Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «знамя»
Шукати «знамя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зна́мя – пра́пор (-ру), стяг (-гу), корогва́, (ум. корого́вка, корого́вця), корого́в (-гви́, ж. р.) и корого́в (-ро́гву, м. р.), кору́га́, знамено́. [Із-за гори́ коза́цькії корого́вки ви́дко (Дума). У голо́воньках черво́ний пра́пор постанови́ли (Лукаш.). Вже ві́йсько пішло́, знамена́ ма́ють (Чуб. V). Вони́ ви́соко держа́ли свій стяг (Єфр.)].
• -мя науки, свободы, коммунизма – пра́пор нау́ки, во́лі, комуні́зму. [Вго́ру ви́соко підня́ти пра́пор рі́дної нау́ки (Самійл.)].
• Сражаться под чьими-л. -мё́нами – би́тися під чиї́мись прапора́ми, корогва́ми.
• Водрузить -мя – поста́вити пра́пор, стяг и т. д.
Выставля́ть, вы́ставить – виставля́ти, ви́ставити; а теснее –
1) вистановля́ти, ви́становити. [Ви́становила подві́йні ві́кна. Повистановля́й кві́ти під дощ];
2) вистро́млювати, ви́стромити, висува́ти, ви́сунути, витика́ти, ви́ткнути, вихиля́ти, ви́хилити. [Ви́ткну го́лову в вікно́]; (язык) висоло́плювати, ви́солопити (язика́); (зубы) вищиря́ти, ви́щирити (зу́би), вискаля́ти ви́скалити (зу́би).
• Выставля́ть вперёд, напр. живот – випина́ти, ви́пнути, ви́п’ясти; (обнаженную часть тела) ви́тріщити. [З ді́рки го́ле колі́но ви́тріщилося];
3) -ля́ть свидетелей – ста́вити (станови́ти) сві́дків;
4) (дверь, подняв ее с петель рычагом) вива́жувати, ви́важити;
5) (на вид) ста́вити, поста́вити пе́ред о́чі;
6) (чем) станови́ти чим. [Я себе́ не стано́влю розу́мною];
7) (флаг, знамя) викида́ти, ви́кинути.
• Вы́ставленный – ви́ставлений, ви́стромлений, ви́сунений и т. д.
Значо́к –
1) значо́к (-чка́), зна́чка, за́значка.
• Контрольный -чо́к – контро́льний значо́к, контро́льна зна́чка;
2) (корпорации) значо́к, ці́ха, ці́шка;
3) (малое знамя, флажок) прапоре́ць (-рця́), пра́пірок (-рка), корого́вка.
Кра́сный –
1) (о цвете) черво́ний, (поэт., устар.) черве́ний, черле́ний. [Черво́на кали́на. Черво́не вино́ (Гол.)].
• Ярко -ный – яскра́во-черво́ний, жи́во-черво́ний, при́кро-черво́ний. [Гу́би жи́во-черво́ні (Свидн.). Ху́стка така́ при́кро-черво́на, аж о́чім боляче́ диви́тися на не́ї (Харківщ.)].
• Тёмно -ный – вишне́вий, буряко́вий.
• Кроваво -ный – крива́во-черво́ний, кро[и]ва́вий.
• Золотисто -ный – черво́но-золоти́й.
• Коричнево -ный – (о цвете глиняной посуды) червінько́вий (Вас.).
• Окрашивать, окрасить чем-либо -ным – червони́ти, почервони́ти, зачервони́ти. [Кров червони́ла па́льці і стіка́ла на зе́млю (Коцюб.)].
• Окраситься чем-либо -ным – зачервоні́ти, почервони́тися. [Ру́ки почервони́лися ви́шнями (М. Грінч.)].
• Окрашенный -ным – почерво́нений, зачерво́нений. [Зачерво́нені твоє́ю кро́в’ю (Куліш)].
• -ное знамя – черво́ний пра́пор.
• -ный цвет – черво́ний ко́лір (-льору).
• -ная площадь – черво́ний майда́н, черво́на пло́ща.
• -ная нить (иноск.) – черво́на ни́тка.
• -ный петух – черво́ний пі́вень.
• Пустить -ного петуха – пусти́ти черво́ного пі́вня, підпали́ти.
