Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «зачин»
Шукати «зачин» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зачи́нзачи́н, почи́н (-ну), поча́ток (-тку), (повод) при́від (-воду). [Так лиха́ годи́на й хо́де по лю́дях; усе́ з діте́й зачи́н (Харк. п.)].
Почи́н
1) (
начало) почи́н (-ну), зачи́н (-ну), поча́ток (-тку), почи́нок (-нку). [Хо́дить хоро́ба по лю́дях, з діте́й зачи́н].
Продать дешево для -ну – прода́ти де́шево на почи́н, для почи́ну;
2) (
инициатива) за́хід (-ходу) и за́ходи (-дів, мн.) по́чин (-ну), при́від, при́звід, по́від (-воду).
Делать -чи́н – дава́ти при́від чому́, ве́сти пе́ред у чо́му. [Мото́рний, смі́ливий, він скрізь дава́в усьому́ при́від (Мирн.)].
По -чи́ну кого-л. – за́ходом чиї́м, за́ходами чиї́ми, з по́чину кого́. [За́ходами кооперати́вного товари́ства заку́плено тра́ктори. З по́чину ки́ївських цензу́рних сфер (Єфр.)].
По собственному -ну – вла́сним за́ходом, за вла́сним при́водом.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Начало
1) (
в пространстве) поча́ток (-тку);
2) (
во времени) поча́ток, почи́н (-ну), почи́нок (-нку), нача́ток (-тку), (зачало) зача́ло, зача́ток (-тку); починання;
3) (
причина) поча́ток, причи́на, (источник) джерело́;
4) (
основа) осно́ва, (возвыш.) нача́ло, (принцип) при́нцип, засада, корінь, початок, першопочаток;
5) (
начала) а) (основные принципы науки, знания) осно́ви, засади чого́; б) (первые основания, элементы) початки, ази чого́; в) (основания) осно́ви, підста́ви, заса́ди, при́нципи;
6) (
коренное вещество) осно́ва, (материя) речовина́, мате́рія, наді́б’я (-б’я);
7) (
химич. элемент) елеме́нт (-та), первень;
8) (
власть) вла́да, уря́д (-ду), зве́рхність (-ности); начальник;
9) (
церк.) а) (начальные слова, начальные молитвы) поча́ток моли́тви, початко́ві моли́тви́, (возвыш.) нача́ло; б) (первая ступень иночества) новонача́ло, новопоча́ток;
10) (начала,
чин ангельський, церк.) нача́ла (-ча́л), поча́тки (-ків):
брать (вести) своё начало – починатися (зачинатися, розпочинатися); брати свій початок (почин, зачин); коренитися;
быть, находиться под началом чьим, у кого – бути (перебувати) під керівництвом (орудою, проводом, зверхництвом, зверхністю, владою, керуванням, наглядом) чиїм, кого, під рукою чиєю, кого; бу́ти під ким;
в начале весны – на поча́тку весни́, на провесні;
в начале года, месяца, книги – на початку року, місяця, книжки (книги);
в начале пятого – на початку п’ятої;
в начале своего поприща – на поча́тку свого́ життєво́го шля́ху (своє́ї кар’є́ри);
вот начало всему злу – от поча́ток (причи́на, ко́рінь) всього́ ли́ха (зла);
в самом начале чего – а) на са́мому поча́тку, наприпоча́тку чого́; б) з почи́ну, з почи́нку; в) (в зародыше) в за́родку, в за́роді, (в корне) в корені;
всякое начало трудно – усе трудно починати (Пр.); кожний початок тяжкий (Пр.); у всьому (усьому) початок найтрудніший (Пр.);
горькое начало – гірка́ осно́ва (речовина́), гіркота́;
давать, дать, полагать, положить начало чему – поклада́ти (роби́ти), покла́сти (зроби́ти) поча́ток чому́, чого́, дава́ти, да́ти поча́ток (почи́н) чому́, починати, почати (розпочинати, розпочати) що; (редко) скла́сти (закла́сти, зложи́ти) поча́тки чого́, (основывать) засно́вувати, заснува́ти, заклада́ти, закла́сти що; (показывать пример) дава́ти, да́ти при́від;
держать начало, править началом – пере́д вести́; (править) керува́ти, пра́вити ким, чим, де, старшинува́ти над ким, над чим, де;
для начала – для початку (почину); на початок (на почин), почнімо (почнемо) з того, що; передусім; насамперед;
доброе, злое начало – до́бра, недо́бра осно́ва, (возвыш.) до́бре, недо́бре начало;
доброе начало – полдела откачало – добрий почин (початок) – половина діла (справи) (Пр.); добрий початок (почин) до кінця доведе (Пр.); добре почав, добре й скінчив (Пр.); як добре почнеш, то й діло добре піде (Пр.);
