Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 129 статей
Шукати «к?зл*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бе́дренец, бот. – дрібча́сте зі́ллячко, козе́л (р. козла́), ко́злики, бедре́ць, бедрине́ць; -ец анисовый – га́нус.
I. Заво́д
1) (
производств. предприятие) (рус.) заво́д (-ду), (непривившийся неологизм) ви́робня.
-во́д альбуминный – альбуміна́рня; (винокуренный) ви́нниця, виноку́рня, гура́льня, горі́льня, (устар.) карава́н (-ну); (воскобойный) воскобі́йня, воскоби́тня, восколи́тня; воско́вий заво́д; (газовый) газо́вня; (горшечный) ганча́рня; (дегтярный) дігтя́рня, смоля́рня; (дрожжевой) дріжджа́рня; (железноплавильный, железоделательный) ру́дня, гама́рня; (для выделки жестяных изделий) бляха́рня; (кирпичный) цеге́льня; (кожевенный, дубильный) гарба́рня, чинба́рня; (для вычинки козлиных кож) хабата́рня, козлі́вня; (конский) кі́нський заво́д; (костеобжигательный) костопа́льня; (крахмальный) крохма́льня; (лесопильный) тарта́к, дра́чка, (рус.) лісопи́льня; (меднокотёльный) котля́рня; (металлоплавильн.) гама́рня; (мыловаренный) милова́рня; (пивоваренный) брова́рня, бро́ва́р (-ра́), (редко) пивова́рня; (пороховой) порохови́й заво́д, порохі́вня; (поташный) бу́да, пота́шня; (рафинадный) рафіна́рня; (рыбный, рыборазводный) риба́льня, забрі́д (-бро́ду), ґард, ри́бня; (сахарный) цукрова́рня, саха́рня; (свечной) свіч(к)а́рня; (селитренный) салітра́рня, бурти́ (-ті́в); (солеваренный) соля́рня; (стекольный) гу́та; (для гонки смолы) смоля́рня, майда́н; (сухарный) хлібосуша́рня, суха́рня; (уксусный) оцета́рня; (чугуннолитейный) лива́рня;
2) за́ві́д (-во́ду);
см. Поро́да. [Яко́го ба́тька, то такі́ й ді́ти – велему́дрого заво́ду (Мирн.)];
3) (
племенной рассадник) розплі́дник;
4)
тип. – пуск (-ку), на́клад (-ду), ві́дбі́й (-бо́ю), (руссизм) заво́д.
Кобы́ла
1) коби́ла, коби́ли́ця, лоши́ця, (
ув.) коби́лище, (презр.) кобиля́ка; (годовалая) стригу́ха, стрижа́чка, (бесплодная) комо́нниця, (выкидывающая плод) змі́тка. [Норови́ста, як коби́ла (Номис). Як коро́ва за теля́м, як лоши́ця за лоша́м (Чуб. I)].
Из -был да в клячи – був воло́м, та став кізло́м; був коли́сь орі́х, а тепе́р свисту́н.
Ты -лу кнутом, а -ла хвостом – йому́ те, а він своє́;
2) (
доска, на кот. наказывали кнутом преступника) коби́ла, ко́[і́]зли (-зел и -злів);
3) (
у скорняков) коби́ла, коби́ли́ця.
Кобы́лка
1) коби́лка, лоши́чка, кобильчи́на, (
молодая, уж и не жеребёнок) кобиля́ (-ля́ти), кобильча́ (-ча́ти, ср. р.).
Сколько -ке не прыгать, а быть в хомуте – стриба́й не стриба́й, а в голо́блі става́й (Приказка);
2) (
в струнных музык. инструм., в шерстобитном лучке) коби́лка;
3) (
для снимания сапог) роззува́чка;
4) (
подпорка) підпо́ра, пі́дпірка, (вилообразная) соха́, сі́шка, (козлы) коби́ли́ця, ко́[і́]зли (-зел и -злів);
5) (
цокольная, карнизная) коби́лка;
6) (
грудная кость у птиц) коби́лка, місто́к (-тка́);
7)
энтом. Cicada – коби́лка, ко́ник.
Ко́жа
1) (
внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шку́ра, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шку́рка, шку́рочка, (зап.) шкі́ра, шкі́рка, шкі́рочка. [З одного́ вола́ двох шкур не деру́ть (Номис). Лежа́в до́вго на со́нці, попі́к собі́ шку́ру (Звин.). Ці паляту́рки тре́ба зроби́ти з шагре́ньової шку́рки (Крим.)].
Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью – сирова́, неви́чинена (неви́правлена) шку́[і́]ра; специальнее: (конская) шкапи́на (-ни), шкапо́вина, (коровья) я́ловиця, (козлиная) козли́на, козля́тина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), сму́шок (-шку), (овечья) линтва́р (-ря́), (ум.) линтваре́ць (-рця́), линтва́рик, (старой овцы) стари́ця.
Выделанная -жа – ви́чинена (ви́правлена, ви́гарбувана) шку́[і́]ра; специальнее: (сапожный товар) това́р (-ру), ре́мі́нь (-ме́[і́]ню и -ме́[і́]ня). [Піду́, мо́же де това́ру діста́ну на чо́боти (Борзенщ.). Чо́боти з про́стого ремі́ню, не бельгі́йки (Звин.)].
Дублёная, соковая -жа – ви́дублена шку́[і́]ра, дубле́нець (-нця) (Верхр.).
Сыромятная, квасцованная -жа – сири́ця (ум. сири́чка, сири́ченька), сирови́ця, сиріве́ць (-вцю́ и -вця́), ли́марщина.
Замшевая -жа – за́мшова шку́[і́]ра (шку́рка), за́мша.
Изнанка -жи – низ (-зу), спід (р. спо́ду) шку́[і́]ри, бахтарма́ (-ми́).
Отрезанная полоса -жи – ре́мі́нь, х[к]вашія́, (ув.) ременя́ка, х[к]вашія́ка.
Кусок, лоскуток -жи – шкур(л)а́т (-та), шкурато́к (-тка́), шкурати́на, ум. шкурато́чок (-то́чка), шкурати́нка; соб. шкура́ття. [Дме́ться, як шкур(л)а́т на огні́ (Номис). Нікче́мний шкурато́к (Крим.). Позбира́в шкура́ття (Сл. Гр.)].
Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) – білува́ти, оббілува́ти кого́. [Си́вого коня́ білува́ли (Рудч.). Спійма́всь – здеру́ть із те́бе шку́ру, оббілу́ють до-чи́ста (Коцюб.)].
С живого -жу дерёт (перен.) – живо́го білу́є; з живо́го шку́ру дере́.
Выделывать -жи, см. Выде́лывать 1.
Заниматься выделкой кож – а) см. Коже́вничать; б) см. Скорня́чить. Цвет -жи – ко́лір (-льору) шку́[і́]ри.
Нежная -жа – ні́жна шку́[і́]ра.
Гусиная -жа (от холода) – си́роти (-рі́т), пасю́рки (-рок), гу́ся́ча шку́[і́]ра. [Так холодно́, що в ме́не аж си́роти повиступа́ли (Звин.)].
На нём только -жа да кости – він худи́й, як трі́ска (як трістя́); він – сама́ снасть.
Ни -жи, ни рожи – ні з оче́й, ні з плече́й (Приказка). [Таке́, ба́чте, воно́ непоказне́: ні з оче́й, ні з плече́й (Кон.)].
Из -жи лезть – рва́тися з шку́ри, з-під шку́ри п’я́сти́ся. [Лю́ди аж рву́ться з шку́ри на по́лі (Кон.). І засі́яв, і воло́чить, із-під шку́ри пне́ться (Рудан.)].
Из -жи вон лезет (о толстяке) – із шку́ри пре́ться. [Так обрі́с ті́лом, що аж із шку́ри пре́ться (Кон.)].
Мороз по -же дерёт, см. Драть. Мороз по -же подирает – (аж) моро́зом усипа́є; мов сні́гом тре; см. Подира́ть;
2) (
плодов, клубней и т. п.) шку́[і́]рка, лушпа́йка, лушпи́нка, соб. лушпа́йя (ср. р.), лушпи́ння; см. Ко́жица 4 и Кожура́ 1.
Девичья -жа, фарм. – проскурняко́вий (люкрице́вий) пови́дляник, проскурняко́ва (люкрице́ва) пастила́.
Коза́
1) коза́, козли́ця, кози́ця. [На похи́ле де́рево і ко́зи скачу́ть (Номис). І молоко́ і сир козли́ці їм на вече́рю подала́ (Шевч.)].

Дикая -за́ – ди́ка коза́, (степная) сайга́к, суга́к (-ка́).
Выдрать (вздуть), как Сидорову -зу́ – відлупи́ти, як Си́дорову ко́зу.
Похожий на -зу́ – козува́тий;
2) (
попрыгунья: о женщине) коза́, скаку́ха, стрибу́ха;
3) (
носилки у каменщиков) ко́зла (-зел);
4) (
для под’ёма повозки при смазке колёс) коза́; срвн. Козлы́ 3;
5) коза́, кози́ця, ґа́йда (Херс.);
срвн. Волы́нка;
6) (
игра) коза́, горюду́б (-ба);
7) (
таган для огня) коза́, жаро́[і́]вня;
8) (
клок недожатого хлеба) гребінці́ (-ці́в), недо́жинок (-ка), (обрядовый) ца́пова борода́.
Козё́л
1) цап (-па), (
зап.) цапу́р (-ра) (Верхр.), козе́л (р. козла́ и кізла́), ласк. цапу́сенько, соб. цапня́ (-ні́). [Ву́са – честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка)].
Каменный -зё́л, см. Козеро́г 1.
-зё́л отпущения – козе́л (цап) відпу́ще́ння (розгрі́шення).
Стать -ло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки.
Дать -ла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом.
Прыгать -ло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап.
Взять на -ла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну).
Доить -ла́, см. Мочи́ться 3.
Драть -ла́ – ко́зу (козли́) де́рти.
Петь -ло́м – пуска́ти ца́па, козлякува́ти, на цапи́ний глас співа́ти.
Пустить -ла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па.
Пустить -ла́ в огород – пусти́ти ца́па в капу́сту.
