Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «искусственный»
Шукати «искусственный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Иску́сственный – шту́чни́й, ро́блений; (поддельный) фальши́вий (фалши́вий). [Гіпо́теза Пого́діна – Соболе́вського така́ штучна́ й так одго́нить од не́ї ви́гадкою (Єфр.). Така́ була́, кажу́, по-під па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ро́блена ви́спа (М. Вовч.). Це не живі́ кві́ти, а ро́блені (Звин.). Про́бував роби́ти по сада́х фальши́ві руї́ни (Куліш)].
• -ная борода – наставна́, шту́чна́ борода́.
• -ные бриллианты – фальши́ві бриля́нти.
• -ное веселье – ро́блені (вда́вані) весе́лощі.
• -ные зубы – шту́чні́ (фальши́ві) зу́би.
• -ный корм – шту́чни́й корм.
• -ные конечности – шту́чні́ кінце́вини, кінці́вки.
• -ный лёд – шту́чни́й (ро́блений) лід.
• -ная литература – кни́жне письме́нство.
• -ный нос – наставни́й ніс.
• -ные продукты – ро́блені проду́кти.
• -ная развязность – уда́вана ві́льність.
• -ные растения, цветы – ро́блені росли́ни, кві́ти.
• -ное слово – кни́жне (ко́ване) сло́во.
• -ный свет – шту́чне сві́тло.
• -ный смех – ро́блений, вда́ваний сміх.
Есте́ственный – приро́дни[і]й, натура́льний. [Бува́є ві́дьма приро́дня (роди́ма), а бува́є ви́вчена. Приро́днє сві́тло. Ду́же натура́льна по́за. Натура́льна ба́рва]; (не искусственный) саморі́дний. [То таки́й вели́кий о́стров – саморі́дная форте́ця (Крим.)]; (общечеловеческий, требуемый природою) світови́й. [Не диву́йтеся, це ді́ло світове́. Світова́ річ!].
• -нные науки – природни́чі нау́ки, (реже) приро́дні нау́ки.
• -нный ребёнок, сын (незаконнорождённый) – саморі́дна дити́на, самосі́йний син, (зап.) натура́льний син.
• -нный подбор, отбор – приро́дний добі́р (р. добо́ру).
• -нное дело, -ая речь (понятно, неизбежно) – звича́йно, звича́йне ді́ло, зві́сно. [Жа́дний соба́ка не га́вкнув, на ньо́го – звича́йно, як на свого́ ха́тнього (Крим.)].
Зуб –
1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) руба́к, їда́к (-ка), макої́д (-да); мн. (у челов., животн.) зу́бы (dentes) – зу́би (-бів). [До́брі зу́би і ка́мінь перегризу́ть (Номис)].
• Передний зуб – пере́дній зуб.
• Коренной зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́), (у жив.) жвач (-ча).
• Коренной задний зуб, зуб мудрости – чере́ній зуб, череня́к, зуб му́дрости.
• Молочный зуб – моло́чний зуб, теля́чий зуб, мн. телячки́ (-кі́в).
• Глазной зуб – о́чний зуб.
• Волчий зуб – во́вчий зуб.
• Зуб резец – сміюне́ць (-нця́), (у жив.) різа́к (-ка́), сіка́ч (-ча́).
• Зуб клык – і́кло и кло, клива́к, мн. і́кла, кла (р. клів), кливаки́ (-кі́в).
• Вставной зуб – вставни́й зуб.
• Искусственный зуб – шту́чний зуб, ро́блений зуб.
• Мелкие -бы – дрібні́ зу́би.
• -бы выпали – зу́би повипада́ли, ви́пали, посхо́дили.
• Рвать -бы – рва́ти зу́би, тягти́, тягну́ти зу́би, бра́ти зу́би.
• -бы прорезываются – зу́би рі́жуться.
• -бы шатаются – зу́би хита́ються.
• -бы болят у кого – зу́би боля́ть кого́.
• У меня болят -бы – мене́ боля́ть зу́би.
• Лишить -бо́в кого (обеззубить) – збеззу́бити кого́, (перен.) підрі́зати кому́ зу́би.
• Лишиться -бо́в – позбу́тися зубі́в, збеззу́біти.
• Проесть, с’есть -бы на чём – з’ї́сти зу́би на чо́му.