духовное и плотское начало – ду́хо́ва (духо́вна) і матерія́льна осно́ва, ду́хо́вий (духо́вний) і матерія́льний принцип;
жизненное начало – життьова (життєва) основа;
иметь начало в чём – ма́ти поча́ток (почи́н) у чо́му, почина́тися в чому, з (від) чого;
коренное начало кислоты – корінна́ осно́ва кислоти́;
красящее начало – фарбовина́, фарбни́к, красило;
к самому началу – саме на початок, на сам (самий) початок;
лиха беда – начало – за початок діло становиться (Пр.); найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом) (Пр.); аби й, а там воно й піде (Пр.); важко розгойдатися, а далі легко (Пр.);
на коллегиальных, на коллективных началах – на колегіяльних засадах (колегіяльно); на колективних засадах (колективно);
на началах (хозрасчета) – на підставі (госпрозрахунку);
на началах чего – на підставі чого;
на общественных началах – на громадських засадах;
на паритетных началах – на паритетних підставах;
начала жизни – життєві́ осно́ви (заса́ди);
начала (знания) – початки (знання);
начала культуры – джерела культури;
начала математики – початки (засади, основи, елементи, ази) математики;
начало весны – поча́ток весни́, про́весна, про́весень (-сні), про́весінь;
начало долины – верхі́в’я (поча́ток) долини;
начало мира – поча́ток (первопоча́ток) світу;
начало начал – поча́ток поча́тків, причи́на причи́н, джерело́ джере́л, первопоча́ток, первопричи́на, перводжерело́;
начало работы – початок роботи;
начало этого идёт от чего – це бере́ поча́ток (почи́н) (це почина́ється) з (від) чого;
начать с самого начала – поча́ти з са́мого поча́тку (від са́мого кра́ю);
не дорого начало, а похвален конец – не хвались починаючи, а хвались кінчаючи (Пр.);
не иметь ни начала, ни конца – не ма́ти ні поча́тку (ні почи́ну), ні кінця́ (ні краю, ні кінця-краю);
нет ни начала, ни конца – нема (немає) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця-краю); нема (немає) початку (почину) і кінця (і краю, і кінця-краю);
организующее начало – організаційна основа;
основные начала – основні́ заса́ди (при́нципи);
отдать кого под начало кому́ – зда́ти кого́ під чию́ ру́ку (під чиє́ керува́ння);
от начала – з поча́тку, з почи́ну;
от начала мира – від поча́тку сві́та, відко́ли світ наста́в (зача́вся);
от (с) начала до конца – від краю до краю; від (з) початку (почину) до кінця (останку);
под началом чьим, у кого – за (під) проводом (під керівництвом чиїм, під орудою чиєю); під рукою (владою) чиєю, у кого; під зверхністю чиєю, під ким;
положить начало чему – покласти (зробити) початок чому, чого; започаткувати що; заснувати (закласти) що;
положить начало – закла́сти новопоча́ток, взя́ти по́стриг, постри́гтися в ченці́ (о женщ.: в черни́ці);
получать, получить начало от чего – починатися, початися (ставати, стати з (від) чого; походити, піти (виходити, вийти, постати, повстати, поставати, повставати) з кого, з чого; брати, узяти [свій] початок від чого;
по началу – з початку (з почину);
при начале чего – на початку чого;
путное начало приводит к путному концу – як зачалося, так і скінчилося (Пр.); як добрий почин (початок), то й кінець буде добрий (Пр.);
с начала работы учреждения… – відколи [працює] установа;
с начала существования мира – відколи постав (існує) світ; як світ стоїть (настав), як світ світом;
с начала существования чего – відколи є (існує) що, відколи що;
с самого начала – а) з (від) са́мого поча́тку (почи́ну), з почи́ну, з почи́нку, з (са́мого) зача́ла, з са́мого пе́ршу; б) (прежде всего) з са́мого поча́тку, наса́мперед, вса́мпере́д, передусі́м, передовсі́м; в) (сразу, немедленно) з са́мого поча́тку, зра́зу, відра́зу;
судить по началу о чём – роби́ти з (на підста́ві) поча́тку ви́сновок про що, висно́вувати (сов. ви́снувати) з (на підста́ві) поча́тку що;
творить начало – пра́вити начало;
чему было начало, тому будет конец – що має початок, те має й кінець (Пр.).
