Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті
Запропонувати свій переклад для «каганець»
Шукати «каганець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Блесте́ть и блиста́ть
1) блища́ти, -ся, блискоті́ти, вибли́скувати, вили́скувати, -ся, зорі́ти, горі́ти, ясні́ти, -ся, світи́ти, -ся, ся́яти; (
обыкновенно о ровной и гладкой поверхности) вили́скувати, -ся, лисні́ти, лисни́тися, лощи́тися; (неровным, изменчивым светом, блеском) гра́ти, виграва́ти, мигті́ти, жахті́ти, брені́ти, лелі́ти; (время от времени, местами) бли́скати, побли́скувати, поли́скувати, -ся; (вспыхивая и погасая, появляясь и исчезая) бли́мати, бли́кати. [Вода́ в ставо́чку блищи́ть(ся). Блискотя́ть до со́нця спи́си. Вили́скується сніг на со́нці. Зірочки́ зо́рять-горя́ть на не́бі. Сві́тять, ся́ють о́чі. Ясні́є живе́ зо́лото. Сті́льчики, сто́лики – все те нове́ньке, аж ло́щиться (М. Вовч.). Чо́боти аж вили́скують(ся). Мигти́ть у хви́лях білоли́ций. Очи́ці, як зі́рочки, гра́ють. Брени́ть роса́ на со́нці. А на мо́рі вода́ лелі́ла. Він побли́скував очи́ма. Бли́мав кагане́ць].
Блиста́ть красотою – красува́тися;
2) вража́ти красо́ю, вели́чністю, бага́тством.
Жирови́к
1) (
жирово́й нарост на теле) жирва́к (ум. жирвачо́к) (Сквир. п.);
2) кагане́ць. [Засвіти́ла-б кагане́ць, та вже лій уве́сь ви́горів];
3) камінь-жирови́к, стеати́т (
Steatites).
Изоля́тор
1)
физ. – ізоля́тор (-ра), відокре́млювач (-ча), (на телеграфн. столбе ещё) (пров.) кагане́ць (-нця́);
2) (
для заразн. больн.) ізоля́тор.
Исправля́ть, испра́вить
1) (
делать прямым) виправля́ти, ви́правити, випросто́вувати, ви́простати кого́, що; см. Испрямля́ть, Выпрямля́ть. Горбатого могила -вит – горба́того моги́ла ви́править (спра́вить) или Горба́того хіба́ вже моги́ла ви́править (спра́вить) (Приказка);
2) (
чинить, поправлять) направля́ти, напра́вити, справля́ти, спра́вити (о мн. пос[пона]правля́ти), ла́годити, пола́годити, нала́годжувати, нала́годити (и нала́дити) що; см. Поправля́ть, Чини́ть. [Маши́на пога́но ши́є, тре́ба напра́вити (Звин.). А ну напра́в кагане́ць, щось він пога́но сві́тить (Бердян. п.). Через два дні взяли́ся ла́годити гру́бу (Кон.). Старі́ї кайда́ни посправля́в (Макс.)];
3) (
в общ. знач.: улучшать) виправля́ти, ви́правити, направля́ти, напра́вити, поправля́ти, попра́вити, ла́годити, пола́годити що, (о мн.) повиправля́ти, понаправля́ти що. [Ви́правити свої́ по́милки (Наш). Неха́й небеса́ попра́влять на́ші леда́чі думки́ (Куліш). Дозво́льте напра́вити одну́ ва́жну по́милку (Грінч.). Бра́тчики взяли́сь ду́мати, я́к-би грома́дське ли́хо пола́годити (Єфр.)].
-вить корректурные ошибки – ви́правити коректу́рні по́милки.
-вить недоразумение – пола́годити, зала́годити, напра́вити, ви́правити непорозумі́ння.
-вля́ть нравы – направля́ти но́рови, зви́ча́ї (обычаи);
4)
кого – направля́ти, напра́вити (на все до́бре), поправля́ти, попра́вити кого́.
-вить кого к лучшему – напра́вити кого́ на кра́ще.
Школа его -ла – шко́ла його́ напра́вила, ви́правила;
5)
-ть должность, обязанности (отправлять) – справля́ти, спра́вити, справува́ти яку́сь слу́жбу, обо́в’я́зки, урядува́ти на які́й поса́ді.
-ть должность, обязанность за кого – урядува́ти за ко́го, справува́ти уря́д чий (обо́в’я́зки чиї́), за ко́го или просто: справува́ти за ко́го, пра́вити(ся) за ко́го, заступа́ти (замещать) кого́, вико́нувати (исполнять) обо́в’я́зки чиї́, за кого́. [Іва́н пра́виться за ста́росту (Н.-Вол. п.)].
-вля́ть должность секретаря – урядува́ти, пра́вити(ся) за секретаря́, справува́ти (уря́д) за секретаря́, заступа́ти секретаря́, вико́нувати обо́в’я́зки за секретаря́ (секретаре́ві).
Испра́вленный – ви́правлений, ви́простуваний; напра́влений, спра́влений, на[по]ла́годжений; ви́правлений, на[по]пра́влений.
-ная корректура – ви́правлена коре́кта.