Как от -ла́ молока – як з ца́па во́вни (Кон.), як з бика́ молока́;
2) (
о глупом человеке) цап. [Дурни́й, як цап (Поділля). Ой, цап з ме́не, цап! (Звин.)];
3) (
козлиная кожа) см. Козли́на 2;
4) (
ворот) ручни́й ко́ло́воро[і]т (-роту);
5) (
скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, ла́вка.
Козеле́ц, бот.
1)
Scorzonera L. – змія́чка, ко́злик, ра́нник, (в)ужо́[і́]вник (-ку);
2)
-ле́ц и Козе́льчик, см. Пастерна́к;
3)
Anemone ranunculoides L. – жа́б’яче зі́лля;
4)
см. Калу́жница;
5)
Tragopogon L. – козе́лок (-лка), козе́лець (-льця);
6)
заячий -ле́ц, Lactuca scariola L. – каки́ш (-шу́), молоча́[і́]й (-ча́ю и -чі́ю), молоча́к (-ка́).
Козлё́нок – козеня́, цапеня́ (-ня́ти), кі[о]зля́ (-ля́ти), козя́ (-зя́ти).
Ко́злик – кі́[о́]злик, цапо́к (-пка́), цапо́чок (-чка).
Козли́на
1)
см. Козли́ще;
2) (
козлиная шкура или кожа) козли́на, козля́тина, ко[і]зло́ва шку́ра.
Козли́ныйкозля́чий, козли́ний, цапи́ний, цапи́нячий, цапля́чий; (козлов) ца́пів (-пова, -пове). [Козля́ча борода́ (Сл. Ум.). Пропа́в ні за ца́пову ду́шу (Номис)].
-ный голоскозля́чий (цапи́ний, цапи́нячий) го́лос (-су).
-ный дух – цапи́ний дух (-ху), цапи́на. [Воня́є цапи́ною (Сл. Гр.)].
Козли́ще – цап, козе́л (-зла́), коза́, козля́ (-ля́ти).
Ко́злище – цап’ю́га, цапу́ра, козли́ще, козли́сько.
Козло́в – ца́пів (-пова, -пове), козлі́в (-ло́ва, -ло́ве). -ва борода, см. Козлоборо́дник.
Козло́вый – ко[і]зло́вий, сап’я́новий.
-вые сапоги – ко[і]зло́ві чо́боти (-бі́т), сап’я́нці (-ців).
-вый товаркозло́вий това́р (крам), козли́на.
Козлогла́сиекозлогласува́ння, козлякува́ння, (об одном лице) козето́н (-ну), цапи́ний глас.
Козлогла́сныйкозлоголо́сий, козлогла́сий.
Козлоголо́ситькозли́ (ко́зу) де́рти. [Не співа́є, а козли́ дере́ (Липовеч.)].
Козлодё́ркозлоде́р (-ра).
Козлоно́гийкозлоно́гий, цапоно́гий, (сущ.) цапоні́г (-но́га).
Ко́злы
1) (
в экипаже) передо́к (-дка́), ко́зла (-зел), (диал.) козе́лок (-лка). [Старшина́ примости́вся на передку́ з поштаре́м (Грінч.). Сіда́йте на ко́зла (Брацлавщ.). Принц сів собі́ коло фу́рмана на козе́лку (Яворськ.)];
2) (
воен.) козла. [Ста́ли в ряд, а ра́тища в ко́зла поста́вили (ЗОЮР. I)].
Козлы́
1) (
множ. от Козё́л), см. Козё́л 1 - 4;
2) (
подставка для настилки досок) ко́зли (-зел и -злів) и ко́зла (-зел), коби́льниця и коби́льни́ці (-ни́ць), коби́ли́ця. [Бру́са вклада́ють у ко́зли, зро́блені з дубо́вої роздво́єної сохи́ (Бонд. виробн.). Посере́д дво́ру понастано́вляно було́, на дерев’я́них кобильни́цях, кі́лька до́вгих столі́в (Яворн.)];
3) (
у пильщиков) ко́зли, коби́ли́ця, коби́льни́ці; (для продольной распилки досок) стелю́га;
4) (
для под’ёма тяжестей) коза́, козе́лець (-льця), коли́ворот (-ту). [Коза́ – дрюк з двома́ розто́ками, нена́че голова́ і дві ноги́ кози́ (Яворн.)].
Козля́ – кі[о]зля́ (-ля́ти), козя́ (-зя́ти); см. Козлё́нок.
Козля́тинакозли́на, козля́тина, цапи́на.
Козля́тник, -ница
1) козля́тник, -ниця;
2)
-тник, бот. Galega officinalis L.козля́тник (-ка), рута́вка ліка́рська, в’я́зіль (-зелю).
Козля́чий – ко[і]зля́чий.
Мя́со – м’я́со, (диал.) гав’я́дина, (детск.) ки́ка, ґи́ґа. [Не бу́де з то́ї кози́ м’я́са (Номис). Гав’я́дина свиня́ча; пече́ня з воля́чої гав’я́дини (Звин.). Дає́ дити́ні м’я́са та ка́же: на ки́ки! (Гуманщ.)].
-со варёное – варе́не м’я́со, (диал.) маха́н (-ну́).
-со жареное – пече́не (м’я́со), пече́ня; срв. Жарко́е.
-со копчёное – ву́джене м’я́со, вуджени́на.
-со сырое – сире́ м’я́со, свіжина́.
-со воловье – воло́вина; см. Говя́дина.
-со гусиное – гу́сятина.
-со индейки – (г)инди́чина.
-со козьекозли́на, козля́тина.
-со кошачье – коша́тина.
-со куриное – куря́тина.
-со линя – лини́на.
-со лошадиное, см. Кони́на.
-со свиное, см. Свини́на.
-со собачье – пси́на.
-со сома – соми́на.
-со судака – судачи́на.
-со утиное – (в)у́тя́тина.
-со павшего животного – здохля́тина, здохлени́на; срв. Па́даль.
-со пушечное – гарма́тне м’я́со. [Ті рекру́ти, гарма́тне м’я́со на війну́ (Франко)].
-со дикое, мед. caro luxuriens – ди́ке м’я́со.
Мягкие части -са – м’яку́ш (-шу́), м’я́кота; срв. Мя́киш 2.
Ни рыба, ни -со – ні ри́ба, ні м’я́со; ні в тин, ні в воро́та; ні бе, ні ме, ні кукурі́ку.
Перекувы́ркиваться, -кувы́ркаться и -кувы́ркнуться – перекида́тися, переки́нутися, переки́цнутися, перекарбуля́тися, ку́меля да́ти, ку́мелем піти́, піти́ шкере́берть (шко́б[п]ерта, шко́бертом, пере́кидом), закрути́ти козла́, (о мног.) поперекида́тися.
Пуншо́вка – горі́лка чи́ста, (виноградная) кизля́рка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть.
[Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси.
[Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть.
Срв. Существовать, Находиться, Иметься.;
будем бдительны! – будьмо пильні;
будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!;
будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!;
будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!);
будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!;
будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.);
будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…;
будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе);
будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!;
будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.);
буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…;
будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам;
будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо;
будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би;
будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві);
будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…;
будьте уверены – будьте певні, майте певність;
будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало;
была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.);
была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.);
был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші);
было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти);
было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло;
был таков – зник;
быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха;
быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого;
быть благорозумным – мати розум;
быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким;
быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким;
быть в новость кому – бути за новину кому;
быть в обиходе – бути в ужитку;
быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести;
быть в обиде на кого – ображатися на кого;
быть в ответе за что – відповідати за що;
быть в сборе – зібратися, бути вкупі;
быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним);
быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким;
быть вынужденным – мусити; бути приневоленим;
быть годным к чему – надатися, надаватися до чого;
быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу;
быть довольным чем – бути задоволеним із чого;
быть забытым – піти в непам’ять;
быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого;
быть известным под названием – бути відомим під назвою;
быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити;
быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити;
быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому;
быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть;
быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари);
быть на виду, на глазах – перед очима бути;
быть напечатанным – вийти друком;
быть на примете – бути на оці;
быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним;
быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону;
быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!;
быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим;
быть непричастным – бути, лишатися в боці;
быть нужным – бути в знадобі;
быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним;
быть полезным кому – у пригоді стати кому;
быть позади всех – пасти задніх;
быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!;
быть после кого – постати по кому;
быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого;
быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися;
быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого;
быть расположенным к кому – бути прихильним до кого;
быть сведущим в чем – знатися на чому;
быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.;
быть считанным – під рахунком, на обліку бути;
быть тактичным – знатися на речах;
быть угрожающим – погрожувати;
быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо);
всё может быть – усе може статися, все може бути;
да будет! – хай (най) буде!;
должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути);
и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав);
и не было никогда – нема й заводу;
как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?;
как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь;
как не быть – як (це, так, то) не бути;
как быть человек – як слід людина;
каков бы ни был – хоч би який був;
какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли);
кто бы ни был – хоч би хто був, хто б був не був;
может быть – може;
надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай;
не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.);
не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду;
не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…;
не было и близко – не було й зроду;
не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити;
не может быть удовлетворено – не можна задовольнити;
не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.);
не тут то было – та ба, годі;
одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде;
он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди;
пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться;
стало быть – отже, значить, виходить, отож;
так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе;
хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо;
чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.);
чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!;
что будет, то будет – що буде, те (то) й буде;
что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора?
[Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?]
Обговорення статті
Драник, драники – деру́н (деруни)́, тертю́х (тертюхи́), кре́мзлик (кремзлики), ки́злик (ки́злики), картопляний (тертий) пля́цок (картопляні (терті) пля́цки), терча́ник (терча́ники), дра́ник (дра́ники).
[Зате Коростень — дуже смачне місто, бо саме тут у третю суботу вересня відбувається Фестиваль дерунів. Цьому картоплянику навіть 2009 року пам’ятник поставили. Під час фестивалю не тільки можна досхочу наїстися, але й взяти участь у дерунянському триборстві, яке складається з кидання деруна в миску зі сметаною, кидання деруна в конкурента та дерунянського пауерліфтингу — присідання з двома важкими глеками повними цього наїдку (Ю.Стахівська)].
