Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «земний»
Шукати «земний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

До́льный, -ний, см. Доли́на (Доли́нный); (нижний, внизу находящийся; земной) зе́мний, долі́шній; сьогосві́тній.
Земляно́й
1) земляни́й, земни́й.

-но́й пол – долі́вка, діл (р. до́лу).
-ные работы – граба́рські, зем(ля)ні́ робо́ти;
2) (
земельный) земе́льний.
-на́я груша, бот. – бу́льба, воло́ська рі́па.
Земно́йземни́й, назе́мний, (зап.) зе́мський; (в противопол. неземному) сьогосві́тній, світови́й. [Світова́ краса́ діво́ча прив’я́не (Крим.). Вже мій шлях назе́мний скі́нчений (Л. Укр.)].
-ной поклон – дозе́мний поклі́н (уклі́н).
-ной шар – земна́ ку́ля.
Во время -но́й жизни – на сьо́му сві́ті, за сьогоча́сного життя́.
Кра́сочно – барви́сто, кольори́сто, красови́то, (ярко) яскра́во. [Рай земни́й, еде́м барви́сто-пи́шний (Куліш). Кольори́сто блищи́ть (Грінч.). В цій старі́й па́м’яті хова́лася си́ла побуто́вих подро́биць з мину́лого, які красови́то розгорта́лися перед зачаро́ваним слухаче́м (Єфр.)].
II. Мир
1) (
вселенная) світ (-ту, мн. світи́, -ті́в), все́світ (-ту), всесві́ття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (Коцюб.). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (Кониськ.). Ви сві́тло сві́ту (Куліш). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (Олесь). Ой, ви́дить бог, ви́дить творе́ць, що мир погиба́є (Колядка)].
От сотворения -ра – від с(о)тво́ре[і́]ння сві́ту, від поча́тку сві́ту; відко́ли світ наста́в. [Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (Брацл.)].
Ещё до сотворения -ра – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед сотво́ренням сві́ту.
Системы -ра – систе́ми сві́ту (все́світу).
Мир божий – світ (мир) бо́жий. [І світ бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Шевч.)];
2) (
светило) світ. [Горя́ть світи́, біжа́ть світи́ музи́чною ріко́ю (Тичина)];
3) (
земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок (-чка), сві́тонько (-ка, ср. р.). [Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). Над на́шого козаче́нька і в сві́ті нема́ (Метл.)].
Во всём -ре – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті.
Нигде в -ре – ніде́ в сві́ті.
По всему -ру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті.
На весь мир – на ввесь світ.
Дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень (-рня).
Горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо.
Дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́.
Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир – цей (цьогобі́чний) світ, сьогосві́ття, той (потойбі́чний) світ, тогосві́ття (-ття). [Усе́ на цім сві́ті зника́є (Грінч.). Привели́ до не́ї одну́ ба́бу, що неда́вно обмира́ла і на тім сві́ті була́ (ЗОЮР. I)].
Этого -ра, потустороннего -ра – сьогосві́тній, тогосві́тній (несьогосві́тній, несві́тній). [Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (Н.-Лев.). Мара́ несві́тня озива́ється (М. Вовч.)].
Он человек не от -ра сего – він люди́на несьогосві́тня, (возвыш.) не від ми́ру сього́.
Сильные -ра (сего) – мо́жні, вла́дні (-них), зве́рхники (-ків) (сві́ту сього́); воло́дарі сві́ту сього́.
Гражданин -ра – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин (-на, им. мн. -тя́ни, р. -тя́н), (космополит) всесві́тник. [Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л. Укр.)];
4) (
перен.: круг явлений) світ.
Два -ра (противоположных) – два сві́ти.
Внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, зве́рхній), вну́трішній світ.
Идеальный, физический мир – ідеа́льний, фізи́чний світ.
Новый, старый (древний) мир – нови́й, стари́й світ.
Мир красоты – світ краси́.
Мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ.
