Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «зрушений»
Шукати «зрушений» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взволно́ванный – схвильо́ваний, розхвильо́ваний, звору́шений, зру́шений, збу́рений; (о массе людей, воде, лесе) збу́рений, кипу́чий, розхвильо́ваний, пору́шений.
Возбуждё́нный
1) (
прич.):
а) збу́джений;
б) звору́шений, роздрато́ваний, збу́джений, розбу́рханий, збу́рений, обу́рений, зру́шений, пі́днятий, палки́й, роздро́чений, розпа́лений, роз’я́трений;
2)
прил. см. Взволно́ванный.
Засла́нивать и Заслоня́ть, заслони́ть – заслоня́ти, заслони́ти, затуля́ти, затули́ти, заставля́ти, заста́вити, заступа́ти, заступи́ти що, (слегка) прислоня́ти, прислони́ти. [Заслоня́ючи о́чі руко́ю від со́нця, гля́нула в його́ бік (Грінч.). Сира́я земля́ две́рі залягла́, віко́нечка заслони́ла (Мил.). Затули́ла обли́ччя рукаво́м. Моро́з затули́в шибки́ таки́ми густи́ми лиси́цями, що че́рез них знадво́ру не ви́дно, що ді́ється в ха́ті (Кониськ.) Заста́вте чимсь ля́мпу, щоб дити́ні не рі́зало сві́тло у ві́чі (Київщ.). І дим хма́рою засту́пить со́нце перед ва́ми (Шевч.). Заступи́в вікно́ (Н.-Лев.). Мовчи́ть зру́шений, прислони́вши тро́хи обли́ччя то́гою (Л. Укр.)].
-ть печь заслонкой – заслоня́ти, заслони́ти (затуля́ти, затули́ти) піч. [Уки́нув її́ в піч і заслони́в (Рудч.)].
-ня́ть свет, что-л. (застить) – заступа́ти, заслоня́ти, за́стувати сві́т(ло). [Оступи́ся, не за́стуй сві́тла. Не за́стуй мені́ со́нця. Си́ла літерату́рних тво́рів, де констру́кцію за́стують дійові́ осо́би (Ніков.)].
Заслоня́емый – засло́нюваний, зату́люваний, засту́паний, заста́влюваний, (слегка) присло́нюваний, (от света) за́стуваний.
Заслонё́нный – засло́нений, зату́лений, заста́влений, (слегка) присло́нений.
Наруша́ть, нару́шить – пору́шувати и поруша́ти, пору́шити, лама́ти, злама́ти, (реже) зломи́ти, полама́ти и (редко, диал.) поломи́ти що, (преступать) переступа́ти, переступи́ти що и через що; (расстраивать, прерывать) зру́шувати, зру́шити, розбива́ти, розби́ти, перебива́ти, переби́ти, збива́ти, зби́ти, руйнува́ти, зруйнува́ти що. [Це пору́шує на́ші виго́ди (Пр. Правда). Коли́ я пору́шу сю на́шу уго́ду, то… (Ор. Левиц.). Я стара́, щоб ма́ла зви́чай ба́тьківський лама́ти (Л. Укр.). Ти злама́в нака́з (Грінч.). Не зло́мить ві́ри (Свидн.). Ти полама́в пункт на́шої прися́ги (Куліш). Грома́дську во́лю полама́ли (Мирний). Поломи́ла мату́сину во́лю (Чуб. V). Князьки́ старода́вні звича́ї переступа́ли (Куліш). Педаго́ги переступа́ють уся́ку справедли́вість (Крим.). Не люби́в, коли́ розбива́ли його́ самотину́ (Короленко). Ніхто́ не перебива́в тут на́шої самотини́ (Короленко). Суво́ра ді́йсність переби́ла фанта́зію (Крим.). Не хоті́лося руйнува́ти того́ ти́хого, ду́много на́строю (Василь.)].
-ть (супружескую) верность – лама́ти, злама́ти, пору́шувати, пору́шити (подру́жню) ві́рність. [Я не лама́ла ніко́ли ві́рности (Л. Укр.)].
-ть владение – пору́шувати, пору́шити володі́ння (посіда́ння), (чужое земельное, стар.) в чужи́й ґрунт вступа́ти, вступи́ти.
-шить границы земельного владения – пору́шити ме́жі земе́льного володі́ння (земе́льної посі́лости), (стар.) зе́млю переступи́ти.
-шить граничные знаки – пору́шити межові́ зна́ки, (стар.) зако́ни ру́шити.
-ть договор – пору́шувати (лама́ти), пору́шити (злама́ти) догові́р (умо́ву, уго́ду).
-ть долг, обязанности службы – пору́шувати, пору́шити обо́в’я́зок (пови́нність), службо́ві обо́в’я́зки.