• -ный (хвойный) лес – бір (р. бо́ру), шпилько́вий ліс.
• -ная лоза, см. Краснота́л.
• -ное дерево – черво́не де́рево, маго́нь (-го́ню).
• -ная строка (в книге, рукописи) – нови́й рядо́к, абза́ц.
• Начните с -ной строки – почні́ть з ново́го рядка́.
• -ное яичко – кра́шанка, черво́не яє́чко;
2) (о политич. убежден., партиях) черво́ний.
• -ная армия, гвардия – черво́на а́рмія, гва́рдія;
3) (красивый, прекрасный) кра́сний, (кратк. форма) кра́сен (-сна, -сне). [Сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на то́бі тя́жко жи́ти (Пісня). Ой рясна́, красна́ в лу́зі кали́на, а ще красні́ша у Петра́ дочка́ (Колядка). Я́сен та кра́сен світ мені́ став, як його́ покоха́ла (М. Вовч.)].
• -ная девица – кра́сна ді́вчина (ді́вка, па́нна), (в песнях и обрядах) кра́сна діви́ця. [На горо́ді верба́ ря́сна, а в хати́ні ді́вка кра́сна (Пісня). Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця (Пісня)].
• -ный молодец – до́брий молоде́ць. [Гей чого́, хло́пці, до́брі моло́дці, чого́ смутні́-невесе́лі? (Пісня)].
• -ное лето – кра́сне лі́то.
• -ное солнышко – ясне́ (кра́сне) со́нечко.
• -ная горка – про́води́ (-ві́д и (реже) -дів), провідни́й ти́ждень. [Весі́лля бу́де на провідно́му ти́жні (М. Грінч.)].
• -ный поезд – весі́льний по́їзд.
• -ные дни – ясні́ (кра́сні) дні, (переносно ещё) розко́ші (-шів).
• Прошли мои -ные дни – мину́ли(ся) мої́ ясні́ дні, мину́ли(ся) мої́ розко́ші.
• Чем твоя жизнь -на́? – чим твоє́ життя́ кра́сне (га́рне)?
• Не -на́ моя жизнь – сумне́ (невесе́ле) моє́ життя́.
• -ное словцо – до́теп (-пу), доте́пне, при́кладне сло́во.
• Он так и сыпет -ными словцами – він так і си́пле до́тепами.
• Прибавить для -ного словца – доки́нути, щоб дотепні́ш було́, прибреха́ти.
• -ный двор – двір (р. дво́ру).
• -ная изба – світли́ця.
• -ный угол – по́куття (-ття), по́куть (-ті).
• Сидеть в -ном углу – сиді́ти на по́кутті; (о женихе с невестой) сиді́ти на поса́ді.
• -ное окно – поку́тнє́ вікно́.
• -ное крыльцо – пере́дній ґа́нок (-нку).
• -ный зверь – хутряни́й (смуха́тий) звір.
• -ная рыба – безко́ста, хрящова́ ри́ба, білори́биця.
• -ный товар – панськи́й крам, -ські́ мате́рії, мануфакту́рна крамина́.
• -ный ряд – крамни́й ряд, торг мате́ріями, мануфакту́рні крамни́ці.
• Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
• Это -ная цена – це кра́сна ціна́ (найви́ща, найбі́льша ціна́).
• Долг платежём -сен – лю́биш позича́ти, люби́ й віддава́ти; яке́ дав, таке́ взяв (Приказки);
4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. – волови́к, воло́вий язи́к, медуни́ця, медуни́чник, красноко́рінь, рум’я́нка, рум’я́нчик.
Поднима́ть и Подыма́ть, подня́ть – підійма́ти (піднима́ти), під(ій)ня́ти, здійма́ти (знима́ти), здійня́ти, зня́ти, підво́дити, підве́сти, зво́дити, зве́сти, підно́сити, підне́сти, (о мн.) попідійма́ти, поздійма́ти, попідво́дити, позво́дити, попідно́сити. [Ки́нулися лю́ди до то́го зло́та, набира́ли сті́льки, скі́льки хто зду́жав підійня́ти (Рудан.). Соба́ка підві́в свою́ мо́рду вго́ру і сумови́то зави́в (Крим.)].
