Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «збуватися»
Шукати «збуватися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Избавляться, избавиться – (спасаться) визволя́тися, ви́зволитися від чо́го и з чо́го, відзволя́тися, відзво́литися від чо́го, ря[а]тува́тися, виря[а]то́вуватися, ви́ря[а]туватися з чо́го, (зап.) вибавля́тися, ви́бавитися з чо́го, (диал.) (о)слибоня́тися, (о)слобони́тися від чо́го, (лишаться) позбавля́тися, позба́витися чого́, (отделываться) збува́тися, збу́тися и позбува́тися, позбу́тися кого́, чого́, збува́ти, збу́ти кого́, що, відбува́тися, відбу́тися від чо́го, відмага́тися, відмогти́ся від ко́го, від чо́го, (с трудом) спе́катися, зди́хатися кого́, чого́, зди́хати кого́, що.
-виться от наказания – відзволи́тися, відмогти́ся від ка́ри. [Він од уся́кої ка́ри відмо́жеться, як оте́ прока́же (Г. Барв.)].
-виться от опасности, от смерти – ви́зволитися, ви́ря[а]туватися, ви́бавитися з небезпе́ки, від сме́рти. [Ле́две ви́рятувався од види́мої сме́рти (Грінч.)].
-виться от оков рабства – збу́тися кайда́нів нево́лі, ви́зволитися з кайда́нів, з нево́лі.
-виться от греха – ви́зволитися від гріха́, відкупи́тися, (диал.) скупи́тися гріха́.
-виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. – збу́тися, позбу́тися, спе́катися, зди́хатися, позба́витися, біди́ (ли́ха), напа́сти, при́кростей, кло́поту, збу́ти, зди́хати біду́ (ли́хо), напа́сть, при́крості, кло́піт, ви́бавитися з біди́ (з ли́ха), з напа́сти, з при́кростей, з кло́поту, відбу́тися, (диал.) (о)слобони́тися від біди́ (від ли́ха) від напа́сти, від при́кростей, від кло́поту, то-що. [Збу́вся та́то кло́поту: жи́то змолоти́в і гро́ші пропи́в (Номис). Щоб позбу́тися ха́лепи, пого́нич ху́тко погна́в ко́ні (Крим.). Не спе́каєшся ха́лепи (Крим.). Не зди́хався біди́ (Н.-Лев.). Я́кось-то так обору́дується, що я і з ли́ха ви́бавлюсь і свого́ покушту́ю (М. Вовч.). Вона́ прийшла́, щоб ті́льки відбу́тись від лю́дського наріка́ння (Н.-Лев.)].
-виться от своих недугов – ви́зволитися від свої́х неду́г (неду́гів), позбу́тися, позба́витися свої́х неду́г (неду́гів).
-виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. – збу́тися и позбу́тися го́ря, сму́тку, важки́х думо́к, збу́ти го́ре, сму́ток, важкі́ думки́ і т. п. [Але́ за́раз-же схоті́лося збу́тися ціє́ї ду́мки, цього́ важко́го почува́ння (Грінч.). Не збу́ду сму́тку, ані вдень, ні вночі́ (Чуб. V)].
-виться от непрошенных гостей – спе́катися, зди́хатися, збу́тися, збу́ти непро́ханих госте́й.
Он не знает, как и -виться от своих кредиторов – він не знає́, як і збу́тися (и збу́ти), зди́хатися, спе́катися свої́х кредито́рів.
Как бы мне от него (от нее) -виться – я́к-би мені́ його́ (її́) спе́катися, зди́хатися (и зди́хати), збу́тися и збу́ти. [Коли́ ми їх зди́хаємось! (Сл. Левч.). Цар посила́є їх в таку́ непе́вну війну́, аби́ збу́тися їх (Л. Укр.). Він ще й рад бу́де збу́ти нас, щоб тут йому́ своя́ во́ля була́ (Квітка)].
Никак не -вимся от мух – нія́к не спе́каємся (не зведемо́ся) мух.
Избыва́ть, избы́ть
1) (
сживать, изводить кого) запа́гублювати, запа́губити, зво́дити, зве́сти́ зо сві́ту кого́; см. Погубля́ть;
2) (
отделываться, избавляться от кого, чего) збува́ти, збу́ти що, збува́тися, позбу́тися кого́, чого́, відкара́скуватися, відкара́скатися від ко́го, від чо́го. [Не збу́ду сму́тку ані вдень, ні вночі́ (Чуб.). Збула́ся ба́ба кло́поту з во́вною, бо злоді́ї вкра́ли (Приказка). Ачей коза́к-нетя́жище позбу́деться ли́ха (Пісня)].