Лучи́на – скі́пка; ска́лка, (щепань) лучи́на, коло́тиця, (сосновая) смолі́вка, (липовая) ли́пина. [Поставе́ць (светец) стої́ть, у йо́му застро́млена бере́зова скі́пка гори́ть (Тесл.). Засла́б на о́чі, чита́ючи при скі́пці (Л. Укр.). Я скалка́ми засвіти́ла (Грінч. II). Не дими́ть убо́га ска́лка, – кагане́ць блищи́ться (Руданськ.). Потрощи́ти на ли́пину (Верхр.)].
Мерца́лкакагане́ць (-нця́), кага́нчик, (диал.) моргу́нчик (-ка), бли́мавка.
Нето́пленный – непа́лений, нето́плений. [Вночі́ в нето́пленій хати́ні дріма́є бі́дний кагане́ць (М. Рильськ.)].
Ночни́к
1) (
ночная лампочка) кагане́ць (-нця́). [Дрижи́ть, ізігну́вшися над каганце́м, лі́чить гро́ші (Шевч.). Убо́ге сві́тло каганця́ (Васильч.)];
2)
артиллер. – нічни́к (-ка́);
3) (
ночная птица) нічни́ця, нічни́й (вночі́шній) птах (-ха), нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка);
4) (
ночной мотылёк) не́тля; см. Ночно́й (-на́я бабочка);
5) (
ночной извозчик, сторож и т. п.) нічни́й візни́к (-ка), нічни́й сто́рож и т. п., нічня́к, нічня́ник, нічни́к (-ка);
6) (
ночное стойло) нічне́ сті́йло.
Пло́шка, пло́шечка
1) (
посудинка, вазончик) ми́сочка, мисчи́нка, ри́нка, ри́ночка, ри́новка. [Купи́ла мисочо́к під вазо́ни];
2) кагане́ць (-нця́), кагано́к (-нка́), кага́нчик. [Округи́ ґа́нка (=
крыльца) горі́ли каганці́ і розмальо́вані ліхтарі́ (Стор.)].
Масляная -ка – олі́йний кага́нчик.
Поправля́ть, попра́вить
1) поправля́ти, попра́вити, ла́годити, пола́годити, (
реже) ладна́ти, поладна́ти, ла́дити, пола́дити, (несколько) підправля́ти, підпра́вити, підла́годжувати, підла́годити що, (исправлять) направля́ти, напра́вити, нала́годжувати, нала́годити, налашто́вувати, налаштува́ти, (кругом, со всех сторон) обла́годжувати, обла́годити, обла́джувати, обла́дити що, (о мног.) попідправля́ти, попідла́годжувати, понаправля́ти, понала́годжувати, поналашто́вувати, пообла́годжувати, пообла́джувати; (зачинить) зала́годжувати, зала́годити, заладна́ти, залашто́вувати, залаштува́ти, (о мног.) позала́годжувати, позалашто́вувати що. [Оці́ дощі́ хлі́бець підпра́влять (Харк.). А ну напра́в кагане́ць, щось він пога́но сві́тить (Берд.). Старі́ не́ряти понаправля́в і поча́в в’яза́ти нови́й (М. Вовч.). Та біди́ тим не попра́вив (Франко). На се лі́то Воро́на ле́дві встиг нала́годити буди́нок (Кониськ.). Стрі́ха в йо́го до́бре попрогнива́ла і мо́хом пооброста́ла: тре́ба заладна́ти (Г. Барв.)].
-вить дом, стену, изгородь, крышу – пола́годити, попра́вити, підла́годити, підпра́вити, (кругом, со всех сторон) обла́годити буди́нок, сті́ну, горо́жу, дах (стрі́ху).
-вить запруду, плотину – пола́годити, підпра́вити, підгати́ти гать, гре́блю.
-вить поломанную телегу, машину – пола́годити, нала́годити, напра́вити, обла́дити пола́маного во́за, маши́ну. [Віз полама́вся, – тре́ба нала́годити (Грінч.). Чаба́н з на́ймитом обла́джували во́за (М. Вовч.). А ха́ту все-ж-таки́ тре́ба було́ я́кось підпра́вити (Григ.)].
-вить свои дела, своё хозяйство – підпра́вити, полі́пшити свої́ спра́ви, своє́ господа́рство, підмогти́ся, піджи́ти(ся), призаможні́ти. [Після́ поже́жі тро́хи піджи́вся. Запрацю́ю щось, підможу́ся, та візьму́ таки́ Ната́лю (М. Вовч.)].
-вить дело – попра́вити, напра́вити спра́ву, ді́ло.
-вить здоровье – попра́вити, підпра́вити здоро́в’я, нагна́ти здоро́в’я. [А здоро́в’я вже не нажену́: не ті го́ди (Звин.)].
Употребление молока -вило его здоровье – спожива́ння молока́ попра́вило його́ (йому́) здоро́в’я.
-вля́ть, -ви́ть кого (подкормить) – відмачу́лювати, відмачу́лити кого́. [Воли́ такі́ пога́ні були́, – я й кажу́: «дай сюди́, я їх одмачу́лю тро́хи», – бо па́ші в ме́не було́ таки́ (Липовеч.)].
