Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

И́сток, И́стик – (лопатка для очистки лемеха, сошника) і́[и́]стик (-ка).
Исто́к
1) (
начало реки) джерело́, джерело́вище, початко́ве джерело́, (верховье) верхови́на, верх (-ху), (ум. верше́чок), верхі́в’я (ріки́), поча́ток (ріки́); (перен.) джерело́, поча́ток (-тку). [Ріка́, де-да́лі од початко́вих джере́л свої́х, усе́ бі́льшої набира́є си́ли (Єфр.)].
У -ков славянства – коло джере́л, коло поча́тків слов’я́нства;
2) (
устье реки) ги́рло (-ла).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Исток
1) (
источник) джерело́, -ла́;
2) (
реки) верхови́на, -ни;
3) (
начало) поча́ток, -тку.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Исток (реки) – ви́тік (-ку).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Исток
Исток (истоки) Днепра
– джерело (джерела, іноді джереловище) Дніпра; початок (верхів’я, верховина) Дніпра; Дніпрове джерело (Дніпрів початок, Дніпрове верхів’я, Дніпрова верховина).
• У истоков цивилизации
– біля (коло) джерел (початків) цивілізації.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

исто́к джерело́,-ла́, ви́тік,-току

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Верхови́на
1)
верховье, исток;
2)
вершина, верхушка;
3)
горы.
Вершо́к
1)
верхушка.
Вершо́к рі́чки – исток реки.
Вершо́к лу́ка – замок арки.
2)
сливки, сметана;
3)
вершок (мера длины).
Ви́плив
1)
истечение, излияние;
2)
исток.
Ві́дпли́в, -ву
1)
исток;
2)
сток;
3)
отлив.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вершо́к, -шка́, м.
1) Ум. отъ
верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть
очі́пка. КС. 1893. XII. 449. Вас. 191.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ. Шух. І. 276.
5) Истокъ рѣки.
Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ.
Лисина у шість вершків. Ном. № 13942.
7) Сливки; сметана.
Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз’їдаю, наче той кіт. Г. Барв. 356. См. Верхнина. Ум. Верше́чок.
Ви́плив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ. Желех.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Верхови́на, -ни, ж. *3) Верховье, исток. Сл. Нік.
*Ви́тік, -оку, м.
1) Исток. Сл. Тутк.
2) Утечка. Сл. Дубр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Исто́къ = джерело́ (С. Аф.), верхови́на (річки).

Запропонуйте свій переклад