Знайдено 86 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Внима́ние – ува́га; (сильнее) пи́льна ува́га. • Обращать, обратить внима́ние на что-л. – зверта́ти (зверну́ти) ува́гу (свою́ або чужу́) на що, уважа́ти, ува́жити на що, зважа́ти, зва́жити на що, огляда́тися (огля́нутися) на що, кла́сти (покла́сти) ува́гу на що, (вульг.) вдаря́ти (вда́рити) на що; (находить привлекательным) накида́ти (наки́нути) кого́ о́ком; (сжалиться) згля́нутися на ко́го. [На все сам зверта́є ува́гу (Рудч.). На вважа́ють вони́ на лі́та, на вро́ду (Шевч.). Моска́ль на сльо́зи не вдаря́ (Ном.). Вона́ неду́жа лежа́ла, дак він і тоді́ ува́ги не клав (Червіг.). Я вже її́ наки́нув о́ком. Згля́ньтеся (огля́ньтеся) на ме́не невидю́щого!]. • Обращать на себя (привлекать к себе) внима́ние, быть принятым во внима́ние – спада́ти, спа́сти кому́ на ува́гу, притяга́ти, притягти́ (приверта́ти, приверну́ти) до се́бе чию́сь ува́гу, ки́датися, ки́нутися на ува́гу кому́сь. [Ури́вок з пі́сні, що спав на ува́гу ще а́второві «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притя́г до се́бе ува́гу та́ткову (Крим.). Ко́жному му́сіла ки́нутися на ува́гу його́ чо́рна боро́да (Крим.)]. • Обратите внима́ние – ува́ж, ува́жте, вважа́й, уважа́йте. • Сосредоточивать внима́ние – збира́ти (зосере́джувати) ува́гу на чо́му. • Не обращать, не обратить внима́ния, оставлять без внима́ния – не зверта́ти ува́ги, не вважа́ти, не (по)тура́ти на що, занеха́ювати, занеха́яти що, зане́дбувати, занедба́ти що, не́хтувати, зне́хтувати (зане́хтувати) що, чим, легкова́жити що. [Хай смію́ться, не потура́й на те. Він зане́дбує (не́хтує, легкова́жить) свої́ обов’я́зки]. • Он, и внима́ния не обращает на это – він і ба́йдуже на те, про те, до то́го (Квіт.). • А это остаётся без внима́ния – а це ба́йду́же́, а про це (за це) ба́йду́же́. • Принимать во внима́ние, в соображение что-л. – бра́ти, взя́ти що на ува́гу, зважа́ти, зва́жити на що-неб., уважа́ти, ува́жити на що-неб., ма́ти на ува́зі, огляда́тися, огля́нутися на що. • Принимая во внима́ние – беручи́ до ува́ги що, зважа́ючи, уважа́ючи на що, ма́ючи на ува́зі що, з ува́ги, з о́гляду на що, як на що, як на ко́го. [Ма́ємо письме́нство не так-то вже й бі́дне, як на на́ші обста́вини]. • Представлять чьему-л. внима́нию – подава́ти, пода́ти кому́ до ува́ги щось, ста́вити, поста́вити що-н., кому-н. пе́ред о́чі, на о́чі. [Леви́цький поста́вив пе́ред о́чі читаче́ві багатю́щу коле́кцію «пропа́щих» (Єфр.)]. • Отвратить (отвлечь) внима́ние – відверну́ти (одтягти́) ува́гу чию́сь, (вульг.) заґа́вити кого́. [Я піду́ їх заґа́влю, а ти бери́ (Мнж.)]. • Оказать внима́ние – да́ти ува́гу кому́сь, показа́ти ува́гу, зроби́ти ла́ску. • Благодарю за внима́ние – дя́кую за ува́гу, я вдя́чний за ува́жність (до ме́не, до те́бе). • Относиться со внима́нием к чему, посвящать внима́ние чему-л. – віддава́ти ува́гу чо́мусь. • Заслуживающий, достойный внима́ния – ва́ртий ува́ги, (справедливый) слу́шни́й. [Ду́мка ця слу́шна́: дає́ ви́хід із стано́вища]. |
Концентра́тор – концентра́тор (-ра), зосере́джувач, зосере́дник. |
Концентра́ция, Концентри́рование – концентрува́ння, концентра́ція, зосере́джування, зосере́дження, ску́пчування, ску́пчення. • -ция внимания – зосере́дження ува́ги. • -ция сил – ску́пчення сил. |
Концентри́ровать, -ся, сконцентри́ровать, -ся – концентрува́ти, -ся, сконцентрува́ти, -ся, зосере́джувати, -ся, зосере́дити, -ся, ску́пчувати, -ся, ску́пчити, -ся. [В писа́ннях вони́ концентру́ють те, що в них спра́вді є найкра́щого, найцікаві́шого (Крим.)]. • Концентри́рованный – сконцентро́ваний, зосере́джений, ску́пчений. • -ное внимание – зосере́джена ува́га. |
Оди́н, одна́, одно́, прил. и мест. – оди́н, одна́, одно́ и одне́, їде́н, їдна́, їдно́ и їдне́ (ум. одне́нький, їдне́нький); сам, сама́, само́, сами́й, сама́, саме́ (ум. – саме́нький). [Був собі́ на сві́ті їде́н чолові́к і була́ в ньо́го їдна́ дити́на]. • Одно́ из двух – одно́ з двох. • Сосредоточение власти в одни́х руках – зосере́дження вла́ди в одні́й руці́. • Оди́н-единственный – одни́м-оди́н, одни́м-одна́, одни́м-одне́, оди́н-одні́ський (одні́сінький) и т. д. [Одні́ське до́бре сло́во ча́сом прими́рить лю́тих ворогі́в (Млака)]. • Вот я и оди́н, кругом ни души – от я і сам, навкруги́ ні душі́ (ні ля́лечки). • Дети остались дома одни́ – ді́ти зоста́ли́ся вдо́ма сами́. • Не я одна́, а все это говорят – не я сама́, а всі це ка́жуть (гово́рять). • При одно́й мысли об этом… – на саму́ зга́дку про це… • Уже одно́ то, что он это сделал, доказывает – вже саме́ те, що він це зроби́в, дово́дить… • Только ты оди́н, только он оди́н и т. п. – сам ті́льки ти, сам ті́льки він и т. д. Оди́н только, оди́н лишь – оди́н ті́льки, одна́ ті́льки, одно́ ті́льки, одні́сінький, одні́сінька, одні́сіньке; сами́й (ті́льки), сама́ (ті́льки), саме́ (ті́льки), самі́сінький, самі́сінька, самі́сіньке. • В одно́м только окне и виднелся свет – в одно́му ті́льки вікні́ й світи́лося. • Одно́ только и беспокоит меня, это… – одна́ річ ті́льки й турбу́є мене́, це… • В одно́й только рубахе – у самі́й соро́чці. • Это одни́ лишь слова – це самі́ ті́льки слова́ (самі́сінькі слова́). • Не одно́ только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть – не саме́ бага́тство стано́вить (дає́) ща́стя, а ще й чи́сте сумлі́ння. • Совершенно оди́н – сам-оди́н, сам-самі́сінький. [Зостала́сь я сама́-самі́сінька]. • Оди́н-одинёшенек – сам (сама́, само́) душе́ю. • Исключительно оди́н (одни́), как есть оди́н (одни́) – сам за се́бе, самі́ за се́бе, сами́й, сама́, саме́. • Хлеба нет, едим исключительно оди́н картофель – хлі́ба нема́, їмо́ саму́ (за се́бе) карто́плю. • Все, как оди́н, все оди́н в оди́н, оди́н к одному́ – всі як оди́н, всі оди́н в о́дного, всі голова́ в го́лову, всі одни́м лице́м, всі як переми́ті. [Ві́йсько у ла́ву ста́ло як переми́те. Геро́ї його́ оповіда́ннів теж одни́м лице́м безпора́дна, те́мна сіро́ма (Єфр.)]