В -ре неведомого – у сві́ті невідо́мого;
5) (
все люди) світ, (общество) грома́да лю́дська, зага́л (-лу). [Світ прозва́в (ді́да Хо) стра́хом (Коцюб.). Хто так неда́вно прийма́в гучну́ сла́ву, світ того́ ху́тко забу́в (Л. Укр.)].
Пустить по -ру, см. Пуска́ть 1.
Ходить, пойти по -ру, в мир – з торба́ми (з то́рбою), з до́вгою руко́ю ходи́ти, піти́, за про́ханим (за ласка́вим) хлі́бом, попідвіко́нню, по же́брах (на же́бри, в же́бри) ходи́ти, піти́, на про́шений хліб перейти́, (пров.) по миру́ ходи́ти, (нищенствовать) жебра́чити, же́брати, жебрува́ти, старцюва́ти. [Стара́ ма́ти пішла́ з то́рбою і з то́го сім’ю́ годува́ла (Крим.). «Чим заробля́?» – «По миру́ хо́дить» (Звин.)].
С -ру по нитке, голому рубашка – зе́рнятко до зе́рнятка – от і ці́ла мі́рка.
На весь мир мягко не постелешь – всім не дого́диш; всім (на всіх) не наста́(р)чиш, на всіх не настара́єшся.
С -ром и беда не убыток – як усі́м біда́, то то вже півбіди́.
На -ру и смерть красна – за кумпа́нію і цига́ни ві́шаються (Приказка);
6) (
социальная группа) світ. [Світ розбу́рканих люде́й (Єфр.)].
Крещённый, христианский мир – хреще́ний, христія́нський світ.
Преступный мир – злочи́нний світ, злочи́нна грома́да;
7) (
крестьянская община) грома́да, (редко) мир, (пров., рус.) о́бчество, (стар.) копа́, (ум.) грома́дка, грома́дочка, грома́донька. [Вже вся грома́да зібра́лася коло во́лости (Грінч.). Біля збо́рні зібра́вся ввесь мир (Коцюб.). Копа́ перемо́же й попа́ (Номис)].
-ром – грома́дою, ми́ром. [Похова́ли грома́дою (Шевч.). Ми́ром і бо́гу до́бре моли́тися (Номис)].
Он выбран -ром – його́ обра́ла грома́да;
8) (
мирская сходка) сход (-ду), грома́да. [Як сход ска́же, так і бу́де (Брацлавщ.). Прийшо́в ба́тько з грома́ди таки́й серди́тий (Грінч.)].
Класть, положить на -ру – кла́сти, покла́сти (ви́рішити) на схо́ді;
9) (
светская, неотшельническая жизнь) (грі́шний) світ, сві́тське (мирське́) життя́ (-ття́); мир. [Черне́ць Пахо́мій, у миру́ Петро́ Борзе́нко (Крим.)].
Жить в -ру́ – жи́ти серед люде́й, прова́дити сві́тське (мирське́) життя́, жи́ти в світові́й (в зе́мній) марно́ті.
Оставить, покинуть мир
а) (
светскую жизнь) поки́нути світ, відійти́ від (грі́шного) сві́ту. [Покида́є світ і во́лю, щоб в пече́рі сме́рти ждать (Франко)];
б) (
умереть) поки́нути світ, зійти́ з(о) сві́ту, переста́витися.
Назе́мный
1) назе́мний, зе́мний; (
о лесе) суході́льний;
2) (
мирской) мирськи́й, сві́тський; (плотский) пло́тський.
Озокери́т – віск земни́й.
Пе́рстный
1) (
от Перст) пе́рсний;
2) (
от Персть) зе́мний.
Персть – земля́, по́рох, багно́.
Персть земная – по́рох зе́мний.
Подлу́нный. -ный мир – світ земни́й (бо́жий).
-ная – світ земни́й.
Пра́вда – пра́вда (ум. пра́вдонька, пра́вдочка, правди́ця). [Все зги́не, ті́льки пра́вда зоста́неться (Номис). Скі́льки в ре́шеті дірочо́к, сті́льки у їх правдочо́к (Г. Барв.). Ті́лько в дівонька́х правди́ці, кі́лько в коновка́х води́ці (Чуб.)].
