Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті
Запропонувати свій переклад для «збір»
Шукати «збір» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кру́жечный – кухле́вий, карна́вковий; см. Кру́жка. [Кухле́вий квас. Карна́вкові гро́ші, що лю́ди в карна́вку ки́дають (М. Грінч.)].
-ный сбор – карна́вковий збір.
Моло́чный – моло́чний.
-ный цвет – моло́чний ко́лір (-льору).
-ная корова, -ный скот – моло́чна (молочли́ва, ді́йна) коро́ва, худо́ба. [Корі́вка моло́чна (Г. Барв.). Худо́би ді́йної у йо́го бе́зліч (Крим.)].
-ные продукты – моло́чні проду́кти, (дойво) ді́йво, ді́йливо, набі́л (-лу), збір (р. збо́ру), корі́вне (-ного). [Ори́сю заста́вила на́чиння ми́ти, а сама́ справля́лася коло ді́йва (Свидн.). Я коло ді́йлива ходи́ла (Г. Барв.). Збір пога́ний, бо молока́ ма́ло (Зміївщ.). Варе́ників!.. Моя́ дити́но, нема́ корі́вного, нема́ си́ну (Г. Барв.)].
-ная каша, -ный суп – моло́чна ка́ша, моло́чний суп. [Моло́чна ка́ша упрі́ла (Рудч.)].
-ное (кушанье) – моло́чне (-ного), молочи́на.
-ный телёнок, поросёнок – моло́чне теля́(тко), порося́(тко), молочня́к (-ка́).
-ная лихорадка – моло́чниця.
-ный брат – моло́чний брат.
-ные зубы – моло́чні зу́би.
Накопле́ние – призби́рування, назби́рування, збира́ння, збір (р. збо́ру), нагрома́джування, збива́ння (до ку́пи), ску́пчування, наку́пчування, оконч. призбира́ння, назбира́ння, зібра́ння, нагрома́дження, ску́пчення, наку́пчення, (нагромождение) накопи́чування, оконч. накопи́чення, (наживание, приобретение) нажива́ння, набува́ння, придбава́ння, надбава́ння, оконч. нажиття́, набуття́ (-ття́), придба́ння́, надба́ння́ чого́. [Нагрома́джування серед громадя́нства крити́чно-ми́слящих осі́б (Короленко)].
-ние воды на пашнезбір (збира́ння) води́ на лану́, наплива́ння (на́плив) води́ на лан.
-ние капитала – нагрома́джування, нагрома́дження, ску́пчування, ску́пчення, призби́рування, призбира́ння, акумуля́ція капіта́лу. [Перетво́рення надва́ртости в капіта́л зве́ться акумуля́цією (нагрома́дженням) капіта́лу (Екон. Наука). Ску́пчення капіта́лу, попе́реду розпоро́шеного, зве́ться централіза́цією капіта́лу (Азб. Ком.)].
-ние мокротызбір (наку́пчування, наку́пчення) фля́[е́]гми (мокроти́ння).
-ние нерассмотренных дел – наку́пчення (накопи́чення, нава́ла) нерозгля́нутих справ.
-ние пластов, геол. – ску́пчування (ску́пчення) верств.
Подбо́р
1) добі́р (-бо́ру), добира́ння, прибира́ння;
срв. Подбира́ние.
Естественный, половой -бо́р – приро́дний, статьови́й добі́р;
2) добі́р (-бо́ру), (
выбор) ви́бір (-бору).
-бо́р исторических книг – до́бір, (полн. собрание) по́вний збір, по́вна збі́рка істори́чних книжо́к.
Как на -бо́р – як оди́н, оди́н в оди́н (одна́ в одну́, одно́ в одно́), голова́ в го́лову. [Ясени́на та вся́ке де́рево – одно́ в одно́ рі́вне та висо́ке].