. • Все до одного́ – всі до о́дного. • Оди́н на оди́н – сам-на-са́м, віч-на́-віч. • Мы остались с ним оди́н на оди́н – ми зоста́лися з ним віч-на́-віч (сам-на-са́м). • Оди́н по одному́, оди́н за одни́м, оди́н за другим – оди́н по о́дному, оди́н за о́дним и оди́н за ’дни́м. [Варя́ги, Ли́тва, Ляхи́, Москва́ – оди́н за ’дним накида́ли Украї́нській Ру́сі свої́ поря́дки (Куліш)]. • Оди́н за другим присутствующие оставляли зал – оди́н по о́дному прису́тні залиша́ли за́лю. • Подходите по одному́ – підхо́дьте по-оди́нці. • Шли узкою тропинкою оди́н за другим – йшли́ вузе́нькою сте́жечкою оди́н за о́дним. • Хвастаются оди́н перед другим – вихваля́ються оди́н перед о́дним, оди́н поперед о́дного. • Спрашивают оди́н другого (одни́ других) – пита́ють оди́н о́дного (о́дні о́дних), пита́ються оди́н в о́дного (одні́ в о́дних). • Оди́н другого стоит – оди́н о́дного варт. • Поставь тарелки одну́ на другую – поста́вляй тарілки́ одну́ на о́дну. • Выходит одно́ на другое – вихо́дить одно́ на одно́ (на ’дно́). • Дело всегда есть: не одно́, так другое – ді́ло за́всігди зна́йдеться: не те, так те (так и́нше). • То одно́, то другое – то те́, то те́. • Оди́н другой, одни́ другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) оди́н – дру́гий, одні́ – дру́гі, (из неопределённого числа или предметов) яки́й – яки́й, кот(о́)ри́й – кот(о́)ри́й, той-той, и́нший – и́нший. • Оди́н брат был богат, а другой беден – оди́н брат був бага́тий, а дру́гий бі́дний. • Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности – одні́ лю́ди в розко́шах коха́ються, а дру́гі в зли́днях пропада́ють. • Одни́ учёные разделяют это мнение, а другие нет – одні́ вче́ні поділя́ють цю ду́мку, а дру́гі не поділя́ють. [Дивлю́ся – в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Шевч.)]. • Одни́ сели на скамье, а другие стоят – які́ (котрі́) посіда́ли на ла́ві, а які́ (котрі́) стоя́ть. • Говорит одно́, а думает, другое – на язиці́ одно́, а на ду́мці и́нше. • Переходить от одно́й мысли к другой – від одніє́ї ду́мки до дру́гої перехо́дити. • Оди́н и тот же – оди́н, їде́н, той(-же) са́мий. [Не одні́ права́ всі ма́ють]. • В одно́ и то же время – в оди́н час, в той са́мий час, в о[ї]дни́х часа́х. Срв. Одновре́мё́нно. • Жить в одно́м доме – жи́ти в то́му́ са́мому буди́нку. • Это одно́ и то же – це те са́ме. • Твердить одно́ и то же – після тіє́ї та й знов тіє́ї(-ж) співа́ти. • Всё одно́ и то же (делать, говорить) – як те́-ж, так те́ (роби́ти, говори́ти). • В одно́ из воскресений – котро́їсь неді́лі, одно́ї неді́лі. Срв. Одна́жды. • Оди́н раз – раз. [Раз люди́на ро́диться, раз і вмира́є]. • За одно́, см. Заодно́. • Слиться в одно́ – до ку́пи зілля́тися (зли́тися). • Ни один не… – жа́ден, жа́дний (жа́дна, жа́дне) не…, жо́ден, жо́дний (жо́дна, жо́дне) не…, ні жо́ден, ні жо́дна и т. д. не…, нікото́рий, -а, -е не… [Ла́ври стоя́ть зачаро́вані, жа́ден листо́к не тремти́ть (Л. Укр.)]. • У неё двенадцать детей, и ни одно́ не умерло – у не́ї двана́цятеро діте́й і жа́дне не вме́рло. • Решительно (положительно) ни одного́ – жадні́сінького, ні одні́сінького, ніже́ єди́ного. [Жадні́сінької кри́вди я тобі́ не заподі́яла. Звікува́ла-б я за ним, не зазна́вши ні́же єди́ної хма́рної годи́ни (Конис.)]. • Ни на одного́ (ни на одну́) не взгляну – на жа́дного (на жа́дну) не гля́ну. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ВНИМА́ТЬ ще бу́ти ува́жним /зосере́дженим, заціка́вленим/; внима́ющий що слу́ха тощо, заслу́ханий, зосере́джений, заціка́влений, спо́внений ува́ги, (ува́жний) слуха́ч, прикм. ува́жливий, ціка́вий, ува́жний, неглухи́й до [внимающий мольба́м неглухий до блага́нь; внимающий го́лосу се́рдца неглухий до го́лосу се́рця], образ. сама́ ува́га; внимающий с интере́сом по́вен заціка́влення; |
КОНЦЕНТРА́ЦИЯ фраз. зосере́дження. |
КОНЦЕНТРИ́РОВАТЬ, КОНЦЕНТРИ́РОВАТЬСЯ ще зосере́джувати, зосере́джуватися, образ. збира́ти доку́пи, збира́ти в кула́к, збира́тися доку́пи, збира́тися в кула́к, (про рідину) наси́чувати, наси́чуватися; |
КОНЦЕНТРИ́РОВАТЬСЯ збива́тися доку́пи; концентрирующий що /мн. хто/ концентру́є тощо, покли́каний зосере́дити, зви́клий /ста́вши/ зосере́джувати, зосере́джувач, (речовина) концентрат чого, прикм. концентраці́йний, концентрува́льний, зосере́джувальний, наси́чувальний, для концентра́ції, фраз. де сконцентро́вано [полк, концентрирующий та́нки полк, де сконцентро́вано та́нки]; концентрирующийся/концентрируемый зби́раний в кула́к, концентро́ваний, зосере́джуваний, наси́чуваний. |
МАССИ́РОВАННЫЙ (вогонь) зосере́джений, фраз. шква́льний. |
МАССИ́РОВАТЬ (війська) зосере́джувати, образ. збира́ти в оди́н кула́к; массирующий 1. массажирующий, 2. сосредотачивающий; сосредотачивающийся/массируемый 1. масажо́ваний, 2. зосере́джуваний, зби́раний в оди́н кула́к, рідко масо́ваний. |
ОСТАНА́ВЛИВАТЬ (увагу) зосере́джувати; останавливать взгля́ды на чём ли́пнути очи́ма до чого; останавливать кровотече́ние, тамува́ти кров; останавливающий що /мн. хто/ спиня́є тощо, зви́клий тамува́ти, зда́тний спини́ни, (авто) автосто́пер, прикм. сто́порний, зупи́нний, гальмівни́й, блокува́льний, тамува́льний, для зупи́нення, складн. -спи́нний [останавливающий кровь кровоспи́нний], стоп- [останавливающий кран стоп-кра́н]; останавливающий взгляд на з очи́ма, уп’я́тими на; останавливающий внима́ние зосереди́вши ува́гу; останавливающий кровь /останавливающий кровотече́ние/ таму́чий, зда́тний спини́ти кров, кровоспи́нний; останавливающий свой вы́бор на спини́вшися на; останавливаемый зупи́нюваний, припи́нюваний, спи́нюваний; |