-ть закон, заповедь, присягу (клятву) – лама́ти, злама́ти (зломи́ти), пору́шувати (поруша́ти), пору́шити, переступа́ти, переступи́ти зако́н, за́повідь (запові́т), при́ся́гу, (реже) переступа́ти, переступи́ти через зако́н и т. п. [Не ду́майте, що я прийшо́в злама́ти зако́н або́ проро́ків (Біблія). Ви, святи́й зако́н гости́нности злама́вши, мене́ замкну́ли у темни́цю (Грінч.). Не зломлю́ зако́ну (Г. Барв.). Ми при́сяги не хо́чемо лама́ти (Л. Укр.). Поруша́ють суспі́льний та мора́льний зако́ни (Наш). Через зако́н переступлю́, а зроблю́ по-сво́єму (Квітка)].
-ть интересы – пору́шувати, пору́шити інтере́си.
-ть мир
а) (
о покое) пору́шувати, пору́шити, лама́ти, злама́ти, розбива́ти, розби́ти, руйнува́ти, зруйнува́ти спо́кій. [Не злама́ споко́ю за-для нас (Доман.) Прили́не щось пі́зно осі́нньої но́чи, розбу́дить, засму́тить, спо́кій зруйну́є (Васильч.)];
б) (
об отсутствии войны) лама́ти, злама́ти, руйнува́ти, зруйнува́ти мир.
-ть обещание – лама́ти, злама́ти, пору́шувати, пору́шити, схи́бити обі́ця́нку. [Схи́бить хоч малу́ части́ну обі́цянки (Куліш)].
-ть очарование – руйнува́ти, зруйнува́ти ча́р(и) (о[з]чарува́ння).
-ть порядок, см. Поря́док 2.
-ть право – пору́шувати, пору́шити, лама́ти, злама́ти, переступа́ти, переступи́ти пра́во. [Лама́ючи права́ наро́дні (Грінч.)].
-ть приличия – переступа́ти, переступи́ти присто́йність, пору́шувати, пору́шити, зневажа́ти, знева́жити звича́й (звича́йність).
-ть равновесие – пору́шувати, пору́шити, зру́шувати, зру́шити рівнова́гу.
-ть слово – лама́ти, злама́ти (редко полама́ти, поломи́ти), пору́шувати, пору́шити сло́во, (сов. ещё) схи́бити (змили́ти) сло́во, змили́ти на сло́ві. [Хто лама́є сло́во, той ві́ру лама́є (Номис). Не злама́в Робе́рт свойо́го сло́ва (Л. Укр.). Не пору́шить сло́ва (Ор. Левиц.). Ви знайшли́ тепе́р, до чо́го причепи́тись, щоб сло́во схи́бить (Самійл.). Не ти змили́в сло́во, – я (Кониськ.). Коли́-б чого́ не було́ нам за те, що змилимо́ на сло́ві (Кониськ.)].
-ть тишину – пору́шувати (поруша́ти), пору́шити, зру́шувати, зру́шити, розбива́ти, розби́ти, перебива́ти, переби́ти, збива́ти, зби́ти ти́шу. [Напру́жену ти́шу ніщо́ не поруша́ло (Кодюб.). Гудо́к парово́за поруша́в и́ноді урочи́сту ти́шу но́чи (Черкас.). Затри́мував ди́хання, щоб не зру́шити ти́ші (Л. Укр.). Ти́шу перебива́ло ті́льки дзе́нькання дзво́ника (Короленко). Ті́льки крик шулі́ки рі́зко збива́в ти́шу (Короленко)].
-ша́ть общественную тишину – пору́шувати грома́дський спо́кі́й.
-ть ход работы – перебива́ти, переби́ти робо́ту.
Нару́шенный – пору́шений, зла́маний, пола́маний, пересту́плений; зру́шений, розби́тий, переби́тий, зби́тий, зруйно́ваний. [Охоро́на зла́маного пра́ва (Рада)].
-ться – пору́шуватися, пору́шитися, лама́тися, злама́тися; бу́ти пору́шуваним, пору́шеним, ла́маним, зла́маним, пересту́пленим и т. п. [Си́ли небе́сні пору́шаться (Біблія)].
Равновесие -шилось, -шено – рівнова́га пору́шилася (зру́шилася), рівнова́гу пору́шено (зру́шено).
Законы природы не -ются безнаказанно – зако́нів приро́ди не мо́жна злама́ти (пору́шити, переступи́ти) безка́рно.
I. Подрыва́ть, подорва́ть
1) (
разорвать сысподу) підрива́ти, піді́рвати, (о мног.) попідрива́ти, (надрывать) надрива́ти, надірва́ти, (о мног.) понадрива́ти що;
2) (
порохом и т. п.) підрива́ти, підірва́ти, підса́джувати, підсади́ти в пові́тря, зру́шувати, зру́шити, (взрывать) виса́джувати, ви́садити в пові́тря що.
