Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 47 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Водружа́ть, водрузи́ть – ста́вити, станови́ти (сов. поста́вити, постанови́ти), затика́ти, заткну́ти, заклада́ти, закла́сти, вко́пувати, вкопа́ти, застро́млювати, застроми́ти, уґрунтува́ти. [Поста́вили хрест на моги́лі. Закла́ли стовпа́. Затика́ють з о́дного бо́ку на човні́ бунчу́к, з дру́гого пра́пор (Куліш). Позатика́в прапорі́ (Куліш). А тимча́сом на Голго́фті хрест уґрунтува́ли (Рудан.)].
Втыка́ть, -ся, воткну́ть, -ся – втика́ти, -ся, увіткну́ти, -ся, затика́ти, -ся, заткну́ти, -ся, стромля́ти, -ся, встро́млювати, -ся, встроми́ти, -ся, застро́млювати, -ся, застроми́ти, -ся; (с размаха) вгоро́джувати, -ся, вгороди́ти, -ся, заса́джувати, засади́ти, вса́джувати, всади́ти, заштрикну́ти, -ся (сов.), заганя́ти, -ся, загна́ти, -ся, засторчи́ти, -ся (сов.).
Закрыва́ть, закры́ть
1) (
окна, двери и т. п.) зачиня́ти, зачини́ти, захиля́ти, захили́ти, (о мн.) позачиня́ти и позачи́нювати (ві́кна, две́рі); (отверстие) затуля́ти, затули́ти, затика́ти, заткну́ти и затка́ти, (о мног.) позатуля́ти, позатика́ти, (заслонкой) заслоня́ти, заслони́ти, (о мног.) позаслоня́ти, (запоной и т. п.) запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́, заслоня́ти, заслони́ти, (о мн.) позапина́ти, позаслоня́ти що чим; (что-либо плотно) затушко́вувати, затушкува́ти, (пров.) заштурмо́вувати, заштурмува́ти. [Без ме́не й ді́рочки мало́ї ні́кому затули́ти (Номис). Уки́нув її́ в піч і заслони́в (Рудч. П.). А я вже й піч заслони́ла (Кониськ.). Роби́ли вони́, позаслоня́вши ві́кна од дво́ру (Н.-Лев.). Запина́є вікно́ ху́сткою (Сл. Гр.)].
-кро́й сундук, крышку – зачини́ скри́ню, причини́ ві́ко, кри́шку.
-крой бутылку – заткни́ пля́шку.
-кро́й кран – закрути́ кран.
-ть ушизатика́ти, заткну́ти, затка́ти (в)у́ха, защу́лювати, защу́лити (в)у́ха, (о мног.) позатика́ти, позащу́лювати (в)у́ха. [Він сів у ку́ті, ску́лився, за́ткав ву́ха (Франко). Та й мимово́лі з одча́єм защу́лив ву́ха (Крим.)];
2) (
складывать) згорта́ти, згорну́ти, стуля́ти, стули́ти.
-ть книжку – згорта́ти, згорну́ти кни́жку, стуля́ти, стули́ти кни́жку. [Кни́жку згорну́в, схова́в у свою́ ша́ховку (Грінч.)].
-ть зонтик – згорта́ти, згорну́ти парасо́льку.
-рыть рот – стули́ти ро́та, (насм.) заши́ти гу́би; (презрительно) замкну́ти (стули́ти) пи́сок, заткну́тися, затка́ти каглу́.
-ть рот кому (заставить замолчать) – заці́плювати, заці́пити уста́, замика́ти, замкну́ти гу́бу (уста́) кому́, зав’я́зувати, зав’яза́ти язи́к(а) кому́.
-кры́ть рот кому чем – затули́ти ро́та кому́ чим. [Деся́тник затули́в їй уста́ ша́пкою (М. Вовч.)].
-ть глаза (веками) – заплю́щувати (заплюща́ти и плю́щити), заплю́щити, сплю́щувати, сплю́щити, закрива́ти, закри́ти, сту́лювати и стуля́ти, стули́ти о́чі; заплю́щуватися, заплю́щитися, (о мног.) позаплю́щувати, посплю́щувати, посту́лювати о́чі, позаплю́щуватися; (смежить) склепа́ти, склепи́ти (о́чі). [Оле́ся заплю́щила о́чі й знов ста́ла як ме́ртва (Н.-Лев.). Плю́щить він о́чі (Мирн.). Сплю́щу о́чі (Кониськ.). Не диві́ться, позаплю́щуйте о́чі (Харк. п.). Не стулю́ ні на хви́льку оче́й (Л. Укр.). Впа́сти на ла́ву, як ка́мінь у во́ду – і вмить склепи́ти о́чі (Коцюб.)].