• Положить -бы на полку (голодать) – покла́сти зу́би на поли́цю.
• Ударить по -ба́м – да́ти в зу́би кому́, заги́ли́ти по зуба́х кому́.
• Посчитать кому -бы – повибива́ти, порахува́ти зу́би кому́.
• Оскаливать, -лить -бы – вищиря́ти, ви́щирити зу́би, вишкіря́ти (и шкі́рити), ви́шкірити зу́би, (диал.) зашкі́рюватися до ко́го (Стеф.), (огрызаться) відз(в)іря́тися. [Лежи́ть соба́ка, та й відзіря́ється (Полт.)].
• -бы скалить (насмехаться) – скалозу́бити, смішкува́тися з ко́го, бра́ти на глум кого́, глузува́ти з ко́го; см. Насмеха́ться.
• Полно -бы скалить – го́ді тих смі́шків, го́ді зу́би ясни́ти, до́сить глузува́ти.
• Что -бы скалишь (кажешь)? – по чім зу́би продає́ш?
• Ему на зуб не попадайся – йому́ на зуб не дава́йсь!
• Точить, острить скалить -бы на кого – гостри́ти зу́би на ко́го.
• Острить -бы на что – ла́ситися на що.
• -бы чесать (болтать вздор) – тереве́ні пра́вити; см. Вздор.
• Говорить сквозь -бы – ціди́ти (сов. проціди́ти) крізь зу́би. [Стрепену́вся і крізь зу́би проціди́в (Кониськ.)].
• Щёлкать, щёлкнуть -бами – кла́цати, кла́цнути зуба́ми. [Вовк як кла́цне зуба́ми (Рудч.). Зуба́ми кла́цав, мов-би пес (Котл.)].
• Скрежетать -ми – зуба́ми скрегота́[і́]ти, скрипі́ти, скрипоті́ти.
• Стучать -бами (от дрожи) – зуба́ми цокоті́ти, зуба́ми дзвони́ти. [Дрижи́ть, як мо́крий хірт, зуба́ми, знай, цоко́че (Греб.)].
• Зуб на зуб не попадает у кого – зу́б(а) з зу́бом не зведе́ хто, зу́би цоко́чуть у ко́го, зуба́ми цоко́че хто. [А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Квітка)].
• Око за око, зуб за зуб – о́ко за о́ко, зуб за зуб.
• Сжать -бы – зціпи́ти зу́би. [А вона́ ті́льки зу́би зціпи́ла (М. В.)].
• Разжать -бы – розня́ти, розці́пити зу́би.
• Хватить -бами – гризну́ти кого́. [А як гризне́ його́ соба́ка (Звин.)].
• Крошить -бами – трощи́ти що.
• Заговаривать -бы кому – замовля́ти зу́би кому́. [Зубі́в ви не замовля́йте (Мирн.)].
• В -ба́х навязнуть у кого (надоесть) – в зуба́х нав’я́знути кому́.
• В -ба́х завязнуть – в зу́би зав’я́знути, у зуба́х застря́(г)нути. [Взя́ла та в зу́би і зав’я́зла (лушпи́на) (Звин.)].
• С густыми -бами – густозу́бий.
• С редкими -бами – рідкозу́бий.
• С гнилыми -бами – гнилозу́бий.
• С волчьим -бом – вовкозу́бий.
• Без одного или нескольких -бо́в – несповназу́бий, щерба́тий. [Мене́ в москалі́ не ві́зьмуть, бо я несповназу́бий (Звин.). Щерба́тий рот].
• Вооружённый до -бо́в – озбро́єний (геть, аж) до зубі́в;
2) (часть снаряда) зуб, зубо́к (-бка́); мн. зу́бья – зу́б’я (-б’я, ср. р.), зубки́; см. Зубе́ц 1;
3) (злоба) храп (-пу).
• Иметь на (против) кого зуб – ма́ти храп на ко́го.
Лёд – лід (р. льо́ду, зап. ле́ду, мн. ч. льоди́) кри́га. [По-під льо́дом геть загуркоті́ло (Шевч.). Ой не стій на льоду́, бо прова́лишся (Пісня). Три́чі кри́га замерза́ла, три́чі розтава́ла (Шевч.). Холо́дний, як кри́га (Приказка)].
