). Срв. Повя́зываться. [Зав’яжу́ я голі́воньку шовко́вим плато́чком. Жінки́ зав’я́зують го́лову в ху́стку із ку́пром (Свидн.). Стоя́ла перед дзе́ркальцем і вив’я́зувала го́лову шовко́вим платко́м (Мирн.). Молоді́ї молоди́ці, завива́йте голови́ці (Чуб.). Купи́, ма́ти, шо́вку завину́ть голо́вку].
-за́ть голову лентой, на голову ленту – зав’яза́ти (пов’яза́ти) го́лову стрі́чкою (скиндя́чкою), на го́лову стрі́чку (скиндя́чку).
-вать, -за́ть галстук – в’яза́ти, зав’яза́ти крава́тку. [В’я́же до соро́чки кольори́сті краватки́ (Васильч.)];
2) (
на спицах) плести́ (ча́сом, и́ноді) (прутка́ми);
3)
сов. пов’яза́ти. [Вже пов’яза́ли ове́с].
Повя́занный – зав’я́заний, пов’я́заний.
С -ной головой – з зав’я́заною (ви́в’язаною, пов’я́заною, зави́неною и т. д.) голово́ю, (о женщине) зав’я́зана, ви́в’язана, пов’я́зана, зави́нена и зави́нута и т. д.
Покрыва́ть, покры́ть – покрива́ти, кри́ти, покри́ти, укрива́ти, окрива́ти, окри́ти, накрива́ти, накри́ти, укри́ти. См. ещё Накрыва́ть, накры́ть.
-ва́ть пеленой (о тумане, мраке и т. п.) – повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти що, наляга́ти, налягти́ на що.
-ва́ть стол скатертью, пол ковром и т. п. – застеля́ти, застели́ти, застила́ти, засла́ти стіл скатерти́ною, помі́ст (підло́гу) ки́лимом.
-ва́ть слоем листьев и пр. – устила́ти, усла́ти, устеля́ти, устели́ти, укрива́ти, укри́ти.
-ва́ть голову покрывалом, платком – напина́ти, запина́ти, запну́ти го́лову, ху́сткою, напина́тися, напну́тися, запина́тися, запну́тися ху́сткою.
-ва́ть воз брезентом – укрива́ти, напряда́ти во́за брезе́нтом.
-ва́ть (избу) соломой – кри́ти, вкри́ти (ха́ту, клу́ню) соло́мою; ушива́ти (ха́ту); (тёсом) ґонтува́ти (ха́ту); (железом) кри́ти бля́хою, побива́ти бля́хою, бляхува́ти (ха́ту).
-ва́ть меховую шубу материей – потяга́ти, потягти́, покрива́ти, покри́ти шу́бу сукно́м. [Ду́маю потягти́ свою́ кожу́шку черкаси́ном (Черн.)].
-ва́ть цветами (расцвечивать) – квітува́ти. [Гля́ньте, як моро́з квіту́є та́флю – так і ви́дно, як кві́ти стаю́ть].
-ва́ть лаком – скрива́ти, скри́ти ла́ком. [Ра́мці дороби́в, – ще ті́льки ла́ком тре́ба скри́ти].
Прибыль не -ла затрат – прибу́ток не покри́в витра́ти.
-ры́ть все долги – оплати́тися з усі́х боргі́в; ви́рівняти (ви́платити) сплати́ти, поспла́чувати всі борги́.
-ва́ть дефицит – вирі́внювати, ви́рівняти дефіци́т (недобі́р).
-ры́ть карту – поби́ти, укри́ти. [Восьма́ку поби́в (укри́в) кра́лею].
Его голос -ва́ет все прочие голоса – його́ го́лос над усіма́ и́ншими гору́є (усі́ и́нші поверша́є).
-ва́ть, -ры́ть чей проступок – покрива́ти, покри́ти що, кого́, похити́ти кого́ що. [Ма́ти покрива́ла нега́рні вчи́нки свого́ си́на. Ма́ти покрива́ла свого́ си́на. Не тя́гну тебе́ в суд за марнотра́вство і пере́люб, а покрива́ю все для че́сти до́му (Л. Укр.). Він дава́в мені́ п’ять карбо́ванців, щоб не вика́зував на йо́го: похити́ мене́, ка́же. Так я не взяв гро́шей і сказа́в, що не похитю́ (Павлогр.)].
Вода -ры́ла что – вода́ поняла́ що.
-ры́ло водою – поняло́ водо́ю.
Тьма -рыва́ла землю – те́мрява зе́млю заляга́ла, (о)повива́ла, обгорта́ла.
-ры́ло язвами – обки́нуло чиряка́ми.
Покры́тый – покри́тий, укри́тий, окри́тий, накри́тий; (туманом, мраком и т. п.) опови́тий, обго́рнутий, обго́рнений; (скатертью, ковром) засте́лений, (растениями) усте́лений; (платком) на́пнутий, за́пнутий; (о шубе) потя́гнений. [Кожу́х сукно́м потя́гнений].
-тый пылью – пи́лом припа́лий.
-тый дефицит – ви́рівняний дефіци́т (недобі́р).
-тый долг – спла́чений, ви́плачений борг.
Это -ры́то мраком неизвестности – про це ні зна́ку, ні слі́ду; це вкри́то тума́ном бе́звісти.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Задрапировывать, задрапировать – задраповувати, задрапува́ти, (завесить) запинати, запну́ти, зап’я́сти що чим.
