Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 48 статей
Запропонувати свій переклад для «зміна»
Шукати «зміна» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изме́на
1)
кому, чему (неверность) – зра́да кого́, чого́, (предательство чьё) зра́да, зра́дництво чиє́. [Честь приму́шує за зра́ду так плати́ти (Самійл.). Все нага́дувало їм про ї́хню неда́вню га́ньбу, безси́лля й зра́дництво (Єфр.)].
Склонный к -не – зрадли́вий, зра́дний;
2) змі́на, відмі́на, перемі́на;
срвн. Измене́ние.
Измене́ниезмі́на, відмі́на, (перемена) перемі́на, переина́ч[кш]ення, неок. переина́ч[кш]ування, ина́чення. [Звукові́ змі́ни (Крим.). З де́якими обме́женнями, відмі́нами й дода́тками (Грінч.)].
-ние расписания лекцийзмі́на в ро́зкладі ле́кцій.
-ние расписания поездовзмі́на залізни́чого ру́ху, змі́на в ро́зкладі поїзді́в.
Во -ние чего – на змі́ну чого́, змі́нюючи що.
До -ния – до змі́ни.
Впредь до -ния – до да́льшої змі́ни.
Внезапное -ние – рапто́ва змі́на.
Карау́л
1) (
стража) сторо́жа (-жі), ва́рта, ча́та, калаву́р (-ра), караву́л.
-лы, мн. – сторо́жа, ва́рта, ча́ти (р. чат), калаву́ри, караву́ли, (поставленные на -ле) вартові́ (-ви́х). [І в доро́гу подали́сь вони́ обо́є, обмина́ючи сторо́жу (Ворон.). Чу́ти, як перегу́кується ва́рта (Грінч.). Дале́ко їм обхо́дити гора́ми, щоб обдури́ть намі́сникові ча́ти (Грінч.). Ой круго́м це́ркви, це́ркви січово́ї калаву́ри ста́ли (Пісня)];
2) (
пост, служба) ча́та и ча́ти, ва́рта, сторо́жа, калаву́р, караву́л, (дежурство) сті́йка. [Пора́ нам на ча́ту (Куліш). Го́нять, ма́мко, на сторо́жу, під чо́рний ліс на моги́лу (АД). Стої́ть солда́т на калаву́рі (Квітка). Сті́йку лю́ди одбува́ли по че́рзі (Кон.)].
На -ле – на сторо́жі, на ва́рті, на ча́тах, на сті́йці.
Быть в -ле – на ва́рті бу́ти.
Вступить в (на) -у́л – на ва́рту ста́ти.
Держать -у́л – вартува́ти.
Итти в -у́л – іти́ на ва́рту.
Стоять на -ле – на ча́тах стоя́ти, бу́ти на ва́рті, на сті́йці.
Разводить, развести -у́лы – розставля́ти, розста́вити ва́рту, сторо́жу.
Развод -лов – розставля́ння ва́рти, сторо́жі.
Смена -ловзмі́на ва́рти, сторо́жі.
Поставить -лы – поста́вити (постанови́ти) ва́рту, сторо́жу, ча́ти.
Усеять -лами что – зачатува́ти що. [Неха́й гу́сто зачату́ють би́тую доро́гу (Куліш)].
Строгий -у́л – го́стра ва́рта. [Перед па́лацом, де вона́ ме́шкала, стоя́ла го́страя ва́рта (Чуб. II)].
Почётный -ул – поче́сна ва́рта.
Гарнизонный -у́л – залого́ва ва́рта (сторо́жа).
Брать, взять на -у́л – бра́ти, взя́ти на калаву́р.
Взять под -у́л кого – узя́ти під сторо́жу кого́.
Держать под -лом кого – трима́ти під сторо́жею (під ва́ртою) кого́;
3)
карау́л! межд. – ґвалт! про́бі! про́боньку! ряту́йте! калаву́р! [Ай, ґвалт! сама́ в ха́ті, не дам ра́ди кошеня́ті (Номис)].
-у́л! спасайте! – ґвалт! ряту́йте!
Кричать -у́л – ґвалт, про́бі крича́ти, вола́ти; на ґвалт, на про́бі крича́ти (вола́ти, гука́ти), ґвалтува́ти. [Було́-ж тобі́ не люби́ти, а тепер хоч ґвалт кричи́ (Грінч. III). Крича́в на про́бі до чо́рної мря́ки (Коцюб.). Упа́в кома́р та й ґвалту́є (Пісня)].
Хоть -у́л кричи – аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрі́бні гро́ші (Крим.). Нема́ гро́шей хоч ґвалт кричи́ (Гайсинщ.)].