-ть глаза умершему – затуля́ти, затули́ти, закрива́ти, закри́ти о́чі поме́ршому. [Не суму́й, що при́йдеться самі́й у гріб ляга́ть, що не бу́де кому́ оче́й затули́ть (Франко)].
-кры́ть глаза (умереть) – с[за]плю́щити, (смежить) склепи́ти о́чі.
-кры́ть глаза кому (убить, погубить) – замкну́ти о́чі кому́.
-ва́ть, -кры́ть глаза на что – заплю́щувати, заплю́щити о́чі на що, не ма́ти оче́й на що. [Навми́сне заплю́щуючи на пра́вду о́чі (Єфр.)];
3) (
накрывать) закрива́ти, закри́ти, накрива́ти, накри́ти, покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, (о мног.) позакрива́ти, понакрива́ти, повкрива́ти; (сплошь) кри́йма кри́ти (укрива́ти, укри́ти) що. [Зострі́лася чумака́ми, закри́ла дити́ну (Шевч.)].
-кро́й крышкой – за[на]кри́й кри́шкою.
-ть лицо руками – затуля́ти, затули́ти обли́ччя рука́ми, затуля́тися и зату́люватися, затули́тися рука́ми, утуля́ти, утули́ти лице́ в доло́ні. [Він затули́в обли́ччя рука́ми (Крим.). Спусти́вся на ла́вку і затули́всь рука́ми (Крим.)].
-ть голову платком – запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́ го́лову ху́сткою.
-ть глаза чем – затуля́ти, затули́ти о́чі чим. [Зі́нька затули́ла ху́сткою о́чі і гі́рко запла́кала (Стор.)];
4)
чем (скрывать от глаз, заграждать) – затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, заступа́ти, заступи́ти, покрива́ти, кри́ти, покри́ти кого́, що; (застить) за́стувати; (о тумане: заволакивать) застила́ти, засла́ти (-стелю́, -сте́леш), застеля́ти, застели́ти (-стелю́; -сте́лиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти що. [Затуля́ючи собо́ю ма́ло не все вікно́ (Васильч.). Чо́рні хма́ри непрозо́рі затули́ли я́сні зо́рі (Чупр.). Ра́да-б зі́рка зійти́, чо́рна хма́ра заступа́є (Мет.). І дим хма́рою засту́пить со́нце перед ва́ми (Шевч.). Чо́рна хма́ра з-за Лима́ну не́бо, со́нце кри́є (Шевч.). Нена́че яки́йсь тума́н застила́в йому́ о́чі (Грінч.). Не за́стуй вікна́ (Київщ.). Одійди́, не за́стуй, бо нічо́го не ви́дно (Звин.)].
-ть что чем (завешивая) – запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти, (со всех сторон) обпина́ти, обіпну́ти, обіп’я́сти що.
-вать что чем, заставляя – заставля́ти, заста́вити що чим. [Две́рі заста́влено ша́хвою];
5)
см. Скрыва́ть, Укрыва́ть;
6) (
прекращать, запрещать) закрива́ти, закри́ти (засі́дання), припиня́ти, припини́ти (засі́дання, газе́ту, журна́л, товари́ство, прийма́ння вантажу́), (счета) замика́ти, замкну́ти (раху́нки).
-кры́ть кредиты – закри́ти креди́ти.
-кры́ть лавку (временно, совсем) зачини́ти крамни́цю.
Закры́тый – зачи́нений, захи́лений; зату́лений, за́ткну́тий, за́ткнений и за́тканий, засло́нений, за́пну́тий и за́пнений; зго́рнений и зго́рнутий; (о глазах) сту́лений, заплю́щений, сплю́щений, (плотно) заскле́плений, скле́плений; закри́тий, по[на]кри́тий; засту́плений; засте́лений; закри́тий, припи́нений (журна́л), (о лавке) зачи́нений.
-тое учебное заведение – закри́та шко́ла, інтерна́т.
-тое заседание – неприлю́дне (закри́те) засі́дання.
-тое представление – закри́та (неприлю́дна) виста́ва.
-тое голосование – тає́мне голосува́ння.
-тое платье – закри́та су́кня.
-тое письмо – закри́тий лист; (заклеиваемое по краям) закри́тка.
