Зня́ток, -тка, чол. 1. Зображення кого-, чого-небудь, одержане способом фотографування; фотографія; світлина; (фото)картка; знятка. [1. Зняток був збільшений, і тепер виразно було видно все лице, посмішку, кумедне пальто його (вічно розстібнуте, навіть у дощ) і одверті, прямі, щирі-щирі очі (Володимир Винниченко, «Нова заповідь»). 2. І сталося: Орест узявся до своєї течки, на підозрілу розпухлість якої ми звернули увагу вже по дорозі, в поїзді й автобусі. З течки народився величезний фотоапарат. Ми, під стіною з написом, набрали вигляду. А наступної миті в апараті щось від чогось відділилось, із своєрідним видзвоном стрибнуло на кам’яну безпощадність долівки, тоді глухо зойкнуло і, поминаючи будь-яку ланцюгову реакцію, залишилося лежати нерухомо. Зняток не вийшов (журнал «Сучасність, грудень, 1961 р.). 3. Я показав йому свою перепустку із знятком, але й це його не задовольнило, бо там стояла назва іншого цеху, мого, «лабораторного» (Василь Гришко, «Карби часу»).] 2. рідко. Слід, витиснений на чомусь, у чомусь; відбиток. [Газон зберігав ще форму тіла, як гіпсовий зняток (Юрій Смолич).] 3. комп., новотвір. Те ж саме, що й скріншо́т. [Зняток можна миттєво відредагувати в легкому редакторі або в потужному мережевому редакторі, який не поступається Photoshop за потужністю (з опису програми для роблення скріншотів із сайту app.prntscr.com).]
Відмінок | Однина | Множина |
Називний |
зня́ток |
зня́тки |
Родовий |
зня́тка |
зня́тків |
Давальний |
зня́ткові (зня́тку)* |
зня́ткам |
Знахідний |
зня́ток |
зня́тки |
Орудний |
зня́тком |
зня́тками |
Місцевий |
… зня́тку, зня́ткові |
… зня́тках |
Кличний |
зня́тку |
зня́тки |
* У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову зня́ткові. |