У него все лошади на -бо́р – у ньо́го всі ко́ні голова́ в го́лову (до ма́сти);
3) (
в обуви) підп’я́ток, обца́с (-са), ко́рок (-рка), кі́рка (-ки), закаблу́к, підбі́р (-бо́ру), (деревянный обтянутый кожей) коло́дочка. [Стьо́жки до кі́рок попу́стить (Г. Барв.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Век
1) (
жизнь человека) вік; (столетие) вік, століття, сторіччя, (редко) сторік; (эпоха) вік, віки, доба, час, часи; (бытие вселенной) вік, віки; (современность, современники) сучасність, сучасна доба;
2) (
нареч.) вік, довіку, поки віку, (всегда) завжди, (постоянно) повсякчас, повсякчасно:
болезнь века – хвороба століття;
в век не, во веки не – ніколи в світі не, ніввіки не;
век вековать (век коротать) где (разг.) – [вік] вікувати де, (докон.) [вік] звікувати де;
век будешь (будут) помнить – вік (довіку, поки віку, поки життя) будеш (будуть) пам’ятати (пам’ятатиме, пам’ятатимуть);
в веках – у віках, довічно;  век Астреи – (греч., редко) вік Астреї, золотий вік, золота пора, золоті часи;
век живи, век учись – вік живи – вік учись (Пр.); не вчися розуму до старості, але до смерті (Пр.); вік живи, вік учись і вік трудись (Пр.);
век жить, век ждать – вік жити — вік чекати (ждати) (Пр.);
веки вечные, разг. – вічно, віковічно, довіку;
век прожить, изжить – вік звікувати; век прожить — не поле перейти;
век долог, всем полон – вік (життя) прожити (пережити) — не поле перейти (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (усякого трапляється: і кукіль, і пшениця) (Пр.); вік прожити — не цигарку спалити (Пр.); на віку як на току: і натопчешся й насумуєшся, і начхаєшся й натанцюєшся (Пр.); життя як шержиста нива — не пройдеш, ноги не вколовши (Пр.); усього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.); протягом віку всього трапляється чоловіку (Пр.); трапиться на віку варити борщ і в глеку (Пр.); вік ізвікувати — не в гостях побувати (Пр.); вік прожити — не дощову годину пересидіти (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (Пр.); вік не вилами перепхати (Пр.); на своїм віку всякого зазнаєш (Пр.);
в кои-то веки – коли-не-коли; вряди-годи;
во веки веков, на веки вечные – вовіки віків, на віки вічні, на всі віки [і правіки], повік, повіки, повік-віки, довіку, навіки, навіки-віків, навік-віків, вік-віків;
в печальном веке – під сумний вік (за сумного віку);
в продолжение веков, веками – протягом віків, віками, віком;
в прошлом веке – минулого століття (сторіччя), (реже) в минулому столітті (сторіччі);
двадцать первый век – двадцять перше століття (сторіччя);
доживать, дожить [свой] век – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити, дотягати, дотягти) [свого] віку, (только сов.) довікувати;
до скончания века, до окончания века, на веки вечные – довіку (до віку вічного), повіки, повік, повік-віку, повік-віків, навіки (навіки і віки), навік, навік-віки, навік-віків), навіки-віків (вічні), на безвік, поки віку, скільки віку, поки (доки) світу, до кінця світу (віку), довіку — до суду (до віку-суду, до суду-віку), [до] поки сонця-світу (поки й світ-сонця, поки й світу-сонця), поки світу, поки сонця, поки сонце сяє (світить);
золотой век – золотий вік;
из глубины веков – з далечі віків; з глибу століть;
испокон веков – спервовіку, споконвіку (споконвічне), справіку (спередвіку, спредвіку, спредковіку, звіку-правіку), як (відколи) світ (світом), відколи світа та сонця;
каменный век – кам’яний вік;
коротать свой век – коротати (перебувати) [свій] вік ([свої] літа);
на моём веку – за мого життя (віку), на моєму віку;
на наш век хватит – на наше життя (на наш вік) стане;
от века, от веков, с начала века (книжн.) – від віку, від початку світу, як (відколи) світ світом, відвічно, одвічно, одвіку, відвіку, звіку, зроду-віку, зроду-звіку, від віків, (шутл.) від коли світ і патики на ньому;
отжить свой век – віджити (відвікувати) свій вік (своє);
относящийся к тому веку, того века – тоговіковий, тогочасний;
отныне и до века – віднині (відтепер, від сьогодні) і до віку;
прибавить века кому – продовжити (подовжити, прибільшити) життя (віку) кому, (лок.) віку приточити (надточити) кому;
с начала века – від віку, сперед (ранее, з-перед) віку, спервовіку (ранее, з-первовіку), споновіку (ранеее, з-поконвіку), справіку (ранее, з-правіку), як світ світом;
сообразно с воззрением века – по (своєму) вікові;
укоротить век кому – вкоротити (збавити) віку (життя) кому; умалити віку кому;
целый век не виделись – цілий вік (цілу вічність) не бачились.