Добро наживай, а худо -ва́й – добра́ набува́й, а ли́хо збува́й или Добра́ набува́йсь, а ли́ха збува́йсь.
Стыда не -бу́ду – сорома́ не (по)збу́дуся (диал. не скуплю́ся) (Харківщ.).
Не -бы́л таки беды, настигла – таки́ не втік ли́ха – зу́спіло.
Молодости не вернёшь, а старости не -дешь – мо́лодости не заве́рнеш, а ста́рости не позбу́дешся;
3) (
превосходить кого, что величиною, количеством, силою) перева́жувати и переважа́ти, перева́жити кого́, що; см. Превосходи́ть.
У нас расход -ва́ет приход – у нас витра́ти перева́жують прибу́тки;
4) (
иметься с избытком) не збува́ти;
5)
см. Выбыва́ть.
Исполня́ться, испо́лниться
1) вико́нуватися, ви́конатися, сповня́тися, спо́вни́тися, справля́тися, спра́витися, відбува́тися, відбу́тися; (
делаться) роби́тися, зроби́тися; бу́ти ви́конаним, спо́вненим, спра́вленим.
Работа -ется кое-как – пра́цю вико́нують аби́-як, пра́ця вико́нується (ро́биться) аби́-як;
2) (
осуществляться) сповня́тися, спо́внитися, обычно: спра́вджуватися, спра́вди́тися, зді́йснюватися и здійсня́тися, зді́йсни́тися, (сбываться) збува́тися, збу́тися, (редкий пров.) стакови́тися; срвн. Осуществля́ться, Сбыва́ться. [Ще-ж не сповни́вся й да́вній запові́т (Л. Укр.). Той сон твій справди́ться (Шевч.). От і справди́лося його́ передчуття́ (Коцюб.). Як про́ти неді́лі присни́ться та до ве́чора не стакови́ться, то й мине́ться (Козелеч.)].
Предсказание моё -лось – про́вість моя́ справди́лася, зді́йснилася.
Все его желания -ются
а) усі́ бажа́ння його́ вико́нуються, вико́нують, вволя́ють;
б) усі́ бажа́ння його́ спра́вджуються, зді́йснюються;
3) (
о времени) вихо́дити, ви́йти, сповня́тися, спо́вни́тися. [Сього́дні вихо́дить як раз два мі́сяці, відко́ли він попа́всь у нево́лю (Грінч.). Ще ті́льки двана́дцять ро́ків сповни́лось після́ то́го (Куліш)].
Ему -лось двадцать пять лет – йому́ ви́йшло двадцять п’ять ро́ків.
Годы его -лись (возмужал) – йому́ ви́йшли вже ро́ки;
4) (
наполняться) сповня́тися, спо́вни́тися, виповня́тися и випо́внюватися, ви́повнитися чого́ и (реже) чим. [Його́ душа́ вщерть сповня́ється солоде́нької сантимента́льности (Крим.). Вже відро́ спо́внилось водо́ю (Сл. Гр.)].
Сердце его -лось радости – се́рце його́ спо́внилося ра́дости (ра́дощів) или ра́дістю (ра́дощами).
Мера терпения моего -нилась – мі́ра терпі́ння мого́ спо́внилася (перепо́внилася, ви́повнилася).
Лиша́ться, лиши́ться чегозбува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися чого, збува́ти, збу́ти що, позбавля́тися, позба́витися чого, (вульг.) ріша́тися, ріши́тися чого́, (терять) втрача́ти, тра́тити, втра́тити, стра́чувати, стра́тити, теря́ти, втеря́ть що. [Був соба́ка в при́ймах, та й хвоста́ збу́всь (Звин.). Си́роти зма́лку позбули́ся рі́дної ма́тері (Мирн.). Він па́льця збув на війні́ (Хорольщ.). Ула́с ріши́вся своє́ї шка́пи (Квітка). Ти втра́тив слу́жбу і все через ме́не (Коцюб.). Свою́ красо́ньку втеря́ла (Пісня). Були́ ми зро́ду не ду́же так має́тні, а тоді́ й ті невели́кі до́бра утеря́ли (Л. Укр.)].
-ша́ться, ши́ться имущества, состояния – позбува́тися, позбу́тися добра́ (майна́, має́тности), (за смертью) відумира́ти, відуме́рти чого́.
-ша́ться, -ши́ться чувств, сознания – умліва́ти, млі́ти, умлі́ти, неприто́мніти, знеприто́мніти, тра́тити, втра́тити прито́мність, (з)омліва́ти, (з)омлі́ти, знеживи́тися, обмертві́ти. [Хитну́всь, звали́вся з тро́ну та й умлі́в (Крим.). Ка́тря стої́ть, як стіна́ бі́ла, і ба́чу зомліва́є (М. Вовч.). Андрома́ха млі́є (Л. Укр.). До́мна ре́вне пла́кала, ма́ло не омліва́ла (Коцюб.). Уда́рився так здо́рово, що аж знеживи́вся був (Черніг.)].