-тое море – закри́те мо́ре.
-тый слог – закри́тий склад.
-тый экипаж, вагон – закри́тий екіпа́ж (по́віз), ваго́н.
Вход, проезд -кры́т – вхід, прої́зд закри́то.
Книжный магазин -кры́т – книга́рня зачи́нена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книга́рню зачи́нено.
Магазины по понедельникам -кры́ты – крамни́ці понеді́лками зачи́нені.
Окно -то – вікно́ зачи́нено.
С -тыми глазами – з заплю́щеними очи́ма.
С плотно -той крышкой – щі́льно зачи́нений.
Свет -ры́т для кого (перен.) – світ зав’я́зано кому́.
Заку́поривать, заку́порить
1) (
бутылку, бочку) затика́ти, затка́ти, заткну́ти (пля́шку, бо́чку) (пробкой) закорко́вувати, закоркува́ти, (затычкой) затика́ти, заткну́ти чо́пом, зачопо́вувати, чопува́ти, зачопува́ти (бо́чку); (окна, двери) затушко́вувати, затушкува́ти, (о мн.) позатушко́вувати (ві́кна, две́рі);
2) (
наглухо закрывать что-л.) запако́вувати, запакува́ти, заку́брювати, заку́брити, зашпунто́вувати зашпунтува́ти;
3)
кого (запереть) – запако́вувати, запакува́ти кого́ куди́ (у в’язни́цю).
Заку́поренный – за́ткну́тий и за́ткнений, за́тканий, закорко́ваний, зачопо́ваний; затушко́ваний, запако́ваний.
Заку́тывать, заку́тать
1) (
что, чем или во что) заку́тувати, заку́тати, загорта́ти, загорну́ти, угорта́ти, угорну́ти, завива́ти, зави́(ну́)ти, (плотно) утушко́вувати, утушкува́ти у що, чим, (толст. платком) заку́шкувати, заку́шкати кого́ чим, (о мн.) позаку́тувати, повку́тувати, поза[пов]горта́ти, позавива́ти, (немного) прику́тувати, прику́тати; срвн. Завё́ртывать, Обвё́ртывать. [Заку́тав дити́ну ху́сткою. Та неду́жную дити́ну угорта́є в кожуши́ну (Щог.). Дерева́, заго́рнені у су́тінь (Коцюб.). Заку́тав їх сніг бі́лий (Мог.)];
2) (
обстанавливать для тепла) обтуля́ти, обтули́ти, затушко́вувати, затушкува́ти (напр. ха́ту);
3)
-ть печь, трубу – затуля́ти, затули́ти, затика́ти, затка́ти и заткну́ти (піч, каглу́), (о мног.) позатуля́ти, позитака́ти (пе́чі).
Заку́танный – заку́таний, заго́рнений и заго́рнутий, уго́рнений, зави́(ну́)тий и зави́нений у що, чим; обту́лений, затушко́ваний; зату́лений, за́ткнутий, за́ткнений и за́тканий.
Заты́кать
1) зати́кати. [Зати́кала го́лкою (Коцюб.)];
2) (
начать говорить «ты») зати́кати, (шутл.) поча́ти в ти́чки гуля́ти.
II. Затыка́ть, заткну́ть
1)
что чемзатика́ти, заткну́ти (диал. затка́ти), притика́ти, приткну́ти (диал. притка́ти), (о мног.) позатика́ти, попритика́ти що чим.
-ну́ть трубу (отверстие в трубе) тряпкою – заткну́ти, приткну́ти верх, каглу́ (кагля́нкою, за́тка́лом). [Верха́ не притика́ла? приткни́-ж! (Борзен.)].
-ну́ть бутылку пробкою – заткну́ти пля́шку за́тичкою, за́ткалкою, (из пробк. дерева) ко́рком.
-ну́ть уши (зажать пальцами) – затули́ти ву́ха, (о мног.) позатуля́ти ву́ха, (ватой и т. п.) заткну́ти (диал. затка́ти), позатика́ти ву́ха (ба́вовною и т. п.).
-ну́ть рот, глотку (кому-л.) – заткну́ти (диал. затка́ти) ро́та, пе́льку (кому́); (переносно: заставить замолчать) заби́ти ро́та кому́, затка́ти, стули́ти гу́бу кому́, (грубо) заці́пити (засупо́нити) па́щу (кому́). [Не мо́жна всім губи́ затка́ти (Номис)];
2)
что за что – застро́млювати, застроми́ти, затика́ти, заткну́ти (диал. затка́ти), (о мног.) позастро́млювати, позатика́ти що за що.
