Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «значіння»
Шукати «значіння» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Знаменова́ние
1) (
действие) значі́ння, зна́чення;
а) (
явление) озна́ка, (слав.) знаме́ння.
Значе́ние
1) (
смысл) значі́ння и зна́чення, розумі́ння. [Бра́ти слова́ в то́му розумі́нні, яке́ вклада́є в них а́втор (Єфр.). Сло́во «лаху́дра» ма́є перві́сне значі́ння: «обде́рта», «обі́дранка» (Крим.). Хіба́ суспі́льність у широ́кім розумі́нні того́ сло́ва… (Крим.)].
В полном, прямом -нии слова – у ці́лім, у вла́снім розумі́нні сло́ва;
2) (
важность значительность, вес) вага́, си́ла, значі́ння и зна́чення, зна́чність, ва́жність (-ности). [Це для ме́не не ма́є жа́дної ваги́ (никакого -ния) (Сл. Гр.). Спра́ва се вели́кої ваги́ (Грінч.). Ма́тимуть першоря́дне значі́ння (Н. Гром.)].
Иметь -ние – ва́жити, ма́ти вагу́, си́лу.
Иметь первостепенное -ние – ма́ти першоря́дне значі́ння (зна́чення), першоря́дну вагу́.
Иметь большое -ние – ма́ти вели́ку, значну́ вагу́, ве́лико, бага́то ва́жити, (сов. зава́жити). [З и́нших о́глядів ве́лико ва́жать для нас пра́ці: Ів. Франка́ та Грінче́нка (Єфр.). Бага́то зава́жив той факт, що…(Крим.)].
Возыметь -ние – зава́жити, набу́ти ваги́, здобу́ти вагу́.
Иметь преобладающее -ние – ма́ти перева́жне значі́ння, переважа́ти.
Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. – зава́жити бага́то, ма́ло у чо́му. [Ле́две чи мо́жна сподіва́тися, щоб ця спра́ва бага́то зава́жила тепе́р у на́шому житті́ (Н. Рада)].
Не лишено -ния – не без ваги́.
Придавать, -дать чему -ние – надава́ти, нада́ти ваги́ чому́, дава́ти, да́ти вагу́ чому́, вагу́ кла́сти, покла́сти на що.
Не придавать -ния – не (на)дава́ти ваги́ чому́, не бага́то собі́ роби́ти з чо́го. [Вели́кої ваги́ цьо́му не надали́ (Крим.). Я не бага́то собі́ ро́блю з то́го смі́ху (Франко)].
Придавать, придать мало -ния – легкова́жити, злегкова́жити що, ва́жити, зва́жити ле́гко чого́, що. [Не годи́лось так ле́гко ва́жити тіє́ї си́ли (Куліш). Він забува́в або легкова́жив те, що́ Шевче́нко каза́в про наро́д (Грінч.)].
Не следует придавать большого -ния этому случаю – не слід надава́ти вели́кої ваги́ цьо́му ви́падкові (цій приго́ді).
Приобретать, -бресть -ние – набува́ти, набу́ти ваги́, си́ли, ва́жности, забира́ти, забра́ти си́лу, узя́ти си́лу, увіхо́дити, увійти́ в зна́чність. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
Имеющий -ние (важный) – ва́жний, важли́вий.
Событие большого -ния – поді́я вели́кої ваги́.
Клейме́ниезначі́ння, (о скоте) клейні́ння, таврува́ння, (о товарах) штампува́ння.
Маркирова́ние
1) рахува́ння, нотува́ння, відзнача́ння (взя́ток, ви́грашу, уда́рів);
2) маркува́ння, значі́ння;
3) значі́ння, писа́ння (рядкі́в); (
разбивание на четыреугольники) карбува́ння.
Ме́чение
1) значі́ння, познача́ння, мі́чення, (
зарубками) карбува́ння, (клеймом) таврува́ння, клейні́ння, (товаров) шта[е]мпува́ння;
2) (
в цель) ціля́ння, ці́лення, націля́ння и наці́лювання, лу́чення на (в) ко́го, на (в) що, куди́, мі́ряння, наміря́ння на (в) ко́го; (на кого, на что) ва́ження, ціля́ння, націля́ння на ко́го, на що.