-ша́ться, -ши́ться ума, рассудка – позбува́тися, позбу́тися ро́зуму, (грубо) глу́зду, безглу́здіти, збезглу́зді́ти, (с ума сходить) божево́лі́ти, збожево́лі́ти, (грубо) зсува́тися, зсу́нутися з глу́зду, відбива́тися, відби́тися глу́зду, дурі́ти, здурі́ти.
Он внезапно -ши́лся разума – йому́ ра́птом відібра́ло ро́зум; він ра́птом стеря́вся (збожево́лі́в).
-ша́ться, -ши́ться здоровья – позбува́тися, позбу́тися (збува́тися, збу́тися) здоро́в’я, тра́тити, стра́тити здоро́в’я.
-ши́ться головы – збу́тися голови́.
-ши́ться зрения – втра́тити зір, втеря́ти о́чі, отемні́ти, стемні́ти (на о́чі).
Он -ши́лся зрения ещё в детстве – він стемні́в ще в дити́нстві.
-ши́ться зубов – позбу́тися зубі́в, з[о]беззу́біти.
-ши́ться речи, голоса – втра́тити (стра́тити) мо́ву (го́лос). [Німи́й, як люди́на, що несподі́вано втра́тила го́лос (Коцюб.). Ру́ки й но́ги одняли́сь і мо́ву стра́тив (Тобіл.)].
-ши́ться сил – знеси́литися, з(не)могти́ся, ви́силитися, (по)збу́тися си́ли, стра́тити си́лу, знебу́ти си́лу. [Вже сил збула́сь до бороття́ (Самійл.). Впав знемо́жений раб, стра́тивши си́ли свої́ (Вороний). Я свою́ си́лу знебу́в (Звягельщ.)].
-ши́ться доверия, уважения, расположения, дружбы – позбу́тися дові́ри, поша́ни, прихи́льности, при́язни в ко́го, зневі́ритися кому́, втра́тити чию́ ві́ру и т. д., відпа́сти ла́ски в ко́го.
-ши́ться права – (по)збу́тися пра́ва, відпа́сти пра́ва, (права голоса) втра́тити пра́во го́лосу.
-ши́ться славы, чести – збу́тися до́брої сла́ви, че́сти, втра́тити (втеря́ти) до́бру сла́ву, честь.
-ши́ться сна – втра́тити сон, збу́тися сну.
Он -ши́лся сна – він втра́тив сон, збу́вся сну, йому́ відібра́ло сон, йому́ сну нема́є.
-ши́ться надежды – стра́тити наді́ю, збу́тися наді́ї. [Стої́ть, блага́є, збу́вшись всіх наді́й (Грінч.)].
-ши́ться матки (об улье) – збу́тися ма́тки, зматчі́ти.
Отде́лываться, отде́латься
1) (
покончить с работой) оброби́тися, упо́ратися (з чим);
2) обробля́тися, бу́ти обро́бленим, виробля́тися, бу́ти ви́робленим, викі́нчуватися, бу́ти ви́кінченим, опоряджа́тися
и т. д., см. Отде́лывать 2;
3) (
отвязаться, избавиться) збува́тися, збу́тися кого́, чого́ и збува́ти, збу́ти кого́, що, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися від ко́го, від чо́го, сов. скара́скатися, спе́катися, зди́хатися кого́, чого́, відскіпа́тися, віджуха́ритися, відге́тькатися від ко́го, від чо́го.
Как бы мне от него -латься – я́к-би мені́ його́ збу́тися (спе́катися, зди́хатися), я́к-би мені́ від ньо́го відкара́скатися (відпе́катися, відскіпа́тися).
Теперь не -лаешься от беды – тепе́р не збу́дешся (не скара́скаєшся, не спе́каєшся, не зди́хаєшся) ли́ха, біди́.
Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас – нароби́ли ли́ха, а я тепе́р відбува́й(ся) за вас.
Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом – він вратува́вся від небезпе́ки, що йому́ загро́жувала, сами́м переля́ком відбу́вшися (перебу́вшися).
-ваться от кого, от чего чем – збува́ти кого́, що чим, відбува́тися від ко́го, від чо́го чим.
-ваться от вопроса шуткой (шутками) – збува́ти пита́ння жа́ртом (жа́ртами). Срв. Отвя́зываться, Отгова́риваться, Отверте́ться.
Оты́грываться, отыгра́ться – відіграва́тися, відігра́тися. [Учо́ра ду́же був програ́вся, а сього́дні пощасти́ло відігра́тися].
