Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кафе́кафе́, кава́рня.
Кафе́-ресторанкафе́-рестора́н (-ну).
-фе́-шантанкафе́-шанта́н (-ну).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кафе – (франц.) кафе, (кофейня) каварня, (польск.) кав’ярня, (зап. от нем.) кнайпа, (небольшое кафе, где продают спиртное, закуски, жарг.) генделик (от нем.), (спиртное на розлив, шутл.) наливайка, розливайка.
[Власне, в цьому самому кафе, типовому, можна сказати — класичному гадючнику-наливайці десь у нетрях безликої Оболоні, відбувається основна дія (А.Кокотюха). Вулиця Академічна, що розташована поруч, пов’язана з каварнею «Центральною», в якій часто бував Франко, і хоч він не пив і не палив, однак весело гаяв час у товаристві львівської «сметанки», читаючи віденську пресу, що йому завжди було до вподоби. Поруч, після зруйнування садиби Олександра Фредра, постала каварня «Шкоцька». Позитивна енергетика каварні ще багато років після Франка була центром наукової творчости львівської професури (Аліса Васільєва, Ольга Артеменко). Кнайпами у Львові традиційно називають «усе» – від ресторанів до наливайок із пластиковими столиками. Можна назвати кнайпою і звичайну кав’ярню, хоча в такому разі львів’янин навряд чи запропонує: «Ходімо до кнайпи!», а скаже просто: на каву (Н.Сняданко). Генделик — це такий український заклад, де люди збираються після тяжкого і не дуже робочого дня і генделять (випивають багато) (з Інтернету). Ще один напівпривид історії приморського міста — так звана Стара Одеса. Про неї всі говорять, нею мало не марять, на честь неї модним стало вставляти у вивіски кав’ярень, ресторанів, генделиків та бодег (місцевий варіянт наливайки) тверді знаки та яті. А проте ця міфічна Одеса, крім кістяка, по собі нічого не залишила — населення протягом ХХ століття змінилось на 95% і тільки стіни будинків та бруківка вулиць нагадує її (Олександр Полторак). Каварня, набита людом. Люд шукає затишку, тепла (Барбара Редінґ)]
.
Оскільки кав’яр в українській мові - солена ікра, то варто віддавати перевагу «каварні». «Правописний словник» Г.Голоскевича: «кав’я́рня; треба кава́рня». Обговорення статті
Альфонс – (франц.) альфонс, купований коханець, (образн.) бабин смик
[Хотіла вже спускатися у підземний перехід, як мене щось схопило за лікоть. Я не розбиралась, відразу в лоб… Виявився — коханий, третій. Він мені ще гроші винен за те кафе, де він нажер на 500 гривень. Такий, ну наче з Марсу прилетів, ні, не красивий, мужній чи сильний, а просто чмо у білих лосинах. Але теж мене любив, ну, принаймні брехав професійно. А що хотів тепер…позичити гроші. В принципі, як і завжди. Поряд з ним я відчувала себе гаманцем, от вам і альфонс, тільки не в костюмі, а в лосинах. Дала йому 5 гривень, більше не було і спустила в перехід (П.Кукуй). Альфонс Музи (С.Є.Лєц). Альфонс — теж член суспільства, але тільки статевий…].
Обговорення статті
Гонорея – (греч.) гонорея, (нем.) трипер, (диал., устар.) збур.
[Їхні жести і рухи напрочуд театральні а у віршах і пози й відмінки давальні знахідних нема для мужчин що люблять словесний стриптиз та еротику їхній стиль мішанина барокко і ґотики одне слово: пітьма ну а ти — хто вірний музиці і хорею — ритмові рухів що збивають ґонор — а гонорею пеніцилін йдеш цим містом як в’язень на страту губиш пам’ять — постійно піддатий блін (Василь Махно). Отже, вийшло так, що ми поїхали на фронт невинними, і сімнадцятеро з нас загинуло, так і не взнавши, що таке жінка. Віллі і я втратили потім свою невинність в Гоутгоульсті, у Фландрії, в якомусь кафе. Віллі при цьому дістав трипер, потрапив до лазарету і, таким чином, не брав участі у фландрському бою, в якому й загинуло сімнадцять невинних. З цього ми вже тоді зробили висновок, що доброчесність не завжди винагороджується. (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). 1. …щоліта до нас в село приїжджають міські дівчата і привозять гонорею, а ми лікуємось від неї всю зиму (з інтернету). 2. …один хлопець в селі довго не звертав на мене уваги, але я вирішила все одно познайомитися з ним. Якось побачила його на березі самого, швидко залізла в річку і стала кричати, що тону. Він мене врятував, а я віддячила йому пристрасною ніччю кохання. А він заразив мене гонореєю. Краще б я втопилася… (з інтернету). 3. Розмовляють дві доярки на фермі: — Чула, нашого Миколу-тракториста в місті гонореєю нагородили. — Знайшли кого… Чи проп’є, чи загубить…].