Ме́на
1)
см. Меня́ние;
2) мі́на, міньба́, мі́нянка, (
обмен) обмі́на, о́бмі́н (-ну), обмі́нок (-нку), замі́на, замі́н (-ну), замі́нка, ви́мін, (гал.) вимі́на, (промен) промі́на, про́мі́н (-ну). [Гро́ші – знаря́ддя до міньби́ (Єфр.). Охо́чих до мі́нянки ку́па вели́ка (Франко). Ми зроби́ли обмі́нок (Н.-Лев.)].
-на без придачи, ухо на ухо – міньба́ без дода́чі (так на та́к, зап. віть на ві́ть).
Посредством -ны – через мі́ну, мі́ньки. [Ця соки́ра мі́ньки мені́ діста́лася (Звин.)].
-на обратная – ро́змін (-ну). Промышлять -ною (особенно лошадей), см. Менова́ть;
3) змі́на, відмі́на, (
перемена) перемі́на; срв. Измене́ние.
Неощути́мый, Неощути́тельный – невідчу́тний, непомі́тний.
-мая перемена климата – непомі́тна змі́на клі́мату (підсо́ння).
Почти -мая боль – ма́йже непомі́тний (невідчу́ваний) біль.
Ночной – нічни́й, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночі́шній. [По́гляд звів геть на не́бо нічне́є (Л. Укр.). В те́мряві нічні́й (Вороний). Калата́ло нічно́го сто́рожа (Коцюб.). Гудо́к прорі́зав пові́тря; кінча́лася нічна́ змі́на (Ледянко). Холо́дне вночі́шнє пові́тря (Грінч.) Серед вночі́шньої ти́ші (Корол.). Цвірча́ли вночі́шні цвіркуни́ (Загірня)].
-на́я бабочка, -но́й мотылёк – не́тля, нічни́й мете́лик. [В гнівли́ве се́рце по́мисл злий, як не́тля в сві́тло, ли́не (Франко)].
-ны́м бытом – вночі́; см. ниже -но́й порой. -но́е время, -на́я пора – нічни́й (вночі́шній) час, нічна́ доба́, (редко) нічна́ діб (р. доби́); см. Пора́ 1.
В -но́е время, -но́й порой, в -ну́ю пору – вночі́, за но́чи, нічно́го (вночі́шнього) ча́су, нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, (диал.) уні́чпори (Біл.-Нос.); срв. Но́чью.
-но́й горшок – нічни́й го́рщик, нічни́й горще́чок, (нічне́) горня́(тко), урина́л (-ла), нічна́ ва́за, (эвфем.) генера́л. [Переда́йте мені́, будь ла́ска, нічни́й го́рщик (М. Хвильов.). Карло́ Іва́нович увійшо́в з поро́жнім «генера́лом» і поста́вив його́ обере́жно під кро́вать (М. Хвильов.). Шви́дше посади́ дити́ну на горня́тко! (Звин.)].
-но́й дозор – нічни́й дозі́р, нічна́ ва́рта (ча́та).
-на́я красавица, бот.
а) (
Hesperis matronalis L.) вечерни́ці (-ниць) (паху́чі), вечі́рня (нічна́) фія́лка, вечі́рня (нічна́) доба́;
б)
-на́я красавица и -на́я красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна́ краса́;
в)
-на́я красавица и -ны́е духи (-но́й дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна́ фія́лка.
-но́й мрак, см. Мрак.
-но́й отдых – нічни́й відпочи́нок (-нку), спокі́йне ночі́вля (-ля, ср. р.). [Як тебе́ забра́ли в москалі́, – ні одного́ спокі́йного ночі́вля не ма́ли ми (Г. Барв.)].
-но́й пастух – нічни́й пасту́х, нічлі́жник, (редко ночлі́жник), нічліжа́нин, (редко) ночліжа́нин (мн. -жа́ни, -жа́н). [Ночлі́жники ба́чили, що такі́-то коло їх ко́ней ворожи́ли (Номис)].
-ная птица – нічни́й (вночі́шній) птах, нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка), нічни́ця.
-на́я работа – нічна́ (вночі́шня) робо́та; нічкува́ння.
-ная рубашка – нічна́ соро́чка, соро́чка на́ ніч.
-но́е светило – нічне́ світи́ло, мі́сяць (-ця), мі́сяць ясноро́гий, нічни́к (-ка́) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота́ діжа́.
-на́я тень – нічна́ (вночі́шня) тінь; (видение) нічни́й при́вид.
