Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 103 статті

Запропонувати свій переклад для «захід»

Шукати «захід» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Вест – за́хід (р. -ходу).

Возня́ – 1) (суетливая беготня) метушня́, заметушня́, крутани́на, крутне́ча (р. -чі), плутани́на, тягани́на, гарми́дер, ге́мбель (р. -бля, м. р.), шамотня́, порани́на, шарпани́на; срв. Бара́хтанье; 2) (хлопоты) кло́піт (р. -поту), за́хід (р. -ходу) [Три дні за́ходу, а день пра́знику], за́ходи, моро́ка, раху́ба, па́нькання з ким-чим, на́зоління з к.-ч., (с обмазкой или побелкой комнаты, здания) пі́чкання, (с ч.-нибудь жидким) таляпани́на.

I. Зака́т – за́хід (-ходу) (со́нця, мі́сяця). • На -те солнца – як со́нце захо́дить (захо́дило), над за́хід со́нця, навза́ході[и], надза́ходи (со́нця). [Вже надза́ходи со́нечко, ско́ро ве́чір (Квітка). Вдо́ма він бува́є са́ме тоді́, як навза́ходи со́нце. Навза́ході недо́бре спа́ти хво́рим (Л. Укр.)]. • Спуститься к -ту (о солнце) – ста́ти навза́ході, на схи́лку, повечорі́ти. [Пожді́ть, хай со́нце тро́хи повечорі́є]. • Солнце (было) на -те – со́нце вже (було́) надвечори́, на схи́лку, на вечі́рньому (у)пру́зі. [Вже ху́тко ве́чір; со́нце вже на схи́лку (Л. Укр.)]. • На -те дней своих – дожива́ючи свого́ ві́ку, на схи́лку свого́ ві́ку. «Зака́т Европы» О. Шпенглера – «При́смерк Евро́пи» О. Шпе́нґлера.

За́пад – 1) (сторона света) за́хід (р. за́ходу), за́хід-со́нця, спа́день (-ня). [Тепе́р куди́? На схід? на за́хід-со́нця? на пі́вніч? на полу́днє? (Л. Укр.). Від за́хід-со́нця насува́ла страшна́ хма́ра. А з схо́ду аж на спа́день… (Тичина)]. • К -ду – на захі́д, під со́нце. • Солнце склонялось к -ду – со́нце було́ на за́ході; со́нце було́ на вечі́рньому (у)пру́зі; 2) (земли лежащие к -ду) за́хід (-ходу). • Латинский За́пад – лати́нський За́хід (Єфр.).

Захо́д – 1) за́хід (-ходу); см. Зака́т. • На -хо́де – навза́ході, навза́ходи. [Пога́нка бува́є навза́ході со́нця (Луб. п.)]; 2) (отхожее место) відхо́док (-дка), паску́дник, (делик.) нега́рне мі́сце, (гал.) захо́дка; 3) (залив) зато́ка; 4) (хлев) загі́н (-го́на).

Захожде́ние – 1) захо́дження, завіта́ння до ко́го; 2) (закат) за́хід (-ходу). • При -нии солнца – під за́хід со́нця, як захо́дило (захо́дить) со́нце.

Инициати́ва – ініціяти́ва, при́від (-воду), почи́н (-ну), за́хід (-ходу). • По -ве – з ініціяти́ви, з почи́ну, за почи́ном, за при́водом чиї́м. • По собственной -ве – з вла́сного почи́ну, з вла́сної ініціяти́ви. • Человек с -вой – люди́на з ініціяти́вою; люди́на замі́риста. [Він парубчи́на замі́ристий, з кле́пкою в голові́ (Кон.)].

К, Ко, предл. – 1) (о движении, направлении) до ко́го, до чо́го, (на) на що, (перед) перед ко́го, перед що, про́ти ко́го, про́ти чо́го, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік ко́му, (і)к чо́му. [Піду́ до рі́ченьки (Метл.). Пішла́ вночі́ до воро́жки, щоб поворожи́ти (Шевч.). Сусі́д до се́бе кли́кав ку́ма (Гліб.). Пода́всь на за́хід. Як ось перед яку́юсь го́ру прийшли́ (Котл.). Бог покли́кав перед се́бе чо́рта (Г. Барв.). Щось мені́ приверзло́ся чудне́ – Бог зна́є, про́ти чо́го (Васильч.). Тата́рин вже й під Ки́їв підступа́є (ЗОЮР). Підійшо́в під віко́нце та й кли́че (Казка). Ото́ вони́ й пішли́ над мо́ре (Рудан.). Скрізь ік пі́вночі стоя́ли пу́щі величе́нні (Куліш)]. • К вершине – до ве́рху. • Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему – любо́в, нена́висть, оги́да до ко́го, до чо́го и для чо́го. • К вопросу о чём – до пита́ння про що́. • Выйти к реке, ко взморью, к морю – ви́йти над рі́чку, над мо́ре и до рі́чки, до мо́ря. [Ви́йду я над рі́ченьку та й ста́ну ду́мати (Пісня). Впірну́в у са́мую безо́дню, над са́мий пісо́к (Рудан.)]. • Дружно идти, двигаться – рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду – ра́зом йти, руша́ти рука́ з руко́ю, плече́ з плече́м, ла́ва з ла́вою, при ла́ві ла́ва. [Як сніг розто́плений, пливе́ при ла́ві ла́ва, кінно́та виграє́ (М. Рильськ.)]. • Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию – склада́тися в доро́гу, лаштува́тися в по́дорож. • К чему бы это (что могло бы значить)? – про́ти чо́го-б воно́ було́? • Зависть к чему, кому – за́здрість до чо́го, до ко́го, про́ти чо́го, про́ти ко́го. [До́кори со́вісти іду́ть не од Бо́га, а од моє́ї за́здрости про́ти вродли́вих люде́й (Крим.)]. • Изменяться, исправляться к лучшему – зміня́тися, виправля́тися на кра́ще. К исполнению (о бумагах, делах) – на (до) викона́ння. • К подписи (о бумагах) – до пі́дпису, на пі́дпис. • Материалы к изучению украинских говоров – зна́доби (матерія́ли) до (для) пізна́ння украї́нських го́ворів (Верхр.). • Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому – простува́ти, руша́ти, йти, ї́хати до чо́го, до ко́го. • Немного к востоку – тро́хи на схід. • Обращаться к кому с речью – говори́ти до ко́го. • Обращаться, прибегать к чему – удава́тися до чо́го, бра́тися чого́; к кому – удава́тися до ко́го. • Одежда к празднику – оде́жа на свя́то, (запасная) оде́жа про свя́то. • Относиться к чему – стосува́тися до чо́го, куди́, нале́жати до чо́го, куди́. • Плыть ближе к берегу – пли́сти при (са́мий) бе́рег. • Поворачивать к дому, к лесу – заверта́ти до ха́ти, до лі́су. • Под’езжать, подходить к лесу, городу – під’їзди́ти, підхо́дити до лі́су, до мі́ста или під ліс (близко: попід ліс), під мі́сто. • Подходить, приходиться к чему – пасува́ти до чо́го, бу́ти до лиця́ чому́. • Пойти ко дну – піти́, пусти́тися на дно. • Пошёл к порогу! – геть до поро́га! • По отношению к кому – що-до ко́го, про́ти ко́го. [Потайне́ невдово́лення не ті́льки про́ти браті́в, а й про́ти профе́сора (Крим.)]. • Приближаться к чему – наближа́тися, надхо́дити, підхо́дити до чо́го, (в направлении к чему) до и к чо́му. [Іде́ к лі́су (Сл. Гр.)]. • Приближаться (клониться) к чему – іти́ся до чо́го. • Приглашать, привлекать кого к чему – запро́шувати, єдна́ти кого́ до чо́го. • Прилепить, приставить, пригнать что к чему – приліпи́ти, приста́вити, припасува́ти що до чо́го. • Прикладывать что к чему – приклада́ти що до чо́го, кла́сти що на що́. • Присуждать, приговаривать кого к чему – прису́джувати кого́ до чо́го (до тюрми́); виріка́ти кому́ що (відси́джування в тюрмі́); засу́джувати кого́ на що (на засла́ння). • Приходиться к лицу – бу́ти до лиця́. • Приходиться, прийтись ко двору – бу́ти, прийти́ся під масть. • К расстрелу! – на ро́зстріл! до розстрі́лу! • К свету! – до сві́тла! • К свету стать – ста́ти проти сві́тла. • Стать к окну, к двери (ближе) – ста́ти до вікна́, до двере́й. • Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему – бу́ти при що. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік сіне́й, а сі́ни посере́дині (Звин.)]. • К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) – на со́ром, на жаль, на ра́дість, на ща́стя. • К тому (речь идёт) – про́ти то́го, до то́го (мо́ва мо́виться). • К тому же (притом же) – до то́го, до то́го-ж таки́. • К худу, к добру ли? – на лихе́, чи на до́бре? • К чему это? – до чо́го воно́? про́ти чо́го воно́? на́що воно́? • Ни к чему! – ні до чо́го, ні к чо́му! • К югу – а) (ближе) до пі́вдня (бли́жче); б) (о направлении) на пі́вдень. • Явиться к кому (предстать) – прийти́ до ко́го, перед ко́го. [Він з земле́ю ви́йшов перед бо́га (Рудан.). Як прибіжи́ть перед музи́ки, як пі́де танцюва́ти! (Мартин.). Узяла́ паляни́чку, звича́йно як перед го́лову йти (Квітка)]; 2) (в обознач. времени) до чо́го, к (ік) чо́му, (диал. ід чо́му), на що, проти чо́го, під що, над що. [К Вели́кодню соро́чка хоч лихе́нька, аби́ біле́нька (Номис). Тре́ба де́чого купи́ть ік весі́ллю (Н.-Лев.). Ма́сла не прода́м: собі́ ід па́сці бу́де (Козелеч.). Про́ти дня брехня́, про́ти но́чи пра́вда (Приказка). В п’я́тницю над ве́чір ма́ти і кли́кнули мене́ (ЗОЮР)]. • К вечеру – над ве́чір; к ве́чору; до ве́чора. • К десяти часам – на деся́ту годи́ну. • К заходу солнца – на за́ході, над за́хід со́нця. • К концу – під кіне́ць. • К началу – під поча́ток, на поча́ток. • К началу года – на поча́ток ро́ку. • К ночи – про́ти но́чи. • Не ко времени – не під по́ру. • К рассвету – над світа́нок. • К самому началу – са́ме на поча́ток. • К тому времени – під ту по́ру. • К утру – під (над) ра́нок; до ра́нку; 3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чо́рту йдіть (Рудан). Іди́ к нечи́стій ма́тері (Херсонщ.). Туди́ к лихі́й годи́ні! Ну вас ід бо́гу (Сл. Гр.)]. • К чертям! – під три чорти́! • Ко всем чертям – до всіх чорті́в. А ну его к чертям! – до всіх чорті́в його́! А ну его к дьяволу (лешему)! – а ну його́ к чо́рту! до ді́дька!