-нуть топор за пояс – застроми́ти (засу́нути) соки́ру за по́яс.
-ну́ть кого-л. за пояс – перева́жити кого́, го́ру над ким узя́ти, заломи́ти кого́.
За́ткнутый – за́ткнений и за́ткну́тий, (диал.) за́тканий, застро́млений.
Ку́тать, -ся, ку́тывать, -ся – ку́тати, -ся, (фамил.) куту́шкати, -ся, тушкува́ти, -ся; оповива́ти, -ся. [Хло́пця роздя́гнено, він ку́тається в ко́вдру (Коцюб.). Очарува́ла-б і ченця́, коли́-б прокля́те покрива́ло бріво́к її́ не тушкува́ло (Макар.)] Он любит -ться – він лю́бить ку́татися.
Зачем вы так -ете детей? – на́що ви так куту́шкаєте ді́ти? (Полтавщ.).
-тать жилище на зиму – тушкува́ти житло́ на зи́му.
-тать печь (трубу) – затуля́ти (затика́ти) каглу́.
Обтыка́ть, обты́кать – обтика́ти, обти́кати, затика́ти, зати́кати, обстро́млювати, обстромля́ти що чим. [І барві́нком обплете́, і ру́точкою обти́че].
-кать себя – обти́катися, зати́катися. [Налама́в ко́люхів, обти́кався та й сиди́ть. Ой, нарве́мо чорнобри́вців та й зати́чемося].
Обты́канный – обти́каний, зати́каний, обстро́мляний.
Притыка́ть, приты́кать, приткну́ть
1)
что чемзатика́ти, заткну́ти, (о мн.) позатика́ти що чим. [Заткни́ (приткни) бо́чку].
-ты́чь щели паклей – позатика́й щі́лини (шпа́ри) кло́ччям;
2)
-кать, -ткну́ть что к чему – пришпи́лювати, пришпили́ти, притика́ти, приткну́ти, пристро́млювати, пристроми́ти, приштри́кувати, приштрикну́ти, (о мн.) попришпи́лювати, попритика́ти, попристро́млювати що, кого́ до чо́го. [Пришпили́ла стрі́чку. Закопа́й і оси́чиною пристроми́ (Манж.). Приштрикну́в її́ у поти́лицю до землі́ (Грінч. II)].
Приткну́тый – за́ткнутий и за́ткнений; пришпи́лений, приткну́тий, пристро́млений, приштри́кнутий.
Протока́ть, протка́ть
1)
что чем – протика́ти, протка́ти, перетика́ти, перетка́ти, затика́ти, затка́ти, (во множ.) попротика́ти, поперетика́ти, позатика́ти що чим. [Я тіє́ю за́полоччю рушники́ перетика́ю];
2) (
известное время) протка́ти (яки́йсь час).
-тка́ла я всю ноченьку – ці́лу ні́ченьку протка́ла я.
Про́тканный – пере́тканий, за́тканий чим. [Полотно́ пере́ткане (за́ткане) зо́лотом].
-ться – перетика́тися, бу́ти пере́тканим, затика́тися, бу́ти за́тканим чим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мухобойка – мухобійка, хляпавка, ляпалка.
[У Івана Івановича з’явилася геніальна ідея — прислужитися партії якимось винаходом, наприклад, вигадати мухобійку. Він написав заяву до комосередку, щоб його звільнили від перенавантаження, і взявся за винахід. Перечитав купу літератури і таки винайшов електричну мухобійку. Правда, муха буде вбита тоді, як сяде на цю мухобійку, та ще й у спеціальне місце. А сідає вона не завжди туди. Але нічого, головне — початок, чого він не встигне зробити — синок підростає, допрацює (М.Хвильовий).Я знову подався до кооперативу і записав на рахунок Жан-Поля три електронні мухобійки, але то було все одно, що затикати пальцем прорив у греблі. Скрізь довкола був субтропічний вологий ліс, безліч дерев і тьма-тьмуща комах; можливо, серед них траплялися й такі, яким науковці ще не встигли дати назви, зате я уже встиг: це були «підарчуки», «гівнюки» і «байстрюки», що псували вичищену і відшліфовану наждачним папером бездоганну рівну поверхню, на приготування якої у мене пішло чимало часу і зусиль (В.Горбатько, перекл. П.Кері). У руці він тримав знак своєї влади: ритуальну мухобійку з майстерно різьбленим дерев’яним руків’ям і батіжжям — густим і шовковистим жмутком волосся з довгого чорно-білого хвоста мавпи колобуса (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Водружать (кресты) – поста́вити, -влю, -виш; (знамя, флаг) затика́ти, -ка́ю, -ка́єш.
