Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «квіт»
Шукати «квіт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заро́дыш – за́ро[і]док (-рідку), за́рід (-роду), за́плід (-плоду), за́живок (-вку), за́сніток (-тку), за́в’язь (-зи), за́в’язок (-зку). [Що зро́ду за́родком було́,— те процвіте́ як пи́шний квіт (Грінч.). За́родки бага́того письме́нства (Єфр.). Наро́дня тво́рчість колекти́вна, але не в за́роді, а в да́льшому проце́сі (Єфр.). Є такі́ хворо́би, що люди́на чи худо́ба до́вго но́сить у своє́му ті́лі за́плід (за́рідок) не́мочи (Корольов). Пропа́ло про́со: моро́зи за́живок поби́ли (Сл. Гр.). Яки́й кущ не ви́рви, то й за́снітку на́віть карто́плі нема́ (Сл. Гр.). За́в’язь єсть, та чи бу́де плід].
В -ше – в за́родку, в за́роді, в за́живку, в за́в’язку.
Наливно́й
1) наливни́й, налива́льний.

-но́е колесо, см. Колесо́.
-на́я мельница – корча́к (-ка́), коре́чний млин (-на́);
2)
-но́е яблоко
а) оли́вне я́блуко, оли́винка/оли́в’янка;
б) (
ласковый привет: о женщ.) по́вна ро́жа, красу́нька, кра́лечка, (о мужч.) ма́ковий квіт, красу́нчик, вродли́вчик.
Пи́гва, пи́гвовое дерево, бот. Cydonia vulgaris Pers. – гду́ля и ґду́ля, квіт, квітове́ де́рево.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Благоухающий – який (що) па́хне (духмяні́є, пахти́ть), духмяний, пахучий, запаху́щий, запашни́й, пахки́й.
[Духмяним ладаном димує кожен квіт; І скрипки тужний схлип, мов серця голосіння. Меланхолійний вальсі млосне очманіння! (Всеволод Ткаченко, перекл. Шарля Бодлера). Де Буг швидкий вколисує на хвилях Духмяну ніч під голоси птахів, Стоять хати у вишиванках білих, насунувши картузики дахів (В.Забаштанський). Усі друзі знали, що дівчинка на ймення Ос вміє пекти хліб. Він виходить у неї такий пахкий і теплий, аж живий (Катріна Хаддад)]
Обговорення статті
Гиацинт
1) (
греч., миф., ещё Гиакинф) Гіяцинт;
2) (
минер., греч.) гіяцинт (совет. гіацинт);
3) (
бот., лат.) гіяцинт, яр-цвіт.
[— Сниться мені часом, що вона така легенька, як повітря або туман, і ніби все ходить в квіт­нику поверх левкоїв та гіацинтів і ні одна квітка не вги­нається під її легенькими черевичками; часом сниться, що вона ходить по хвилях на морі, то ніби пливе на рожевих хмарах на заході сонця, в дивному зеленому убранні, вся в рожах та леліях, і співає такі дивні пісні, що в мене серце замирає. А в неї на голові вінок з рож, а над він­ком сяє вечірня зірка (І.Нечуй-Левицький). Ми збирали яр-цвіт берегами Там, де балка до річки спадала (В.Свідзинський). З’являться, не знати звідки, І стокротки, і нагідки, І лілеї пізній цвіт, І найперший первоцвіт; Запишаються в діброві Гіацинти сапфірові, І впаде на ці дива Перша крапля дощова! (В.Мисик, перекл. Д.Кітса). Бідолашна, в ній також була якась вразливість лісових гіацинтів, вона не була з гуми й пофарбованого волосся, як сучасні дівчата (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)].
Обговорення статті
Коринф – (греч.) Коринт (совет. Коринф).
[На брості — квіт, на брості квіт, мов око Розпаленого самкою самця Ще з тих століть, коли в серця Вливалась пристрасть хтивого барока, Що плинула з віків старого лабіринту, Що поєднала іздаля Вкраїнських брам рясне гілля З вільготними акантами Коринту (М.Бажан)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Волшебный
• Волшебное зелье
– чар(-зілля); (чарівне) зілля. [Як поїхав козаченько яром, — Перелита доріженька чаром. Сл. Гр.]
• Волшебный напиток
– чарівний напій; дання. [Чужоземко, дай води напитись — У воді любовне є дання. Рильський.]
• Волшебный цветок
– чарівний квіт (чарівна квітка); чароцвіт; дивоквіт.
