Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «казначейство»
Шукати «казначейство» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Казначе́йство – скарбни́ця, скарбі́вня. [Держа́вна скарбни́ця. На́ша академі́чна скарбі́вня].
Поступа́ть, поступи́ть
1) чини́ти, учини́ти, роби́ти, зроби́ти, пово́дитися, пове́сти́ся, (
опис.) ходи́ти яки́м ро́бом. [Чині́мо так, як чи́нять адвока́ти: поспо́ривши, їдя́ть і п’ють уку́пі (Куліш). Не до́бре ми собі́ учини́ли, що свою́ ма́тінку прогніви́ли (Дума). Міркува́в, пове́сти́ся в цім ді́лі].
Как мне -пи́ть? – як (или що) ма́ю чини́ти?
-па́ть против совести (чести) – пово́дитися, пове́стися як безсумлі́нний, чини́ти проти сумлі́ння; пово́дитися, пове́стися безсумлі́нним (безче́сним) ро́бом, ходи́ти лихи́м ро́бом.
-па́ть честно – чини́ти (роби́ти) че́сно; ходи́ти че́сним ро́бом. [Я в твої́й спра́ві ходи́в найчесні́шим ро́бом (Куліш)].
-па́ть несправедливо – криви́ти, покриви́ти (душе́ю), чини́ти, роби́ти не по пра́вді. [Він пе́рвих вас за кри́вду покара́є, дарма́ що ви криви́ли задля йо́го (Куліш)].
-па́ть таким образом – роби́ти таки́м чи́ном, чини́ти (ходи́ти) таки́м (тим) ро́бом. [Не тим-би ро́бом тре́ба тут ходи́ти (Куліш)].
-пи́ть с кем – пове́стися з ким, поверну́ти ким. [Чи ти зна́єш, як Це́зар хо́че поверну́ти мно́ю? (Куліш)].
-пать по дружески с кем – пово́дитися, пове́стися з ким по дру́жньому (дру́жнім ро́бом), дружи́ти кому́. [Дру́гові дружи́, а дру́гого не гніви́].
-па́ть несправедливо с кем – кри́вдити, скри́вдити кого́.
-па́ть по закону – чини́ти (роби́ти) по зако́ну (зако́нним ро́бом), ходи́ти в зако́ні. [Щоб мені́ ви́пробувати їх, чи ходи́тимуть у зако́ні мойо́му, чи ні (Св. Пис.)].
Жестоко -па́ть с кем – пово́дитися, пове́стися з ким жорсто́ко, нелю́дським ро́бом.
-па́ть правильно – справедли́во, правди́во роби́ти, чини́ти по пра́вді.
-па́ть по своему – свої́м ро́бом роби́ти, зроби́ти (чини́ти, вчини́ти); ходи́ти свої́м ро́бом; свої́м бо́гом іти́, піти́, ходи́ти.
-па́ть по чьему-л желанию – чини́ти во́лю чию́. [Чини́ мою́ во́лю].
Не знаешь, как -пи́ть – не зна́єш, що (в)чини́ти (роби́ти), як пове́стися; не зна́єш, на яку́ ступи́ти.
-па́ть иным способом – чини́ти и́ншим ро́бом; роби́ти и́ншим чи́ном.
-па́й с оглядкой – чини́ (роби́) оба́чно; (шутл.) позира́й (озира́йсь) на за́дні ко́ле́са. [Позира́й, ді́вко, на за́дні ко́ле́са (Конис.)];
2) (
в школу, на должность) вступа́ти, вступи́ти, іти́, піти́ у шко́лу, до шко́ли, на поса́ду; (наниматься) найма́тися, найня́тися куди́, до ко́го, іти́, піти́ в на́йми, става́ти, ста́ти до ко́го. [Найня́вся на башта́н за башта́нника. Найму́сь до ті́тки за ня́ньку. Дівча́та у Ки́їві стаю́ть за наймичо́к до ку́хні, або за няньо́к до діте́й].
-пи́ть на срок, считающийся годами – ста́ти на годи́. [Піду́ за на́ймичку куди́ або до шва́чки: ста́ну у не́ї на годи́, до́ки ви́вчусь ши́ти (Конис.)].
-пи́ть на военную службу – піти́ у ві́йсько (до ві́йська), у москалі́;
3) (
прибывать, итти) вступа́ти, вступи́ти, надхо́дити, надійти́ до чо́го.
Деньги уже -пи́ли в государственное казначейство – гро́ші вже вступи́ли до держа́вної скарбни́ці.
Имущество уже -пи́ло в продажу – майно́ вже пішло́ в про́даж.
Налоги -ют своевременно – пода́тки надхо́дять (прибува́ють) своєча́сно.
Поступа́ющий – вступни́й. [Вступні́ папе́ри].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Казначейство – скарбни́ця, -ці, скарбі́вня, -ні, скарбівни́ця.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Скарбі́вня
1)
казначейство;
2)
сокровищница.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Казначейство – скарбниця.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Скарбі́вня, -ні, ж.
1) Казначейство.
Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146.
2) Сокровищница. К. Дз. 213.
Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Казначе́йство = скарбни́ця, скарбо́вня (С. З.) скарбівни́ця, (з рос.) — казначе́йство. — Зостала ся скарбниця в цїлості. Л. В. — Я би, каже, захопив тую скарбівницю, та ще б таки того дня утїк за гряницю. Руд.
Ка́сса = 1. скарб, ка́са. — Зарадьте з каси грішми на хату. Кн. 2. скарбни́ця, скарбівни́ця (див. Казначе́йство), у старих міських урядів — скри́нька. —Вдова, винна будучи до скриньки міської грошей. Кіев. Ст.

Запропонуйте свій переклад