Клони́ться – хили́тися, гну́тися, (никнуть) ни́кнути. [Звя́лена трава́ хили́лась додо́лу (Мирн.). Нена́че п’я́ний очере́т без ві́тру гне́ться (Шевч.). А голова́ ни́кне на́бік, ни́кне (Г. Барв.)]. • К чему это -нится – до чого́, на що йде́ться, на що зано́ситься де. [Догада́вся, до чо́го воно́ йде́ться (Н.-Лев.). Не знав, до чо́го ді́ло йде́ться (Крим.). Аж воно́, ба́чу, не на те йде́ться (Мова). Зано́силося на війну́ (Крим.)]. • Солнышко -тся к западу – со́нечко схиля́ється (хи́литься) на за́хід. • -тся, -лось к вечеру – схиля́ється, схиля́лося над ве́чір. • -ться к упадку – хили́тися до зане́паду. [Да́лі письме́нник іде́ вниз, хи́литься до зане́паду (Єфр.)]. • Государство -тся к упадку – держа́ва хи́литься до зане́паду. • Победа -лась на сторону неприятеля – во́рог почина́в здобува́ти перемо́гу, перемо́га схиля́лася на воро́жий бік. • К чему -нятся ваши речи – до чо́го ви прова́дите (ведете́) свою́ мо́ву? куди́ ви гнете́ свою́ мо́ву? • Клоня́щийся – що хи́литься. • -щийся к упадку – близьки́й (до) зане́паду. • Строение, -щееся к разрушению – буді́вля, що почала́ руйнува́тися, що йде до руйна́ції.

Круто́й – 1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крути́й. [Крута́ пря́жа. Крута́ ка́ша Крути́й хліб]; 2) (о горе́, береге, скале, лестнице, дороге) крути́й, при́крий, (очень) стрімки́й, стрімча́стий, кручува́тий, при́кро-крути́й; (о повороте) крути́й, рапто́вий. [Такі́ круті́ схо́ди, що наси́лу ви́йшла на їх (Київ). Мов се́рні по стрімки́х ска́лах тіка́ть їй довело́ся (Крим.). Стрімча́сті ске́лі (Тичина). Пішо́в шви́дко, деручи́ся кручува́тою сте́жкою вго́ру (Грінч.). Прошу́ злі́зти під го́ру, бо при́кра, та всіх не ви́тягнуть бички́ (Гнат.). При́крий бе́рег (Сл. Гр.)]. • Дорога делает -то́й поворот вправо – шлях кру́то (рапто́во) поверта́є право́руч. • Уходили сивку -ты́е горки – був кінь та з’ї́здився (Приказка); 3) (тяжёлый) суту́жний, при́крий, (о характере) крути́й, суво́рий. • -ты́е обстоятельства – суту́жні (при́крі) обста́вини. • У него очень -ты́е обстоятельства – йому́ ду́же кру́то, йому́ ду́же суту́жно. • -то́й характер, нрав – крута́, суво́ра, (пров.) сукри́ста вда́ча. • Человек -то́го характера, нрава – люди́на круто́ї вда́чі; люди́на крута́. • -та́я мера – суво́рий за́хід. • Придётся принять -ты́е меры – доведе́ться вжи́ти суво́рих за́ходів. • -то́й мороз – лю́тий моро́з.

Лежа́ть – 1) лежа́ти на чо́му, в чо́му, біля чо́го, під чим, (покоиться) спочива́ти. [Бо́же поможи́, а сам не лежи́ (Номис)]. • -жа́ть на спине, на животе, на боку – лежа́ти на спи́ні, на че́реві, на бо́ці. • -жа́ть ничком – лежа́ти ниць (ни́цьма, доліче́рева). [Лежа́ли ни́цьма на землі́ (Новомоск.)]. • -жа́ть навзничь – лежа́ти на́взнак(и́) (горіли́ць, горі́знач, горіче́рева). • -жа́ть в противоположные стороны головами – лежа́ти митусе́м (ми́тусь), (шутл.) вале́тиком. [Поляга́ли як тре́ба, а вра́нці митусе́м лежа́ли (Козелечч.)]. • -жа́ть калачиком – ве́рчика лежа́ти. • -жа́ть в постели, в люльке – лежа́ти у лі́жку (у коли́сці). • -жа́ть пластом, лежнем – лежа́ти ле́жма. [Ле́жма лежу́ хво́ра (Звягельщ.)]. • -жа́ть без сознания в обмороке – лежа́ти неприто́мним. • -жа́ть замертво – лежа́ти, як ме́ртвий. • -жа́ть камнем – лежа́ти ка́менем (як ка́мінь). • -жа́ть боком (на боку) – лежа́ти бо́ком (бока́ми), (валяться) кабанува́ти. [Городя́нські пани́ лежа́ть бока́ми (Яворн.). Не хо́четься мені́ устава́ти, – щось я утоми́вся, – так би й кабанува́в цілі́сінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. • Имеется возможность вволю -жа́ть – долі́жно кому́. [Чи дої́жно, чи долі́жно тобі́? – пита́ють на́ймичку (Номис)]. • -жа́ть больным – у неду́зі лежа́ти. [Жі́нка в неду́зі лежа́ла (М. Вовч.)]. • -жа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі). • -жа́ть в родах – лежа́ти в поло́зі (поло́гах). [А там жі́нка молоде́нька лежи́ть у поло́зі (Руданськ.)]. • Теперь он на погосте -жи́т – тепе́р він на цви́нтарі спочива́є; 2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежа́ти. • Потолок -жи́т на балках – сте́ля лежи́ть на ле́гарях (още́пинах) та на сво́локові. • Хлеб -жи́т – хліб лежи́ть. • Плохо -жи́т что-л. – ле́гко лежи́ть щось. [Не гріх тоді́ й підня́ти, що ле́гко лежи́ть (Мирн.)]; 3) (оставаться без употребления, движения) лежа́ти, (понапрасну) дармува́ти. • Хорошая слава -жи́т, а худая по дорожке бежит – до́бра сла́ва лежи́ть, а пога́на біжи́ть. • Худые, вести не -жа́т на месте – лихі́ ві́сті не лежа́ть на мі́сці. • У него в сундуке -жи́т много денег – у йо́го в скри́ні си́ла гро́шей (грошви́). • У него тысячи -жа́т в банках да в акциях – у йо́го ти́сячі по ба́нках та в а́кціях. • -жа́ть в дрейфе на якоре (морск.) – стоя́ти (бу́ти) на кі́тві (на я́корі), лежа́ти в дре́йфі (дрейфува́ти). • -жа́ть невозделанным (агроном.) – вакува́ти, (целиною) облогува́ти, лежа́ти обло́гом. [Тре́тє лі́то ці дві десяти́ні облогу́ють (Харківщ.)]; 4) (быть расположену) лежа́ти, бу́ти, знахо́дитися, (расположиться) розлягти́ся, розгорну́тися. [Осно́ва лежи́ть під са́мим Ха́рковом (Куліш). На́ше село́ розлягло́ся по яру́ (Звин.)]. • Весь город -жи́т как на ладони – все мі́сто – як на доло́ні (розгорну́лося). • Селение -жи́т на большой дороге – село́ при би́тій доро́зі (над шля́хом). • Киев -жи́т на запад от Харькова – Ки́їв знахо́диться від Ха́ркова на за́хід; 5) (иметься, быть) бу́ти, лежа́ти. • Между нами -жа́ла целая бездна – між на́ми була́ (лежа́ла) ці́ла безо́дня (прі́рва). • На улицах -жи́т непроходимая грязь – на ву́лицях (стої́ть) невила́зно багно́ (си́ла боло́та). • На этом имении -жи́т тысяча рублей долгу – на цьо́му має́ткові лежи́ть ти́сяча карбо́ванців бо́ргу; 6) (иметь склонность) лежа́ти, хили́тися, на́хил ма́ти до чо́го. • Моё сердце к нему не -жи́т – моє́ се́рце не лежи́ть до йо́го; 7) (заключаться, состоять) поляга́ти, лежа́ти, бу́ти в чо́му. • -жа́ть в основе, в основании чего-л. – лежа́ти в осно́ві чого́, бу́ти за підста́ву (осно́ву, підва́лину) для чо́гось; 8) (находиться на ответственности) бу́ти на відповіда́льності чиї́йсь, лежа́ти, зависа́ти на ко́му, на чиї́й голові́. [На твої́й голові́ все зави́сло (Каменечч.)]. • Всё хозяйство -жи́т на нём – все господа́рство на його́ відповіда́льності, всі господа́рські спра́ви лежа́ть на ньо́му, нале́жать до йо́го. • На ней -жи́т весь дом – до не́ї нале́жать усі́ ха́тні спра́ви, (принуд.) вся ха́та зви́сла на не́ї. • -жа́ть на обязанности кого-л. – бу́ти чиї́м обо́в’я́зком (на чиє́му обо́в’я́зку). • Содержание семьи -жи́т на моей обязанности – утри́мання роди́ни (утри́мувати роди́ну) це мій обо́в’язок, моя́ пови́нність. • -жа́ть на совести – лежа́ти, тяжі́ти на со́вісті; срвн. Тяготе́ть. • -жи́т на душе, на сердце (тяготит) – лежи́ть, тяжи́ть (ка́менем) на душі́ (се́рці), обтя́жує ду́шу (се́рце). • Этот долг -жи́т у меня на душе – цей борг обтя́жує мені́ ду́шу (ка́менем лежи́ть, тяжи́ть на мої́й душі́). • Лежа́щий – що лежи́ть, (прилаг.) лежа́чий. [Лежа́чого не б’ють (Прик.)]. • -щий выше – го́рішній, (ниже) долі́шній. • -щий вокруг – око́ли́чни[і]й, дооко́ли́чни[і]й; срвн. Окружа́ющий. [З дооколи́чних сіл припливу́ть на ни́ви зву́ки дзво́нів (Стефан.)]. • -щий хорошо – до́бре припасо́ваний (прилашто́ваний), (о платье) га́рно обле́глий, дола́дній, доладу́ (по)ши́тий, як ули́тий. [Як ули́та сви́тка (Мирг.)].