[Душі́ почи́ну і кра́ю нема́є (Т.Шевченко). Росі́йська держа́ва від са́мого почи́ну була́ заразо́м азі́йською держа́вою (П.Куліш). З почи́ну були́ самови́дцями (П.Куліш). Він щось поча́в був говори́ти, да су́дді річ його́ з почи́нку переби́ли (Є.Гребінка). Тре́ба усе́ з зача́ла і до ладу́ вам розказа́ти (М.Вовчок). Почи́нок слове́сности ру́ської (П.Куліш). Я почну́ від са́мого кра́ю (А.Кониський). Чолові́кові не зрозумі́ти всього́ з почи́ну та й до кінця́ (П.Куліш). До його ніхто й не думав про це: він перший початок зробив (П.Мирний). Мені невідомо, на яких початках Ви думаєте постановити своє видавництво (П.Мирний). Тепер хочу щось написати про Капрі. Не знаю ще, чи вийде що з того, але вже зробив початок (М.Коцюбинський). — Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л.Українка). Поча́ток і не мо́жна знать, відкіля́ взя́вся (Номис). Уда́р, що мав їх усі́ (наді́ї) в за́роді розби́ти (І.Франко). Був поча́ток о́сени (Б.Грінченко). Я ді́ла вла́сного зложи́в поча́тки (П.Білецький-Носенко). Дру́гу ти́сячу докла́в, а хліб прода́м, то з бариші́в закладу́ тре́тю (І.Тобілевич). Як ви дасте́ при́від, то й и́нші ся́дуть на ко́ней (І.Нечуй-Левицький). Перед поча́тком уче́ння (С.Васильченко). Ти́хо ли́ну до я́сного кра́ю, де нема́ ні сме́рти, ні почи́ну (Б.Грінченко). Допи́тувався про первопоча́ток сві́ту (А.Кримський). Під руко́ю того́ ста́рця перебува́ло тро́є послушникі́в (А.Кримський). Дав йому́ п’ятсо́т карбо́ванців на поча́ток господа́рства (Б.Грінченко). Да́йте нам на почи́н (Сл.Гр.). З са́мого поча́тку ви́явився іроні́чний по́гляд на діячі́в у коме́дії (Б.Грінченко). Якби́ я знав (це) з са́мого пе́ршу, то я-б тоді́ сказа́в (Квітка). Коли́ до́сі не бив ні ра́зу, то ви́б’ю для почи́ну (В.Мова). З то́ї коня́ки і почали́ся на́ші ко́ні (С.Руданський). Як і від чо́го все ста́ло? (В.Самійленко). Охопи́ти в статті́ ці́нності вели́кої культу́ри, щоб у ти́сячі рядкі́в нерозри́вно сплели́ся порі́знені нача́ла (М.Калинович). З почи́ну зна́ти, яки́х нам тре́ба жда́ти справ (В.Самійленко). Нитки́ так попереплу́тувалися, що й не зна́йдеш ні поча́тку, ні кінця́ (АС). Перейді́мо по́ле від поча́тку до кінця́ (від кра́ю до кра́ю) (АС). На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко (АС). Попри цей справді космополітичний дух Одеси вона, бувши оточена монолітом українського степу, мала глибинно українські первні (І.Кошелівець). Власне недорозвинення «емотивного» первня було якраз причиною наших останніх катастроф. (Д.Донцов). Кончало всіх начал (В.Цибулько). З української термінології в 30-ті роки під гаслами інтернаціоналізації повилучали питомі українські слова, яким у російській мові відповідали запозичення: двозвук (дифтонг), дієйменник (інфінітив), наросток (суфікс), приросток (префікс), первень (елемент), південник (меридіян), рівноденник (екватор), підсоння (клімат), поземний (горизонтальний), прямовисний (вертикальний) (О.Пономарів). І кожна мить то може буть кінцем, то може буть початком перемоги (Л.Костенко). У таку промерзлу провесінь, у такій гнітючій реальності, це наше пізнє чаювання, ця тиха розмова, цей перламутровий полиск чашок і терпкий аромат цейлонського чаю, — може, це й маленьке щастя, але воно наше (Л.Костенко). І ще одне: хотів би я подати тобі сюю повість голою наголо, не оздобивши її ані прологом, ані безконечною плетеницею сонетів, епіграм та панегіриків, що їх заведено вміщати на припочатку кожної книги (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У злих початках треба шукати причину лукавого кінця (Ростислав Паранько, перекл. Елоїзи). Тоді новоженці найняли будиночок навпроти цвинтаря і влаштувалися в ньому: наприпочатку гамак Хосе Аркадіо правив їм за всі меблі (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Щоб стати безсмертним, для початку треба померти (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зачин – почи́н, -ну, поча́ток, -тку.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Брать
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится
– бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс дере. Пр. Як гроші позичав, щодня двору не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. Кланялись тобі, позичаючи, накланяєшся й ти, поки збереш. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали й покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; позичив, так і чорт не брат. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як взяли, то чорт тебе бери. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дають. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть, а поп’ють, поїдять — прощай, шолудяй. Пр.