-ваться словами шутками – відбува́тися, збува́тися слова́ми, жа́ртами.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Иметь – мати; посідати, володіти; діставати, одержувати:
за неимением – бо немає, коли немає, не маючи, через брак;
и в мыслях не иметь – і думки (і гадки) не мати, і в голові (і в головах) не покладати, і на думці не мати;
имел несчастье поверить ему – на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому, собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов’я) повірив йому;
иметь большое значение – мати велику вагу (велику силу, велике значення), багато (велико) важити;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на думці, на мислі, на оці, наприміті, застар. вочу) кого, що, важити на кого, на що, уважити на кого, на що, оглядатися на кого, на що;
иметь вес – мати вагу, важити;
иметь виды на кого, что – важити (бити, цілити) на кого, на що, мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що, (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь влияние на кого, на что – мати вплив на кого, на що, мати силу (вагу) над ким, над чим;
иметь дело с чем – мати справу із чим;
иметь вид чего – бути як що, бути схожим на що, мати вигляд чого;
иметь в (своём) распоряжении что – мати в [своєму] розпорядженні що, мати до [свого] розпорядження що, розпоряджати чим;
иметь в себе что – мати (містити) в собі що;
иметь голову – мати голову [на в’язах];
иметь действие (юр.) – мати силу (чинність);
иметь дело с кем – мати діло з ким, мати зв’язки (стосунки) з ким (иногда негат.) накладати з ким;
иметь жалость к кому – мати жаль (жалощі) до кого, жаліти (жалувати) кого;
иметь злобу на кого – мати злість (злобу, серце, лють, завзяття) на кого, до кого, проти кого;
иметь зуб на кого – мати зуб на (проти) кого, (иногда) мати храп на кого;
иметь мало чего – мати мало (обмаль, не гурт) чого, бути бідним на що;
иметь место (имеет место) – бути, бувати, перебувати, існувати, спостерігатися, трапитися, траплятися, ставатися, статися, відбуватися, відбутися, діятися (є, буває, існує, спостерігається, трапляється, стається, відбувається, діється);
иметь место на базаре – мати місце на базарі;
иметь много чего – мати багато (багацько) чого, бути багатим на що;
иметь намерение – мати намір (замір), мати на думці, думку мати;
иметь на попечении кого, иметь попечение о ком, о чём – піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (разг.) на своїх плечах кого;
иметь нужду в чём – мати потребу чого, в чому, на що, потребувати чого;
иметь общение с кем – мати єднання з ким, єднатися (спілкуватися, водитися, знатися, товаришувати) з ким, (негат.) накладати з ким;
иметь основание – мати підставу, мати рацію;
иметь отношение к чему – стосуватися до чого, мати стосунок (притоку) до чого; належати до чого;
иметь перевес над кем, над чем – мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим;
иметь под рукой что – мати під рукою (при руці) що, мати напохваті що;
иметь познания в чем – знатися (розумітися) на чому;
иметь (своей) целью (задачей), иметь цель (задачу) – мати за мету, мати на меті, мати метою (завданням), мати мету (завдання);
иметь сердце на кого – гніватися (сердитися) на кого, пересердя мати на кого, мати серце на (проти) кого;
иметь случай – мати нагоду (оказію);
иметь смысл изучить – варто (є сенс) вивчати;
иметь снисхождение к кому – бути поблажливим до кого, потурати кому;
иметь характер чего – мати (носити) характер чого (який), характеризуватися (відзначатися) чим, виявляти (мат.) які риси, бути яким;
иметь хождение (о деньгах) – бути в обігу, (разг.) ходити;
имеют место отдельные недостатки – є (маємо) окремі (поодинокі) хиби;
не имей сто рублей, а имей сто друзей – грошей мало — не біда, як є друзів череда (Пр.); нема грошей — то й дарма, аби добрий кум або кума (Пр.); хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди — й там і тут (Пр.); не май сто кіп у полі, май друзів доволі (Пр.); не май і сто рублів, як одного друга (Пр.); не так ті сто рублів, як сто друзів (Пр.);