-вить свою причёску, платок, шапку – причепури́ти, попра́вити свою́ за́чіску, попра́вити на собі́ ху́стку, ша́пку.
-вить ошибку – попра́вити, напра́вити по́милку;
2) (
выпрямить) виправля́ти, ви́правити, випро́стувати, ви́простати, (о мног.) повиправля́ти, повипро́стувати що.
Попра́вленный – попра́влений, пола́годжений, підпра́влений, підла́годжений, напра́влений и т. д.
Потре́скивать, потреща́ть
1) потрі́скувати, (
сильно) витрі́скувати, тріща́ти, тріскоті́ти (часа́ми), потріща́ти, потріскоті́ти, -та́ти, (о жире на огне) шкварча́ти потро́ху, пошкварча́ти. [Кагане́ць, потрі́скуючи, мля́во бли́має на при́пічку (Коц.). На землі́ витрі́скувало бага́ття];
2)
-ща́ть (поговорить трещёткой) – поторохті́ти, поцокоті́ти, посокота́ти (яки́йсь час).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Баран
1) (
зоол.) баран; (кладенный) валах, (неклад. для племя) авряк;
2) (
баранця шкура) смух, смушок;
3) (
глупе) баран;
4) (
воен.) таран;
5) коловорот:

вернёмся к нашим баранам – (франц.) вернімось (вертаючись) до наших баранів;
горные бараны – гірські барани;
как стадо баранов – як бараняче стадо; як отара;
лупит глаза, смотрит, как баран на новые ворота – дивиться, як теля (баран) на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщивсь, як коза на різника; вирячився;
смотрит бараном – витріщив очі, як баран (як теля, як коза, як цап);
стать как баран (перен.) – збараніти;
уперся как баран – уперся як баран (як цап, як свиня); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл (коляку) на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», він тобі «голене».
[Баран на лузі цінніший за барана в горах (Пр.). Вилупив баньки, як зарізаний баран (Пр.). Де пан — баран, там і мужик — хам (Пр.). Хоч ти йому коляку на голові теши, а він усе — дай та дай! Ну, люди!.. (Б.Грінченко). Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (М.Коцюбинський). — Чому він їм не наступив на шиї? Ото б то дякували !.. Барани! (Л.Українка). Заточуючись, біг скільки духу, переляканий, а за ним гнався з ломакою Максим, набагато менший за друга, але такий от затятий, — він гнав нещасного друга, як барана, вздовж по шляху, гнав його туди, де їх обох чекав порятунок. Так вони вдвох утекли від загибелі, що вже була неминучою… (І.Багряний). Цівадіс не брав кайла до рук, тинявся від одного вогнища до другого, відбирав у кого які були продукти і з того жив. їв страшенно багато, і якби його, прив’язати до ясел, у яких лежав баран, то за якийсь час там залишилися б роги та ратиці (Г.Тютюнник). Кожен баран має відповідати за свої яйця (Валерій Пустовойтенко). До наших баранів вертаючись, скажу вам, що з призводу високих небес походження і родовід Ґарґантюйський дійшли до нас повнішими, ніж будь-які інші, поминаючи родовідну книгу Месії, але про неї — мовчок, бо тут не моє мелеться, до того ж іще й враги роду людського, себто обмовники й Гіппократи, всі як один проти таких згадок (А.Перепадя, перекл. Ф.Рабле). Сеє сказавши, стиснув Росинанта острогами і, наваживши вперед списа, блискавкою злетів із пагорка на шлях. Санчо з усіх сил гукав йому навздогінці: — Верніться, пане мій Дон Кіхоте! От їй же Богу, ви вдаряєте на баранів та овець! Верніться, кажу, бодай мого батька мордувало! От уже навісна голова! Дивіться, там же нема ніякісіньких лицарів та велетнів, ані збруй, ані котів, ані щитів цілих чи ділених, ані полів лазурових чи мара їх знає яких! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). А все, що можна покласти в торбу, мої приятелі забирають собі; гребінці, ліхтарики, чашки, всілякі дрібниці й навіть віночки наречених. Здається, ми наміряємося жити ще віки. Крадемо, щоб розважитись, удаємо, ніби в нас попереду ще багато часу. Всім кортить увічнитись. Гармати для нас — просто гуркіт. Саме через таке ставлення ві́йни існують ще й досі. Навіть ті, що, власне, роблять війну, не уявляють її. Діставши кулю в черево, вони б і далі підбирали по дорозі старі сандалі, які ще можуть «знадобитись». Отак і барани, впавши в передсмертних корчах на моріжок, і далі скубуть травицю (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Демократія — це коли вовк і баран голосують з питання: що з’їсти на обід. Свобода — це коли добре озброєний баран не поділяє результатів голосування (Б.Франклін). Баран, у якого було золоте руно, багатим не був (С.Є.Лєц). 1. Реклама: Компанія “Нові ворота” пропонує металопластикові вікна і двері, виготовлені на сучасному німецькому обладнанні. “Нові ворота!” Вам буде на що подивитись. 2. Якщо після перегляду новин на російському Першому каналі раптом вимкнути телевізора, то на темному екрані можна побачити барана, а якщо дивитися всією сім’єю, то відразу декількох].