Обговорення статті
Козёл
1) козел, (
животн.) цап, (диал.) цапу́р, (ласк.) цапу́сенько, (собир.) цапня́;
2) (
о глупом человеке) цап, кзел;
3) (
козлиная кожа) козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра;
4) (
ворот) ручни́й ко́ло́ворот;
5) (
скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, лавка;
6) (
спорт.) козел:
взять на козла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну);
дать козла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом;
доить козла́ – мочитися;
забивать козла – (играть в домино, рус.) забивати козла;
козёл отпущения (разг.) – козел відпущення (розгрі́шення); жертовне ягня; цап спокути, офірний (жертовний) цап, цап-відбувайло;
козла драть, петь козлом (разг.разгпрезр.) – пускати цапа, козлякува́ти, цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; по ко́зу (козли́) де́рти;
от козла ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни (Пр.); не буде з цапа вовни (Пр.); як з бика молока (Пр.); як з бика — ні лою, ні молока (Пр.); як з козла молока (Пр.);
прыгать козло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап;
пустить козла в огород – пустити цапа в капусту (Пр.); приставити вовка до отари (Пр.);
пустить козла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па;
стать козло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки.
[Ву́са — честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка). Дурни́й, як цап (АС). Ой, цап з ме́не, цап! (АС). Козел меле, козел меле, коза насипає (Г.Барвінок). Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис). Стриба, як цап на городі (Номис). — Що з вашої науки? Як з козла молока! (П.Мирний). Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л.Українка). Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М.Коцюбинський). Із нього науки, як з цапа вовни (І.Франко). Через марність свого чуття до дівчини він фатально почав зазнавати втіхи від приниження. А що його постійне зринання з соробкопівського небутгя в ту хвилину, коли Марта лишалась самотня, ïï не могло не дратувати, то й крику та гдирання в ïх розмовах, отже, й таємноï радості для хлопця було досить. Отак Льова робився добровільним козлом відпущення для Мартиного чорного настрою, послужливою метою для проявів ïï гніву (В.Підмогильний). Тут Кутузов шарпнувся, стрибнув убік і панічно побіг, подався стрімголов, вистрибом, як козел (І.Багряний). Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. Пронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці із козою цап побуцькався рогами (В.Стус).  Він міг працювати невтомно і методично. А міг, полишивши працю, бігти на футбольний стадіон «Динамо», — адже був запальним уболівальником цієї команди. Або міг годинами газардно «забивати козла» (грати в доміно) чи спостерігати, як інші грають (Г.Кочур). — Коротше, вони з мене вже готували цапа-відбувайла. Хотіли як агнця заколоти (О.Ульяненко). Якийсь час Карл-Орса не з’являвся до нас, а тоді прийшов і сказав, що хоче, аби Ева пішла з ним до крамниці, мовляв, треба багато що з’ясувати і зробити, куди ділася його ґуля під пупом, ми так і не довідалися, а мати тільки сказала, що таких цапів, як він, не бере жодна хвороба, вони найживучіші на світі (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якби козла відпущення можна було ще й доїти! (С.Є.Лєц). 1. Я з’їв сметану «Президент», але президентом так і не став. Викурив пачку цигарок «Аташе», але аташе з мене також не вийшов. І тільки випивши пиво «Козел», я відчув: процес пішов. 2. Якщо чоловік козел, то роги йому — прикраса. — Хай цього козла ґрінпіс захищає. 3. Жінки називають козлом того, кого не вдалося зробити бараном. 4. — Вчора возив дочку в село, показував козла. — Нащо? — Щоб знала, як виглядає справжній козел. А то вона зі слів матері неправильно його уявляє].
Обговорення статті
Козлина
1) цап’ю́га, цапу́ра, цаписько, козли́ще, козли́сько, козляра;
2) (
козлиная шкура или кожа) козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра.
[Отож премудрий прозорливець, Поміркувавши, взяв єлей Та взяв од козлищ і свиней Того Саула здоровила І їм помазав во царя (Т.Шевченко). З козлини пошила чоботи (Сл.Гр.). Захотілося вбити — і цього, і суку. Незрозуміло: чому? Чому його потягнуло на це. Вони, чиє кохання, а це таки так, зародилося ще в дитинстві, пройшли великі випробовування життям, принаймні — вона, бо два невдалі шлюби, до того ж один з іноземцем, а це вам не грачка, як кажуть у Джерелеві, зійшлися нарешті, нетямилися одне від одного, потім просто почувалися щасливими, і тут таке… Цаписько (В.Кожелянко). Відповідь одразу спала мені на очі: цей йолоп чудакуватий зробив пензлем напис на моїй картині! Я дико заволав. Мені кортіло замочити козляру (В.Горбатько, перекл. П.Кері)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Козел – цап, -па, козе́л (род. козла́).
Козленок – цапеня́, -ня́ти, козля́, -ля́ти.
Козлинакозли́на, -ни.
Козлиний – цапи́ний, козли́ний.
Козлятинакозли́на, -ни.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Козловыйкозлови́й;
• к. мельница
– млин кобилко́вий, кобили́чний вітря́к (-ка́).
Козлыко́зла (ко́зел);
• к. крана
– кобили́ця зводо́ва.
Ножницы – но́жиці (-жиць);
• н. (для стрижки овец
) – сти́ски (-сків);
• н. для резки жести
– но́жиці бляха́рські;
• н. для резки проволоки
– н. дроторі́зні;
• н. железорезательные
– н. залізорі́зні;
• н., козлы (для фашин
) – ко́зла (ко́зел);
• н. кривоносовые
– но́жиці обрисо́ві;
• н. кровельные
– н. вкрива́льницькі;
• н. механические
– н. механі́чні;
• н. параллельные
– н. рівнобі́жні;
• н. приводные
– н. повідне́ві;
• н. рамочные
– н. р[а]ямкові́;
• н. рычажные
– н. ва́жільні;
• н. садовые
– н. садові́;
• н. слесарные
– н. слюса́рські;
• н. стуловые
– н. стільце́ві.
Сабан, с.-х. – плуг бідкови́й;
• с. (козлы
) – ко́зли (-зел).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ижица
• Ноги ижицей
(разг. шутл.) – ноги іжицею (козликом).
• От аза до ижицы
– від аза до іжиці; від а до я; від а до зет; від краю до краю; від початку до кінця.
• Прописать ижицу кому
(разг. устар.) – іжицю прописати кому; вичитати кому; висловити нагану кому; хлосту (хлости) дати (завдати) кому. [Треба б йому іжицю прописати. Номис.]
Изъездиться
• Был конь, да изъездился
– був кінь, та з’їздився. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Були і в кози роги, та притерті. Пр. Був колись хазяїн, а тепер бовкуном ходить (їздить). Пр.
Конь
• Был конь, да изъездился
– був кінь, та з’їздився. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. Зійшов ні в честь, ні в славу. Пр. Перевівся ні на що. Пр. На пшик перевівся. Пр. Були і в кози роги, та притерлися. Пр.
• Дарёному коню в зубы не смотрят
– дарованому коневі в зуби не дивляться (в зуби не заглядають, зубів не лічать). Пр. Дар не купля — не гудять, а хвалять. Пр. З чужої торби хліба не жалують. Пр. Що Бог дасть, то все в торбу. Пр. Що не попало, то клади в міх (у мішок). Пр.
• Конь о четырёх ногах и тот спотыкается
– кінь на чотирьох та й то(й) спотикається. Пр. Кінь з чотирма ногами та спотикається. Пр. Кінь на чотири ноги кований, а спотикається. Пр.
• Кто в кони пошёл, тот и воду вози
– вола звуть у гості не мед пити, а воду возити. Пр. Хто стається вівцею, того стрижуть. Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Пустився в бійку — чуба не жалій. Пр. Засунув шию в ярмо, то й тягни (вези). Пр.
• Кто коней меняет, у того хомут гуляет
– хто коні міняє, у того (тому) хомут гуляє. Пр.
• Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй
– куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом. Пр. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Пр. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє). Пр. Нате й моїх п’ять, щоб було десять. Пр. Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця. Пр. Нате й мою баночку на дьоготь. Пр. Нате й мій глек на капусту, щоб і я була Настя. Пр.
• На коне сидит, а коня ищет
– конем їде, а коня шукає (глядить). Пр.
• Не в коня корм
(разг.) – не для нашого коня паша.
• Не по коню, да по оглобле
– не по коневі, та по голоблях. Пр. Не може по конях, то хоч по голоблях. Пр. Не можна по коневі, то по сліду (то по кульбаці). Пр. Як нема на кого, то на жінку. Пр. На того вина, кого вдома нема. Пр.
• Сенным конём не ездить, соломенным конём не пахать
– сінним конем і солом’яним волом не далеко заїдеш. Пр.
• Старый конь борозды не портит
– старий віл борозни не псує (не зіпсує). Пр. Старий віл з борозни не зверне. Пр. Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе. Пр.
• С чужого коня и посреди грязи долой
– з чужого воза й серед болота (й серед дороги) злазь. Пр. З чужого воза і серед води вставай. Пр. З чужого коня і насеред дороги злізай (і в болото злазь). Пр.
• Чешись конь с конём, а свинья с углом
– чухайся кінь з конем, віл з волом. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Знайся свиня з свинею, рівня з рівнею. Пр. Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким. Пр.
Река
• Вверх по реке
– угору рі(ч)кою (горі рікою, горіріч); проти води; (лок.) устріть води.
• Вниз по реке
– униз рі(ч)кою; долі(в) рі(ч)кою (доліріч); [уплинь] за водою.
• Двигаться рекой (о большой массе)
– ринути (сунути, посуватися) лавою; плавом (як плав) плисти.
• И щуку бросили в реку
– поставили козла (цапа) город стерегти. Пр. Замкнув вовка межи вівці — нехай тюрму знає. Пр. Покарали кота мишами. Пр.
• Проливать реки слёз
(перен.) – лити (проливати, розливати) ріки (потоки) сліз; слізьми землю топити.
• Река вскрылась
– рі(ч)ка скресла (рушила, пішла); крига скресла; кригу поламало (зламало); крига тріснула (рушила, пішла); лід скрес (рушив, пішов).