Переме́на – перемі́на (ум. перемі́нка, перемі́ночка), змі́на, відмі́на (ум. відмі́нонька), (о кушаньях) перемі́на. [А скі́льки на сві́ті вся́ких перемі́н луча́ється (Свидн.). І дав їм усі́м на перемі́ну оде́жі на доро́гу (Св. Пис.). Змі́на в по́глядах (Коцюб.). Відмі́на в почува́ннях. На лиці́ помі́тно було́ глибо́ку одмі́ну (Васильч.)].
Переме́на, -нка (в школе между уроками) – пере́рва, змі́на, гал. па́вза.
-на жизни, декорацийзмі́на життя́ (в житті́), декора́цій.
-на жилища, помещения – перемі́на осе́лі (домі́вки), примі́щення (поме́шкання).
-на образа правления, образа жизнизмі́на ладу́ (в урядува́нні), змі́на ладу́ (на́прямку) в житті́.
-на платья – по́вне вбрання́.
-на бельязмі́на біли́зни.
Иметь несколько -ме́н платья – ма́ти кі́лька вбранні́в, ма́ти чима́ло вбрання́.
Перемене́ние – перемі́нення, змі́нення, відмі́нення, переина́кшення, перемі́на, змі́на.
Постепе́нный – пові́льний, спрокві́льний, поступо́в(н)ий, ступне́вий, поступі́нний.
-ный рост дерева – пові́льне зроста́ння де́рева.
-ное и внезапное изменение – пові́льна (спрокві́льна) і рапто́ва́ змі́на.
Происходи́ть, произойти́
1) (
сделаться, статься) ді́ятися, поді́ятися и зді́ятися, чини́тися, зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, роби́тися, зроби́тися, ста́тися, скла́стися; (твориться) твори́тися, утвори́тися и створи́тися, ко́їтися, ско́їтися; (совершаться, иметь место) відбува́тися, відбу́тися, захо́дити, зайти́.
Срв. Случа́ться, Твори́ться. [Що було́ коли́сь, те бу́де й знов, і що ді́ялось, те й ді́ятиметься, і нема́ ново́го нічо́го під со́нцем (Еккл.). Давно́ коли́сь те ді́ялось у вас на Вкраї́ні (Шевч.). Побі́жу мерщі́й додо́му, чи не поді́ялось чого́ там (Шевч.). Ось як воно́ зді́ялось, слу́хай (Стор.). Чини́лося те у да́вню давнину́ (М. Вовч.). У ме́ртвій ти́ші со́нного га́ю зчини́вся бій (Коцюб.). Не так воно́ ро́биться, як нам хо́четься (Номис). Як ста́лось це? І як могло́ це ста́тись? (Грінч.). Але тут і ста́лось чу́до (Самійл.). Ди́вне ди́во скла́лося тут (Грінч.). Надво́рі таке́ ко́їться, що і ви́глянути не мо́жна (Канів.). Що там ско́їлося вчо́ра межи ва́ми? (Коцюб.). І ніхто́ не зна́є того́ ди́ва, що тво́риться серед но́чи в га́ї (Шевч.). Як одбува́лася ця боротьба́ – не тре́ба нага́дувати, бо одбува́лась вона́ на на́ших очах (Єфр.). Батьки́ ніко́ли не зна́ють того́, що одбува́ється в душі́ ї́хніх діте́й (Крим.). Еволю́ція зна́чна зайшла́ від часі́в, як батьки́ борони́лись війно́ю (Самійл.)].
Между ними -зошла́ ссора – між ни́ми зайшла́ сва́рка, ста́лася сва́рка.
Между ними что-то -зошло́ – між ни́ми щось ста́лося, щось зайшло́. [Що межи ва́ми зайшло́, най межи ва́ми бу́де (Франко). Те, що межи на́ми зайшло́, не було́ непорозумі́ння (Л. Укр.)].
-зошло землетрясение – ста́вся, зчини́вся землетру́с.
-зошё́л неожиданный случай с кем – ста́лася, скла́лася несподі́вана приго́да кому́ и з ким. [Ста́лась йому́ приго́донька не вдень, а вночі́: занеду́жав чумаче́нько з Кри́му ідучи́ (Пісня)].
Если -зойдё́т перемена – якщо ста́неться, за́йде, відбу́деться змі́на.
В нём, с ним -зошла большая перемена – з ним ста́лася, зайшла́, відбула́ся вели́ка змі́на. [Я почу́ла, що від то́го ча́су з ним зайшла́ яка́сь змі́на (Франка)].