Ме́ра – 1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)]. • -ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні. • -ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су. • Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́. • -рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)]; 2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)]; 3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)]; 4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру); 5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра. • -ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри. • -ра содеянного – мі́ра заподі́яного. • В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)]. • В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру. • В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)]. • В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі. • В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)]. • В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)]. • По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́. • По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів). • По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да. • По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)]. • По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що. • По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же. • По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля. • По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. ниже – по меньшей ме́ре. Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)]. • По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)]. • Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно). • По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше. • В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)]. • Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний. • Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)]. • Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)]. • Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)]. • Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру. • Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край). • Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру. • Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)]. • Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є. • Подойти под -ру, см. Ме́рка 2. • Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́; 6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)]. • -ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути. • -ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення. • -ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння. • -ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення. • -ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность. • -ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що. • -ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення. • -ры принудительные – примусо́ві за́ходи. • Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу). • Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу. • Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів. • Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу. • Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)]. • Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів. • Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.

Мероприя́тие – 1) (действие) вжива́ння (оконч. вжиття́) за́ходів що-до ко́го, (що-) до чо́го, су́проти ко́го, чо́го, над ким, чим, коло чо́го; 2) за́хід (-ходу), (чаще во мн. ч.) за́ходи (-дів); срв. Ме́ра 6. [На́слідки сих за́ходів були́ га́рні (Грінч.)]. • Строгие -тия – суво́рі за́ходи. • -тия в области чего – за́ходи коло чо́го. [Нещи́рі за́ходи коло кріпа́цької рефо́рми (Єфр.)]. • Предпринимать -тия в области чего – вжива́ти за́ходів (роби́ти за́ходи) до чо́го, коло чо́го, захо́джуватися коло чо́го. [На́ші брати́ захо́джуються коло будува́ння вла́сного держа́вного буди́нку (Н. Рада)].

I. На, предл. – 1) с вин. п. – а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)]. • Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати. • Смотреть на кого – диви́тися на ко́го. • Закричать на кого – закрича́ти на ко́го. • Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́. • Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го. • Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го. • Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го. • Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас. • Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе. • Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе. • Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́). • На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано. • Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го. • Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го. • Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го. • Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)]. • Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв. • Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є! • Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери. • Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)]. • Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево. • Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок. • Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб. • Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу). • Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю. • Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь. • Положить на стол – покла́сти на стіл. • Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю. • Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви. • Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю. • Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти. • Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1. • Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум. • Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться. • Говорить на ухо – говори́ти на у́хо. • Стать на колени, см. Коле́но 1. • Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду. • Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)]. • Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во). • Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́). • На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же! • Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику. • Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву. • Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві. • Вариации на тему – варія́ції на те́му. • Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)]. • Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду. • Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний. • Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)]. • Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи). • Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)]. • Путешествие на Восток – по́дорож на Схід. • Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн. • На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)]. • Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір. • Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік. • Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)]. • Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)]. • Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)]. • Итти на войну – іти́ на війну́. • Ехать на воды – ї́хати на во́ди. • Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння). • Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок). • Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2. • На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день. • На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)]. • На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)]. • На завтра – на(в)за́втра. • На следующий год – на той рік, на насту́пний рік. • На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час. • В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня. • В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня. • С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок. • Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня; г) на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)]. • Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень. • Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день. • На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день. • На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)]. • Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші. • Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)]. • Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри. • На половину меньше – на полови́ну ме́нше. • Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну. • Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і]. • На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)]. • На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)]. • Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́). • Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́. • Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців. • Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)]. • На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му. • Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́. • Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну). • Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі). • Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)]. • Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́. • На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним. • Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то. • На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну. • На случай – про случа́й; на ви́падок чого́. • На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі. • На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом. • Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го. • На риск – на риск, на відча́й. • На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть. • Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)]. • На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́. • Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що. • На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя. • На встречу, см. Навстре́чу. • На силу, см. Наси́лу. • На память – а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку; б) (наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2. • На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце; 2) с предл. п. – а) на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)]. • Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді). • Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́. • Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́. • Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий. • Рана на руке – ра́на на руці́. • Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х. • Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х. • Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми). • Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х). • Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х. • У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці. • На небе и на земле – на не́бі і на землі́. • На небосклоне – на о́брії. • На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі. • Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м. • На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера. • На дне бутылки – на дні пля́шки. • На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць. • На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.). • Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)]. • Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку. • Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці. • Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́). • Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна. • На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні. • Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)]. • На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг. • Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́). • На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм. • Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́. • Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві). • Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в. • Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це. • Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді. • Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі. • Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х). • Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́). • Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях. • Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою). • Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми. • Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах. • Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах. • Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно). • Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)]. • Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми). • Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці. • Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах. • На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́. • Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду. • На коленях, см. Коле́но 1. • На цыпочках, см. Цы́почки. • На четвереньках, см. Четвере́ньки. • На корточках, см. Ко́рточки. • Компания на акциях – акці́йне товари́ство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му. • Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді). • Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах). • На побегушках, см. Побегу́шки. • На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му. • На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)]. • На днях – ци́ми дня́ми. • На святках – свя́тками. • На досуге – на дозві́ллі. • На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи. • Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці; 3) (в сложных словах) на, у, про, ви. • На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш). • С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).

II. Набра́сываться, набро́ситься – 1) (стр. з.) накида́тися, бу́ти наки́нутим и наки́неним, напина́тися, бу́ти на́пну́тим и на́п’я́тим; 2) (возвр. з.) накида́тися, наки́нутися, напада́тися, напа́стися, (напускаться) напуска́тися, напусти́тися, наскі́пуватися и наскіпа́тися, наскі́патися на ко́го. [Вони́ нала́зили з сіне́й, як о́си з гнізд, і накида́лися о́сліп на все, що попада́ло під ру́ки (Коцюб.). На ньо́го наки́нулись усі́ (Коцюб.). Не ду́май, що ми всі хо́чемо напада́тися на те́бе (Грінч.). Чорти́ як напу́стяться на йо́го (Манж.). Як наскі́пався на ме́не, так куди́ тобі́! (Мирн.)]. • Собаки -сились на меня, на них – соба́ки наки́нулися на ме́не, на них (їх), (напали со всех сторон) обпа́ли мене́ їх. [Соба́ки обпа́ли тих люде́й (Бердич.)]. • -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) – наки́нутися, напа́стися, напусти́тися, наскі́патися, накоти́тися, накопа́тися на ко́го (з доко́рами, з кри́ком, з ла́йкою). [Як верну́всь додо́му без гро́шей Семе́н, як нако́титься на йо́го жі́нка: ти пішо́в між чужі́ лю́ди з грі́шми та поча́в пия́чити (Вовчанщ.)]. • -ться на еду – допада́тися, допа́стися, дова́люватися, довали́тися, доскі́пуватися, доскі́патися до ї́жі, нарива́тися, нарва́тися на ї́жу. [Допа́вся як му́ха до ме́ду (Номис). Довали́всь як віл до бра́ги (Номис). Ото́ довали́всь до ми́ски, як свиня́ до кори́та (Сл. Гр.). Доскі́пається до горі́лки, що й не вста́не (Зміївщ.). Со́нце на за́хід; ота́ра нарива́ється на па́шу (Основа 1862)].