Наме́тка
1) (
действие) –
а) значі́ння, познача́ння
и позна́чування, назнача́ння, зазнача́ння, відзнача́ння, поміча́ння и т. п.; срв. Ме́чение 1; оконч. позна́че[і́]ння, назна́че[і́]ння, зазна́че[і́]ння, відзна́че[і́]ння, намі́чення, помі́чення, (зарубками) на[по]карбува́ння, (клеймом) на[по]таврува́ння, на[по]кле́йнення, (товаров) нашта[е]мпува́ння, пошта[е]мпува́ння чого́;
б) наміча́ння, накре́слювання, визнача́ння, назнача́ння, назнамено́вування,
оконч. намі́чення, накре́слення, ви́значення, назна́чення, назнаменува́ння чого́;
в) нагляда́ння, назира́ння кого́, чого́, націля́ння,
оконч. наці́лення кого́. Срв. Намеча́ть 1 - 3;
2) (
пометка) за́значка, по́мітка; см. Ме́тка 2;
3) (
плана, программы и т. п.) на́мітка.
Неве́дение – незна́ння́ (кого́, чого́ и про ко́го, про що), неві́дання (чого́), (неизвестность) невідо́мість (чого́), (редко) недовідо́мість, (несознательность) несвідо́мість (-ости) (чого́); (неумение) невмі́ння, незна́ння и незнаття́ (-ття́) (що роби́ти и чого́). [Спро́би (познайо́мити Евро́пу з на́ми,) які́ потопа́ли в мо́рі европе́йського незнання́ про нас (Грінч.). Гріхи́ лю́дські, ві́льні й неві́льні, я́же ві́данням і неві́данням (М. Левиц.). Невідо́мість гріха́ не чи́нить (Номис). Тут пану́є по́вна недовідо́мість, а тимча́сом наро́д пови́нен зна́ти, що́ роби́ло його́ прави́тельство (Доман.). Вона́ не хоті́ла чу́да поворо́ту до дитя́чої несвідо́мости (Л. Укр.)].
-ние стыда – незна́ння́ (неві́дання) со́рому (сти́ду или стида́), (иногда) безсоро́мність (-ности). [Молоді́ ли́пи стоя́ли го́лі, мов ді́ти у свої́й безсоро́мності (Коцюб.)].
-ние чтения и письма – невмі́ння чита́ти й писа́ти.
По -нию – з незна́ння́, з невідо́мости, не зна́ючи; з несвідо́мости. [В чі́м-же я з незна́ння грі́шна? (Куліш)].
В блаженном -нии – в блаже́нному (щасли́вому) неві́данні (незна́нні́).
В -нии своём, я… – у свої́й несвідо́мості (у своє́му неві́данні), я…
В -нии значения чего, я… – несвідо́мий (не зна́ючи) ваги́ (зна́че[і́]ння) чого́, я…
Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего – не зна́ти чого́, про що, бу́ти (перебува́ти, пробува́ти) в незна́нні́ (в неві́данні, в несвідо́мості), бу́ти, зостава́тися несвідо́мим (нетяму́щим) чого́.
Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего – вихо́вувати, трима́ти, залиша́ти кого́ в незна́нні́ (в неві́данні, в несвідо́мості) чого́.
Мрак (тьма) -ния – те́мрява (тьма, пітьма́) незна́ння́ (неві́дання).
Непреходя́щий – немину́щий, непропа́щий, тривки́й, непору́шний, наві́ки неру́шний, пермане́нтний. [Немину́ще зна́чення (Київ). Непропа́ща ене́ргія (Корол.). Істо́тна його́ приро́да ли́шиться наві́ки неру́шна (Крим.). Тривке́ значі́ння (Доман.)].
Отмеча́ние – зазнача́ння, відзнача́ння, нотува́ння, заното́вування, значі́ння, познача́ння, обзна́чування, обзнача́ння; (зарубками) закарбо́вування; о[від]тика́ння, розтика́ння.
Перено́сный
1)
см. Переносно́й. -ные пески – передувні́, переметні́ пі́ски́;
2) (
иносказательный) перено́сний. [Перено́сне зна́чіння].
В -ном смысле – у перено́снім розумі́нні.