Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «злучати»
Шукати «злучати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воссоединя́ть, воссоедини́ть – єдна́ти, приєдна́ти, зно́ву (на́ново) єдна́ти (з’єдна́ти, з’єдно́чити), зно́ву (на́ново) злуча́ти (злучи́ти), зно́ву (на́ново) сполуча́ти (сполучи́ти).
Плоти́ть – збива́ти, зби́ти, злуча́ти, злучи́ти що.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОССОЕДИНЯ́ТЬ ще злуча́ти;
воссоединя́ющий що воз’є́днує тощо, зда́тний злучи́ти, уроч. єдини́тель, прикм. оказ. брату́щий, воз’є́днувальний, з’є́днувальний, об’є́днувальний, злу́чувальний;
воссоединяющийся/воссоединя́емый воз’є́днуваний, з’є́днуваний, об’єднуваний, злу́чуваний, прикм. оказ. воз’єдна́вчий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Воссоединять, воссоединить – приє́днувати, приєдна́ти, з’є́днувати, з’єдна́ти, злуча́ти, злучи́ти.
Смыкать, сомкнуть –
1) злуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, злучи́ти, -чу́, -чиш, з’є́днувати, -ную, -нуєш, з’єдна́ти; -на́ю, -на́єш;
2) (глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш, заплю́щити, -щу, -щиш, сплю́щувати, сплю́щити (о́чі); змру́жувати, -жую, -жуєш, змру́жити, -жу, -жиш; -ся –
1) злуча́тися, злучи́тися, з’є́днуватися, з’єдна́тися;
2) (о глазах) заплю́щуватися, заплю́щитися, сплю́щуватися, сплю́щитися
Совокуплять, совокупить – злуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, злучи́ти, -чу́, -чиш, сполуча́ти, сполучи́ти.
Сочетать – злуча́ти, сполуча́ти, -ча́ю, -ча́єш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Соединять, -ся, соединить, -ся – злуча́ти, -ся, злучи́ти, -ся;
• с., хим. – сполуча́ти, сполучи́ти, -ся.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

свя́зывать, связа́ть зв’я́зувати, зв’яза́ти; пов’я́зувати, пов’яза́ти; сполуча́ти, сполучи́ти; злуча́ти, злучи́ти; спліта́ти, спле́сти
соединя́ть, соедини́ть мех. з’є́днувати, з’єдна́ти; хем. сполу́чувати, сполуча́ти, сполучи́ти; ел. злу́чувати, злуча́ти, злучи́ти
сочленя́ть, сочлени́ть зчлено́вувати, зчленува́ти; з’є́днувати, з’єдна́ти; злуча́ти, злучи́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Злуча́ти, злучи́ти –
1) соединять, соединить;
2) производить случку животных.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Злуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. злучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Злучи́ти, -ся. См. Злучати, -ся.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Злуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. злучи́ти, -чу, -чиш, гл. *2) Производить случку животных. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Соединять, соединить — злуча́ти, злучи́ти, сполуча́ти, сполучи́ти; з’є́днувати, з’сдна́ти; „Соединить огонь“ — „злучи́ти вого́нь“.
*Сочетать — злуча́ти, сполуча́ти; Сочетающие огонь — що сполуча́ють вого́нь.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Возсоедини́ть, ся, возсоединя́ть, ся = злучи́ти, ся, сполучи́ти, ся, з’єдна́ти, злуча́ти, ся (С. Аф.) і т. д.
Плоти́ть, сплоти́ть = зъєдиня́ти, злуча́ти, зъєдини́ти, злучи́ти; збива́ти, приганя́ти.
Смыка́ть, сомкну́ть, ся = 1. зъєдиня́ти, злуча́ти і д. Соединя́ть, ся. 2. жму́рити, зво́дити, зажму́рити, склепи́ти, ся. — Цїлу ніч і очей не зводила. Кн. — Насипали землї, до тебе не встану, склепили ся очі, що на сьвіт не гляну. н. п. — Склепили ся карі очі, устоньки мої: не дам тобі порадоньки, бідній сиротї. н. п.