Направле́ние – 1) (действие) – а) спрямо́вування, напрямо́вування, направля́ння, напрямля́ння, справля́ння, напрова́джування, випрямо́вування, накеро́вування, скеро́вування, кер(м)ува́ння, оконч. спрямува́ння, напрямува́ння, напра́влення, напря́млення, спра́влення, напрова́дження, ви́прямування, накерува́ння, скер(м)ува́ння; б) справля́ння, наверта́ння, зверта́ння, оберта́ння, приверта́ння и т. п., оконч. спра́влення, наве́рнення, зве́рнення, обе́рнення, приве́рнення и т. п.; в) направля́ння, напрямля́ння, настановля́ння, напу́чування и т. п., оконч. напра́влення, напря́млення, настано́влення, напу́чення и напуті́ння и т. п.; г) направля́ння, націля́ння, вимі́рювання и виміря́ння, налуча́ння, рих[ш]тува́ння и т. п., оконч. напра́влення, наці́лення, ви́мірення, налу́чення, ви́рих[ш]тування, нарих[ш]тува́ння и т. п.; ґ) ла́годження и ла́годіння, нала́годжування, ладна́ння, налашто́вування, напосу́джування и т. п., оконч. пола́годження, нала́годження и нала́годіння, наладна́ння, налаштува́ння, напосу́дження и т. п.; д) направля́ння, наго́стрювання, манта́чення, оконч. напра́влення, наго́стре[і́]ння, наманта́чення; е) стира́ння, оконч. стертя́ (-тя́). Срв. Направля́ть 1 - 7; 2) (линия пути) на́прям (-му), на́прямок (-мку). [Ві́тер не змі́нював свого́ на́пряму (Київщ.). Держі́ться цього́ на́прямку, ніку́ди не зверта́ючи, то за со́нця ще дої́дете (Ніс). У трьох на́прямках ви́явилась його́ дія́льність (Грінч.). Ви́кривлення революці́йного на́прямку культ-робо́ти (Еллан). Дали́ на́прямок да́льшому його́ ру́хові (Грінч.)]. • -ние главное – головни́й на́прям(ок). • -ние господствующее, преобладающее – перева́жний на́прям. • -ние изменяющееся – мінли́вий на́прям. • -ние неправильное, ошибочное – хи́бний, помилко́вий на́прям. • -ние обратное – зворо́тний на́прям. • -ние прямое – про́стий на́прям, (прямик) просте́ць (-стця́), пряме́ць (-мця́). • -ние по перпендикуляру – сторчови́й на́прям. • -ние ветра, течения, пути – на́прям(ок) ві́тру, течії́, шля́ху (доро́ги). • -ние понижения местности – на́прям спа́ду місце́вости. • -ние склона – на́прям схи́лу. • -ние по второму взводу (команда) – на́прямок за дру́гою чото́ю. • Брать, взять -ние, принимать принять -ние – бра́ти, взя́ти на́прям(ок); прямува́ти, попрямува́ти; спрямо́вуватися, спрямува́тися; срв. Направля́ться 2 и 3. [Ві́тер спрямува́всь на за́хід (Київщ.)]. • Давать, дать -ние – с[на]керо́вувати, с[на]керува́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; срв. Направля́ть 1. • Давать одно -ние – дава́ти оди́н на́прям(ок). • Держать -ние – простува́ти, прямува́ти; срв. Направля́ться 3. • Изменять, изменить -ние – зміня́ти, зміни́ти на́прям(ок). • Иметь -ние – ма́ти на́прям, (о дороге: пролегать) сла́тися, стели́тися, держа́ти, лежа́ти, йти, впада́ти; срв. Направля́ться 5. • Находить, найти (правильное) -ние – знахо́дити, знайти́ (правди́вий) на́прям(ок), (образно) взя́ти (вхопи́ти) тропи́ (тропу́). [О, зна́єм, зна́ємо, як тру́дно ухопи́ть тропи́ (П. Тичина)]. • Показывать, показать -ние – в[по]ка́зувати, в[по]каза́ти на́прям(ок); спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти, дава́ти, да́ти на́прям(ок); срв. Направля́ть 1. • В каком -нии – в яко́му на́прямі (на́пря́мкові), кудо́ю, куди́; срв. Куда́ 1. • В том -нии – в тому́ на́прямі (на́пря́мкові), тудо́ю, туди́; срв. Туда́. В этом -нии – в цьо́му (в цім) на́прямі (на́пря́мкові), сюдо́ю, сюди́; срв. Сюда́. • Во всех -ниях – по всіх на́прямах. [Ви́ходили ліс по всіх на́прямах (Київщ.)]. • По -нию к чему – в на́прямі (в на́пря́мкові) до чо́го. • По -нию голоса – на го́лос. [Зирну́ла Окса́на на го́лос (Квітка)]. • По прямому -нию (прямиком) – про́сто, на(в)просте́ць, на(в)пряме́ць, на(в)прямки́; [Іді́ть про́сто, ніку́ди не зверта́йте (Київщ.)]; 3) (школа, течение) на́прям (-му), на́пря́мок (-мку); прямува́ння, простува́ння (-ння), течія́, шко́ла. [Філо́соф Аристо́телевого на́пряму (Крим.). Він зда́вна був лі́вого на́прямку (Київ). В Росі́ї нема́ одкри́тих політи́чних па́ртій, але є політи́чні на́прямки (Ленін). Шко́ла свої́м схоласти́чним прямува́нням не сприя́ла осві́ті (Кониськ.). Нові́ течії́ в зе́мстві (Грінч.)]. • -ние создаёт гений – на́прям (шко́лу) тво́рить ге́ній. • -ние журнала, сочинения – на́прям(ок) журна́ла, тво́ру. • -ния искусства, литературы, науки, философии – мисте́цькі, літерату́рні, науко́ві, філосо́фські на́прями (на́пря́мки, шко́ли), на́прями (на́пря́мки, прямува́ння) в мисте́цтві, літерату́рі, нау́ці, філосо́фії. [Всіх надба́нь рі́зних мисте́цьких шкіл (Еллан)]. • Эволюция литературных течений и -ний – еволю́ція літерату́рних течі́й і на́прямів (на́пря́мків). • Современные -ния – суча́сні на́прями (прямува́ння); 4) (наклонность, стремление) на́прям, на́пря́мок, прямува́ння, простува́ння. [Коли́-б усі́ були́ тако́го на́пряму, як я (Слов’яносербщ.). Які́ в їх ідеа́ли, які́ на́прямки? (Коцюб.). Я розгля́даю істори́чний на́прямок (tendance) капіталісти́чного нагрома́дження (Азб. Ком.). Революціоне́ри у свої́х політи́чних перекона́ннях, а не в мисте́цьких на́прямках (Еллан). Оце́ до́бре, що в вас таки́й на́прямок (Грінч.). Пова́жне прямува́ння його́ ро́зуму (Н.-Лев.)]. • -ние (образ) мыслей – на́прям думо́к. • Человек известного -ния – люди́на пе́вного на́пряму. • В этом обществе дурное -ние – в цьому́ товари́стві лихи́й на́прям, це товари́ство лихо́го на́пряму; 5) (руководство) напра́ва, керу́нок (-нку), (установка) на́лад (-ду), настано́ва, на́прям, на́пря́мок. [Нема́ у їх напра́ви до́брої (Ніс). Він га́рної напра́ви і полі́тику життя́ тя́мить (Н.-Лев.). З батькі́в та матері́в і ді́тям напра́ва (Єл. Ум.). З усі́м на́прямком свого́ па́харського життя́ (Мирн.)]. • У него с детства дурное (худое) -ние – у йо́го з дити́нства лиха́ напра́ва.

Начина́ние – 1) (действие) почина́ння, розпочина́ння, зачина́ння; 2) почи́н (-ну), почина́ння, (редко) зачина́ння (-ння), (мероприятие) за́хід (-ходу), (чаще во мн. ч.) за́ходи (-дів). [На́ші га́рні почина́ння кінча́ються здебі́льшого нічи́м (Грінч.). В усі́х практи́чних почина́ннях віддава́в пе́ред Ма́ркові (Корол.). Зачина́нню його́ прихо́див край (Корол.). Спра́ва ця важка́, шкода й за́ходу! (Звин.). Ма́си трудя́щого лю́ду даю́ть життя́ всім за́ходам рук лю́дських (Рада). Культу́рні за́ходи (Пр. Правда). За́ходи просві́тні (Вороний)]. • Благое -ние – до́брий почи́н, до́бре почина́ння. • Благие -ния – до́брі за́ходи (почи́ни, почина́ння). • -ния в области чего – за́ходи коло чо́го. [За́ходи коло наро́дньої просві́ти (Грінч.)].

Нисходи́ть, низойти́ – схо́дити, зійти́ (вниз), (ц.-слав.) низхо́дити, низійти́, (спускаться) спуска́тися, спусти́тися, (свыше – при абстрактном суб’екте) сплива́ти, спли́сти́ и спливти́; (о ночи ещё) схо́дити, зійти́, запада́ти, запа́сти, (наступать) надхо́дити, надійти́. [Пома́лу спо́кій став схо́дити до ньо́го (Васильч.). На ти́хий бе́рег ніч зійшла́ (Грінч.). З високо́сти сплива́ла на одино́ке се́рце ла́ска (Коцюб.). Ніч запада́ла над старода́внім Ри́мом (М. Левиц.)]. • -ди́ть с горы – схо́дити (спуска́тися) з гори́. • Солнце -дит к закату – со́нце схиля́ється на за́хід. • -ди́ть, -ти́ к нуждам ближнего – згляда́тися, згля́нутися на потре́би бли́жнього, прихиля́тися се́рцем (ма́ти прихи́льне о́ко), прихили́тися се́рцем до потре́б бли́жнього. • Нисходя́ к мольбам чьим – прихиля́ючися до блага́нь чиї́х, (образнее) прихиля́ючи ву́хо до блага́нь чиї́х, згляда́ючися (згля́нувшися) на блага́ння чиї́. • -дя́ к человеческой слабости – згляда́ючися (згля́нувшися, зважа́ючи, зва́живши) на лю́дську слабоси́льність, потура́ючи лю́дській слабоси́льності.

Норд-вест, морск. – 1) (северо-запад) норд-ве́ст (-та), півні́чний за́хід (-ходу); 2) (северо-западный ветер) норд-ве́ст (-та), півні́чно-за́хідній ві́тер (-тру).

Поко́н – 1) зви́чай, споконві́чний; 2) (приём) за́хід (-оду), на́пад (-ду). • Сделать что-л. в три -на – зроби́ти що трьома́ на́падами.

Попы́тка – спро́ба, спи́ток (-тку), (старание) за́хід (-ходу), (усилие) намага́ння. • -тка к побегу – спро́ба втекти́. • Делать -тки, сделать -тку к чему, что сделать, чего достигнуть – роби́ти спро́би, за́ходи, вжива́ти за́ходів, зроби́ти спро́бу, за́хід, вжи́ти за́ходів до чо́го, що зроби́ти, чого́ досягти́. • Он сделал -тку получить это место – він зроби́в спро́бу, за́хід, вжив за́ходів, (щоб) діста́ти цю поса́ду. • -тка не пытка, а спрос не беда – купи́ть не купи́ть, а поторгува́ти мо́жна; уті́к, не втік, а побі́гти мо́жна; догна́в, не догна́в (пійма́в, не пійма́в), а погна́тись мо́жна.

Потяну́ться – 1) потягти́ся. [Потягли́ся сумні́ дні та но́чі]. • Деньжонки -нутся ещё на месяц – гро́шей потя́гне, ста́не ще на мі́сяць. • -ся к кому, к чему – потягти́ся до ко́го, до чо́го. [Дити́на потягла́ся до ма́тери. Потя́гся до вікна́, до со́нця]. • -ся к чему-л. выше находящемуся – потягти́ся, поп’ясти́ся и попну́тися до чо́го. • -ну́лся за большим и малое потерял – погна́вся за вели́ким і мале́ втра́тив; 2) потягти́ся, (постлаться) постягти́ся, простягти́ся. [Тінь до́вга постягла́сь по зеле́них грядка́х (Г. Барв.)]. • Лес -ну́лся под гору – ліс потя́гся по-під го́ру; 3) (направиться) потягти́ и потягти́ся, посу́нути. [Потягли́ в свої́ улу́си з ту́рками тата́ри (Шевч.). Лю́ди потягли́ся в Херсо́нщину, де бог хлі́ба дав (Марк.)]. • Тучи -ну́лись на закат – хма́ри потягли́ся (посу́нули) на за́хід; 4) см. Потя́гиваться. Срв. Тяну́ться.