• Река забвения (Лета)
– ріка забуття (Лета).
• Сотни рек
– сторіки. [І потече сторіками Кров у синє море Дітей наших… Шевченко.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кран 1. звід,-во́ду, підо́йма,-ми (вантажопідіймальний пристрій)
2. кран,-на (закривальний пристрій)
к. ба́шенный звід ба́штовий
к.-ба́лка звід-ба́лка,-во́ду-ба́лки
к. вагра́ночный шихто́вый звід вагранко́вий шихто́вий
к. водозапо́рный кран водозапі́рний
к. водоме́рный кран водомі́рний
к. водопрово́дный кран водопрові́дний
к. водоразбо́рный кран водовидавни́й
к. водоспускно́й кран водопустни́й
к. гре́йферный звід гра́йферний [захопни́й]
к. грузово́й звід ванта́жний
к. грузоподъёмный звід вантажопідійма́льний
к. двухходово́й кран двопрохі́дний
к. железнодоро́жный звід залізни́чний
к. ка́бельный кран ка́бельний
к. козлово́й звід козлови́й
к. конте́йнерный звід конте́йнерний
к. крюково́й звід га́ковий
к. лите́йный звід лива́рний
к. ма́чтовый звід що́гловий
к. мостово́й звід мостови́й, підо́йма мостова́
к. перегру́зочный звід переванта́жувальний
к. передвижно́й звід пересувни́й
к. пита́тельный кран живи́льний
к. пневмоколёсный підо́йма пневмоколі́сна
к. поворо́тный кран [звід] поворо́тний
к. подъёмный підо́йма,-ми
к. порта́льный звід порта́льний
к. про́бковый ко́рок,-ка
к. разли́вочный кран розлива́льний [розливни́й]
к. регулиро́вочный кран регулюва́льний
к. самохо́дный звід самохі́дний
к. сма́зочный кран масти́льний
к. стелла́жный звід стела́жний
к. стрелово́й звід стрілови́й
к. тра́версный звід тра́верзний
к. шага́ющий звід кроку́ючий [крокува́льний]
к.-экскава́тор буд. звід-екскава́тор, -во́ду-екскава́тора
к. эстака́дный звід естака́дний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кізля́, козля́, -лятикозленок.
Козла́, -зел
1)
козлы;
2)
облучек.
Козли́на
1)
козье мясо;
2)
козья кожа.
Козлува́тийс коротким хвостом.
Козля́, -ля́тикозленок.
Козля́чийкозлиный.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Были и мы рысаками. Див. Был конь, да изъездился. Укатали сивку крутые горки.
1. Був колись оріх, а тепер свистун.
2. Був волом, та став козлом.
3. Був кінь, та з’їздивсь.
4. Зійшов ні в честь, ні в славу.
Толку, что с козла молока.
1. Добра як у курки молока, а з верби петрушки.
2. Із того добра, як з козла, ні вовни, ні молока.
3. З рижу не зробиш Парижу.
4. Із попелу галушки не вдаються.
5. На плохенький животок і пироги вадять.
6. Користи за два шаги, та й ті щербаті.
7. Господар (майстер) такий кепський, як з собачого хвоста сито.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кізля́ і козля́, кі[о]зля́ти, кі[о]зля́ті, кі[о]зля́м; -зля́та, -зля́т
кізля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в
козе́л, козла́ і кізла́; козли́, -лі́в
ко́зла, ко́зел, ко́злам
козло́вий і кізло́вий, -ва, -ве
козля́ і кізля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м
козля́чий, -ча, -че

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Доро́га, -ги, ж.
1) Дорога, путь.
В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. Смерть — неминущая дорога. Ном. № 8243. Проста до Христа у світі дорога. Чуб. ІІІ. 17. Бо́жа доро́га (Ном. № 8229), чума́цька дорога. Млечный путь. Бу́ти на божій, оста́нній доро́зі. Быть при смерти. Г. Барв. 361, 434. Куди́ вам доро́га? Куда вамъ путь лежить?
2) Дорога, путешествіе.
Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. Мет. 81.
3) Въ гончарной печи арка, образуемая
козлом и стѣной печи. Вас. 180.
4) У ткачей: а) то-же, что и
сказ. МУЕ. ІІІ. 20; б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Шух. I. 258. Ум. Дорі́(о́)жка, дорі́(о́)женька, дорі́(о́)жечка, доро́жейка. Мет. 32, 22, 229. К. Досв. 19. Чуб. ІІІ. 240.
Ки́злик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка́, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. См. Грімак.
Кі́зли. См. Козел.
Кі́злик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Кі́злини, -лин, мн.
1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у.
2) Колышки, забитые по бокам
кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.
Кізля́, -ля́ти, с. Козленокъ. Почали плодити рябих ягнят і кізлят. Опат. 53.
Козе́л, -зла́, м.
1) Козелъ.
2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье.
3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131.
4) Родъ игры.
Козла́ води́ти. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78.
5) Четырехугольный столбъ или подставка для
черіня́ гончарной печи. Вас. 180.
6)
мн. Ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254.
7)
мн. Кі́зли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и кро́кви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Ко́злик, -ка, м. Ум. отъ козе́л.
1) Козликъ.
Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41,
2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89.
3)
мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Козли́на, -ни, ж.
1) Козье мясо.
2) Козья кожа.
З козлини пошила чоботи.
Козли́ний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Козло́вий, -а, -е. Козловый.
Козлоно́гий, -а, -е. Съ козлиными ногами. ...козлоногий п’яний дід. Шевч. 604.
Козлува́тий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Козля́, -ля́ти, с. = Кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Козля́чий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м’ясиво, або ж п’ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Козлы — (инж.) коби́лиця; (винтовок) — ко́зла; (для распилки дров) — ко́зли, -зел.
*Разбирать, разобрать — розбира́ти, розібра́ти; Р. козлы — розбира́ти, розібра́ти ко́зла.
*Составление — склада́ння; С. козел — ста́влення в ко́зла.
*Составлять, составить — склада́ти, скла́сти; „Составь“ — „В ко́зла“.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Anemone nemorosa L.анемо́на гайова́, конопе́лька гайова́; анемо́на дібро́вна (Ру, Оп), праліска колопенька (Вх1), праліска конопелька (Вх6, Мл), приліска колопенька (Вх2), снігу́рка (Сл; Вх, Ду, МгДС, ЗК); анемо́на (МгГЦ, ЗК), бі́ли (ГбВЛ), білосні́жка (МгЗК), блощатни́к (ОнБО), веснуха (ЧнСЛ), веснянки́ (Гб2ГЦ), вітряни́ця (МгЗК), вітря́нка (МгЗК), ву́ха за́ячі (МгЗК), дібро́вник (МгГЦ), жолу́дочноє зі́лля (МгЗК), ко́зенька (Гв, Во, ЖлВЛ), ко́злики (МгЗК), козо́дра (АрПЗ), козо́дрис (МгЗК), козу́льки (МгЗК), коло́дрис (МгЗК), колопе́н(ь)ка (Гд, Mk, Кч, МгПД, БО, ЗК), колопе́н(ь)ка бі́ла (Вх, КобДС, БО), конопевка (ГвЛМ), конопей (См), коно́пе́лька(и) (Во, Жл, Вх7, Mk, См, Мг, Дми, Коб, ПокВЛ, ДС, БУ, БО, ЗК, ЛМ), конопенька (ВхДС), коноплі (Вх4ЛМ), конопля́нка (МгЗК), короліска (См), корольоска (См), куде́лька (МгЗК), курослєп (СмПЦ), курослі́п (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ян2, Ду, Ів, Сл, MkСД, ПД), куросліп білий (Ан), ку́рочка (ГбДС, ГЦ), підсні́жник (КчБО), пра́ліска (Жл, СлПД), праліска біла (СмПД), пра́ліска бі́ла ме́нша (Вх7ВЛ), про́ліска (Ан, Жл, МгСТ, ГЦ), про́лісок (РмПЦ), раст (Вх, Ду, МгБУ, ГЦ), раст бі́лий (Вх, MkПД, ДС, ЗК), ряст (СмГЦ), снігу́р (Вх, MkПД, ДС), хво́стики ми́шачі (МгЗК), чири́виць (МгЗК), ягли́чка весняна́ (Вх1, Вх7ВЛ).
Astragalus galegiformis L.астрага́л козлятникоподі́бний (Оп); астрага́л козлятникови́дний (Ру), астрага́л лучни́й (Сл), во́вчий горо́шок луговий (Мл).
Chenopodium hircinum Schraderлобода́ козля́ча (Оп).
Consolida regalis S.F.Grayсокирки́ польові́ (Сл, Ру, Оп; Рг1, Пс, Шм, Ум, Шс, ІвСТ); острі́жка польова́ (Вх1, Вх3, Вх6, Мл); барвінок (АнСТ), васи́льки рога́ті (Ан, Шс, ДуСТ, СЛ), вода синя (ОсВЛ), ву́шка за́ячі (Ів), гвоздики (АнПД), голубець (АнСЛ), гостру́шки (Ум, Ів), живокост(ь) (Ln, ШсСТ), зайчук (АнСЛ), квіточки́ руса́льнії (RsВЛ), козелки (Ан), козельці (ОсВЛ), козе́(є́)нька (Вх7, СмПС, СЯ), козлики (Ан, Mj, СмПС), козличка (АнВЛ), козьолки (Рг1, Пс), коник (АнСТ), ко́ники соро́чі (Вх, ДуДС), коса́рики (Вх, Ан, Ду, Ів, Сл, ОсПД, ВЛ), косарки́ (Жл), коси́льки́ (Вх, ЖлВЛ), коси́рки (Ан, Ів, Сл, Лс1, ОсСД, ПД), лапки́ соро́чі (Во, Gs, Вх3, Вх7ДС, БО), мандрі́єц (Вх7БО), но́сики комаро́(е)ві (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн2, Ду, Ів, MkПД), остріжка (Сл), острожа (АнСТ), острожки полеві (Во), остру́шки (Гр), сапожки (АнПД), сенець (ОсВЛ), серпики (ОсПД), серпоріз (ОсПЦ), синеньке (MkПД), синьоцвіт (СмГЦ), сікирки (АнСТ), сокирки́ (Ав, Чн, Нв, Вх, Рг1, Ср, Вл, Ан, Ln, Пс, Мн2, Вх1, Вх7, Кр, Mj, Ян1, Ян2, Ян3, Ів, Сл, Mk, Ос, Мс, ГбЗАГ), сокирки житні (ОсПС), сокирки посівні (Км), сокирки синенькі (ОсВЛ), соро́ка (Вх7ДС), сор(о)кола́б (Вх7, КмЗК), сплюх (МлВЛ), стружка (СлВЛ), тоя польова (ОсВЛ), у́шки за́ячі (АнПД), цоркола́(б) (Вх7, КмЗК), цукорки (МлДС), череви́чки (Ан, Ів, СлПС), череви́чки зозу́лині (Ан, Ів, СмСТ), чобітки́ Бо́жі (Вх7ЗК), чорколаб (Км).
