Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дар
1) дар, дару́нок (
р. -нка), подару́нок; (р. -нка), дарови́зна. [Ця земля́ – дарови́зна дя́дькова].
Дар на память – па́м’ятка.
Дар уважаемым лицам, сватам, начальству и т. п. – поче́стка;
2) дар, хист, тала́н (
р. -ну), тала́нт (р. -нта), доте́пність (р. -ности), кебе́та. [Дар сло́ва или дар розмо́ви = дар слова. Літерату́рний хист. Він мав тала́н до ві́ршів (Л. Укр.). Ви лю́бите не саму́ люди́ну, а її́ тала́нт (Крим.)].
Отли́чный
1) (
разный) відмі́нний, відмі́тний від чо́го чим, опрі́чний від чо́го.
Этот предмет -ли́чен от других своим видом – ця річ відмі́нна від и́нших свої́м ви́глядом (що-до сво́го ви́гляду);
2) (
превосходный) чудо́вий, ду́же га́рний, прега́рний, ва́жний, добря́чий, до́брий, добре́нний, (с виду) кра́сний. [Кра́сна карто́пля. Кра́сний торг (торговля). Ва́жний, добре́нний ове́с. До́брі ко́ні. Добря́че вино́].
-ный музыкант – чудо́вий (ду́же га́рний) музи́ка.
-ный человек – чудо́ва, ду́же га́рна люди́на.
-ные дарования – чудо́ві зда́тності, чудо́ва, прега́рна кебе́та.
-нейшим образом – любі́сінько.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТАЛА́НТ ще дар, кебе́та, образ. дар Бо́жий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кебе́та́дарование, умение, способность.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Дар
1) (
подарок) – дар (-ру), (по)дару́нок (-нка); принести в дар – подарува́ти, да́ти як подару́нок;
2) (
дарование, одаренность) – хист (-ту), кебе́та, дар (-ру).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кебе́та, -ти, -ті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ке́ба, -би, ж. = Кебе́та. Нема кеби зробить. Кіев. г.
Кебе́та, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Ки́бета и пр. = Кебета и пр.
Ки́бисть, -сти, ж. = Кебета. Нема кибисти у його. НВолын. у.
Кибі́т, -біту, м. = Кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дарова́ніе = 1. д. Даре́ніе. 2. зда́тність, доте́пність, тала́н (С. З.), таланови́тість (С. Ш.), хист (С. З.), кебе́та. — Ех, як би б-то... та що й казать? кебети не маю. К. Ш.
Спосо́бность = зда́тність, вда́тність, доте́пність (С. Л.), здібність, хист (С. З.), кебе́та (С. Л.), кебі́ть, тала́н. — Він мав до малювання і хист і охоту. Лев. — Нема у його до хазяйства хисту. Прав. — Хист Шевченка до малярства і тут зараз показав себе. Кн. — 3 твоїм хистом зараз навчиш ся всьому, чого бракувало тобі. Кн. — В тебе до того розуму й хисту не стане. Лев. — Шевченко під час найбільшого розцьвіту його кебети. Кн. — Єсть і в тебе кебіть — на пічі сидїть. н. пр. — Він визначав ся великими воєнними здібностями. Бар. О.
Тала́нтъ = тала́н (С. Ш.), кебе́та (С. Л.), хист, хисть.

Запропонуйте свій переклад