Обговорення статті
Вяло – мляво, кволо, повільно:
вяло протекающий процес – млявий (повільний) процес;
делать вяло – робити мляво; робити як не своїми; робить як мокре (як мерзле) горить;
работа идёт вяло (медленно) – робота йде мляво (пиняво), робиться (робота йде) як мокре (як мерзле) горить.
[Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (І.Нечуй-Левицький). Каганець, потріскуючи, мляво блимає на припічку (М.Коцюбинський). Молода пружина його думки, що допіру ще кволо ворушилась, напружилась і почала розтягатись, даючи рух сотням коліщат і підойм. Так, Степан мусив стати письменником (В.Підмогильний). — Ні, ні, мусінько, я пройдисвіт! — сказав він. — Я поганий, мене треба прогнати. Я люблю вас, мусінько, простіть мене! Вона мляво відповіла: — Простити? Тебе? За що? (В.Підмогильний). Розмова точилася мляво. Говорили, щоб не мовчати (Л.Костенко). Тягачі та джипи мляво котилися собі зі Сходу на Захід, у просторих кабінах сиділи стрижені контрактники й незадоволено реаґували на загальну до себе увагу (С.Жадан). Я не бачив, щоб хто розмовляв: і в ліжку, і на вулиці, статі, здається, не спілкувались між собою. Люди скидались на великих покірних тварин, добре призвичаєних нудитись. Загалом тільки два подружжя, не погасивши світла, взялись до того, чого я сподівався, але мляво (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МИГА́ЛКА (каганець) укр. бликуне́ць, блику́н, кагане́ць.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ночниккагане́ць, -нця́.
Плошка
1) (
посуда) ри́нка, -ки, ми́сочка, -ки;
2) (
лампадка в черепке) кагане́ць, -нця́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Вогнутость – у(в)гну́тість (-тости);
в., глоток (в жернове)кагане́ць (-нця́).
Глоток (вогнутость в жернове) – кагане́ць (-нця́).
Плошкакагане́ць (-нця́);
• п. (посудинка, вазончик
) – ми́сочка;
• п. масляная
– кага́нчик олі́йний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Баран
• Как стадо баранов
– як бараняче стадо; як отара.
• Лупит глаза, смотрит, как баран на новые ворота
– дивиться, як теля на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщивсь, як коза на різника. [Ти чого стала та задивилася, як теля на нові ворота? — визвірився до неї «наставник». Коцюбинський.]
• Смотрит бараном
– витріщив очі, як баран (як теля, як коза, як цап).
• Уперся как баран
– уперся як баран (як цап, як свиня); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл (коляку) на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», він тобі «голене». [Хоч ти йому коляку на голові теши, а він усе — дай та дай! Ну, люди!.. Грінченко.]
Душа
• Без души делать что
– без душі робити що; абияк (сяк-так, як-небудь) робити що.
• Болеть душой о ком, о чём, за кого, за что
– боліти душею ким, чим, за кого, за що; уболівати за ким, за чим, за кого, за що; побиватися за ким, за чим; боліти серцем (душею) за ким, за чим, за кого, за що.
• Брать, взять за душу кого
(разг.) – брати, взяти (торкати, торкнути) за душу (за серце) кого; до душі діймати, дійняти кого; до душі доходити, дійти кому; зворушувати, зворушити (зрушувати, зрушити, розчулювати, розчулити) кого.
• Брать на душу
– брати на себе.
• В глубине души
– у глибині (на споді, на дні) душі (серця); глибоко в душі (у серці).
• В душе (мысленно)
– у душі (у думці, у думках).
• В душу не идёт
– у душу (згруб. пульку) не лізе; з душі верне.
• В нём (в ней) едва, чуть душа держится
(разг.) – у нього (у неї) тільки душа в тілі; (фам.) він тільки живий та теплий (вона тільки жива та тепла); (образн.) живе як без лою каганець; душа в нім (у ній) лиш на волоску держиться; душа в ньому (у ній) на плечі (на рамені); він (вона) на тонку пряде; три чисниці до смерті йому (їй).
• Всей душой
– усією душею; цілим серцем.
• Всеми фибрами души ненавидеть кого, что
– ненавидіти з усієї (з цілої) душі кого, що; цілою істотою ненавидіти кого, що; усіма фібрами душі ненавидіти кого, що.
• В тайниках души
– у тайниках душі; у таємних (потаємних) закутках душі.
• В чужую душу не влезешь
– в чужу душу не влізеш (не заглянеш). Пр.
• Выкладывать, выложить [всю свою] душу кому
(разг.) – відкривати, відкрити кому, перед ким душу (серце); розгортати, розгорнути душу (серце) перед ким.
• Выматывать, вымотать, вытянуть всю душу кому, у кого
(разг.) – висотувати, висотати (вимотувати, вимотати) душу з кого; вимучувати, вимучити душу кому.
• Вынуть душу кому
(разг.) – вийняти (витягти) душу (серце) з кого.
• Говорить, поговорить по душе, по душам
– говорити, поговорити (побалакати) щиро-відверто (щиро, по щирості, відверто).