[— Я все вихваляв вам родинне життя, — сказав він, — але воно має і великі невигоди. Власне, одну, головну: надзвичайно важко терпіти коло себе одну й ту саму людину протягом довгого часу. Вона нам просто обридає. Вона починає нас дратувати! Серйозно! Ніякого кохання не вистачає, щоб задрапувати хиби і обмеженість істоти, з якою ви щохвилини стикаєтесь. Бо кожен по-своєму хибний і обмежений. Шкода, звичайно, але факт (В.Підмогильний)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАВЕ́ШИВАТЬ, укр. запина́ти;
заве́шивающий, що запина́є тощо, змушений зап'ясти, зви́клий /ставши/ запинати, прикм. = запи́нальний, заві́шувальний;
заве́шивающийся/заве́шиваемый, запи́наний, заві́шуваний.
ЗАДЁРГИВАТЬ, (завісу) ще зашмо́ргувати, (кого) зату́ркувати;
задёргивающий, 1. що запина́є тощо, зви́клий /ста́вши/ запина́ти, шморгу́н, (що смика) сі́пало, то́ргало, оказ. запина́льник, затяга́ч, прикм. зашмо́ргувальний, затягальний; зату́ркувальний, засми́кувальний, заша́рпувальний, 2. що зату́ркує тощо, зда́тний зату́ркати, зви́клий зату́ркувати, ту́ркало;
задёргивающийся/задёргиваемый, 1. зашмо́ргуваний, затя́ганий, 2. зату́ркуваний, засми́куваний, заша́рпуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Задергивать, задернуть
1) (
занавес) запина́ти, -на́ю, -на́єш, запну́ти и зап’ясти́, -пну́, -пне́ш;
2) (
работой) засми́кувати, -кую, -куєш, засми́кати, -каю, -каєш;
3) (
петлю) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморгну́ти, -гну́, -гне́ш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́, -пну́завешивать, завесить, закрывать, закрыть;
запина́тися, запну́тися, зап’я́сти́ся –
1)
завешиваться, завеситься, закрываться, закрыться;
2)
повязываться, повязаться (платком);
3)
застегиваться.
Запну́ти, запну́тися, см. Запина́ти, запина́тися.
Зап’ясти́, зап’ясти́ся, см. Запина́ти, запина́тися.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

запина́ти, -на́ю, -на́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап’я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап’ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Запну́ти, -ся. См. Запинати, -ся.
Зап’ясти́, -ся. См. Запинати, -ся.
Ма́тка, -ки, ж.
1) =
Мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906.
2)
Пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405.
3) Самка, имѣющая дѣтей.
Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
4) Пчела — самка, матка.
А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К.
5) =
Матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147.
6) Ум. отъ
ма́та. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126.
7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
8)
жи́тна = Матиця 4. Вх. Лем. 434.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Завѣ́сить, завѣ́шивать = заві́сити, заві́шати, запну́ти, заві́шувати, запина́ти.
Задёргивать, ся, задёрнуть, ся = 1. заві́шувати, ся, запина́ти, ся, заві́шати, запну́ти, ся, зашморгну́ти. — Запни вікно від сонця. — Сказав, тай зашморгнув на шиї він аркан. Гул. Ар. — Задёрнуло не́бо = нахма́рилось, заволокло́ хма́рами. 2. засми́кувати, засїпувати, засми́кати, засїпати. — Не смикай так, так же можна зовсїм коня засми́кати.
Заика́ться, заикну́ться = заїкувати ся, заїка́ти ся (С. Аф.), запина́ти ся, заїкну́ти ся, запну́ти ся. — Не далъ и заикну́ться = не дав і ро́та роззя́вити. — И не заикну́лся = а нї сло́ва, а нї пари з уст.
Замина́ть, ся, замя́ть, ся = 1. міси́ти, замі́шувати, заміси́ти, ся (на пр. глину, тїсто). 2. зато́птувати, затопта́ти, ся. — Конї затоптали чоловіка. 3. замина́ти, затира́ти, замня́ти, загамува́ти, зате́рти. — Замняв річ. — Затер дїло. — Тільки через княгиню якось загамували — затерли дїло. Кр. 4. запина́ти ся, запну́ти ся, замкну́ти ся. — На першому слові запнув ся. — Инший і на екзаменї і не запикнеть ся. Кр. 5. опина́ти ся, опіра́ти ся, норови́ти ся, о́пір ста́ти (С. З.), занорови́ти ся. — Не хоче йти — опинаєть ся. — Кінь норовить ся.
Занавѣ́сить, занавѣ́шивать = заві́сити, заві́шувати, запну́ти, запясти́, запина́ти. С. Аф. — Запни вікно хусткою. С. Аф.
Запа́хивать, запахну́ть, ся = 1. загорта́ти, загорну́ти, ся, запина́ти, запну́ти, ся. (С. Аф.). — Чого ти розкрив ся? загорни свитку. — Загорнуть полу. С. Аф. — Запнути поли. С. Аф. 2. загорта́ти, загріба́ти, заміта́ти, загорну́ти, загребти́, замести́, ся. — Загортать пшеницю. С. Аф. — Замети сьміття під припічок.
Запина́ться, заня́ться, запну́ться = 1. зачепа́ти ся, зачепля́ти ся, зачепи́ти ся. — Зачепив ся за пень, та й стояв цїлий день. н. нр. — Зачепив ся за поріг, тай упав. 2. запина́ти ся, запну́ти ся (в речах).
Перестёгивать, перестега́ть, ся = 1. перестьо́бувати, перестьо́бати. — Треба перестьобати ковдрю. 2. защіпа́ти, застїба́ти, запина́ти, защіпну́ти і т. д. (на ново). — Защіпни краще ґудзики. 3. перестьо́бати, перешмага́ти, перебато́жити. — За це їх усїх перешмагали різками.