[Слава не вмре, не поляже Однині до віку! (Дума). Дорогому чоловіку продовж, Боже, віку (Пр.). Вибирай жінку на цілий вік (Пр.). Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити, Та не собі він був пророк. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі, чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (І.Котляревський). — Дай нам спокійно віку дожити (Г.Квітка-Основ’яненко). Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т.Шевченко). Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (П.Куліш). Невже мені отак до віку каратись? (П. Мирний). Минула половина її літ, а вже здавалось, що Нимидора доживає свій вік (І.Нечуй-Левицький). Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (І.Нечуй-Левицький). Судді тебе й закони запятнали, Тюрма підтяла вік твій молодий (І.Франко). — Правдиве слово вік-віків триває (І.Франко). Микола мовкне, але потім додає стиха: — З первовіку не було гір, лише вода… Така вода, гейби море без берегів (М.Коцюбинський). — Люди й покоління — се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може. Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити. Але за рік чи, може, за сторік, знайшлась рука, що дописать зуміла ту теорему. І ніхто не скаже, де діло предка, де потомка праця,— вони злились в єдину теорему (Л.Українка). Вік лицарства. Середні віки. Кам’яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні (АС). Побачимось коли-не-коли, та й то не надовго (Сл. Ум.). Та не пізно: є поправа, Певен я — минеться все; Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе. Тільки треба сил та труду, Щоб не згинути цілком, Не стогнать до віку-суду Під вельможним канчуком (П.Грабовський). Він відчув десь вглибині дурний натиск сліз, зовсім не відповідний до його віку й становища, й здивувався, шо ця вільгість ще не висохла в злиднях і праці, що вона затаїлась і от несподівано й недоречно заворушилась. Це так вразило його, що він геть почервонів і одвернувся (В.Підмогильний). В полум’ї був спервовіку І в полум’я знову вернуся… І як те вугілля в горні В бурхливім горінні зникає, Так розімчать, розметають Сонячні вихори в пасма блискучі Спалене тіло моє (В.Свідзинський). Для нього вже світ змінився; то був спервовіку чіткий і несхитний підвалинами, безконечними в світлоті, на яких розгорталося все неосяжне, все красне багатство видимого — з явищами, відбуваними в твердому законі. А тепер зрушився весь, ніби підстави його вже розсипано і тому став виручий, темний, сторожкий — враз відрухнеться глибиною і далекістю на кожний помах твоєї руки чи навіть на короткий позирк. Світлота розвалена; взявся чорністю обшир і збір подій в ньому; наситився ворожістю проти душі (В.Барка). Ходи сюди і научайся мовчки, по-людськи жити. Мусять дерева навчати доброти, як самодару. Казати, коли мовиться. Мовчати, коли мовчиться. І всміхатись вік — щоб так — усміхненим — і смерть зустріти (В.Стус). Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас іще залежить, — Принаймні вік прожити як належить (Л.Костенко). — А для чого вони тобі здалися? — хитренько спитала Гапка. — Сказав би, для чого, — погідно мовив дяк, — але ти, бабо, того ніввіки не втямиш (В.