СОБИРА́ТЬСЯ ще схо́дитися доку́пи, (діяти) ма́ти на́мір, хоті́ти, (де) назби́руватися, (куди) ще рихтува́ти, ла́годити, (в гості) вибира́ти; собираться + дієсл. ма́ти [мы собира́лись е́хать ми ма́ли ї́хати]; собираться вме́сте збира́тися доку́пи; собираться в похо́д фольк. убира́ти; собираться в скла́дки бри́жити; собираться в хорово́д спліта́ти ко́ло; собираться с ду́хом набира́тися ду́ху; собираться с мы́слями хо́лодно зва́жувати; собираться с си́лами збира́тися з си́лою; не собираться (робити) і в ду́мці не ма́ти; собирающийся/собира́емый зби́раний, призби́руваний, визби́руваний, назби́руваний, скли́куваний, гурто́ваний, ску́пчуваний, гото́ваний, лашто́ваний, рихто́ваний, споря́джуваний, виря́джуваний, стя́ганий, скла́даний, прикм. збірни́й, /про гроші/ збірко́вий; собирающийся гото́вий, з на́міром, з ду́мкою, з мето́ю, галиц. наста́влений, фраз. майбу́тній [собирающийся на пе́нсию майбу́тній пенсіоне́р], стил. перероб. ма́ючи на́мір; собирающийся в кула́к зосере́джуваний, концентро́ваний; собирающийся в скла́дки збри́жуваний, фраз. збри́жений; собирающийся с ду́хом спра́глий набра́тися ду́ху; собирающийся с мы́слями ста́вши хо́лодно зва́жувати; собирающийся с си́лами рі́шений зібра́тися з си́лою; |
СОСРЕДОТО́ЧИВАТЬ (сили) збира́ти в кула́к, концентрува́ти, (промені) збира́ти у фо́кусі, фокусува́ти, (увагу) фіксува́ти; сосредото́чивать внима́ние на чём фаміл. бра́ти на му́шку що; сосредото́чивающий що /мн. хто/ зосере́джує тощо, зви́клий концентрува́ти, зда́тний зосере́дити, за́йня́тий зосере́дженням, зосере́джувач, прикм. реконстр. зосере́дливий, зосере́джувальний, ску́пчувальний, концентрува́льний, фокусува́льний, фіксува́льний; сосредото́чивающий внима́ние зосере́джений на, стил. перероб. зосере́дивши ува́гу; сосредото́чивающий уси́лия зосере́дивши зуси́лля; сосредото́чивающийся/ сосредото́чиваемый зосере́джуваний, ску́пчуваний, концентро́ваний, фокусо́ваний, фіксо́ваний; |
СОСРЕДОТО́ЧИТЬСЯ, сосредото́читься на одно́м заци́клитися на одно́му; сосредото́чивший, сосредото́чившийся ОКРЕМА УВАГА; сосредото́чившийся зосере́джений і похідн. від сосредотачиваемый; |
СТЯ́ГИВАТЬ (сили) ще ску́пчувати, концентрува́ти; стягивающий що /мн. хто/ стяга́є тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ стяга́ти, зда́тний стягну́ти, ску́пчувач, зосере́джувач, стяга́ч, прикм. стяжни́й, оказ. стягу́щий, стяга́льний, затяга́льний, ску́пчувальний, концентрува́льний; складн. стяга́й- [стягивающий войска́ враг стяга́й-ві́йсько-во́рог]; стягивающийся/ стягиваемый стя́ганий, затя́ганий, ску́пчуваний, концентро́ваний, прикм. тех. стяжни́й, складн. -стя́жний [самостя́гивающийся самостя́жний]. |
СХОДИ́ТЬСЯ (куди) ще збира́тися де, (у чому) годи́тися, (у точці) зосере́джуватися, (з ким) става́ти дру́гом кого, (про одяг) застіба́тися; сходи́ться во взгля́дах одни́м ду́хом ди́хати; сходящийся, що збіга́ється тощо, зби́раний, зосере́джуваний, зви́клий збира́тися, зго́дний /зда́тний, ра́ди́й/ зійти́ся, щора́з бли́жчий /ву́жчий/, прикм. матем. збі́жний, реконстр. однобі́жний, воднобі́жний, стил. перероб. ста́вши схо́дитися; СОЙТИ́СЬ ще здружи́тися, негат. злига́тися, зню́хатися; сойти́сь во мне́нии (сойти́сь во мне́ниях) зійти́ся на ду́мці, (зійти́ся думка́ми); не кли́ном сойти́сь на чём стил. перероб. не обме́житися на чому; одно́ к одному́ сошло́сь все на ку́пу зібра́лося; соше́дшийся (люд) зі́браний, (з ким) здру́жений, ОКРЕМА УВАГА |
УСТРЕМЛЯ́ТЬ (очі тощо) ще порива́ти [на чужи́й корова́й оче́й не порива́й], руша́ти (як ві́тер), (вгору /гілля/) тягти́, /ракети/ запуска́ти, (стріли) наці́лювати, посила́ти, си́пати доще́м, (води) мча́ти, (полки) гна́ти, зневажл. пе́рти; устремля́ть к чему (думки) наверта́ти до чого; устремля́ть к небеса́м (думки) ве́сти́ до не́ба; УСТРЕМЛЯ́ТЬСЯ ще шуга́ти (стріло́ю), леті́ти ку́лею /ві́тром, ві́трові навздогі́н/, (вгору) тягти́ся, порива́ти, ли́нути вго́ру, /про дерева/ виганя́ти, виганя́тися, (вперед) рва́тися, (думками) ли́нути, зано́ситися, відбіга́ти, ширя́ти, (про кров /до лиця/) прилива́ти, (про ворожі сили) зневажл. пе́рти; пор. СТРЕМИТЬСЯ; устремля́ющий що /мн. хто/ спрямо́вує тощо, ра́ди́й спрямува́ти, прикм. рвучки́й; устремля́ющий взгляд стил. перероб. уп’я́вши очі; устремля́ющий внима́ние стил. перероб. зосере́дивши ува́гу; устремля́ющий полки́ стил. перероб. ки́нувши /зневажл. попе́рши/ полки́; устремля́ющийся/ устремля́емый спрямо́вуваний, скеро́вуваний, наці́люваний, пори́ваний, поси́ланий, наці́лений, зве́рнений, ки́нутий, зосере́джуваний, вту́плюваний, прили́ваний; устремля́ющийся пориву́щий, прикм. шпарки́й, гінки́й, нестри́мний, блискави́чний, нава́льний, стрімли́вий, стрімки́й тощо, устремившийся; устремля́ющийся ввысь небося́жний, небойду́чий, в небося́жному ле́ті; УСТРЕМИ́ТЬ, устреми́ть взгляд /взор/ ще уп’я́лити /уп’я́сти/ о́чі; устреми́ть взор на что вчепи́тися по́глядом за що; УСТРЕМИ́ТЬСЯ ще ру́шити прожо́гом, шугну́ти /пори́нути/ стріло́ю і похідн., (думкою) поли́нути; устреми́ться вверх, пусти́тися вго́ру; устреми́вшийся, спрямо́ваний, скеро́ваний, наці́лений, зве́рнений, ки́нутий, попе́ртий, ОКРЕМА УВАГА |