Совершенная. чистая -да – щи́ра (щирі́сінька), нестеме́нна пра́вда.
Не полная -да – щерба́та пра́вда, несповна́ пра́вда.
Он не всегда говорит -ду – він не завсі́ди ка́же пра́вду (ка́же по пра́вді).
-да ли это? – чи цьому́ пра́вда? чи воно́ справедли́во? [Не зна́ю, чи воно́ справедли́во, ка́жуть, що чума́ си́льна йде (Чигир.)].
-да ли, что он умер? – чи пра́вда, що він уме́р?
Не -да ли? – а пра́вда-ж? еге́-ж пра́вда? еге́-ж так?
Не -да ли, что он очень умён? – а пра́вда-ж, він ду́же розу́мний?
-да, что… – пра́вда, що…, справедли́во, що… [Так ти́хо, так я́сно, – ду́має собі́ Горді́й, – справедли́во, що святи́й ве́чір (Васильч.)].
По -де сказать или говоря -ду – сказа́ти пра́вду, (як) напра́вду сказа́ти, пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, (собственно) су́ще, (искренно говоря) по щи́рості ка́жучи. [Сказа́ти пра́вду, я ще не помі́тив, щоб він свої́м страстя́м кори́вся (Куліш)].
В -ду, на -ду (в самом деле) – спра́вді, спра́вжки, наспра́вжки́, наспра́вжнє, як наспра́вжнє, ді́йсно.
Сказать кому всю -ду матку – сказа́ти ущи́пливу пра́вдоньку, (образно) ви́читати отчена́ша, (єва́нге́лію) кому́, бри́знути в живі́ о́чі кому́ (Франко. Пр.).
Пра́вда (впрочем, положим, хотя) – що пра́вда, пра́вда.
Со всяким, -да, это может случиться – що пра́вда, з уся́ким це мо́же ста́тися, тра́питися.
Пра́вда? – спра́вді? Йо?
Нужно -ду сказать – ні́де пра́вди ді́ти.
Занимать место -ды – правдува́ти. [Що тепе́р непра́вда ста́ла правдува́ти (ЗОЮР. II)].
Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям -ды – правдува́ти, ходи́ти пра́вим ро́бом, ходи́ти по пра́вді, жи́ти (роби́ти) по пра́вді, пра́ведно. [Хто бре́ше, тому́ ле́гше, а хто́ правду́є, той біду́є (Франко. Пр.). Ой не по пра́вді, мій миле́нький, зо мно́ю живе́ш (Метл.)].
Блюститель -ды – правдоде́ржець (-жця). [Гей ца́рю, гей ти зе́мний правдоде́ржець! (Крим.)].
Ваша -да – ва́ша пра́вда, ма́єте ра́цію, ма́єте слу́шність. [Ва́ша пра́вда, – сказа́в Кома́шко (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Мир – світ, (вселенная, ещё) всесвіт (усесвіт), (редко) всесві́ття, (мн.) світи; (земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок, сві́тонько; (круг явлений) світ:
вещественный, физический, идеальный мир – матеріяльний, фізичний, ідеальний світ;
в мире неведомого – у сві́ті невідо́мого;
внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, довколишній), вну́трішній світ;
во всём мире – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті;
горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо;
гражданин мира – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин, (космополит) всесві́тник;
два мира – два світи;
дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́;
древний мир – стародавній (давній, прадавній) світ;
дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень;
ещё до сотворения мира – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед ство́ренням сві́ту;
малые мира сего – малі світу сього;
мир Божий – світ Бо́жий;
мир красоты, искусства – світ краси́, мистецтва;
мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ;
на весь мир – на цілий (на весь) світ;
нигде в мире – ніде в світі;
новый, старый мир – нови́й, стари́й світ;
он не от мира сего (книжн. устар.) – він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього;
от сотворения мира – відколи світ [настав]; від початку світу; від створення світу;
по всему миру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті;
растительный, животный мир – рослинний, тваринний світ;
сего мира (мира сего) – свого світу; сьогосвітній;
сильные (великие) мира сего – сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього;
система мира – систе́ма сві́ту (все́світу);
того мира, потустороннего мира – того світу; тогосвітній; несьогосвітній, несві́тній;
тот, потусторонний, загробный мир – той, потойбічний світ, потойбіччя; тогосвіття, засвіти, позасвіття;
этот, здешний мир – сей, сьогобічний (цьогобічний) світ; сьогосвіття.
[Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). І світ Бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Т.Шевченко). Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (І.Нечуй-Левицький). Мара́ несві́тня озива́ється (М.Вовчок). Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (М.Коцюбинський). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (О.Кониський). Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л.Українка). Усе́ на цім сві́ті зника́є (Б.Грінченко). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (О.Олесь). Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (АС). Чи, може, відлітає у вигляді священного димку в засвіти і приєднується там до велетенської хмари космічної любові, без якої не можуть жити люди, звірі, а хто зна чи й не рослини? (І.Вільде). За що ти судиш цілий світ, діставшись берега, коли ти в світі місця не знайдеш, як вікове багаття душить. І знов в вогонь, у воду йди, весь вік жахаючись біди (В.Стус). Бджіл медоносних українські доли, Й сама Вкраїна — вулик золотий… Було, було… Та відгуло в світи Й взяло з собою щільники медові (Тарас Мельничук). дрімає всесвіт на травині підперши зіркою щоку стоїть по пояс в Україні ромашка в білому вінку (Тарас Мельничук). І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані (Л.Костенко). Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. Світе мій гучний, мільйонноокий, Пристрасний, збурунений, німий, Ніжний, і ласкавий, і жорстокий, Дай мені свій простір і неспокій, Сонцем душу жадібну налий! (В.Симоненко). І так вони пританцьовували і казились безмежно,— звісно на американські грошики, бо який чорт ще влаштовує інтелектуальні підарасники на чолі з криптолесбіюгами?!— так вони зловтішалися, доки за тебе не вступились фантоми спалених напалмом у в’єтнамській бойні (вони линули їм межи очі палаючого фосфору: нехай повилазить вам, якщо не бачите або відвертаєтесь од правди; хай ваша вжаханість її узрить, щоб ви, хоч трохи, очистились перед сконом, вишмарчки, і вкрай не засмерджували тогосвіття)… (Є.Пашковський). І божеволіють солдати, Коли сміються автомати, Шугають душі в позасвіття Невінчані… (Володимир Погорецький). Я навіть не помітив‚ коли пішла із «Трьох поросят» та жінка‚ що цілий вечір поглинала мій зір‚ а потім‚ завваживши це‚ впав у таку нуду‚ що на мене повіяло потойбіччям (В.Шкляр). Не плач за мною, мила, не заводь, Як дзвони сповістять у скорбній тиші, Що хробам оддали вже мою плоть, Що відійшов я в засвіти гидкіші За світ гидотний… (Д.Павличко, перекл. В.Шекспіра). Отак міркуючи, пройшов Санчо, як йому здавалось, із півмилі чи й більше, і тут йому замріло щось іспереду, ніби світло денне, що добувалось крізь якусь відтулину — отже, той шлях, що ввижався йому дорогою у позасвіття, мав його вивести нарешті на білий світ (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вбивали багатьох; Владика загодя спроваджував у засвіти боягузів і тих, кого брав сумнів — аби вони не згубили решти; до того ж, кожне вбивство заощаджувало провіант (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Люди стають все ближчими, світ перенаселяється (С.Є.Лєц). — Коханий, купімо авто… Світ побачимо! — Цей чи той?].
Обговорення статті
Полудрёма – напівдрімота, (реже) півдрімота.