-ди́ть, -зойти́ с кем – ді́ятися, поді́ятися, ста́тися, роби́тися, зроби́тися з ким и кому́, пово́дитися з ким. [Ся́я молоди́ця зна́ла усе́, що з Окса́ною пово́дилось (Квітка)].
С ним что-то -зошло́ – з ним и йому́ щось ста́лося, поді́ялося, зроби́лося. [Що з їм ста́лося – не зна́ти (Грінч.). Ста́лося хоробли́вій люди́ні те, що й пови́нно було́ ста́тися (Крим.)].
Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло́ – не розумі́ю, що це зо мно́ю (з ним) и мені́ (йому́) ді́ється, ро́биться, поді́ялося, ста́лося, зроби́лося. [Бо́же мій! де це я?.. Що це зо мно́ю ді́ється? (Н.-Лев.). Що вам оце́ тако́го поді́ялось? (Федьк.). Що се з не́ю поді́ялось? (М. Вовч.). Що це її́ зроби́лося? (Житом.)].
С ногами что-то -дит, -шло́ – нога́м щось ро́биться, зроби́лося.
Действие -дит – ді́я відбува́ється, веде́ться, прова́диться де. [Наро́дні ти́пи з тіє́ї місце́вости, де веде́ться ді́я пое́ми (Рідн. Край)].
Дело -ди́ло в 20-х годах XIX века – ді́я ді́ялась в двадця́тих рока́х XIX ві́ку.
Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом – розмо́ва відбува́ється, веде́ться, прова́диться віч-на́-віч, по́шепки. [Розмо́ва звича́йно або́ урива́лася, або́ прова́дилася вже по́шепки, на у́хо (Єфр.)].
Вчера -ди́ли выборы – учо́ра відбува́лися ви́бори.
Заседания -дя́т в здании городского совета – засі́дання відбува́ються в буди́нку місько́ї ра́ди.
Битва под Полтавой -ди́ла 27 июня 1709 года – би́тва під Полта́вою відбува́лася 27 че́рвня 1709 ро́ку;
2) (
возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) вихо́дити, ви́йти, похо́дити, піти́, става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го, виника́ти, ви́никнути, ви́пасти з чо́го. [Вірш вихо́дить з то́го, що слова́ розставля́ються так, що приро́дні на́голоси сами́ собо́ю чергу́ються, як ви́міряні, ритмі́чно (Єфр.). Але́ не з тіє́ї наро́дньої пое́зії ви́йшло старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). Звідкіля́ пішла́ мо́ва лю́дська (Крим.). Одні́ систе́ми тракту́ють, що мора́ль похо́дить з абсолю́тного авторите́ту (Наш). Таки́м чи́ном і ста́ла а́збука (Єфр.). З тихе́ньких усе́ ли́хо встає́ (Номис). Уся́к знав, що од йо́го у селі́ усе́ ли́хо встає́ (Квітка). Біль, що повстава́в з нудьги́ (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.). З цьо́го могло́ повста́ти вели́ке ли́хо (Загірня). Хто й зна, що-б воно́ ви́никло з цьо́го (Грінч.). З то́го-то й ви́пало, що пра́вди ні́где було́ шука́ти (Куліш)].
-шло́ несогласие – повста́ла незго́да.
Это -дит от того, что… – це вихо́дить, виника́є, (по)стає́ з то́го, що… [Мо́же це виника́ло з то́го, що украї́нським кри́тикам дово́дилося ра́зом і обороня́ти пра́во украї́нського письме́нства на існува́ння (Єфр.)].
Свет -дит от солнца – сві́тло похо́дить, вихо́дить з со́нця.
Эта болезнь -дит от простуды – ця хворо́ба постає́ з просту́ди.
От этого может -йти убыток – з цьо́го мо́же ви́йти шко́да, зби́ток.
-ди́ть откуда – похо́дити зві́дки. [Лоя́лем я зову́сь. З Норма́ндії похо́джу (Самійл.)].
-дить, -йти от кого – похо́дити, піти́ з ко́го и від ко́го, народи́тися (во множ. понаро́джуватися) від ко́го. [Сини́ усю́ди від отці́в похо́дять (Куліш). З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.). З Промете́я похо́джу (Л. Укр.). Де́які з них, як от князі́ Остро́зькі понаро́джувались од варя́го-ру́ських і ли́тво-ру́ських князі́в (Куліш)].
