Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «караул»
Шукати «караул» на інших ресурсах:

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Карау́лъ = 1. сторо́жа, ва́рта (С. З. Л.), калаву́р (С. Л.). — Стоїть він, мов і справдї москаль на вартї. С. З. — Як ішов на варту, випив кварту, а як з варти — ще пів кварти. н. пр. — Гей кругом церкви сїчової та й калавури стали. н. п. — Вступи́ть на карау́лъ = ста́ти на ва́рту. — Стоя́ть на карау́лѣ, отбыва́ть карау́лъ = бу́ти на ва́ртї, вартува́ти. – Взять подъ карау́лъ = взя́ти під ва́рту. 2. Карау́лъ! = ґвалт! ряту́йте! про́бі! хто в Бо́га ві́рує, ряту́йте ! – Крича́ть карау́лъ = крича́ти про́бі! на ґва́лт крича́ти, ґвалтува́ти. —Кричить: пробі! її мати, щоб дївчину рятувати. н. п. — „Ґвалт! Рятуйте — хто в Бога вірує“ — на дворі голос що є сили. К. Ш.
Крича́ть = крича́ти, гука́ти, (дуже) — галасува́ти, репетува́ти, на пу́п крича́ти, зїпати, (з плачем) — лементува́ти, ревти́, (журливо з плачем) — ски́глити, ски́млити, (верескливо або швидко) — вереща́ти, ляща́ти, поро́щати, (на, кого, сварячись) — гри́мати, гари́кати, гомонїти. — Кричить не своїм голосом. — Кричить, аж з шкури вилазить. н. пр. — Кричить ув одну душу. н. пр. — Як гукнеш, так і одгукнеть ся. н. пр. — Гукай нїма на глухого. н. пр. — Ой пъють вони й гуляють, на шинкарку гукають. н. п. — Кричить баба, репетує — нїхто її не рятує. н. пр. — Та що ти зїпаєш? Нїкого не дозовеш ся. С. Л. — Чую, щось у куточку скиглить. — Годї вам гримати на мене! — На кого люди гомонять, на того й свинї хрюкають. н. пр. — Крича́ть карау́лъ = про́бі крича́ти, ґвалт крича́ти, ґвалтува́ти. — Кричить пробі її мати, щоб дївчину рятувати. н. п. — Гайдамаки почули, як той чоловік став ґвалтувати, і прийшли. н. о. — (Коли річ про птицї баранцї) — круги́кати. — (Про во́рони і ґави) — кря́кати, кра́кати, крю́кати, ка́ркати. — Ой кряче, кряче та чорненький ворон та й у лузї над водою. н. п. — Закрюкали чорні крюки. К. Ш. — (Про горобцїв) — цьвірі́нькати, цьвіріньча́ти. — (Про гуси) - гелгота́ти, гегота́ти, ґелґота́ти, ґеґотати. — (Про жаби) — ку́мкати, ку́мати, крю́кати, кря́(а́)кати. — Аби озеро, а найдеть ся жаба, що буде кракала. н. пр. – (Про журавлї) — курлю́кати, курли́кати. — (Про индики) — ку́ркати, белькота́ти. — (Про кози) — меке́кати. — (Про кішки) — ня́вкати, нявча́ти. — (Про качки) — ка́хкати, кря́кати. — Кахнула утка — на морі чутка. н. з. — (Про кречети) — ку́ркати. — Закуркають кречети сизі, загадають ся орлики хижі. н. д. — (Про лебедї) — яча́ти. — Чи то гуси кричать, чи лебедї ячать? н. д. — (Про лелек) — леле́кати, клекота́ти. — (Про орлів) — клекота́ти, буркота́ти. — То не орли чорнокрильцї клекочуть і під небом лїтають. н. д. — Вилїтали орли з-за крутої гори, вилїтали, буркотали, роскоші шукали. н. п. — (Про перепели) — підпідьо́мкати, а самицї — хава́вкати. — (Про півнї) — кукурі́кати. — (Про поросята) — куві́кати, квіча́ти. — (Про сороки) — скрекота́ти, скрегота́ти, кря́кати. — Сорока на тину скрегоче — гостї будуть. н. пр. — Ходить сорока коло потока, тай кряче. н. п. — (Про пугачі, сови та сичі) — пу́гати, (а сови а сичі ще) — ня́вкати. — Ой не пу́гай, пугаченьку, в зеленому байраченьку! Ой як мінї не пугати, що велять пани лїс рубати. н. п. – (Про свинї) — хро́кати, ро́хкати, вища́ти. — (Про чайки) — киги́кати. — А кулик чайку взяв за чубайку. Чайка кигиче: згинь ти, куличе! н. п. — (Про цвіркуни) — цьвірча́ти, цьвіркота́ти. — (Про кури) — сокота́ти, квокта́ти, куда́кати, кудкуда́кати. — Хто хоче сокоче, а хто хоче — кудкудаче. н. пр. — (Тут заведено слова про крик таких тварів, до яких в росийській мові можна прикласти дієслово: кричать.)

Запропонуйте свій переклад