• Тонкий лёд – тонки́й лід, при́льодок (-дку).
• Лёд бесснежный – голощі́к (-що́ку). [На Дніпрі́ голощі́к, – вола́ми не прої́деш, хіба́ коня́кою (Золотон.)].
• Лёд из слежавшегося снега – на́топтень (-тня) (Сл. Гр.).
• Лёд прибрежный (забережник) – за́бережень (-жня) [Рі́чка ще не заме́рзла, а за́бережні вже є (Міуськ.)].
• Лёд на ветвях (при гололедице) – ожеле́дець (-дця).
• Лёд искусственный – ро́блений лід, ро́блена кри́га.
• Лёд наносный – кри́га нагінна́ (прибу́ла).
• Лёд тронулся – кри́га скре́сла, лід скрес. [Ско́ро оце́ кри́га скре́сла, Ка́тря вже й весня́нки заспіва́ла (М. Вовч.)].
• Лёд ломается, взломался – злама́ло кри́гу, трі́снула кри́га.
• Лёд идёт, пошёл – лід руша́є (ру́шив), кри́га йде (пішла́).
• Лёд встал на реке – рі́чка заме́рзла, рі́чка взяла́ся кри́гою.
• Покрываться, -крыться -дом – бра́тися (взя́тися) кри́гою, (слегка) зашерха́ти, заше́рхнути, (о мн.) позашерха́ти, (едва) пришерха́ти, прише́рхнути, (о мн.) попришерха́ти, (без снега) бра́тися (взя́тися) голощо́ком; срвн. Замерза́ть, Обмерза́ть. [Морозе́ць мале́нький був, – надво́рі тро́хи прише́рхло (Лохв.). Земля́ у цю о́сінь узяла́ся голощо́ком (Полт.)].
• Окованный льдом – кри́гою оку́тий. [І вам сла́ва, си́ні го́ри, кри́гою оку́ті (Шевч.)].
• Лёд тает – кри́га (лід) та́не (розтає́). [Кри́га на Дуна́ї розта́ла так, що ру́шила вже йти (Мартин.). Незаба́ром у льодо́вні ввесь лід розта́не (Полт.)].
• Колоть лёд для ледника – руба́ти лід для (до) льодо́вні.
• Провалиться на льду – провали́тися, завали́тися, заломи́тися на льоду́. [Серед ста́ву заломи́вся на тонкі́м леду́ (Руданськ.). Ой не ходи́ по льоду́, бо зава́лишся (Пісня)].
• Вода со льдом – вода́ з льо́дом.
• Воды на льду – во́ди на льоду́.
• Бьётся как рыба об лёд – б’є́ться як ри́ба об лід.
• Идёт точно по льду – іде́ як неживи́й.
• На языке мёд, а в сердце лёд – на язиці́ мід, а під язико́м лід (Номис).
• У скупого и в крещенье льду не выпросить – ще́дрий, – серед зими́ сні́гу не ви́просиш! (Номис).
• Злоба что лёд, до тепла живёт – і лихе́ се́рце на со́нці та́не.
• Под кем лёд трещит, а под нами ломится – кому́ ли́ха вщерть, а нам з на́спою.
• Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл – згада́ла ба́ба ді́вера, що хоро́ший був; згада́ла ба́ба, як дівува́ла (Приказки).
• Надейся на него, как на вешний лёд – поклада́йся на йо́го, як на торі́шній сніг.
• Кататься по льду на коньках – бі́гати (ката́тися) по льоду́ на ковзана́х (ли́жвах).
• Разбить (сломать) лёд – проломи́ти кри́гу, зроби́ти пе́рший крок.
• Страна вечных льдов – краї́на ві́чних льоді́в, пральоді́в.
• Льды материковые, пловучие – льоди́ суході́льні, льоди́ мандрі́вні.
Магни́т – магне́т (-ту).
• Естественный -ни́т – приро́дній магне́т.
• Искусственный -ни́т – шту́чний, ро́блений магне́т.
Ненатура́льный – ненатура́льний, неприро́дни[і]й, (искусственный) шту́чний, (деланный) ро́блений. [Резонува́ння здава́лося мені́ ро́бленим, шту́чним (Грінч.)].

Запропонуйте свій переклад