Он -дит от знаменитого рода – він похо́дить з сла́вного ро́ду.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Обстановка – обстава, обстанова, оточення, умови, становище, стан, ситуація, (обстоятельства) обставини:
благоприятная обстановка – сприятливі умови (обставини);
в обстановке полной секретности – в умовах цілковитої таємності;
в мирной обстановке – в умовах миру;
дестабилизация обстановки – дестабілізація становища;
жить при неблагоприятной обстановке – жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні);
международная обстановка – міжнародний стан;
неблагоприятная обстановка – несприятливі умови (обставини);
обстановка квартиры – обстава квартири;
окружающая, внешняя, домашняя обстановка – наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення, довкілля, довкружжя;
оперативная обстановка – оперативні обставини;
при такой обстановке – за таких обставин (умов), у таких умовах;
смена обстановкизміна обстанови (умов, обставин);
совместная жизнь при такой обстановке была ужасна – спільне життя за таких обставин жахливе було.
[Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (І.Нечуй-Левицький). Вона знала, що Балабуха не жвавий в розмові, й попросила його в садок, де сподівалась почути при поетичній обставі те слово, котрого вона вже ждала двадцять три роки з половиною (І.Нечуй-Левицький). Життя ламало тільки обстанову навколо мене (ну, і кості мої, як траплялось), а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться (Л.Українка). Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (В.Стефаник). Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (С.Васильченко). Зринала в пам’яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки: заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (С.Васильченко). Ґава недовго розмовляв із Староміським, але весь час уважно придивлявся його хаті і всій домашній та родинній обстанові (І.Франко). Тепер уже йому здавалося, що це не іспити мучили його дома, але ціла вороницька обстанова. Те його ліжко, той садок з ямками, той лубин, той лісок — усе те були його вороги, що гризли його душу й сушили мозок (Л.Мартович). Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (С.Єфремов). Але хлопець чекав її і якось цікавіше, ніж навіть уперше зайшовши, роздивлявся на обставу в кімнаті, що дала йому несподіваний притулок. Вона була убога та обстава, з ліжка, двох стільців, крісла та столика складаючись, не маючи навіть шафи, щоб дати місце повішеним на стіні й тканиною запнутим сукням. Але невідома дівчина, що мешкала в ній, створила з цих нужденних речей якусь принадну гармонію, зуміла надихнути жіночою грацією їхнє розташування, повити зачаруванням юності їхню лагідну простоту (В.Підмогильний). Саме під час нашої розмови почулися перші гарматні вибухи з боку Джугастри, потім кулеметні й рушничні стріли, — то москалі атакували Запорожців. За півгодини Марківка наповнювалася обозами різних частин. Обстанова змінилася, значно на гірше (М.Омелянович-Павленко). Заспокійливо торохтіли відра, що в них вибирали картоплю, — навіть якби зайнялася пожежа, то не зразу повірила б у це Маріка, — така була мирна обстава в селі (В.Міняйло). З плином літ йому вдалося уподібнити обставу казино до внутрішнього образу улюбленої ним кондитерської, порозставлявши по кутках мініатюрні столики і прикривши настільні лампи червонястими абажурами (Є.Горева, перекл. Й.Рота). — Уважай, щирий мій і вірний джуро, яка темна й невидна ця ніч, яка непевна тиша панує довкола, як глухо й тривожно шумотять ці дерева, як грізно бушує ця вода, що ми її шукаємо, ніби реве-спадає з височезних Місячних гір, як безугавно стукотить щось невідоме, бентежачи й терзаючи наш слух: всі ці обставини, разом узяті чи й кожна зосібна, здатні заронити ляк, острах і жах у груди самого Марса, не кажучи вже про тих, хто не звик до подібних пригод і небезпек, та все те, що я тобі щойно змалював, лише збадьорює і збуджує в мені духа і в серці моїм закипає палке жадання будь-що-будь піти назустріч сій небезпечній пригоді (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У меблях і хатньому начинні я не помітив вишуканости, і все ж обстава Лолиної квартири тішила око, видавалася мені після готелю приємна і стерпна (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Хоч ці дві кімнати були менші, ніж та, через яку ми ввійшли в бібліотеку (дійсно, та була семикутна, а ці дві — прямокутні), обстанова була такою ж: шафи з книжками, а посередині — стіл (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Він також хотів відгородитися від усього, нічого не бачити, власне, нічого не переживати, принаймні в прямому, звичному значенні цього слова: він не прагнув до зміни обстанови, не шукав нових вражень, розваг, відпочинку, а що стосується цього останнього, — відпочинку, — то Адріан часто сміявся з людей, які завжди відпочивають, засмагають і набувають сили, тільки невідомо для чого (Є.Попович, перекл. Т.Мана). Обстава тієї кімнати: два металеві ліжка, — односпальне, де спала мати, і двоспальне, на якому спали діти, між ними нічний столик, навпроти столика дзеркальна шафа (О.Жупанський, перекл. А.Камю). — Ви запевне, що народилися не в такій обставі. Мої батьки все перебудували (О.Жупанський, перекл. А.Камю). Я розпачливо хотів розчинитися в обставі — невидимо ковзати між предметами в китайському стилі, як риба між коралових рифів,— а проте, здавалося, я приваблював небажану увагу до себе сотні разів на день (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт). Попри обставу й обставини, я поснідав усмак, як ніколи. Гостро, по-прустівському, як після дози мескаліну, всотував кожен запах і смак цих ласощів. Голодний як вовк, я виїв усе, що було на таці, й до краплі допив каву (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Ніч. Сортувальна станція. Добре видно було обставу (Л.Кононович, перекл. Л.Ґію). Ґаскуань кинув тріски в піч і, позадкувавши, зачинив двері. Тоді засвітив гасову лампу на столі, став на коліна й запалив у печі вогонь, усім тілом відчуваючи, як Анна мовчки оцінює кімнату з її вбогою обстановою (В.Панченко, перекл. Е.Катон)].