[Не спалося. Дрімота-півдрімота Творила зовсім нетутешній світ, Ані земний, ані небесний, — тільки ж У тім таємнім сяєві півсна Здавалось все можливим і природним. …Тож не здригнувся я й не здивувавсь, Коли з потоку місячного світла, Як з-під завіси дивної, з’явився Начальник (Є.Маланюк). Починаючи з «Російсько-українського словника» Інституту мовознавства АН УРСР (1937 р.), помічаємо, хоч і не зовсім послідовну, диференціацію щодо значення слів із компонентами пів- і напів-: з пів- утворюються слова, що означають половину того, що виражене другим компонентом, напр.: піваркуш, півват, півзвод, піввісь, піввольт, півкрок тощо  і похідні від цих слів, а з компонентом напів- утворюються слова, що означають наполовину, пополам з чим-небудь іншим, або не зовсім, не до кінця, майже, те, про що йдеться у другій половині слова (Г.Яценко). Появу варіанта напів- можна пояснити тенденцією до уникнення багатозначності пів-, до чіткої диференціації значень. Разом з тим повна семантична тотожність у ряді значень пів- і напів- може служити доказом перетворення пів- на афікс (афіксальний характер напів-, здається, сумнівів не викликає) (О.Муромцева). Я довго лежала в напівдрімоті і раптом почула, як Джем прошепотів: — Ти спиш, Всевидько? (Михайло Харенко, перекл. Гарпер Лі)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Земнойземни́й, -а́, -е́; (тленный) тлі́нний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Земнойземни́й.
Магнитизм – магнети́зм (-му);
• м. земной
– м. земни́й;
• м. остаточный
– м. залишко́вий.
Озокерит – віск (во́ску) земни́й, озокери́т (-ту).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Земной
• Земной поклон
(устар.)земний (доземний) уклін (поклін); уклін до землі; найнижчий (низенький) уклін.
Милый
• Всякому мила своя сторона
– кожному мила своя сторона. Пр. Нема в світі над свою (над рідну) країну. Пр. Рідний край — земний рай. Пр. Де рідний край, там і під ялиною рай. Пр.
• Для милого дружка и сережка из ушка
– для милого друга і вола з плуга. Пр. Для бажаного друга і коня з плуга. Пр. Для вас і сорочку з нас.
• Ему ничто не мило
– йому ніщо [в світі] не миле [не любе].
• За милую душу
(разг.) – залюбки; з дорогою душею.
• Кому гнило, а нам мило
– хоч кому й зогниле, а (але) мені миле. Пр.
• Милого побои не долго болят
– від милого друга мила й пуга. Пр. Від свого пана не болить і рана. Пр.
• Милые бранятся — только тешатся
– милі посваряться — ще краще помиряться. Пр. Сварка чоловіка з жінкою — літній дощ. Пр. Хто кого любить, той того й чубить. Пр.
• Насильно мил не будешь
– на милування нема силування. Пр. Силою не будеш (не бути) милою. Пр. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Пр. Не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня. Пр. Силком не націлуєшся. Пр. Силуваним волом не доробишся. Пр. Силуваним конем не поїдеш. Пр. Силою колодязь копати — води не пити. Пр.
• Не мил и вольный свет, когда милого друга нет
– без вірного друга велика туга. Пр.
• Не по-хорошему мил, а по-милому хорош
– не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Пр.
• Он мне не мил
– він мені не до любові (не милий).
• [Самое] милое дело!
(разг. ирон.) – мила (наймиліша, гарна, найкраща) річ!
• Свет мне стал не мил
– світ мені не милий став; світ мені знемилів (знемилився, іноді не змилився). [Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Квітка-Основ’яненко.]
• С милым рай и в шалаше
– хоч хліб з водою, аби, милий (аби, серце), з тобою. Пр. Сухарі з водою, аби, серце, з тобою. Пр. Хоч в одній льолі, аби до любові. Пр. Хоч у курені, аби до серця мені. Пр. Хоч борщ без сала, аби душа пристала. Пр. Хоч ох, та вдвох. Пр.
Рай
• Рай земной
(разг.) – рай земний; рай на землі.
