Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «каптур»
Шукати «каптур» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Капи[ю]шо́н – відло́га, ка́пту́р (-ра́), борі́дка, ко́ба, ко́бка, ко́бень (-бня), (зап.) богоро́диця и боро́диця, ка́па, (у монахов) ка́птур; ум. каптуре́ць (-рця́), капту́рик, каптуро́к (-рка́), капту́рчик. [На голові́ стримі́ла гострове́рха відло́га (Н.-Лев.). А до ко́міра приши́тий капту́р (Звин.). Наки́нув ко́бку на го́лову й пішо́в з ха́ти (Мирн.). Відкида́є геть капту́р черне́чий (Франко). Опанча́ з богоро́дицею (Поділля)].
Клобу́к – клобу́к, ка́пту́р (-ра́), ум. клобучо́к (-чка́), капту́рик, каптуро́к (-рка́), каптуре́ць (-рця́), капту́рчик. [Черне́ць мій встав, наді́в клобу́к (Шевч.). Хіба́ схоті́лося зно́ву під чо́рний ка́птур? (Сл. Гр.)].
Колпа́к
1) ковпа́к, (
капюшон) ка́пту́р (-ра́), капту́рка.
Дурацкий -па́к – блазе́нський ковпа́к (капту́р).
Фригийский -па́к – фригі́йська ша́пка, -кий ковпа́к;
2) (
ламповый) абажу́р (-ра), дашо́к (-шка́);
3) (
переносно: глупец) те́лепень (-пня), (разиня) роззя́ва, (увалень) тюхті́й (-тія́), бевзь (-зя), (балбес) бе́льбас;
4) (
свод печи) ко́мин (-на); (над гончарной печью) клубу́к;
5) (
техн.) шапчу́к (-ка́), капту́р (-ра́).
Калильный -па́к – жарови́й шапчу́к.
-па́к ступицы (в колесе) – шапчу́к на коло́дицю (в ко́лесі).
Копты́рька́пту́р (-ра́).
II. Ку́ко́ль – відло́га, ко́бка; (монашеский) ка́пту́р (-ра́) (черне́чий).
Ку́кулька́пту́р (-ра́) (черне́чий).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КЛОБУ́К укр. ка́пту́р.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Капишон – відло́га, -ги, каптур.
Клобукка́птур, -ра.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

капюшо́н капюшо́н,-на, капту́р,-ра́, відло́га,-ги

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ка́птур, -ра
1)
клубок, капюшон монашеский;
2)
капюшон;
3)
женский головной убор.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ка́пту́р, -ра́; ка́птури і -рі́, ка́птурі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ка́птур, -ра, м.
1)
Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур?
2) Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. См.
Капа, богородиця, відлога.
3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность
очі́пка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59.
4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Новц. Ум.
Каптуре́ць, капту́рик, капту́рок, капту́рчик. Моя жінка знакомита: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка. Чуб. V. 1639.
Капту́рок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Капту́рчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Хапту́р, -ра́, м. = Каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ка́пту́р, -ра, м. *5) Мешочек, чаще всего сделанный из рукава старой женской рубахи. Пир. у., Конон.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Капюшонка́птур, -ра.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Капишо́нъ = відло́га (С. З. Л.), ко́бка (С. Л.), богоро́диця (С. Ш.), у ченцїв — ка́птур. — Кобеняк з відлогою. С. З. — Ти накрив би голову богородицею, а то дощ як з решета. С. Ш. — Чорний каптур. К. Ч. Р.
Клобу́къ = капту́р, а власне намі́тка чернеча. — Инокиня, которая от монастира утечет, тратить каптур. Б. Н.
Флюга́рка = верх, ка́птур (на димарі).