• Для души
– для душі; для своєї втіхи (для свого вдоволення); собі на втіху (на вдоволення).
• До глубины души
(книжн.) – до глубини душі; [аж] до дна душі; до живого (до самого) серця.
• Душа в пятки ушла у кого
(разг. шутл.) – душа у п’яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п’яти забігла кому; душа вже кому в п’ятах; на душі похололо; злякався, аж у п’яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув.
• Душа горит в ком
(разг.) – душа горить чия; горить бажанням (пристрастю, жагою) хто.
• Душа меру знает
(разг.) – душа міру знає; усе робити в міру; душа на мірі стає.
• Душа нараспашку у кого
(разг.) – відверта (щира) людина (натура); щира (відверта) душа в кого; (образн.) серце на долоні в кого.
• Душа не лежит к этому
(разг.) – душа (серце) не лежить до цього; не пристає серце на це.
• Душа не на месте у кого
(разг.) – душа не на місці в кого; непокоїться хто.
• Душа не принимает чего
(разг.) – душа не приймає чого; з душі верне що.
• Душа разрывается
– серце розривається (крається); серце рветься з болю.
• Душа согрешила, а спина виновата
– душа грішить, а тіло покутує. Пр.
• Душа-человек
– добросерда (добродушна) людина; добра душа (добре серце).
• Душу открывать, открыть
– душу (серце) розгортати, розгорнути перед ким; відкривати, відкрити кому, перед ким душу, серце.
• Еле-еле душа в теле
(разг.) – тільки душа в тілі; Тільки живий та теплий. Пр. Живе як без лою каганець. Пр. Не живе, тільки дні тре. Пр. На тонку пряде. Пр. Доходилися ніжки, доробилися ручки. Пр. Як з хреста знятий. Пр. Як з того світа встав. Пр.
• Жить душа в душу
(разг.) – жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій з(ла)годі.
• За милую душу
(разг.) – залюбки; з дорогою душею.
• Из глубины души
(книжн.) – з глибини душі; [аж] із дна (з самого дна, з самого споду) душі.
• Как бог на душу положит
– як заманеться кому; як прийдеться; як до душі припаде кому.
• Кривить, покривить душой
(разг.) – кривити, покривити душею; криводушити, скриводушити; не по правді робити, зробити; (образн.) розминатися, розминутися з правдою; збочувати, збочити від правди; (давн.) узяти гріха на душу.
• Лежит на душе
(разг.) – лежить на серці (на душі).
• Лезть, влезть в душу кому
(разг.) – лізти, залазити, залізти (улазити, улізти) в душу кому; заглядати в душу кому.
• Наболевшая душа
– наболіла (зболіла) душа; наболіле (зболіле) серце.
• На душе кошки скребут
– на душі (на серці) скребе [як кішка лапою].
• На душе мутит у кого; с души воротит, тянет
– з душі верне кому; вадить (нудить) кого; млосно кому.
• Не иметь ничего за душой
(разг.) – не мати нічого (нічогісіньки) за плечима (за душею, при душі).
• Не по душе
– не до душі (не до серця); не до вподоби (не до сподоби); недогода. [Недогода нашій бабі ні на печі, ні на лаві. Пр.]
• Не по душе мне это
(разг.) – не до душі (не до вподоби, не до сподоби, не до серця) мені це.
• Не чаять души в ком
– душі не чути за ким, у кому; дух ронити за ким, коло кого; упадати всією душею коло кого; палко любити кого; захоплюватися ким.
• Ни души
(разг.) – (а)ні [живої] душі; (а)ні [живої] душечки; (а)ні [живого] духа; (розм.) ні хуху ні духу; нікогісінько.
• Ни души не видно
– (а)ні душі ((а)ні душечки) не видко (не видно); (а)ні лялечки не видно (не видко); нікогісінько не видно (не видко).
• Ни душой, ни телом не виноват
– і душею, й тілом невинний; (іноді) і на нігтик невинний; і на макове зерня(тко) невинний.
• Отвести душу чем, с кем
(разг.) – розважити душу чим; спочити душею на чому; (поет.) душу відволожити чим; відвести душу з ким.
• От [всей] души
(разг.) – від (з) [щирого] серця; від (з) [усієї] душі.
• Отдать Богу душу
(устар.) – віддати Богові душу; ступити в Божу путь; зажити смерті; (давн.) до свого берега причалити; (поет.) не топтати [вже] рясту; (зниж.) відкинути ноги; дутеля з’їсти; (жарт.) піти до Бога вівці пасти; пішла душа наввиринки.
• От души сказать
– з (від) душі сказати (вимовити).
• Отлегло от души кому
(разг.) – відлягло (відійшло) від серця (від душі) кому.
• Отпусти душу на покаяние
(разг. устар.) – пусти з душею; пусти мене на спокій; даруй мені життя; дай моїй душі спокій.
• Погубить душу
– згубити (загубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу; наложити душею.
• Приходиться, прийтись по душе
– припадати, припасти до душі (до серця, до вподоби, до сподоби); пристати (прийтися) до душі.
• Рад душой
– щиро радію (радий); з (від) серця (від душі) радий.