• -ма́ть, -ня́ть (рычагами) – підва́жувати, підва́жити (о мног. попідва́жувати) що, ви́вагом підійма́ти, підня́ти що.
• -ть камень, мешок муки – підійма́ти, під(ій)ня́ти ка́меня (и ка́мінь), мішо́к бо́рошна.
• Тяжолое – не -му́ – важке́ – не підійму́, не піднесу́.
• Помогать -ть, или поднима́ть (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) – завдава́ти, завда́ти, піддава́ти, підда́ти. [Завда́й-но мені́ мішка́, бо сам не зду́жаю підня́ти (Звин.). Завда́в я сво́го́ клумачка́ на пле́чі та й побра́вся шляхо́м-доро́гою (Звин.)].
• -ма́ть, -ня́ть что-л. держа перед собой – про́ти се́бе (пе́ред се́бе) підійма́ти, під(ій)ня́ти, підво́дити, підве́сти що. [Узя́в коло́дку за ко́мель, підві́в про́ти се́бе, як сві́чку (Манж.)].
• -ть плотину, дом и т. д. (повышать) – підійма́ти (піднима́ти), підня́ти, підви́щувати, підви́щити, підно́сити, підне́сти гре́блю, дім (ха́ту).
• -ма́ть, -ня́ть руку, голову – підво́дити, підве́сти, зводи́ти, зве́сти, підійма́ти, під(ій)ня́ти, здійма́ти, зня́ти, підно́сити, підне́сти ру́ку, го́лову. [Голови́ не з[під]веду́].
• -ть руку на кого – здійма́ти, зня́ти, підійма́ти, під(ій)ня́ти ру́ку (ру́ки) на ко́го.
• -ня́ть на себя руки – смерть собі́ заподі́яти, ру́ки на се́бе наложи́ти.
• -ть глаза – зво́дити, зве́сти (о мног. позво́дити), підво́дити, підве́сти, підійма́ти, під(ій)ня́ти, здійма́ти, зня́ти, (реже) скида́ти, ски́нути о́чі на ко́го; срв. Возводи́ть 3.
• -ня́ть глаза к небу – зве́сти о́чі до не́ба.
• -ть лежащего, пьяного – підво́дити, підве́сти, зво́дити, зве́сти лежа́чого, п’я́ного.
• Ребёнок упал, -ми́ его – дити́на впа́ла, підійми́ її́.
• -ня́ть больного (с одра болезни) – підня́ти, зве́сти, відходи́ти хво́рого.
• -ня́ть кого на ноги (в прям. и перен. знач.) – зве́сти кого́ на но́ги.
• -ня́ть на ноги бедняка – зве́сти на но́ги́ бідаря́.
• -ня́ть платок с полу – під(ій)ня́ти ху́стку з долі́вки.
• -ма́ть окно – підійма́ти, підво́дити вікно́.
• -ня́ть (усилить) лампу, свет – підкрути́ти ля́мпу, сві́тло.
• -ть занавес – підійма́ти, підня́ти заві́су (запо́ну, засло́ну).
• -ть знамя, флаг – зво́дити, зве́сти, підно́сити, підне́сти пра́пора, фла́га. ня́ть знамя революции – підне́сти (зня́ти) пра́пора револю́ції.
• -ть оружие, меч – здійма́ти, зня́ти, зво́дити, зве́сти збро́ю, меч(а́) на ко́го, про́ти ко́го, (иногда) зво́дити чим (збро́єю, мече́м, ша́блею). [Як шабе́лькою звів – Львів ся поклони́в (Іст. пісня)].
• -ть вопрос, речь (разговор), дело – здійма́ти, з(дій)ня́ти (пору́шувати, пору́шити) пита́ння, мо́ву или річ, спра́ву.
• -ня́ть голос в защиту кого, чего – підве́сти (пода́ти) го́лос в (на) оборо́ну кого́, чого́.
• -ть ссору, крик – здійма́ти, зня́ти, зво́дити, зве́сти, зчиня́ти, зчини́ти, підійма́ти, підня́ти сва́рку, крик (га́лас). Срв. Крик.
• -ть шум – збива́ти, зби́ти, здійма́ти, зня́ти бу́чу, зчиня́ти, зчини́ти бу́чу (ґвалт, ша́рварок), справля́ти, спра́вити га́лас (Коц.).