Шевчук). Срібні ж та золоті пообіруч собаки стояли, Що їх Гефест поробив розумом хитрими та мудрим, Щоб дому стерегли Алкиноя великого; Бесмертні вони були й нестáрілися ніввіки (О.Потебня, перекл. Гомера). — Дехто, може, скаже, що він мав чесні наміри, тим я мусила його одвітно любити; то хай же знає, що коли на цьому ось місці, де йому нині яму копають, він освідчив мені честиву ціль своїх бажань, я відповіла йому, що хочу вік свій сама-одна звікувати і лише сира земля втішиться овочем цноти моєї і останками моєї вроди. І якщо він після такої відправи ще вперто сподівався без надії і плив проти вітру, то чи ж диво, що втонув у вирі власного шаленства? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У кожного віку є своє середньовіччя (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Расфуфыренный, прост. – розчепурений, розряджений, (со множеством украшений, ещё) розцяцькований, (изодетый, ещё) виряджений, вистроєний.
[Одні прості люди хлібороби якось понуро дивилися і на Довбню, і на молодого панича, що рядом з розрядженою Мариною літав городом скаженою тройкою коней (П.Мирний). Як тільки вельможний показався в брамі, зразу ж до нього підкотив незграбний, великий, але пишно розцяцькований ридван, запряжений шестериком вороних коней (М.Старицький). Двері широко отворилися, і в отворі стояв пан маршалок Брикальський, вистроєний, пахучий, блискучий, усміхнений, щасливий (І.Франко). По просіці, назустріч нам, шкутильгав Соловій в штанях і сорочці, розцяцькований, як і «Дайош» (Ю.Горліс-Горський). Маруся розцяцькована, як екзотичний птах, і їй щиро заздрять усі навколо (Олександр Копиленко). Хлопці пошелепкались до ресторану. При вході стояв — генерал не генерал — розцяцькований начальник. Оглянув хлопців і запопадливо розчинив перед ними двері (І.Багряний). Двері відчинилися, і до хати увійшов святково виряджений віршовник (І.Багряний). Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері, а при них на мить завмирає розцяцькований лакей (М.Стельмах). Йдуть три циганки розцяцьковані, три грації і три покори, вистукують по бруку кованими підборами (В.Стус). Тільки побачить, що чоловік збайдужів, не звертає уваги, то коли йде на роботу — починає виряджатися. Виряджена йде на роботу — й виряджена повертається з роботи, її Адам — рудий, аж червоний, наче тюльпан — починає з підозрою приглядатися до неї (Є.Нцало). …на шкільний збір випускників <…> вона таки, хай йому грець, піде, хоч її й наперед підмлоює від нудьги: що може бути цікавого в цьому жалюгідному акті самоствердження, кожного зокрема, перед лицем власного отроцтва, що цікавого в <…> дядьках, радих на часинку обернутись на хлопчаків, і штучно вистроєних цьотках, які крадьки ревниво пасуть зором твої зморшки в надії, що в них їх куди менше?… (О.Забужко). Дивлюся, їде парубок, розчепурений аж страх, зразу видно, що городський. Шапка на ньому така модна, іще й обв’язана таким, знаєте, плетеним шнурочком. Ну на пику він так собі, плюгавенький, а шия худюща і довга, як у дівки (Ярослав Коваль, Юрій Лисенко, перекл. Ремона Кено)].