Почи́н – 1) (начало) почи́н (-ну), зачи́н (-ну), поча́ток (-тку), почи́нок (-нку). [Хо́дить хоро́ба по лю́дях, з діте́й зачи́н]. • Продать дешево для -ну – прода́ти де́шево на почи́н, для почи́ну; 2) (инициатива) за́хід (-ходу) и за́ходи (-дів, мн.) по́чин (-ну), при́від, при́звід, по́від (-воду). • Делать -чи́н – дава́ти при́від чому́, ве́сти пе́ред у чо́му. [Мото́рний, смі́ливий, він скрізь дава́в усьому́ при́від (Мирн.)]. • По -чи́ну кого-л. – за́ходом чиї́м, за́ходами чиї́ми, з по́чину кого́. [За́ходами кооперати́вного товари́ства заку́плено тра́ктори. З по́чину ки́ївських цензу́рних сфер (Єфр.)]. • По собственному -ну – вла́сним за́ходом, за вла́сним при́водом.

Предвари́тельный – 1) попере́дній; (заблаговременный) заздалегі́дний; (упредительный) запобі́жни́й. • -ное условие – попере́дня умо́ва. • -ное соглашение – попере́дня зго́да. • -ное обсуждение, рассмотрение – попере́днє обміркува́ння, попере́дній ро́згляд. • -ное следствие, тюремное заключение – попере́днє слі́дство, ув’я́знення. • -ное исполнение – попере́днє ви́кона́ння. • -ная цензура – попере́дня цензу́ра. • -ная подготовка – попере́днє, заздалегі́дне підготува́ння. • -ное оповещение – заздалегі́дне опові́щення, -ная мера – попере́дній, запобі́жни́й за́хід (-ходу); 2) попере́дній, підгото́вчий. • -ные работы – попере́дня (підгото́вча) робо́та.

Предпринима́ние чего – почина́ння, розпочина́ння чого́, за́хід коло чо́го; вжива́ння (напере́д) чого́ (напр. яки́хсь за́ходів).

Приё́м – 1) (действ.) прийма́ння. • -ё́м денег, заказов – прийма́ння гро́шей, замо́вленнів. • -ё́м рекрутов – прийо́м. [Ой става́ли до прийо́му, а все в одну́ ла́ву (Грінч. III)]. • Производить -ё́м в школу – прийма́ти, прийня́ти, запи́сувати, записа́ти, набира́ти, набра́ти до шко́ли; 2) (встреча и привет) прийма́ння, прийняття́, віта́ння, (реже) ша́на. [Відбуло́ся урочи́сте прийняття́ (віта́ння) госте́й. Чи хо́роше там гостюва́ть? Яка́ була́ тобі́ там ша́на? (Глібов)]; 3) на́пад (-ду), за́хід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма́ на́падами, а ну-те ще по-жіно́чому! (Мир.)]. • В один -ё́м – заразо́м, за одни́м ра́зом, за одни́м хо́дом (за́ходом), за одни́м на́падом. • В два (три) приё́ма – двома́ (трьома́) на́падами, за́ходами. [Трьома́ на́падами сі́яли ліс (Звин.). Трьома́ на́падами дощ ішо́в (Грінч.)]. • В несколько -ё́мов – кількома́ на́падами. • Повторительный -ё́м – на́ворот. [Вони́ трьома́ на́воротами пили́ в нас (Крим.)]. • -ё́м пищи – пої́дка, попої́жка. [Ліка́рство три́чі на день пи́ти після попої́жки]. • Дать лекарство в два -ё́ма – да́ти лі́ки за два ра́зи. • По ложке на -ё́м – по ло́жці на раз; 4) (способ, сноровка) спо́сіб (-собу). [Не вели́ка шту́ка дерев’я́ну ло́жку зроби́ти, а все́-таки тре́ба ма́ти свої́ способи́ (Франко)]. • Хитрые -ё́мы – му́дрощі, викрута́си. • Проделать ч.-нб. другим -ё́мом – зроби́ти що и́ншим спо́собом. • Здесь нужен другой -ё́м – сюди́ тре́ба и́ншого спо́собу; 5) (движения, ухватки) у́даль (-ли), вда́ча (-чі). [Вся ба́тьківська у́даль у ньо́го (Херс.)].

Прикарпа́тье – Підкарпа́ття, Узкарпа́ття. [Сяга́ла старода́вня Русь на за́хід со́нця до Ви́сли, на по́лудень до Узкарпа́ття (Куліш)].

При́ступ – 1) при́ступ, на́пад, штурм. [Враг ме́не візьми́, коли-б я засурми́в вам хоч на оди́н при́ступ (Куліш). Гри́мнули гарма́ти, відби́то на́пад (Грінч.). Одина́цять шту́рмів козаки́ відби́ли (Млака)]. • Идти на -туп – іти́ на при́ступ, на штурм. • Брать, взять -пом – (з)добува́ти, (з)добу́ти (шту́рмом), штурмува́ти, ви́штурмувати. [Сіро́ма хоті́ла вже за́мку добува́ти, та гарма́т побоя́лася (Куліш). Шту́рмом штурмува́ли (Куліш)]. • Сигнал на -туп – га́сло до на́ступу, до шту́рму; 2) (доступ) при́ступ, до́ступ. [Мав при́ступ до дво́ру (Неч.-Лев.). Така́ па́ні ста́ла, що ані при́ступу до не́ї. Усе́ таке́ дороге́ ста́ло – ані при́ступу]; 3) (к делу, к работе) за́хід (-ходу), захо́джування коло чо́го, (роз)почина́ння чого́. [Не робо́та страшна́, а за́хід (Приказка)]; 4) (болезни, гнева и т. д.) на́пад, при́ступ, парокси́зм; см. Припа́док. [Сього́дні пропа́сниця мене́ двома́ на́падами труси́ла]; 5) (грам.) при́ступ. [Початко́ві голосі́вки: а, о, у, діста́ли поперед се́бе в півде́нно-ру́ському нарі́ччю придихо́вий при́ступ (Шах.)]; 6) (при тканье) нада́влювання, натиска́ння, ви́ступ (на поножі́, на підні́жок).

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Бомбардировщик – бомбардувальник, (реже) бомбувальник. [Коли ті бомбардувальники вже віддалялися, тоді маса, вставши з колін і з черев, була недалека від того, щоб тих трьох «фріців» геть розтерзати… (І.Багряний). Тепер щоранку над нею почав уїдливо, з старечим придиханням, бурчати «фокке-вульф». Покружлявши, він ліниво тягнув свою драбину на захід, звідки незабаром напливали одутлі бомбардувальники (М.Стельмах). Цілим квітнем, травнем та неповним червнем українські солдати, офіцери та пан полковник терпіли тяжкий дискомфорт у обложеному Конотопі. Північні орди московських тоталітаристів взяли були в оточення це славне місто, цю оазу вільного світу, у тамтому, ще не структурованому европейському поспільстві. А позаяк тоді, у 1659-му році, ще не було цих сріблястих голубів миру, цих білих провісників демократії — бомбардувальників В-52 з US Air Force, тому й українським солдатам свободи у тому похмурому XVII столітті не було вчасно подано братської допомоги від держав вільного світу (В.Кожелянко)].

Вяло – мляво, кволо, повільно: • вяло протекающий процес – млявий (повільний) процес; • делать вяло – робити мляво; робити як не своїми; робить як мокре (як мерзле) горить; • работа идёт вяло (медленно) – робота йде мляво (пиняво), робиться (робота йде) як мокре (як мерзле) горить. [Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (І.Нечуй-Левицький). Каганець, потріскуючи, мляво блимає на припічку (М.Коцюбинський). Молода пружина його думки, що допіру ще кволо ворушилась, напружилась і почала розтягатись, даючи рух сотням коліщат і підойм. Так, Степан мусив стати письменником (В.Підмогильний). — Ні, ні, мусінько, я пройдисвіт! — сказав він. — Я поганий, мене треба прогнати. Я люблю вас, мусінько, простіть мене! Вона мляво відповіла: — Простити? Тебе? За що? (В.Підмогильний). Розмова точилася мляво. Говорили, щоб не мовчати (Л.Костенко). Тягачі та джипи мляво котилися собі зі Сходу на Захід, у просторих кабінах сиділи стрижені контрактники й незадоволено реаґували на загальну до себе увагу (С.Жадан). Я не бачив, щоб хто розмовляв: і в ліжку, і на вулиці, статі, здається, не спілкувались між собою. Люди скидались на великих покірних тварин, добре призвичаєних нудитись. Загалом тільки два подружжя, не погасивши світла, взялись до того, чого я сподівався, але мляво (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Двуглавый – двоголовий, (рус.) двоглавий: • двуглавая мышца – двоголовий м’яз; • двуглавый орёл – двоголовий орел, (рос. герб, ещё) двоглавий орел. [Самодержавний двоглавий орел — щоправда, не з коронами, а з серпочками й молоточками — став двоглавим горобцем на смітниках Європи й Азії — так це бачиться нині (Д. і Т.Креміні). Напевне, Надюша намагалася сказати Іллічу, що світ досконалий. І що світ належить не тільки першому чи другому Інтернаціоналу. Хоча з її базедовими очима і з висохлим мозком вождя світового пролетаріату нікуди було подітися,— довелося скинути двоголового орла, замінити цього калікуватого бройлера на зірку (О.Ульяненко). Це ж символізує і двоголова російська птиця — одна її голова, повернена на Схід, страждає на діярею і символізує «просрати», друга, що на Захід, хвора на булімію, і означає «зжерти». Саме так відбувається цикл обороту доларов у китайські гаджети (Горький Лук)].

Изморось – мряка, мрячка, мжичка, мжа, мжиця, мгичка, мигичка: • объятый изморосью – повитий мрякою, замрячений; • на дворе изморось – надворі мряка (мрячка, мжа, мжиця, мжичка, мигичка); надворі мрячить (мжичить, мигичить). [Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т.Шевченко). Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (М.Коцюбинський). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (М.Коцюбинський). Через відчинені брами в замрячених подвір’ях видно було ще тут і там освітлені вікна (І.Франко). …Було зоряно, а потім стало темно — пройшли хмари. …Побігла мжичка. Мжичило, мжичило, і чогось було сумно тоді (М.Хвильовий). Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине возу скрип, Коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться під захід сонця неба палуба, от отара в отаві, сизі мряки сиваві, В яслах яру ясний ястер ятрить яструба (Б.-І.Антонич). Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу, потім повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо і. на поля бризнуло сонце (Г.Тютюнник). Весняна мжичка. І земля ще спить. От-от зі сну прокинеться погода (В.Стус). Замрячене сонце м’яко освітлювало сіру гладінь там, де річка переходила в затоку (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)].