ФИКСИ́РОВАТЬ ще закрі́плювати, знерухо́млювати, (у серці) зафіксо́вувати, карбувати, (увагу) зосере́джувати, (події) реєструвати, бра́ти на папі́р, (азот) засво́ювати; фиксирующий що /мн. хто/ фіксу́є тощо, звиклий закрі́плювати, ра́ди́й /зда́тний/ закріпи́ти, фіксува́льник, (річ) фікса́тор, прикм. фіксаці́йний, фіксува́льний, фікса́торний, фіксува́льний, закрі́плювальний, знерухо́млювальний, зафіксо́вувальний, карбува́льний, зосере́джувальний, реєструва́льний, засво́ювальний, (про пам’ять) чіпки́й; фиксирующийся/фиксируемый фіксо́ваний, закрі́плюваний, знерухо́млюваний, зафіксо́вуваний, карбо́ваний, зосере́джуваний, реєстро́ваний, бра́ний на папі́р, засво́юваний; ЗАФИКСИ́РОВАТЬ (у кадрах) мист. відкадрува́ти і похідн.. |
ЦЕНТРАЛИЗОВА́ТЬ позбавля́ти автоно́мії, зосере́джувати вла́ду в одни́х рука́х; централизу́ющий що /мн. хто/ централізу́є, покли́каний централізува́ти, для централіза́ції, за́йня́тий централіза́цією, прикм. централізаці́йний; централизу́ющийся/централизу́емый централізо́ваний. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Сосредоточение – зосере́дження. |
Сосредоточенный – зосере́джений, -а, -е; -но – зосере́джено. |
Сосредоточивать, сосредоточить – зосере́джувати, -джую, -джуєш, зосере́дити, -джу, -диш; -ся – зосере́джуватися, зосере́дитися. |
Централизация – централіза́ція, -ії, зосере́дження, -ння. |
Централизовать – централізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, зосере́джувати, -джую, -джуєш. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Внимание – увага. Обращать внимание на что-либо – звертати увагу на що; уважати на що; зважати на що; класти увагу на що; брати до уваги; (находить привлекательным) – накидати кого, що оком; (сжалиться) – зглянутися на кого. Обращать внимание на себя (быть принятым во внимание) – спадати кому на увагу; притягати, привертати до себе чию увагу. Обратите внимание – уваж, уважте; вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание – збирати, зосереджувати увагу на кому, чому. Оставлять без внимания – залишати, полишати без уваги; не звертати уваги на що; легковажити що; занехаяти; занедбати. Принимать во внимание (в соображение) – брати, взяти що на увагу; зважати на що; уважати на що; мати що на увазі. Направлять внимание – скеровувати увагу. Принимая во внимание – беручи до уваги що; зважаючи, уважаючи на що; маючи на увазі що; з уваги на що; з огляду на що. Отвлечь внимание – відвернути, відтягти увагу від чого. Представлять чьему-либо вниманию – подавати кому до уваги що; ставити що перед очі, на очі. Отвратить, отвлечь внимание – відвернути увагу. Оказать внимание – дати увагу кому; показати увагу; зробити ласку. Относиться со вниманием к кому, чему – віддавати увагу кому, чому; ставитися уважно, з увагою до кого, чого. Внимание наше было занято тем – ми турбувались про те. Усиленное, строгое внимание – пильна увага. Во внимание к… – з уваги на, до… Достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) – слушний. Вниманию (сотрудников) – на увагу, до уваги (співробітників). Привлекать внимание – звертати увагу; брати очі на себе. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Нагрузка (результат, груз) – ванта́га; • н. (процесс) – наванта́жування, навантаже́ння; • н. (о силах) – обтя́ження; • н. (процесс) – обтя́жування; • н. балластная – обтя́ження зайви́нне; • н. безиндукционная – о. неіндукці́йне; • н. безопасная – о. безпе́чне; • н. быстроменяющаяся – о. хуткозмі́нне; • н. бытовая – о. побуто́ве; • н. временная – о. тимчасо́ве́; • н. действительная – о. ді́йсне; • н. динамическая – о. пересувне́, динамі́чне; • н. допустимая – о. наванта́ження допускне́; • н. моторная – о. моторо́ве; • н. критическая – о. крити́чне; • н. непосредственная – о. безпосере́днє; • н. непрерывно-распределенная – о. по́спіль(но)-розподі́лене; • н. опрокидывающая – о. перекидне́; • н. осветительная – о. світлове́; • н. полезная – о. наванта́ження кори́сне; • н. предельная – о. грани́чне; • н. пробная – о. спро́бне; • н. прямая – о., н. безпосере́днє; • н. равномерная – о. рівномі́рне; • н. р.-распределенная – о. рівномі́рно-розмі́щене; • н. разрешенная – о. дозво́лене; • н. симметрическая – о. симетри́чне; • н. сосредоточенная – о. зосере́джене; • н. сплошная – о. поспі́льне, суці́льне; • н. ступенчато-распределенная – о. східча́сте; • н. узловая – о. вузлове́; • н. чрезмерная – о. надмі́рне. |
Опора – опо́ра; • о. анкерная – о. а́нкерна; • о. балансирная – о. рівноважнико́ва; • о. башенная – о. вежова́; • о. ветровая – о. противітро́ва; • о. всесторонне-подвижная – о. всебі́чно-рухо́ма; • о. жесткая – о. цупка́; • о. закрепленная – о. закрі́плена; • о. каменная – о. кам’яна́; • о. катковая – о. коткова́; • о. качающаяся – о. хитка́; • о. колоколообразная – о. дзвонува́та; • о. маятниковая, секторная – о. вирізко́за; • о. неподвижная – о. нерухо́ма; • о. одноногая – о. одноно́га; • о. парная, спаренная – о. подві́йна; • о. перемещающаяся – о. пересувна́; • о. переставная – о. переставна́; • о. плоская – о. пло́ска; • о. подвижная – о. рухо́ма; • о. подколосниковая – о. підрушто́ва; • о. промежуточная – о. проміжна́; • о. пружинящая – о. пружна́; • о. рельсовая – о. рейкова́; • о. решетчатая – о. ґратча́ста; • о. упругая – о. пружна́; • о. центрованная – о. зосередко́вана; • о. шарнирная – о. суста́вна; • о. ш.-подвижная – о. рухо́ма суста́вна; • о. шаровая – о. куля́ста. |