• Публика -ма́ет нетерпеливый шум – пу́бліка здійма́є нетерпля́чий го́мін (Л. Укр.).
• -ть тревогу – здійма́ти, з(дій)ня́ти, збива́ти, зби́ти триво́гу.
• -ть бунт, см. Бунт.
• -ня́ть дух (мужество) – підійма́ти, підня́ти, підно́сити, підне́сти ду́ха кому́; срв. Воодушевля́ть.
• -ня́ть настроение – підне́сти на́стрій кому́.
• -ть пыль (о ветре) – здійма́ти, підійма́ти ку́ряву (пил), (соверш.) зня́ти, підня́ти (ку́ряву, пил), спили́ти, скопоти́ти.
• -ть пыль (о скоте, людях) – збива́ти, зби́ти, здійма́ти, зня́ти, підійма́ти, підня́ти ку́ряву (пил), кури́ти, закури́ти, наку́рювати, накури́ти.
• -ть цену – підійма́ти, підня́ти, підви́щувати, підви́щити ці́ну на що, здорожи́ти що.
• -ть производство, промышленность, авторитет чей – підно́сити, підне́сти виробни́цтво, промисло́вість, авторите́т чий.
• Это -ма́ло её в собственных глазах – це її́ підно́сило у вла́сних оча́х (Коц.).
• -ть на смех – підійма́ти, підня́ти, бра́ти, взя́ти на глум, на глу́зи, на сміх кого́.
• -ть на зубок – бра́ти, узя́ти на зу́би (на язики́, на жа́рти).
• -ма́ть нос перед кем – но́са задира́ти, ки́рпу гну́ти про́ти ко́го.
• -нима́й (бери) выше (в перен. зн.) – бери́ ви́ще. [Ви полко́вник? – Бери́ ви́ще!].
• -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. – підійма́ти, підня́ти, збива́ти, зби́ти кого́ про́ти ко́го, про́ти чо́го, на ко́го, на що; срв. Вомуща́ть 4.
• -ня́ть (разбудить) кого – зве́сти, збуди́ти, (о мног.) позво́дити, побуди́ти кого́. [Ли́сий віл (день) усі́х люде́й звів].
• -ма́ть, -нять (пахать) новину, пар – ора́ти, зора́ти цілину́, пар (облі́г).
• -ня́ть землю (вспахать) – зора́ти, звору́шити зе́млю.
• -ть груз (о судне) – бра́ти, взя́ти, зде́ржувати, здержати вагу́, ванта́ж. [Це судно́ бере́ бага́то тон ваги́].
• -ть паруса – розпуска́ти, розпусти́ти, напина́ти, напну́ти (нап’ясти́) вітри́ла, напаруси́ти (соверш.).
• -ма́ть, -ня́ть зайца, медведя, охотн. – виганя́ти, ви́гнати, зруша́ти, зру́шити за́йця, ведме́дя.
• -ть якорь – підійма́ти, підня́ти, виважа́ти, ви́важити ко́[і́]тву.
• -ть хвост (о животных) – підійма́ти, підня́ти, заду́блювати, задуби́ти хвоста́.
• -ть уши, шерсть – насторо́ш[ч]увати, насторо́ш[ч]ити, нашоро́шувати, нашоро́шити (ву́ха, шерсть).
• -ть шерсть, перья – стовбу́рчити, настовбу́рчити.
• -ть одежду – підійма́тися, підня́тися (Сквир.), зака́с[ч]уватися, закас[ч]а́тися, підійма́ти, підня́ти, (задрать) задира́ти, заде́рти (соро́чку, спідни́цю).
• -ня́ть к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) – підва́жити яке́сь ді́ло, підприє́мство. [Це вели́ке ді́ло: ми його́ не підва́жимо].
• Подня́тый – під(ій)ня́тий, зня́тий, підве́дений, зве́дений, підне́сений, зне́сений.