Doronicum clusii (All.) Tauschсуга́йник Клю́зія; козлове́ць Клу́за (Ру), сугайник Клузія (Оп); козловець (Tl).
Galega L.козля́тник (Ру, Оп; Ук).
Galega officinalis L.козля́тник ліка́рський (Ру, Оп); козля́тник (Сл; Ln, Шс2СТ), козля́тник звича́йний (Мл), рута́вка лікарська (Вх1; Жл); акація загранична (ОсСД), вика дика (Км), в’язіль (Сл), горошок (ОсПД), козляк (Шс2СТ), козьяк (Ln, Го1СД, СТ), люцерна дика (Км), руті́вка (Жл, HlБУ), чокабук (Км).
Himantoglossum caprinum (Bieb.) Sprengel [=Himantoglossum hircinum (L.) Sprengel subsp. caprinum (Bieb.) Sundermann]стрічкоязи́чник ко́зя́чий; ремнепелю́стник козли́ний (Ру), ремнепелюстник козячий (Оп).
Lysimachia thyrsiflora L.вербозі́лля китицецві́те; вербозі́лля китичкува́те (Сл), вербозі́ль ки́тичний (Мл), дубричка китиста (Вх1); верба (АнСЛ), верба-трава (Го1СЛ), кизля́к (Ян2, СлСД).
Naumburgia Moench [=Lysimachia L. pro parte]кизля́к (Ру, Оп).
Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb. [=Lysimachia thyrsiflora L.]кизля́к китицецві́тий (Оп); кизля́к ки́тичний (Ру).
Ononis arvensis L.вовчу́г польови́й (Ру, Оп); вовча́к воню́чий (Мл), вовчу́г воню́чий (Сл), козлинник вонючий (Вх1; АвСД); батоги петрові (Tl), бича́ча трава́ (Ан, Пс, Ів), бояр-зіллє (АнПД), буркун луговий (СлПС), вихляник (АнСТ), вітровой-зілля (Вх7СЯ), вовк (Вх7, Шх, Гб, КобГЦ, ЛМ), вовки́ (Вх7ЗК), вовцюга (ОсВЛ), вовча (Ан, Mj, ІвСД, СТ), вовча́к (Вх1, Вх7БО), во́вче зі́лля (Вх1, Вх7БО), вовчивня (ОсПД), вовчиг (Км), вовчижник (Км), вовчий (ОсВЛ), во́вчик (Он, СмБО), вовчина (Mk, СмПД, БУ), вовчине́ць (Вх7, ОнБО, ЛМ), вовчинник (ОсВЛ), во́вчі я́годи (МсСТ), вовчівник (Км), вовчійни́к (КобБО), вовчка (ШсСТ), вовчни́к (ОнБО), вовчу́г (Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Шс2, Ян4, Ду, Ів, Сл, ОсЗАГ), вовчу́га (Жл, ОсПД), вовчуган (Го1, TlСЛ), вовчужник (АнСТ), вовчук (Ln, ШсСТ), волова трава (Км), волчина (HlБУ), волчук (ЧнСЛ), вошко́ве зі́лля (Вх7ЛМ), голубій (См), гостець (ОсВЛ), дев’яси́нь (ОнБО), дев’ято́сик (Гд, ПчБО, ЗК), дев’ятоси́л (Он, КобБО), дев’ятоси́льник (ОнБО), дев’ято́син (КобБО), девятосі́ль (ГдБО), декохт (ОсВЛ), денисник (Км), діви(і)я́н (Нв, Вх1, Гр, ДуДС), жи́вокіс(ть) (ПчЗК), жуки (ГбЛМ), зелениця (Tl, СмСД, ПД), кенишник (Ан), козли́нник (Жл), козлятник (Ln, ШсСТ), ли́ко во́вче (МсСТ), ли́хо во́вче (МсСТ), ми́ло соба́че (МсСТ), ожиж (Км), осту́дник (Вх, Gs, Жл, Вх1, Tl, Шх, MkПД, ДС, ГЦ), плугодержка (Ln, ШсСТ), садич (ОсВЛ), стальник (Ln, ШсСТ), хвіст лисий (Км), хелишник (Км), цар-зі́лля(є) (Ан, Жл, Гр, Ду, СлПД), череда (ОсВЛ), шелестун (Км), шовкова трава (СмПЦ), шовкове зілля (См), яги́ль (Ан, ІвСД), ягли́ця (Ан, Ів, СмСД).
Pimpinella saxifraga L.бедри́нець звича́йний (Мл, Сл); бедри́нець ломикамене́вий (Ру, Оп), бедрич простий (Во), бедріне́ць бедри́ч (Вх1; Жл); бедрене зілля (ОсПЦ), бедренець (Во, Чн, Ln, СлСТ, СЛ), бедренець каменистий (Км), бедре́ць (Mj, Ум, Ів, Mk), бедрина (ОсСД), бедри́не́ць (Гв, Ав, Рг1, Ан, Шк, Ів, Сл, Mk, ОсСД, СЛ, ЛМ), бедрич (НвГЦ), бедрі́не́ць (Вх, ЯнаСТ, ДС), беридеревець (Гв, Во, MkДС), бодрець (Км), галацицка (См), галацуцька (MkДС), ганус кульшастий (Сл), дзягель (Км), дрібча́сте зі́лля(є)(чко) (Ав, Ln, Жл, УмСД, СТ), єдранець (Км), зілля від пропасниці (ОсПД), коглик (ЯнаСТ), козе́л (Рг1, Жл, Ум, Ів, СмСД), ко́злики (Рг1, Жл, Ум, Ів, СмСД), ку́кота (БкБУ), морковець (АнСЛ), смовдь (ОсВЛ), цап (ОсВЛ), цап-зілля (ОсВЛ), ядринець (Ан).
Plantago lanceolata L.подоро́жник ланцетоли́стий (Ру, Оп); ба́бка ланцетова́та (Вх1, Вх6, Мл), подоро́жник ланцетува́тий (Сл); ба́бка (Гт, Гб, МгПЗ, ДС, ГЦ, ЗК), бабка вузька (Сл), ба́бка до́вга (ГтЗК), бабка ліченувата (ОсЛМ), ба́бка мала́ (КобБО), ба́бка польова́ (ГдБО), бричка (ОсПД), вишишник (АнСЛ), волосна трава (АнСЛ), волосяна трава (Км), гойник (Вх7ЛМ), гойник-дородник (Км), гойове листя (Вх7ЛМ), доро́жник (Рг1, Пс), козлики (АнСД), лапка (Км), му́шка чо́рна (МгЗК), натягач (ОсСД), острець (Км), подорі́жник (Мг, КобГЦ, ЗК), подоро́жник (Рг1, Пс, Ум, Шс2, Ду, Ів, Сл, Ос, МгЗАГ), подорожник вузьколистий (Сл), подорожник малий (HlБУ), попу́тник (Пс, Ум, Шс2, Ів, СмСТ), пора́нник (Ан, Пс, Гр, Ів), порі́зник (Ан, Пс, Гр, Ян2, ІвСД), пору́баник (МгЗК), потєгач (MkГЦ), придоро́жник (ГтЗК), припу́тник (Гт, МгЗК), припутник дрібний (Км), райник (Вх5ЛМ), ра(я)мни́к (МгЗК), ра́нни́к (Ан, Пс, Ду, Ів, Ос, Он, СмСТ, ПД, БО), серпни́к (МгЗК), солонець (АнСТ), стяга́ч (Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Го2, Ян1, Ду, Ів, СмСД, СТ, СЛ), ужик (АнСЛ), ушик (См), язи́чки́ (Вх, Вх6, Ян2, Ду, Сл, Mk, ОсСД, ВЛ, СЯ), язички пессі (КмЗК), язички́ соба́чі (Рг1, Пс, Ум, Ів), язичники (Км), язичок (НвДС).