Под’ем (поднимание) – підійма́ння; • п. (воды в реке) – прибува́ння, прибуття́; • п. (возвышение) – пі́дняток (-тка); • п. (высота, напр., бабы) – підняття́; • п. (отлогая возвыш.) – узві́з (-во́зу); • п. (водной поверх. на гору) – підне́сення; • п. (ворот в мельнице) – бара́н (-на́); • п. (сапога) – підбиття́; • п. (ухват) – рога́ч (-ча́); • п. (мера, высота на сколько поднято) – підви́щення; • п., тип. – го́рстка; • п. вредный – пі́дняток шкідни́й; • п. господствующий – п. перева́жний; • п. дифференциальный – п. диференція́льний; • п. затяжной – п. затяжни́й; • п. колошниковый – підо́йма до засипно́го отво́ру; • п. мельничный – бара́н млинови́й; • п. механический – підійма́ння механі́чне; • п. неполный (воды) – підви́щення непо́вне; • п. полевой, с.-х. – пі́дняток польови́й; • п. предельный – п. грани́чний; • п. ручной – підійма́ння ручне́; • п. сосредоточенный – пі́дняток зосере́джений; • п. сплошной – п. неперери́вний. |
Сосредоточение – зосере́джування, зосере́дження. |
Сосредоточенный – зосере́джений. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Внимание
• А это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже. • Благодарю за внимание – дякую за увагу; вдячний вам за увагу. • Брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний). • Возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу. • Достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне). • Заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що. • Заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги. • Заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо. [От якесь абищо, а величається мов яка цяця! Сл. Гр.] • Из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що. • Не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги. • Не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що: не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що нехтувати, знехтувати кого, що; не потурати (не вдаряти) на що. [Знехтували пораду Павлову. Гордієнко.] • Обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо, уважайте. • Обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого. [Потім оглянулись і люди на нас і драночок мені назносили. Барвінок.] • Обращать, обратить внимание на что – уважати, уважити (зважати, зважити) на що; звертати, звернути увагу на що; брати, взяти до уваги (на увагу) що; класти, покласти увагу на що; (від)давати, (від)дати увагу чому; (вульг.) ударяти на що; (образн.) звертати, звернути око на що. [А заплаче, поскаржиться, — хто на це зважить. Муратов.] • Обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (іноді) зводити, звести кому на очі кого, що. • Оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; (від)давати, (від)дати увагу кому; показувати, показати увагу кому. • Окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого. • Он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того. • Он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око. • Отвлечь внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти й бери. Казка.] • Оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги кого, що; занехаювати, занеха(я)ти (занедбувати, занедбати) кого, що. [Ледащиця, та й годі!.. А дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. Вовчок.] • Относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему – (від)давати, (від)дати увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого. • Пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю. • Представлять, представить чьему-либо вниманию что – (по)давати, (по)дати кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі). • Привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернута (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому. [Та й сорочка ж: аж на себе очі бере… Сл. Гр. І Одарка — не з любові. А впала в око, та й став чіплятися. Головко.] • Принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) нащо; мати що на увазі; оглядатися на що. [Цупченко не взяв того на увагу і казав далі… Грінченко. Оглянулась на мої старощі. Барвінок.] • Принимая во внимание что – беручи до уваги що; зважаючи (уважаючи) на що; маючи на увазі що; з уваги (з огляду) на що; як на що. • Сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на ком у, на чому. • Уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
ёмкость ел. є́мність,-ности, мі́сткість,-кости ё. аккумуля́тора є́мність акумуля́тора ё. взаи́мная є́мність взає́мна ё. входна́я є́мність вхідна́ ё. выходна́я є́мність вихідна́ ё. загру́зочная мі́сткість заванта́жувальна ё. заме́рная є́мність замі́рна ё. информацио́нная мі́сткість інформаці́йна ё. ка́жущаяся є́мність позі́рна ё. компенси́рующая є́мність компенсува́льна ё. конденса́тора є́мність конденса́тора ё. насыще́ния є́мність наси́чення ё. па́мяти мі́сткість па́м’яті ё. поглоще́ния є́мність вбира́ння [поглина́ння] ё. погру́зочная мі́сткість заванта́жувальна ё. поле́зная мі́сткість ко́рисна ё. раздели́тельная є́мність розді́льна ё. разря́дная є́мність розря́дна ё. распределённая є́мність розподі́лена ё. распредели́тельная є́мність розподі́льна [розподі́льча] ё. регули́руемая є́мність регульо́вана ё. регули́рующая є́мність регулюва́льна ё. систе́мы є́мність систе́ми ё. со́бственная є́мність вла́сна ё. сосредото́ченная є́мність зосере́джена [ску́пчена] ё. уде́льная є́мність пито́ма ё. цилиндра мі́сткість цилі́ндра ё. электростати́ческая є́мність електростати́чна |
концентра́тор концентра́тор,-ра, згу́щувач,-ча, зосере́джувач,-ча |
концентра́ция концентра́ція,-ції, зосере́дження (1. зосередження, скупчення чогось в одному місці або навколо одного центра; 2. хем. відносний вміст речовини в розчині або в суміші) к. вака́нсий концентра́ція вака́нсій к. вещества́ ма́ссовая концентра́ція речовини́ ма́сова (г/л, г/дм3) к. напряже́ний концентра́ція напру́г к. по ма́ссе [объёму] хем. концентра́ція за ма́сою [об’є́мом] к. термодинами́ческая концентра́ція термодинамі́чна к. уде́льная концентра́ція пито́ма |