• Беру Бога в свидетели
– богом свідчуся. [Свідчусь Богом — я того не хотіла! Українка.]
• Берут нарасхват что-либо
– беруть нарозхват (назахват) що; хапають що; беруть, мало не б’ються.
• Брать в ежовые рукавицы
– брати в лабети (в шори, в тісні руки); загнуздувати.
• Брать в жены кого
(устар.) – дружитися (женитися) з ким; брати за себе кого; (давн.) дружити собі. [Уже певно візьме її за себе. Квітка-Основ’яненко.]
• Брать взятки
– брати (хапати) хабарі (хапанки); хабарювати; драти (дерти). [Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Свидницький.]
• Брать, взять быка за рога
– брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха.
• Брать, взять верх над кем, чем
– брати, взяти гору (перевагу, перемогу, верх) над ким, чим; перемагати, перемогти кого, що; переважувати, переважити кого, що; запановувати, запанувати над ким, чим; переборювати, перебороти кого, що; (тільки докон.) подужати (повершити, заломити) кого, що; (тільки недокон.) горувати над ким, чим. [Утома була така сильна, що брала верх над усім. Коцюбинський. Жінка верх над ним узяла… Гордієнко.]
• Брать, взять взаймы
– позичати, позичатися, позичити; брати, взяти набір (у борг; на борг, боргом, на віру, на повір); брати, взяти в позику (позикою); боргувати, поборгувати. [Як нема — піди позич в сусідів. Тичина.]
• Брать, взять в оборот кого
– брати, взяти в роботу кого.
• Брать, взять в основу что
– засновувати, заснувати на чому; брати, взяти за основу що; ставити, поставити (класти, покласти) в основу чого.
• Брать, взять в плен
– брати, взяти (займати, зайняти) в полон (в бран, у неволю); полонити, заполонити; брати, взяти в ясир; ясирити. [Чи її убито, чи в полон зайнято. Чубинський. Орда… ясирить, полонить. П. Куліш.]
• Брать, взять в свидетели
– брати, взяти за свідка.
• Брать, взять в счёт работы
– брати, взяти (позичати, позичити) на відробіток. [Ти б позичив у кого-небудь на відробіток. Сл. Гр.]
• Брать, взять в счёт сомнительных будущих благ
– (образн.) Брати, взяти на зелений овес (на вовчу шкуру).
• Брать, взять голыми руками кого, что
– брати, взяти голіруч (голими руками) кого, що. [Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру… Коцюбинський.]
• Брать, взять за горло кого
– брати, взяти за горло (за петельки) кого; сікатися, присікатися з ножем до горла кому; сікатися, присікатися Ґвалтом (притьмом) до кого; напосідатися на кого; приставати, пристати з короткими гужами до кого; (тільки недокон.) добиватися чого в одну душу в кого; притьмом вимагати чого в кого.
• Брать, взять за душу, за сердце
(песня, музыка) – брати, взяти (хапати, вхопити, торкати, торкнути) за душу, за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого. [Багато чув і я невчених співаків, Що пісня в них було жаріє і іскриться, За серце беручи. Рильський.]