Primula veris L.перво́цвіт весня́ни́й (Ру, Оп); веснянка проста (Во), первене́ць ліка́рський (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), перво́цвіт ліка́рський (Сл); амери́цька кві́тка (МгЗК), бабки (ОсСД), баранці́ (Км, СбГЦ), бара́нчики (Ав, Во, Чн, Жл, Мн, Мн2, Вх1, Гр, Дб, Сл, Mk, Ос, См, МгСД, СТ, ПД, СЛ, ЗК), барбадинки (ОсСЯ), ба́рхатні квітки́ (МгЗК), баршуно́ві квітки́ (МгЗК), баршуночки́ (МгЗК), бра́тчики (МгЗК), буквиця (Ян2, Сл, Ос, СмСД), бу́квиця бі́ла (Чн, Рг1, Вл, Ан, Пс, Жл, Ду, ІвСД, ВЛ, СЛ), буквиця жовта (АнПС), бу́ковки (МгЗК), весні́вка (Жл, Mk, СмПД, ДС), весня́нка (Жл, MkПД, ДС), гади́нниця (Вх, Жл, Ум, ІвДС), дзвінки́ (Tl, КчГЛ, БО), дзвоники (ОсПД), дупки курі (ГвСЯ, ЛМ), жовтуха (Ан, Ян2, СлСД), ка́шка (МгЗК), кишки́ жо́вті (МгЗК), ключ (Км), клю́чик(и) (Во, Вх, Ан, Жл, Вх1, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, СваПД, ПС, ДС), ключина (См), ключі́ золоті́ (МгЗК), ключі́ петро́ві (МгЗК), кобічка (ВхДС), когу́тики (МгЗК), когу́тики жо́вті (СбБО), козинки́ (МгЗК), козлечник (АнСЛ), короста́н (Во, Жл), ко́тики (Ан, Го1, Ів, Сл, МгСЛ, ЗК), кукурі́чка (Вх, Вх1, Ум, ІвДС), куритина (АнСЛ), ла́пка ку́ряча (СбПЗ), ла́пки гу́сячі (СбПС), ла́пки зозу́лині (МгЗК), ла́пки́ соро́чі (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk), ледуночка (Км), лепушки (Км), лету́шки (СбДС), лиферія (жовта) (Рг1, Ан, Пс), лісове́ зі́лля(є) (Ан, Ів), ло́пух (МгЗК), лопуцьок (ОсВЛ), лопушки́ ди́кі (СбДС), малвка жовта (АнСД), медо́к (СбВЛ), медуни́ця (СбПД), медуни́чка (СбВЛ), меду́нка(и) (Лс2, См, МгСД, ПЦ, ЗК), меду́нки жо́вті (СбПС), медя́ни́к (Ан, Жл, Гр, Ду, Ів, СмСД), медяни́к-зілля(є) (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ів), медянички́ (Рг1, Вл, Пс, Мн, Ум, Ів), микола́й(чи)ки (Ос, СбВЛ, ПЦ, ГЦ), містрінка́шка (МгЗК), молочі́й (СбПД), никола́йки (Ан, ІвСД), одка́сник (СбПЦ), онисійко (СлСЛ), онисько (СлСЛ), опуцьки (АнПС), палеришка (Км), па́льчики Бо́жі (Бк, СбБУ), панчі́шки (Лс2ПЦ), пе́рвенець (Во, Ан, МсСТ, ПД, ВЛ), перве́сниця (Жл), пе́рвий цвіт (МгЗК), первосніг (Tl), перво́цві́т (Пс, Вх1, Кр, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Ос, Сн, Пч, Мс, Кч, Мг, Сб, КобЗАГ), перелет (Ан, СмСД), пере́рва (СбБО), пе́рший квіт (СбДС), першоцві́т (Ук, КчБО), петерклі́ч (Км, МгЗК), петро́ве ли́стя (МгЗК), підойма (ОсПД), підсалат (ОсВЛ), попутник (СмВЛ), по́ртки жа́б’ячі (СбВЛ), при́му́л(к)а (Ук, СбВЛ, ДС), приму́лка лісова́ (СбПД), примуля (Сл), про́ліска(и) (Ан, Ум, Ів, МгСТ, ЗК), просере́н(ь) (Ів, Сл), ранньоцві́т (МгЗК), раст(ь) (Шх, СмПД, ГЦ), ручка (См), ру́чка(и) Бо́жа(і) (Ав, Рг1, Ан, Пс, Мн, Вх1, Hl, Кр, Ду, Ів, Сл, Mk, См, Мг, Сб, ПокСД, ПД, ВЛ, ПЗ, БУ, ЗК), ру́чки Бо́гові (Лс2ПЦ), ряст (Ду, Сл, СбСТ), сережник (Сл), скороспілка (Км), сліпота (Tl, Mk, Ос, См, ГбПД, ПЗ), сліпота́ жо́вта (СбПД), сліпота курина (СлПД), сліпота́ ку́ряча (Mk, Рм, МгПД, ВЛ, ЗК), сліпо́ти (ку́рячі) (ГбДС), смета́нник (МгЗК), смокту́нчики (СбПД), со́нічник (МгЗК), соняшник малий (См), станка́шка (МгЗК), стигнячки (АнСД), странґа́шка (МгЗК), стрінґ(к)ашка (МгЗК), сцінґа́шка (СтоЗК), цінка́шка (МгЗК), цінковка́шка (МгЗК), череви́чки (СбСТ), череви́чки зозу́л(ин)і (Rs, Ос, См, ВасВЛ, СЛ), чінга́шка (МгЗК), чінча́рішка (СбЗК), чічінки́ (МгЗК), ясене́ць (СбВЛ).
Ranunculus acris L.жовте́ць їдки́й (Сл, Ру, Оп; СбСД, ПД); жовте́ць го́стрий (Сл), козеле́ць о́стрий (Вх1, Вх6, Мл), козелець терпибіда (Вх2), яскір їдкий (Во); боло́тне зі́лля (СбСТ, ВЛ), борду́н (Вх7БО), водя́нка (МгЗК), дрібно́цві́т (Ан, Шс2, Ів, СбСТ), жаберни́к (МгГЦ), жа́блячка (МгГЦ, ЗК), жа́бни́к (Сл, См, Мг, СбСД, СТ, ЗК, ЛМ), жабряни́к (МгЗК), жабурни́к (МгЗК), жа́б’яча кві́тка (МгЗК), жемчужок (АнСЛ), жовта́шка (СбЗК), жовте́ць (Кч, Мг, СбСТ, ПД, ПЗ, СЛ, ДС, БО), жовтобрю́шник (Ан, Ів, СлСЛ), жовток (ОсВЛ), зілля від лихорадки (ОсСД), зі́лля од тря́сці (Рг, Ан, Ів), зоря лугова (АнСЛ), іско́рник (Вх4, Вх7, ДуЗК, ЛМ), кі́злик(и) (Вх7, СбЗК), козе́ле́ць (Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Го1, Шс2, Ду, Ів, Mk, СнСТ), козели́ця (Вх7ВЛ), козелки (Rs, СмВЛ, ПС), козе́льці (См, СбСТ, ПС), козе́льчики (Рм, СбПЦ), ко́злик (Вх4, МгЗК), козоле́ць (МлДС), ку́злик (Вх4, Мг, СбЗК), ла́пка (РмПЦ), ла́пка гу́сяча (МгЗК), ла́пка ку́ряча (См, Мг, СбСТ, ПД, ПЦ, ГЦ, ЗК), лиман (Гр, Сл), ложечки (ОсПД), лома́тник (Ан, Ів), ло́тань (СбБО), ло́тать жо́вта (МгЗК), лю́тик (Во, Жл, Мг, СбСД, СЛ, ЗК), ма́сля́нка (Ан, ІвСД), мокре́ць (МгЗК), мокрець береговий (ОсСД), мушка (ОсПД), ні́миця (МсСТ), отрутне зілля (См), о́чки ку́рячі (Ду), па́мороть (МгЗК), прищирник (RsВЛ), пури́ця (СбПД), сліпаки́ (КобГЦ), сліпота́ ку́ряча (Шх, Сл, Лс2, Рм, См, Мг, Сб, Дан, КобЗАГ), сліпотан (MkПД), сліпо́ти (СбДС), сонбар (АнСЛ), сондар (АнСЛ), сонник травний (НвВЛ), сонячник травовий (Вх7ВЛ), стегенце куряче (СмВЛ), терпетина́ (ОнБО), терпи́біда (Нв, Вх, Пс, Вх1, Ум, Ду, Ів, Mk, Он, Мг, СбДС, БО, ЗК, ЛМ), трясця(-зілля) (См), чи́с(т)ник (См, СбСД, ГЦ), чистоті́л (МсСТ), чистя́к (Ан), чорнобривці (ОсПД), шпинз(с) (Мг, СбЗК), я́ски́р (Гб, СбВЛ, ДС, БО).
Ranunculus polyanthemos L.жовте́ць рясноцві́тий (Сл); жовте́ць багатоквітко́вий (Ру, Оп), козеле́ць многоли́стий (Мл), козелець многоцвітний (Вх1), козеле́ць рясни́й (Мл); батіжок петрів (АнСТ), горчак (АнВЛ), жовтець (Ан, Кр, СлСД), жовтоцвіт (АнСЛ), жовтушка (АнСЛ), жовтяниця (СлСЛ), козильці (СлПЦ), козлики (АнПЦ), порпличник (АнСТ), сліпота (Mk, СмСД, ПД), сліпота борова (ОсСД), сліпота́ ку́ряча (Рг1, Ан, Пс, Жл, Hl, Шс, Ян2СД, СТ, ПД, БУ).
Rosa koslowskii Chrshan.шипши́на Козло́вського (Оп).
Sagittaria sagittifolia L.стріли́ця звича́йна (Ру); копійник стрілолист(ий) (Вх1, Вх2), стріли́ця (Сл; Рг1, Ан, Ln, Пс, Мн, Ум, Ду, ІвСТ), стріли́ця водяна́ (Мл), стрілоли́ст (Вх3; Жл), стрілолист стрілолистий (Оп); батлан (Ср, Ан, Ln, Шс2, Ян4СТ), бері́зка (ГбВЛ), бишишник (Го1СЛ), козли́ (Рг, Ан, Мн, Ів), копі́йник (Жл), стріла́ (Ів), стріл(к)а водяна (Рг1, Ан, Мн, Шм, Ду, Ів, Сл, MkСД, ПД), стрілець (ОсПД), стрі́лка (Ср, Ln, Ян4, ІвСТ), стрілки (СлПС), стрілолистник (ОсВЛ), ушенища (HlБУ), цибули́ння(є) (Вх, Пс, Вх1, СлВЛ), чо́вник (Рг1, Вл, Пс, Мн, Ум, Ів), шильник (Ан).
Scorzonera sp.вужовник (Сл), вусоловка (HlБУ), козелець (Ук), козе́лики (АнСТ), козельки (АнСТ), козельці (ЧнСД), козлик (АнСТ), рійник (Mk).
Telekia speciosa (Schreber) Baumg.старівни́к га́рний; волове́ць крем’яни́к (Вх1, Вх2, Мл), крем’яни́к (Сл; ВхДС), крем’я́ник га́рний (Ру, Оп); козла́н (Сн, КобГЦ), кропи́ва кі́нська (КобГЦ), лопу́х (КобГЦ), старе́ зі́лля (КобГЦ), старівни́к (Нв, КобГЦ), старівни́чє (КобГЦ).