Обговорення статті
Свод
1) звід, (
процесс) зведення, зводження;
2) (
законов) збір, збі́рка, збі́рник, зібра́ння;
3) (
в архитектуре) склепі́ння;
4) (
в печи) че́люсті:
свод данных статистики – зведення статистичних даних;
свод законов – повна збірка (кодекс) законів;
свод неба (небес) – небе́сне склепі́ння, небозві́д, небосхи́л, (купол) небе́сна ба́ня;
свод печи – склепіння печі;
свод правил, тарифов – збі́рник правил, тарифів. Обговорення статті
Тренировочный – тренувальний:
тренировочные упражнения – тренувальні вправи;
тренировочный сбор – тренувальний збір. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТРЕВО́ГА фраз. ґвалт [бить трево́гу би́ти на ґвалт], галиц. аля́рм, (метушня) переполо́х, па́ніка, (хвилювання) турбо́та, уболіва́ння [трево́га о ком уболіва́ння за кого];
трево́га берёт неспо́кій обійма́є;
по трево́ге на ґвалт, галиц. алярмо́во;
сбор по боево́й трево́ге галиц. алярмо́вий збір.
УБО́РКА, убо́рка се́на косови́ця;
убо́рка урожа́я ще збір урожа́ю, жнива́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сбирание – збира́ння, -ння, збір, -бо́ру.
Сбор (собирание) – збір, -бо́ру, збира́ння, -ння, збірани́на, -ни; сборы (в дорогу) – лаштува́ння, вибира́ння, -ння.
Свод
1) звід, -во́ду;
2) (
законов) збір (род. збо́ру), збі́рка, -ки, збі́рник, -ка, зібра́ння, -ння;
3) (
в архитектуре) склепі́ння, -ння;
4) (
в печи) че́люсті, -ів.
Собрание
1) (
действие) зібра́ння, -ння;
2) (
книг, портретов) збі́рка, -ки;
3) (
народа) збо́ри, -рів, зібра́ння, -ння;
4) (
законов) збір, -бо́ру, збі́рник, -ка.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Сбор – збирання; збір. Гербовый сбор – гербове. Судебный сбор – судове. Весовой сбор – вагове. Подушный сбор – подушне. Валовой сбор – цілеве. Питейный сбор – винове. Налоговый сбор – стягання податків. Денежный сбор – збирання грошей. Кружечный сбор – карнавочний збір.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Сборзбір (збо́ру).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Молочный
• Молочное кушанье
– молочна страва; молочне (молочина).
• Молочные продукты, молочные скопы
– набіл; дійво; збір; (іноді) корівне. [Вареників… Моя дитино, нема корівного, нема сирку. Барвінок.]
• Молочные реки и кисельные берега
(нар.) – медові ріки з ситовими берегами; молочні ріки і масляні береги.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

накопле́ние нагрома́джування, накопи́чування, збира́ння, ску́пчування; нагрома́дження, накопи́чення, зібра́ння, ску́пчення; кумуля́ція,-ції, збі́р,-бо́ру
по́шлина 1. ек. ми́то,-та
2. збір,-бо́ру
3. опла́та,-ти
сбор збира́ння; зі́брання; збір,-бо́ру
с. валово́й с.г. збір валови́й
с. тамо́женный збір ми́тний, ми́то,-та
с. урожа́я збира́ння врожа́ю
сбо́рка збира́ння, склада́ння; зібра́ння, скла́дення; монта́ж,-жу́, збір,-бо́ру; збі́рка,-ки, скла́день,-ня (виріб)
с. автоматизи́рованная склада́ння автоматизо́ване
с. автомати́ческая склада́ння автомати́чне
с. агрега́тная склада́ння агрега́тне
с. вы́борочная склада́ння вибірко́ве
с. механизи́рованная збира́ння механізо́ване
с. оконча́тельная склада́ння остато́чне
с. осева́я склада́ння осьове́
с. подви́жная склада́ння рухо́ме, скла́день рухо́мий
с. пото́чная склада́ння [збира́ння] пото́кове
с. прецизио́нная склада́ння прецизі́йне [високото́чне]
с. радиа́льная склада́ння радія́льне
с. с приго́нкой склада́ння з припасува́нням
с. с регули́рованием склада́ння з регулюва́нням
с. селекцио́нная збира́ння селекці́йне [вибірко́ве]
с. слеса́рная склада́ння слюса́рське [слюса́рне]
с. стациона́рная склада́ння стаціона́рне
с. теплова́я склада́ння теплове́
с. узлова́я склада́ння вузлове́
собра́ние 1. збір,-бо́ру, збо́ри,-рів
2. збі́рка,-ки, зібра́ння (предметів)
3. збі́рник,-ка

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вирівня́льнийуравнительный.