• Брать, взять на душу
– брати, взяти на себе (на свою душу).
• Брать, взять на мушку, на прицел
– брати, взяти на мушку, на приціл; приділятися, прицілитися (націлятися, націлитися, налучатися, налучитися, намірятися, наміритися) на (в) кого.
• Брать, взять на попечение кого
– брати, взяти на піклування (під своє опікування) кого; брати, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт).
• Брать, взять на поруки кого
– брати, взяти на поруки кого; поручитися, поручатися за кого; у поруки ставити, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Пр.]
• Брать, взять направо, налево
– брати, взяти праворуч, ліворуч (в праву, в ліву руку); брати, взяти направо, наліво; (розм.) цабе, соб(і). [Я кидаю стріли праворуч, ліворуч. Українка.]
• Брать, взять напрокат
– брати, взяти напрокат; випозичати; випозичити що; брати, взяти в (на) тимчасове користування.
• Брать, взять на себя обязанности, вину и т. п
– переймати, перейняти (перебирати, перебрати, брати, взяти) на себе обов’язки, провину і т. ін.
• Брать, взять на себя смелость
(книжн.) – брати, взяти на себе сміливість, осмілюватися, осмілитися (насмілюватися, насмілитися); важитися (зважуватися), зважитися; наважуватися, наважитися (відважуватися, відважитися); (тільки докон.) насміти (посміти).
• Брать, взять перевес над кем
– брати, взяти перевагу (гору, верх) над ким; переважити, переважувати, переважати кого; перемагати, перемогти кого; перевищувати, перевищити (перевершити, перевершати) кого; здобувати, здобути перевагу (перемогу, верх) над ким.
• Брать, взять под арест
– брати, взяти під арешт (до арешту); брати, взяти за (під) сторожу; (за)арештувати, (за)арештовувати; ув’язнювати, ув’язнити.
• Брать, взять своё
– (д)осягати, (д)осягти свого, доходити, дійти свого.
• Брать, взять себя в руки
– брати, взяти себе в руки; опануватися, опанувати себе; перемагати, перемогти себе.
• Брать, взять слово обратно (назад)
– зрікатися, зректися слова; відрікатися, відректися.
• Брать, взять сторону кого
– ставати, стати на чий бік (на чиєму боці, на боці кого); прихилятися, прихилитися до кого; ставати, стати за кого, заступитися, заступатися за кого.
• Брать пример с кого
– брати приклад (зразок) з кого; так само робити, як і хто.
• Брать [своё] начало
(книжн.) – брати [свій] початок (почин, зачин); починатися (зачинатися); виходити (походити) з чого.
• В рот не берёт чего
– душа не навертається до чого (їсти, пити що); в душу не лізе що.
• Всем берёт
– хоч куди; всім зачаровує (принаджує).
• Где хочешь бери
– де хочеш бери; (образн.) хоч із коліна вилупи; хоч із пальця (п’яти) виколупай (виколупни, вилупи); хоч із-за нігтя виколупни; хоч із душі вийми. [Хоч виколупай з пальця, а дай! Коцюбинський. Ти мені хоч із душі вийми (борг), а віддай. З нар. уст.]
• Годы берут своё; старость берёт своё
– літа беруть своє; старість бере своє; напосідають (докон. напосіли) літа; які літа, такий розум. Пр.
• Гребень не берёт
– гребінець не (в)чеше (не бере).
• Досада берёт кого
– досада бере (забирає, пориває) кого; досадно стає кому.
• Его берёт сомнение
– сумнів (непевність, вагання, зневір’я) бере його; він не певний цього.
• Не берёт
(об инструменте, орудии и т. д.) – не бере (не береться); не йме (не йметься). [Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Сл. Гр. Мокрого поліна огонь не йметься. Пр.]
• Ничего в руки не брал
– нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався.
• Отчаяние берёт
– відчай (розпач, розпука) бере (огортає). [Іншим часом слухаєш, та аж розпач візьме. Нічого не второпаєш. Пчілка. Густа та темна хмара розпуки огорнула сестру-жалібницю. Сл. Ум.]
• Ружьё берёт ниже цели
– рушниця бере нижче від цілі; рушниця низить.
• Рыба берёт!
– риба береться (йметься)! [Вчора й торку не було, а сьогодні, диви, як береться (риба). З нар. уст.]