Крайний – крайній, кінцевий, останній, (диал.) скрайній; страшенний, граничний; гострий, пекучий, нагальний, винятковий, доконечний, конечний; найсуворіший, найрішучіший, надзвичайний, надмірний; найгірший; найрадикальніший, екстремістський: • в крайнем случае – у крайньому (в найгіршому) разі; • до крайних пределов – до крайньої межі; • к крайнему сожалению – на превеликий жаль; • крайнее истощение – надзвичайне виснаження; • крайние левые (правые) – крайні ліві (праві); • крайний срок – крайній (останній) строк; • крайняя комната – крайня (остання) кімната; • крайняя мера – надзвичайний (рішучий, крутий, крайній) захід; • крайний срок – крайній строк (термін); • крайняя необходимость – гостра (крайня, конечна, доконечна, нагальна) потреба; • находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете – терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві); • по крайней мере – принаймні, щонайменше, у всякому разі (иногда) бодай; • принять крайние меры – ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів; • я имею крайнюю необходимость его видеть – у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити.

Мера – 1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри); 2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра; 3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця; 4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру); 5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра; 6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу): • без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно; • в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою; • в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі; • в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру; • в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри; • в меру (есть, пить) – в міру, до міри; • в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі; • в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба; • в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги); • в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно; • в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м; • всему есть мера – усьому (на все) є міра (край); • всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра; • всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.); • в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі; • высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу); • выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.); • душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.); • знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му; • изыскивать меры – добира́ти спо́собу; • мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су; • мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.); • мера жесткости машины – міра жорсткости машини; • мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри; • мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення; • мера однородности – міра однорідності; • мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії; • мера содеянного – мі́ра заподі́яного; • мера хрупкости – міра крихкості; • мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що; • меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути; • меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення; • меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні; • меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому; • меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки; • меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення; • меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні; • не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу; • ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою; • о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати); • палата мер и весов – пала́та мір і ваги́; • по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше; • по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма; • по меньшей мере – щонайменше, принаймні; • по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога; • по мере, в меру того как – у міру того як; • по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів); • по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба; • по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що; • по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля; • по мере того как – у міру [того] як; • по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да; • по мере усовершенствования – з удосконаленням; • по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го; • помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом); • превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру; • предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи; • прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів; • прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу); • принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів; • принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу; • принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу; • принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів; • приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів; • принудительные меры – примусо́ві за́ходи; • сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край; • свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру; • сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний; • чувство меры – відчуття (почуття) міри; • это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно). [Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].

Мероприятие – захід, (чаще во мн.) заходи: • мероприятия в области чего – заходи коло чого; • предпринимать мероприятия – вживати заходів; • публичное мероприятие – публічний захід, (культурное, ещё, от франц., локал.) імпреза; • разрабатывать мероприятия – розробляти заходи. [На́слідки сих за́ходів були́ га́рні (Б.Грінченко) Нещи́рі за́ходи коло кріпа́цької рефо́рми (С.Єфремов). Марта використовувала цей ранок на хатні заходи щодо чистоти та ладу свого помешкання й одежі (В.Підмогильний). За приблизними (бо точні поки що неможливі) підрахунками цифра 223 щезлих в СРСР українських письменників розшифровується так: розстріляно 17; покінчили самогубством — 8; арештовані, заслані в табори і іншими поліційними заходами вилучені з літератури (серед них можуть бути розстріляні і померлі в концтаборах) — 175; зникли безвісти — 16; померли своєю смертю — 7 (Юрій Лавріненко). Не втішені власники пенсій і рент, Тендітні квітки пансіонів, Хто кров’ю і волею сціпить в цемент Безвладний пісок міліонів. Був час над усе легковажних гадок — Імпреза і знову імпреза — Коли заблищав по ріллі Городок Безжалісним холодом леза (О.Ольжич). Я відмовився брати участь у його похороні, але послав дуже ввічливого листа, в якому схвалив цей захід (М.Твен)].

Невольничий – невільничий, (устар.) невольничий, невільницький, (устар.) невольницький. [Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти… І помоляться! (Т.Шевченко). Га́сне все в душі́ неві́льничій у вас (Л.Українка). Весь лівий край базару — невільничий. Від міста його відділяла висока кам’яна стіна, викладена з ніздрюватого бідастого вапняку (В.Малик). Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем (Л.Костенко). З одного боку, Захід завжди усвідомлював, що на схід від Ельби й Меттерніхового саду лежить також Европа, дарма що значно бідніша й упосліджена. Вони знали, що ця Европа не прийняла свого “азіятського” статусу добровільно, навпаки – вона раз-у-раз намагалася цього статусу позбутися всіма можливими засобами. Але, з іншого боку, Захід завжди відчував, що щось із цією частиною Европи не гаразд, раз вона дозволила себе проковтнути совєтам, і не лише совєтам – упродовж усієї своєї невольничої історії (М.Рябчук)].

Размокший – розмоклий, (о почве, дороге) розкислий, розквашений, розгрузлий. [Помазала шляхи злива розкислим болотом, плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом. Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті. Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті (Б.-І.Антонич). Не зводячи з нього очей, Максим ішов навпростець по розталій ріллі, потім по грядках, загрузаючи в розквашений чорнозем по коліна й ледве витягаючи ноги (І.Багряний). Ми переповзли розмокле глинисько, яке називалося нічийним, тереном, і захопили живого сплячого «ворога». Поляк подивився на мене, я — на нього, і ми тихенько, щоб не розбудити «ворога», полізли назад і доповіли «отаманам», що першу лінію траншей займає піхотний батальйон (Р.Андріяшик). … він розповів їй про свого батька, — дід старівся самотою десь у селі на Поділлі, давай провідаємо його — вдвох, поїдеш зі мною? (і їй зараз же уявилось, як гордо каже, хряпаючи дверцятами машини: «Тату, це моя жінка!» — те простолюдне «жінка» в устах українських мужчин завжди пороло їй слух, але тут - тут вона б не ґзилася, з усмішкою ступила б, як із журнальної обкладинки, у своєму шикарно просторому кармазиновому пальті од «Ліз Кларбон» і чорних, гармошкою, чобітках на височенних підборах, у розквашений дощами чорнозем — чи що там у них, ґлей? піски? — підводячи комір, тонкі музичні пальці з наманікюреними в тон пальту нігтями, гойдливі дармовиси арабських срібних сережок: його гордо демонстрований здобуток, остаточна перемога, якою справджене життя звітується перед своїм витоком)… (О.Забужко). За кілька секторів, ліворуч від них, під важким червневим дощем стоять фанати супротивника. їх кілька десятків, вони приїхали зранку на вокзал, і за ними цілий день тягається кілька патрулів, на стадіоні їм відвели окремий сектор, в якому вони печально махають розмоклими і набухлими прапорами. Ще до перерви наші, незадоволені результатом і погодою, проривають кордон і починають їх бити (С.Жадан). І поки санітарні вози, обози, польова артилерія, драгуни, улани й піхотинці під безугавним дощем на розгрузлих дорогах несподівано збивалися в безнадійні клубки кур’єри гнали учвал туди й сюди, мешканці невеличких містечок нескінченими юрмами тікали на захід, огорнуті чорним страхом, навантажені білими й червоними перинами, сірими лантухами, брунатними меблями й синіми гасовими лампами, — на церковних майданах, по хуторах і селах ляскали постріли поквапних виконавців спішних вироків, і понурий стукіт барабанів супроводив монотонне читання тих вироків судовиками, і жінки страчуваних, падаючи в багнюку перед забрьоханими чобітьми офіцерів, голосили, благаючи змилуватись, і палахкий вогонь шугав із хат і повіток, стаєнь і оборогів (Є.Горева, перекл. Й.Рота)].

Созваниваться, созвониться, разг. – зв’язуватися, зв’язатися [телефоном], стелефоновуватися, стелефонуватися, (разг.) зідзвонюватися, зідзвонитися. [Хотів був гайнути на захід уніч, та вчасно схаменувся: попередити Нані, виспатися, зідзвонитися з Пішольським (Л.Дашвар). Вадим обіцяв щось залагодити, але, вже вгадуючи можливий подальший хід справ, домовлявся на наступний ранок — зідзвонитися і все узгодити (Ю.Покальчук)].

Суржик – суржик: • человек говорящий на суржике – суржикомовець. [Врахувавши результати голосування та виступи свідків, суд вирішив визнати суржик винним за статтями 117.1 – зґвалтування мови, 196 – підривна антидержавна діяльність, забруднення навколишнього мовного середовища, 117.3 – розтління малолітніх патріотів, а також за статтями «промивання мізків» та «вимивання мізків» (А.Богуславська). Визнати суржик абсолютно безневинним мовним покручем, інспірованим сусідніми державами. І тому вважати вживання суржику – особистим правом кожного суржиконосця (акція «Суд над суржиком»). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Суржик — це ж як суміш мила з морозивом — ні з’їсти, ні вмитися (Мирон Петровський). — А балакає він по-якому? — недовірливо перепитав Пашок, він звик, що так як вони з батьком, на людях не говорить або ніхто, або ну зовсіми уже дрімучі люди, і то суржиком, краще б вони й не говорили (П.Вольвач). Реальний суржик — це свідчення жилавості й могутності української мови, її здоров’я та рожевощокості. Тільки сильна мова здатна прихистити в собі різних, словами Андруховича, «милих покручів». З іншого боку, нашою державою рулять російськомовні бандити і гопники, для яких уся вкраїнська культура — від Сковороди до Шевельова — це суржик, шото смішне і непонятне, щось не варте найменшої уваги, щось настільки ж чуже, як Тодось Осьмачка для Миколи Азарова. На превеликий жаль, максимум, на що ми можемо сподіватись (та й то внаслідок розколів і революцій), — це на україномовних бандитів і гопників у владі, які шануватимуть Бандеру, але для душі слухатимуть Міхаїла Круга (М.Бриних). — Тобі за себе не соромно?— Я сповзаю на собачу мову, англо-український суржик, швидкий і уривчастий (О.Негребецький, перекл. М.Левицької)].