Поднима́ться и Подыма́ться, подня́ться – підійматися (піднима́тися), під(ій)нятися, здійма́тися, (зниматися), знятися, здійня́тися, підво́дитися, підве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, підно́ситися, підне́сти́ся, зно́ситися, зне́стися, (о мног.) попідійма́тися, поздійма́тися, попідво́дитися, позво́дитися; (стр. з.) бу́ти пі́днятим, зня́тим, підве́деним, зве́деним, підне́сеним, (при помощи рычага) підва́жуватися, підва́житися, бу́ти підва́женим. [Дим до не́ба підійма́всь (Шевч.). Ого́нь розгора́ється, здійма́ється все ви́ще й ви́ще (Васильч.). Там ви́соко блаки́тно-те́мне не́бо знима́ється у зо́рях осяйни́х (Грінч.). Підвели́сь похи́лені го́лови (Єфр.). Неха́й ли́хий знесе́ться, хоч до не́ба (Св. П.). Ни́жча полови́на ра́ми (у вікні́) підво́диться вго́ру].
• -ма́ться, -ня́ться с места, с постели, со стула (вставать) – підво́дитися, підве́сти́ся, зво́дитися, зве́стися (на но́ги), підійма́тися, під(ій)ня́тися, здійма́тися, зня́тися з мі́сця, з посте́лі, з крі́сла; срв. Встава́ть. [Підвела́ся з крі́сла (Коц.). Не хтів встава́ти, одна́к му́сів зве́стися (Коц.). Хо́че зня́тися з ла́ви, та не си́ла (М. Вовч.)].
• Он с места не -ма́ется – він з мі́сця не підво́диться (не ру́шить).
• Гости -нялись и ушли – го́сті зня́ли́сь і пішли́.
• Он упал, но тотчас же -ня́лся́ – він упа́в, але́ за́раз-же під[з]ві́вся (підня́всь).
• Больной -ня́лся – хво́рий підві́вся. [Лежа́в мі́сяців зо́ три; да́лі підві́всь. Хо́джу і роблю́ (Тесл.)].
• Всходы -ма́ются – схо́ди підбива́ються вго́ру (Грінч.).
• -ма́ться (вставать) – встава́ти, вста́ти, підійма́тися, підня́тися, (быстро) схо́плюватися, схопи́тися, (о мног.) повстава́ти, посхо́плюватися. [Со́нце так ра́но схопи́лося].
• Мы -няли́сь до рассвета – ми вста́ли (схопи́лися) ще вдо́світа (ще на світ не благослови́лось).
• -ма́ться на ноги (букв. и перен.) – спина́тися, с[зі]п’я́стися, зіпну́тися (зіпну́ся, зіпне́шся и т. д.), здійма́тися, зня́тися, зво́дитися, зве́сти́ся на но́ги, (порывисто) схо́плюватися, схопи́тися, схва́чуватися, схвати́тися, зрива́тися, зірва́тися на (рі́вні) но́ги. [Зві́вся на но́ги (Коцюб.)]. Лю́ди її́ я́кось ви́годували закі́ль зняла́сь на но́ги (Г. Барв.). Ті́льки сп’я́ло́ся на но́ги (подросло), вже хо́че жи́ти по-своє́му (Берд. п.). Украї́на почала́ на вла́сні но́ги в письме́нстві спина́тись (Єфр.)].
• -ма́ться на цыпочки – спина́тися, с[зі]п’ясти́ся, зіпну́тися навспи́нячки, на ди́бошки или на но́ги.
• Разоренному -ня́ться трудно (оправиться) – зубо́женому ва́жко підня́тися, ста́ти на но́ги.
• Заяц -ня́лся в четырёх шагах от собак – за́яць зня́вся (ско́чив) кро́ків за чоти́ри від соба́к.
• -ма́ться (о руке, голове) – з[під]во́дитися, з[під]ве́сти́ся, здійма́тися, зня́тися, підно́ситися, підне́сти́ся. [У ме́не рука́ не здійма́ється її́ уда́рити (Мирн.). Рука́ на те́бе не зведе́ться (Макс.)].
• Руки не -ма́ются что-л. делать – ру́ки не беру́ться (не здійма́ються) що роби́ти (или до робо́ти).
• -ма́ться на гору, по лестнице – здійма́тися, зня́тися, бра́тися на го́ру, по схо́дах; срв. Взбира́ться.
