Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Запо́р
1) (
у дверей) за́сув, запо́ра, запі́р (-по́ру); срвн. Запо́рка.
Запереть двери на -по́р – засу́нути две́рі, взя́ти две́рі на за́сув.
Держать на -по́ре – держа́ти на за́суві, на замку́, під замко́м, під ключе́м;
2) (
в желудке) запертя́, затверді́ння, запре́т (-ту), заколо́дження, за́креп (-пу), (у лошадей) че́мер (-ру).
У него сделался запо́р – зроби́вся у ньо́го запре́т у шлу́нку, його́ заколо́дило. [Як заколо́дило, так яки́й уже день на двір не хо́дить (Харк.)].
Прегра́да
1) перегоро́да, пере́тика, (
гал.) запо́ра и запі́р (-по́ру), та́ма. [Вчини́вся запі́р на рі́чці (Верхр.)];
2) (
препятствие) перепо́на, пере́пинка, пере́тика, зава́да, запи́на; (остановка) спин, впин (-ну). [Та й тепе́р ще гу́сто було́ понаста́влювано пере́тик на його́ шляху́ (Єфр.)].
Непреодолимая -да на нашем пути – неперемо́жна перепо́на на на́шому шляху́.
Днепр для татарина не -да – Дніпро́ тата́ринові не запи́на (Стор.).
Своеволью нет -ды – самово́лі спи́ну (впи́ну) нема́є. Срв. Препо́на.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Затор – (скопление) тиск (-ку), зава́ла, (диал.) запруга, (теснота, давка) тиснява, тиск, (дорожный) ти́снява, зато́ра, затор, за́пин (запи́на), запі́р (запо́ра), тромб:
затор льда – за́шерет, шеретнява:
затор подвод – заві́з;
на перекрёстке затор – на перехресті затора (тиск, тиснява, тромб);
сильные заторы на дорогах – дороги (шляхи) заторовано. [Знов я до тебе, Господи, — там, на дворі весна, тягне зелені руки, аж мерехтить монітор, всі поспішають до… або плетуться на… В мене під вікнами третю добу затор (Ю.Джугастрянська). Ширлі почухрала голову, увімкнула зчеплення. Повертала кермом праворуч, ліворуч і врешті, вилаявши двох-трьох водіїв, зуміла вирватися із запруги (Я.Кравець, перекл. К.Панколь). Вдаримо по дорожніх заторах рекордними цінами на бензин!] Обговорення статті
Пробка
1) ко́рок (-рка) (
ум. ко́рочок, -чка), за́тичка, за́ткалка, за́ткало, за́ткальце (-ця), (деревянная в бочке) чіп (р. чопа́), чіпо́к (-пка́); (из соломы) діду́х, діду́ха, (металлическая с нарезами и с глухой шляпкой для завинчивания горлышка в металлическом сосуде) за́глушка;
2) (
загромождение) захара́щення, за́пин (-ну), (дорожная) ти́снява, зато́ра, затор, корок, за́пин (запи́на), запі́р (запо́ра), тромб :
вылететь пробкой – вискочив мов чорт з кукурудзи;
глуп как пробка (разг.) – дурний, аж світиться (аж крутиться); дурний як ступа (як пень, як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як путо).
[Затички́ ба́хнули, шампа́нське полило́сь у чарки́ (І.Нечуй-Левицький). Ми сиділи в таксі, пробиваючись крізь транспортний корок біля Сталевого ринку (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Краще бути останнім в заторі, ніж першим у похоронному кортежі].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пробка (для затыкания) – за́тичка;
• п. (из пробкового дерева
) – ко́рок (-рка);
• п. (в движении),
ж.-д.запі́р (-по́ру);
• п. (деревянная в бочках
) – чіп (чопа́);
• п. (металл. с резьбой
) – за́шрубок (-бка);
• п. плавкая
– за́тичка топка́;
• п. предохранительная
– з. запобі́жна;
• п. притертая, пришлифованная
– з. прите́рта;
• п. свинцовая
– з. олив’я́на;
• п. спусковая
– з. спускова́.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

запо́р запо́ра,-ри, запі́р,-по́ру, за́сув,-ву, за́кривка,-ки
про́бка 1. ко́рок,-рка, за́тичка,-ки; чіп,-чопа́ (дерев’яний)
2. запобі́жник,-ка
3. запі́р,-по́ру (у русі)
п. деревя́нная чіп дерев’я́ний
п.-заглушка ко́рок-душни́к,-рка-душника́
п. зали́вочная ко́рок заливни́й
п. огнеупо́рная за́тичка вогнетривка́
п. предохрани́тельная запобі́жник,-ка
п. притёртая за́тичка пришліфо́вана
п. рези́новая ко́рок ґу́мо́вий
п. резьбова́я за́тичка різьбова́
п. спускна́я ко́рок спускни́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Запі́р, -по́ру
1)
запор;
2)
задержка, преграда;
3)
рулевая часть судна.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Запі́р, -по́ру, м.
1) Запоръ (у двери и пр.).
2) Задержка, преграда.
Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20.
3) Рулевая часть
байдака́. Черк. у.
4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.