Обговорення статті
Кафешантан – (франц.) кафешантан.
[У Росії одного разу я чув, як на заводі грали Моцарта. Я написав про це. І одержав дві сотні лайливих листів. Мене не обурюють ті, хто воліє слухати музику поганенького кафе-шантана. Іншої вони не знають. Мене обурює хазяїн того кафе-шантана. Не люблю, коли калічать людей (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері)].
Обговорення статті
Кофе – (растение, плод, напиток) кава:
заварить кофе – запарити каву;
кофе крепкий, жидкий, черный, со сливками, по-венски, по-варшавски – ка́ва міцна́, рідка́ (тонка́), чо́рна, вершкова́, по-віде́нському, по-варша́вському;
кофе-мокка – ка́ва-мо́ка, мо́кська ка́ва;
кофе настоящий, жолудевый. ячменный, ржаной, морковный – ка́ва спра́вжня (правди́ва), жолуде́ва, я́чна, жи́тня, морквяна́;
пить, распивать кофе – пи́ти ка́ву, кавува́ти;
чашка кофе – ча́шка (зап. філіжа́нка) ка́ви.
[Коли́-б-мені́ зра́нку ка́ви філіжа́нку (Пісня). З моря дув вітер. Солона прохолода принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, тислись до вікон або сідали на веранді (М.Коцюбинський). Профе́сор загада́в Хве́дорові пода́ти їм гаря́чої чо́рної ка́ви (А.Кримський). Зійшовши на Хрещатик, купив газету, сів до столика у відкритому кафе й запитав собі кави з тістечком. З незрозумілою і несподіваною вишуканістю поклавши ногу на ногу, він ліниво мішав пахучий напій, скоса поглядаючи на сотні облич, що пропливали повз ґратки, вбираючи в себе всю різнобарвність та розгін вуличного руху (В.Підмогильний). Насупроти сиділо якихось двоє дівчат за столиком, вп’ялися в хлопців очима. Замовили собі чорну каву, сьорбали її потрошку й так сиділи (І.Багряний). Три скелети сидять за кавою І провадять про філософію Ніцше до них присідає рудава бестія і починає з одного кпити що той недоладно грає справжню людину (В.Стус). Просто кава і теплий рогалик, Просто шибка і злива, і злива. Просто декілька чистих прогалин У потоці життєвого млива… (Мертвий півень).  Через два столики самотня вродлива жінка років так під сорок неспішно кавувала і зосереджено курила тонку сигарету (Олесь Ільченко). Син голови колись привернув його увагу віршем, у якому він таврував хлопців, котрі подалися в місто і відірвалися від свого коріння. Фінальний рядок вірша звучав як вирок забудькам і перевертням: «Ви тут усі, — римував юний поет, — від кави почорніли» (В.Діброва). Ти п’єш каву дивишся у стелю Грієш пальці думки розплутуєш Тобі так просто жити над землею В координатах звуку сонця і вулиці (Ю.Джугастрянська). Взагалі, з першим, а особливо другим приходом руских, як тут називали «возз’єднання населення Північної Буковини у єдиній сім’ї вільних радянських народів» 1940 року та «визволення від німецько-фашистської та румуно-боярської окупації» 1944-го, багато чого в джерелівських звичаях змінилося. По-перше, поступово перестали пити каву, а перейшли на «российский чай». Річ у тім, що натуральну мокку, арабіку, робусту чи сантос або парану, ні «дістати» (термін з’явився разом із впровадженням найпрогресивніших досягнень радянської торгівлі), зате в крамницях було вдосталь «кави» з цикорію (В.Кожелянко). В пору ранішню ласкаву Зготував мені ти каву. Кава пахла, бадьорила, Сподівання в серці гріла. Сонце на обід зібралось, У мовчанку з нами гралось. Що ж мовчанка допоможе? Буркнув ти: — То кави, може?… Розливає вечір ласку, Ти зварив не каву — казку!!! Вам без цукру? Ні, з казками! Ще по чашці між думками. Ніч! На небі зір без ліку! Не заснути… аж до крику! Ти шепнув: — Не кави, часом?.. — В печінках!!! З тобою разом!.. (Т.Чорновіл). Довбонуло струмом вранці, Кудись пропав рожевий ліфчик. Побігла кава на плиті, Забула лак для волосся в морозилці. Сонце сліпить очі – примружусь, наче кріт, (сонцезахисні окуляри ще не купила) Обмалювало веснянками носа, Замажу тоном і на роботу піду. Ех! Весна поперла: Сонце, мухи і бруньки. А я сиджу перед монітором: Зводжу, рахую і відповідаю на дзвінки (П.