• Рада бы душа в рай, да грехи не пускают
– рада б душа в рай (до раю), та гріхи не пускають. Пр. Рада б Ганна за Степана, так Степан не бере. Пр.
• С душой играть, говорить
– з почуттям грати, говорити.
• С душой работать
– щиро (щирим серцем) робити (працювати).
• Сколько душе угодно
– скільки душа (душечка) забажає; досхочу; донесхочу.
• Стоять, торчать над душой чьей
(разг.) – стояти над душею чиєю, у кого, кому; нависати; напосідати(ся) на кого; просвітку не давати кому; просвітлої години нема кому, кого. [Став мені над душею як кат. Пр. А тут ще й Ліля нависає з дітьми, тягнуть кудись іти з ними. Українка.]
• У него ничего нет за душой
(разг.) – у нього нічого (нічогісінько) нема за плечима (за душею, при душі); він пуста (порожня) людина.
• Хоть мошна пуста, да душа чиста
– хоч чоловік убогий, та слово чисте. Пр.
• Хоть шуба овечья, да душа человечья
– хоч овечий кожух, зате щиролюдський дух. Пр.
• Чего душе угодно
– чого душа забажає (захоче).
• Человек без души
– людина без серця (без душі, без почуття); (образн.) камінь, а не людина.
• Человек большой души
– людина великої душі (великого серця).
• Чужая душа — тёмный лес; чужая душа — потёмки
– чужа душа (голова) — темний ліс. Пр. В чужій душі — мов серед ночі. Пр. Нікому на чолі не написано, хто він. Пр.
Еле
• Еле-еле
Див. едва-едва.
• Еле-еле душа в теле
– тільки душа в тілі. Пр. Тільки живий та теплий. Пр. Живе як без лою каганець. Пр. Тільки дні тре. Пр. На тонку пряде. Пр. Доходилися ніжки, доробилися ручки. Пр. Як з хреста знятий. Пр. Як з того світа встав. Пр. День біжить, а три дні лежить. Пр. На ладан дише. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пло́шка кагане́ць,-нця́ (невелика глиняна посудина з олією і вставленим ґнотом, яку використовують для освітлення)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кагане́ць, -нця́
1)
плошка, ночник.
Каганці́ в оча́х засвіти́ли – искры посыпались из глаз.
2)
полка ружейная;
3)
изолятор на телеграфе;
4) (
шуточно) рюмка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кагане́ць, -нця́, -нце́ві; -нці́, -нці́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бли́мати, -маю, -єш, гл.
1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать.
Каганець блимав у запічку. Берд. у.
2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды.
Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл.
1) Выгорать, выгорѣть.
Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин.
2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца.
Горо́ди такі високі, що все вигоряє. Кіев. у. Паша вигоріла до коріня. Стор. І. 50.
Ви́порснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. І. 31.
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Ном. № 3177. Дивиться, як кошеня в каганець. Ном. № 9242. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Хата. 103. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає. Ном. стр. 289, № 10057.
Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. Рудч. Ск. І. 35. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. МВ. ІІ. 200. Болѣе употр. во мн.: жо́рна. Добрі жорна все перемелють. Ном. № 12015. Мав жорна, що руками хліб мелють. Чуб. ІІ. 382. Части жо́рен: ла́би — ножки (4) поддерживающія коло́ду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідни́к — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кро́сна; сквозь отверстіе перекладины проходить пого́нач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ кори́то. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное верете́но, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прогорниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Шух. I. 146. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кро́сна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ го́рло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жо́лобом. Шух. I. 261, 264. См. еще Млин ручний. Ум. Жоре́нця.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задима. Дещо, 52. См. Задувати.
Замо́к, -мка́, м.
1) Замокъ.
Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (см.) Шух. І. 93, 94.
2)
За́мок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229.
3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90.
4) =
Каганець 7. Шух. I. 235. Ум. Замо́чок.
Кагане́ць, -нця́, м.
1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196.
Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл.
2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара.
Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982.
3) Полка ружейная. Шух. І. 229.
4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех.
5) Шуточно: рюмка.
«Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54.
6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (см.
Верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187.
7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (см.
За́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посреди крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235.
8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. См.
Жорна. Шух. I. 146. Ум. Кага́нчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Кага́нчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Лихта́рь, -ря́, м. = Ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. Лихта́рик.
О́пі́чок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Гордо́вий, -а, -е. Чернокалинный. Піде, накраде в лісі скалок гордових або свидових, тай поб’є, тай горять як каганець. Крим.
*Мигкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Мерцать. Тільки каганець мигкотить. Крим. Чогось лямпа мигкотить, мабуть, гасу нема. Крим.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Euphrasia stricta D.Wolff ex J.F.Lehm.оча́нка ви́прямлена, оча́нка звича́йна (Мл, Сл); довжник звичайний (Вх1, Вх6), оча́нка сти́снута (Ру, Оп); васи́льок польови́й (Ан, Кр, Ум, ІвСД), ве́рес лугови́й (Ум, Зл, Ду, Ів, СлСД), ґалиця (Вх1), до́вжни́к (Нв, ЖлГЦ), звінець пільний (Гв, MkВЛ), зілля від бородавок (ОсВЛ), каганець (HlБУ), не́мощ о́чна (Ср, Ян3СТ), осі́нка (Вх, ЖлБО), оча́нка (Чн, Рг1, Ln, Пс, Мн2, Шс2, Ду, Mk, ОсЗАГ), помощ очна (LnСТ), свічі (Ан), сві́чка (Ум, Ів, См, Гб2ПД, ГЦ), сонишник (АнСЛ), софія (Вх1).