не иметь ничего общего с кем, с чем – не мати нічого спільного з ким, з чим;
не иметь спроса (о товаре) – не мати попиту, не збуватися, не йти, не бути ходовим;
не хочу иметь с ним дела – не хочу мати з ним діла, нічого не хочу мати з ним;
ничего не иметь против – не заперечувати, нічого не мати проти;
об этом он понятия не имеет – він на цім нічого не тямить;
следует иметь в виду – треба (слід) пам’ятати (мати на увазі);
уравнение имеет следующий вид – рівняння має такий вигляд;
я имею к вам просьбу – я маю до вас прохання, я маю просити вас;
я имею недостаток в деньгах – мені не стає (не вистачає, бракує) грошей. Обговорення статті
Лишаться, лишиться – втрачати, втратити; губити, згубити, загубити; позбуватися, позбутися; позбавлятися, збуватися, збутися, збува́ти, збу́ти що, позбавлятися, позбавитися; (вульг.) ріша́тися, ріши́тися чого́, (терять) втрача́ти, тра́тити, втра́тити, стра́чувати, стра́тити; залишатися, залишитися без; спекатися, (редко) теря́ти, втеря́ть що:
лишаться веры в справедливость – втратити віру у справедливість;
лишаться друзей – втрачати друзів;
лиша́ться, лиши́ться здоровья – позбува́тися, позбу́тися (збува́тися, збу́тися) здоро́в’я, тра́тити, стра́тити здоро́в’я;
лиша́ться, лиши́ться имущества, состояния – позбува́тися, позбу́тися добра́ (майна́, має́тности), (за смертью) відумира́ти, відуме́рти чого́;
лишаться, лишиться сил – збутися, позбутися, позбавитися сили, утрачати, утратити сили, знесилюватися, знесилитися, знесилити (висилюватися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знемагатися, знемогтися);
лиша́ться, лиши́ться ума, рассудка – позбува́тися, позбутися (страчатися, стратитися, рішатися, рішитися) розуму (глузду), втрачати (страчати) розум; безглу́здіти, збезглу́зді́ти, (о мн.) побожеволіти, (с ума сходить) божево́лі́ти, збожево́лі́ти, (грубо) зсува́тися, зсу́нутися (з’їхати, спасти) з глу́зду, відбива́тися, відби́тися глу́зду, дурі́ти, здуріти; (только сов.) стерятися, стуманіти;
лиша́ться, лиши́ться чувств, сознания – умліва́ти, млі́ти, умлі́ти, неприто́мніти, знеприто́мніти, тратити (втрачати), втра́тити прито́мність, зомлівати (омлівати), зомліти (омліти), знеживи́тися, обмертвіти;
лишаться самообладания – втратити самовладання;
лиши́ться головы – збу́тися голови́;
лиши́ться доверия, уважения, расположения, дружбы – позбу́тися дові́ри, поша́ни, прихи́льности, при́язни в ко́го, зневі́ритися кому́, втра́тити чию́ ві́ру, пошану, прихильність, приязнь; відпа́сти ла́ски в ко́го;
лиши́ться зрения – втра́тити зір, втеря́ти о́чі, отемні́ти, стемні́ти (на о́чі);
лиши́ться зубов – позбу́тися зубі́в, збеззу́біти (обеззубіти);
лиши́ться надежды – стра́тити наді́ю, збу́тися наді́ї;
лиши́ться права – позбу́тися (збутися) пра́ва, відпа́сти пра́ва, (права голоса) втра́тити пра́во голосу;
лиши́ться речи, голоса – втра́тити (стра́тити) мо́ву (го́лос);
лиши́ться сил – знеси́литися, знемогтися, ви́силитися, позбу́тися (збутися) си́ли, стра́тити си́лу, знебу́ти си́лу;
лиши́ться матки (об улье) – збу́тися ма́тки, зматчі́ти;
лиши́ться славы, чести – збу́тися до́брої сла́ви, че́сти, втра́тити (втеря́ти) до́бру сла́ву, честь;
лиши́ться сна – втра́тити сон, збу́тися сну;
он внезапно реши́лся разума – йому́ ра́птом відібра́ло ро́зум; він ра́птом стеря́вся (збожево́лі́в);
он лиши́лся зрения ещё в детстве – він стемні́в ще в дитинстві;
он лиши́лся сна – він втра́тив сон, збу́вся сну, йому́