концентри́рованный концентро́ваний, зосере́джуваний; сконцентро́вний, зосере́дний |
сконцентри́рованный сконцентро́ваний, зосере́джений |
концентри́ровать, сконцентри́ровать концентрува́ти, сконцентро́вувати, сконцентрува́ти; зосере́джувати, зосере́дити |
концентри́руемый концентро́ваний, зосере́джуваний; сконцентро́вний, зосере́дний |
концентри́рующий концентрува́льний, концентрівни́й, зосере́джувальний |
концентри́рующийся сконцентро́вний, зосере́дний; концентро́ваний, зосере́джуваний |
кумуля́ция кумуля́ція,-ції, нагрома́дження, зосере́дження |
ма́сса ма́са,-си (1. кількість і якість речовини предмета; 2. сама речовина, матерія, з якої складається предмет); бе́зліч,-чі (велика кількість чого-небудь) м. акти́вная ма́са акти́вна м. а́томная ма́са а́томна м. весо́мая ма́са ваго́ма м. враща́тельно-дви́жущаяся ма́са оберто́во-рухо́ма м. газоочи́стная ма́са газоочисна́ м. дви́жущаяся ма́са рухо́ма м. древе́сная ма́са дереви́нна м. жи́дкости ма́са рідини́ м. зали́вочная ма́са заливна́ м. инерцио́нная ма́са інерці́йна м. ка́менная ма́са кам’яна́ м. керами́ческая ма́са керамі́чна м. крити́ческая ма́са крити́чна м. моля́рная ма́са моля́рна м. неуравнове́шенная ма́са незрівнова́жена м. обма́зочная ма́са обма́зувальна м. огнеупо́рная ма́са вогнетривка́ м. пласти́ческая ма́са пласти́чна м. приведённая ма́са зве́дена м. присоединённая ма́са приє́днана м. распределённая ма́са розподі́лена м. систе́мы ма́са систе́ми м. сосредото́ченная ма́са зосере́джена [ску́пчена] м. те́ла ма́са ті́ла м. теплоизоляцио́нная ма́са теплоізоляці́йна м. трамбо́вочная ма́са трамбува́льна [бутинува́льна] м. тяготе́ющая ма́са гравітаці́йна [тяжі́юча] м. уде́льная ма́са пито́ма м. уравнове́шивающая ма́са зрівнова́жувальна м. эффекти́вная ма́са ефекти́вна |
нагру́зка наванта́жування; наванта́ження; наванта́га,-ги; ванта́ж,-жу́ (чинники); ванта́га,-ги (зусилля) н. бло́чная наванта́га бло́кова, наванта́жування бло́кове н. ветрова́я наванта́га вітрова́ н. вибрацио́нная наванта́га вібраці́йна н. вне́шняя наванта́га зо́внішня н. динами́ческая наванта́жування динамі́чне н. знакопереме́нная наванта́жування знакозмі́нне, наванта́га знакозмі́нна н. испыта́тельная наванта́га випробна́ н. крити́ческая наванта́га крити́чна н. многокра́тная наванта́жування багаторазо́ве н. неравноме́рная наванта́жування нерівномі́рне н. несимметри́ческая наванта́га несиметри́чна н. нормати́вная наванта́жування нормати́вне н. опроки́дывающаяся наванта́га перекидна́ н. опроки́дывающая наванта́га перекида́льна н. осева́я наванта́га осьова́ н. от со́бственного ве́са наванта́га від вла́сної ваги́ н. пове́рхностная наванта́га поверхне́ва н. пого́нная наванта́жування подовжи́нне н. подви́жная наванта́га рухо́ма н. преры́вистая наванта́жування перери́вчасте н. приве́денная наванта́га зве́дена н. пульси́рующая наванта́га пульсівна́ н. рабо́чая наванта́га робо́ча, наванта́ження робо́че н. распределённая наванта́га розподі́лена н. расчётная наванта́га розрахунко́ва н. результи́рующая наванта́га підсумко́ва н. сжима́ющая наванта́жування стисне́ н. сосредото́ченная наванта́га зосере́джена н. стати́ческая наванта́жування стати́чне н. ступе́нчатая наванта́жування ступене́ве н. толчкообра́зная наванта́жування по́штовхами н. уда́рная наванта́жування уда́рне н. уде́льная наванта́га пи́тома н. уравнове́шенная наванта́га зрівнова́жена н. цикли́ческая наванта́жування циклі́чне н. эквивале́нтная наванта́га еквівале́нтна |
си́ла си́ла,-ли с. аэродинами́ческая си́ла аеродинамі́чна с. ве́са си́ла ваги́ с. взаимоде́йствия си́ла взаємоді́ї с. вне́шняя си́ла зо́внішня с. вну́тренняя си́ла вну́трішня с. возбужда́ющая си́ла збу́джувальна с. возмуща́ющая си́ла збу́рювальна с. восстана́вливающая си́ла відно́влювальна с. враща́тельная си́ла оберта́льна [оберто́ва] с. вынужда́ющая си́ла зму́шувальна с. выта́лкивающая си́ла вишто́вхувальна с. вытя́гивающая си́ла витя́гувальна [витяга́льна] с. гидродинами́ческая си́ла гідродинамі́чна с. гидростати́ческая си́ла гідростати́чна с. дви́жущая си́ла руші́йна с. де́йствующая си́ла ді́юча [діє́ва] с. диссипати́вная си́ла дисипати́вна с. допуска́емая си́ла допустна́ [прийня́тна] с. едини́чная си́ла одини́чна с. закру́чивающая си́ла закру́чувальна с. замедля́ющая си́ла спові́льнювальна [упові́льнювальна] с. зву́ка си́ла зву́ку с. избы́точная си́ла надлишко́ва с. изгиба́ющая си́ла згина́льна с. излуче́ния си́ла випромі́нювання с. ине́рции си́ла іне́рції с. каса́тельная си́ла доти́чна с. квазиупру́гая си́ла квазіпру́жна́ с. конта́ктная си́ла конта́ктна с. коэрцити́вная си́ла коерцити́вна с. лома́ющая си́ла лама́льна с. лошади́ная си́ла кі́нська с. магнитодви́жущая си́ла магнеторуші́йна с. мгнове́нная си́ла миттє́ва [миттьова́] с. междумолекуля́рная си́ла міжмолекуля́рна с. намагни́чивающая си́ла магнетува́льна [намагне́чувальна] с. напра́вленная си́ла напря́млена [спрямо́вана] с. натяже́ния си́ла на́тягу [натяго́ва] с. обобщённая си́ла узага́льнена с. обра́тная си́ла зворо́тна с. опроки́дывающая си́ла перекида́льна [перекидна́] с. осева́я си́ла осьова́ с. осестреми́тельная си́ла доосьова́ [довісна́] с. отклоня́ющая си́ла відхи́лювальна [відхильна́] с. отта́лкивающая си́ла відшто́вхувальна с. переме́нная си́ла змі́нна с. переносна́я си́ла переносна́ с. перере́зывающая си́ла перері́зувальна с. пове́рхностная си́ла поверхне́ва с. подде́рживающая си́ла підтри́мувальна с. подъёмная