Вирівня́льний збіруравнительный сбор.
Збір, р. збо́ру – 1) собрание;
2)
молочные продукты, получаемые от молока (сметана, масло и пр.);
3)
збо́ри (мн.) – сборки.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Открывать, пооткрывать, открыть, -ся
1) (
что-либо закрытое) – відкрива́ти, відкрити; (что-либо затворенное) – відчиняти, відчинити; (что-либо запертое) – відмика́ти, відімкну́ти; (книгу) – розгорта́ти, розгорну́ти, -ся; о. кредит – відкрива́ти кредит; о. лавку (в 8 часов утра) – відчинити крамницю;
2) (
находить) – нахо́дити, знайти, відшу́кувати, відшука́ти; (делать открытия) – винахо́дити, винайти що; открывать дорогу (к чему) – знахо́дити шлях до чо́го;
3) (
обнаруживать) – викрива́ти, викрити, виявляти, виявити; открывать преступление, виновника – викрива́ти зло́чин, винува́тця;
4) (
основывать, о курсах, камере суда, предприятии и пр.) – відкрива́ти, відкрити, заклада́ти, закла́сти, заво́дити, завести; (начинать дело, собрание) – відкрива́ти, відкрити, почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; о. дело за свой счет – своїм ко́штом заклада́ти підприє́мство; председатель открывает собрание – голова́ розпочинає́ (відкрива́є) збір;
5) (
открываться, появляться) – відкрива́тися; открылось место: а) (учреждена должность) – заве́дено поса́ду; б) (освободилось место) – звільнилася поса́да;
6) (
сообщить кому что) – сказа́ти кому́ про що, відкрити кому́ що.
Отменять, -нить – касува́ти, скасо́вувати, скасува́ти; о. постановление – касува́ти, скасува́ти постано́ву; о. собрание – відклада́ти, відкла́сти збір; спектакль отменяется – виста́ви не бу́де, виста́ва не відбу́деться.
Сбор
1) (
собирание) – збиранка, збира́ння; с. денежный – збиранка, збира́ння гро́шей; (собранная сумма) – зі́брані гро́ші; с. добровольный – збира́ння поже́ртв, доброхі́тних да́тків; (собранное) – зі́брані поже́ртви; с. кружечный – карна́вкова збиранка, збира́ння карна́вками; (собранное) – зі́бране карна́вками, карна́вкове; с. налогов – збира́ння пода́тків; с. урожая хлеба – жнива́; производить кружечный сбор – збира́ти карна́вками;
2) (
собрание) – збір (збо́ру); с. лагерный – таборо́вий збір; -ры территориальные – територіяльні збо́ри; учебный сбор (воинских частей) – муштро́ві збо́ри;
3) (
налог) – по́бір (-бо́ру), опла́та, пода́ток (-тку); с. весовой – вагове́; с. гербовый – гербове́, гербова́ опла́та; с. за место на базаре, на ярмарочной площади – база́рне, ярмарко́ве; с. канцелярский – канцелярське, канцелярський по́бір; с. листовой – поаркуше́ва опла́та; -ры неокладные – посере́дні побо́ри; с. нотариальный – нотаріяльне, нотаріяльний по́бір; с. окладной – безпосере́дній пода́ток; с. охотничий – мисливське, опла́та з мисливства, з лове́цтва; с. патентный – пате́нтний (патенто́вий) по́бір, пате́нтне; с. питейный – чопове́, опла́та з напо́їв, винове́; с. поведерный – повідерко́ве; с. почтовый – пошто́ва опла́та, листове́; с. разовой – разове́; с. страховой – убезпе́чне; с. судебный – судове́, судова́ опла́та; с. таможенный – мито, митове́; с. уравнительный – (у)рівняльне, урівняльний побі́р; с. целевой – цільове́, цільова́ опла́та, цільовий пода́ток; с. ярмарочный – ярмарко́ве;
4) (
сборы, приготовления) – готува́ння, ла́годіння, ла́годження до чо́го, збира́ння; все в сборе – усі́ зібра́лися.