Обговорення статті
Протез – (франц. от греч.) протез, (деревяшка) дерев’янка, (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́.
[Його протез ліг горизонтально і грізно дивився на мене, як цівка важкого кулемета (Юрій Ячейкін). — Добре, подивимося. Як тобі цей протез? — Жме, не можу закрити рота. — Чорт забирай! Які ви всі тендітні. Ану, приміримо цей. — Він мені завеликий. Якщо я чхну, він випаде. — А ти не застуджуйся, холеро. Відкривай рота (М.Жердинівська, перекл. Л.Сепульведи). Як політикові, Скрипникові не конечне було розумітися на тонкощах лінґвістики. Але він був мудрий політик і цілком на висоті призначення — керувати справами культури. Інтуїцією він непомильно розумів те, на що звертали увагу люди з мовознавчих кіл типу Олени Курило: потребу поставити українську мову на власні ноги, надати їй самостійного значення; вивільнити з-під впливів російської, поклавши в її основу джерела народної мови. З уваги на це він уважно прислухався до пропозицій західньоукраїнських мовознавців, коли йшлося про норми, які українську мову віддалювали від впливів російської: написання ґ не лише в українських словах типу ґава, ґудзик тощо, а й у новіших запозиченнях з латинської та взагалі з чужих живих мов ("енерґія, ґастроля); пом’якшене л у чужомовних словах типу лямпа, плянета; сполучення ія в словах типу соціялізм тощо. Також зміна роду в чужомовних словах, якщо вони вже прийшли через російську мову з перекрученою родовою ознакою (рос. класс — кляса, протез — протеза і под.) (І.Кошелівець). Рипить проблем натруджений протез. А хочеться хоч з чогось порадіти… (Микола Боровко). Без телевізора, без жінки, без жалю сиджу. Я сам собі — мов ліга. А жінка та — немов зима без снігу. А жінка та — немов душі протез (В.Слапчук). Міняю бензопилку на протез].
Обговорення статті
Тушка – (мясо) тушка, (полит., презр.) тушка, тушканчик, проститушка:
процесс «производства» тушек – тушкизація.
[Попутно ці «тушки» проявили завидну простоту (звідси, власне, і виникає термін «проститушки») (Леся Романчук). Зміна партійної прописки, фракції окремою депутатською «тушкою» або навіть цілою групою «тушконосців» уже давно нікого не дивують (Владислав Романов). Вочевидь, країною прокотиться хвиля насильницької «тушкизації» (Ростислав Павленко). Сьогоднішню владу слід визначати так, як вона сама себе назвала, «тушки-кровосісі» (Олександр Палій). …тушки-псевдодемократи своєю поведінкою демонструють, що остаточно зреклися народу, бо як ті свині припали до помиїв від партії регіонів в державному кориті… (з інтернету). Часто під масками вовків-опозиціонерів ховаються овечки та зайці, котрі у парламенті потім перетворюються на продажних тушканчиків, які йдуть у більшість або синхронно з нею голосують (Анатолій Гриценко). Крапля за краплею — «тушки» перелилися у флакон нової коаліції. Вірнопідданий Конституційний Суд — а не парламент, як мало б бути за законом — скасував політреформу, подарувавши Януковичу Конституцію з царськими повноваженнями. І далі цей цар-король-государ уже не може спинитися — ламає всіх на власний смак і розбудовує «Межигір’я» до розмірів Тадж-Махалу (Дмитро Лиховій). У коаліції включно з тушканчиками можна будь-кого взяти за шкварку, посадити за ґрати і бути певним, що не помилишся (Ю.Винничук). Один українець — політичний лідер, два — партія, три — партія з тушками].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАСТУПА́ТЬ, (на зміну) става́ти, (дорогу) перетина́ти, перекрива́ти;
заступа́ющий, що заступа́є тощо, гото́вий /покли́каний/ заступи́ти, ім. /на пост/ змі́на, підмі́на, прикм. /про зміну/ сві́жий, змі́нний, книжн. заступа́льний;
заступа́ющий доро́гу, стил. перероб. як коло́да на доро́зі;
заступа́ющий на пост /заступа́ющий на дежу́рство/, змі́нний стійка́р /стійкови́й, вартови́й, чергови́й/.