Совокупля́ть, совокупи́ть, ся = 1. злуча́ти (С. Ж.), зъєдиня́ти, єдна́ти, злучи́ти, зъєдини́ти, збіра́ти, зібра́ти до ку́пи. 2. шмо́ргати ся, маха́ти ся, зляга́ти ся, про собак – зкле́шнїти ся, про риб — те́рти ся, тирлува́ти ся. С. Ш. Рябков. — Злягла ся з ним, вже й завагонїла. н. к.
Согласова́ть = 1. зго́жувати. 2. злуча́ти.
Соединя́ть, соедини́ть, ся = єдна́ти (С. Л.), єдно́чити, злуча́ти, сполуча́ти, зъєдиня́ти, гуртова́ти, зъєдна́ти (С. Л.), зъєдно́чити, злучи́ти (С. Л.), сполучи́ти, зьєдно́чити (Ос.), згуртова́ти, ся, поєдна́ти, ся, поня́ти ся, спрягти́ ся, до купи — ску́пити ся (Ос.), ску́пчити ся, до пари — зпарува́ти ся, на що погане — злига́ти ся, полига́ти ся, зню́хати ся. — З Трубайлом Альта між осокою зійшлись — зъєднались, мов брат з сестрою. К. Ш. — Бідування єднає людей до гурту. Кн. — Не дав серця молодого з тим серцем дївочим поєднати. К. Ш. — Татарва і Ногайцї, зъєднавшись з черкесом, знов набігли на Сїч. О. Ст. — Треба тричі сказать: зъїднай і розрізняй, коли я схочу. н. к. Гр. — Князь Роман злучив Галицьку землю з Волиньскою. Бар. О. — Любов злучила наші серця, а Гіменей зложив на чола наші вінця. Ст. Г. — Розлучились, більше не злучились. Ст. С — Доля моя нещаслива, чом ти з милим не злучила, а ти з милим розлучила, а з немилим ізлучила. н. п. — Тут злучившись до купи, вже разом рушила їх ватага. Л. Н. В. — Не там щастя, не там доля, де багаті люди, хто ся злучить по любови, тому гаразд буде. н. п. — Не зрима сила гуртує нас до купи. Кн. — Він згуртовав в собі усї національні і добрі, і лихі сторони. Кн. — Шевська смола з овечим лоєм пойметь ся, а з свинячим — нї. С. Л. — Був собі котик та півник та спрягли ся жить у купі. н. к. — Соединённый = зъє́днаний, злу́чений (С. Л.) сполу́чений. — Соединённые шта́ты = сполу́чені держа́ви.
Сообща́ть, сообщи́ть, ся = 1. удїля́ти, удїлювати (С. Ш.), надава́ти, передава́ти, удїли́ти (С. Ш.), нада́ти, переда́ти, ся. 2. повідомля́ти, пові́домити (листовно), перека́зувати, переказа́ти (на словах). 3. злуча́ти ся, сполуча́ти ся, єдна́ти ся, злучи́ти ся, сполучи́ти ся, зъєдна́ти ся і т. д. д. Соединя́ться.
Сопряга́ть, сопря́чь, ся = спряга́ти, злуча́ти, спрягти́, злучи́ти, ся. — Э’то сопряжено́ съ больши́ми затрудне́ніями = це ду́же тру́дно, ду́же морочли́во, це звя́зано з вели́кими тру́дностями.
Сочетова́ть, сочета́ть, ся = лучити, злуча́ти (С. Ж.), зъєдиня́ти, ся, спілкува́ти ся, злучи́ти, зъєдна́ти, поєдна́ти ся. Пір. д. під сл. Соединя́ть. — Сочета́ться бра́комъ = д. під сл. Бракъ.
Спла́чивать, сплоти́ть = зъєдиня́ти, злуча́ти, збива́ти, звя́зувати і д. Плоти́ть.

Запропонуйте свій переклад