• -ма́ться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) – підійма́тися, підня́тися, здійма́тися, зня́тися, з[під]но́ситися, з[під]не́стися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбива́тися, підби́тися, підбира́тися, підібра́тися, (реже) підхо́дити, підійти́, підхо́плюватися, підхопи́тися, (о птицах, иногда) під[з]бива́тися, під[з]би́тися, вибива́тися, ви́битися. [Ви́соко підні́сся оре́л сизокри́лий (Самійл.). Він підні́сся по-над звича́йну, прозаї́чну буде́нщину (Крим.). Зно́сяться молитви́ до не́ба. Со́нце підняло́ся височе́нько (Неч.-Лев.). Со́нце вже ви́соко підби́лось вго́ру (Неч.-Лев.). Со́нце вже геть підійшло́ (Крим.). Си́ві голубо́ньки, здіймі́теся вго́ру (Чуб.). Підби́всь си́зий голубо́чок уго́ру висо́ко (Чуб.). Уже́ качки́ зно́сяться. З га́ласом зняло́сь воро́ння (Коц.)].
• -няла́сь стая голубей – зня́лася згра́я голубі́в.
• -ня́лся рой пчёл – зня́вся рій бджіл.
• -ма́лись высокие здания – здійма́лись висо́кі буди́нки.
• -ня́ться на воздух, -ться на аэроплане – зня́тися в пові́тря, зня́тися на літако́ві.
• Вот те высоты, на которые может -ня́ться свободный человеческий дух – ось ті високості, на які́ (куди́) здійня́тись мо́же ві́льний дух лю́дський (Коц.).
• Занавес -ма́ется – заві́са (запо́на, засло́на) підійма́ється, зно́ситься.
• -ма́ться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) – здійма́тися, зня́тися, підійма́тися, підня́тися, зно́ситися, зне́стися, устава́ти, уста́ти, повстава́ти, повста́ти, ста́витися, (о пыли ещё) збива́тися, зби́тися, курі́ти, закурі́ти. [Зняла́ся ку́рява (Васильч.). Ку́рява ста́вилась за бри́чкою (Свидн.). Повста́в леге́нький тума́н (Неч.-Лев.). Встає́ хма́ра з-за лима́ну (Шевч.). Зби́лася така́ ку́рява. Пил закурі́в (Хвильов.)].
• -ма́ться (о ветре, буре, грозе, метели) – здійма́тися, зня́тися, руша́ти(ся), (з)ру́шити(ся), (быстро: срываться) зрива́тися, зірва́тися, схо́плюватися, схопи́тися, устава́ти, уста́ти, зві́ятися, (о ветре, безл.) завітри́ти. [І зняла́ся вели́ка вітряна́ бу́ря (Св. П.). Здійма́ється (встає́) бу́ря, гроза́. Ру́шився бі́льший ві́тер (Мирн.). Зірва́лася шу́ра-бу́ря].
• -ла́сь гроза, метель – зняла́ся (ру́шила) завірю́ха, бу́ря.
• Ветер -ня́лся – зня́вся, схопи́вся (зірва́вся) ві́тер, или безл. завітри́ло (заветрило).
• -няла́сь волна (волнение) – зня́лася, вста́ла хви́ля. [Вста́ла на Чо́рному мо́рі би́страя хви́ля (Дума)].
• -ма́ться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) – зчиня́тися, зчини́тися, здій[зни]ма́тися, з(дій)ня́тися, підійма́тися, під(ій)ня́тися, повстава́ти, повста́ти, устава́ти, уста́ти, збива́тися, зби́тися. [Що-дня́ зчиня́лась яка́ істо́рія (Грінч.). Зчиня́вся невимо́вний ре́гіт (хохот) (Крим.). За столо́м здійма́вся страше́нний за́колот (Коц.). Зня́вся таки́й крик, на́че кого́ рі́зали (М. Вовч.). Зняла́ся револю́ція (Доман.). На селі́ підня́вся га́лас (Неч.-Лев.). Як підни́меться ка́шель (Квітка). Встаю́ть ві́йни. Така́ бу́ча (суматоха) зби́лася (М. Вовч.)].
• -ма́ется горячий спор – зчиня́ється палка́ спі́рка (Грінч.).
• Пламенем -ня́лся народный гнев – по́лум’ям зня́вся наро́дній гнів (Коц.).