Упреждающий – випереджувальний, випереджальний, попереджувальний, попереджальний, застережувальний, застережний, превентивний, запобіжний, (касательно чьих-то потребностей) запобігливий: • упреждающее мероприятие – запобіжний захід; • упреждающий удар – випереджальний (превентивний) удар.

Фиалковый – фіялковий (совет. фиалковий). [Тане гомін, мов туман ранковий. Гасне захід. Вкруг — анітелень. Над ланами висне спокій — Голубливо-фіалковий — і бадьорий супить брови день (В.Стус). Того вечора, вбрана в чорну бомбазинову сукню з скромною трикутною вставкою фіалкового кольору й чорною оксамитною стрічкою, пов’язаною навколо її худої шиї, вона була втіленням величної пишноти; майже кожен Форсайт вважав, що чорний і фіалковий кольори надають вечірньому вбранню цнотливої строгості (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)].

Государственный – державний; (казенный, устар.) скарбовий: • государственная власть – державна влада; • государственная граница – державний кордон; • государственная измена – державна зрада; • государственная монополия – державна монополія; • государственная самостоятельность – держа́вна самості́йність; • государственное имущество – державне майно; • государственное право – державне право; • государственное предприятие – державне підприємство; • государственное преступление – злочин проти держави; • государственное учреждение – держа́вна устано́ва; • государственные бумаги – державні папери; • государственный банк – державний банк; • государственный гимн – державний гімн; • государственный заказ – державне замовлення; • государственный капитализм – державний капіталізм; • государственный порядок – держа́вний лад; • государственный флаг – державний прапор; • государственный язык – державна мова; • сделать государственным – удержавити. [Так, тут це була воістину державна мова без фальшу, без упереджень, без глузування “залізяку на пузяку” та “самопер попер до мордописні”. Її приймали всі бездискусійно, бо 80 процентів тут українців (І.Багряний). Недержавних свиней в державних орлів перетворити не можна (В.Липинський). Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? (С.Ждан). Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). — Оцей негідник вирощував мене для того, щоб пошити парадні мундири для цілого загону президентської гвардії. В нього було таке важливе держзамовлення (К.Штанко). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління (В.Черчіл). Державні харчі людину уніфіковують, але державна горілка виявляє немало її індивідуальних рис (С.Є.Лєц). — Пристреліть його, щоб не мучився! — Лікарю, в нас приватна клініка, а не державна, тут так не можна…].

Декольте – (франц.) декольте. [Марфа Галактіонівна дуже любить читати Леніна й Маркса. Але іноді вона сідає читати Леніна й Маркса, а рука тягнеться за Мопассаном. Це буває тоді, коли в кімнату влетить такий симпатичний, але зовсім не підпорядкований монументально-реалістичній теорії весняний вітерець і почне валяти дурня в її декольте (М.Хвильовий). Приємно, казав Ґаус, приємно. Він ледве стримувався, щоб не розплакатись. Добре, що в молоденької пані було маленьке гарненьке личко, темні оченята й глибоченьке декольте. Він прикипів поглядом до неї в надії, що це поліпшить йому настрій  (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Китайці, може, й винайшли порох та локшину, однак Захід винайшов декольте, з його глибоким, хоч і недооціненим змістом. Дивлячись на напівоголені груди, чоловік не лише виявляв свою хіть, він медитував, навіть не знаючи того, на візуальне втілення суперечливості, досконально проілюстроване декольте, бо груди — це дві окремих сутності з однією суттю. Подвійне значення представлене й у тому, як декольте відділяє жінку від чоловіка і водночас притягує його до неї з непереборною силою, наче котить вниз слизьким схилом. Чоловічого еквіваленту декольте немає, хіба що, крім єдиного аналога, до якого жінки справді небайдужі, — відкритого, добряче напханого гаманця  (О.Оксенич, перекл. В.Т.Нґуєна). Без чоловіка вона відмовлялася їздити і до Європи, і деінде. Можливість не повернутися могла видатися їй надто спокусливою. Дрейфувати, поступоворозкидаючись грошима, здуваючись пробитим дирижаблем, легкою здобиччю хамів і вправних пройдисвітів, тонути в тому, про що не згадують. З таким декольте вона мусила бути вразлива (О.Оксенич, перекл. М.Етвуд). Відкриті декольте наших панянок викликали в мені побоювання. Чим ми годуватимемо наступне покоління? (С.Є.Лєц). Декольте — ще одна форма збереження енергії].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

А́КЦИЯ ді́я, (протестна) за́хід; екон. ці́нний папі́р, (небезпечна) гра з вогнем.

ЗАКА́Т, (прогресу) смерка́ння; на зака́те (на зака́те со́лнца), при за́ході со́нця, навза́ході (со́нця); пришёл на зака́те (со́лнца), прийшо́в під за́хід со́нця.

ОТМЕНЯТЬСЯ, мероприя́тие отменяется за́хід /а́кцію, імпре́зу/ скасо́вано; отменя́ющий що /мн. хто/ касу́є тощо, покли́каний /зго́дний/ скасува́ти, ста́вши касува́ти, наклада́ч ве́то, відповіда́льний за скасува́ння, прикм. відкли́чний, юр. касаці́йний, стил. перероб. складн. зна́йте-всі-нечи́нний; отменя́ющийся/отменя́емый касо́ваний, скасо́вуваний, анульо́ваний, унева́жнюваний, проголо́шуваний нечи́нним; стил. перероб. складн. зна́йте-всі-нечи́нний; ОТМЕНИ́ТЬ фаміл. перегра́ти, (дію угоди) оголоси́ти морато́рій.

ПОПЫ́ТКА спорт за́хід, на́ворот, раз; попытка к побе́гу спро́ба втекти́; при попытке к побегу коли́ про́бував втекти́; с пе́рвой попытки /со второ́й попытки/, з пе́ршого /дру́гого/ ра́зу /за́хо́ду/, за пе́ршим /дру́гим/ ра́зом /за́ходом/, пе́ршим /дру́гим/ на́воротом;

УСИ́ЛИЕ фраз. за́хід [без мале́йшего уси́лия без жо́дного за́ходу]; без мале́йшего уси́лия /не прилага́я уси́лий/ коротк. без кло́поту; с больши́м уси́лием підсил. у превели́ку си́лу; УСИ́ЛИЯ фраз. за́біги, галиц. фраз. змага́ння; без осо́бых уси́лий (писати) на колі́ні; э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то сил; с больши́ми уси́лиями нату́жно, в по́ті чола́.

ЧРЕЗВЫЧА́ЙНЫЙ оказ. надособли́вий, образ. хіба ж такий, усім чим що [чрезвычайное мероприя́тие усі́м за́ходам за́хід]; чрезвычайное положе́ние стан обло́ги.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Закат – 1) (солн.) за́хід (род. за́ходу); 2) (снежный, скользкий) забі́г (род. забі́гу), зато́ка, -ки.

Запад – за́хід, -ходу.

Заход – 1) (закат солнца) за́хід, -ходу; 2) см. Отход.

Захождение – 1) (о сонце) за́хід (род. за́ходу); 2) (к кому) наві́дування, -ння; 3) (воен.) захо́дження, -ння.

Юг – пі́вдень, -дня; юго-восток – півде́нний схід; юго-запад – півде́нний за́хід.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Закат – захід. На закате – навзаході.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Запад – за́хід (-ходу).

Заход – за́хід (-ходу).

К – до; • к востоку – на схід; • к западу – на за́хід.

Мера – мі́ра; • м. (способ) – за́хід (-ходу); • м. дуговая – м. дугова́; • м. нормальная – м. норма́льна; • м. предупредительнная – за́хід застере́жний; • м. репрессивная – з. репреси́вний; • м. часовая – мі́ра годи́нна.

Север – пі́вніч (-ночи); • с.-восток – півні́чний схід (схо́ду); • с.-запад – півні́чний за́хід (-ходу); • с.-магнитный – півні́чно-магне́тний.

Юго-запад – півде́нний за́хід (-ходу).

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Закат • На закате дней (книжн.) – на схилі (на схилу) віку (життя); доживаючи віку. • На закате [солнца] – коли (як) сонце заходить (заходило, западає, западало); надзахід сонця; навзаході[и] (надзаходи, наспочівку) [сонця]. • Солнце на закате – сонце на заході; сонце схилилося на захід; сонце заходить; сонце [вже] заходило; сонце [вже] надвечір (надвечори); сонце [вже] на схилку; сонце [вже] схилилося надвечір (надвечори); (образн.) сонце на вечірньому прузі.

Захождение • При захождении солнца – під захід сонця; як заходило (заходить, заходитиме) сонце.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

за́пад за́хід,-ходу

ме́ра 1.мі́ра,-ри 2. за́хід,-ходу м. ве́са мі́ра ваги́ м. вмести́тельности мі́ра мі́сткости м. длины́ мі́ра довжини́ м. интерва́лов вре́мени мі́ра інтерва́лів ча́су м. лине́йная мі́ра ліні́йна м. метри́ческая мі́ра метри́чна м. механи́ческих величи́н мі́ра механі́чних величи́н м. мно́жества мі́ра множи́н м. одноро́дности мі́ра однорі́дности м. предупрежде́ния за́хід попере́дження [попере́джувальний] м. принуди́тельности за́хід примусо́вий м. тепловы́х величи́н мі́ра теплови́х величи́н м. то́чности мі́ра то́чности м. углова́я мі́ра кутова́ м. хру́пкости мі́ра кри́хкости м. чувстви́тельности мі́ра чутли́вости м. штрихова́я мі́ра штрихова́ [рискова́] м. электри́ческих величи́н мі́ра електри́чних величи́н м. этало́нная мі́ра етало́нна

мероприя́тие за́хід,-ходу

начина́ние почина́ння; почи́н,-ну; за́хід,-ходу

предприя́тие 1. підприє́мство,-ва 2. за́хід,-ходу п. госуда́рственное підприє́мство держа́вне п. подсо́бное підприє́мство допомі́жне́ п. совме́стное підприє́мство спі́льне п. ча́стное підприє́мство прива́тне

ю́го-за́пад півде́нний за́хід, -ного за́ходу

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

За́хід, -ходу – 1) запад; 2) закат.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Начинание – 1) почин (-ну), за́хід (-ходу); (действ.) – почина́ння, розпочина́ння чо́го, захо́джування ко́ло чо́го; благое -ние – га́рний почин, до́брі за́ходи; 2) (предприятие) – підприє́мство; н. промышленное – підприє́мство промисло́ве.