[Зсунувся з глузду, як пес з соломи (Пр.). — Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (М.Вовчок). Ка́тря стої́ть, як стіна́ бі́ла, і ба́чу зомліва́є (М.Вовчок). — Ніхто не назове щасливими тих сиріт, що змалку позбулися рідної матері. (П.Мирний). Стої́ть, блага́є, збу́вшись всіх наді́й (Б.Грінченко). Німи́й, як люди́на, що несподі́вано втра́тила го́лос (М.Коцюбинський). До́мна ре́вне пла́кала, ма́ло не омліва́ла (М.Коцюбинський). Ти втра́тив слу́жбу і все через ме́не (М.Коцюбинський). Не видержав старий страшенної урази: руки й ноги однялись, і мову стратив!.. (І.Карпенко-Карий). Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися.. — От, на старість розуму рішився! (Б.Грінченко). Президент був колись здібний суддя, але тепер стуманів (І.Франко). Вже сил збула́сь до бороття́ (В.Самійленко). Впав знемо́жений раб, стра́тивши си́ли свої́ (М.Вороний). І мовчать, та тільки чують, що вже Мирін зовсім опішів, послідню парку воликів виведено; а там і Улас рішився своєї шкапи, у Марка з сажа аж трьох кабанців, і вже й ситеньких, узято (Г.Квітка-Основ’яненко). Свою́ красо́ньку втеря́ла (Пісня). Були́ ми зро́ду не ду́же так має́тні, а тоді́ й ті невели́кі до́бра утеря́ли (Л.Українка). Андрома́ха млі́є (Л.Українка). Хитну́всь, звали́вся з тро́ну та й умлі́в (Крим.). Уда́рився так здо́рово, що аж знеживи́вся був. Я свою́ си́лу знебу́в. Був соба́ка в при́ймах, та й хвоста́ збу́всь (Звин.). Він па́льця збув на війні́ (АС). — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка). Перший полковник пішов командувати армією, позбавившись чину (Ю.Яновський). Так, він не постеріг був людини, а що ж, крім неї, варте увага? Без неї все втрачає рацію, стає бездушною схемою, дзвоном у безповітровому просторі! (В.Підмогильний). Ви втрачаєте відчуття своєї істоти, ви перестаєте усвідомлювати себе — натомість відчуваєте зараз річку, ліс, повітря, усвідомлюєте все це сукупно (Є.Гуцало). Він же то знав про вдаване зачарування Дульсінеї, бувши сам і за чарівника, і за єдиного очевидця, і тим-то тепер остаточно переконався, що пан його навік обезглуздів і втратив тяму, отож сказав так: — При лихій годині і не в пору і в проклятий, злоповісний день спустилася ваша милость, паночку мій, у попідземне царство, і в непорад-ний час здибалися ви з паном Монтесіносом, який вас так обмарив, і охмарив. Сиділи б ви, ваша милость, тут, нагорі, не відібрало б вам розуму, від Бога вам дарованого, напоумляли б усіх і роздавали поради, а натомість верзете от нісенітниці (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — У севільському шпиталі для божевільних сидів один чоловік, якого родичі запроторили туди, бо стратив розум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Бакаляр завітав до дука, передав йому все, згадав, на яких умовах герцівники билися, і додав, що Дон Кіхот яко правдивий ман-дрований рицар, вірний слову, вже вертається до себе в село, щоб перебути там рік відлюдьком, може, за цей час, як думав бакаляр, Дон Кіхот очуняє і оздоровіє, лише задля цього він, бакаляр, і затіяв усе це лицювання: це ж треба було, щоб рішився ума саме такий мудрагель, як Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗБАВЛЯ́ТЬ; ИЗБАВЛЯ́ТЬСЯ, избавлять от кого забива́ти цвяхи́ в чию домови́ну;
избавлять от чего позбува́тися /збува́тися/ чого, викида́ти за борт що, (зайве з душі) виду́шувати з се́бе по крапли́ні;
избавля́ющий що /мн. хто/ ряту́є тощо, ра́ди́й /зда́тний, покли́каний/ ви́рятувати, рятівни́к, вибави́тель, визволи́тель, прикм. рятівни́й, оказ. виба́вчий, рятува́льний, вирято́вувальний, виба́влювальний, зві́льнювальний;
избавляющийся/избавля́емый рято́ваний, вирято́вуваний, виба́влюваний, зві́льнюваний, ра́ди́й зди́хатися /збу́тися, спе́катися/;
избавляющийся от опа́сности зда́тний зди́хатися небезпе́ки;
ОБЕЗЛИ́ЧИВАТЬСЯ одна́кові́ти, збува́тися сво́го Я, прибл. озвича́йнювати і похідн.;
обезличивающийся/обезличиваемый знеосо́блюваний, збу́ваний сво́го Я, зачі́суваний під одну́ гребі́нку;
ОТВЫКА́ТЬ (від чого) фраз. збува́тися /прибл. відбіга́ти/ чого;
отвыка́ющий, що /мн. хто/ відвика́є тощо, відзвича́юваний, ста́вши збува́тися, ра́ди́й збу́тися, вже ма́йже відви́клий;
ОТВЫ́КНУТЬ отвы́кший відви́клий, відзвича́єний.