Собрание
1)збір (збо́ру) (
Г), зібра́ння; с. делегатское – делеґа́тський збір, збір делеґа́тів; с. общее – зага́льний збір; с. предвыборное – передвибо́рчий збір; с. учредительное (кооператива) – устано́вчий збір; с. чрезвычайное – надзвича́йний збір; вести -ние – керува́ти збір; на всех состоявшихся -ниях – на всіх збо́рах, що відбулися, на всіх відбу́тих збо́рах; обращаюсь к достопочтенному собранию – вдаюся до че́сної (зі́браної) громади; открывать -ние – розпочина́ти ра́ду;
2) (
сочинений, законов) – збі́рник (-ка), збі́рка.
Состояться – бу́ти, відбува́тися, відбу́тися; -лось постановление – ста́лася постано́ва (ухва́ла); собрание не -лосьзбір не відбу́вся.
Срывать, сорвать – зрива́ти, зірва́ти; с. собрание – зрива́ти збір.
Сходка – схо́дини (-дин), збір (збо́ру) (Г); с. мирская – сільський збір.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

збір, збо́ру; збо́ри, -рів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Збір, збо́ру, м.
1) Собраніе.
Збір людей. НВолын. у. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? Нп.
2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.).
Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Зміев. у. Збір поганий, бо молока мало. Зміев. у.
3) Мн.
Збо́ри. Сборки. Свита... з маленькими зборами. О. 1862. VIII. 33.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вирівня́льний, -а, -е. Уравнительный. — збір. Уравн. сбор. Пр. Пр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Сборзбір, збо́ру, збира́ння; „Сбор“ — „Збір“; С. лагерный — таборо́ві збо́ри.
*Свод — скле́пі́ння; збір, збо́ру; збі́рник, -ка, звід, зво́ду; зве́дення.
*Учебный — учбо́вий; У. заведение — учбо́вий за́клад; У. патрон — учбо́вий набі́й; У. плац — учбо́вий плац; У. пособие — учбо́вий підру́чник, прила́ддя; У. сбор — учбо́вий збір.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Взима́ніе = збіра́ння, збір.
Гру́ппа = гу́рт, грома́да, збі́рка, збір, ку́па, ку́пка. — Ой в містечку Богуславу сидить дївок купка, — межи ними Бондарівна, як сива голубка. н. п. — Побачимо велику силу маленьких зірок, а весь їх гурт здаєть ся чоловікови ясною білою смугою. Де-що пр. Сьв. Божий.
Жа́тва = жнива́, жни́во. — Се було саме у жнива́. — Прийшли жнива́ — ходить жінка, як не жива (не хоче робити). н. пр. — Буде той голоден, хто жнивами шукає холодочку. н. пр. — Добрі жнива колись то будуть. К. Ш. — (Початок жнив) — зажи́н, зажи́нки, (кінець жнив і празник у жнива) — обжи́нки, (починати жнива) — зажина́ти. — Зажинати найкраще в пятницю або вівторок. З. Крим. — (кінчати жнива) — обжина́ти ся, (збір жнивний) — ужи́нок. (С. Ш.).