• Сон его берёт
– сон бере його; він на сон знемагає; знемагає його сон. [Сова враз знемагає на сон, а далі — пуць на землю — та й лежить. Легенда.]
• Страх, злость, смех и т. д. берёт кого
– (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють), сміх і т. ін. бере кого; (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють) огортає (понімає, пориває) кого. [Тільки ж є в нім щось кумедне. Чудернацьке і дитяче. Через те, хоч і жахнешся, Заразом бере і сміх. Кримський.]
Начало
• Брать своё начало
– починатися (зачинатися); брати свій початок (почин, зачин).
• В начале года, месяца
– на початку року, місяця, на самому початку (на припочатку) року, місяця.
• Всякое начало трудно
– усе трудно починати. Пр. Кожний початок тяжкий. Пр. У всьому (усьому) початок найтрудніший. Пр.
• Давать начало чему
– давати початок (почин) чому; починати що.
• Для начала
– для початку; на початок (на почин).
• Доброе начало — полдела откачало
– добрий почин (початок) — половина діла. Пр. Добрий початок (почин) до кінця доведе. Пр. Добре почав, добре й скінчив. Пр. Як добре почнеш, то й діло добре піде. Пр.
• Жизненное начало
– життьова (життєва) основа.
• К самому началу
– саме на початок; на сам(ий) початок.
• Лиха беда — начало
– за початок діло становиться. Пр. Найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом). Пр. Аби почати, а там воно й піде. Пр. Важко розгойдатися, а далі легко. Пр.
• На коллегиальных, на коллективных началах
– на колегіальних засадах (колегіально); на колективних засадах (колективно).
• На паритетных началах
– на паритетних підставах.
• Начало весны
– початок весни; провесна (провесінь).
• Начало начал
– причина причин; джерело джерел; первопочаток; первопричина; першоджерело.
• Не дорого начало, а похвален конец
– не хвались починаючи, а хвались кінчаючи. Пр.
• Нет ни начала, ни конца
– нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця-краю); нема(є) початку (почину) і кінця (і краю, і кінця-краю).
• От (с) начала до конца
– від краю до краю; від початку до кінця.
• Под началом чьим, у кого
– за (під) проводом (під керівництвом чиїм, під орудою чиєю); під рукою (владою) чиєю, у кого; під зверхністю чиєю, під ким.
• Положить начало чему
– покласти (зробити) початок чому, чого; започаткувати що; заснувати (закласти) що.
• Получать, получить начало от чего
– починатися, початися (ставати, стати з (від) чого; походити, піти (виходити, вийти, по(в)стати)з кого; брати, узяти [свій] початок від чого.
• По началу
– з початку (з почину).
• При начале чего
– на початку чого.
• Путное начало приводит к путному концу
– як зачалося, так і скінчилося. Пр. Як добрий почин (початок), то й кінець буде добрий. Пр.
• С начала существования мира
– відколи постав (існує) світ; як світ стоїть (настав); як світ світом.
• С начала существования работы учреждения…
– відколи існує, працює установа…
• С самого начала
– з (від) самого початку (почину); (іноді) з самого першу.
• Чему было начало, тому будет конец
– що має початок, те має й кінець. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

заде́л зачи́н,-ну, почи́нок,-нку

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́чин, -нуначало, начинание, почин.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зачи́н, -ну, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зачи́нъ = почи́н, поча́ток, при́вод. — Всюди привод дає. Номи́с.
Нача́ло = 1. поча́ток (С. З. Л), почи́н (С. З. Л.), почи́нок, зачин, зача́ло (С. Аф.), розпоча́ток. — Того ж року на самім початку оного. Л. В. — Від початку сьвіта божого. — Як небо блакитне — нема йому краю, — так душі почину і краю не має. К. Ш. — Щось почав був говорити, та суддї річ його з починку перебили. Гр. — Нача́ла = поча́тки. С. Л. — Въ нача́лѣ = з поча́тку. — Сь са́мого нача́ла = з первонача́лу, наса́мперед, попере́д усь́ого. С. Л. 2. осно́ва, ґрунт.
Почи́нъ = 1. почи́н (С. З. Л.), поча́ток (С. З. Л.), зачи́н і т. д. д. Нача́ло 1. 2. по́від, при́від (С. З.), при́звід і т. д. д Иниціати́ва.

Запропонуйте свій переклад