Закладывать, заложить
1) (
давать в залог) заставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, заста́вити, -влю, -виш;
2) (
досками) замо́щувати, -щую, -щуєш, замости́ти, -мощу́, -мо́стиш;
3) (
лошадей) запряга́ти, -га́ю, -га́єш, запрягти́, -ряжу́, -ряже́ш;
4) (
камнем) замуро́вувати, -вую, -вуєш, замурува́ти, -ру́ю, -ру́єш;
5) (
дыру) затика́ти, -ка́ю, -ка́єш, заткну́ти, заклада́ти, закла́сти, -кладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш;
6) (
основывать здание) заклада́ти, закла́сти и заложи́ти.
Закупоривать, закупорить – закорко́вувати, -вую, -вуєш, закоркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, затика́ти, -ка́ю, заткну́ти, -кну́, -кне́ш; -ся – закорко́вуватися.
Затыкать, заткнутьзатика́ти, -ка́ю, заткну́ти, -кну́, -кне́ш.
Укупоривать, укупорить
1) (
бутылкой, бочку) затика́ти, -ка́ю, -ка́єш, заткну́ти, -ну́, -не́ш; (пробку) закорко́вувати, -вую, -вуєш, закоркува́ти, -ку́ю, -ку́єш;
2) (
вещи) пакува́ти, запакува́ти, -ку́ю, -ку́єш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Закупоривать, закупорить, -сязатика́ти, заткну́ти, -ся;
• з -ся (об отверстиях
) – забива́тися, заби́ти, -ся;
• з. (пробкой
) – закорко́вувати, закоркува́ти.
Затыкать, -ткнутьзатика́ти, заткну́ти;
• з. (пробкой, из проб. дерева
) – закорко́вувати, закоркува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Расквашивать
• Пошли дурака Богу молиться, так он и лоб расквасит
– загадай дурному Богу молитися, то він і лоба розіб’є. Пр. Як затіє дурень молитися, то й лоба собі розквасить. Пр. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа. Пр. Дурень і в макітрі макогона зломить. Пр. Дурному нема гори, куди попав, туди й вали. Пр. Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є. Пр. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Пр.
Рот
• В рот не йдёт что
(разг.) – не лізе в горло (зниж. у пельку) що.
• Ему замеси да и в рот поднеси
– дай у руки, покажи, ще й у рот положи, то він і тоді розкришить. Пр. Дай яєчко, облупи, ще й у рот поклади. Пр.
• Затыкать, заткнуть (закрывать, закрыть, зажимать, зажать) рот кому
(разг.)затикати, заткнути (забивати, забити, затуляти, затулити) рот(а) кому; замикати, замкнути рот(а) (уста, губу, вульг. писок) кому; зав’язувати, зав’язати рот(а) (язик(а)) кому; заціплювати, заціпити (засупонювати, засупонити) пащу кому; зацитькувати, зацитькати кого.
• Каша во рту у кого
– мов (наче, неначе…) клоччя жує хто.
• Лишний рот
– зайвий рот (їдень); (згруб.) зайва пелька.
• Мимо рта прошло, пролетело
(разг.) – тільки облизався; (с)піймав облизня.
• Набрать в рот воды
– набрати води в рот.
• Не сметь рта разинуть (открыть, раскрыть)
– не сміти й рота роззявити (відкрити, розкрити, розтулити); не сміти й пари з уст (з рота) пустити.
• Открывать, открыть рот
– відкривати, відкрити рот(а); заговорити (забалакати).
• По усам текло, а в рот не попало
– по бороді текло, а в роті сухо було. Пр. Коло рота текло, а в рот не попало, Пр. Понюхав пирога, та не вдалося покуштувати. Пр. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Пр. Коло носа в’ється, а в руки не дається. Пр.
• Разевать, разинуть, раскрыть рот
(разг.) – роззявляти, роззявити, розкривати, розкрити рот(а) (згруб. вершу).
• Разинув (разиня) рот (делать что)
– абияк (леда-як).
• Рот до ушей
– рот до [самих] вух; губи (губа) від вуха до вуха.
• Рот не ворота — клином не запрёшь; чужой рот — не огород, не притворишь
– рот не город — не загородиш. Пр. Чужий рот не хлів — не зачинити. Пр.