-рва́ть стену крепости – підірва́ти (підсади́ти) (в) форте́ці сті́ну;
3) (
наносить ущерб) підрива́ти, підірва́ти, (о мног.) попідрива́ти, шко́дити, пошко́дити що, кому́. [Війна́ підірва́ла торго́[і́]влю]; (о силах, здоровьи) підрива́ти, підірва́ти, пору́шувати и поруша́ти, пору́шити, під[у]вере́джувати, під[у]вереди́ти, збавля́ти, зба́вити, (о мног.) позбавля́ти. [Гнав коня́ чим-дуж та й підірва́в. Підірва́в себе́ тяжко́ю робо́тою. Підвереди́в себе́, підійма́ючи важке́. Си́лу втра́тила, здоро́в’я зба́вила (Мирн.)].
-ва́ть авторитет чей, доверие – підрива́ти, підірва́ти (пору́шувати, пору́шити) авторите́т чий, дові́р’я чиє́.
Подо́рванный – піді́рваний, (о мног.) попідри́ваний; (о силах, здоровье) піді́рваний, пору́шений, під[у]вере́жений, зба́влений; (о стене и т. п.) піді́рваний, зру́шений, підса́джений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тронутый, тронут – то́ркнутий, ру́шений, пома́цаний, зру́шений, пору́шений, заче́плений, за́йнятий; (взволнованый) звору́шений, розчу́лений; (подпорченный) попсований, притухлий, (морозом) прибитий; (сумасшедший) причи́нний, неспо́вна́ ро́зуму, божевільний:
глубоко тронут – глибоко (сильно, дуже) зворушений;
тронутый умом (мозгами) – не сповна розуму; причинний; здурілий, божевільний. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДВИ́НУТЬСЯ (куди) пода́тися і похідн.;
двинувший, двинувшийся ОКРЕМА УВАГА;
двинувшийся зру́шений, урухо́млений, фраз. посу́нутий.
ТРО́НУТЬСЯ (про кригу) скре́снути;
тро́нуться умо́м схибну́тися /хибну́тися/ (ро́зумом), ріши́тися тями, (на чому) спа́ти й ба́чити що;
тро́нулся умо́м кто скаламу́тився ро́зум кому;
лёд тро́нулся! перен. зру́шило!;
тронувшийся 1. зру́шений, (про кригу) скре́слий, 2. збожево́лілий, схи́бнутий (ро́зумом), 3. приту́хлий, припа́хлий, зіпсу́тий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

сдви́нутый зсу́нений, зру́шений

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Движимый (об имуществе) –
1) рухо́мий;
2) (
прич.) – зру́шений, пору́шуваний; -мый благим желанием оказать содействие – ма́ючи до́брий на́мір допомогти, зру́шений до́брим бажа́нням допомогти.
Желание – бажа́ння; (стремление) – пра́гнення; выражать -ние принять участие в чем – зголо́шуватися, зголоситися до чо́го; движимый -нием (оказать содействие) – зру́шений бажа́нням, бажа́ючи…; из -ния оказать помощь – бажа́ючи допомогти; имеющий -ние – охо́чий до чо́го; исполнять -ние – чинити во́лю, вволяти во́лю; по -нию кого – на бажа́ння чиє́, на во́лю чию, з чийо́го бажа́ння, во́лі, чиє́ю во́лею; по собственному -нию – своє́ю во́лею, з вла́сної во́лі, з вла́сного бажа́ння, охо́тою, самохі́ть; придавать -ние – заохо́чувати, заохо́тити.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Взволно́ванный = зру́шений, збу́рений.
Возбуждённый = збу́жений, зру́шений, звору́шений.
Встрево́женный = стурбо́ваний, споло́шений, переполо́шений, зру́шений.
Дви́жимый = 1. рухо́мий, ру́хавий. — Дви́жимое иму́щество = д. Дви́жимость 2. — Шати і всякії убори і всї иншії речі рухомії. Ст. Л. 2. зру́шений, пору́шений.
Тро́нуть, ся = 1. д. Тро́гать, ся 1, 3 і 4. 2. спричи́нити ся, спричинува́тїти, ізрухну́ти ся (С. Л.), збожеволїти. — Тро́нутый = а) зру́шений, ура́жений (чиїми словами або вчинком), б) причи́нний, причи́нуватий, від уроків — з’уро́чений, в) про землю, грунт — ру́шаний, ру́шений, підру́шений. — Й сама не зна, бо причинна, що такеє робить. К. Ш.

Запропонуйте свій переклад