УСТРАНЯ́ТЬ, ще збува́тися /позбува́тися/ чого, (хиби) ліквідува́ти, (тертя) перебо́рювати, (проблему) зніма́ти, (перепони) дола́ти;
УСТРАНЯ́ТЬСЯ, устраня́ться от дел образ. заляга́ти на дно;
устраня́ющий що /мн. хто/ усува́є тощо, ра́ди́й усува́ти, покли́каний усу́нути, для ліквіда́ції, за́йня́тий ліквіда́цією;
устраня́ющий от до́лжности що звільня́є з поса́ди;
устраня́ющий причи́ны ра́ди́й усува́ти причи́ни;
устраня́ющий разногла́сия ра́ди́й усу́нути незго́ди;
устраняющийся/устраня́емый усу́ваний, зві́льнюваний, перебо́рюваний, до́ланий;
УСТРАНИ́ТЬ (кого) фаміл. ви́вести з гри;
устрани́ть отчуждённость, образ. розтопи́ти лід серде́ць;
УСТРАНИ́ТЬСЯ образ. зійти́ з диста́нції;
устрани́вший, устрани́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
устрани́мый ле́гко усу́ваний /перебо́рюваний/, прикм. переборни́й, усувни́й.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лишать, лишить – збавля́ти, -ля́ю, -ля́єш, позба́вити, -влю, -виш; -ться збува́тися, збу́тися, -дуся, -дешся, позбу́тися, позба́витися.
Отделываться, отделаться
1) (
кончать с работой) обро́блюватися, -лююся, -люєшся, оброби́тися, -блю́ся, -бишся;
2) (
отвязаться, избавиться) збува́тися, -ва́юся, -ва́єшся, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), зди́хуватися (зди́хуюся, -хуєшся), зди́хатися, -хаюся, -хаєшся, відкара́скуватися, -куюся, відкара́скатися, -каюся.
Сживать, сжить (избавиться от кого, чего) – збува́тися, збу́тися, зди́хатися (кого́, чого́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Избавлять – визволяти; рятувати. Избавьте нас от своей переписки – не турбуйте нас своїм листуванням. избавлятьсязбуватися. Избавиться от кого – здихатися кого.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Изживать
• Изживать, изжить недостатки
– збувати, збути (викорінювати, викоренити) вади (хиби); збуватися, збутися вад (хиб).
• Изжить век где
– звікувати [вік] де; вік (життя) (і)зжити де.
Иметь
• И в мыслях не иметь
– і думки (і гадки) не мати; і в голові (і в головах) не покладати; і на думці не мати.
• Имел несчастье поверить ему
– на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов’я) повірив йому.
• Иметь большое значение
– мати велику вагу (велику силу, велике значення); багато (велико) важити.
• Иметь в виду кого, что
– мати на увазі (на думці, на мислі, на оці, наприміті, застар. вочу) кого, що; важити на кого, на що; уважити на кого, на що; оглядатися на кого, на що.
• Иметь вес
– мати вагу; важити.
• Иметь виды на кого, что
– важити (бити, цілити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що; (образн.) накидати оком на кого, на що.
• Иметь влияние на кого, на что
– мати вплив на кого, на що; мати силу (вагу) над ким, над чим.
• Иметь в (своём) распоряжении что
– мати в [своєму] розпорядженні що; мати до [свого] розпорядження що; розпоряджати чим.
• Иметь в себе что
– мати (містити) в собі що.
• Иметь голову
– мати голову [на в’язах].
• Иметь действие
(юр.) – мати силу (чинність).
• Иметь дело с кем
– мати діло з ким; мати зв’язки (стосунки) з ким; (іноді негат.) накладати з ким.
• Иметь жалость к кому
– мати жаль (жалощі) до кого; жаліти (жалувати) кого.
• Иметь злобу на кого
– мати злість (злобу, серце, лють, завзяття) на кого, до кого, проти кого.
• Иметь зуб на кого
– мати зуб на (проти) кого; (іноді) мати храп на кого.
• Иметь мало чего
– мати мало (обмаль, не гурт) чого; бути бідним на що.
• Иметь место
– бувати; траплятися (трапитися, відбуватися, відбутися, діятися, статися); (зрідка у діловій мові, канц.) мати місце.
• Иметь много чего
– мати багато (багацько) чого; бути багатим на що.
• Иметь намерение
– мати намір (замір); мати на думці; думку мати.
• Иметь на попечении кого, иметь попечение о ком, о чём
– піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що; мати на своїй опіці; (розм.) на своїх плечах кого.
• Иметь нужду в чём
– мати потребу чого, в чому, на що; потребувати чого.
• Иметь общение с кем
– мати єднання з ким; єднатися (спілкуватися, водитися, знатися, товаришувати) з ким; (негат.) накладати з ким.
• Иметь основание
– мати підставу; мати рацію.
• Иметь отношение к чему
– стосуватися до чого; мати відношення (притоку) до чого.
• Иметь перевес над кем, над чем
– мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим.
• Иметь под рукой что
– мати під рукою (при руці) що; мати напохваті що.
• Иметь познания в чём
– знатися (розумітися) на чому.
