Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «запомин»
Шукати «запомин» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Предава́ть, преда́ть –
1) см. Передава́ть;
2) віддава́ти, відда́ти; срв. Отдава́ть, Предоставля́ть, Подверга́ть.
• -ва́ть суду кого-л. – ста́вити (поста́вити) на суд кого́, віддава́ти (відда́ти) до су́ду (під суд) кого́. [Стережі́ться-ж люде́й, бо вони́ ста́витимуть вас на суд (Єв.)].
• -вать забвению что-л. – пуска́ти (пусти́ти) в непа́м’ять (у запоми́н) що. [Все те пуска́ють на́ші земляки́ в непа́м’ять (Куліш)].
• -ва́ть огню что-л. – спуска́ти (спусти́ти) на пожа́р що, пуска́ти, пусти́ти за ди́мом що.
• -ва́ть смерти, мукам, казни кого-л. – віддава́ти (відда́ти), завдава́ти (завда́ти) на смерть, на му́ки, на стра́ту кого́.
• -да́ть смертной казни кого – на сме́ртну ка́ру завда́ти кого́, стра́тити кого́.
• -дать кого смертной казни через повешение – на го́рлі (и на го́рло) скара́ти, покара́ти кого́.
• -даю́ себя на суд и волю вашу – віддаю́ себе́ (здаю́ся, спуска́юся) на суд і во́лю ва́шу.
• -да́ть себя воле божией – зда́тися на бо́га, зда́тися, спусти́тися на во́лю (ла́ску) бо́жу.
• -да́ть кого проклятию – клятьбу́ (прокля́ття) покла́сти на ко́го, прокля́сти́ кого́.
• -да́ть себя на жертву – відда́ти себе́ на же́ртву.
• -да́ть богу дух – бо́гові ду́шу (дух) відда́ти. [А сам припа́в к сирі́й землі́, відда́в бо́гу дух (Пісня)].
• -да́ть тело земле – схова́ти в сиру́ зе́млю кого́;
3) видава́ти, ви́дати, зра́джувати, зра́дити кого́, що, (признанием) вика́зувати, ви́казати на ко́го и кого́.
• Он -да́л нас неприятелю – він ви́дав нас во́рогові.
Пре́данный –
1) пере́даний;
2) ві́дданий, за́вданий и т. д.;
3) ви́даний, зра́джений, ви́казаний;
4) см. Про́данный.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Забвение
• Вызывающий, дающий забвение (фольк.) – забутний (забутковий). [Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Барвінок.]
• Погрузиться в забвение – упасти в забуття; поринути в забуття (в напівсон).
• Предать забвению – пустити (повернути) у непам’ять (у забуток) що; пустити в запомин що; забути що; не згадувати чого.
• Прийти в забвение – піти в непам’ять (у забуток); забутися.
Предавать
• Предавать, предать забвению что (торж.) – пускати, пустити в непам’ять (іноді у запомин) що; забувати, забути що.
• Предавать, предать земле кого, что (книжн. торж.) – віддавати, віддати землі кого, що; ховати, поховати кого, що.
• Предавать, предать огню что – пускати, пустити на вогонь що; пустити за (з) димом що; палити, спалити що.
• Предавать, предать проклятию кого – класти, покласти прокляття (клятьбу) на кого; проклинати, проклясти кого.
• Предавать, предать пытке кого – віддавати, віддати на тортури (на муки) кого.
• Предавать смерти, мукам, казни кого – віддавати, віддати (завдавати, завдати) на смерть, на муки, на страту кого; страчувати, стратити кого; карати, скарати на смерть (застар. на горло) кого; смерть заподіяти кому.
• Предавать, предать суду кого – віддавати, віддати під суд (до суду) кого.
• Предать огню и мечу что – знищити вогнем і мечем що; на поталу вогневі і мечеві віддати що; пустити на вогонь і під меч покласти що; (іноді) вогнем спалити і кіньми потоптати що.
• Предать себя воле Божьей (устар.) – здатися (спуститися) на волю (на ласку) Божу.
• Предать смертной казни кого – скарати (покарати) на смерть (смертю, застар. на горло) кого; на смертну кару завдати кого; стратити кого.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. К. МБ. II. 130. В запо́мин пусти́ти. Забыть. К. Дз. 154.

Запропонуйте свій переклад