Прием – 1) (приемка) – прийма́ння; (в солдаты) – набі́р (-бо́ру), бра́нка (Г); п. денег и посылок – прийма́ння гро́шей та по́силок; день -ма – день на прийма́ння; прием корреспонденции происходит с 10 часов утра – прийма́ють кореспонде́нцію з 10 год. ра́нку; оказать хороший прием – до́бре прийняти (привіта́ти); прием посетителей (происходит) ежедневно – одві́дувачів прийма́ють щодня; производить прием – прийма́ти; сейчас нет приема – те́пер не прийма́ють; 2) (принятие) – прийняття; на один прием (о лекарстве) – за один раз прийняти; 3) (способ) – спо́сіб (-собу); 4) (начинание) – за́хід (-ходу); в два, три приема – двома́, трьома́ за́ходами (на́падами), за дру́гим, тре́тім на́воротом.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

за́хід, -ходу; за́ходи, -дів. Шкода́ й за́ходу. Рішу́чі за́ходи

за́хід, за́ходу, -дові, на -ді. До за́ходу со́нця. Чи на схід, чи на за́хід?

За́хід, -ходу, -дові, на -ді. Поді́ї на За́ході. Запози́чення слів із За́ходу

схід, схо́ду, -дові. На схід со́нця. На схід чи на за́хід

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Видавни́чий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.

За́хід, -оду, м. 1) Заходь, закатъ. Щоб я до заходу сонця дітей не бачив. Ном. 931. 2) Западъ. Ой куди ти полинеш, сивий соколоньку, чи на-в-схид, чи на захід, чи на Вкраїночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: Повернутися на захо́ди сонця. Повернуться къ западу. Зміев. у. 3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Три дні заходу, а день празнику. Ном. Дурни́й захід. Неудачныя старанія. Ном. 7597. Шкода́ й заходу! Напрасныя старанія. Ном. 7597. За одним заходом. За однимъ разомъ. За одним заходом забрать вже й теє. Уман. у. 4) За́ходом би́тися. Усиленно биться. Серце що-години заходом б’ється: не діждусь його. Г. Барв. 78. 5) У захо́ди йти. Идти зигзагами. Кінь в горах у заходи йде. Гуцул.

Захід-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Циган пішов на заклад, що буде косити до захід-сонця. Ном. 10057.

Магала́, -ли́, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.

Нарива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нарва́тися, -ву́ся, -ве́шся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33.

Притомля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притоми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться. Циган пішов на заклад, що буде косить до захід сонця, але, притомившись добре, і почав його благати і репетувати, щоб мерщій заходило. Ном. № 10057. Притомився він і сів собі спочивати. Рудч. Ск. І. 118.

Со́нце, -ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. Схі́д-со́нця. Востокъ. За́хід-со́нця. Западъ. По́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: По́ки сві́т-со́нця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. Со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34.

Сюдо́ю, нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

II. За́хід, -ходу, м. *2) Чаще во мн. ч. за́ходи, дів. Мера, мероприятие. Його педагогичні заходи ні до чого доброго не привели. Кон. *5) Первый выход в карточной игре. А з кого там заход? Ходи! Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Место отхода, уход. Люде звикли там (на Поліссі) на своїх далеких полях та сіножатях ставити собі холодні хатки або хоч куріні та халабуди і живуть по тих «заходах» цілими тижнями у робочу пору. М. Левиц. «Оповідання». 135.

*Захі́д, -хо́ду, м. Исподняя пола в верхней одежде, заходящая глубоко внутрь. Свита з заходом пошита. Харьк. г. Сл. Яворн.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Запад — за́хід, за́ходу.

*Захождение — за́хід (за́ходу), захо́дження.

*Мера — за́хід, -ду, спо́сіб, -собу; мі́ра, -ри; М. дисциплинарного воздействия — за́ходи дисципліна́рного впли́ву; М. маскировки — за́хід (спо́сіб) маскува́ння; М-ы обеспечения — забезпе́чні за́ходи; М. предосторожности — за́ходи обере́жности; принять меры — вжи́ти за́ходів.

*Север — Пі́вніч, -ночи; С.-ро-восток — півні́чний схід; С.-ро-запад — півні́чний за́хід.

*Юго-запад — півде́нний за́хід, -ходу́.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

грошода́виця, грошода́виць; ч. грошода́вець та, хто фінансує якийсь захід чи проєкт. [Кризовий 2008 рік сильно вдарив по нашій грошодавиці і вона перестала фінансувати наш проєкт. (Олена Синчак, 2021).] див.: спо́нсорка

модера́торка, модера́торок; ч. модера́тор та, хто веде, модерує якийсь культурний чи науковий захід. [Дякую всім, хто прийшов підтримати першу поетичну збірку Вікторії і за добре слово на адресу нашого сайту «Книгарня першодруків ім. Швайпольта Фіоля» від авторки й від модераторки Лесі Мудрак. (Антон Санченко, ФБ, 2018). Цього року я часто була сліпою, глухою й інфантильною подругою. <…>. Так сєбє лекторкою, так сєбє модераторкою, критикинею – як було вже сказано, могла би бути й кращою. (Ірина Ніколайчук, ФБ, 2017). Цікавезні запитання й коментарі від модераторки літературознавиці Ольги Деркачової, цікаві, трошки провокативні запитання від присутніх. (Анастасія Левкова, Фб, 2016). Модераторка форуму Ольга Балашова наголосила: «Проект не лише художній, а й антропологічний». (Україна молода, 2014).]

нара́торка, нара́торок; ч. нара́тор та, від чийого імені провадиться оповідь у творі. [Як і сама Забужко, нараторка в романі подорожує на Захід, репрезентує і розповідає там про свою країну, налагоджує контакти з тамтешніми інтелектуальними колами. (Марко Андрейчик «Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття», пер. Ігор Андрущенко, 2014). Поперемінно нараторка пригадує історію дитинства, двох невдалих шлюбів на фоні трагічної розповіді країни міжкарпаття. (Т. Кирилова «Тіло та нарація в романі Герти Мюллер “Краще б я сьогодні з собою не зустрілася”», 2010). Нараторка іронізує з політичних діячів, але це ще не все. (ЛітАкцент, 21.11.2007).] див.: опові́да́чка, розпові́да́чка

спо́нсорка, спо́нсорок; ч. спо́нсор 1. та, хто фінансує якийсь захід, проєкт чи установу. [«Фактично я – спонсорка міліціонерів, тому їх не боюся». Як живе відома білоруська активістка – відео. (Радіо Свобода, 06.12.2020). Президент «Київміськбуду», спонсорка «Батьківщини» та Столар можуть взятися за добудову будинків «Аркади». (epravda.com.ua, 03.12.2020).] 2. та, хто надає фінансову підтримку певній особі. [Отаку спонсорку, таку меценатку нашому тіятру Бог послав. (Надія Гуменюк «Вересові меди», Харків, 2015). Марта не просто коханка чи спонсорка. Марта – друг. (Люко Дашвар «Биті є. Макар», 2012).] див.: грошода́виця

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Зака́ть = 1. за́хід. — Со́лнце на зака́тѣ = со́нце на за́ходї. 2. гуля́ка, гультя́й, гульві́са.

За́падъ = за́хід. (С. З. Л.). — Захід сонця С. З. — Як підеш на захід сонця. — Вітер з заходу.

Захо́дъ = 1. за́хід. — Се було при заходї сонця. 2. паску́дник, срач (С. З.). — Школу жидівську на срач подарува́ти. н. д.

Захожде́ніе = за́хід.

Карава́нъ = карава́н, ва́лка. — Коли ж на захід одкотив ся туман і рушив в дорогу свою караван. Пч. — Валка чумаків повертає з Криму.

Къ = до, на, під, к, ик. — Къ восто́ку, къ за́паду, къ сѣ́веру, къ ю́гу = на схі́д, на за́хід, на пі́вніч, на пі́вдень. — Къ ве́черу = над ве́чір, про́ти ве́чера. — Прибѣга́ть къ Бо́гу = удава́ти ся до Бо́га. — Идти́ къ кому́ = іти до ко́го. — Пішов до попа. — Любо́вь къ лю́дямъ = любо́в до люде́й. — Идётъ лицу́ = до лиця́, ли́чить. — Їй душе ли́чить червона керсетка. — Пригласи́ть къ обѣ́ду = позва́ти на обі́д. — Приговори́ть къ сме́рти = засуди́ти на сме́рть. – Къ сожалѣ́нію = на жа́ль. — На превеликий жаль, я не міг роздобути тії книжки. — Къ стыду́ = на со́ром. — Людям на сьміх собі на сором. н. пр. — Къ концу́ = на кінцї, на прикінцї, на кіне́ць. — Перемѣни́ться къ лу́чшему = зміни́тись на кра́ще, на лїпше. — Къ нему́, къ ней = до ньо́го, до не́ї. — Къ чему́ кло́нится = до чо́го иде́ть ся. — Я вже бачу, до чого воно йдеть ся, та навтїкача.

Попы́тка = про́ба (С. Жел), спро́ба (С. Жел.), стрібу́нок (С. Жел.), замі́р, за́хід. — Шкода й за́ходу. — Попы́тка не пы́тка, а спросъ не бѣда́. н. пр. = спи́ток не вби́ток. н. пр.

Приготовле́ніе = готува́ння (С. Л.), приготова́ння (С. З.), лаштува́ння, ла́гоження, ла́годїння, ладна́ння, за́хід (С. З.), вготова́ння, постелї — слання́, страви — по́рання. — Три днї заходу, а день празнику. н. пр. — Пан дав якесь зїлля для вготовання пиття. Сум. Ох.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)
• Ctrl+Shift+5 — пошук на gramota.ru «ГРАМОТА.РУ»