• С милым рай и в шалаше
Див. милый.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

га́з газ,-зу
г. боло́тный газ боло́тний
г. бытово́й газ побуто́вий
г. вадо́зный газ вадо́зний (утворюється у біосфері)
г. взрывно́й газ вибухо́вий
г.-восстанови́тель газ-відно́вник,-зу-відно́вника
г. генера́торный газ генера́торний
г. горючий газ пальни́й [горю́чий]
г. до́менный газ до́мновий
г. есте́ственный газ приро́дний [земни́й]
г. жи́дкий газ зрі́джений [ріди́нний]
г. идеа́льный газ ідеа́льний
г. ине́ртный газ іне́ртний
г. ко́ксовый газ ко́ксовий
г. колошнико́вый газ колошнико́вий [до́мновий]
г. конверти́рованный газ відконверто́ваний
г. кре́кинга газ кре́кінгу
г.-носи́тель газ-носі́й,-зу-носія́ (1. підіймач рідини стиснутим газом; 2. компресорний спосіб добування нафти)
г. освети́тельный газ світи́льний
г. отбро́сный газ відхідни́й
г. пермане́нтный газ пермане́нтний [пості́йний, неконденсо́ваний]
г. подзе́мный газ підзе́мний
г. попу́тный газ супрові́дний
г. приро́дный газ приро́дний [земни́й]
г. разре́женный газ розрі́джений
г. реа́льный газ реа́льний
г. ру́дничный газ копа́льневий
г. свети́льный газ побуто́вий [світи́льний, осві́тлювальний]
г. сжа́тый газ сти́снений [сти́снутий]
г. сжи́женный газ зрі́джений [скра́плений]
г. сжима́емый газ сти́ска́ний [сти́скуваний, сти́сливий, стисни́й]
г. сжима́ющийся газ стисни́й [сти́сливий]
г. соверше́нный газ доскона́лий
г. сухо́й газ сухи́й [мета́новий]
г. това́рный газ това́рний
г. то́почный газ паливне́вий [па́ливний, опа́лювальний]
г. тяжёлый газ важки́й
г. уга́рный CO газ ча́дний
г. углеки́слый СО2 газ вуглеки́слий
земно́й земни́й
магнети́зм фіз. магнети́зм,-му (властивість магнету, а також провідника з електричним струмом притягати чи відштовхувати деякі тіла)
м. земно́й магнети́зм земни́й
м. наведённый магнети́зм наве́дений
м. оста́точный магнети́зм залишко́вий
озокери́т озокери́т,-ту, віск земни́й (мінерал групи нафтових бітумів, подібний до бджолиного воску; використовують для виготовлення мастил, а також в парфюмерії, медицині)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зе́мни́й
1)
земной.
Зе́мна́ смола́ – асфальт.
2)
земляной;
3)
земельный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Барви́сто, нар. Цвѣтно, разноцвѣтно, цвѣтисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22.
Зе́мни́й, -а́, -е́. Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. Зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Міси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Мѣситься. Пил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. K. Іов. 87. Як діжа не міситься, то сім’я біситься. Ном. № 14117.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Зе́мни́й, -а́, -е́.
1)
*3е́мний віск. Озокерит. Їх руки немов обросли глиною й земним воском. Франко. «Ріпник». *2) Земляной, земельный. Погнали його на земні роботи. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Земнойземни́й; З. цель — земна́ ціль; З. контактземни́й до́тик; З. магнетизмземни́й магнети́зм; З. охранение — назе́мна охоро́на.