Thalictrum aquilegifolium L.ру́твиця орликоли́ста (Сл, Ру, Оп); ру́тиця римщинова́та (Вх1, Вх6, Мл); водяни́к (КобБО), дуб старий (Км), животник (Яв), козли (АнПС), ломиніс (АнПД), м’ята чортова (АнПС), невстаха (Км), о́дзвінки (Вх, ДуВЛ), оксами́т коштовний (Рг1, Пс, ЖлСД), рутвиця широколиста (Сл), рутка дика (MkПД).
Tragacantha Miller [=Astragalus L. pro parte]козлоколю́чник; трагакант (Оп).
Tragacantha arnacantha (Bieb.) Stev. [=Astragalus arnacantha Bieb.]козлоколю́чник півде́нний; трагакант колючковий (Оп).
Tragopogon dubius Scop.козе́льці звича́йні; дрібни́й цвіт (ЯвСТ), козел (Рг, Ан), козелець (Рг1, Ср, Ан, Ln, Мн2, Ян2, Ян4СД, СТ), козели (Ан), козе́л(ь)ок (Рг1, Пс, Кр, Гр, Ян2, Ду, СлСД), козельці (Чн, Рг, Ан, СлСТ, СЛ), козли (Ан), козлик (СлСЛ), козлобороди (АнСТ), козлоборо́дник (Ln, ЯвСТ), молочій (ОсПЦ), пристріл (ОсВЛ), ухо ломакове (LnСТ).
Tragopogon pratensis L.козе́льці лучні́ (Ру, Оп); козе́лець лучни́й (Сл), па́бородник луг(к)ови́й (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6, Мл); баранчики (Mk), бичок (АнСЛ), борода козлова (Во), зілля для корів (ОсПД), какиш (АнСТ), козе́лець (Во, Чн, Ср, Ан, Ян4, Ів, Сл, MkСТ, СЛ), козе́л(ь)ки (Вл, Ум, Ів, СлСД), козел(ь)ок (Вл, Ан, MkПД), козе́льці (Вл, Ан, Ян2, Ів, Сл, MkСД), козельчики (Mk), козли (Ан), кудрявець (Ан, Го1СЛ), кудрявка (АнСЛ), кукурузка (ОсПД), лино́к (Нв, Ду, СмСД, ВЛ), липо́к (Ду), молочний корінь (ОсПД), молочник (АнСЛ), оберти́н (БкБУ), пабородник (Сл, См), парник (MkПД), поборо́дни́к (Шх, ДуГЦ), пражець (Вх6, Вх7ЛМ), пражівник (Вх6, Вх7ЛМ), татарни́к (Жл, СмДС).
Valeriana officinalis L.валер’я́на ліка́рська; овер’я́н ліка́рський (Сл), одоля́н ліка́рський (Вх1, Вх2, Вх6, Мл); авер’я́н (Ан, СбСД, СЛ), ада́мов ко́рінь (СбПС), арома́тник (Мс, СбСТ, ДС), балдріян (См), бедрене́ць (Ан, СбСТ, ДС), бедряне́ць (ЯнаСТ), бидрець (АнСЛ), білозор (Чн, Ln, Го2СТ, СЛ), боли́голов(и) (СбДС, ЗК), болячко́ве зі́лля(є) (Вх7, Ос, СбВЛ, ЛМ), боляч(ш)ни́к (Ан, СбСТ, СЛ, ДС), булдир’я́н (LnСТ), були́голова (Кр, СбСД, СТ), булю(у)голова (Ан, КмСД), валдріян (АнСТ), валеріа́на (Ук, Мс, МгСТ, ЗК), валеріа́нка (МгГЦ, ЗК), валеріа́нка лі́карська (СбСТ), валерія́на (МгЗК), валер’я́н (Ан, Ln, Rs, Сл, Ос, Мг, СбСД, СТ, ПД, ВЛ, СЛ, ЗК), валер’я́на (Ln, Ос, Мс, Мг, Сб, КобЗАГ), валер’яна висока (Сл), валер’янів корінь (ОсВЛ, ПЦ), валер’я́нка (Ос, Мс, Мг, Сб, СалЗАГ), валер’я́нова трава́ (СбСТ), валия́нка (МгЗК), варагушня (Км), вария́нка (СбПС), вар’ян (ОсПД, ВЛ), вар’я́нка (Мг, СбСТ, ЗК), вар’янт (Rs, ОсПД, ВЛ), вер’ян (ОсПД), відкасник (Км), відхасник (СмВЛ), вір’я́нів ко́рінь (СбСТ), воню́чка (Ук, См, ЯнаСД, СТ), грудовка (Км), делє́н-зі́ллє (СбГЦ), делян(-зілля) (Км), дзво́ники (СбПЦ), домобильник (АнСЛ), камфора (СлСД), каташник канфора (Км), (АнСЛ), кашир (АнСЛ), кві́тка-лебі́дка (МгЛМ), кішаче зілля (Сл), ковижник (Го1СЛ), козе́лики (СбСТ), козелок (Км), козлик (Км), козля́к (Hl, СбСТ, БУ), козьолки (ЯнаСТ), котя́ча трава́ (Мс, Мг, СбСД, СТ, ЗК), котя́че зі́лля (СбСД, СТ, СЛ), котя́чий ко́рінь (МгЗК), коша́ча трава́ (МсСТ), кумилга (Го1СЛ), лавер’я́н (Сл, Ос, СбСД, ПД), лавур’я́н (СбПС), лада́н земляни́й (СбДС), ладан кошачий (Ан), литика (Го2СЛ), лихоманник (АнСТ), лихорадочна трава (Ан, СмСТ), лихорадочний корінь (Чн, Ан, Ln, Го1, Шм2, СлСТ, СЛ), мари́нка (СбДС), марія́н (Жл), мар’я́н (Ав, Вх1, СлСД, СЛ, ДС), мар’янка (Сл), мар’я́н-ко́рінь (СлВЛ), мау́н (Чн, Ан, Ln, СлСТ, СЛ), маун аптечний (Шм), мау́н-трава́ (МгЗК), меднолан (АнСД), м’ягун (Км), м’я́та котя́ча (СбСТ), наса́дки (Мг, СбЗК), обеля́н (ОнБО), овер’я́н (Ан, Дб, Ду, Ів, Сл, ОсСД, СТ, ВЛ, СЛ), овер’я́нка (Ос, СбСТ, СЛ), одаля́н (МгГЦ), оделе́(є́)н (Шх, Гб2, СбГЦ), оделя́н (Сл, КобБО), одеян (АнПД), одиля́ва (ОнБО), одиля́н (БкБУ), одильо́н(-зі́ллє) (Mk, КобГЦ), одия́н (ОнБО), одолє́н (КобГЦ), одоля́н (Нв, Жл, Mk, Ук, Бк, ОнПД, БУ, БО, ГЦ), одоля́нка (МсСТ), одха́сник (Вл, Mj, Ум, Ів, СмСД), отка́сник (Рм, СбПЦ), отношник (АнСЛ), очний корінь (Сл), павучки (СлСД), пахня́чка (МгЗК), переполо́х (Ан, СбСЛ, ДС), поганник (Км), п’ятюшник (АнСТ), рачки (СлСД), ребро́ ада́мове (Вл, Ан, Ln, Жл, Го2, Ос, Сб, ЯнаСТ, СЛ), ребро́ бі́сове (Рг1, Вл, Пс, Mj, Ум, Ян2, Ів), ребро́ ді́дьче (Вх, Жл, Ум, Ів, СбДС, ГЦ), ребро́ чо́ртове (Рг1, Вл, Пс, Мн2, Ум, Мл, Ів, СмСД, ПД, ВЛ), рябинник (Го1СЛ), самарія (АнПД), сем’яшник (АнСЛ), серпі́й (МгЗК), серпій глухий (АнСД), сказ (МсСТ), сказ котя́чий (МсСТ), сла́дості котя́чі (МсСТ), смердю́чка (Рг1, Пс, Го1, Ум, Ду, ІвСД), стожи́льник (СбСТ), стоя́н (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ум, Ян2, Ів, СлСД), судопар (Го1СЛ), трясовична трава (Км), трясовичне коріння (Км), хадрейник (АнСД), чемер (АнСЛ), чо́ртове зі́лля(є) (Км, СбСТ, ГЦ, ЗК), я́йця котя́чі (СбВЛ).
Vicia cracca L.ви́ка ми́шачий горо́шок; ви́ка пти́ча (Вх1, Мл), гороби́ний горо́шок (Сл; Рг1, Ан, Пс, Ів), горо́шок ми́шачий (Ру, Оп; Ук, Мс, Мг, СбСД, СТ, ВЛ, СЛ, ДС, ГЦ); би́кинь (СбЗК), би́кій (МгЗК), бобівни́к (МгЗК), ве́ґа (СбПД), ви́ґа ди́ка (СбДС), ви́ка (СбСТ), ви́ка ди́ка (Мс, СбСТ, ПЗ), ві́ка (Рм, МгПЦ, ЗК), ві́ко (МгЗК), горо́х (МгЗК), горох гадючий (ШсСТ), горох горобиний (Мн2СД), горох гороб’ячий (Вл, HlБУ), горо́х ди́кий (Гб2, Мг, СбСТ, ВЛ, ДС, ГЦ, ЗК), горох журавлиний (LnСТ), горо́х ми́шачий (Пч, Мг, Сб, КобПЗ, БО, ЗК), горо́х перепели́чин (Лс2ПЦ), горо́х потя́(є́)чий (Мг, СбГЦ, ЗК), горох птасєчий (MkГЦ), горо́х пти́чий (МгГЦ), гороша́нка (МгЗК), горо́ше́ць (Вх7, Мг, СбЗК), горо́шик (СбЗК), гороши́на (МгЗК), горо́шок (Рг1, Мн2, Ян1, Ян4, Mk, Ос, Рм, Мг, СбЗАГ), горошок вереб’ячий (СлПС), горо́шок воро́нячий (Ан, ІвПД), горо́шок гадю́чий (Рг1, Ан, Пс, Шм, Ян2, Яв, Ів, СбСД, ГЦ), горо́шок горо́б’я́чий (Ан, Пс, Ів, Сл, СбВЛ, ПС, СЛ), горо́шок ди́кий (Вх, Ум, Ів, Mk, Мг, Сб, КобСД, СТ, ПД, ПЗ, ДС, БО), горо́шок котя́чий (СбСТ), горо́шок ле́ди́й (Вх, Жл, Вх1ВЛ), горо́шок миши́ний (Кр, Ум, Шс, Яв, Ів, Сл, СбСД, СТ), горо́шок паху́чий (СбВЛ), горо́шок польови́й (Ос, Он, СбПД, ВЛ, БО), горо́шок потя́(є́)чий (Шх, МгГЦ, ЗК), горошок птичий (ШсСТ), горо́шок-ляночо́к (Жл), грабелька (АнСЛ), гребінці́ (СбДС), дича́к (Mk, СбПД), журавник (АнСЛ), козля́тник (МгЗК), куку́ль (МгЗК), ле́нча (МгЗК), миша́к (Мг, МалЗК), мишачки́ (МгЗК), натяга́ч (Ан, Ів, СмСЛ), носок чибесиний (АнСЛ), ороша́нка (ди́ка) (МгЗК), оро́шок (МгЗК), стишок (АнПС), стручки лісові (АнСЛ), тягу́н-трава́ (Сл, СбСД, ГЦ), чи́на (МгЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бедрене́цъ, рос. Pimpinella Saxifrago = дрібча́сте зїллячко, козе́л, ко́злики, бедре́ць, бедрине́ць. С. Ан.
