Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «здання»
Шукати «здання» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мне́ние – ду́мка, га́дка про що, (взгляд) по́гляд на що, (суждение) суд, при́суд (-ду), (редко, полон.) здання́ (-ння́) про що, ро́змисел (-слу) у чо́му. [Не мо́жна було́ ви́вести, яко́ї він ду́мки про грома́ду (Кониськ.). Свої́х вла́сних гадо́к не встиг ще ви́робити (Крим.). Мені́ не впе́рше дово́диться чу́ти такі́ по́гляди на Шевче́нкову «Катери́ну» (Грінч.). Во́рог переполови́нених (половинчатых) по́глядів (Єфр.). Виріка́ти свій суд про філологі́чні спра́ви (Крим.). А моє́ таке́ здання́: час уже́ лю́дям переста́ти воюва́ти (Бердич.). Ма́ти вла́сний ро́змисел у військо́вих спра́вах (Л. Укр.)].
-ние относительно чего – ду́мка що-до чо́го.
Я того -ния, что – я тіє́ї (то́ї, тако́ї) ду́мки, що; моя́ така́ ду́мка, що; на мою́ ду́мку; я так гада́ю; як на ме́не, то.
По -нию кого – на ду́мку, на га́дку чию́, кого́, на чий по́гляд (суд), з чийо́го по́гляду, як гада́є хто. [На ку́мову ду́мку, син му́сить хазяйнува́ти (Грінч.). На їх по́гляд, се ду́рість і гріх (Франко). На мій суд, ва́шу висо́кість не зустріча́ють тут з тако́ю церемо́нією, до яко́ї ви зви́кли (Куліш). З його́ по́гляду, не заподі́яв того́, в чо́му його́ винува́тять (Кониськ.)].
По моему -нию – на мою́ ду́мку, на мій по́гляд.
По его -нию – на його́ ду́мку (по́гляд), (иногда) по його́. [По його́, так уже́-б пора́ і додо́му (Квітка)].
Вопреки чьему -нию – всу́переч ду́мці кого́, чиї́й, про́ти ду́мки кого́, чиє́ї, про́ти кого́. [Не бу́вши спеціялі́стом, ля́пати дурни́ці про́ти те́хніка, плеска́ти нісені́тниці про́ти хе́міка (Крим.)].
Общее -ние – зага́льна ду́мка (га́дка), зага́льний по́гляд (суд).
Общественное -ние – грома́дська ду́мка, грома́дський по́гляд, (зап.) опі́нія. [Нево́ля грома́дського по́гляду (Куліш)].
Особое -ние – окре́ма ду́мка, -мий по́гляд.
Предвзятое -ние, см. Предвзя́тый.
Быть о себе высокого -ния, см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние – висло́влювати, ви́словити свою́ ду́мку, свій по́гляд (суд, при́суд), подава́ти, пода́ти свою́ ду́мку про що, виявля́ти, ви́явити свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Переказа́вши зміст, ось яки́й при́суд ви́словила вона́ про твір (Грінч.). Ви́явила свій по́гляд на старосві́тські зако́ни (Єфр.). (Оповіда́є,) не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)].
Иметь о ком хорошее -ние – бу́ти про ко́го до́брої ду́мки, ма́ти про ко́го до́бру ду́мку.
Оставаться, остаться при своём -нии – лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися при свої́й ду́мці, з вла́сною ду́мкою, при своє́му по́гляді; (при особом -нии) лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися при окре́мій ду́мці, при окре́мому по́гляді, не приста́ти на чию́ ду́мку; см. Остава́ться.
Придерживаться -ния – доде́ржуватися ду́мки.
Присоединяться, присоединиться к чьему -нию – пристава́ти, приста́ти на чию́ ду́мку, прилуча́тися, прилучи́тися до чиє́ї ду́мки.
Разделять чьё -ние – поділя́ти чию́ ду́мку, га́дку, чий по́гляд.
Соглашаться, с чьим -нием – пого́джуватися з чиє́ю ду́мкою, пристава́ти на чию́ ду́мку.
Укрепиться во -нии – зміцні́ти на ду́мці.
Отзы́в
1)
кого откуда – відкли́кання, ві́дклик кого́.
Отзы́в посланника, посла – відкли́кання посла́;
2) (
ответ на зов) обзи́в, ві́дклик. [Пита́ю: хто в ха́ті? Обзи́ву не було́];
3) (
мнение о ком, о чём, заключение) ду́мка про ко́го, зда́ння.
О нём о́тзывы нехороши – чутки́ про йо́го йду́ть недо́брі, недо́бре про йо́го гово́рять.
Дать о́тзыв о ком – сказа́ти про ко́го свою́ ду́мку.
Дать о́тзыв о книге – пода́ти про (на) кни́гу свою́ ду́мку;
4)
о́тзыв (ответ) – ві́дповідь (-ди), ві́дпис (-су);
5)
отзы́в (отзвук), см. О́тзвук;
6)
отзы́в, юрид. – ві́дзов (-зову).
Преда́ние
1) (
действие) віддання́, здання́; ви́дання.
-ние суду – віддання́ до су́ду.
-ние себя воле божиейздання́ на во́лю бо́жу;
2) пере́каз (-зу), (
редко) пода́ння. [Наро́дні пере́кази про мину́ле].
Изустное -ние – слове́сний пере́каз.
По -нию – (путём предания) пере́казом; (сообразно с традициею) за пере́казом, згі́дно з пере́казом. [Слове́сні тво́ри, що пере́казом ішли́ од ста́ршого колі́на до моло́дшого (Куліш)].
По -нию это случилось лет сто тому назад – як перека́зують, це ста́лося ро́ків (зо́) сто тому́.
Знать по -нию – зна́ти з пере́казу, пере́казом. [Вся́чину пере́казом зна́є (Г. Барв.)].
Отойти в область -ний – ка́зкою ста́ти (зроби́тися).