Taraxacum officinale Weberкульба́ба ліка́рська (Ру, Оп), кульба́ба звича́йна (Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Сл, Ру); кульба́ба (Вх3; Ав, Чн, Вх, Рг1, Вл, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Кр, Шх, Ян2, Дб, Ду, Ів, Сл, Гд, Mk, Ва, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, МгЗАГ); ба́ба (Ян4, Лс2СТ, ВЛ, ПЦ), бабаки (Ян4СТ), баба-куля (Км), ба́баку́ль (Вх7, МсСТ, ДС), ба́бка (Вл, Вх7, Ум, Ян4, Мс, Гб, МгСТ, ВЛ, ЗК), бара́нки (Ан, ІвПД), бара́нчики (Сл, МгСТ, ЗК), батужни́к (МгЗК), борода́вник (Гв, Во, Жл, Сл, СмДС), будяк жовтоцвітий (СмСД), бу́лочки (СбСТ), вірність мужська (Км), гра́бельки (МгЗК), гуменник (Во, Mk), гуме́нце́ попо́ве (Рг1, Ан, Пс, Жл, СмСД), дєдо́вник (Лс2ПЦ), ді́дики (МгЗК), дід(к)и́ (Сл, МсСД, СТ), дуйві́тер (СбЗК), жабник (Mk), жи́дик (Вх, Вх1, УмДС), жовту́(ю́)шка (Жл), жовту́шки (СбПД), зуб во́вчий (Гр, СбДС), кагане́ць (СбДС), козачки (СлСЛ), кочанець (HlБУ), кулі(и)ба́ба (Сл, СбСД, СТ), ку́льба-ба́ба (Mj, Mk, МчПД, ДС), кульба́бка (Лч, Вх6, Вх7, СлСД, ЗК), кульба́бок (Вх7ЗК), ку́льба́вка (Вх7, Гб2ГЦ), кульба́ка (Ум, Ів), кульбаха (Mj, MkСД), купа́ва (ГрЗК), купа́ла (Вх7ЛМ), летю́(у)чки (Ан, Ум, Ів, Сл, МсСТ), листочки (Ян4СТ), любов хлопців (Км), маї́вка (Вх, Ум, Ів, Сл, СмДС, ЛМ), маї́к(и) (Вх7, ГбСЯ, ЛМ), май (Вх, Жл, Ум, Ду, ОсДС, ЛМ), ма́йка (Вх, Вх1, УмДС), ма́ти-ма́чуха (СбДС), мела́йниця (МгЗК), мелайнички́ (МгГЦ), мо́лоч (МгЗК), мо́лоч горо́довий (Шх, ДуГЦ), мо́лоч ди́кий (Вх7ЗК), молоча (ОнБО), моло́ча́й (Ян4, Сл, Лс2, Он, Рм, Мс, Гб, Мг, СваЗАГ), молоча́й ди́кий (Км, СбДС), молоча́йниця (СбДС, ЗК), молоча́к (СбПС), мо́лочень (МгЗК), моло́чець (ОнБО), мо́лочи́й (Гб, Сб, КобДС, БО), моло́чі́й (Вх, Ду, Сл, Mk, Ос, Он, Мс, Гб, МгЗАГ), молочі́йка (СбВЛ), мо́лочінь (Сб, ТкаДС, ЗК), молочка́вець (МгЗК), молочко (MkБУ), молочко́ жо́вте (МсСТ), моло́чни́к (Вх, Вх1, Мс, МгСТ, ДС, ЗК), моло́шник (ГрПС), москалик (Mk, СмПД), моска́ль (Mk, Лс2ПЦ), надува́нчики (СбПС), обду́в лі́карський (МгГЦ), о́гники (МгЗК), одува́нчик (Ln, Ос, Мс, Гб, МгСД, СТ, ЗК, ЛМ), омела́н (КарЗК), омеля́(а́)нка (Км, МгЗК), пади́волос (МгЗК), пауки́ (Вх, Вх1ДС), пі́вка (СбДС), плі(е)ши́вець (Ан, См, СмоПД, ДС), плішівник (Го2СЛ), подорожник (АвСД), по(м)па́ва (Вх4ЛМ), прищавник (HlБУ), пувка (Вх, Вх1БО), пупава (Вх7ЛМ), пупова (Вх7ЛМ), пустоду́й (МсСТ), пух (МсСТ), пухля́нки (МсСТ), пухо́вник (МсСТ), пушо́к (МсСТ), пшінка (АнПД), салдатики (СлСЛ), ску́льба (Жл, Вх1), сліпа́к(и́) (Mk, Сб, КобПД, ВЛ, БУ, БО), сліпота (MkДС), смита́нник (СбГЦ), сталість дівоча (Км), тю́тя сліпа́ (Вх7ВЛ), фона́рики (МсСТ), хасан (Го2СЛ), цикорій (Ан, LnСТ), цикорій жовтий (Го1СЛ), цикорія (Ср, Ан, Сл, MkСД, СТ), цихорій(я) (АнСТ), чічак (Км), чічик (Км), чі́(и)чник (Вх, Ду, КмДС), шала́та (МгЗК), шала́та талія́нська (МгЗК), ша́пка жиді́вська (Вх, Вх1, УмДС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безмо́зглый = безмо́зкий, безглу́здий, дурни́й. С. Ш. — Прийшов безмозкий, виїв без ложки. н. з. = каганець.