• Как по мановению волшебного жезла
– мов чарами; мов на помах (мов з-під) чарівної (чарівничої) палички; мов від помаху чарівницького жезла; немов хто махнув чарівною паличкою. [Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася… Смолич.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Квіт, -ту
1)
цветок, цвет;
2)
цветение, цветы.
Кві́ти викида́ти – быть в периоде цветения.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Квіт, -ту, м.
1) Цвѣтокъ.
Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов’яли ви у зеленочку. МВ. І. 46.
2)
В квіти = Квітка 4. Зав’язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76.
Красі́течно, нар.
1) Очень красиво.
2) Очень хорошо.
Квіт пахне красітечно. Вх. Лем. 428.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Квіт, -ту, м. *3) Квіт викида́ти. Быть в периоде цветения. Сл. Нік.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Betonica officinalis L. ** (Stachys officinalis (L.) Trevisan)бу́квиця ліка́рська (Ру, Оп); бу́квиця (Вх1, Сл; Ав, Чн, Рг1, Вл, Ан, Ln, Жл, Кр, Rs, Ян2, Ів, Mk, Ос, Ук, МсЗАГ), бу́квиця звича́йна (Мл), диман лікарський (Вх1); ба́бка(и) (Ан, ІвСТ), бетоникель (АнПД), бето́ніка (Ан, Шк, ОсВЛ), бетонія (ОсВЛ), бетонька (Км), брюквиця (СлСЛ), буква (Ан), буквиця чорна (Км), буківка (Км), буковиця (АнПД), буковка (Ан, Го1СЛ), буко́вник (Ан, Ів), бук-трава́ (Ан, Го1, ІвСЛ), девесил (АнСЛ), деревий польовий (MkГЦ), дєдик солодкий (АнСЛ), дима́н (Ав, Рг1, Жл, MjСД), жидки (ОсПД), зво́здики пі́льські (ШхГЦ), золотушник (АнСЛ), кану́пер польови́й (Ан, ІвСЛ), липовий квіт (АнГЛ), матери́на (Ан, Кр, СлСД), материнка (СмСД), матка (ОсПД), маточниця (ОсВЛ), репуха (ОсПЦ), ручки Божі (АнСД), свинд(ю)ха (ОсПД, ВЛ), сердечник (ОсВЛ), старовина (СмСД), чай грудний (ОсВЛ), шишка́р (КобБО), яківка (HlБУ).
Cydonia oblonga Millerайва́ звича́йна (Ру); айва́ (Сл; Рг1, Ср, Пс, Жл, Вх6, Шм, Ум, Шс, Ян3, Ів, Mk, Ук, Мс, Мг2СТ, ГЦ, ЗК), айва́ довга́ста (Ру, Оп), пигва́ (Вх3, Вх6, Мл; Mk), пиґ(г)ва звичайна (Вх1, Вх2); а́лева (МсСТ), альва́ (Ум, Ду, Сл), бедрянка цареградська (АнСТ), біж(ш)а́лма (Мг2ЗК), біж(ш)о́лма (Мг2ЗК), бодряна (АнСТ), ві́шолма (Мг2ГЦ), галамшо́я (БкБУ), гду́ля (Ів, Сл), гуни(і) (АнСТ), гунна (АнСТ), гуня (Сл), гунь (Ан, Ду, Ів, СлСТ), ґаламшо́я (БкБУ), ґду́ля (Ан, Пс, Ів, Сл), ґу́та (ДзПД), ґуте́й(я) (Ан, Hl, Сл, БкСТ, БУ), ґуту́ля (Мо, Мс, ГбСТ), дуня (Ан), журави́нник (Вх6, Вх7ЗК), ї́ва (Мг2ЗК), квіт (Ск, Ан, ІвСТ), квітове́ де́рево (Ан, Ів, Сл), кормо́ша (Вх7ЗК), косма́чка (Мг2ЗК), куделя (Сл), ліма́й (БкБУ), пи́ґва (Ан, Hl, Ів, MkПД, БУ), піґва (Жл, Сл). \ Сорт: каїса́ (ГбСТ).