Колле́кція = збір, збі́рка.
Конку́рсъ = ко́нкурс. (Збір позичальників для роздїлу маєтку неспроможного довжника і суперницство між кількома). — На конкурсъ, конкури́руя = навпереваги́, наперебі́й. — Ми будемо вчити ся навпереваги. Сп.
Постъ, поста́ = піст, по́сту, тільки про пісну їжу — пісно́та. — Як прийде піст — задереш хвіст. н. пр. — Петро́въ постъ = петрі́вка, належачий до сього посту — петрівча́ний, петрі́вочний. — Рожде́ственскій постъ = пилипівка. — Спа́совъ постъ = спа́сівка. С. З. — Вели́кій постъ = вели́кий піст, 1-й день його — чи́стий понедїлок, жи́лавий понедїлок, в жарт — полоскозу́б, 1-а недїля В. П. — жи́ляна, збі́рна, 4-а недїля В. П. — середохре́сна, середа тїї недїлі — хре́сти́, 5-а недїля В. П. — похва́льна, субота тїї недїлї — похвала́, 6-а недїля В. П. — ве́рбна, ве́рбниця, ве́рбич, 7-а недїля — бі́лий ти́ждень, четвер на цїй недїлї — чи́стий четвер. — Недїля збір — тече вода з гір. н. пр. — Прийде вербниця — назад зїма вернеть ся. н. пр. — Прийшов вербич — два кожухи тербич. н. пр.
Сбира́ніе = збіра́ння, збір.
Сбо́рище = збір, збі́рня, збо́рище. —Збірня хлопцїв та дївчат на вечерницях. Лев.
Сборъ = збір, збірани́ця, збі́рня, збо́рище. — Мірско́й сборъ = грома́да. — (Сборъ подате́й = збір пода́тків. — Сборъ вѣсово́й = вагове́. — С. питейный = винове́. — С. поду́шный = поду́шнє. Д. теж під сл. Нало́гъ і По́дать. — Татусені дїти, мої і сусїдні — збіраниця. Хар.
Сводъ = 1. звід. 2. збір, збі́рка, збі́рник. — Збірник законів. 3. будови. — склепі́ння, склепле́ння. (Л. Сам.), скле́п, перекі́т, в печі спереду — че́люсти, а далї — піднебе́ння. — Стеля закінчалась склепінням. Ст. — Небесний перекіт поняла густа блакіть, змережана зорями. Кн. — Сводъ сдѣ́лать = склепи́ти, посклепи́ти.
Собира́ніе = збіра́ння, збір; ладна́ння. — Де би час певний і місце збірання війська. Ст. Л.
Собо́ръ = 1. збір, зібра́ння. 2. собо́р (головна церква в містї або в якій частинї міста).
Собра́ніе = 1. зібра́ння. — По зібранню потрібних звісток, можна розпочати дїло. 2. збір, збі́рка, збірани́ця. — Нова збірка приказок. М. К. — Збіраниця з рідного поля. О. Мир. 3. збір, мн. збо́ри, збі́рня, зібра́ння, збо́рище, згрома́ження (С. Ж.), грома́да (С. Л.), гурт (С. Л.). — Ой маленький двір, а великий збір (людей). н. п. — Він був тодї на зборах земства. Кн. — Збірня дївчат та хлопцїв на вечерницях. Лев. — Націона́льное собра́ніе = ра́да. — Всесосло́вное собра́ніе = чо́рна ра́да. С. З. – А вдарено довбишем в котли на раду. Л. В.
Сонмъ = збір, збо́рище.
Убо́рка = 1. убіра́ння (С. Ш.), прибіра́ння, прибі́рка, по́рання, пере́труска. – Та як була перетруска, тодї мабуть і загубив ся пашпорт. Кр. 2. убі́р, убра́ння. С. Ш. — У. хлѣ́ба = збір, збо́рка. Сум. Ох.