КРУТО́Й ще різки́й [крута́я переме́на різка́ змі́на], (про яйце) накруто тве́рдо зва́рений;
крутой кипято́к, крути́й окрі́п;
круты́е пути́ (пізнання) крутосхо́ди.
НО́ВШЕСТВО ще нова́ція, змі́на, образ. оста́ннє сло́во.
ОЧЕРЁДНОСТЬ фраз. послідо́вність, насту́пність, послідо́вна змі́на.
СМЕНЯ́ТЬ ще міня́ти;
сменя́ющий що /мн. хто/ міня́є тощо, зви́клий міня́ти, зго́дний /покли́каний/, заміни́ти, змі́нник, засту́пник, змі́на, замі́на для кого, прикм. змі́нний, змі́нювальний, замі́нювальний, перемі́нювальний, усува́льний, стил. перероб. для замі́ни кого, на змі́ну кому;
сменяющийся/сменя́емый змі́нюваний, замі́нюваний, перемі́нюваний, усу́ваний, прикм. змі́нний, замі́нний;
сменяющийся пор. меняющийся, перемежающийся;
бы́стро сменяющийся калейдоскопі́чний, кінематографі́чний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Измена
1) (
нарушение верности) зра́да, -ди;
2) (
перемена) змі́на.
Изменение – відмі́на, змі́на, -ни.
Перемена – перемі́на, змі́на, -ни.
Сменазмі́на, замі́на, -ни.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Изменение – переміна; зміна; відміна. Во изменение – зміняючи; на зміну. До изменения – до зміни. Впредь до изменения – надалі до зміни; до дальшої зміни; поки не буде змінено, скасовано. Изменение в личном составе – переміна в особовому складі. Изменение расписания поездовзміна залізничного руху. Изменение пароходных расписанийзміна пароплавного руху. Вносить изменение во что – зміняти що; запроваджувати зміну до чого.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Изменениезмі́на;
• и. адиабатическое
– з. адіябати́чна;
• и. вековое
– з. вікова́;
• и. изодиабатическое
– з. ізодіябати́чна;
• и. изотермическое
– з. ізотермі́чна;
• и. плавное
– з. плавка́;
• и. политропическое
– з. політропі́чна;
• и. суточное
– з. добова́;
• и. упругое (длины
) – з. пружна́.
Переменазмі́на.
Сменазмі́на;
• с., замена
– замі́на.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вариа́ция варіюва́ння, змі́нювання; варія́ція,-ції, змі́на,-ни
измене́ние змі́нювання; змі́нення; змі́на,-ни
и. адиабати́ческое змі́на адіябати́чна [неперехідна́]
и. аллотропи́ческое змі́на алотропі́чна (перехід хемічного елемента від одної до другої простої речовини)
и. дисбала́нсное змі́на дисбала́нсна [неврівнова́жена]
и. необрати́мое змі́на необоро́тна
и. обрати́мое змі́на оборо́тна
и. периоди́ческое змі́на періоди́чна
и. расчётное змі́на розрахунко́ва
конве́рсия конве́рсія,-сії, перетво́рення; змі́на,-ни, замі́на,-ни
к. вну́тренняя конве́рсія вну́трішня
к. водяно́го га́за конве́рсія водяно́го га́зу
к. па́рная конве́рсія па́рна
к. произво́дственная конве́рсія виробни́ча
метаболи́зм метаболі́зм,-му, перетво́рення, змі́на,-ни
переме́на змі́нювання; змі́нення; перемі́на,-ни, змі́на,-ни, відмі́на,-ни
сме́на змі́нювання, замі́нювання; змі́нення, замі́нення; змі́на,-ни, замі́на,-ни
с. добы́чная змі́на видобу́вна [добува́льна]
с. ремо́нтная змі́на ремо́нтна
с. ремо́нтно-подготови́тельная змі́на ремо́нтно-підгото́вча

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Змі́на
1)
смена;
2)
перемена, изменение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Изменениезмі́на, одмі́на; и. существенное – ґрунто́вна одмі́на; без -ния чего – без змі́ни чого́, не зміняючи чого́; во -ние чего (приказа) – зміняючи що, на змі́ну чого́, щоб змінити що; вносить -ние во что – змінити що, запрова́джувати змі́ну до чо́го; впредь до -ния настоящего пункта – нада́лі до змі́ни цього́ пу́нкту, по́ки буде змі́нений цей пункт; неподлежащий -нию – незмі́нний; подвергаться -ниям – зазнава́ти, зазна́ти змін, (з)мінятися, змі́нюватися, змінитися.