Primula veris L.перво́цвіт весня́ни́й (Ру, Оп); веснянка проста (Во), первене́ць ліка́рський (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), перво́цвіт ліка́рський (Сл); амери́цька кві́тка (МгЗК), бабки (ОсСД), баранці́ (Км, СбГЦ), бара́нчики (Ав, Во, Чн, Жл, Мн, Мн2, Вх1, Гр, Дб, Сл, Mk, Ос, См, МгСД, СТ, ПД, СЛ, ЗК), барбадинки (ОсСЯ), ба́рхатні квітки́ (МгЗК), баршуно́ві квітки́ (МгЗК), баршуночки́ (МгЗК), бра́тчики (МгЗК), буквиця (Ян2, Сл, Ос, СмСД), бу́квиця бі́ла (Чн, Рг1, Вл, Ан, Пс, Жл, Ду, ІвСД, ВЛ, СЛ), буквиця жовта (АнПС), бу́ковки (МгЗК), весні́вка (Жл, Mk, СмПД, ДС), весня́нка (Жл, MkПД, ДС), гади́нниця (Вх, Жл, Ум, ІвДС), дзвінки́ (Tl, КчГЛ, БО), дзвоники (ОсПД), дупки курі (ГвСЯ, ЛМ), жовтуха (Ан, Ян2, СлСД), ка́шка (МгЗК), кишки́ жо́вті (МгЗК), ключ (Км), клю́чик(и) (Во, Вх, Ан, Жл, Вх1, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, СваПД, ПС, ДС), ключина (См), ключі́ золоті́ (МгЗК), ключі́ петро́ві (МгЗК), кобічка (ВхДС), когу́тики (МгЗК), когу́тики жо́вті (СбБО), козинки́ (МгЗК), козлечник (АнСЛ), короста́н (Во, Жл), ко́тики (Ан, Го1, Ів, Сл, МгСЛ, ЗК), кукурі́чка (Вх, Вх1, Ум, ІвДС), куритина (АнСЛ), ла́пка ку́ряча (СбПЗ), ла́пки гу́сячі (СбПС), ла́пки зозу́лині (МгЗК), ла́пки́ соро́чі (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk), ледуночка (Км), лепушки (Км), лету́шки (СбДС), лиферія (жовта) (Рг1, Ан, Пс), лісове́ зі́лля(є) (Ан, Ів), ло́пух (МгЗК), лопуцьок (ОсВЛ), лопушки́ ди́кі (СбДС), малвка жовта (АнСД), медо́к (СбВЛ), медуни́ця (СбПД), медуни́чка (СбВЛ), меду́нка(и) (Лс2, См, МгСД, ПЦ, ЗК), меду́нки жо́вті (СбПС), медя́ни́к (Ан, Жл, Гр, Ду, Ів, СмСД), медяни́к-зілля(є) (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ів), медянички́ (Рг1, Вл, Пс, Мн, Ум, Ів), микола́й(чи)ки (Ос, СбВЛ, ПЦ, ГЦ), містрінка́шка (МгЗК), молочі́й (СбПД), никола́йки (Ан, ІвСД), одка́сник (СбПЦ), онисійко (СлСЛ), онисько (СлСЛ), опуцьки (АнПС), палеришка (Км), па́льчики Бо́жі (Бк, СбБУ), панчі́шки (Лс2ПЦ), пе́рвенець (Во, Ан, МсСТ, ПД, ВЛ), перве́сниця (Жл), пе́рвий цвіт (МгЗК), первосніг (Tl), перво́цві́т (Пс, Вх1, Кр, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Ос, Сн, Пч, Мс, Кч, Мг, Сб, КобЗАГ), перелет (Ан, СмСД), пере́рва (СбБО), пе́рший квіт (СбДС), першоцві́т (Ук, КчБО), петерклі́ч (Км, МгЗК), петро́ве ли́стя (МгЗК), підойма (ОсПД), підсалат (ОсВЛ), попутник (СмВЛ), по́ртки жа́б’ячі (СбВЛ), при́му́л(к)а (Ук, СбВЛ, ДС), приму́лка лісова́ (СбПД), примуля (Сл), про́ліска(и) (Ан, Ум, Ів, МгСТ, ЗК), просере́н(ь) (Ів, Сл), ранньоцві́т (МгЗК), раст(ь) (Шх, СмПД, ГЦ), ручка (См), ру́чка(и) Бо́жа(і) (Ав, Рг1, Ан, Пс, Мн, Вх1, Hl, Кр, Ду, Ів, Сл, Mk, См, Мг, Сб, ПокСД, ПД, ВЛ, ПЗ, БУ, ЗК), ру́чки Бо́гові (Лс2ПЦ), ряст (Ду, Сл, СбСТ), сережник (Сл), скороспілка (Км), сліпота (Tl, Mk, Ос, См, ГбПД, ПЗ), сліпота́ жо́вта (СбПД), сліпота курина (СлПД), сліпота́ ку́ряча (Mk, Рм, МгПД, ВЛ, ЗК), сліпо́ти (ку́рячі) (ГбДС), смета́нник (МгЗК), смокту́нчики (СбПД), со́нічник (МгЗК), соняшник малий (См), станка́шка (МгЗК), стигнячки (АнСД), странґа́шка (МгЗК), стрінґ(к)ашка (МгЗК), сцінґа́шка (СтоЗК), цінка́шка (МгЗК), цінковка́шка (МгЗК), череви́чки (СбСТ), череви́чки зозу́л(ин)і (Rs, Ос, См, ВасВЛ, СЛ), чінга́шка (МгЗК), чінча́рішка (СбЗК), чічінки́ (МгЗК), ясене́ць (СбВЛ).
