Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

И, союз – і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І ві́тер не ві́є, і со́нце не грі́є (Пісня). Оме́лько Кайда́ш сиді́в у пові́тці на осло́ні й майструва́в (Н.-Лев.). Ста́ла ї́сти й пи́ти (Шевч.). Він а я – це-ж не те са́ме (Крим.). Мина́ли роки́, збі́льшуючи той мур, що стоя́в межи дворо́м а село́м (Коцюб.). За то́ком ішо́в садо́к – вели́кий та розкі́шний (Свидн.)].
Огонь и вода – ого́нь і вода́.
Отец и мать – ба́тько й ма́ти.
От моря и до моря – від мо́ря й до мо́ря.
Весёлый и радостный – весе́лий і ра́дісний, весе́лий та ра́дісний.
Эта река широка и глубока – ця рі́чка широ́ка й (та) глибо́ка.
Вот и – ось і. [Ось і дуб той кучеря́вий (Шевч.)].
Да и – та і (й). [Обіця́вся верну́тися, та, ма́буть, і зги́нув (Шевч.). А їй, звича́йне ді́ло, і ві́ри своє́ї жа́лко, та й ро́дичів, батькі́в, то-що (М. Лев.)].
И кто бы мог предполагать – і хто-б міг ду́мати.
И я это знаю – і я це зна́ю.
И не богат, да тороват – і не бага́тий, та ще́дрий.
И благоразумные иногда ошибаются – і розу́мні (лю́ди) ча́сом помиля́ються.
И хотел бы, да не могу – і хті́в-би, та не мо́жу.
Мы и пошли, да нас не пустили – ми й пішли́ (були́), та нас не пу́щено.
И не пытайся, всё равно ничего не выйдет – і не спи́туйся (не про́буй), одна́ково нічо́го не ви́йде.
И молода, и хороша, и богата – і молода́, і хоро́ша, і бага́та.
Но и – ба й, але́ й.
Он не только глуп, но и зол – він не ті́льки дурни́й, ба й злий (але́ й злий).

Запропонуйте свій переклад