си́ла підійма́льна [підніма́льна] с. поле́зная си́ла кори́сна с. постоя́нная си́ла ста́ла с. потенциа́льная си́ла потенці́йна с. приведённая си́ла зве́дена с. прижима́ющая си́ла притиска́льна [притисна́] с. прило́женная си́ла прикла́дена с. притя́гивающая си́ла притяга́льна с. притяже́ния си́ла притяга́ння с. продо́льная си́ла поздо́вжня с. производи́тельная си́ла виробни́ча с. проника́ющая си́ла проника́льна с. противоде́йствующая си́ла протиді́йна с. пульси́рующая си́ла пульсівна́ с. равноде́йствующая си́ла рівноді́йна с. радиа́льная си́ла радія́льна с. разрыва́ющая си́ла розрива́льна с. распределённая си́ла розподі́лена с. растя́гивающая си́ла розтя́гувальна с. растяже́ния си́ла ро́зтягу [розтяго́ва] с. результи́рующая си́ла підсумко́ва [вислідна́, результу́юча] с. све́та си́ла сві́тла с. сдви́га си́ла зсу́ву [зсуво́ва] с. сдвига́ющая си́ла зсува́льна [зсувна́] с. сде́рживающая си́ла стри́мувальна с. сжа́тия си́ла сти́ску [стиско́ва] с. сжима́ющая си́ла стиска́льна с. ска́лывающая си́ла ско́лювальна с. скру́чивающая си́ла скру́чувальна с. следя́щая си́ла відсте́жувальна с. сопротивле́ния си́ла о́пору [опоро́ва] с. сосредото́ченная си́ла зосере́джена с. сре́зывающая си́ла зрі́зувальна с. сцепле́ния си́ла зче́плення [зчепо́ва] с. тангенциа́льная си́ла тангенці́йна [доти́чна] с. то́ка си́ла стру́му с. торможе́ния си́ла гальмува́ння с. тормозя́щая си́ла гальмівна́ с. тре́ния си́ла тертя́ [тертьова́] с. тя́ги си́ла тя́ги [тягова́] с. тяготе́ния си́ла тяжі́ння [гравітаці́йна] с. тя́жести си́ла ваги [вагова́] с. уда́ра си́ла уда́ру с. уда́рная си́ла уда́рова [уда́рна] с. уде́рживающая си́ла утри́мувальна с. упру́гости си́ла пру́жности с. уравнове́шивающая си́ла зрівнова́жувальна с. ускоря́ющая си́ла пришви́дшувальна [приско́рювальна] с. фикти́вная си́ла позі́рна [фікти́вна] с. центра́льная си́ла центра́льна с. центробе́жная си́ла відцентро́ва с. центростреми́тельная си́ла доцентро́ва с. эквивале́нтная си́ла еквівале́нтна [рівнозна́чна] с. электродви́жущая си́ла електроруші́йна с. электростати́ческая си́ла електростати́чна |
сосредота́чиваемый зосере́джуваний; зосере́дний |
сосредото́чение зосере́джування; зосере́дження |
сосредото́ченный зосере́джений |
сосредото́чивать, сосредото́чить зосере́джувати, зосере́дити |
сосредото́чивающий зосере́джувальний |
сосредото́чивающийся зосере́дний; зосере́джуваний |
сфокуси́ровать сфокусува́ти, зосере́дити |
фокусиро́вка фокусува́ння, сфокусо́вування, зосере́джування; сфокусува́ння, зосере́дження; сфокусо́вання ф. автомати́ческая фокусува́ння автомати́чне ф. вертика́льная фокусува́ння вертика́льне ф. га́зовая фокусува́ння га́зове ф. жёсткая фокусува́ння жорстке́ ф. части́ц фокусува́ння части́нок |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Концентрировать – концентрува́ти, сов. – сконцентрува́ти, зосере́джувати, сов. – зосере́дити. |
Сосредоточивать, сосредоточить, -ся – зосере́джувати, зосере́дити, -ся. |
Централизация – централіза́ція, зосере́дження. |
Централизовать – централізува́ти, сов. – зцентралізува́ти, зосере́джувати, сов. – зосере́дити. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
зосере́джений, -на, -не |
зосере́дження, -ння, -нню, -нням |
зосере́джувати(ся), -ре́джую(ся), -ре́джуєш(ся) |
зосере́дити(ся), -ре́джу(ся), -ре́диш(ся); зосере́дь(ся), -ре́дьте(сь) |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
*Заряд — заря́д, -ду; З. боевой — бо́йовий заря́д; З. вышибной — вибивни́й заря́д; З. дополнительный — додатко́вий заря́д; З. основной — основни́й заря́д, З. относительный — відно́сний заря́д; З. разрывный — розривни́й заря́д; З. сосредоточенный — зосере́джений заря́д; З. удлиненный — видо́вжений заря́д. |
*Огонь — вого́нь, вогню́; „Огонь“ — „Вого́нь“; О. автоматический — автомати́чний вого́нь; О. артиллерийский — гарма́тний вого́нь; О. беглый — перебі́жний вого́нь; О. ближний — бли́зький вого́нь; О. вести — стріля́ти; вид огня — рід огню́; О. групповой — групови́й вого́нь; О. дальний — дале́кий вого́нь; О. действительный — ді́йсний вого́нь; О. заградительный — засло́нний вого́нь; О. комбинированный — комбіно́ваний вого́нь; О. косоприцельный — навскі́сний вого́нь; линия О. — лінія вогню́; меткий О. — влу́чний вого́нь; меткость О. — влу́чність вогню́; напряженность О. — напру́женість вогню́; О. навесный — зви́слий вого́нь; О. непрерывный — безупи́нний вого́нь; О. одиночный — вого́нь пооди́нчий: О. перекидной — переки́дний вого́нь; О. перекрестный — перехре́сний вого́нь; О. с рассеиванием — вого́нь із ро́зсівом; О. редкий — рі́дкий вого́нь; ведение О. — прова́дження вогню́; возобновление О. — відно́влення вогню́; открытие О. — розпочина́ння вогню́; перенос О. — перене́сення вогню́; перерыв О. — перерива́ння вогню́; прекращение О. — припи́нення вогню́; развить огонь — зміцни́ти вого́нь; О. скачками вперед — вого́нь ско́ками напере́д; разделение О. — по́діл вогню́; распределение огня — розпо́діл вогню́; сосредоточение огня — зосере́дження вогню́; управленце О-нем — керува́ння вогне́м; О. фланговый — фланкови́й ого́нь; О. фронтальный — фронта́льний вого́нь. |
*Сосредоточение — зосере́дження; ску́пчення; С. огня — зо́сере́дження вогню́. |
*Сосредоточенный, -но — зосере́джений, -но: С. заряд — зосере́джений заря́д. |
*Сосредотачивать, сосредоточить — зосере́джувати. зосере́дити, ску́пчувати, ску́пчити. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