Typha angustifolia L.рогі́з вузьколи́стий (Мл, Сл, Ру, Оп); палочник узколистий (Вх1, Вх6); барба́ш (МгЗК), бу́хало (МгЗК), ві́ники (МгЗК), га́лки (РмПЦ), ги́їль (МгЗК), глуш (СмСД), горобинець (Кр, СлСД), кивух (LnСТ), кия́нки (МгЗК), кія́х (Вл, Пс, Ум, Ів, СмСД), кіяшо́к (Вл, Пс, Ум, Ів), куга (СмСТ), м’ячка (Рг), наду́вка (МгЗК), оробинець (Сл), па́ви (МгЗК), палка (MkПД), палка водна (GsДС), палки́ (СалСД), па́лочник (Гв, Во, Рг1, Пс, Ду, Ів), па́по(у)ра (ГбСТ), пе́ндрики (МгЗК), пужа́лно мо́рське (ГбВЛ), рогі́з (Рг1, Ср, Пс, Вх7, Hl, Ум, Ду, Ів, Mk, Дз, ГбСТ, ПД, ВЛ, БУ), рогоз (Ln, Шс2СТ), рогоза́ (Мн2, Гр, Сл, MkСД, ПД), рогу́з (МгЗК), саш (ГбЛМ), султа́нчик (Рг1, Пс, Кр, ДуСД), тросни́к (МгЗК), трость (МгЗК), чака́н (Ан, Гр, Ду, УкСЛ), чакон (LnСТ), шаш (См, МгБО, ГЦ, ЗК), шашни́к (МгЗК), шашо́вий квіт (МгЗК), шви́галки (СалСД), шува́р (МгЗК), шу́льки багни́сті (Гб2ГЦ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

А́йва, рос. Cydonia vulgaris. Pers. = айва́, альва́, гду́ля, гунь, квіт, пи́гва. С. Ан.
Бедря́нка царегра́дская, рос. Cydonia vulgaris = гду́ля, квіт. С. Ан.
Густо́й = густи́й, (про тїсто, кашу, мішанину то що) — туги́й, крути́й, (про рослину, власне про квіт, овочі і листи, про збори в одежі) — ря́сни́й. — Круте яйце́. — Крута каша. — Рясна́ свита. — Въ густу́ю = д. Вгусту́ю.
Ми́ля = ми́ля. — Сїм миль мосту, а на кінці квіт — на ввесь сьвіт ? (н. з. — піст і Великдень).
Пи́гва, пи́гвовое де́рево, рос. Cydonia vulgaris Pers. = гду́ля, квіт, квітове́ де́рево (С. Ан.), ґду́ля.
Распи́ска = 1. розпи́сування, розмальо́вування. 2. ро́зписка. — Як він буде править гроші, коли у його нїякої ро́зписки не має? — Платёжная распи́ска = квіт (С. З.), квіто́к. — Він дав мінї квіток, що я заплатив усї гроші.
Цвѣте́ніе = квіт. — Яблунї в квіту.
Цвѣтъ = 1. (мн. цвѣты́) — цьвіт, квіт, кві́ти, кві́тка, квітки́. — Гречки росповнили ся цьвітом. Кн. — Квіти мої, дїти. К. Ш. — Хто квітки кохає, той воскове серце має. н. пр. — Квітки пахнуть ясним ранком. Аф. — Пе́рвый ц. = перво́цьвіт. — Цвѣта́ми убира́ть, убра́ть = квітча́ти, уквітча́ти, заквітча́ти і д. Украша́ть цвѣта́ми. 2. (м. цвѣта́) — цьвіт, ко́лїр. — Теря́ть цвѣтъ = линя́ти, здава́ти і д. Линя́ть 2.