Перемена – перемі́на, змі́на.
Сменазмі́на, заступа́ння; на смену – щоб змінити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

змі́на, -ни, -ні; змі́ни, змін

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зміна, -ни, ж.
1) Перемѣна, измѣненіе. Левиц. (Правда, 1868, 496).
Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. Чуб. V. 104.
2) Смѣна.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Изменениезмі́на, -ни.
*Караул — сторо́жа, -жі; К. внутренний — вну́трішня сторо́жа; К. гарнизонный — залого́ва сторо́жа; К. главный — головна́ сторо́жа; К. задний — за́дня сторо́жа; „К. направо“ — „Сторо́жа право́руч“; К. отдельный — окре́ма сторо́жа; К. передний — пере́дня сторо́жа; К. полевой — польова́ сторо́жа; К. сборный — збі́рна сторо́жа; К-ла состав — склад сторо́жі; К-лов поверка — пере́вірка сторо́ж; К-лов развод — ро́звід сторо́ж; К-лов сменазмі́на сторо́ж; вступить в К. — става́ти на сторо́жу.
Первый — пе́рший; „Первая смена к разводящим“ — „пе́рша змі́на до розвідникі́в“; П. шеренга — пе́рший шере́г.
*Переменазмі́на, -ни; П. направлениязмі́на на́пряму; П. целизмі́на ці́ли.
*Сменазмі́на, -ни; „Смена за мной марш“ — „зміна за мно́ю руш“; С. караулазмі́на сторо́жі; „Смена стой“ — „змі́на сті́й“.
*Цель — ці́ль, ці́ли; мета́, -ти́; Ц. вертикальная — прямови́сна ціль; Ц. воздушная — повітряна́ ціль; Ц. войны — мета́ війни́; Ц. глубокая — глибо́ка ціль; Ц. движущаяся — рухо́ма ціль; Ц. живая — жива́ ціль; Ц. закрытая — закри́та ціль; Ц. занятий -мета́ навча́ння; Ц. земная — назе́мна ціль; Ц. за закрытием — ніч. за закриттям: Ц. невидимая неви́дна, закри́та ціль; Ц. неподвижная — нерухли́ва ціль; Ц. открытая — відкри́та ціль; выбор целей — ви́бір ці́лів; перемена Ц.змі́на ці́ли; указание целей — зазна́чення ці́лів.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Измѣ́на = зра́да (С. Аф. З. Л.), ізра́да (С. Л ), змі́на. (С. З.). — Иньша рада гірша зради. н. пр. — Ох і зрада, зрада! карі очі зрада! Чом у тебе милий не все щира правда? н. п. — Бачить зраду Оленочка, бачить та мовчить, тільки часом під вербою смутная стоїть. О. Пч. — Восточний царь на Вкраїнї не доймає віри, засилає Голїцина, щоб не було зміни. н. п. — Вже не буде жадної зміни межи нами. н. п.
Измѣне́ніе = змі́на, одмі́на, перемі́на, одмі́нок. — Маємо три одміни води. Де-що про Сьв. Б. — Скік в стремена, давай драла!.. Аж що за одмінок? — Стріха в хмарах заблищала і стоїть будинок. Гул. Ар.
Перемѣ́на = перемі́на, перемі́нка, змі́на (С. Л.), одмі́на (С. Л.), замі́на і д. Измѣне́ніе. — Щоденна переміна робітників не довела до добра. Кн. — Що разу одміна: вранцї одно, а в обід друге. Кн. — У нас їжа без одміни: хлїб та вода — вся наша їда. Кн. — Нема в його й сорочки на перемінку. Кн.
Смѣ́на = змі́на, замі́на, С. Л. — Смѣ́на земли́ = рука́. С. Л. — С. о́череди = чередува́ння.