белетри́стка, белетри́сток; ч. белетри́ст авторка прозових художніх творів. [На деяких деталях інтер’єру белетристка спеціально зосереджує увагу. (В. М. Супрун «Аксіологічна концептосфера жіночої прози української діаспори середини ХХ століття», 2020). Так і Дзвінка Матіяш писала своє творіння в страшний для нашої країни час. Белетристка вклала в нього все те приховане, болюче, гостре, що пережили українці під час Майдану. (BBC, 09.12.2014). А ось белетристка Люко Дашвар здобула анти премію «Золота булька». (Високий замок, 2010). В. Ч. Ото з лівого боку стоїть Олена Свекла – молдавська письменниця, белетристка <…>. (Червоний перець, 1928).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
жонгле́рка, жонгле́рок; ч. жонгле́р артистка цирку, яка займається жонглерством. [Спочатку він пильно дивився за всіма, але потім його увага зосередилась на жонглерці Амалії, дівчині молодій і привабливій (В. Єшкілєв «Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди», К., 2011). На кону стали з’являтися акробатки-єгиптянки, жонглери і жонглерки з барвистими онуками і т. ін. (Леся Українка, «Оргія», 1913).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 543. |
капела́нка, капела́нок; ч. капела́н 1.священниця при капелі в католицькій та англіканській церкві, а також помічниця парафіяльного священика чи священниці. [«Ми представляємо бачення того, як може працювати суспільство, коли різні традиції зосереджені на тому, як бути хорошими людьми і сусідами», – пояснює лютеранська капеланка Гарварду Кетлін Рід. (zaxid.net, 31.08.2021).] 2. військова священниця. [Лора Когут ― одна з перших капеланок в Україні. <…>. Вперше долучилася до помочі військовим, коли ті виходили з Криму на Миколаївщину. Відтак почалося її волонтерство у зоні збройного конфлікту, що триває вже сім років. (theukrainians.org, 19.01.2020). До міста Бучі (Київська область) у День Героїв прибула капеланка військово-повітряних сил США майор Ольга Вестфолл. (stolychno.news, 24.05.2019).]  Рекомендації  У медіях можна натрапити на вислів військо́ва капела́нка, який, однак, є неправильним, адже одне із значень слова капеланка – військова священниця. |
ле́кторка, ле́кторок; ч. ле́ктор та, хто читає лекцію. [Лекторка представить у презентації архітектурні знахідки та рішення, які стали особливістю та принадою молодого закладу. (Україна молода, 2018). Пані лекторка зосередила увагу аудиторії на антології «Розстріляне відродження» в упорядкуванні Юрія Лавріненка <…>. (Учитель, 2016, №8). <…> пізніше викладала українську мову й літературу в Берлінському університеті імені Гумбольдта, а зараз працює лекторкою німецької мови в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича <…> (Марія Іваницька «Особистісний вимір в історії українсько-німецького художнього перекладу (від середини ХІХ до початку ХХІ століття)»: дисертація, К., 2015). Стоячи з паличкою в руці, товста лекторка вказувала на привабливий вигляд перших і відворотний вигляд других жител <…> (Поля Гоявічинська «Райська яблуня», 1988). Але цього вечора матрона враз відпустила співачок і лекторку. (Наталена Королева «Quid est veritas?», 1961). Після читання лекторка збирала уваги слухачів, щоб передати їх потім своєму товаришеві, аби він знав, яке враження зробила його праця. (Леся Українка «Спогади про Миколу Ковалевського», 1899). Але реферат короткий. От лекторка вже й кінчає його, зовсім уже спокійним, зважливим голосом. (Олена Пчілка «Товаришки», 1887).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 473 – розм. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) |
миротво́рка, миротво́рок; ч. миротво́рець 1. та, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. [Як наголосила координатор проектів Глобальної мережі жінок-миротворок Мавік Кабрера Балеза, ЗМІ часто висвітлюють події, але при цьому забувають або не встигають зосередити увагу на самих процесах, у які залучені жінки. (ukrinform.ua, 18.02.2019). Засновниця і координаторка міжнародних проектів Глобальної мережі жінок-миротворок Мавік Кабрера Байєза, відкриваючи семінар, запросила учасниць до роздумів про своє бачення теми і як вона реалізується у нас. (Високий замок, 11.06.2018).] 2. учасниця миротворчої місії. [Членкиня ГО «Центр-Розвиток Демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва зосередила увагу аудиторії, зокрема, на питаннях залучення жінок до прийняття рішень, навела статистику, котра підтверджує, що участь жінок-миротворок у процесах прийняття рішень значно посилює сталість таких рішень, їхню ефективність. (dtv.dn.ua, 18.04.2018).] див.: миробудівни́ця, миротво́риця Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) |
прелеґе́нтка, прелеґе́нток, прелєґе́нтка, прелєґе́нток; ч. прелеґе́нт, прелєґе́нт лекторка, доповідачка. [Гостею-прелеґенткою була Катажина Ґліняновіч, докторка філології, асистентка кафедри україністики Інституту східнослов’янської філології Яґеллонського університету (м. Краків, Польща). (inst-ukr.lviv.ua, 08.10.2015). Прелєґентка зосередила увагу на спільних сторінках біографій М. Грушевського та мистецтвознавця В. Кричевського. (inst-ukr.lviv.ua, 10.07.2014). На початку зустрічі модератор програми Василь Махно розповів про складний життєвий шлях прелеґентки <…> (НТШ, 09.02.2013). Прелегентка змалювала життя музичного Львова перед і в часі війни<…> (Свобода, 1964, №19). Прелєґентка домагається зрівнання подаваних до стола порцій. (16.10.1938, Збруч). Прелеґентка зазначила хосен просвіти для жінок, вказувала на инші сторони галицкої Руси, де жінки більше займають ся справами громадскими і просвітою (Снятинщина, Рогатинщина) <…> (Дѣло, 06.06.1890).] |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)