• Смотреть (глядеть) в рот кому
– дивитися (заглядати) в рот(а) (до рота) кому.
• С пеной у рта
– з піною на губах (на устах, коло рота).
• Хлопот (забот) полон рот у кого
(разг.) – клопоту повна голова у кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

заглуша́ть, заглуши́ть заглуша́ти, заглуши́ти; затика́ти, заткну́ти (трубу)
закрыва́ть, закры́ть 1. закрива́ти, закри́ти
2. заслоня́ти, заслони́ти (робити невидимим)
3. зачиня́ти, зачини́ти (двері)
4. замика́ти, замкну́ти
5. затика́ти, заткну́ти (пляшку)
закупо́ривать, закупо́рить забива́ти, заби́ти; затика́ти, заткну́ти; закорко́вувати, закоркува́ти
зашплинто́вывать, зашплинтова́ть зашплінто́вувати, зашплінтува́ти; затика́ти, заткну́ти; заволіка́ти, заволікти́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Затика́ти, заткну́ти
1)
затыкать, заткнуть (отверстие);
2)
втыкать, воткнуть, водружать, водрузить.
Зати́катипонатыкать за чем-нб.;
зати́катисяукраситься цветами.
Заткну́ти, см. Затика́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зати́кати, -тичу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Мил. 134. Затичу біжник запашним зіллям. Г. Барв. 278.
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Затыкать, заткнуть (отверстіе).
Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8.
2) Затыкать, заткнуть за что либо.
Заток сопілку за пояс. Федьк.
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить.
Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Заткну́ти. См. Затикати.
Ка́гла́, -ли́, ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. І. 96.
Кагля́нка, -ки, ж. Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила. Ном. № 9165.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Зати́кати, ти́чу, -чеш, гл. *2) Зати́кати ду́лі. Начать показьшать кукиш. Та як затиче йому дулі... Пир. у., Конон.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Закупоривать, закупоритьзатика́ти, заткну́ти, (пробкой) закорко́вувати, закоркува́ти.
Затыкать, заткнутьзатика́ти, заткну́ти, затуля́ти, затули́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Водружа́ть, водрузи́ть, ся = поставля́ти, ста́вити, втика́ти (С. Ж.), встромля́ти, ся, затика́ти, ся, поста́вити, устроми́ти. (С. З.) — Поставили хрест на могилї. — Затикають прапор. К. Б.
Вью́шка = 1. кагла́ (С. З. Л.) — Ганчірка, котрою інодї замість кагли затуляють піч — кагля́нка. — Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглинка вбила. н. пр. 2. виту́шка, вите́лка.
Зажа́ть, зажима́ть = 1. затули́ти, стули́ти, затуля́ти, стуля́ти, заткну́ти, затика́ти, сти́снути, стиска́ти. — Зажа́ть кому́ ротъ = зацїпити, заци́тькати. – Стулив руку. — Стиснув у руцї. — Не дав і слова вимовить — зацитькав. 2. д. Жать (почать)
Заку́поривать, заку́порить, ся = 1. затика́ти, затуля́ти, (коркою) — коркова́ти, (чопом) — чопова́ти, заткну́ти, ся. затули́ти, ся, закорковати, зачопова́ти, ся. 2. затушкува́ти ся, сидїти невила́зно до́ма. — Сидить дома, нїкуди не виходить, як затушкував ся.
Заткну́ть, затыка́ть, ся = заткну́ти, затули́ти, застроми́ти, затика́ти, затуля́ти, застро́млювати, ся, (про кільки) — позатика́ти і т. д. — Затули пальцем. — Застромив у стріху. — Затикала у намітку зеленої рути. н. п. — Заткнув чіп.
Ку́порить = затика́ти й засмо́лювати.
Ку́тать, ся = ку́тати, ся, обгорта́ти, ся, тушкова́ти, ся. (С. Ш.). — Ку́тать печь = затуля́ти, затика́ти. — На віщо ви так тушкуєте дїтей?
Притыка́ть, приты́кать = затика́ти, зати́кати, позатика́ти.
Уку́поривать, уку́порить = затика́ти, заткну́ти, коркува́ти, закоркува́ти; пакува́ти, запакува́ти.
Утыка́ть, уты́кать = 1. втика́ти, встро́млювати, повтика́ти, повстро́млювати. 2. затика́ти, затули́ти, позатика́ти, позатуля́ти.

Запропонуйте свій переклад