Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зуб
1) (
dens) зуб (-ба), (шутл.) руба́к, їда́к (-ка), макої́д (-да); мн. (у челов., животн.) зу́бы (dentes) – зу́би (-бів). [До́брі зу́би і ка́мінь перегризу́ть (Номис)].
Передний зуб – пере́дній зуб.
Коренной зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́), (у жив.) жвач (-ча).
Коренной задний зуб, зуб мудрости – чере́ній зуб, череня́к, зуб му́дрости.
Молочный зуб – моло́чний зуб, теля́чий зуб, мн. телячки́ (-кі́в).
Глазной зуб – о́чний зуб.
Волчий зуб – во́вчий зуб.
Зуб резец – сміюне́ць (-нця́), (у жив.) різа́к (-ка́), сіка́ч (-ча́).
Зуб клык – і́кло и кло, клива́к, мн. і́кла, кла (р. клів), кливаки́ (-кі́в).
Вставной зуб – вставни́й зуб.
Искусственный зуб – шту́чний зуб, ро́блений зуб.
Мелкие -бы – дрібні́ зу́би.
-бы выпали – зу́би повипада́ли, ви́пали, посхо́дили.
Рвать -бы – рва́ти зу́би, тягти́, тягну́ти зу́би, бра́ти зу́би.
-бы прорезываются – зу́би рі́жуться.
-бы шатаются – зу́би хита́ються.
-бы болят у кого – зу́би боля́ть кого́.
У меня болят -бы – мене́ боля́ть зу́би.
Лишить -бо́в кого (обеззубить) – збеззу́бити кого́, (перен.) підрі́зати кому́ зу́би.
Лишиться -бо́в – позбу́тися зубі́в, збеззу́біти.
Проесть, с’есть -бы на чём – з’ї́сти зу́би на чо́му.
Положить -бы на полку (голодать) – покла́сти зу́би на поли́цю.
Ударить по -ба́м – да́ти в зу́би кому́, заги́ли́ти по зуба́х кому́.
Посчитать кому -бы – повибива́ти, порахува́ти зу́би кому́.
Оскаливать, -лить -бы – вищиря́ти, ви́щирити зу́би, вишкіря́ти (и шкі́рити), ви́шкірити зу́би, (диал.) зашкі́рюватися до ко́го (Стеф.), (огрызаться) відз(в)іря́тися. [Лежи́ть соба́ка, та й відзіря́ється (Полт.)].
-бы скалить (насмехаться) – скалозу́бити, смішкува́тися з ко́го, бра́ти на глум кого́, глузува́ти з ко́го; см. Насмеха́ться.
Полно -бы скалить – го́ді тих смі́шків, го́ді зу́би ясни́ти, до́сить глузува́ти.
Что -бы скалишь (кажешь)? – по чім зу́би продає́ш?
Ему на зуб не попадайся – йому́ на зуб не дава́йсь!
Точить, острить скалить -бы на кого – гостри́ти зу́би на ко́го.
Острить -бы на что – ла́ситися на що.
-бы чесать (болтать вздор) – тереве́ні пра́вити; см. Вздор.
Говорить сквозь -бы – ціди́ти (сов. проціди́ти) крізь зу́би. [Стрепену́вся і крізь зу́би проціди́в (Кониськ.)].
Щёлкать, щёлкнуть -бами – кла́цати, кла́цнути зуба́ми. [Вовк як кла́цне зуба́ми (Рудч.). Зуба́ми кла́цав, мов-би пес (Котл.)].
Скрежетать -ми – зуба́ми скрегота́[і́]ти, скрипі́ти, скрипоті́ти.
Стучать -бами (от дрожи) – зуба́ми цокоті́ти, зуба́ми дзвони́ти. [Дрижи́ть, як мо́крий хірт, зуба́ми, знай, цоко́че (Греб.)].
Зуб на зуб не попадает у кого – зу́б(а) з зу́бом не зведе́ хто, зу́би цоко́чуть у ко́го, зуба́ми цоко́че хто. [А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Квітка)].
Око за око, зуб за зуб – о́ко за о́ко, зуб за зуб.
Сжать -бы – зціпи́ти зу́би. [А вона́ ті́льки зу́би зціпи́ла (М. В.)].
Разжать -бы – розня́ти, розці́пити зу́би.
Хватить -бами – гризну́ти кого́. [А як гризне́ його́ соба́ка (Звин.)].
Крошить -бами – трощи́ти що.
Заговаривать -бы кому – замовля́ти зу́би кому́. [Зубі́в ви не замовля́йте (Мирн.)].
В -ба́х навязнуть у кого (надоесть) – в зуба́х нав’я́знути кому́.
В -ба́х завязнуть – в зу́би зав’я́знути, у зуба́х застря́(г)нути. [Взя́ла та в зу́би і зав’я́зла (лушпи́на) (Звин.)].
С густыми -бами – густозу́бий.
С редкими -бами – рідкозу́бий.
С гнилыми -бами – гнилозу́бий.
С волчьим -бом – вовкозу́бий.
Без одного или нескольких -бо́в – несповназу́бий, щерба́тий. [Мене́ в москалі́ не ві́зьмуть, бо я несповназу́бий (Звин.). Щерба́тий рот].
Вооружённый до -бо́в – озбро́єний (геть, аж) до зубі́в;
2) (
часть снаряда) зуб, зубо́к (-бка́); мн. зу́бья – зу́б’я (-б’я, ср. р.), зубки́; см. Зубе́ц 1;
3) (
злоба) храп (-пу).
Иметь на (против) кого зуб – ма́ти храп на ко́го.

Запропонуйте свій переклад