• -ла́сь тревога – зняла́ся триво́га.
• -ма́ться (вырастать) – виганя́тися, ви́гнатися, підганя́тися, підігна́тися, уганя́ти, у(ві)гна́ти. [Росла́ вона́, уганя́ла ху́тче від козако́вого вну́ка Миха́йла (М. Вовч.)].
• -ма́ться (о волосах, шерсти) – підійма́тися, підня́тися, става́ти, ста́ти (ди́бом, ди́ба, ду́бом, догори́); срв. Дыби́ться 1. [І догори́ підня́всь у ме́не во́лос]; (об ушах) насторо́ш[ч]уватися, насторо́ш[ч]итися, нашоро́шуватися, нашоро́шитися.
• -ма́ться на дыбы (о лошади) – зво́дитися, зве́сти́ся, спина́тися, сп’ясти́ся, става́ти, ста́ти го́пки, ди́ба, ца́па; срв. Дыби́ться 2.
• Тесто -ма́ется – ті́сто підхо́дить (уго́ру).
• Вода -ма́ется – вода́ прибува́є, піджива́є, підхо́дить.
• Вода в реке -ма́ется – вода́ в рі́чці прибува́є, йде вго́ру.
• Вода -няла́сь в реке на сажень – води́ в рі́чці прибуло́ на са́жень, вода́ в рі́чці підійшла́ (підне́слася) на са́жень.
• Река -няла́сь – ріка́ підійшла́, підне́слася, зняла́ся, прибула́.
• Термометр -ня́лся на десять градусов – тепломі́р (гра́дусник) підня́вся (підні́сся) на де́сять ступені́в.
• Барометр -ма́ется – баро́метр підійма́ється, підно́ситься, йде вго́ру.
• -ма́ется настроение, голос – здійма́ється, підно́ситься на́стрій, підно́ситься го́лос.
• -ма́ться выше обыдёнщины – підно́ситися по-над буде́нщину (Крим.).
• -ма́ться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) – підно́ситися, підне́стися, іти́, піти́ вго́ру (Куліш).
• -ма́ться (войной и т. д.) на кого, против кого – става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти, повстава́ти, повста́ти, підійма́тися, підня́тися, здійма́тися, зня́тися, зво́дитися, зве́стися на ко́го, на що, проти ко́го, проти чо́го. [Чи там ра́ду ра́дять, як на ту́рка ста́ти (Шевч.). Повста́ньмо-ж тепе́ра усі́, як оди́н (Л. Укр.). Вста́не наро́д на наро́д (Св. П.). Зведи́сь, наро́де, простягни́ ру́ку на свою́ пра́вду (Коц.)].
• -ня́лось восстание в стране – здійняло́сь повста́ння в краю́ (Л. Укр.).
• Все -няли́сь на общего врага – усі́ вста́ли на спі́льного во́рога.
• -ма́ться, -ня́ться на защиту своих прав, своей страны – става́ти, ста́ти до оборо́ни (на оборо́ну) свої́х прав, свого́ кра́ю.
• -ня́ться в оборону кого – уста́ти за ко́го, за що, обста́ти за ким, за чим.
• Знамя свободы -ма́ется – пра́пор во́лі зво́диться, зно́ситься, підно́ситься.
• -ма́ться (о цене) – іти́, піти́ вго́ру, (быстро) підска́кувати, підско́чити. [Ціна́ пішла́ вго́ру. Ціна́ на хліб ра́птом підско́чила (Коцюб.)].
• -ма́ться в цене – у гро́ші йти́.
• Цена на хлеб -ма́ется – ціна́ на хліб іде́ вго́ру (росте́).
• Хлеб в цене -ма́ется – хліб іде́ в гро́ші.
• -ма́ться на хитрости – бра́тися, узя́тися на спо́соби́, на шту́ки, на хи́трощі.
Пра́пор, стар. –
1) пра́по[і]р (-пора и -пору), стяг (-ту), корогва́ и корого́в (-гви́) (ум. корого́вка, корого́вця (-ці)) (реже) хоругва́ и хору́гов (-гви); срв. Зна́мя;
2) (отряд у знамени) хору́гов (-гви);
3) см. Пра́порщик.

Запропонуйте свій переклад