Боло́тникъ = 1. кули́к (болотяний, Scolopax). 2. рос. а) Sagittaria Sagittaepolia = козли́, чо́вник, стріла́, водяна́ стріла́, стріли́ця, б) Geranium sylnaticum = стоколїнник, в) Ledum = д. Багу́льникъ. С. Ан. 3. боло́тяник, боло́тяний.
Бо́ровій = 1. кну́ря́чий, каба́нячий. — У його козляча борода, кнурячий стан. н. п. — Кабаняча туша. 2. лежако́вий.
Волна́ = 1. хви́ля, (велика) — буру́н. С. З. Л. Ш. — Чого вода каламутна, чи не хвиля збила? н. п. — Із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю хвиля вставає. н. д. 2. во́вна. С. Аф. З. Л. — З козла нї вовни нї молока. н. пр.
Заво́дъ = 1. заво́д, фа́брика. — Виноку́ренный заво́дъ = д. це слово. — Восково́й з. = воскобо́йня. — Дегтя́рный з. = майда́н. С. З. — Желѣ́зный з. = д. це слово. — Кожевенный з. = гарба́рня, (де виробляють козлятину) — хабата́рня. Вол. — Жестяно́й з. = бляха́рня. С. Ш. — Кирпи́чный з. = цеге́льня. С. Л. — Лѣсопи́льный з. = тарта́к. С. Ш. — Мѣднопла́вильный з. = котля́рка. — Металопла́вильный з. = гама́рня. Вол. — Мы́льный з. = милова́рня. — Пивова́ренный з. = пивова́рня, брова́р, брова́рня. С. Л. Ш. — Пота́шний з. = пота́шня, бу́да. С. Л. — Сели́тренный з. = бурти́. С. Л. — Стекля́нный, стеко́льный з. = гу́та. С. З. Л. — Пала, як у гутї. н. пр. — Суха́рный з. = суха́рниця. – Са́харный, свеклови́чно-са́харный з. = саха́рня (Лев.), цуке́рня. — Овча́рный з. = вівча́рня. 2. накла́д, вида́ння (книжки), в Росиї наклад звичайно лїчить ся 1200 пр. — Одинь заво́дь, два заво́да і т. д. = накла́д в 1200 пр., 2400 пр. і т. д.
Каба́ній = кну́ря́чий (С. З.), каба́нячий. — У його козляча борода, а кнурячий стан. н. п. — Кабаняча туша. С. З.
Ко́жа = 1. шку́ра (укр.), инодї — ко́жа, шкі́ра (Гал. С. З.), здр. шку́рка. — Кричить, аж з шкури лїзе. н. пр. — Коза з вовком тягала ся, тільки шкура зостала ся. н. пр. — Його салом, та по його ж шкурі і мажуть. н. пр. — Части́ни шку́ри: верхня — ли́чко, середня— зажи́вок, спідня — ніздря́. Ман. — Гуси́ная ко́жа = д. під сл. Гуси́ный. Змѣи́ная ко́жа (після линяння) — лино́ви́ще, лино́ви́сько. — Линовище гадюче. Пр. — Сыромя́тная ко́жа = сири́ця (С. Л.), сире́ць (С. З.). — Не ви́чинена або́ хоч ви́чинена та з во́вною або ше́рстю: ягняча — сму́шок, з мертворожденого ягняти — ви́пороток, ви́порток, з того, що перелїтувало — пере́лїток, овеча — линтва́рь, козловакозли́на, козля́тина, з дохлої вівцї, облїзла — голи́ця (Сп.), коровъяча — я́ловича, кінська — шкапо́ва, шкапо́вина, з старої вівцї — стари́ця. — Ви́чинена для о́бувя або на які вироби: това́р, (з телят або лошат) — опо́йок, (годовиків) — габе́лок, ви́росток (С. З. Л.), волова — ю́хта (С. Л. З.), кінська — шкапо́ва, шкапи́на. — Зро́блений з тако́ї шку́ри: опо́йковий, ви́ростковий, юхто́вий, шкапо́вий. — Купив товару на черевики. — Юхтові чоботи. С. З. — Чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? Мабуть в тебе, чорнобров, чобіт не має? — Єсть у мене пара, єсть у мене дві, шкаповиї обидві. н. п. — Части́ни ви́чиненої шку́ри: від хвоста — хоз, дальше к голові — підпередова́, передова́, на шиї — оши́йок, під горлом – підго́рля, між рогами — зарі́зок, під черевом — поли, товста, на підошви — ремі́нь. — У шевцїв сї частини зовуть ся ще так (починаючи від хвоста): хоз, клубова́, сере́дня, па́хвиста, передова́, оши́йок. Василенко. — (Шматок старої шкури) — шкура́т (С. З.), шкурато́к, шкурла́т. — Дметь ся, як шкурат на огнї. н. пр. — Сдира́ть ко́жу = білува́ти. — Беруть вони ту лошицю, теплу ще білують. Руд. 2. шку́рка, кожушо́к, лушпа́йка, лушпи́на, зб. — лушпи́ння (С. З.). — Зріже шкурку з яблука, та тодї й їсть. — Лушпиння з оріхів. С.З.
Коза́ = 1. коза́ здр. кі́зка, кі́зонька. — Ди́кая коза́ = сайга́к, суга́к (степова). С. З. 2. ко́зли (ноші у мулярів). 3. недо́жинки.
Козёлъ = 1. цап (С. З. Л.), козе́л, вивалашаний — перч (С. Л.). — Вуси честь, а борода і у цапа єсть. н. пр. — Скубни громадського цапа за хвіст, от тобі і рукавиця. н. пр. — Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Гр. 2. козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра. 3. коби́лка, ла́вка, що на їй в старовину бито дїтей в школї.
Козли́ный = козля́чий, козло́вий, цапи́ний, ца́повий. — А чи в тебе, старий дїду, та козляча борода? н. пр. — Пропав нї за цапову душу. н. пр.
Козло́вня = хабата́рня (де чинить козлину і вироблюють сапъян).
Козло́вый = д. Козли́ный. Козлові чоботи. — Козло́вая борода́, рос. Tragopogon pratensis L. = козе́лець, козе́льки, козе́льцї. С. Ан.
Козлы́ = ко́зли, кобильни́ця (на котрій пиляють дрова), сте́люги, ришт (у бондарів).
Козля́тина = козли́на, козля́тина.
Мя́со = мъя́со, мня́со (С. Л.), здр. — мъясце́, мнясце́. — Мя́со бара́нье = бара́нина, маха́н (Ев.). — М. варёное = варе́не мъя́со. — М. Говя́жье = д. Говя́дина.М. Гуси́ное = гу́сятина. — Ди́кое мя́со = ди́ке мъя́со. — М. жа́реное = пече́не, пече́ня. С. З. — М. ко́зье = козли́на, козля́тина. — М. коша́чье = коша́тина. С. З. — Нїмецька ковбаса, що свининою, кошатиною і конятиною начинена. Кв. — М. кури́ное = ку́рятина. — М. лина́ = лини́на. С. З.— М. лошади́ное = кони́на, коня́тина, кобили́на, кобиля́тина. — М. свино́е = свини́на, сьвіжина́, (солоне) — бужени́на. С. Л. — Не має мъяса над свинину, не має риби над линину. н. пр. — М. соба́чье = пси́на. С. Л. — М. сома́ = соми́на. — М. судака́ = судачи́на. — М. ути́ное = утя́тиня, утя́тинка. С. Ш. — (Мъясо між ребрами) — поре́брина (С. Л.), ре́бра, (з грудей) — груди́на, груди́нка, (з задка) — задо́к, огу́зок, (з черева) — почере́вина (поміж салом) — про́ріст.
Подста́вка = пі́дставка, пі́дмостка, підпі́рка, в скрипцї чи в иньших музичних струментах — коби́лка, ко́ник, для веретена — хло́пець, щоб вкочувати бочки — шна́ги, під вал на кінцях — кізли́на. — Стіл хитаєть ся, — підмости яку підмостку під ніжку. Гр. Чайч.
Сови́на стрѣла́, рос. Sagittaria sagittifolia L. = ко́зли, чо́вник, водяна́ стріла́, стріли́ця, стрі́лка, С. Ан.
Чуло́къ, мн. чулки́ = панчо́ха (С. Жел.), панчо́хи (С. З. Л.), панчі́шки, С. Жел. — Набула без панчіх патинки. Кот. — Надїла панчохи і пантофельки власної роботи. Фр. — Черевички козлові, панчішки шовкові. н. п.
Шерсть = шерсть, овеча — во́вна, з шльонських овець — шльо́нка, з шпанських — шпа́нка, з ніг овець — обніжки (Сп.), що зчісуєть ся з смушка — обде́ржини. — З овечок перше вовну драли, а далї мняса забажали. Б. Г. — Приженеш барана, обстрижи вовну з його. Грінч. — З козла нї вовни, нї молока. н. пр. — Пошила б баба кожуха, так вовна перешкожає. н. пр. — Хоч вовни, аби кишка повна. н. пр.