• Иметь сердце на кого
– гніватися (сердитися) на кого; пересердя мати на кого; мати серце на (проти) кого.
• Иметь случай
– мати нагоду (оказію).
• Иметь снисхождение к кому
– бути поблажливим до кого; потурати кому.
• Иметь хождение
(о деньгах) – бути в обігу; (розм.) ходити.
• Иметь целью что
– мати за мету що; мати на меті що.
• Имеют место отдельные недостатки
– є (маємо) окремі (поодинокі) хиби.
• Не имей сто рублей, а имей сто друзей
– грошей мало — не біда, як є друзів череда. Пр. Нема грошей — то й дарма, аби добрий кум або кума. Пр. Хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди — й там і тут. Пр. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі. Пр. Не май і сто рублів, як одного друга. Пр. Не так ті сто рублів, як сто друзів. Пр.
• Не иметь ничего общего с кем, с чем
– не мати нічого спільного з ким, з чим.
• Не иметь спроса
(о товаре) – не мати попиту; не збуватися; не йти; не бути ходовим.
• Не хочу иметь с ним дела
– не хочу мати з ним діла; нічого не хочу мати з ним.
• Я имею к вам просьбу
– я маю до вас прохання; я маю просити вас.
• Я имею недостаток в деньгах
– мені не стає (не вистачає, бракує) грошей.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

избавля́ться, изба́виться збува́тися, збу́тися; позбува́тися, позбу́тися

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Збува́ти, збу́ти, збу́ду
1) що, кого́ –
сбывать, сбыть;
2) кого́, чого́ –
избавляться, избавиться от чего;
3) що –
продавать, продать;
4) не збува́ти –
всегда быть, всегда находиться, иметься;
збува́тися, збу́тися –
1) кого́, чого́ –
избавляться, избавиться;
2) чому –
сбываться, сбыться, исполняться, исполниться чему.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Избавляться, -виться от чего (отделываться) – (по)збува́тися, (по)збу́тися чого.
Лишаться, -шиться – утрача́ти, утра́тити, збува́тися, збу́тися чого́; л. доверия у кого – утрача́ти, утра́тити чию дові́ру; л. речи – утрача́ти мо́ву; л. силы – знесилюватися, знесилитися, знемагатися, знемогтися; л. ума – позбавлятися, позба́витися ро́зуму, божево́літи, збожево́літи; л. чувств – зомліва́ти, зомлі́ти, неприто́мніти, сов. – знеприто́мніти.
Отделываться, -даться
1) (
от кого, от чего) – збува́тися, збу́тися кого́, чого́;
2) (
покончить с работой) – упо́ратися, обробитися з чим.
Терять, потерять
1) (
вещь, документы) – губити, згубити;
2) (
право, возможность и т. д.) – тра́тити, утрача́ти, втра́тити; т. доверие к кому – звірятися, зві́ритися в ко́му, в чо́му, тра́тити, утра́тити дові́ру до ко́го; т. на продаже – утрача́ти, утра́тити на про́дажу;
3) (
лишаться) – збува́тися, (по)збу́тися чого́;
4) (
напрасно т. время) – марнува́ти, змарнува́ти час, га́яти, зага́яти час.
Устранять, -нить кого, что
1) (
отдалить) – відво́дити, відвести, відхиляти, відхилити, видаляти, видалити; (избавляться от кого, от чего) – збува́тися, збу́тися, позбу́тися кого́, чого́; у. опасность – відво́дити небезпе́ку; у. препятствия – відво́дити, видаляти, відсува́ти перешко́ди;
2) (
отрешать) – відстановляти, відстановити від чого, звільняти, звільнити з чого; у. от должности – відстановляти, відстановити від уряду (поса́ди), звільнити, звільнити з уряду (поса́ди);
3) (
отстранять, делать отвод) – відсторо́нювати, відсторонити; у. от наследства – позбавляти спа́дщини.
Утрачивать, утратить – утрача́ти, утра́тити, теряти, утеряти; (лишиться) – збува́тися, (по)збу́тися кого́, чого́; у. доверие и кому, к чему – зневірятися, зневі́ритися в ко́му, в чо́му; у. здоровье – (по)збува́тися здоро́в’я, утрача́ти здоро́в’я; у. надежду – утрача́ти наді́ю.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл.
1) Избавляться, избавиться.
Біда здибає легко, та трудно її збутись. Ном. № 2171. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. Ном. № 10826.
2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться.
Уже ся все те збуло, що визнано було. Чуб. ІІІ. 327.
3) Лишаться, лишиться.
З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться. Ном. № 946.
Збу́ти, -ся. См. Збува́ти, -ся.

Запропонуйте свій переклад