Блестѣ́ть = блища́ти, ся, блискотїти, лиснїти, ся, вили́скувати ся, (як зоря) — зорі́ти. — І полум’я бува бли́сне, як вітер повіє. Аф. — Ой у полі криниця, там водиця блищи́ть ся (а по другому вариянту: лиснить ся) н. п. — От, щось лиснїєть ся, чи не вода? С. З. — Чоботи, аж вилискують ся. — Дай то, милий Боже, блисне́ булава. К. Ш. — Місяць сьвітить, зоря зоріє. н. п. (Не рівно) — бли́скати, бли́кати, миготїти, мигтїти. — Передо мною усе щось блик та блик! коли я придивив ся, аж то гроші горять. С. Ш. — Цїлу дорогу мигтить мінї в очу, як сонце. — Щось проти сьвічки миготїло, то певно її коси полискувались. С. З. (Ду́же пома́лу) — бли́мати. С. Л. – Каганець блимає. — (Ле́две ви́дно) — лелїти. — Десь далеко водиця лелїє. — (Як срібло) — срібнїти. — Днїпро при місяцю срібніє.
Возже́чь, ся, возжига́ть, ся = 1. запали́ти, ся, запа́лювати, ся, (сьвічку, лямпу то-що) — засьвіти́ти, засьві́чувати, ся, сьвіти́ти. — Засьвіти каганець. — Пора сьвітить сьвітло. 2. д. Возбужда́ть.
Жирови́къ = 1. кагане́ць. С. З. Л. — Засьвіти каганець. — Живе, як каганець без лою. н. пр. 2. камінь Stealites Cardites.
Загля́дываться, заглядѣ́ться = задивля́ти ся, загляда́ти ся, задиви́ти ся, заглядїти ся. — Задивляєть ся, як кіт в каганець. н. пр. — Край Дунаю становили ся, на дївчину заглядїли ся. н. п.
Заже́чь, ся, зажига́ть, ся = запали́ти (С. Л.), засьві́тити, запа́лювати, ся (С. Аф.), засьві́чувати, ся; підпали́ти, розпали́ти, підпа́лювати, розпа́лювати, ся. — На престолї положила, усї сьвічі запалила. н. п. — І розвіє тьму неволї, сьвіт правди засьвітить. К. III. — Засьвітила вона каганець, дивить ся — аж коло столу хтось стоїть. н. о. — Оженив ся навісний, та взяв дурновату, та не знали що робити — підпалили хату. н. пр. — Той сердить ся, а він ще більше розпалює своїми словами. — Запалили у сусїда сусїди злі нову хату. К. Ш.
Мерца́ть = бли́кати (С. Ш.), бли́мати, мигтїти, миготїти (С. З.). — Зорі мигтять. — Каганець бликає — от-от погасне.
Пло́шка = кагане́ць, кагано́к. С. З. Л. – Живе, як каганець без лою. н. пр.
Са́ло = 1. са́ло, здр. сальце́. С. Л. — Са́ло свѣчно́е = лій. С. З. Л. — Шкода лою, сьвіти водою. н. пр. — Живе, як каганець. без лою. н. пр. — С. гуси́ное = сма́лець. С. З. Л. — С. вну́треннее = здір, здор. С. Л. — С. то́щее = шкурла́т. 2. са́ло (крига з снїгом на річцї).
Сверка́ть, сверкну́ть = бли́скати (С. Ш.), вибли́скувати, ли́скати, поли́скувати (С. Л.), висьві́чувати, бли́кати (не ясно), мигтїти (здалеку), майори́ти (теж), блисну́ти (С. Ш.), бликну́ти, ли́снути, мигну́ти. — Як вовк посеред ночі блискав страшними очима. Дум. — І полумъи бува блисне, як вітер повіє. Аф. — Я бачила, як щось бликнуло, а то ви сїрник запалили. Кр. — Каганець бликає. С. Ш. — Ще рано: на гильках роса висьвічуєть ся. Кр. — Аж голе тїло висьвічуєть ся. Кр. — Червяк майорить огнем. Кн. — Сверка́ющій = блиска́вий, блиску́чий (С. Л. Ш.). — Ча́сто сверка́ть = розбли́скати ся.
Сла́бо = 1. сла́бко, на о́слабі. — Вірьовку натягнуто слабко. 2. пома́лу, пово́лї, неду́же, безси́ло, мля́во, ма́ло. — Каганець помалу сьвітить.
Шка́ликъ = кагане́ць (до ілюмінациї).