*Контакт — до́тик, -ку; до́тичка, -ки; К. земнойземни́й до́тик.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Glechoma hederacea L.розхі́дник звича́йний (Сл, Ру, Оп); котя́чка розхі́дниця (Вх1, Вх6, Мл), розхі́дник плющови́дний (Ру); бара́нчик польови́й (СбЗК), бишишник (ОсПД, ВЛ), блющ (Го2СЛ), блющик (Км), блющок земний (Mk), бу́дра (Чн, Рг1, Пс, Жл, Ду, См, МгСТ, СЛ, ЗК), булки́ котя́чі (Гв, Во, Вх7СЯ), воню́чка (СбПС), колючки́ (СбСТ), копитня́к си́ній (ПчЗК), копієшник (АнСЛ), копі́йчана трава (КобПД), костянка (См), ко́тик(и) (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ду, Ів, Сл, Ос, СмСД, ПД, ВЛ, ПС, СЛ), котки (RsВЛ), котовник (Ан, Hl, КрСД, СЛ, БУ), котя́чка (Вх, Mk, МгПД, ДС, ЗК), котячник (См), коцимунда (Гв), ко́цурни́к (Вх7ЛМ), кошачки́ (Рг1, Пс, Жл, СмСД), кошачник (Пс), коше́чник (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум), крапива лісна (АнСЛ), крото́(і)вник (Во, Жл, Км, МгЗК), кудерман (Км), кудра (АнПД), кундерма́н (Вх, Жл, Вх6ДС), малинова травка (АнСЛ), метлиця дика (Го2СЛ), мнє́тка мура́щина (СбГЦ), мня́та кі́(у́)нська (МгЗК), мня́та котя́ча (МгЗК), мня́та лісова́ (МгЗК), му́дики (Вх, Вл, Жл, Вх1, Rs, MkВЛ), мудики вторичні (ОсСД), м’ята́ (МгЗК), м’я́та ди́ка (Ан, КобСЛ, БО), м’ят(к)а кінська (Вх, Вх1, МгДС, ЗК), м’ята кошача (Рг1, Пс), м’я́та́ ку́нська (МгЗК), м’я́та лісова́ (Ан, Ів, Сл), м’я́та соба́ча (МсСТ), м’яточник (АнСЛ), окладник (ОсСД), опухова трава (Км), орлики (АнПС), па́сочки (СбСТ), плющ (Ав, Ан, Жл, Вх1, Вх7, МгСД, ЗК, СЯ), плющик (Сл), повзуно́к (СбСД), пристрісни́к (МгЗК), розхі́(о́)дни́к (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Mj, Ум, Ян2, Ду, Ів, Сл, Ос, МгЗАГ), розхудни́к (МгЗК), ряс (Ан, TlСТ, СЛ), ря́ска (СбСТ), складник (ОсСД), соба́чки (СбСТ), тяглик (ОсВЛ), ча́брик польови́й (МгЗК), чистар (ОсПД), чистотіл (ОсПД), ша́ндра (Ан, Ду, Ів, Mk, ОсСТ, ПД), яблунове зіллє (АнСТ), яйка коцурі (ГбЛМ), я́йця котя́чі (Вх, Вх1, Ду, МгВЛ, ЗК), я́йця коцу́рови (МгЗК), я́йця коцу́рячі (МгЗК), я́йця ма́чачі (МгЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Земляно́й = земляни́й (С. Аф.), зе́мний (Кр.). — Земляно́й дымъ = д. Ды́мница 2. З. гру́ша = д. під сл. Гру́ша. З. ла́донъ, рос. Valeriana offiсinalis L. = оверя́н, одха́сник, чо́ртове ребро́, бі́сове ребро́, стоя́н, мау́н (укр.), дїдче ребро́ (гал.). С. Ан. — З. орѣ́хъ, рос. Lathyrus tuberosus L. = кра́сний горо́шок, ла́сковиця. С. Ан. — Земляны́я я́блоки, рос. Solanum tuberosum L. = карто́пля, карто́плї, барабо́ля, барбо́ля, бу́льба. С. Ан.
Земно́й = 1. земни́й, сьвітови́й. — Сьвітова краса і пишність М. В. — Земна́я пове́рхность = по́верх земни́й. 2. земляни́й. — Земна́я глы́ба = ски́ба землї. — Земно́й покло́нъ = уклі́н до землї.
Назе́мный = земни́й.

Запропонуйте свій переклад