Кукуй). „Кава« — здавна вживане в українській мові слово, а „кофе» активізувалося в часи зближення мов у колишньому Радянському Союзі. Це запозичення з російської. Коли в мові існує два слова, які нічим не відрізняються одне від одного, то якомусь із них потрібно віддати перевагу, а друге — відіслати в пасивний запас. Яке слово краще? Звичайно, „кава«. „Кава» й „кофе« мають спільне джерело походження, але „кава» стоїть ближче до оригіналу - через турецьке „kahve", пов’язане з арабським „kahva", утвореним від назви місцевості Kaffa в Етіопіј в Африці, де вирощували цю рослину. По-друге, воно має чимале словотвірне гніздо: „кавник« — посудина на каву, „кавниця» або „кавничка« - млинок для кави, „кавовий» — кавовий лікер, кавове дерево, „кавувати« — пити каву. По-третє, слово „кава» має такі значення: тропічна рослина, з насіння якої виготовляють запашний напій; насіння цієї рослини; поживний напій. По-четверте, саме цьому слову віддавали й віддають перевагу класики українського письменства (О.Пономарів). Вбийте бажання пити каву з молоком, кричу в простір безпредметної темряви, розмішуючи цукор у чашці, що вже третя за цю коротку ніч. Скільки можна? — вкотре себе питаю (Б.Редінґ). Влітку обідали на великій терасі з краєвидом на Сену, кавували в садку, що займав увесь дах будинку (Роман Осадчук, перекл. М.Дюрас). Звичні розваги — вино, музика, поезія, живопис — стали для нього нецікавими. Від кави теж відмовився й геть перестав ворушити мізками (О.Кульчунський, перекл. О.Памука). Знаєте, чому я запросив її на каву? З чисто егоїстичних міркувань. Скапітулювавши в останню мить — тобто удавши раптом, що чашка кави в її товаристві стала моєю найзаповітнішою мрією, — я одержав «Пізнє середньовіччя» (М.Пінчевський, О.Терех, перекл. Е.Сіґала). 1. Ніщо так не знімає сонливість зранку, як чашка міцної, солодкої, гарячої кави, пролитої на живіт. 2. Офіціант: — Ваша кава, пане. Спеціально з Південної Америки. — Так от, значить, де ви були! 3. Кава — чарівний напій. Скільки людей народилося на світ завдяки запрошенню «на чашечку кави»]. Обговорення статті
Меню – (франц. от лат.) меню, карта (спис) страв, (диал., шутл.) стравоспис.
[І не прогадали, бо потрапили у по-домашньому затишну атмосферу сецесійно удекорованої цукерні, де на нас чекало кілька несподіванок: по-перше, там звучав віденський вальс, по-друге, нам подали не “меню”, а “стравоспис” з неймовірно цікавими старовинними назвами печива і десертів (Мар’яна Савка). Навмисно-підкреслене вживання у текстах, що використовуються в оформленні інтер’єру, діалектизмів та анахронізмів (ресторан — кнайпа, меню — стравоспис, тир — стрільби, туалет — лятрина, кабан — дик, форель — пструг), вживання характерних для галицького діалекту часток -сі та -ся, особливості правопису і, в першу чергу, сам зміст основного текстового документу «Криївки»" — меню (стравоспису) — налаштовує на гумористичне сприйняття закладу (Олег Демків). Смішно, як багато працюють звірята над тим, щоб урізноманітнити меню людини (С.Є.Лєц).  Хлопець з дівчиною в кафе. Вона (листаючи меню): — На що я можу розраховувати? — На мою вдячність, якщо скажеш, що не голодна].
Обговорення статті
Шашлычная – шашлична.
[— Ви, молодь, підтримайте мене, і я завтра вам на місці цього собору хіба ж таке молодіжне кафе відгрохаю! 3 повним комплексом! Кафе-лялечку, в області тільки ахнули б! Шашлична! Чебуречна! А поряд раковина для естради, атракціон, чортове колесо над усією Зачіплянкою… Гуляй — не хочу! Невже не запалює? (О.Гончар)].
Обговорення статті
Сифон – (греч.) сифон, (жарг., сифилис) сифон.
[Дратівлива мовчанка лишила пожежника наодинці з тривогою: це ж наречена, донька начальника служби ни­ні при­ходила, сказав, на автобусній через склянку під­хопив побу­товий сифон… (Є.Пащковський). «Тримайся! — шепнув я Пат. — Зараз вона обійме тебе». Ще мить — і Пат потонула в широких грудях. Над нею здригалося гладке обличчя господині. Ще кілька секунд, і потік сліз залив би Пат з голови до ніг, — коли матуся Залевська плакала, в очах у неї був тиск, як у сифоні (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Кафе паризькі п’яні в дим Сифонів шип і шик гарсонів Гудуть на тисячу ладів Кричать любов циган безсонних Тобі тобі що я любив (М.Лукаш, перекл. Ґ.Аполінера)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кафе – кав’я́рня, -ні.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Кофейня – кав’ярня, кафе́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кафе́, не відм.
кафе́-ґлясе́, не відм.
кафе́-шанта́н, -ну, в -ні

Запропонуйте свій переклад